2.Особливості (характерні риси) глобалізації.

Глобалізація як
постійний історичний процес.
Глобалізація (економіки) – це різке прискорення інтернаціоналізації
усіх сфер суспільного життя (економічного, соціального, політичного,
духовного), більш високий ступінь відкритості національних економік, а
отже, інтенсивний взаємний обмін інформацією, людьми, капіталом,
товарами, послугами, культурними і духовними цінностями.
Інтернаціоналізація – це визначення чогось інтернаціональним,
надання за договором усім державам права користування на рівних засадах
якоюсь територією, спорудою.
Термін „глобалізація” ввів американський науковець Т.Левітт
1983 році. Вона відображає формування транснаціонального, планетарного
рівня з притаманними йому закономірностями.

У сучасній науці глобалізацію розглядають як просунуту стадію

розвитку процесу інтернаціоналізації різних аспектів суспільного життя:
економічних, політичних, культурних. На цій стадії інтернаціоналізація
поступово охоплює усе світове співтовариство, досягаючи планетарних
масштабів. І це не просто територіальне поширення інтернаціоналізації.
Глобалізація надає взаємозв'язкам різних країн нові властивості, нову силу.
Деякі дослідники вважають глобалізацію якісним стрибком, переходом
інтернаціоналізації суспільних відносин на більш високий ступінь свого
розвитку.

Позитивними сторонами глобалізації є:

 • бурхливий технологічний зростання;

 • збільшення кількості та підвищення якості споживаної продукції;
 • поява нових робочих місць;
 • вільний доступ до інформації;
 • поліпшення і підвищення рівня життя;
 • поліпшення взаєморозуміння між різними культурами.

Негативні сторони глобалізації:

 • нестабільність розвитку економіки багатьох країн;

 • збільшення розриву в соціально-економічному розвитку між
країнами;
 • розшарування суспільства;
 • зростання впливу ТНК;
 • зрослі масштаби міграції;
 • загострення глобальних проблем;
 • впровадження масової культури; втрата самобутності країн.
Причини формування глобалізаційних процесів:
 процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва
між країнами та посилення їх взаємозалежності;

 науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які корінним

чином змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять
на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини,
транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції);

 загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та є

важливими з точки зору збереження та розвитку людської цивілізації.

 Основні ознаки процесу глобалізації:

 взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення,

формування міжнародних виробничих комплексів поза національними
кордонами;

 фінансова глобалізація – зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність

фінансово-економічних систем країн світу;

 послаблення можливостей національних держав щодо формування

незалежної економічної політики;

 розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів,

капіталів, трудових ресурсів;

 створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання

глобальних проблем;

 тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів

функціонування.

На рівні галузі глобалізація визначається тим, наскільки конкурентоспроможність

компанії всередині галузі в даній країні взаємопов’язана з її
конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь
промисловості, тим більше переваг отримує компанія від внесеної технології,
виробничого процесу, фабричної марки. Глобалізовані галузі промисловості мають
тенденцію домінувати на кожному ринку одним і тим самим набором глобальних
компаній, які координують між собою стратегічні дії в усіх країнах своєї
активності.

Глобалізація має свої характерні риси, що виокремлюють її серед

інших світогосподарських процесів, а саме:
- посилення взаємозв'язку всіх дій країн в соціально-економічній сфері,
політиці, культурі. В цьому відношенні значною є стимулююча роль
міжнародних організацій, особливо системи ООН і регіональних
інтеграційних об'єднань; територіальне поширення інтернаціоналізаційних
процесів, які сьогодні охоплюють увесь світ;
- універсалізація міжнародних економічних відносин; вона має, зокрема, таке
вираження:
- втілення єдиних міжнародних стандартів у всі сфери міжнародної
економічної діяльності (у торгівлі, у кредитно-валютній діяльності тощо);
- використання однакових критеріїв в макроекономічній політиці;
- уніфікація вимог до податкової політики (зокрема, єдиний підхід до
встановлення митного законодавства).
Глобалізація є об'єктивним і неухильним процесом. Загалом її слід
оцінювати позитивно, оскільки вона об'єднує національні економіки в єдине
організаційне ціле і тим самим підвищує ефективність світового
господарства. Глобалізація сприяє зближенню не тільки економік, а й
культур різних народів, полегшує встановлення порозуміння між ними.
Проте цей процес супроводжується накопиченням серйозних проблем, які
постають не тільки перед окремими країнами, але й перед усім людством.
До глобальних проблем належать наведені нижче:

 Проблеми миру і роззброєння.

 Енергетична і сировинна проблема.
 Екологічна проблема.

Глобальні проблеми, в разі їх не вирішення, загрожують всьому

людству. Вони викликають занепокоєння не тільки вчених і керівників
держав, але й широких суспільних верств населення планети.

 Торгівля:

Від давніх часів людство займалося міжнародною торгівлею. Вже у

стародавньому світі, такому як Римська імперія та китайська династія Хань,
існували мережі торгових шляхів, що сприяли обміну товарів та культурних
ідей.

У середньовіччі ганзейська ліга та інші торгові об'єднання сприяли

розвитку торгівлі між різними частинами світу.

 Інформаційні технології:

З появою телеграфу, телефону, радіо та інших технологій зв'язку

почалася швидка передача інформації між країнами, що збільшило глобальну
взаємозалежність.
  Транспорт:

Розвиток транспортної інфраструктури, такий як пароплави, залізниці,

автомобілі та літаки, зробив світ меншим, дозволяючи людям і товарам
переміщуватися швидше та далеко.

 Міжнародні організації:

Створення міжнародних організацій, таких як Організація Об'єднаних

Націй, Світова Торговельна Організація та Міжнародний Валютний Фонд,
сприяло співпраці між країнами та розвитку глобальних стандартів.

 Культурна взаємодія:

Змішування культур, мов, традицій та стилів життя стає все більш

розповсюдженим у глобальному світі через масові комунікації та міжнародні
подорожі.

 Економічна інтеграція:

Створення регіональних торгових блоків, таких як Європейський союз

та Північноамериканський угода про вільну торгівлю (NAFTA), сприяло
зростанню об'ємів торгівлі між країнами та інтеграції їхніх економік.

У цілому, глобалізація може бути розглянута як постійний процес, що

змінюється з часом, але продовжує впливати на всі аспекти життя на планеті.