Борисенко Д.А.

,
студент групи МЕБ-20-1
ННІ економіки, оподаткування та митної справи Університету ДФС України
науковий керівник: Назаров М.І.,
к.е.н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки
Ірпінь, 2021
РОЛЬ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ
ВІДНОСИНАХ
На сучасному етапі національна економіка переживає велику кризу.
Виходом із такої важкої ситуації може бути лише найшвидший перехід до
ринкової економіки разом із розширенням міжнародних економічних відносин.
Україні потрібно більше розвивати свої міжнародні економічні відносини,
тобто інтегруватися у світову економічну систему. У XXI столітті глобальні
перетворення охоплюють усі сфери людського життя. Інтернаціоналізація
продуктивних сил, вихід за національні кордони людського та фінансового
капіталу, торгівля товарами та послугами, формування глобальних ринків
роблять вирішальний вплив на політичні процеси, соціальну мобільність та
міжкультурний діалог. Міжнародна економіка набуває ознак глобальної.
Зростає роль національних економік як ключових гравців у світовому
економічному полі.

Конкуруючи з транснаціональними корпораціями, як новими

глобальними економічними суб’єктами, національні економіки інтегруються в
могутні регіональні угрупування, а національні держави утворюють
міждержавні та наддержавні організації та інститути.

В умовах економічної глобалізації «без кордонів» підвищується

відповідальність національних держав за реалізацію ефективної економічної
політики, яка б, з одного боку, забезпечувала реалізацію конкурентних переваг
країни, використання позитивів глобалізації у національних інтересах, а з
іншого, – запобігала її негативам і «провалам» [1, с. 5; 2].
 Глобалізацію можна назвати провідною тенденцією в сучасній світовій
економіці, адже вона охоплює всі країни світового господарства, навіть
найменш розвинуті. Вона проявляється майже в усіх сферах життєдіяльності,
проте особливо помітний її вплив на сектор економіки. Процес глобалізації уже
вніс, і що особливо важливо, продовжує вносити численні зміни в структурі,
організації та функціонуванню економічного сектора та її складових.

Але поряд із загальним визнанням справжньої чи уявної інтенсифікації

планетарної взаємопов’язаності існують істотні розбіжності в розумінні того, як
краще концептуалізувати процеси глобалізації, як можна осмислити динаміку її
причинних зв’язків і як можна охарактеризувати її структурні наслідки, якщо
такі є.

Для розвинутих економік позитивний вплив глобалізації проявляється у

зростанні обсягів зовнішньої торгівлі в результаті поглиблення спеціалізації
країн. Оскільки національні корпорації промислово розвинених країн
володіють сучасними технологіями та ефективним менеджментом лібералізація
торгівлі сприяє розширенню ринків збуту і, як наслідок, обсягів зовнішньої
торгівлі країн. До цього додається експансія національного капіталу на
закордонні ринки. Ринки капіталу розвинених країн, як правило,
характеризуються надлишком капіталу та низькою дохідністю його
використання в той час, коли в менш розвинених країнах спостерігається
дефіцит капіталу та, відповідно, висока дохідність його використання.

Лібералізація інвестиційних режимів, що супроводжує процеси

глобалізації, дає можливості для національного капіталу промислово
розвинених країн розширити сфери діяльності за рахунок інших країн і
підвищити ефективність його використання [3].

Глобалізація міжнародних відносин передбачає сполучення та

взаємовплив таких двох напрямків. Перший напрямок - екстенсивний фізичне,
територіальне (пов'язане зі збільшенням поля дії) охоплення всієї планети
Земля, взаємозв'язок того, що стається в усіх країнах світу. Вочевидь, звичайно,
що не всі країни є рівносильними у міжнародних відносинах, - навіть не
дивлячись на існування таких наднаціональних структур, в яких вони
представлені на рівних - типу ООН або ОБСЄ у Європі. По-друге, глобалізація
міжнародних відносин має й інтенсивний (логічний) напрямок - підсилення
взаємозалежності і взаємодії всіх сфер і складових міжнародних відносин
(економіка, політика, екологія, право, релігія та ін.). При цьому, якщо на
попередніх по відношенню до глобалізації стадіях розвитку міжнародних
відносин існувала явна домінанта політичних і економічних імперативів у
відносних, то зараз такого однозначного висновку зробити неможна. Так,
релігійний фактор розвитку - не новина, проте саме зараз підсилення
мусульманського фундаменталізму та екстремізму незворотньо наклало свій
відбиток як на дипломатичні, так і на військові та економічні відносини країн
[4].

Також, дослідження показали, що важливу роль у розвитку економічних

відносин відіграють логістичні системи. Інтенсивність галузевої взаємодії
характеризують відносини мікрологістичної системи підприємства із зовнішнім
середовищем макрологістичних зв’язків [5].

Найбільш значущі питання, які необхідно вирішити при побудові

міжнародних логістичних систем є такі: створення вільного ринку перевезень
без обмежень його місткості і навантаження; застосування тарифів,
рекомендованих загальними регулюючими органами тощо. Глобалізація
вплинула на широке використання логістичного підходу в становленні та
подальшому розвитку міжнародних економічних, особливо торгівельних,
відносин на світовому ринку. Саме глобалізація сприяє оптимізації розміщення
ресурсів, розширенню асортименту товарів і підвищенню їх якості.

Отже, до позитивного впливу глобалізації на розвиток міжнародних

економічних відносин можна віднести наступні аспекти: глобалізація сприяє
поглибленню спеціалізації і міжнародного поділу праці, що впливає на
підвищення рівня життя населення і розширення життєвих перспектив;
економія на масштабах виробництва, що може призвести до скорочення витрат
і зниження цін, а отже і до економічного зростання; підсилення конкуренції, що
дасть стимул для розвитку нових технологій та їх розповсюдження; зростання
рівня продуктивності праці, на основі раціоналізації виробництва та
розповсюдження передових технологій; дає можливість мобілізувати фінансові
ресурси, оскільки інвестори можуть використовувати ширший фінансовий
інструментарій на збільшеній кількості ринків [6].

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що процеси

глобалізації за змістом та структурою є надзвичайно складними,
багатогранними і суперечливими, що унеможливлює формулювання єдиного,
прийнятного для всіх випадків визначення їх впливу на світові економіки.
Якщо ж розглядати глобалізація як форуа міжнародних економічних відносин,
то можна сказати, що це процес інтернаціоналізації господарського життя на
етапі формування інформаційного технологічного укладу в найбільш
розвинутих країнах в умовах боротьби тенденцій формування однополюсного
та багатополюсного (замість попереднього двухполюсного) політичного й
економічного світового простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Калетнік Г.М., Заболотний Г.М., Козловський С.В. Інноваційні моделі

управління стратегічним економічним потенціалом сучасних
економічних систем. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 4. С. 3-
11.
2. Міжнародна економіка
URL:https://kart.edu.ua/wpcontent/uploads/2020/07/mizhnarodna-
ekonomika-3.pdf
3. Лозовицький О. С. Глобалізація і держава: світовий інтеграційний
процес чи регіональний перерозподіл? [Eлектронний ресурс]. – Режим
доступу: http://academy.gov.ua/ej/ej15/txts/12LOSGRP.pdf
4. Глобалізація міжнародних економічних відносин: сутність та
особливості на сучасному етапі.:
https://pidruchniki.com/84642/ekonomika/globalizatsiva
5. Задорожнюк Н.О., Розвиток міжнародних економічних відносин в
умовах глобалізації. URL:
https://conf.ztu.edu.ua/wpcontent/uploads/2017/01/360.pdf
6. Мазаракі А. А., Тісова Ю. Т. Міжнародні економічні відносини в
умовах глобалізації. С. 200- 201. URL:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/23679/1/Thesis WSSG
2019.PDF#pag e=200.