1.

Америка – регіон світу, сучасні країни і народи якого сформувалися після відкриття та колонізації її
європейцями. В епоху активного заселення й освоєння Америка була сировинною базою надходження
в країни Європи сировини та продуктів сільського господарства. Після завоювання незалежності в
країнах Північної та Південної Америки сформувалося всебічно розвинене господарство. Різні
субрегіони мають різні рівні розвитку: лідерами є економічно розвинені країни Англо-Америки, які
входять до когорти країн «центру», країни Латинської Америки мають пересічні економічні показники,
характерні для «напівпериферії» або «периферії». Економіка Америки формувалася в умовах,
принципово відмінних від Європи. Усі держави регіону – це колишні колонії, що утворилися внаслідок
«імпорту» соціально-економічних укладів з країн, метрополій. З часом у них сформувалися власні
моделі економічної, соціальної та політичної організації.
2. Провідним регіональним і світовим центром інвестицій, фінансових та ділових послуг є США: їх
компанії забезпечували трансрегіональні транспортні сполучення, розвивали енергетичну та
телекомунікаційну інфраструктуру. Канада відома високим рівнем надання ділових послуг і
комфортними умовами для ведення бізнесу. Швидкими темпами розвиваються сфера гостинності та
туризм. Для окремих невеликих країн Центральної Америки та Карибського басейну основою
економіки виступає офшорна банківська діяльність. Важливою складовою третинного сектору є
транспорт (автомобільні шляхи, залізниці, авіаційний та морський транспорт).
3. Щільність розвитку наземного транспорту співвідноситься з густотою розселення. Трансрегіональне
значення мають Трансамазонське й Панамериканське шосе – система автомобільних шляхів, що у
меридіональному напрямі пронизують обидва Американські континенти вздовж Тихоокеанського
узбережжя. Мережа залізниць так само суттєво щільніша у Північній Америці. У країнах Латинської
Америки вони сполучають переважно столичні міста (або порти) з розташованими в глибині
континенту районами розробленя корисних копалин та заготівлі деревини. Міжнародні сполучення
здійснюють переважно авіаційним та морським транспортом. За кількістю міжнародних аеропортів
беззаперечне лідерство належить США (понад 100).
4. США, Канада, Мексика, Венесуела, Колумбія, Еквадор, Аргентина (Техаський, Аляскинський,
Каліфорнійський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Центральноамериканський басейни)-
нафта, природний газ , Чилі (нікель), Канада, Бразилія, Гватемала і Куба. Бразилія, Ямайка, Суринам і
Венесуела-боксиди.
5. Приозерний район (спеціалізується на чорній металургії, металообробленню, машинобудуванні),
Приатлантичний район (розвиваються сучасні напрями хімії, високотехнологічного машинобудування,
харчової промисловості), Примексиканського району )нафтоперероблення і хімія органічного синтезу,
медицина та біотехнології, аерокосмічна промисловість).
6. У ході історичного перебігу подій Америка розділилася на капіталістичну індустріальну на півночі та
неофеодальну економічно консервативну аграрну плантаційну на півдні. В умовах мінімального
втручання держави в економіку у США почали розвиватися великі торгові, а згодом і промислові
компанії, що стали основним локомотивом нагромадження капіталу, створення робочих місць і
лобістами економічної політики уряду. ТНК США стали основною рушійною силою формування
національних економік та міжнародного поділу праці в Америці. Тому США виступало ядром
концентрації капіталу та рушієм зростання, а країни Латинської Америки– джерелом ресурсів, а
пізніше – дешевої робочої сили.
7. ТНК відіграє дуже важливу роль в розвитку Америки. Наприклад, у США ТНК стали основною
рушійною силою формування національних економік та міжнародного поділу праці в Америці. США є
країною з найвищою у світі концентрацією міжнародного капіталу, тож саме там сформувалися кілька
географічних кластерів фірм міжнародного значення, що визначають глобальні фінансові та
інвестиційні потоки. Наприклад, останніми роками чотири ТНК США (Microsoft, Intel, Johnson &
Johnson, Google) входять до 50 найбільших компаній світу за обсягами фінансування науково-
дослідних і дослідницько-конструкторських робіт.