МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

Кафедра міжнародної економіки і менеджменту

Творчо-пошукове завдання
«Дослідження економічного розвитку Мексики»

Виконала:
Студентка 3 курсу
Групи 6.03.075.010.20.D.1.
Власова Вероніка

Перевірив:
Вовк Володимир Анатолійович

Харків 2023
 Мексика

Мексика – одна з найбільш розвинутих країн Латинської Америки. Мексика

– дуже цікава країна. У цій країні чудовий теплий клімат, у ній дуже багато
пляжів і інших місць для відпочинку. Так само в Мексиці можна побачити
приголомшливу архітектуру, від древніх пірамід до сучасних хмарочосів.

Мексика - Мексиканські Сполучені Штати (офіційно) - розташована на півдні

Північної Америки і займає більшу частину Середньої Америки. На півночі
Мексика межує зі США (зокрема зі штатами Каліфорнія, Арізона, Нью-
Мексико та Техас), довжина кордону 3141 км. На схід від міста Сьюдад-
Хуарес до Мексиканської затоки кордон проходить звивистою річкою Ріо-
Гранде. Декілька природних і рукотворних позначок визначають кордон із
США на захід від Сьюдад-Хуарес до Тихого океану. З заходу та півдня
Мексику омиває Тихий океан, а зі сходу – Мексиканська затока та Карибське
море. На південному сході Мексика межує із Гватемалою (871 км) та Белізом
(251 км). Мексика є північною частиною Латинської Америки та
найгустонаселенішою іспаномовною країною. Майже вся територія Мексики
знаходиться на Північно-Американській плиті, тільки півострів Каліфорнія
знаходиться на Тихоокеанській плиті та Плиті Кокос. З точки зору фізичної
географії, територія на схід від перешийка Теуантепек, яка становить 12,1%
території країни і складається з п'яти мексиканських штатів Кампече, Чьяпас,
Табаско, Кінтана-Роо, і Юкатан розташована в Центральній Америці. З
погляду геологічної будови Транс-мексиканський вулканічний пояс
відокремлює північний регіон країни. Геополітично Мексика вважається
північноамериканською країною. Загальна площа Мексики становить
1972550 кв. км, зокрема близько 6 тис. кв. км островів у Тихому океані
(включаючи острів Гуадалупе та архіпелаг Ревілья-Хіхедо), Каліфорнійській
та Мексиканській затоках та Карибському морі. За площею території
Мексика посідає 14 місце у світі.
Довжина берегової лінії Мексики становить 9330 км – 7338 км з
тихоокеанської сторони та 2805 км з атлантичної. Виняткова економічна зона
Мексики, яка простягається на 370 км від обох узбереж, займає площу 2,7
млн. кв. км. Ширина мексиканської суші зменшується при русі на південь від
кордону зі США, а потім вигинається на північ у вигляді 500-кілометрового
півострова Юкатан, так що столиця штату Юкатан місто Меріда виявляється
на північ від Мехіко або Гвадалахара.

60% населення Мексики – метиси, 14% – індіанці, 9% – білі. Крім того, в

країні проживає близько 150 тисяч іноземців. 74% – міське населення.

Державна мова: іспанська Місцеві етнічні групи розмовляють рідними

мовами (науатл, майя, отомі, сапотека та інших). Широко поширена
англійська мова.

Серед віруючих 89,7% – католики, 4,9% – протестанти, решта – іудеї, бахай

та прихильники місцевих культів.

Валюта в Мексиці – мексиканське песо. Але всі туристи приїжджають з

доларами, ними можна розплачуватися у всіх туристичних зонах країни.

Мексика має високий рівень індексу людського розвитку: 74 місце, індекс –

0.779.

У Латинській Америці, країна, де Біг Мак коштує найдешевше, це Мексика.

Його ціна тут 2.57 доларів США, це означає, що саме тут найбільш
недооцінена валюта.

Мексика - індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова,

тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка
промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М.
характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний,
автомобільний. морський. Близько 60 % зовнішнього вантажообігу здійснює
морський тр-т. Найважливіші морські порти: Гуаймас, Коацакоалькос,
Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан,
Мансанільйо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії -
«Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу
авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської
Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів
обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.

За даними: ВВП — $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. ВВП на

душу населення — $4459. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,8 млрд. Імпорт
— $ 136,8 млрд (г.ч. США — 74,8 %, також Японія, Німеччина, Франція).
Експорт — $ 125 млрд (г.ч. США — 82 %, також Канада, Японія, Іспанія).

Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці

природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці
сільськогосподарської продукції. Мексика продукує також широкий
асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, має
добре розвинену скляну промисловість. Підприємства обробної
промисловості зосереджені в місті Мехіко і навколишній його промисловій
зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться в північних
містах Монтеррей і Монклова та на західному узбережжі. Металургійні
заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни.
Найважливіші види продукції обробної промисловості — автомобілі,
продукти харчування, чавун і сталь, хімікати, напої і електротехнічні товари.
Промисловість зосереджена головним чином в зоні з 80-км радіусом від міста
Мехіко і в містах Монтеррей і Ґвадалахара. Промисловий коридор тягнеться
вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти
зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермоса, на
морських бурових установках в затоці Кампече. Більшість ферм по
розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних
штатах, в них зосереджена і велика частина інших корисних копалин.
Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і
чилійського червоного перцю розміщено по всій країні, за винятком тих
районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність. Товарне
сільське господарство найрозвиненіше в районах на півночі від долини
Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре,
особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на
експорт, фрукти і овочі. Товарні тропічні культури вирощуються на
центральному узбережжі і на півдні: цукрова тростина, прядиво, банани,
манго, гуаява, папая і ананаси. Більша частина виробництва зосереджена в
приватних товарних фермах або на ехідос, землях, що обробляються за
традиційною мексиканською системою землекористування, відповідно до
якої земля є колективною власністю селянської общини. Найважливіші
сільськогосподарські культури: пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. Важливі
експортні культури: фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго і
банани, кава. Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджене в
північно-центральному регіоні. Велике значення в тваринництві країни
мають також коні, мули, осли, вівці, кози і свині. Комерційний лов риби
добре розвинений вздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської затоки. У
цій галузі господарства переважають кооперативи.

Господарство Мексики є експортно-орієнтованим. Це одна з найбільш

відкритих країн для торгівельної діяльності, і країна, що уклала найбільшу
кількість договорів про вільної торгівлі. У 2005 році Мексика була
п'ятнадцятою у світі за обсягом експорту і дванадцятою - за обсягом імпорту.
Щорічне збільшення обсягів зовнішньої торгівлі Мексики складає біля 12%.
Основні форму експорту - промислові товари, нафта і нафтопродукти, срібло,
фрукти, овочі, кава, бавовна. Основні покупці - США 80,5%, Канада 3,6%,
Німеччина 1,4%, також Іспанія, Нідерландські Антильські острови, Японія,
Великобританія, Венесуела. Імпорт - промислове обладнання, деталі
автомобілів, авіаційна техніка. Основні партнери по імпорту - США - 48%,
Китай - 13,5%, Японія - 4,8%, Південна Корея - 4,6%, Німеччина - 4,1%,
також Канада, Тайвань, Італія. У 2005, за інформацією Світовому банку,
промислове виробництво на основі високих технологій склало 19,6%
загального експорту країни. Прямі іноземні інвестиції відіграють вагому роль
в мексиканській економіці. У 2000 та 2001 роках Мексика була найбільшим
одержувачем прямих іноземних інвестицій (22 500 млн. дол США) у
Латинській Америці і одним з чотирьох найбільших у світі. У період з січня
1999 року по березні 2008 року мексиканська економіка отримала приплив
ПІІ в розмірі 192 млрд.дол. США. Майже 90% експорту і 55% імпорту
припадають на США і Канаду, країни, з якими Мексика пов'язана угодою
НАФТА. Але зростання міжнародної торгівлі із деякими іншими країнами є
навіть швидшим, ніж з країнами НАФТА: за період з 1993 по 2002 рік на
285% з Чилі, на 528% з Коста-Рікою, на 420% з Гондурасом, але лише на
183% із США і на 165% з Канадою. За секторами економіки в період між
1999 роком і першим кварталом 2008 року іноземні інвестиції розподілились
так: промислове виробництво - 46,7%, фінансові послуги - 26,1%, торгівля -
8,5%, транспорт і зв'язок - 5,8 %, добувна промисловість - 1,5%, будівництво
- 1,2%, виробництво та розподіл електроенергії та води - 0,9%, сільське
господарство - 0,2%, інші послуги - 8,9%. За вказаний період інвестиції
надійшли в основному зі США - 56,4%, Іспанії - 15,1%, Нідерландів - 10,8%,
Канади - 2,8%, Великобританії - 2,4%.

Обсяг імпорту/експорту Мексики за

2020р.
Імпорт Експорт

48%
52%

Рис.1 Графічне відображення обсягу імпорту та експорту

Одним з пріоритетних напрямків економічної політики Мексики є
збільшення припливу іноземного капіталу. За обсягом одержуваних
інвестицій Мексика зберегла за собою 4 місце в світі після Китаю, Бразилії і
Аргентини і 3 серед країн Латинської Америки. Найбільш значна частина
прямих іноземних інвестицій спрямовується у виробничий сектор, в першу
чергу, металообробку, машинобудування, виробництво хімічної продукції.
Найбільшими інвесторами Мексики на 2017р. були США (8.938 млрд.дол.),
Іспанія (1.570 млрд.дол.), Нідерланди (0.979 млрд.дол.) і Канада (0.497
млрд.дол.). Однак, незважаючи на щорічне збільшення обсягу інвестицій,
вони не повною мірою вирішують проблеми Мексики. 40% іноземного
капіталу спрямовується або на купівлю підприємств, або частини їх акцій, а
не на будівництво нових і створення додаткових робочих місць. У 2017р.
фінансовий ринок країни характеризувався деякою нестабільністю,
обумовленою внутрішньополітичними причинами. Як і впродовж ряду
останніх років, основними механізмами його регулювання з боку уряду і
Центрального банку залишилися обмінний курс песо, процентна ставка по
кредитах і рівень золотовалютних резервів.

Розподіл інвестицій за галузями виглядає наступним чином: 70.1% -

промисловість, 16.1% - торгівля, 13.8% - інші сфери. У промисловості 52.6%
прямих іноземних інвестицій отримали металургійні, верстатобудівні і
машинобудівні підприємства, 15.1% - хімічна галузь, 7.6% - підприємства
харчової промисловості. У Мексиці діють 4 тис. підприємств за участю
європейського капіталу, які забезпечують 110 тис. робочих місць.

Таким чином, незважаючи на певні труднощі, Мексиці вдалося досягти

значних результатів і зберегти перед особою світового співтовариства імідж
держави з міцною економічною платформою і сприятливим інвестиційним
кліматом.
Мексика посідає перше місце серед провідних країн-донорів мігрантів.
Міграція мексиканців до Сполучених Штатів Америки протягом усієї
взаємодії двох держав залишалася однією з ключових проблем на шляху до
нормалізації двосторонніх відносин. Значну роль тут грає нелегальний в'їзд у
країну – ще одна характерна риса американо-мексиканських відносин, так як
саме за кількістю нелегальних переходів, кордон Мексики та США є
визнаним світовим «лідером». Контролювати переміщення нелегалів
набагато важче, тому більшість оцінок будується на приблизних цифрах, що
варіюються від 0,5 до 1,5 млн. осіб.

Відправною точкою мексиканської міграції стає кінець XIX століття, після

анексії частин Мексики США. У повоєнні роки у прикордонних штатах двох
країн утворився єдиний ринок робочої сили та капіталів. Саме з цього
моменту починається так званий процес "мовчазної інтеграції", першим
елементом якої була масова міграція мексиканців на північ. Внаслідок цього
склалася взаємна взаємозалежність країн – близько 20% населення Мексики
залежали від коштів, що заробляються мігрантами, а «сонячний пояс» США
– від дешевої робочої сили мексиканських мігрантів. Найбільше страждали
від напливу мігрантів прикордонні штати, особливо Техас, Каліфорнія та
Арізона. Ще одним характерним проявом міграційної проблеми є відома
американо-мексиканська стіна або, як її називають місцеві жителі, «Велика
американська стіна», що простяглася вздовж кордону на 700 миль. Потік
нелегальних мігрантів вона фактично не зменшила, навпаки, збільшився
смертельний коефіцієнт кількості нелегалів при спробах перетнути кордон.

Якщо ж говорити про мексиканську сторону, то для неї великий потік

нелегальних мігрантів не такий уже й поганий. По-перше, у країні
знижується рівень безробіття, значна частина населення вирушає на
заробітки до північного сусіда; по-друге, емігранти приносять великий дохід
на батьківщину, їх грошові перекази становлять мільярди доларів

рік.
У геоекономічних відносинах сучасного світу Мексика посідає особливе
місце. Важливу роль у її економічному зростанні відіграє участь у різних
інтеграційних угрупуваннях. Останніми роками вона небезуспішно
позиціонує себе як міст між північчю і півднем Західної півкулі. Історично
склалося, що в системі міжнародного поділу праці латиноамериканські
країни посідали місце постачальника продовольчих і сировинних товарів для
промислово розвинутих держав, ринку збуту готової продукції та
прибуткового розміщення капіталу.

Нові економічні перспективи перед Мексикою відкрило приєднання до ГАТТ

(Генеральна угода з тарифів і торгівлі) 1986 р., в результаті чого економіка
країни почала прискорено відкриватися міжнародним ринкам за допомогою
дерегулювання та приватизації. На 1990 р., коли Мексика почала переговори
щодо створення НАФТА, її економіка перетворилась на одну з найбільш
відкритих у світі.

Участь Мексики в міжнародних інтеграційних процесах обумовлена її

периферійним, залежним становищем. Головною причиною руху до
економічної інтеграції країни, що розпочався в другій половині ХХ ст., є
високий рівень залежності від світової торгової кон’юнктури й асиметричні
торгові відносини зі Сполученими Штатами Америки. Від самого початку
розвитку інтеграції Мексика шукає власні, оптимальні та найбільш ефективні
шляхи економічної інтеграції, що зумовлює її активну участь у регіональних
та субрегіональних об’єднаннях і в зоні вільної торгівлі у Північній Америці.
Особливістю ситуації, в якій опинилася країна, є стійка залежність Мексики
від США, її головного торгового партнера. Відкриваючи Мексиці
перспективи економічного зростання і включення в інтеграційні відносини на
новому рівні, ці відносини водночас знижують ефективність регіональної
економічної інтеграції, яка в умовах спільних економічних проблем і
пріоритетів є надзвичайно важливою для країни. Геоекономічні зміни, що
відбулись у світі на початку XXI ст., зокрема поява потужного регіонального
економічного центру країн АТР і зростання могутності Китаю додатково
стимулюює економічну інтеграцію Мексики з найпотужнішими країнами
Латинської Америки (Чилі, Перу та Колумбією) для розбудови ефективніших
економічних відносин на рівні регіонів. Така диверсифікація
зовнішньоекономічних зв’язків Мексики сприяє поступовому зменшенню
економічної залежності від США, хоча це відбувається надзвичайно
повільно.

Мексика - найбільш розвинена країна Латинської Америки. По виробництву

ВВПА і промисловій продукції вона займає друге місце в регіоні,
поступаючись за цими показниками лише Бразилії.

Мексика має високо розвинуті нафтовидобувну і газову промисловість. Коли

на початку XX століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала
відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних
зв'язках країни. Однією з найрозвиненіших галузей мексиканської
промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл
електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність
оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики — теплові,
загальною потужністю 20468 МВт. Сільське господарство, лісове
господарство і рибальство становлять до 10 % всієї мексиканської економіки.
У Мексиці переважають дрібні фермерські господарства, і зрошування
залишається однією з серйозних проблем. Відсутність зручного
транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни,
тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних
систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими
економічними центрами, такими як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й
досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють
найвіддаленіші райони країни. У Мексиці існує дві головні авіакомпанії —
«Аеромехіко» і «Мехсикана», що мають розгалужену мережу авіаліній
усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської
Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх
аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві
авіакомпанії.

Вступаючи в нову фазу свого промислового розвитку, Мексика використала

фінансову і матеріальну підтримку з боку розвинених держав, насамперед
США. При цьому здійснювалася спеціалізація і кооперування на базі
поступової інтеграції економічних структур Мексики з економікою
розвинених капіталістичних країн. Ці чинники наклали глибокий відбиток на
економічний розвиток Мексики, додавши йому суперечливий характер. По
загальних показниках економічного розвитку Мексика наближається до такої
країни, як Іспанія, поступаючись їй лише по розмірах продукції на душу
населення.

Держава проводить політику стимулювання середньої і дрібної

промисловості, для чого створений Гарантійний фонд стимулювання
середньої і дрібної промисловості. Відносно цих підприємств здійснюється
преференційна податкова політика. У планах промислового розвитку країни
приділяється велика увага дрібної і середньої індустрії. Інвестиції в
економіку забезпечуються головним чином за рахунок збільшення
державних вкладень. Політика держави в регулюванні діяльності іноземного
капіталу дозволяє місцевим компаніям вступати в конкуренцію не з всієї
ТНК, а лише з її філіями в країні.

Зараз "мексиканська модель " переживає кризу, оскільки економічні успіхи

країни виявилися надзвичайно суперечливим. Зокрема, економічне зростання
в Мексиці супроводилося посиленим проникненням іноземного капіталу.
Домінуючі позиції (біля 60%) належать іноземному капіталу США, хоч в
останні роки значно збільшилася притока капіталовкладень з Західної
Європи і Японії. Нарівні з цим Мексика все в більшій мірі вдається до
зовнішніх позик і кредитів, хоч прибутки від експорту не покривають
фінансових зобов'язань.