Титулка

Товарна біржа
 ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
1. Товарна біржа як суб’єкт біржової діяльності. Історія розвитку та
сучасний
стан……………………………………………………………………………………5
2. «Українська універсальна біржа».…………………..……………………….9
3. Регулювання біржової діяльності в Україні…………………………..…...
12
4. Основні учасники біржового ринку. Їх права та обов’язки…………..……
14
5. Умови для інвесторів на товарній біржі……………………………………
18
ВИСНОВКИ………………………..………………………..…………………...…23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРИТУРИ………………………..…………….24

2
 ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вагоме місце у сучасній інфраструктурі

ринкової економіки належить біржам. Вони функціонують уже дуже давно,
весь час змінюючись та одночасно ускладнюючись і спрощуючись, біржі
глобалізуються і трансформуються в більш професійних інституцій.
Найбільш поширеними є товарні біржі, що являють собою організований
товарний ринок, у межах якого згідно із встановленими правилами
здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів. Товарна біржа -
постійно діючий оптовий ринок, що заснований на чистій конкуренції та сприяє
розвитку вільного ринку товарів, мінімізації втручання держави у заготівельно-
збутові процеси, збільшенню ефективності господарювання у цілому.
На сьогодні біржовий ринок України ще є недосконалим, та ще не
відповідає світовому рівню розвитку. Тому питання діяльності товарних бірж
потребує подальшого дослідження.
Метою дослідження є аналіз функціонування товарних бірж в Україні, та
рівень їх розвитку.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- охарактеризувати товарну біржу як особливого суб’єкта
господарювання;
- проаналізувати історію розвитку товарних бірж та їх сучасний стан;
- провести аналіз «Української універсальної біржі»;
- проаналізувати правовий порядок регулювання створення і
функціонування товарних бірж в Україні;
- дослідити, які є основні учасники на біржі, їх права та обов’язки;
- провести аналіз умов для інвестора на товарній біржі.

3
 Об'єкт дослідження - це товарна біржа.
Предметом дослідження є особливості функціонування товарних бірж в
Україні.
Методи дослідження. Інформаційна основа дослідження – нормативні та
законодавчі акти, що регулюють біржову діяльність, офіційні сайти НКЦПФР
та товарних бірж, підручники, публікації у наукових виданнях, офіційні
публікації рейтингових агентств. У процесі написання наукової роботи
використовувалися такі методи дослідження: аналізу та синтезу, статистичного
аналізу, метод узагальнення, порівняльний метод, метод індукції та дедукції
тощо.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченням головних аспектів
функціонування товарного біржового ринку займались зарубіжні і вітчизняні
вчені, серед яких вагомими є праці: Б. Губський, О. Сохацька, Б. Дмитрук, Р.
Дудяк, П. Гарсiа, Р. Грея, К. Дусака, А. Комара, Л. Примостки, Ю. Рубана, Д.
Сiгела, Дж. Сороса, О. Сохацької, В. Горьовий, О. Маслака, О. Лактіонов, Г.
Міщук, О. Мограб, М. Солодкий, Х. Воркiнга, Г. Шевченко та ін.
Структура наукової роботи. Робота складається зі вступу, основної
частини, висновків і списку використаних джерел.

4
 1. Товарна біржа як суб’єкт біржової діяльності. Історія розвитку
та сучасний стан.

Сучасна товарна біржа являє собою результат довготривалої еволюції

торгівлі з початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового
ринку. Виникнення торгівлі пояснюється потребою розвитку як виробництва,
так і власне торгівлі. Того торгівлю розглядають як сполучну ланку, яка зв’язує
виробництво із навколишнім середовищем [2].
Сам термін «біржа» походить з грецького слова “ byrza”, яке у перекладі
означає «сума», «гаманець» . Зародження біржової торгівлі починалося із
елементарного локального ринку. Сучасні біржі та принципи біржової торгівлі
товарами мають багатовікову історію становлення та розвитку. Завдяки аналізу
наукових джерел можемо визначити її основні етапи (табл.1) [1].

Таблиця 1
Етапи зародження і розвитку товарної біржі
Етап Часовий
розвитк проміжок Стисла характеристика
у
Етап 1 2-га пол. ХVI Зародження перших товарних бірж, на яких укладають
ст. (з 1531 р.) угоди на реальний товар з негайною поставкою.
Етап 2 1-ша пол. Початок укладання на товарних біржах угод на
ХVIII ст. (з реальний товар з поставкою у майбутньому періоді.
1730р.)
Етап 3 2–га пол. ХIХ Виникнення на товарних біржах ф’ючерсних
ст. (з 1865 р.) контрактів і початок укладання угод на термін.
Етап 4 1-ша пол. ХХ Розробка механізму страхування цінового ризику і
ст. (з 1920 р.) початок здійснення на товарних біржах операцій
хеджування.
Етап 5 2-га пол. ХХ Виникнення на товарних біржах опціонних контрактів
ст. (з 1980 р.) і початок торгівлі опціонами на реальний товар і
ф’ючерсні контракти.
5
 Поява товарних бірж відбулась у XVI ст. Згідно із даними, перша товарна
біржа була створена у 1531 р. у Антверпені. В ній приймали участь торговці із
різних європейських країн. За образом Антверпенської біржі були утворені
Ліонська (1545 р.), Лондонська Королівська (1556 р.) і інші біржі. Промислова
революція спричинила сильний ріст попиту на сировину та продукти,
посприяла збільшенню обсягу та номенклатури торгівлі, посилила вимоги до
якості товару та регулярності постачань. Важливим етапом розвитку біржової
діяльності було виникнення ф’ючерсної торгівлі та виникнення нових видів
бірж – ф’ючерсних. Збільшувалось значення бірж як центру ціноутворення і
страхування ризиків та зменшувалось їх значення як центрів торгівлі реальним
товаром [2].
На сьогодні більше 80 % всього обсягу світової біржової торгівлі товаром
чи контрактами припадає на США, близько 8 % – на Англію та 6 % – на
Японію. На решту країн припадає тільки 2 % сукупного обсягу біржових угод.
Більшість міжнародних товарних бірж спеціалізовані, тобто здійснюють
торгівлю окремими групами товарів (зерном, живою худобою, кавою та какао,
нафтопродуктами, металами і т.д.). Міжнародна біржова торгівля на сучасному
етапі розвитку має виражену географічну концентрацію. Передовими центрами
були та залишаються США, Великобританія, Японія [2].
Найбільша товарна біржа світу сьогодні - американська Чиказька торгова
біржа, на якій відбуваються ф’ючерсні та опціонні угоди з зерновими, олійними
культурами, дорогоцінними металами, казначейськими білетами та облігаціями
США, муніципальними облігаціями, індексами акцій й облігацій.
Проаналізуємо становлення товарних бірж в Україні. Одними із перших
в Україні, появились біржі у Кременчуці (1834 р.) і в Одесі (1848). Свій
активний розвиток товарні біржі в Україні отримують завдяки появі та
розвитку залізниць, комерційних банків, торговельних відносин із країнами
світу.

6
 В процесі організації і активізації діяльності товарних бірж вирішальна
роль належить Закону України „Про товарну біржу”, впровадженого із січня
1992 р. Станом на квітень 1992 р., в Україні уже функціонували близько 70
товарних бірж. Їх біржовий оборот становив близько 10 млрд. крб. (1,81 млн.
дол. США). Частка сільськогосподарської продукції в структурі біржового
обороту була незначна та складала біля 6% [2].
Сьогодні діють 39 акредитованих товарних бірж по всіх областях країни.
Серед особливостей українських бірж виділимо наступні:
- сильна концентрація біржової торгівлі у окремих регіонах;
- низький рівень спеціалізації напрямків;
- відносно малий статутний капітал бірж.
Стосовно тенденцій розвитку біржової торгівлі очікується зміна
структури товарів на біржах в бік збільшення продукції енергетики,
дорогоцінних і кольорових металів і продовольчих товарів.
Відзначимо зміни, які відбувались на ринку товарних бірж. Опісля Закону
України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових
інструментів» з’явився новий Закон України «Про товарні біржі», що почав
працювати із 1 липня 2021 року.
Згідно із даними НКЦПФР, торгівельна товарна структура ще нещодавно
нараховувала більш як 400 майданчиків, на яких проводились торги товарами у
різних об’ємах. Говорити про якість, справедливе ціноутворення та гарантії
розрахунків на таких майданчиках недоречно, оскільки це була не здорова
конкуренція між біржами, яка не показала гарних результатів для фінансової
системи України.
Згідно із законом починаючи із 2021 року всі стандартизовані товари
повинні торгуватися на біржах, що пройшли процедуру ліцензування
у Нацкомісії із цінних паперів, при їх бажанні в подальшому продовжувати
діяльність товарної біржі. Щоб отримати ліцензію потрібно відповідати

7
вимогам закону і прописаним Комісією нормам стосовно здійснення такої
діяльності.
Ліцензована товарна біржа має здійснювати моніторинг біржових торгів
і контроль за дотриманням учасниками правил біржі, в тому числі із метою
запобігання маніпулюванню на товарній біржі і інсайдерській торгівлі.
«Це початок нової епохи на ринках капіталу та товарних ринках», –
зазначив Голова НКЦПФР Руслан Магомедов [3].

Рис. 1. Динаміка товарних бірж в Україні

Як ми бачимо із рис. 1, починаючи з 2011 року і до сьогодні кількість

товарних бірж поступово збільшується. Із 2016 р статистична інформація
стосовно кількості зареєстрованих і функціонуючих товарних бірж в Україні
залишається не дослідженою. Адже, державні структурні органи, що
формально виступають регулятором товарних бірж, фактично не збирають, не
аналізують звітність щодо операцій на них і не слідкують за діяльністю бірж
[10].

8
 Отже, загальна кількість товарних бірж за даними Державної служби
статистики України в 2018 р становила 622, а на початок 2021 року – 620
одиниць. Незважаючи на велику кількість товарних бірж, в Україні до цього
часу не відбулося створення повномасштабного біржового аграрного ринку.
Адже, кількість бірж не надає характеристики ефективності їх роботи і не
показує реальний стан розвитку біржового ринку в Україні. З загальної
кількості діючих товарних бірж, що сьогодні обслуговують ринок, тільки деякі
із них заслуговують на увагу, адже основна частина усіх укладених контрактів
зосереджена саме на них [4].
2. Українська універсальна біржа.

Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа – це

організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу
й комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових
угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення ,
упорядкування і полегшення товарообігу й пов’язаних з ним торговельних
операцій.
Основною функцією товарної біржі – є організація постійно діючого
оптового товарного ринку та надання посередницьких послуг учасникам
біржових торгів. Нормальне функціонування товарної біржі можливе в умовах
ринкового середовища, самостійності підприємств різних форм власності й
господарювання, насичення ринку біржовими товарами, великої кількості
продавців, покупців та посередників, стабільності грошової системи,
розвинутої інфраструктури [6, с.32].
На сьогодні на товарних біржах у світі продається близько 100 товарів:
енергетична сировина: нафта, дизельне паливо, бензин, мазут, пропан;
кольорові та дорогоцінні метали: мідь, алюміній, свинець, цинк, олово, нікель,
золото, срібло, платината ін.; зернові: пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмінь,
рис; маслонасіння та продукти їх переробки: лляне та бавовняне насіння, соя,
боби, соєве масло, соєвий шрот; живі тварини та м’ясо: велика рогата худоба,

9
живі свині, бекон; харчосмакові товари: цукор-сирець, цукор рафінований,
кава, какао-боби, картопля, рослинні масла, прянощі, яйця, концентрат
апельсинового соку, арахіс; текстильна сировина: бавовна, джут, натуральний й
штучний шовк, митавовна та ін.; промислова сировина: каучук, пиломатеріали,
фанера.
На них припадає біля 20% міжнародної торгівлі. Залежно від
номенклатури товарів, що продаються та купуються на товарній біржі, їх можна
розділити на такі категорії: міжнародні та національні, універсальні (біржі, на
яких продаються і купуються різноманітні товари) і спеціалізовані (біржі, де
здійснюються угоди з групами товарів) [5].
Розглянемо товарну біржу на прикладі «Української універсальної біржі».
ТОВ «УУБ» - це товарна біржа, що має ліцензію НКЦПФР і має філії у
багатьох містах України [7].

Таблиця 2
Основні події в історії «Української універсальної біржі»
Рік Події
2004 р. Надано повноваження на реалізацію списаного військового майна
Збройних Сил.
2011 р. Отримала ліцензію на проведення земельних торгів
2012 р. Внесена до переліку уповноважених бірж, з якими органи ДПС України
можуть укладати договори про організацію продажу майна платників
податків, яке перебуває в податковій заставі.
Стала 1 із 4 бірж, які уповноважені Мінекономрозвитку щодо проведення
електронних біржових торгів з реалізації вугільної продукції згідно з
результатами відповідного конкурсу.
2014 р. УУБ переможець конкурсу ФДМУ з визначення організаторів аукціонів
по відчуженню об'єктів державної власності.
отримала від Фонду державного майна України Сертифікат оціночної
діяльності за № 16049/14.
УУБ визнали переможцем конкурсу та єдиним організатором спотових
торгів з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу
видобутку державних компаній.
УУБ стала членом Асоціації «Біржові та електронні майданчики».
2015 р. УУБ включена до переліку осіб, які мають право надавати свої послуги
уповноваженим особам Фонду гарантування при виведенні
10
 неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку.
Вересень УУБ приєдналася до проекту публічних закупівель Прозорро (а в 2017р.
2016 р. – Продажі Прозорро)
Лютий УУБ було проведено перші електронні біржові торги з елементами
2017 р.  аукціону з реалізації необробленої деревини
2021 р. Липень – реорганізація у ТОВ (відповідно до вимог ЗУ «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення
інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів»).
Вересень - ТОВ «УУБ» отримала ліцензію Нацкомісії з цінних паперів та
фондового ринку на провадження професійної діяльності на
організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі
продукцією на товарних біржах.
Жовтень – перші біржові торги необробленою деревиною за новими
правилами.
Українська універсальна біржа заснована 18 листопада 1997 року із
метою прийняття активної участі у ринковій трансформації економіки України і
була однією з перших професійних організацій в Україні, що почала займатися
наданням повного спектру біржових послуг. Товарна біржа УУБ займала
передові місця стосовно об’ємів реалізованої вугільної і сільськогосподарської
продукції, необробленої деревини, нафти сирої, газового конденсату і
скрапленого газу. Основні події в історії «Української універсальної біржі»
представлені на табл. 2.
Головними напрямками біржової діяльності ТОВ «Українська
універсальна біржа» є:
 організація електронних біржових торгів із купівлі-продажу
необробленої деревини і пиломатеріалів;
 продаж майна платників податків, які перебуває в податковій
заставі;
 продаж на аукціонах і біржових торгах безхазяйного та іншого
майна, яке перейшло у власність держави.
Окрім того, ТОВ «Українська універсальна біржа» виступає:  
 офіційним електронним майданчиком публічних закупівель
України Prozorro;

11
  акредитованим електронним майданчиком системи
Prozorro.Продажі за всіма напрямками діяльності [7].
Статутний капітал УУБ становить 70 000 000,00 грн.
Серед переваг даної біржі можемо виділити те, що вона одна із перших
отримала ліцензію НКЦПФР, шо надало їй нові можливості. А також
позитивним аспектом є використання системи Prozorro. Недоліком біржі є те,
що вона обмежена торгівлею всередині країни, а не пов’язана із світовим
ринком. Можемо зробити висновок, що дана біржа стрімко розвивається та
можливо в майбутньому досягне рівня світових товарних бірж.
Достовірної інформації про те, з якими ризиками стикалась УУБ та як
вона їх вирішувала – немає.

3. Регулювання біржової діяльності в Україні.

Регулювання біржової діяльності являє собою упорядкування роботи

бірж і складання біржових угод на основі установлених правил та вимог.
Органами державного регулювання біржового ринку України є:
Національний банк України; Національна комісія з цінних паперів та
фондового ринку; Міністерство економіки України; Антимонопольний комітет
України; Фонд державного майна України; інші державні органи.
Через регулювання біржового ринку досягаються такі цілі:
1) підтримка порядку на біржовому ринку, створення нормативних умов
для роботи усіх учасників ринку;
2) захист учасників ринку від несумлінності і шахрайства окремих осіб чи
організацій, від злочинних організацій;
3) забезпечення вільного та відкритого процесу біржового ціноутворення
на основі концентрації попиту та пропозиції;
4) утворення ефективного ринку, де завжди є стимули для
підприємницької діяльності, і кожен ризик адекватно винагороджується;

12
 5) утворення нових біржових ринків, підтримка біржових структур,
починів та нововведень; вплив на біржовий ринок із метою досягнення якоїсь
суспільної мети [6, с. 22].
Правова основа державного регулювання біржової діяльності в Україні
базується на чинних законах, постановах, рішеннях, положеннях та указах:
 Конституція України;
 Цивільний кодекс України;
 Господарський кодекс України;
 Податковий кодекс України;
 Закон України «Про товарні біржі»;
 Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»;
 Закон України «Про державне регулювання ринків капіталу та
організованих товарних ринків»;
 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
«Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих
видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)»;
 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
«Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на
фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку»;
 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
«Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на
фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами»;
 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
«Про затвердження Положення про сертифікацію фахівців з питань фондового
ринку»;
 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
«Про затвердження Положення про функціонування фондових бірж»;
 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих 47 актів
України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків
фінансових послуг»;
13
  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових
фінансових інструментів»;
 Закон України «Про валюту і валютні операції» [5, с.46].
Українські біржі також користуються саморегулюванням. Даний напрям
використовується усіма економічно розвинутими країнами. Сутність
саморегулювання біржової̈ діяльності полягає у тому, що кожна біржа
розробляє певні внутрішньо біржові нормативні акти, що є основою її біржової
діяльності. До них належить установчий договір, статут та правила торгівлі.
Головним законом що регулює діяльність товарної біржі є Закон України
«Про товарну біржу». Згідно із ним:
1. Товарна біржа - юридична особа, яка функціонує в формі
акціонерного товариства, товариства із обмеженою відповідальністю чи
товариства із додатковою відповідальністю і провадить професійну діяльність
із організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність із
організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також
інші види діяльності, передбачені цим Законом.
Тільки на товарній біржі складаються біржові договори на умовах спот -
договори, в умовах яких передбачено, що фактичне постачання біржового
товару заплановано здійснюється у межах найбільшого із таких проміжків часу:
двох робочих днів; проміжку часу, визначеного звичаєм ділового обороту,
зафіксованим правилами товарної біржі.
2. Юридична особа набуває статусу товарної біржі із дня отримання
ліцензії на провадження діяльності із організації торгівлі продукцією на
товарних біржах, ліцензії на провадження діяльності із організації укладання
деривативних контрактів на товарних біржах, які видається НКЦПФР.
Законодавством недостатньо розкриті питання порядку і способу
здійснення розрахунків між учасниками торгів, гарантії реалізації угод,
страхування, конкретні засоби захисту учасників торгівлі.

14
 4. Основні учасники біржового ринку. Їх права та обов’язки.

Учасники біржових торгів - члени біржі і особи, що мають у відповідності

із законом та правилами біржової торгівлі право брати участь в біржових
торгах. Склад учасників біржової торгівлі визначається залежно від виду біржі
та прийнятими законодавством актами. До них відносять:
1. Клієнти, які бажають прийняти участь в процесі торгівлі. Це
можуть бути члени будь-якої біржі, постійні або разові її відвідувачі, як
фізичні, так і будь-які юридичні особи, в тому числі інституціональні інвестори,
до яких належать інвестиційні інститути, банки, холдингові та фінансово-
холдингові компанії, фонди майна, страхові компанії.
2. Посередницька фірма — це юридична або фізична особа, яка
самостійно або за дорученням клієнта бере участь в процесі біржового торгу
або укладає угоди поза ним та здійснює усі розрахунки по них з клієнтами та
членами Розрахункової палати згідно із Правилами біржової торгівлі.
3. Розрахункова палата - серцевина усіх розрахунків по ф'ючерсних
контрактах, ключовою технічною ланкою у організації ф'ючерсної торгівлі.
Розрахункова палата має забезпечити фінансову стійкість ринку ф'ючерсних
контрактів, захист інтересів клієнтів, контроль за біржовими операціями. Вона
виступає як третя сторона при угодах по усіх контрактах. Будучи учасником
будь-якої угоди, вона бере на себе відповідальність як гаранта.
4. Члени Розрахункової палати - юридичні особи, її організуючі та
виконуючі завдання клієнтів по купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів й
проведенню необхідних розрахунків, пов'язаних із нею. Всі члени
Розрахункової палати відкривають в ній свої рахунки, з допомогою яких
відбуваються миттєві розрахунки.
5. Біржа, яка організує торгівлю й контролює процес торгівлі [10].
Емітент — це особа (може бути: фізична чи юридична
особа, держава, орган місцевого самоврядування), що від свого імені
розміщує цінні папери та зобов'язується виконувати обов'язки, які випливають

15
із умов їхнього випуску. Користуючить правом емісії емітент бере на себе
зобов'язання із надання прав, закріплених випущеними цінними паперами,
їхнім власникам.
Емітент має право розміщення цінних паперів і зобов'язання із надання
прав, закріплених випущеними цінними паперами. В ряді випадків емітент
делегує право розміщення цінних паперів третім особам, проте зобов'язання
стосовно цінних паперів залишає за собою, у цьому випадку третя особа
отримує випущені цінні папери як винагороду [12].
Обов’язки емітентів можна поділити на 3 групи:
1) обов’язки по дотриманню процедури емісії цінних паперів. Ця
процедура складається із послідовних дій, що вчиняє емітент згідно із
законодавством. Кількість і послідовність дій залежить від виду емісії: публічне
або приватне розміщення;
2) обов’язки стосовно розкриття регулярної і особливої інформації.
Склад, порядок та строки подібного розкриття на етапах емісії в формі
проспекту емісії цінних паперів і звіту про результати розміщення,
щоквартального і річного звіту емітента та повідомлень стосовно істотних
фактів його фінансово-господарської діяльності. Розкриття інформації
емітентом виступає одним з принципів корпоративного управління, згідно з
яким емітент має своєчасно доступними засобами розкривати повну та
достовірну інформацію із всіх суттєвих питань, які стосуються його діяльності,
із метою надання можливості користувачам інформації для того щоб приймати
виважені рішення.
3) обов’язки стосовно дотримання обмежень по використанню
інсайдерської інформації, що становить собою не оприлюднену інформацію про
емітента, його цінні папери і похідні (деривативи), які перебувають в обігу на
фондовій біржі, чи правочини щодо них, в разі якщо оприлюднення такої
інформації може істотно вплинути на вартість цінних паперів і похідних, і яка
підлягає оприлюдненню. Не можна використовувати дану інформацію у своїх
чи інтересах інших осіб [11].

16
 Лістинг - це сукупність процедур із включення цінних паперів до
біржового реєстру, здійснення контролю над відповідністю цінних паперів
встановленим умовам і вимогам. 
Делістинг — виключення цінних паперів певного емітента із
котирувального списку фондової біржі. Після делістингу цінні папери компанії-
емітента не можуть торгуватися на біржі, де компанія виключена
із котирувального списку. 
Регулюванням діяльності на сьогодні займається Національна комісія з
цінних паперів і фондового ринку. Окрім контролю за відсутністю маніпуляцій,
регулятор займається розробкою нормативно-правових актів і ліцензуванням
бірж. Наявність ліцензії в біржі означає те, що вона відповідає усім вимогам
до організації торгів, кваліфікації персоналу, якості технічного і програмного
забезпечення, захисту та розкриття інформації і іншим.
Окрім того, регулятор реєструє правила товарних бірж, проводить нагляд
за їхньою роботою та дотриманням вимог закону, і також застосовує санкції
при порушеннях [13].
Центральний контрагент – це юридична особа, що провадить клірингову
діяльність, набуває взаємні права і обов’язки сторін правочинів стосовно
цінних паперів, зобов’язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем
для кожного продавця та продавцем для кожного покупця.
Остаточний розрахунок за біржовими угодами зазвичай здійснюється
автоматично, через систему централізованого біржового клірингу. Кліринг і
розрахунки проводяться центральним контрагентом.
Клірингова діяльність може відбуватись за двома принциповими
схемами. В першому випадку клірингова організація не є безпосереднім
учасником угоди, хоча і гарантує її виконання. Контракт складається
безпосередньо між обома учасниками ринку, опісля чого інформація із біржі
направляється до клірингової компанії. Клірингова компанія здійснює
обрахунок зобов’язань та визначає нетто-позицію кожного учасника. Дана
інформація, в свою чергу, передається далі – в депозитарій задля здійснення

17
розрахунків по цінних паперах і в банк для проведення грошових розрахунків
[14].
Депозитарій являє собою юридичну особу, що створена в формі
відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менш як десять
зберігачів, що має ліцензію і провадить виключно депозитарну діяльність і
може здійснювати кліринг й розрахунки за угодами стосовно цінних паперів.
При цьому частка учасника у статутному фонді депозитарію не перевищує 25%
даного фонду. Клієнти депозитарію - зберігачі, що уклали із ним депозитарний
договір, емітенти стосовно рахунків власних емісій, відкритих на основі
договорів про обслуговування емісії цінних паперів, і також інші депозитарії, із
якими укладено договори про кореспондентські відносини.
Депозитарій не може:
 укладати і виконувати договори стосовно цінних паперів, що
належать депоненту цінних паперів та зберігаються в нього на рахунку в цінних
паперах, у власних інтересах або в інтересах третіх осіб без відповідного
розпорядження;
 передавати власне майно в заставу і в будь-який інший спосіб задля
виконання зобов'язань перед клієнтами;
 використовувати майнові зобов'язання одних клієнтів задля
забезпечення зобов'язань перед іншими клієнтами чи третіми особами;
 використовувати інформацію про клієнтів і їх рахунки в цінних
паперах й передавати дану інформацію третім особам;
 здійснювати діяльність із ведення реєстрів власників іменних
цінних паперів тих емітентів, в реєстрах яких він є номінальним утримувачем;
 бути номінальним утримувачем за випущеними ним цінними
паперами;
 відмовляти у обслуговуванні обігу прийнятих на зберігання цінних
паперів із підстав, не передбачених законодавством або договором;

18
  відмовляти реєстроутримувачу у передачі зведеного облікового
реєстру власників іменних цінних паперів, за якими цей реєстроутримувач веде
систему реєстру. [15].

5. Умови для інвесторів на товарній біржі.

Здійснювати угоди на фінансових біржах можуть не лише юридичні, а і

фізичні особи. Визначити зразу точну стартову суму не має можливості навіть
досвідчений інвестор. Адже вона залежить від різних чинників. Згідно із
законодавством України, фізична особа не може сама надсилати заявки на
фондові біржі. Отримують доступ до них через ліцензійного брокера. Для
початку взаємовідносин із інвестиційною компанією потрібно виконати такі дії:
 залишити заявку на їх сайті;
 скласти договір;
 відкрити брокерський рахунок;
 поповнити його.
Товарні біржі мають умови для інвесторів. Наприклад, вимоги до
учасників біржових торгів в «Українській енергетичній біржі»:
1. До участі у біржових торгах по відповідних секціях допускаються
постійні члени біржі, юридичні особи, фізичні особи-підприємці, акредитовані
на біржі згідно із положенням про надання у оренду біржових місць на товарній
біржі як непостійні члени біржі, з умовою дотримання ними кваліфікаційних
вимог до учасників біржових торгів.
2. Непостійні члени біржі беруть участь у біржових торгах через
уповноважених брокерів.
3. Постійний член біржі може приймати участь в біржових торгах
особисто від свого імені чи через свого представника.
4. Учасники біржових торгів сплачують біржі відповідно до правил,
регламентів чи інших внутрішніх документів біржі, які є невід’ємною частиною
правил [16].

19
 Для інвесторів при участі в аукціоні на об’єкт нерухомості 100м2 в УУБ
є наступні вимоги:            
- чистий дохід за останні три роки не менше – 150 млн. грн.;                  
- чистий прибуток за останні три роки не менше – 6 млн. грн.;                   
- коефіцієнт фінансової незалежності (відношення сумарних
зобов’язань до капіталу) за звітний рік не менше – 0,8;                  
- коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)
(відношення найбільш ліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти) до
поточних зобов’язань) за звітний рік не менше - 0,0003;             
- коефіцієнт ROI (рентабельність власного капіталу) за звітний рік не
менш ніж 3%;                  
- обсяг реалізації нерухомості за останні три роки не менше – 150
млн. грн.               
            Вимоги до досвіду претендента учасника позабіржових торгів
(інвестора) в будівельній галузі:                  
 кількість реалізованих будівельних проектів протягом останніх 5
років не менше - 3;    
 кількість реалізованих проектів стосовно виконання функцій
замовника (генерального підрядника) протягом останніх 5 років не менше - 3;
 обсяг квадратних метрів, уведених у експлуатацію не менше 50
000,00 квадратних метрів з умовою виконання одного із критеріїв:             
- житлова нерухомість не менше - 30 000,00 квадратних метрів;                   
- нежитлова нерухомість не менше - 15 000,00 квадратних метрів;                   
- кількість реалізованих девелоперських проектів протягом останніх
5 років не менше - 3;           
- реалізовані будівельні і девелоперські проекти в м. Києві і
Київській області протягом останніх 5 років не менше - 3;       
- досвід роботи на ринку будівельної галузі не менше п’яти років.           
            Розмір винагороди біржі за організацію і проведення позабіржових
торгів рівний 0,1% від вартості частки замовника аукціону у інвестиційному

20
договорі. В випадку коли частка замовника у інвестиційному договорі
визначена у натуральному вираженні, винагорода біржі визначається окремо
між біржою і переможцем позабіржових торгів із урахуванням показників
опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України [8].       
    Юридичні особи і фізичні особи-підприємці – резиденти України, що
бажають брати участь у аукціоні у якості інвесторів, мають:       
 набути статусу учасника позабіржових торгів на біржі за напрямком
біржі «Майнові права на об’єкти нерухомості» у порядку, визначеному
Регламентом із організації і проведення позабіржових торгів із визначення
переможця, що запропонує замовнику найбільшу вартість частки у
інвестиційному договорі стосовно забудови на земельній ділянці/частині
земельної ділянки на товарній біржі;
 отримати доступ (особисті параметри доступу (логін і пароль) до
ЕТС пройшовши реєстрацію на Електронно торговому майданчику;
 подати на електронну пошту біржі із наступним надсиланням в
паперовій формі на юридичну адресу Біржі такі документи:     
- заявку на участь у аукціоні за формою, яка розміщена на
офіційному вебсайті Біржі в розділі «Майнові права на об’єкти нерухомості»,
що має бути підписана керівником чи уповноваженою особою учасника
(інвестора) і скріплена печаткою (за наявності);
- документи, які підтверджують його відповідність критеріям,
визначених цим оголошенням;
- платіжне доручення/квитанцію про сплату гарантійного внеску [8].
Для того щоб стати інвестором на Чиказькій торговій біржі вам треба
вибрати на сайті біржового брокера. Заповнити документ приблизно такої ж
складності, як під час відкриття будь-якого банківського рахунку. Потім пройти
нескладну процедуру комплайєнса (верифікації доброчесності). І все: рахунок
на біржі вам відкритий. Законодавство України це нині дозволяє. Після того на
субрахунок заводяться гроші, клієнт отримує паролі і може приступати до

21
торгівлі. В кінці кожного робочого дня він отримує звіт від біржі про свої
торги.
Тобто, умови приблизно схожі. Проте, вони варіюються в залежності від
самої біржі та лоту.
Розглянемо детальніше, які можуть бути ризики. Часто біржовий ризик
розглядають як ймовірність виникнення певної несприятливої події, що
пов’язана із здійсненням біржової угоди та тягне за собою різні види втрат.
Ризик також співвідносять із ступенем невдачі чи успіху учасників біржових
торгів при досягненні своїх цілей, вибираючи рішення із можливих варіантів.
Під ризиком також розуміють ймовірну подію або діяльність, яка призводить
до несприятливого результату біржової операції.
Розглядаючи ризики біржової операції, можемо видiляти ризики продавця
(наприклад, проблеми з оплатою: несплата, несвоєчасна чи часткова оплата),
ризики покупця (наприклад, проблеми із постачанням товару: непостачання,
постачання неякісного чи часткове постачання товару), ризики біржового
посередника (наприклад, проблеми із комісійними винагородами: не
одержання, неповне, несвоєчасне одержання винагороди), ризики дилера
(наприклад, ризик втрати частини доходу через не вірні прогнози), ризики біржі
(наприклад, не отримання біржового збору чи плати за оренду біржового місця,
чи ризики як гаранта) [17].
Для УУБ можливим напрямом розвитку може бути вихід на світовий
ринок. А також, покращення системи інформування про умови та переваги
біржі. На їх офіційному сайті не має достатньої інформації для інвестора.

22
 ВИСНОВКИ

Отже, товарна біржа - це об'єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну,

мета якої - укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту та
пропозиції товарів, вивчення, представництво й захист інтересів членів біржі,
вирішення спорів щодо операцій тощо. Вона функціонує задля впорядкування
та полегшення товарообороту і обмінних операцій.
Роль біржової торгівлі в світовій економіці і в народних господарствах
окремих країн не можливо переоцінити. Деякі західні економісти вважають, що
поява сучасної товарної біржі, не як ринку, яка здійснює збут товарів, а як
фінансового інституту, який полегшує ведення торгівлі і здешевлює її,
дорівнює за значенням промисловій революції кінця XVIII ст., та бачать у ній
організуючу та планувальну силу, спроможну надати динамізм усій економіці.
Товарна біржа як продукт ринкових відносин пройшла тривалий шлях
еволюції від оптового ринку до ф’ючерсного ринку. Стабільно високі темпи
росту біржового обороту, поява нових функцій, залучення нових сфер

23
економіки у біржову торгівлю вказують на великі можливості її подальшого
розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахрамеєва М. В., Голишева Є. О. Історія становлення товарних

бірж та тенденції їхнього розвитку. URL:
https://www.essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/32545/1/
Akhrameeva_futures
%20trading.pdf;jsessionid=F09C12000D6BFABA3043F361C01A927E
2. Історія розвитку біржової торгівлі й сучасного біржового ринку.
URL: https://learn.ztu.edu.ua/pluginfile.php/113190/mod_resource/content/
0/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F
%2012.03.20%20%D0%91%D0%94.pdf
3. Ільін А. Що таке товарні біржі і як вони працюватимуть в Україні.
Офіційний сайт НКЦПФР. URL: https://www.nssmc.gov.ua/arsen-ilin-shcho-take-
tovarni-birzhi-i-iak-vony-pratsiuvatymut-v-ukraini/

24
 4. Кухарець В. В., Булуй О. Г., Левківська Л. М. Тенденції розвитку
біржового ринку в умовах глобалізації світової економіки. Ефективна
економіка. 2021. №4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2021/92.pdf
5. Приходько Д. О. Основи біржової діяльності : підручник / Д. О.
Приходько. – Х. : ФОП Бровін О.В., 2021. – 280 с.
6. Організація біржової діяльності. Цикл лекцій / І.В. Любезна. –
Тернопіль: ТНЕУ, 2015. – 94 с.
7. Українська універсальна біржа. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA
%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_
%D1%83%D0%BD
%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C
%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0
8. Офіційний сайт Української універсальної біржі. URL:
https://www.uub.com.ua/
9. Закон України «Про товарні біржі» від 10.12.1991 №1956-ХІІ. URL:
https://ips.ligazakon.net/document/view/t195600?an=605252&ed=2021_08_05
10. Учасники біржової торгівлі. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD
%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%BE
%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE
%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB
%D1%96#:~:text=4.%20%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD
%D0%B8%20%D0%A0%D0%BE
%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE
%D0%B2%D0%BE%D1%97,%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%8C%20%D0%BF
%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%20%D1%82%D0%BE
%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96.

25
 11. Щока С. В. Емітент як учасник ринку цінник паперів: порівняльно-
правовий аналіз із країнами Європи. Науковий вісник Ужгородського
національного університету. 2018. №50. Том 1. С. 111-115.
12. Емітент цінних паперів. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC
%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D1%86%D1%96%D0%BD
%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF
%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2
13. Біржова реформа в Україні: шлях до здорового ринку. URL:
https://biz.nv.ua/ukr/economics/torgivlyu-na-birzhi-v-ukrajini-teper-regulyuye-
zakonodavstvo-50190132.html
14. Центральний контрагент. URL:
https://learn.ztu.edu.ua/mod/resource/view.php?id=53971
15. Біржі, депозитарії, зберігачі та реєстратори. URL:
https://ufin.com.ua/inf_dov-bdzr.htm
16. Правила біржової торгівлі на Товарній біржі «Українська
енергетична біржа». URL: https://www.ueex.com.ua/files/ueex-rules-of-eschande-
trading-091120.pdf
17. Слободяник А. М. Ризики на біржовому ринку. URL:
https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/249.pdf

26