МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Факультет економіки та бізнес адміністрування
Кафедра економіки та бізнес технологій

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Організація діяльності підприємницьких, торговельних та
біржових структур»
на тему: « Організація і технологія біржової торгівлі»

Виконала:
студентка 219 групи спеціальності
076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»
освітньо-професійної програми «Митна та біржова справа»
Жорнова Анна Віталіївна

Науковий керівник:
доцент кафедри економіки та бізнес-технологій,
к.е.н., доцент Дар'я СЕМЕНОВА

Оцінка за національною шкалою __________________

Кількість балів ______________ Оцінка ECTS_______

КИЇВ – 2022
 ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАРІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ…………………………………………………………..
1.1. Історія становлення біржової торгівлі в Україні та світі...…...……..5-7
1.2. Поняття, сутність та види біржових ринків, їх роль у ринковій
економіці……………………………………………………………………8-10
1.3. Правові засади діяльності бірж на території України………...……11-13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖОВОЇ

ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ……………………………...……………….
2.1. Переваги та недоліки організації біржових торгів на території
України……………………………………………………………………14-16
2.2. Фактори впливу та характеристика актуального стану світового
біржового ринку на прикладі країн Європи та Америки………………17-19
2.3. Перспективи і тенденції розвитку біржової торгівлі в Україні…...20-21

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….…22-23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….24-25

 ВСТУП
Дана робота була присвячена дослідженню та аналізу реалій існування та
становлення різновидів біржової торгівлі в Україні та світі. Ця тема була і буде
актуальною ще протягом багатьох років, тому що з розвитком національної
економіки, розвиваються інститути ринку, основне місце діяння біржових
торгів.
У сучасному світі, основним фактором розвитку малих та великих
підприємств стає конкуренція, саме розвиток біржового ринку зумовлює,
підвищення рівня конкурентоспроможності на всесвітньому економічному
ринку. Біржі часто є платформою для торгівлі ф'ючерсними контрактами або
стандартизованими контрактами на майбутні поставки. Тому, інститут біржової
торгівлі стимулює процес торгівлі продукцією через використання таких
біржових інструментів, як спотові угоди, форвардні та ф’ючерсні контракти,
складські свідоцтва.
Сучасні біржі виступають центром ціноутворення, хеджування та інших
процесів, які зумовлюють розвиток країн в цілому, тому розвиток біржової
торгівлі так важливий для становлення та зміцнення економіки України.
А. Буренін, Дж. Блек, С. Вайн, Дж. Гоффман, М. Даніель, Н. Калдор, Дж.
Кейнс, Р. МакДональд, В. Еворс, Дж. Маршал, Дж. Халл – видатні вчені, які
зробили великий внесок у розвиток та дослідження біржового ринку.
Біржовий процес включає в себе великий перелік різних, але в той час
взаємопов’язаних між собою операцій, які виконуються в певній сталій
послідовності, яка в свою чергу враховує специфіку біржових торгів. Залежно
від технологічного елементу проведення торгів, формується і сама організація
торгів на біржовому ринку. Але для більшості технологій організації біржових
торгів виділяють такі основні етапи:
- вивчення ринку за межами біржі і вихід брокера на біржу;
- прийняття угоди між брокером-продавцем брокером-покупцем;
- оформлення та реєстрація біржової угоди, біржового контракту і
розрахунок з біржою;
- розрахунок клієнта з брокером за здійснення біржової угоди;
- поставка та одержання товару, розрахунок на нього між клієнтами
брокерів.
Запорукою успішного проведення біржових торгів є не тільки
вищеперераховані чинники, а й інші фактори, наприклад:
- форма проведення торгів;
- ширина;
- глибина;
- опірність ринку.
Глибина ринку є важливим елементом тому, що саме вона визначається
розміром партії товару, що пропонується або реалізується. Ширина описує
кількість осіб задіяних у торгах, а саме покупців та продавців. Опірність - це
той діапазон цін, у якому учасники торгів готові укладати угоди.
Біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий
ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну основи.
Біржу як інститут ринкової економіки, можна розглядати в
організаційному, економічному і юридичному аспектах.
З організаційної сторони - спеціально обладнане місце, для проведення торгів,
учасниками біржової торгівлі.
Дивлячись на економічний аспект – це організований у певному місці
регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому
здійснюється торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками
і стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також валютою,
дорогоцінними металами за цінами, які офіційно встановлені на основі попиту
та пропозиції.
З юридичної точки зору– це організація, що об’єднує фізичних і юридичних
осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові й власні немайнові
права й обов’язки.
Метою дослідження є поглиблення знать у сфері організаційно-
економічного функціонування та становлення товарних бірж в Україні та
країнах світу.
Завданням даної роботи є:
- Аналіз та дослідження перспектив, тенденцій розвитку організації
біржової торгівлі в Україні.
- Знаходження різноманітних можливостей для розвитку біржової
торгівлі в Україні, шляхом аналізу та синтезу інформації про
ефективний вплив біржової торгівлі на економіку інших країнах.
- Оцінка сучасного стану біржового ринку в Україні та світі.
- З’ясування економічної значимості поняття біржового ринку у
сучасному світі.
- Обгрунтування важливості кожного етапу становлення біржового
ринку.
- Характеристика понять елементів біржових процесів в Україні та
світі.
Об’єктом дослідження є процес формування та становлення біржової
торгівлі в Україні та світі, організаційно-економічна характеристика видів бірж.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
прикладних засад формування та функціонування біржової торгівлі.
 5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАРІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БІРЖОВОЇ
ТОРГІВЛІ
1.1. Історія становлення біржової торгівлі в Україні та світі
Результатом довготривалих економічно-соціальних евелюційних процесів
є створенням сучасного високоорганізованого біржового ринку, оптової
торгівлі, з усіма їх осболивостями.
Історія становлення біржової дільності у світі та в Україні, пройшла певні
етапи. Від звичайних оптових ринків, до надсучасних ф’ючерсних ринків.
Протягом років змінювалась не мише форма організації, а й сама структура,
характер та економічн сутність біржової торгівлі. Прийнято виділяти такі
основні етапи розвитку, наведені в таб. 1.1 [2]
Таблиця 1.1
Основні етапи розвитку світової біржової торгівлі
Етап розвитку Часовий Стисла характеристика
біржової проміжок
торгівлі
1 етап 2-га половина Зародження перших товарних бірж, на яких
ХVI ст. укладають угоди на реальний товар з негайною
( з 1531 р.) поставкою.
2 етап 1-ша половина Початок укладання на товарних біржах угод на
ХVIII ст. реальний товар з поставкою у майбутньому періоді.
( з 1730 р.)
3 етап 2 –га половина Виникнення на товарних біржах ф’ючерсних
ХIХ ст. контрактів і початок укладання угод на термін.
( з 1865 р.)
4 етап 1-ша половина Розробка механізму страхування цінового ризику і
ХХ ст. початок здійснення на товарних біржах операцій
( з 1920 р.) хеджування.
5 етап 2-га половина Виникнення на товарних біржах опціонних
ХХ ст. контрактів і початок торгівлі опціонами на реальний
( з 1980 р.) товар і ф’ючерсні контракти.

На першому етапі розвитку, біржі так би мовити мали локальний

характер. На товарних біржах у цьому періоді здійснювались так звані спотові
угоди, тобто угоди на реальний товар з негайною поставкою, також, що неменш
важливо, такі домовленості начастіше укладалис за готівку. У асортимент
реалізованих товарів входив великий різновид видів сількогосподарської
продукції, виробів домашнього виготвлення, деревоматеріалів, тощо.
Також на першому етапі відбулася дуже важлива подія для подальшого
всесвітнього розвитку біржовї торгіві. В 1531р. у місті Антверпен, що
 6

знаходиться в Бельгії, було відкрито першу в світі біржу, на дверях якої, було
написано «Для використання торговими людьми всіх народів і мов», ця цитата
робила біржу не просто товарною, а щей міжнародною. У сучасності цю біржу
називають «нескінечним ярмарком». [3]
Другий етап славиться укладання форвардних угод, тобто угоди на
реальний товар з поставкою в майбутньому періоді. У цей етап, період
промислової революції, зросли масштаби світової торгівлі загалом, що стало
приводом до зростання вимог щодо якості та поставок товару. Саме в цей етап
почала розвиватися вільна конкуренція, яка зумовила просування зростаючих
товарних мас, з найменшими затратами, від виробника до споживача.
Перша форвардна угода було укладена в 1730р. р. на японській рисовій
біржі «Доджіма». Саме в цей період угоди на реальний товар з поставкою в
майбутньому періоді почали укладатися і в європейських державах.[3]
Третій етап характеризується появою в біржовій торгівлі ф’ючерсних
угод. Перший контрак на майбутню поставку було укладено у 1865р. на
Чиказькій товарній біржі та назвоно його «ф’ючерсним». У даному контракті
були вказані всі деталі, а саме стандартизована якість, кількість, термін
поставки. Оцінка якості, стандартизація, стала передумовою створення
принципово нового біржового активу – ф’ючерсного контраку.
Для четвертого етапу розвитку біржової торгівлі характерно уторення та
розробка процесів біржового страхування, тобто функція хеджування. Через
нестабільність біржової кон’юкрути, ціни за угоди з поставкою в майбутньому
періоді, які затвердженні в момент їхього укладання, можуть досить змінитись
на момент поставки товару. Це призводить до того, що одна зі сторін,
продавець або покупець, можуть нести втрати.
Саме процес хеджування надає гарантії. Навіть якщо не усуває ризики, то
істотно зменшує їх. Стосовно історії винекнення, перший раз механізм
хеджування був використаний у 1920р. на біржах США, коли проводились
торги на закупівлю бавовни, яка відправлялася у Англію.
П’ятий, заключний етап формування біржової торгівлі, який триває і досі,
відомий створенням нового виду угод. Це - опціонні угоди, у процесі укладення
який купується не сам товар, а саме права на нього за певну ціну. Перший
опціонний контрак був укладений та товарні біржі США, а саме Чиказькій
товарні біржі у 1984р. Зараз такі контракти дуже популярні на міжнародній
арені.
Щодо сьогодення, можна сказати, що міжнародна біржова торгівля має
виражену географічну концентрацію. Передовими світовими біржами були і
залишаються біржі США, Великобританії, Японії. На сьогодні, майже весь
 7

біржовий оборот, а саме 98%, забезпечують біржі цих трьох країн: США – 84%,
великобритані – 8%, Японія – 6%, 2% - ТБ інших країн.[2]
Історія формування біржового ринку України має досить непростий
шлях. Зародження українського національно біржовго ринку почалося ще
наприкінці XVIII століття. Початок формування біржового ринку України
пов’язують з відкриттям у 1796р. товарної біржі у місті Одеса, та у 1834р. – у
місті Кременчук.[3] Історію створення біржового ринку України, також можна
поділити на ключові етапи її формування.
Як було сказано вище розвиток біржового ринку України бере свій
початок з 1796р. створення Одеської товарної біржі. Цей період
храктеризується малою кількість несуттєвих угод, повільним розвитком та
недосконалим механімом оргнізації укладання торгів, торгівля того часу була
пов’язанна, в більшій мірі, з продажем зернових культур невеликими партіями.
1861-1914рр. славляться яскравим розвитком, активізацією та
інституалізацією біржового ринку. У ці роки економіка загалом розвинулася в
багатьох нампрямках. Товарні біржі розповсюджувалися по всій Україні, по її
основним регіональним центрам, будувалися елеватори, створювалися
комерційні банки, тощо. З 1900р. біржі вже мали неабиякий вплив на народне
господарство всієї країни, і мали достатній вплив на оптовому ринку.
Події Першої світової війни призвели до тотального припиненя розвитку
товарного ринку Украни. Відновлювлювальні процеси почалися лише в 1920р.
Економічна політика дозволила відновити діяльність усіх бірж, які діяли до
1917р. В цей період перед товарними біржами поставало дві задачі: здійснення
посередницької діяльності та самостійне регулювання товарних ринків.[4]
Вже з 1900р. на формування біржового ринку суттєво вплинув розвиток
ринкових відносин. Можна виділити такі особливості розвитку притаманні
цьому періоду:
- Напрацювання, створення правової бази;
- Опрацювання та вдосконалення механізму роботи товарних бірж;
- Формування мехнізмц біржового ціноутворення;
- Формування організаційної структури.
Стабільний розвиток товарних бірж почався з 1996р. на той момент
товарні біржі вже працювали у всіх регіонах України. Біржова діяльність стала
гарантом вирівнювання та стабілізації цін. З 1999р. спостерігається ще більша
активація роботи товарних бірж на території Украни. Спостерігають тенденції
укладання форвардних угод майбутнього експорту різноманітних товарів та
сировин, асортимент яких значно збільшився.[4]
 8

1.2. Поняття, сутність та види біржових ринків, їх роль у ринковій

економіці
Біржова торгівлі є особливою формою організації продажів. Біржа
вистпупає посередником під час торгівлі різними товарами та іншими видами
цінностей. Біржі є постійнодіючею організацією. Виділяють такі основні види
бірж:
- Товарна;
- Фондова;
- Валютна;
- Біржі праці.
Детальніше щодо товарної біржі, вона представляє собою постійно діючу
комерційну організацію, на якій укладються угоди купівлі-продажу товарів з
певними характеристиками, якостями, вони можуть бути продати великими
партіями за зразками або технічним описом. Важливим є те, що на товарних
біржах здійснюються поцедури купівлі та проджу не самих товарів, а
контрактів на їх постачання.
Перед товарною біржею не стоїть завдання отримати прибуток, а лише
об’єднання та надання простору для зібрання торговців та покупців, створення
комфортних умов для проведення комерційної діяльності. Але, перед усім
завданням товарної біржі є:
- Встановлення вимог до стандартизації;
- Котирування цін;
- Врегулювання спорів між продавцями та покупцями;
- Інформування всіх учасників біржового процесу.[1]
Розглянемо фондовий біржовий ринок. На цьому ринку проводиться
купівля-продаж різноманітних фінансових інсрументів, таких як: цінні папери,
деривативи, товари. Такий вид бірж має суттєвий вплив на економіку країни,
тому що сприяє її пожвавленню, та кращьому обороту капіталу. Основними
функціми фондових бірж є:
- Забезпечення ліквідності товару;
- Оцінення вартості;
- Залучення нового капіталу;
- Створення робочих місць;
- Розповсюдження інвестування.
Організацією біржового валютного ринку займаються валютні біржі.
Валютний ринок – це система міжнародних економічних відносин, що являє
собою процес купівлі продажу іноземної ввалюти та інвестування валютного
капіталу. Щодо валютної біржі – це елемент вюлютного ринку, який надає
 9

послуги з організації та проведенняя торгів з іноземною валютою. Головним та

основним завданням валютних бірж є встановлення валютного курсу, який
представляє собою вартість іноземної валюти.[3]
Біржі праці – підприємство, яке надає послуги з працевлаштування
громадян на ринку праці. Також біржі праці займаються реєстрацією
безробітних, тим самим виступають посередником, між роботодавцями та
робітниками, сприяє забезпеченю підприємств трудовими ресурсами.
Загалом товарна бірж є основним та найпопулярнішим видом організації
оптової торгівлі. Вона має суттєві відмінності від інших способів організації
ринку, а саме:
- Біржі концентуються в місцях виготовлння та споживання продукції,
у великих торгових та промислових центрах з розвиненою
інфраструктурою;
- Мають постійнодіючий характер, торги на біржах ведуться постійно і
регулярно, час торгів обмежений, що сприяє максимальній
концентрації попиту та пропозиції на певний товар;
- Торгівля здійснюється, без фізичної присутності товару, тільки за
зразками, описом, контрактами на поставку в майбутньому періоді;
- Доступність інформції щодо проведення та організації біржової
діяльності.[5]
Діяльність біржового ринку має суттєвий вплив на ринкову економіку
загалом. Функції якого є однією з форм організації ринкового процесу, а саме:
1. Організація концентрації попиту та пропозиції в одному місці. Це
забезпечує баланс товарних риків вцілому, механізм ринкового
ціноутворення спрямовує організацію забезпечення суспільства
дефіцитними товрами, також корегує витотовлення та поставлення
товарів їхньою мірою насиченості.
2. Впорядкування ринкового товарообігу, формування каналів розподілу,
просування товару від виробника до споживача, мінмізація витрат
стосовного цього.
3. Антимонополізація товарних ринків. Товарні біржі забезпечують
розвиток цінової конкуренції. В умовах вільної конкурнції зменшуються
підгруття для монополізації та олігополії.
4. Формування ринкової ціни. Товарна біржа вважається інстументом
формуання ринкової ціни, яка використовуються суб’єктами товарних
ринків.
5. Якісне посередництво між оптовими вробниками та споживачами.
Завдяки біржовому посередництву прискорюється грошовий та товарний
 10

обіг, мінімізуються витрати, збільшується пропозиція товарів, на які є

попит.
6. Зменшення фінансових та комерційних ризиків. Підвищення надійності
та надання гарантій є основною метою товарного ринку, особливо в
умовах нестабільної економіки та біржової кон’юктури.
7. Відкритість, доступнусть та прозорість всієї інформації стосовно
проведення торгів, також є важливим аспектом організації біржової
торгівлі. Результати проведення біржових торгів надають інформацію про
конкретну ціну на той чи інший товар, загальний стан попиту, та змін
біржової кон’юктури.
8. Надання покупцям та продавцям сприятливого для укладання угод місця.
Через чітке дотримання правил проведення торгів вирішуютьс не лише
поточні проблеми учасників, а й ті що розглядаються в перспективі.[5]
Окрім функцій, які спрямовані саме на проведення та здійснення біржової
торгівлі, є функції які забезпечують створення правим та обов’язків для
учсників біржі, також слідкують за дотриманням їх. До таких функцій можна
відести:
1. Стандартизація біржових контрактів, за допомою якої істотно
спрощується механізм укладання біржових угод.
2. Арбітраж суб’єктів біржової діяльності. Його здійснення є запорукою
захисту майнових прав, законних інтересів учасників біржових операцій.
Нагляд за дотриманням обов’язків та правил установлених самою
товарною біржою або державними органами.
3. Розрахункові палати товарних бірж займаються якісним розрахунковим
обслуговуванням. Вони здійснюють розрахунки за укладеними
контрактами, проводять клірингові операції, приймають грошові застави.
Товарні біржі працюють як чітко сформовні, динамічні та чутливі до попиту
ринкові системи. Дійсне регулювання біржових ринків сприяє залученню
більшої кількості учасників біржових торгів, балансує рівняння попиту та
пропозиції. Важливим є те, що товар прямує саме туди де на нього є потреба.[5]
Вплив товарних бірж важко переоцінити тому, що:
- Саме на них формують так звані «базові» ціни на майже всі товари
загалом;
- На біржах формуються комерцінйі зв’язки з питань купівлі продажу,
та подальшого перепродажу продукції;
- Формується та акумулюється баланс між попитом та пропозицією на
найважливіші види товарів.
 11

1.3. Правові засади діяльності бірж на території України

Закон України «Про товарну біржу» № 1956-ХІІ від 10.12.1991 року
визначив, що «товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і
фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету
надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і
пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і
пов’язаних з ним торговельних операцій».
Історія розвитку біржової діяльності свідчить, що перші біржі були суто
товарними, а значення їх полягало в тому, що вони створили умови для
переходу від базарної торгівлі «з рук до рук» до купівлі за зразками, описами,
через замовлення.
Швидке зростання обсягів суспільного виробництва, ускладнення
структури товарного обігу й торговельно-економічних зв’язків зумовили
диверсифікацію біржової діяльності та врізноманітнення видів бірж.[6]
Щодо різновидів працюючих бірж на територі: за даними Держкомстату
України на початок 2001 року в Україні зареєстровано 386 бірж, з них
універсальних — 97; товарних і товарно-сировинних — 157; агропромислових
— 31; фондових та їхніх філій — 27; інших — 74.[5]
Це свідчить про те, що найбільша питома вага в загальній кількості бірж
припадає на товарні біржі.
На товарних біржах, де торги відбуваються у формі подвійного аукціону,
потрібна достатня кількість товару, продавців і покупців. Ця форма торгу
передбачає конкуренцію між продавцями і покупцями одночасно. Подвійний
аукціон — це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження
пропозиції продавців. Коли пропозиції ціни покупця і продавця збігаються,
укладається угода. Різновидом форми подвійного аукціону є безперервний
аукціон. За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде
торги і лише оголошує товар, а потім самостійно проводять торг — вигукують
ціни і відшукують контрагента. Один покупець може укласти угоди з різними
продавцями за різними цінами.
Технологія й організація біржової торгівлі на товарних біржах України
побудована за типом англійського аукціону.
Трансформаційні перетворення в економіці України сприяли
відродженню біржової торгівлі й стрімкому зростанню кількості
зареєстрованих бірж — із 66 у 1992 року до 386 у 2001-му. Правові засади
створення й діяльності товарних бірж були визначені в Законі України «Про
товарну біржу» № 1956-ХІІ, ухваленому Верховною Радою України 10.12.1991
 12

року. Основні положення Закону ввійшли до Господарського Кодексу України

№ 436-IV, затвердженого 16.01.2003 року.
Відповідно до ст. 278 цього Кодексу, товарна біржа утворюється
спеціально для надання послуг суб’єктам господарювання у здійсненні ними
торговельних операцій. Кодексом визначено, що «товарна біржа є особливим
суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод,
виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує
товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям».
Товарна біржа проходить державну реєстрацію та як суб’єкт
господарювання набуває статусу юридичної особи. Вона діє на засадах
самоврядування й господарської самостійності, має відокремлене майно,
самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм
найменуванням. Діє товарна біржа на підставі статуту, який затверджується
засновниками біржі. Вона не займається комерційним посередництвом і не має
на меті отримання прибутку.[6]
Головними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність
учасників біржових торгів, публічне проведення їх, застосування вільних
(ринкових) цін.[4]
Товарна біржа має право:
 встановлювати відповідно до законодавства власні правила
біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для
всіх учасників торгів;
 встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі,
розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші
грошові збори;
 встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за
реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення
статуту біржі та біржових правил;
 створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
 засновувати арбітражні комісії для розв’язання спорів у
торговельних угодах;
 розробляти власні стандарти і типові контракти з урахуванням
державних стандартів;
 укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на
біржах, зокрема й розташованих за межами України;
 видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й
рекламні видання;
 вирішувати інші питання, передбачені законом.
 13

До обов’язків товарної біржі належать:

 створення умов для проведення біржової торгівлі;
 регулювання біржових операцій;
 регулювання цін на підставі співвідношення попиту і пропозиції на
товари, що допускаються до обігу на біржі;
 надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших
послуг;
 збирання, обробка і поширення інформації, пов’язаної із
кон’юнктурою ринку.
З метою сприяння розвитку біржової торгівлі, створення ефективного
законодавства та нормативно-правової бази для здійснення торговельно-
біржової діяльності, реалізації прав та інтересів її суб’єктів у квітні 1996 року
створено Національну асоціацію бірж України (НАБУ). Засновниками НАБУ
стали 23 найбільші біржі із 18 областей України, які добровільно делегували їй
виконання окремих завдань і функцій.
До основних завдань асоціації належать: сприяння формуванню ринкових
відносин; подальший розвиток біржової торгівлі з метою запровадження і
вдосконалення діючих технологій, систем науково-технічного обслуговування;
розроблення навчальних програм для працівників бірж і брокерів, організація і
проведення навчання їх та видача сертифікатів, організація стажування;
представництво й реалізація прав і законних інтересів учасників асоціації в
органах державної влади та управління, судах, зокрема й іноземних,
міжнародних та інших організаціях; підготовка пропозицій щодо уніфікації
нормативних документів, які регламентують біржову діяльність, розроблення
типових правил торгівлі на товарних біржах та змін і доповнень до них,
фінансових механізмів, які забезпечують виконання угод, укладених на біржах-
учасниках асоціації; розроблення і надання учасникам асоціації програмних,
методичних та інших матеріалів.[5]
Незважаючи на виконану роботу з формування нормативно-правової
бази, значна частина чинних законодавчих і нормативно-правових актів не
лише не задовольняє, а й у багатьох питаннях стримує розвиток біржової
діяльності. Це, зокрема, стосується податкового законодавства, а також
нормативних документів щодо регламентування діяльності товарних бірж.
 14

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІРЖОВОЇ
ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ
2.1. Переваги та недоліки організації біржових торгів на території України
Останніми роками суб’єкти господарської діяльності отримали право
самостійної ініціативи щодо вибору виробництва товарного продукту та
напрямів його використання.
У сфері заготівлі й переробки сільськогосподарської продукції державна
монополія значною мірою ліквідована, підприємства по закупівлі та переробці
сільськогосподарської продукції здебільшого приватизовані й стали власністю
окремих господарів чи окремих колективів. У сфері обміну й торгівлі
сільськогосподарською продукцією створилася значна кількість
посередницьких структур – трейдерів, торгових домів, підприємств та
організацій сервісу, які стали займатися реалізацією сільськогосподарської
продукції [7].
Такі об’єктивні та суб’єктивні передумови привели до утворення вищої
ланки в інфраструктурі ринку сільськогосподарської продукції – біржового
товарного ринку агропромислової продукції та продовольства і, зокрема,
біржового ринку зерна, як товару найбільш пристосованого до умов торгівлі за
біржовими правилами. Через біржовий ринок здійснюється оптова торгівля
товарами за стандартами та зразками.
Саме групування біржових цінностей дозволяє біржі реалізувати
стандартизаційну та котирувальну функції. Водночас, як зазначають окремі
дослідники, впровадження електронних форм торгівлі призводить до того, що
зазначені обмеження втрачають сенс. З наявністю комп’ютерних технологій
місце торгівлі замінюється звичайним робочим місцем, з’являється можливість
торгувати будь-якою кількістю активу, втрачає значення розмір партії, зникає
необхідність у наявності посередників, як характерної риси біржової торгівлі
[8].
Як такий товарний сільськогосподарський біржовий ринок в Україні відсутній.
Функціонування зосереджене на реєстрації експортних контрактів.
Такий факт турбує науковців, державу інші організації які лише можуть
говорити про біржу, але аж ніяк не виробників сільськогосподарської
продукції, які, як ніхто, потребують цього механізму. Саме вони мають думати
про продаж своєї продукції, про страхування, мінімізацію ризиків та інше.
Згідно з дослідженнями, основними причинами відсутності біржового
ринку в Україні є: відсутність належного законодавства та його нестабільність;
 15

проблеми в кліринговій системі, яка необхідна біржовому ринку для розвитку;

високий рівень тіньової економіки, відсутність прозорості; відсутність якісної
інформації про біржі країни та їх діяльність; необізнаність народу в суті
системи біржової торгівлі та ін. [10].
Ефективне функціонування сучасного ринку перебуває у прямій
залежності від постійно відтворюваного ринкового середовища. Важливим його
елементом є ринкова інфраструктура, що являє собою систему установ та
організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, а
також робочої сили. До таких установ належать товарні, фондові та валютні
біржі [9]
В сучасних умовах України склалася ситуація, коли біржовий ринок
виконує свої функції на дуже незадовільному рівні й не забезпечує реалізації
головних аспектів біржової діяльності в ринкових умовах господарювання: не
зважаючи на вражаючу чисельність бірж в Україні, в порівнянні з більшістю
інших країн світу, систематично діють серед них не більше 30%. Періодичні
стрімкі зростання кількості бірж в Україні є результатом не підвищеного
попиту на їх послуги з боку учасників торгів та результатом дії ринкових
механізмів господарювання, а є відображенням впливу введення в дію
законодавчих актів та обмежень у зовнішній торгівлі окремими групами
товарів, таких як обов’язкова біржова реєстрація експортних контрактів.
Не зважаючи на велику кількість товарних бірж, які спеціалізуються на
торгівлі агропромисловими товарами, в Україні все ще відсутній постійно
діючий ефективний біржовий аграрний ринок.
Стратегічною помилкою початку 90-х років треба визнати недооцінку на
загальнодержавному рівні ролі бірж як єдино можливих інституцій, які здатні
створити регульовані ринки фінансових і товарних ресурсів. Учасники ринків
цінних паперів та професійні посередники на товарно-сировинних ринках
здебільшого ігнорували біржову торгівлю, адже надто ліберальні норми
законодавства дозволяли їм ринкову взаємодію у позабіржовому режимі.
Практично не використовувався потенціал вітчизняних фондових бірж
під час масової сертифікатної приватизації майна державних підприємств,
оскільки біржову торгівлю майже до 2000 року заміняв собою обмін ПМС на
акції в центрах сертифікатних аукціонів (ЦСА). Нині українські фондові біржі –
не регульовані ринки фінансових інструментів, а лише один із видів
ліцензованої професійної діяльності. На товарному ринку діє 438 здебільшого
дрібних товарних бірж. Склалася ситуація, коли загальне зростання обсягів
торгівлі на ринках цінних паперів не позначилося на динаміці обсягів біржової
торгівлі (у відносних показниках).
 16

В Україні діють 8 фондових бірж та дві торговельно-інформаційні

системи (ТІС) позабіржового ринку, лише одна з яких (ПФТС) звітує про
значну активність учасників. На товарному ринку теж започаткувалися
негативні тенденції, які щороку поглиблюються, руйнуючи біржову торгівлю.
В Україні, упродовж останніх років, утримується ситуація, що
характеризується повним домінуванням позабіржового ринку, недостатньою
кількістю інвестиційно-привабливих цінних паперів, що знаходяться в обігу, та
як наслідок – низькою ліквідністю біржових ринків. На загальному фоні
зростання торгового обороту всього ринку цінних паперів України з 1999 року
більш ніж у 12 разів спостерігалася чітка тенденція щодо значного скорочення
обсягів біржового ринку та його невисокої частки в загальному торговому
обороті ринків цінних паперів.
У середньому частка обсягу угод на біржах і ТІС не вище, ніж 3 % від
загального обсягу угод на ринках цінних паперів. Таким чином, виникла
реальна загроза остаточної втрати природної для світової практики ключової
ролі біржової торгівлі на ринках цінних паперів. Це додатково підтверджує
аналіз рівня показника відношення обсягів торгівельного обороту ринків
цінних паперів та окремих їх сегментів до величини ВВП країни.
Незважаючи на те, що чотири фондових біржі із зареєстрованих діють у
Києві, біржі неспроможні конкурувати з позабіржовою
торгівельноінформаційною системою ПФТС, обсяги обігу на якій у 2015 р.
становили майже 86% від усього обсягу організованого ринку цінних паперів.
Подрібнення вузького біржового сегменту організованого ринку лише ще
більше поглиблює ситуацію і не сприяє залученню на фондові біржі емітентів,
інвесторів та учасників ринку. Крім цього, воно не сприяє залученню
інвестицій, необхідних для розвитку самих бірж. Домінування позабіржового
ринку цінних паперів над організованим породжує такі явища, як непрозорість
та недостатня інформаційнавідкритість.
У реальних умовах функціонування ринків цінних паперів України, коли
більшість угод укладається у позабіржовому режимі, існуючі індекси
активності, у тому числі, індекс ПФТС, не можуть адекватно характеризувати
стан ринку. Суттєвим недоліком індексу ПФТС є також його вузька база, яка
включає порівняно незначну кількість емітентів. На основі розрахунку ринкової
капіталізації їх акцій і будується зазначений індекс.
Сучасний стан біржової торгівлі свідчить, що вона потребує структурної
перебудови, суттєвої технологічної модернізації, адаптації до правових норм
європейського законодавства та впровадження кращої практики
функціонування аналогічних систем на світових ринках.
17
 18

2.2. Фактори впливу та характеристика актуального стану світового

біржового ринку на прикладі країн Європи та Америки
На сучасному етапі розвитку економіки біржі є найбільш організованою
та розвиненою формою торгівлі. За останні роки ринок цінних паперів суттєво
ускладнив власну структуру щодо наявного інструментарію, в декілька разів
зросли швидкість здійснення фінансових операцій та їх обсяг. Якщо до Другої
світової війни світовий фондовий ринок обмежувався масштабами розвинутих
країн Європи, Північної Америки й Австралії, то нині він набув глобального
характеру.
Як зазначено у таблиці 1.1, нині світовий біржовий ринок перебуває на V
етапі свого розвитку, головною характерною рисою якого є активне
функціонування електронних фондових бірж або фондових інтернет-бірж. З
огляду на той факт, що електронна біржова торгівля виникла нещодавно,
визначення цього поняття в економічній літературі відсутнє. Проте, дослідивши
праці вітчизняних та зарубіжних науковців з цієї тематики, трактування
спеціалізованої термінології різноманітними державними та недержавними
інституціями, можемо дійти висновку, що електронна біржа – це електронна
платформа, за допомогою якої дистанційно здійснюються операції з цінними
паперами та іншими активами.
Основна мета електронних бірж полягає в прагненні не максимізувати
прибуток власне біржою, а створити такі умови ведення торгівлі, які в
подальшому дадуть можливість одержати значний прибуток учасникам усієї
біржової торгівлі [11]. Саме ця особлива риса вирізняє електронні біржі серед
інших форм міжнародної торгівлі. Нині електронна біржова торгівля перебуває
у фазі активного розвитку.
Утворюються єдині біржові електронні майданчики, сферою діяльності
яких є весь глобальний світ. Торги все частіше проводяться електронно та в
онлайн-режимі. Це значно спрощує роботу всіх учасників біржової торгівлі.
Може здатися, що біржова торгівля нині проходить етап автоматизації,
аналогічний тому, який спостерігався на початку XXI століття, але це не зовсім
так. Вектор розвитку змінився, адже в умовах мінливої економіки закономірно
підвищилися вимоги до електронного трейдингу.
Аналіз тенденцій електронної торгівлі вказує на те, що все більше людей
сьогодні схильні довіряти управління біржовими операціями штучному
інтелекту, тобто трейдинговій програмі високої складності, яка постійно сканує
профільні джерела інформації на наявність ключових слів. Ці ключові слова
вказують на коливання цін на різних трейдмайданчиках світу. Система за
мілісекунди оцінює стан речей на ринку та автоматично продає дозволену їй
частку акцій або витрачає задану користувачем суму на покупку тих чи інших
 19

цінних паперів. Аналогічну роботу людина може виконати приблизно за

півгодини, а досвідчений професіонал – за 15 хвилин. За такий час ситуація на
будьякому фондовому ринку може кардинально змінитися. За оцінками
аналітиків приблизно 5 трлн. дол. США приватних інвесторів до 2025 р. будуть
інвестуватися на основі автоматичних рекомендацій різного профільного ПЗ
[12].
Exxon Mobil і Chevron очолили просування сектора енергоносіїв.
Найбільша у світі нафтова компанія Exxon додала 2,3%. Друга за величиною
нафтова компанія Chevron пішла в плюс на 3,5%. Нафта підскочила в ціні на
3,9% до позначки в $46,34 за барель на тлі побоювань інвесторів відносно того,
що «газовий» конфлікт між Україною і Росією може негативно позначитися на
постачанні нафти з Близького Сходу.
На біржових майданчиках Сполучених Штатів панував негативний
настрій, який підігрівався розпродажем банківського сектора. Основний
фондовий індекс США DJI знизився на 1,5% до рівня 8473,97[12].
Акції банку Citigroup впали на 17% на тлі занепокоєності щодо
запланованого об’єднання його брокерського бізнесу з аналогічним підрозділом
Morgan Stanley. Інвестори вважають такі операції досить ризикованими в
умовах поточної невизначеності.
Котирування Bank of America знизилися на 12% після заяви аналітиків
Citigroup про те, що збитки банку за IV квартал складуть $3,6 млрд. Акції
JPMorgan Chase впали в ціні більш ніж на 4%. Hartford Financial Services Group і
Prudential Financial очолили відступ страхових компаній після того, як
регулятивні органи відмовилися прискорити фінансову підтримку галузі. Акції
Hartford Financial впали в ціні майже на 20%, а Prudential втратила 13%
ринкової капіталізації. Страховик життя Genworth Financial також втратив
13%[12].
Папери найбільшого в світі депозитарію фінансових активів Bank of New
York Mellon впали на 17% до $19. Котирування кредитора Wells Fargo
знизилися на 24% до $14,23 після того як аналітики Friedman Billings Ramsey
(FBR) понизили прогнозне значення прибутку і цільову ціну акцій компанії і
заявили про очікуване скорочення дивідендів.
Ринкова вартість третьої за величиною гірничодобувної компанії Rio
Tinto Group злетіла на 14%. Акції найбільшої в світі гірничодобувної компанії
ВНР Billiton і Anglo American додали в ціні понад 8% на тлі зростання ціни на
мідь у Лондоні. Найбільша нафтова компанія Європи Royal Dutch Shell додала
4,9%, а друга за величиною BP пішла в плюс на 5,1%. Німецька компанія
Siemens додала 5,4%. Найбільша медійна компанія Франції Vivendi додала
 20

2,7%, а друга за величиною в світі рекламна компанія WPP закрилася в плюсі

на 2,1%[7].
Кращим за інші був банківський сектор. Так акції найбільшого банку
Європи HSBC Holdings і третього за величиною банку Франції Societe Generale
подорожчали на 3 % і 4,53% відповідно на тлі позитивних очікувань щодо
фінансово-економічної політики США. Акції британських інвестиційних
фондів Hammerson і Land Securities Group продемонстрували зростання, як
мінімум на 4%, після рекомендацій експертів Morgan Stanley «купувати» дані
папери. Котирування найбільшої в світі гірничодобувної компанії ВНР Billiton
втратили 7,5% своєї вартості через падіння цін на мідь на торгах в Лондоні [10].
Стосовно територіальної структури електронної торгівлі варто зазначити,
що в короткостроковій і середньостроковій перспективі більшість компаній
буде прагнути вийти на електронні біржі США, Великої Британії та Китаю [13].
Однак у довгостроковій перспективі азіатські електронні майданчики
стануть як мінімум такими ж вагомими, як і зазначені вище, й зможуть нарівні з
ринками розвинених країн конкурувати за капітал. Економічне зростання
зміщується на Схід, і саме від азіатських країн буде залежати розвиток
економіки світу загалом (рис. 2). Безумовно, це позначиться на діяльності
фондових ринків. У перспективі електронні біржі країн, що розвиваються,
стануть також конкурентоспроможними на світовому рівні.
Нині помітний очевидний стрибок у розвитку китайського та індійського
електронних ринків, що виявляється у збільшенні ліквідності, розширенні бази
потенційних інвесторів, підвищенні рівня технічної оснащеності, зокрема, за
допомогою розвитку автоматизованих систем підтримки прийняття
управлінських рішень, створенні розвинутої інфраструктури, зростанні
ринкової капіталізації [14].

Рис. 2. Прогноз зростання економік регіонів світу до 2020 р., %

 21

2.3. Перспективи і тенденції розвитку біржової торгівлі в Україні

Біржова діяльність в Україні помітно відрізняється як в економічному,
так і в організаційному аспекті від загальноприйнятих у світі стандартів і
правил. До нині товарні біржі в Україні не займають належної позиції, як того
вимагають нові економічні умови, так як більшість зареєстрованих бірж в
Україні повністю не відповідають класичному поняттю біржі [14].
У класичному розумінні основною сутністю діяльності товарної біржі
вбачається забезпечення найвигідніших умов для укладання товарних
контрактів. Саме організація постійно діючого оптового товарного ринку та
надання посередницьких послуг учасникам біржових торгів позиціонується як
головна функція товарної біржової діяльності. З цією думкою варто
погодитися, але й не слід забувати, що однією з основних функцій товарної
біржі є ціноутворення, тобто встановлення біржової ціни.
Крім цього біржі виконують: інформаційну і рекламно-видавничу
функції; котирування цін, що складаються на біржових торгах; встановлення
стандартів на біржові товари; розробку типових біржових контрактів;
арбітражні функції; розрахунки між членами біржі, тощо. Товарна біржа
виступає як неприбуткова організація, не бере участі в угодах купівлі-продажу,
тобто не є власником товарів та не купує їх і не продає, вона функціонує з
метою створення сприятливих умов при укладанні угод купівлі-продажу.
Необхідно мати на увазі, що біржа служить не для постачання товарів. Товарна
біржа торгує виключно так званим біржовим товаром, який є масового
виробництва, однорідний, кількісно і якісно стандартизований, взаємозамінний.
В основному це придатний до тривалого зберігання товар. Об’єктом біржової
торгівлі на міжнародних товарних біржах є майже 160 найменувань продукції.
Розвиток біржового аграрного ринку в Україні має бути спрямований на
зміну певних функцій, зокрема перетворення бірж реального товару на
ф’ючерсні біржі та збільшення біржових операцій, які ґрунтуються на
укладанні строкових контрактів. Широке застосування ф’ючерсних контрактів
можливе за умови великих обсягів біржової торгівлі активом, налагодженого
ринкового механізму формування біржових цін та їх котирування.
Формування ф’ючерсної ціни на біржах, її хеджування дозволять більш
прогнозовано і впевнено діяти усім зацікавленим економічним суб’єктам як на
ринку аграрної продукції, так і на ринку фінансово-кредитних, матеріально-
технічних ресурсів, які постачаються виробникам продукції [15].
Прогнозування майбутньої ціни на аграрну продукцію за допомогою
торгівлі ф’ючерсними контрактами дозволить також ефективніше здійснювати
експортну політику держави. Біржа, як елемент інфраструктури ринку, має
 22

здійснювати процес самолегалізації тіньового ринку продукції та

продовольства й інших товарних груп через прозорість товарних та грошових
потоків. Біржа, як елемент ринкової інфраструктури, не повинна мати
“кордони” для торгівлі.
Доступ товаровиробників до участі в біржовій торгівлі може
здійснюватися через інтернет платформи. Нині є трендом застосування
сучасних інформаційних технологій у біржовій діяльності, яке викликає
метаморфози біржової торгівлі загалом [15].
На міжнародних біржах світу застосовують декілька систем електронних
торгів. Зокрема, світових ф’ючерсних ринках введено в дію системи Globex та
Project A. На тепер системи електронного біржового трейдингу діють за однією
схемою, що передбачає поєднання трьох компонентів комунікативного
процесу: центральної біржової системи, лінії зв’язку з центральною біржою,
робочої платформи члена біржі – трейдера.
Новітні інформаційні технології надають можливість в режимі реального
часу здійснювати операції як на фондовому так, і товарному ринках. Проте, в
Україні спостерігається повільне запровадження сучасних біржових
інформаційних технологій В Україні значна кількість бірж мають свої
електроні майданчики для проведення торгів. У 2013 році створено Асоціація
«Біржові та електроні майданчики» [2].
Українська Універсальна біржа має найкращі показники у рейтингу
Акредитованих Мінагрополітики товарних бірж за вартістю укладених угод на
сільськогосподарську продукцію, продукти її переробки та продовольство.
Електронні торги зерновими проводяться в Електронній торговій системі
«Trade» [15]. Однією із бірж, що на сьогодні здійснює свою діяльність через
інтернет платформи, є Електронна зернова біржа України, яка об’єднує всіх
учасників ринку зерна: виробників, трейдерів, елеватори, експедиторів і
термінали [8].
Таким чином, Україні хоч і має значний товарний потенціал, але
біржовий товарний ринок є ще недосконалим та розвивається вкрай повільно.
Зволікання із розбудовою інфраструктури аграрного ринку може стати
причиною значних цінових коливань на ринку, неефективного використання
ресурсів, додаткових витрат виробників, переробників і споживачів, втрат
державного та місцевих бюджетів. Одним із заходів, що може сприяти розвитку
біржового ринку є структурна перебудова існуючих вітчизняних бірж та
застосування сучасних технічних комунікацій.
 23

ВИСНОВКИ
Підсумовуючи досліджені перспективи розвитку електронної біржової
торгівлі та прогнозуючи її майбутні основні тенденції, можемо дійти висновку,
що електронізація біржової діяльності – це не останній етап розвитку цієї
сфери.
У сучасних умовах розвитку та змін у світовій економіці з’являються
абсолютно нові явища та процеси, які формують і трансформують електронну
біржову торгівлю, виникають нові її форми та інструменти. Загалом зростання
конкуренції серед електронних бірж буде посилюватися. Електронні
майданчики розвинених країн, швидше за все, зменшать свою частку на ринку,
деякі дрібні електронні платформи можуть зовсім не витримати конкуренції та
піти з ринку.
З огляду на проведене дослідження перспектив розвитку механізму
регулювання електронної біржової торгівлі можна зробити висновок, що
майбутнє такої форми торгівлі залежить саме від створення ефективного
інструментарію та органів її регулювання, адже нині наявні всі передумови для
розвитку цього процесу.
Біржовий ринок пройшовши певні етапи своєї еволюції з часом
перетворюється на глобальну біржову платформу, на якій основними
одиницями є об’єднання декількох інститутів біржової торгівлі. Слід
зауважити, що світовою тенденцією сьогодення є поступова трансформація
бірж реального товару у ф’ючерсні, опціоні . Стираються розмежування між
лише товарними біржами та фінансовими біржовими інститутами, адже
відбувається модифікація біржового товару як предмету біржового торгу.
Наостанок, вираженою тенденцією є удосконалення її техніки.
В Україні на більшості товарних біржах торги відбуваються не регулярно,
не укладаються біржові угоди, а отже обмежується формування ринкових цін.
Забезпечення умов для функціонування біржової діяльності є необхідним та
обґрунтованим заходом задля розбудови інфраструктури аграрного ринку.
Принципи розвитку біржового ринку мають базуватися на інтеграції
незалежних бірж, відкритості доступу, на консолідації торговельних правил та
інформаційних систем, та розширені номенклатури нових інструментів.
техніко-економічному обґрунтуванні з дотриманням певного алгоритму
поетапного проведення цих заходів. Доцільним вбачається створення
універсального національного біржового ринку, що буде діяти на принципах
регульованих міжнародних ринків та зможе інтегруватися у світовий біржовий
інтернет простір.
 24

Сучасний стан біржової торгівлі свідчить, що вона потребує структурної

перебудови, суттєвої технологічної модернізації, адаптації до правових норм
європейського законодавства та впровадження кращої практики
функціонування аналогічних систем на світових біржових ринках.
Подальший розвиток біржової діяльності залежить від
загальноекономічного стану держави та вмілого поєднання адміністративних і
економічних важелів управління. Подальша інтеграція України у світовий
біржовий ринок, розширення нашої держави участі в міжнародному розподілі
праці можливі лише за умови подолання недоліків і негативних тенденцій, які
відбулись останніми роками, та орієнтації на загальносвітові тенденції
економічного розвитку.
Удосконалення механізму функціонування біржового ринку в Україні має
включати такі заходи: законодавчо-правового характеру та державного
сприяння, регулювання розвитку біржового ринку агропромислової продукції;
економічної стабільності й гармонізації економічних інститутів підприємців –
виробників продукції та інститутів ринкової економіки.
Відсутність у структурі вітчизняного біржового обороту товарних
деривативів (фючерсних контрактів та опціонів) свідчить, що на сучасному
етапі товарні біржі в Україні практично не виконують цінової та стабілізаційної
функції. Крім низьких обсягів товарообігу на біржі та наявності в структурі
небіржових товарів , існує проблем законодавчої неврегульованості операцій з
похідними цінними паперами.
На сьогодні склалася ситуація, за якої в чинних законодавчих актах і
регулюючих положеннях присутні протиріччя, у тому числі й із
загальнопринятою у світі практикою визначення похідних інструментів. Такий
стан законодавчої та правої бази призводить до неможливості використання
товарних деривативів в Україні за їхнім безпосереднім призначенням.
Аналіз стану біржового ринку України свідчить про сприятливі
передумови його розвитку, які дозволятимуть стверджувати про наявність
сприятливих передумов виходу з економічної кризи та подальшого його
розвитку з позитивною динамікою зростання обсягів біржової торгівлі за
форвардними та ф’ючерсними угодами з використанням переваг зарубіжного
досвіду біржової торгівлі.
 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біржова торгівля. Pidru4niki. URL:
https://pidru4niki.com/14561215/ekonomika/birzhova_torgivlya
(дата звернення: 22.10.2022).
2. Державний університет "Житомирська політехніка" - Освітній портал.
URL: https://learn.ztu.edu.ua/pluginfile.php/113190/mod_resource/content/0/
Лекція%2012.03.20%20БД.pdf
(дата звернення: 19.10.2022).
3. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і
практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ.
– 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
4. Еволюція біржової торгівлі. Pidru4niki. URL:
https://pidru4niki.com/marketing/evolyutsiya_birzhovoyi_torgivli
(дата звернення: 19.10.2022).
5. Сутність біржової торгівлі та її роль у ринковій економіці - бібліотека
buklib.net. Головна - Бібліотека BukLib.net. URL:
https://buklib.net/books/26420/
(дата звернення: 23.10.2022).
6. Види бірж та правові засади їхньої діяльності в Україні - Бібліотека
BukLib.net. Головна - Бібліотека BukLib.net. URL:
https://buklib.net/books/26488/
(дата звернення: 01.11.2022).
7. Горьовий В. П. Автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд.
екон. наук : спец. 08.07.02 «Економіка сільського господарства і АПК» /
В. П. Горьовий ; Інститут аграрної економіки УААН, К., 1999. – 16 с.
8. Плахотнік М. Г. Товарні біржі в Україні / М. Г. Плахотнік // Розвиток
соціально-економічних систем у трансформаційних умовах. – 2012. – С.
205– 206.
9. Бочкова І. І. Товарна біржа як учасник господарських правовідносинв
умовах ринкової економіки / І. І. Бочкова // Форум права. – 2011. – № 3. –
274С. 83–87
10. Біржова діяльність : навч. посіб. / за ред. В. В. Раровської – К. : Центр
учбової літератури, 2009. – 144 с
11.Воєводина Т. Сутність електронної біржової торгівлі. URL:
http://ukr.vipreshebnik.ru/birzhovadiyalnist/2613-sutnist-elektronnoji-
birzhovoji-torgivli
(дата звернення: 07.11.2022).
12.Коваль О. Майбутнє фондових бірж. Блог Imena.UA. 2015. URL:
https://www.imena.ua/blog/stockcomputer-future
(дата звернення: 07.11.2022).
 26

13.Дубовий Є. Від бірж до криптотрейдингу: чого чекати у майбутньому

Daily money expert. 2018. URL:
http://dailymoneyexpert.ru/vfocuse/2018/02/12/ ot-birzh-k-kriptotrejdingu-
chego-zhdat-v-budushhem.
(дата звернення: 07.11.2022).
14.Zhdanova O., Perepelitsa D. The stock exchanges of the asian region:
prospects andproblems. 2015. № 22. P. 63–35.
15. Левківська Л. М. Перспективи розвитку маркетингової інфраструктури
аграрного ринку.URL:
http://www.nbuv.gov.ua/e -journals.
(дата звернення: 07.11.2022)