МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

Факультет міжнародної економіки і

підприємництва
Кафедра підприємництва і торгівлі

КУРСОВА РОБОТА
на тему: «….»
з навчальної дисципліни
«Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

Виконав (ла): студент(ка) першого

(бакалаврського) рівня,
групи (шифр групи),
спеціальності 076 «Підприємництво,
торгівля та біржова діяльність»,
ОПП «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність» або ОПП
«Міжнародна торгівля»
Сергіївська Анна Ігорівна
Керівник: к.е.н., доцент Іпполітова І. Я.
або Бутенко Д. С.
Національна шкала ____________
Кількість балів:_____Оцінка: ECST___

Харків – 2022
 ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ Електронного трейдингу як сучасна

технологія біржової торгівлі

1.1. Теоретичні аспекти електронного трейдингу

1.2. Історія розвитку електронного трейдингу

1.3. Технології, які використовуються в електронному трейдингу

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ ВИПУСКУ ВИРОБІВ

2.1. Опис ситуації

2.2. Оцінка ефективності діяльності підприємства в поточному році

2.3. Розробка стратегічного плану випуску продукції на три роки

2.4. Можливі сценарії збільшення випуску виробів підприємством

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

2
 ВСТУП

Електронна торгівля, також відома як e-trading – це вид торгівлі, в якому

використовуються електронні технології для полегшення купівлі та продажу
фінансових інструментів, таких як акції, облігації, валюти, товари та
деривативи. На відміну від традиційної торгівлі, що відбувається на фізичному
торговому майданчику, електронна торгівля здійснюється через електронну
мережу чи платформу, яка з'єднує покупців та продавців з усього світу.
Електронна торгівля стала можливою завдяки досягненням у галузі
комп'ютерних технологій та Інтернету, які зробили революцію у роботі
фінансових ринків. В останні роки вона стає все більш популярною, оскільки
пропонує низку переваг у порівнянні з традиційною торгівлею, включаючи
швидкість, ефективність та доступність.
Зростання електронної торгівлі вплинуло на фінансову галузь, що
призвело до зміни методів роботи фінансових установ та ролі, яку вони
відіграють у світовій економіці. Наприклад, електронна торгівля дозволила
створити нові фінансові інструменти та ринки, а також сприяла зростанню
високочастотної торгівлі, яка спирається на алгоритми та комп'ютерні програми
для здійснення операцій із блискавичною швидкістю.
Водночас електронна торгівля викликала стурбованість у зв'язку з
можливістю маніпулювання ринком та ризиком технологічних збоїв чи
кібератак. У результаті уряди та регулюючі органи по всьому світу працюють
над розробкою нових законів та нормативних актів для забезпечення безпеки та
стабільності фінансових ринків.
Загалом, електронна торгівля - це складна сфера, що швидко
розвивається, яка надає глибокий вплив на світову економіку. У міру
подальшого розвитку технологій та появи нових ринків електронні торги,
ймовірно, відіграватимуть все більш важливу роль у фінансовій індустрії.
Електронні торги здійснили революцію у способах ведення біржової торгівлі.
Вона значно змінила фінансові ринки з погляду швидкості, точності,
3
доступності та ефективності. Електронна торгівля – це купівля та продаж
фінансових інструментів з використанням
електронних комунікаційних мереж (ECN) та інших онлайнових торгових
платформ. Ця форма торгівлі дозволяє трейдерам робити угоди за допомогою
комп'ютерів, смартфонів та інших мобільних пристроїв без необхідності
фізичної взаємодії.

Актуальність теми

Актуальність електронної торгівлі як предмета дослідження пов'язана,

насамперед, із зростаючим використанням технологій на фінансових ринках. З
появою комп'ютерів та інтернету електронна торгівля стала нормою у
фінансовій індустрії. Цей перехід від традиційної біржової торгівлі до
електронної торгівлі вплинув на фінансову галузь, як з точки зору швидкості та
ефективності операцій, так і з точки зору нормативно-правових питань,
пов'язаних з цими операціями.
Електронна торгівля стає все більш популярною завдяки численним
перевагам, які вона надає. Наприклад, електронні торгові платформи доступні
цілодобово, що дозволяє трейдерам брати участь у ринку у будь-який час,
незалежно від їхнього місцезнаходження. Це призвело до збільшення
ліквідності та обсягу торгів, що, у свою чергу, призвело до скорочення спредів
та зниження операційних витрат.
Крім того, електронна торгівля дозволила розробити нові торгові
стратегії, такі як алгоритмічна торгівля, яка спирається на складні алгоритми
визначення торгових можливостей та автоматичного виконання угод. Ці
стратегії здатні підвищити ефективність і зменшити витрати, а також зменшити
деякі ризики, пов'язані з ручною торгівлею.
Однак, використання електронної торгівлі також викликає побоювання,
особливо щодо ризику збою або злому системи, а також можливості
маніпулювання ринком. Ці ризики призвели до посилення контролю з боку
4
регулюючих органів та розробки нових нормативних актів, спрямованих на
забезпечення справедливості та стабільності фінансових ринків.
Враховуючи постійний розвиток технології електронної торгівлі та її
вплив на фінансові ринки, ця тема залишається дуже актуальною та
своєчасною. Розуміння переваг та недоліків електронної торгівлі, а також
нормативно-правової бази, яка її регулює, є вкрай важливою як для учасників
ринку, так і для політиків.
Ще один аспект актуальності – зростаючий інтерес до сталого
інвестування та роль електронної торгівлі у цій сфері. Стійке інвестування стає
дедалі важливішим чинником для інвесторів, яких хвилюють екологічні,
соціальні та управлінські чинники (ESG). Електронні торгові платформи все
частіше включають критерії ESG до своїх торгових алгоритмів, полегшуючи
інвесторам узгодження своїх інвестицій зі своїми цінностями.
Крім того, пандемія COVID-19 прискорила розвиток тенденції до
електронної торгівлі, оскільки необхідність соціальної дистанційності та
віддаленої роботи зробила традиційні методи торгівлі складнішими.
Електронна торгівля виявилася більш стійкою та адаптованою за часів ринкової
волатильності та збоїв.
У цілому нині, актуальність електронної торгівлі обумовлена поєднанням
технологічних досягнень, мінливих ринкових умов і еволюціонують переваг
інвесторів. Таким чином, це важлива сфера досліджень для всіх, хто цікавиться
фінансовими ринками та інвестиційними стратегіями.

Мета та завдання дослідження

Метою дослідження електронної торгівлі як сучасного розвитку фондової

торгівлі є вивчення впливу електронної торгівлі на фондовий ринок та його
учасників. Завданнями дослідження є наступне.
1) Дати комплексний теоретичний огляд електронної торгівлі та
біржової торгівлі, включаючи їхній історичний розвиток.
5
 2) Проаналізувати сучасні технології, які використовуються в
електронній торгівлі, включаючи програмне забезпечення, алгоритмічну
торгівлю.
3) Оцінити переваги та недоліки електронної торгівлі.
4) Провести емпіричний аналіз порівняння результатів торгів на біржі
з використанням електронної торгівлі та традиційних методів, а також
дослідження впливу нових технологій на ринок та його учасників.
5) Узагальнити результати дослідження та оцінити перспективи
розвитку електронної торгівлі, у тому числі дати рекомендації для учасників
ринку та державних органів.
Мета дослідження – зробити внесок у розуміння електронної торгівлі як
сучасного розвитку фондової торгівлі та дати уявлення про вплив нових
технологій на фондовий ринок. Завдання дослідження відповідають цій меті і
будуть досягнуті шляхом всебічного аналізу електронної торгівлі та її
особливостей, а також оцінки її переваг та недоліків. Результати даного
дослідження послужать основою для подальших досліджень і зроблять внесок у
розвиток електронної торгівлі як сучасного методу біржової торгівлі.

6
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕЛЕКТРОННОГО
ТРЕЙДИНГУ ЯК СУЧАСНА ТЕХНОЛОГІЯ БІРЖОВОЇ
ТОРГІВЛІВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ "ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ" ТА
"БІРЖОВА ТОРГІВЛЯ"

1.1. Теоретичні аспекти електронного трейдингу

Електронна торгівля та біржова торгівля – це два терміни, які зазвичай

використовуються на фінансових ринках. Обидва терміни відносяться до
купівлі та продажу фінансових інструментів, таких як акції, облігації, товари та
валюти. Проте між цими двома видами торгівлі є певні відмінності.
Біржова торгівля, також відома як біржова торгівля або торгівля на
свіжому повітрі, є традиційним методом торгівлі, який використовувався
протягом століть. При цьому виді торгівлі покупці та продавці збираються у
певному місці, наприклад, на фондовій або товарній біржі, щоб торгувати
фінансовими інструментами. У процесі торгівлі використовуються крики та
сигнали руками для передачі заявок на купівлю та продаж.
З іншого боку, електронна торгівля – це сучасний метод торгівлі, який
використовує комп'ютерні мережі та електронні платформи для полегшення
купівлі та продажу фінансових інструментів. В останні роки цей вид торгівлі
стає все більш популярним завдяки своїй швидкості, ефективності та
доступності.
Електронні торгові платформи дозволяють покупцям та продавцям
розміщувати замовлення та здійснювати угоди в електронному вигляді, без
необхідності фізичної присутності на торговому майданчику. Доступ до цих
платформ можливий з будь-якої точки світу та у будь-який час, що полегшує
трейдерам участь на ринках.
Використання електронних торгових платформ також призвело до
розробки нових торгових стратегій, таких як алгоритмічна торгівля та
високочастотна торгівля. Ці стратегії спираються на передові алгоритми та
7
обчислювальні потужності для аналізу ринкових даних та здійснення угод за
частки секунди.
В цілому, біржова торгівля та електронна торгівля відносяться до купівлі
та продажу фінансових інструментів, але біржова торгівля – це традиційний
метод, заснований на фізичній присутності на торговому майданчику, а
електронна торгівля – це сучасний метод, який використовує комп'ютерні
мережі та електронні платформи.

Переваги та недоліки електронної торгівлі

Електронна торгівля має безліч переваг та недоліків, які важливо

враховувати під час аналізу впливу цієї технології на фінансові ринки.
Далі будуть наведені переваги електронного тредингу.
1) Швидкість – одна з найзначніших переваг електронної торгівлі.
Електронні торгові платформи забезпечують високошвидкісне з'єднання з
біржами, що дозволяє проводити операції протягом секунд або мілісекунд.
Швидкість електронної торгівлі змінила спосіб проведення торгів і трейдери
отримали можливість використовувати ринкові можливості в режимі реального
часу. При електронній торгівлі трейдери можуть відстежувати ринкові ціни,
розміщувати замовлення та здійснювати угоди в режимі реального часу. Це
усуває необхідність у телефонних дзвінках, факсах і паперових ордерах, які
можуть забирати багато часу і можуть призвести до помилок. Швидкість
електронної торгівлі також призвела до розвитку високочастотної торгівлі, яка
передбачає використання алгоритмів для виконання операцій із блискавичною
швидкістю. В останні роки високочастотна торгівля стає все більш
популярною, і, за деякими оцінками, на неї припадає більше половини угод на
деяких ринках. Швидкість електронної торгівлі також підвищила ефективність
ринку за рахунок скорочення спредів між попитом та пропозицією та
збільшення ліквідності. Завдяки більш швидкому доступу до ринкових даних та

8
можливості швидко укладати угоди, електронна торгівля полегшила покупцям
та продавцям пошук один одного та вчинення угод.
2) Електронна торгівля спростила участь у фінансових ринках для
інвесторів будь-якого розміру. Завдяки торговим онлайн-платформам та
мобільним програмам індивідуальні інвестори можуть легко торгувати акціями,
облігаціями та іншими фінансовими інструментами з будь-якої точки світу.
3) Ефективність. Електронна торгівля також підвищила ефективність
фінансових ринків. Завдяки можливості отримувати доступ до даних у режимі
реального часу та швидко здійснювати угоди учасники ринку можуть швидше
реагувати на новини та події, що впливають на ціни. Це призвело до
збільшення ліквідності, скорочення спредів між попитом та пропозицією та
більш точного ціноутворення.
4) Зниження витрат. Електронна торгівля дозволила знизити вартість
торгівлі з допомогою усунення багатьох традиційних комісій, що з
брокерськими послугами. Онлайнові торгові платформи зазвичай стягують
нижчі комісійні та пропонують доступ до ширшого спектру фінансових
інструментів, що робить створення диверсифікованих портфелів більш
доступним для індивідуальних інвесторів.
Нижче наведені недоліки електронного трейдингу.
1) Ризик. Одним із найбільших ризиків електронної торгівлі є
можливість системних збоїв або технічних неполадок, які можуть спричинити
значні втрати. Цей ризик особливо великий для фірм, які займаються
високочастотною торгівлею, які покладаються на надзвичайно швидкі та
складні алгоритми торгівлі для прийняття торговельних рішень у частки
секунди.
2) Залежність від технологій. Електронна торгівля залежить від
технології, що може стати недоліком у разі збою або відключення системи.
Коли електронні торгові системи виходять з ладу, торговельна діяльність може
зупинитися, що призводить до значних збоїв на фінансових ринках.

9
 3) Посилення конкуренції. Підвищення доступності та зниження
витрат, пов'язаних з електронною торгівлею, також призвели до посилення
конкуренції на фінансових ринках. Це може ускладнити отримання значних
доходів індивідуальними інвесторами, оскільки на ринку дедалі більше
домінують інституційні інвестори та складні торгові компанії.
4) Відсутність особистої взаємодії. Електронна торгівля також усунула
більшу частину особистої взаємодії, яка традиційно асоціювалася з
фінансовими ринками. Це може стати недоліком для інвесторів, які надають
перевагу більш практичному підходу до інвестування, оскільки при
використанні онлайнових торгових платформ може бути складно отримати
індивідуальну консультацію або підтримку.
Зниження витрат, пов'язане з електронною торгівлею значно розширило
участь дрібних інвесторів у фондовому ринку. Дрібні інвестори, які раніше не
могли дозволити собі високих брокерських комісій і транзакційних витрат,
тепер можуть торгувати на фондовому ринку. Це призвело до зростання
конкуренції та ліквідності на ринку, внаслідок чого підвищилися ціни та
торгові можливості для всіх учасників ринку.
Проте зниження витрат, пов'язаних з електронною торгівлею, також
призвело до посилення конкуренції між торговими платформами. Це призвело
до гонки на дно щодо ціноутворення, коли торгові платформи пропонують
надзвичайно низькі комісії, щоб залучити клієнтів. Хоча це може здатися
перевагою для інвесторів, це може призвести до зниження якості послуг і
потенційного ризику безпеки, оскільки торгові платформи можуть зрізати кути,
щоб зберегти низькі витрати.
Одним з основних недоліків електронної торгівлі є ризик, який вона є для
трейдерів та інвесторів. Електронна торгівля спирається на технології, і будь-
який збій чи неполадка може призвести до значних фінансових втрат.
Наприклад, технічний збій у торговому алгоритмі або програмному
забезпеченні може призвести до помилкових угод, що спричинить значні
фінансові втрати для трейдерів та інвесторів.
10
 Крім того, електронна торгівля може призвести до волатильності та
нестабільності ринку. Високочастотні торгові алгоритми, які здійснюють угоди
протягом часткою секунди, можуть призвести до нестабільності та обвалів
ринку. У таких випадках на ринку може статися раптове та різке падіння цін,
що призведе до значних втрат для трейдерів та інвесторів.
Одним із основних недоліків електронної торгівлі є залежність від
технології. Це означає, що якщо буде збій у технології або інфраструктурі, що
підтримує систему електронної торгівлі, це може призвести до серйозних збоїв
на ринку.Електронна торгівля значною мірою залежить від комп'ютерних
систем та високошвидкісного підключення до Інтернету, і будь-який збій у
роботі цих систем може призвести до значних втрат для трейдерів та інвесторів.
Наприклад, перебої в роботі системи або технічні неполадки можуть завадити
трейдерам отримати доступ до своїх рахунків або здійснювати угоди, що
призведе до втрачених можливостей та фінансових втрат.
Ще однією серйозною проблемою, пов'язаною із залежністю від
технологій, є ризик кібер-атак. Оскільки електронні торгові платформи
зберігають та передають величезну кількість конфіденційних фінансових
даних, вони є головною мішенню для кіберзлочинців. Успішна кібератака може
не лише призвести до фінансових втрат, а й завдати шкоди репутації біржі та
підірвати довіру інвесторів.
Одним із потенційних недоліків електронної торгівлі є посилення
конкуренції. Зі зростанням електронної торгівлі все більше учасників
отримують доступ до ринку, включаючи роздрібних інвесторів та невеликі
установи. Посилення конкуренції може призвести до зниження спредів та
прибутку маркет-мейкерів та інших учасників ринку.
Крім того, посилення конкуренції може призвести до підвищення
волатильності на ринках. Завдяки електронній торгівлі трейдерам стало
простіше та швидше входити та виходити з позицій, що може призвести до
раптових та різких коливань цін. Така волатильність може бути особливо

11
складною для роздрібних інвесторів, які можуть не вистачати досвіду або
ресурсів для ефективного управління ризиками.
Електронна торгівля полегшила вихід на ринок алгоритмічних торгових
стратегій, що може посилити рух ринку. Алгоритмічні торгові стратегії часто
розробляються використання короткострокових цінових рухів і можуть сприяти
підвищенню волатильності на ринках.
Нарешті, посилення конкуренції, викликане електронною торгівлею,
може призвести до гонці зниження цін. Учасники ринку можуть знижувати свої
ціни, щоб залучити більший обсяг торгів, що може призвести до гонки за
ціноутворенням, що потенційно ускладнить для невеликих учасників ринку
збереження конкурентоспроможності.
Загалом, хоча електронна торгівля принесла багато переваг фінансовим
ринкам, вона також принесла і деякі проблеми, включаючи посилення
конкуренції, волатильність та можливість гонки на дно щодо ціноутворення.
Учасники ринку повинні знати про ці ризики та ефективно керувати ними, щоб
гарантувати, що вони зможуть продовжувати працювати у цьому новому
середовищі.
Ще одним із недоліків електронної торгівлі є відсутність особистої
взаємодії між трейдерами. У традиційній торгівлі трейдери взаємодіють один з
одним віч-на-віч, що може сприяти зміцненню довіри та дозволяє обмінюватися
інформацією, яка може бути недоступна через електронні засоби.
В електронній торгівлі все спілкування відбувається електронними
каналами, такими як електронна пошта або чат. Відсутність особистого
спілкування може ускладнити встановлення довіри між трейдерами, що може
бути особливо проблематично під час роботи з великими сумами грошей.
Крім того, відсутність особистої взаємодії може ускладнити отримання
цінної інформації про тенденції та рух ринку. У традиційній торгівлі трейдери
часто покладаються на свою особисту мережу контактів для збору інформації,
але в електронній торгівлі така мережа може не існувати або вона може бути не
такою сильною. Це може поставити електронних трейдерів у невигідне
12
становище порівняно з традиційними трейдерами, які мають налагоджену
мережу контактів.
Недоліком відсутності особистої взаємодії є можливість недорозуміння
чи неправильного спілкування. Коли трейдери спілкуються в електронному
вигляді, існує більший ризик того, що їхні повідомлення можуть бути
неправильно витлумачені або важливу інформацію можна втратити. Це може
призвести до помилок у торгових рішеннях, що може коштувати дорого.
В цілому, відсутність особистої взаємодії при електронній торгівлі може
бути суттєвим недоліком, особливо для трейдерів, які покладаються на особисті
відносини та мережі для збирання інформації та прийняття торгових рішень.
Однак зі зростанням використання електронних засобів комунікації у всіх
аспектах бізнесу це проблема, яку трейдерам доведеться навчитися долати.
Для проведення емпіричного аналізу, що порівнює результати торгівлі на
біржі з використанням електронної торгівлі та традиційних методів, ми можемо
вивчити різноманітні дослідження та дослідження, які проводились у цій галузі.
Одне з таких досліджень було проведено Європейським центральним
банком (ЄЦБ) у 2016 році, де аналізувалися результати роботи електронних
торгових платформ на валютному ринку. Дослідження показало, що електронні
торгові платформи забезпечують більшу ліквідність, прозорість та ефективність
у порівнянні з традиційними методами, що призводить до зниження
транзакційних витрат та розширення доступу на ринок.
Інше дослідження, проведене Банком міжнародних розрахунків (БМР) у
2019 році, аналізувало ефективність електронної торгівлі на ринку облігацій.
Дослідження показало, що електронна торгівля підвищила ефективність ринку,
знизила транзакційні витрати, і поліпшила ліквідність проти традиційними
методами.
Крім того, дослідження, проведене ФРС Нью-Йорка у 2018 році,
показало, що електронна торгівля призвела до збільшення обсягу торгів та
скорочення спредів попиту на ринку казначейських облігацій США.

13
 Загалом, ці дослідження показують, що електронна торгівля має низку
переваг перед традиційними методами, включаючи підвищення ефективності,
прозорості, ліквідності та зниження транзакційних витрат.

1.2. Історія розвитку електронного трейдингу

Біржова торгівля має довгу історію, що сходить до 17 століття.

Амстердамська фондова біржа, заснована 1602 року, вважається першою
фондовою біржею у світі. За нею були Лондонська фондова біржа в 1801 році і
Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE) в 1817 році. На цих біржах торгівля
цінними паперами здійснювалася за традиційною системою open outcry, коли
брокери фізично збиралися на торговому майданчику, щоб купувати та
продавати акції від імені своїх клієнтів.
Електронна система торгівлі виникла внаслідок розвитку комп'ютерних
технологій наприкінці 20 століття. Першу електронну торгову платформу було
запроваджено NASDAQ (Національною асоціацією дилерів цінних паперів
Automated Quotations) у 1971 році, що дозволило трейдерам торгувати акціями
в електронному вигляді. Це була важлива віха в історії електронної торгівлі,
оскільки NASDAQ стала першою біржею, що надала електронну платформу.
У 1980-х роках інші біржі, такі як товарна біржа Чикаго (CME) і
Чикагська біржа опціонів (CBOE), почали впроваджувати електронні торгові
платформи. CME представила електронну торгову платформу Globex у 1992
році, яка дозволила трейдерам отримувати доступ до біржі з будь-якої точки
світу. CBOE представила електронну торгову платформу CBOE Direct у 1993
році, яка стала першою електронною платформою для торгівлі опціонами. З
того часу електронна торгівля набула широкого поширення на фінансових
ринках. Сьогодні більшість великих фондових бірж використовують електронні
торгові платформи, і багато трейдерів вважають за краще торгувати
електронним способом. Розвиток електронної торгівлі також відкрив шлях до

14
появи нових торгових інструментів, таких як біржові фонди (ETF) та опціони,
якими можна торгувати в електронному вигляді.
Наприкінці 1970-х років Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE) почала
експериментувати з комп'ютерними технологіями, впровадивши в 1976 систему
Designated Order Turnaround (DOT). Система DOT дозволяла брокерам вводити
замовлення в електронному вигляді, які потім передавалися брокерам на біржі
для виконання. 1983 року Нью-Йоркська фондова біржа представила систему
SuperDOT, яка дозволила проводити електронні торги за більшою кількістю
акцій.
Електронна торгівля продовжувала розвиватися у 1990-х роках, оскільки
технологічні досягнення зробили її швидшою, надійнішою та доступнішою. У
1998 році SEC затвердила електронні комунікаційні мережі (ECN) як законну
торговельну систему, що дозволило покупцям і продавцям торгувати
безпосередньо один з одним. Введення ECN порушило традиційну структуру
ринку, оскільки вони надали новий майданчик для торгівлі поза традиційними
фондовими біржами.
Історію електронної торгівлі у 21 столітті можна охарактеризувати
постійним зростанням та інноваціями у цій галузі. Використання електронної
торгівлі значно зросло за останні роки завдяки технологічному прогресу та
зростанню світових фінансових ринків.
Одним із важливих подій в електронній торгівлі в цей період стало
розвиток високочастотної торгівлі (HFT). HFT означає використання складних
алгоритмів та високошвидкісних комп'ютерних систем для виконання угод за
мілісекунди. Цей підхід стає все більш популярним в останні роки завдяки
своїй здатності генерувати великі прибутки з мінімальним ризиком. Ще однією
важливою подією в електронній торгівлі стало поява мобільних торгових
платформ. Ці платформи дозволяють трейдерам отримувати доступ до ринків з
будь-якого місця, де є підключення до Інтернету, що полегшує участь людей в
електронній торгівлі. Мобільна торгівля стає дедалі популярнішою на ринках,

15
що розвиваються, де багато людей не мають доступу до традиційних
банківських послуг.
Використання електронної торгівлі також призвело до посилення
конкуренції між фінансовими установами. Оскільки електронні торгові
платформи стали доступнішими, на ринок вишли менші та нові гравці, які
кинули визов усталеним фірмам. Це призвело до посилення інновацій та
більшої уваги до створення цінності для клієнтів.
Проте зростаюча залежність від технологій у електронній торгівлі також
створила нові ризики. Загрози кібербезпеки та системні збої є одними з
потенційних ризиків, пов'язаних з електронною торгівлею. Крім того,
висловлюється занепокоєння з приводу того, що електронна торгівля може
посилити ринкову волатильність та дестабілізувати фінансові ринки.
Загалом, історія електронної торгівлі у 21 столітті характеризується
швидким зростанням та інноваціями. Хоча електронні торги мають багато
переваг, включаючи підвищення швидкості, доступності та конкуренції,
важливо, щоб учасники ринку осознавали потенційні ризики та виклики,
пов'язані з цим підходом.

1.3. Сучасні технології електронної торгівлі

1.3.1 Програмне забезпечення для електронної торгівлі

Програмне забезпечення для електронної торгівлі є основою сучасної
електронної торгівлі. Це важливий інструмент, який використовується
трейдерами та інвесторами для автоматизації купівлі-продажу фінансових
цінних паперів на електронних біржах. Це програмне забезпечення призначене
для надання трейдерам даних у режимі реальної години, що дозволяє їм
приймати швидкі та обґрунтовані торгові рішення. У цьому розділі ми
розглянемо різні типи програмного забезпечення для електронної торгівлі та їх
особливості.

16
 1.3.2 Торгові платформи
Електронні торгові платформи – це програмні додатки, що надають
доступ до різних фінансових ринків, таких як акції, ф'ючерси, опціони та
форекс. Вони використовуються трейдерами для укладення угод, моніторингу
ринкових умов та доступу до ринкових даних. Ці платформи можуть бути як
веб-, так і десктопними, і пропонують низку функцій, таких як розширені
інструменти для побудови графіків, настроювані торгові панелі та можливість
укладати угоди безпосередньо з графіків.
Деякі з найпопулярніших електронних торгових платформ включають
MetaTrader, TradeStation, NinjaTrader та Interactive Brokers.
Програмне забезпечення для алгоритмічної торгівлі:
Алгоритмічне торгове програмне забезпечення, також відоме як
автоматизоване торгове програмне забезпечення або торгові роботи, - це
комп'ютерні програми, призначені для здійснення торгів на основі заздалегідь
визначених правил та алгоритмів. Ці алгоритми можуть ґрунтуватися на
технічному аналізі, фундаментальному аналізі або їх комбінації. Програмне
забезпечення для алгоритмічної торгівлі можна використовувати як для ручної,
так і для автоматизованої торгівлі, що дозволяє трейдерам тестувати та
оптимізувати свої стратегії перед початком торгівлі.
Серед популярних програм для алгоритмічної торгівлі – Quantopian,
AlgoTrader та MetaTrader 5.
Графічне програмне забезпечення використовується трейдерами для
аналізу ринкових тенденцій та закономірностей. Це програмне забезпечення
надає розширені інструменти та індикатори для побудови графіків, які
дозволяють трейдерам приймати обґрунтовані торгові рішення. Програмне
забезпечення для побудови графіків може також включати потоки даних у
режимі реальної години та можливість розміщувати угоди безпосередньо з
графіків.
Деякі з найпопулярніших програм для побудови графіків включають
TradingView, MetaTrader та ThinkorSwim.
17
 Програмне забезпечення для торгового аналізу надає трейдерам
інструменти для аналізу ринкових даних та прийняття обґрунтованих торгових
рішень. Ці інструменти можуть включати технічні індикатори, ринкові сканери
та інструменти керування портфелем. Програмне забезпечення для торгового
аналізу часто використовується інституційними трейдерами та хедж-фондами
для управління великими портфелями.
Серед найпопулярніших програм для торгового аналізу – Bloomberg
Terminal, Eikon та Morningstar Direct.
Торгові симулятори дозволяють трейдерам тестувати та оптимізувати
свої торгові стратегії в імітованому торговому середовищі. Це програмне
забезпечення надає трейдерам доступ до ринкових даних у реальному часі,
дозволяє укладати угоди та контролювати їх виконання. Торгові симулятори
можуть використовуватися як початківцями, так і досвідченими трейдерами для
тестування своїх стратегій перед тим, як ризикувати реальними грішми.
Деякі з найпопулярніших торгових симуляторів включають Investopedia
Simulator, MetaTrader 5 та NinjaTrader.
Отже, програмне забезпечення для електронної торгівлі є найважливішим
компонентом сучасної електронної торгівлі. Воно надає трейдерам ринкові дані
в режимі реальної години, передові інструменти для побудови графіків та
можливість швидко та ефективно здійснювати угоди. Завдяки різним типам
програмного забезпечення для електронної торгівлі, трейдери можуть вибрати
програмне забезпечення, яке найкраще відповідає їхньому стилю торгівлі та
уподобанням.

1.3.3 Алгоритмічний трейдинг

Алгоритмічний трейдинг, також відомий як алготрейдинг – це вид
електронної торгівлі, який використовує комп'ютерні алгоритми для
автоматизації процесу купівлі-продажу цінних паперів на фінансових ринках.
Алгоритмічна торгівля передбачає використання програмного забезпечення для

18
здійснення угод на високій швидкості і з високим рівнем точності, на основі
заздалегідь визначених правил і стратегій.
Використання алгоритмів у торгівлі існує вже кілька десятиліть, але
розвиток високошвидкісних комп'ютерів та передового програмного
забезпечення дозволив алгоритмічній торгівлі стати більш складною та широко
використовуваною. Алго-трейдинг особливо популярний серед інституційних
інвесторів, хедж-фондів та великих інвестиційних банків, які використовують
його для виконання великих замовлень та більш ефективного управління
своїми портфелями.
Алгоритмічна торгівля передбачає використання складних математичних
моделей для аналізу ринкових даних та виявлення торгових можливостей. Ці
моделі можна запрограмувати так, щоб вони враховували широкий спектр
факторів, включаючи ринкові тенденції, економічні показники, новинні події та
навіть настрої у соціальних мережах. Після виявлення торгової можливості
алгоритм може здійснити операцію автоматично, без необхідності втручання
людини.
Однією з ключових переваг алгоритмічної торгівлі є швидкість.
Алгоритми можуть здійснювати операції набагато швидше, ніж людина, що
може бути критично важливою на швидкозмінних ринках, де ціни можуть
швидко змінюватися. Ця швидкість також дозволяє алгоритмічним трейдерам
скористатися невеликими ціновими відмінностями між різними ринками або
цінними паперами, що може призвести до отримання прибутку.
Ще одним перевагою алгоритмічної торгівлі є можливість зменшити
вплив людських емоцій на торгові рішення. Такі емоції, як страх і жадібність,
можуть затьмарювати судження та призводити до поганих інвестиційних
рішень, але алгоритми не схильні до таких попереджень. Алгоритми також
можуть бути запрограмовані на дотримання суворих правил управління
ризиками, що може допомогти мінімізувати збитки та контролювати ризик.
Однак алгоритмічна торгівля не позбавлена недоліків. Одна з головних
занепокоєнь викликає потенціал алгоритмічної торгівлі посилювати
19
волатильність ринку, особливо під час екстремальних ринкових стресів. Було
кілька гучних інцидентів, коли алгоритмічна торгівля сприяла раптовим та
різким ринковим рухам, що піднімає питання про потенційні ризики цієї
технології.
Ще одне занепокоєння викликає можливість збоїв у роботі алгоритмів чи
маніпуляцій з ними. Ошибки чи баги у програмному забезпеченні можуть
призвести до неочікуваних і потенційно катастрофічних втрат, а злодійники
можуть використовувати алгоритми для маніпулювання ринком чи інших
шахрайських дій.
В цілому, алгоритмічна торгівля є потужним інструментом для інвесторів
і трейдерів, але важливо використовувати його відповідально і з обережністю.
Належне управління ризиками та ретельний моніторинг алгоритмів необхідні
для того, щоб вони працювали ефективно та не становили загрози для
стабільності фінансових ринків.

1.3.4 Технічний аналіз та фундаментальний аналіз

Технічний аналіз та фундаментальний аналіз – це два методи, що
використовуються в електронній торгівлі для прийняття торгових рішень. Ці
методи використовуються для аналізу ринкових тенденцій та виявлення
можливостей для прибуткових угод.
Технічний аналіз – це метод оцінки цінних паперів шляхом аналізу
статистичних даних, одержаних в результаті ринкової діяльності, таких як
минулі ціни та обсяг. Цей метод передбачає, що ринок ефективний і що вся
доступна інформація вже відображена у ціні цінних паперів. Технічні аналітики
використовують графіки та інші інструменти для виявлення закономірностей у
поведінці ринку та прогнозування майбутнього руху цін.
Фундаментальний аналіз, з іншого боку, є методом оцінки цінних паперів
шляхом вивчення фінансових та економічних даних. Цей метод передбачає, що
ринок неефективний і що цінні папери можуть бути неправильно оцінені щодо
їхньої внутрішньої вартості. Фундаментальні аналітики вивчають фінансову
20
звітність компанії, галузеві тенденції та економічні показники, щоб визначити її
справжню вартість та виявити можливості для прибуткових угод.
І технічний, і фундаментальний аналіз мають свої переваги та недоліки.
Технічний аналіз корисний для короткострокової торгівлі і може бути
використаний для виявлення тенденцій та цінових моделей, які можуть бути не
видно під час фундаментального аналізу. Однак технічний аналіз не враховує
фундаментальних факторів, які можуть вплинути на вартість цінного паперу,
наприклад, зміни процентних ставок або макроекономічні тенденції.
Фундаментальний аналіз корисний при довгостроковому інвестуванні та
може дати повніше уявлення про вартість компанії. Однак фундаментальний
аналіз може забирати багато часу та не підходить для короткострокової
торгівлі. Крім того, фундаментальні фактори важко передбачити, і вони не
завжди відображаються у ціні цінного паперу.
В електронній торгівлі для ухвалення торгових рішень зазвичай
використовується як технічний, так і фундаментальний аналіз. Трейдери
можуть використовувати комбінацію цих методів для більш повного розуміння
ринку та виявлення прибуткових торгових можливостей. Багато електронних
торгових платформ надають інструменти та ресурси для технічного та
фундаментального аналізу, включаючи інструменти побудови графіків,
фінансові новини та економічні календарі.
Як технічний, так і фундаментальний аналіз мають свої переваги та
недоліки. Технічний аналіз корисний для короткострокової торгівлі і може бути
використаний для виявлення тенденцій та цінових моделей, які можуть бути
невидимими при фундаментальному аналізі. Однак технічний аналіз не
враховує фундаментальні фактори, які можуть вплинути на вартість цінних
паперів, такі як зміни процентних ставок або макроекономічні тенденції.
Фундаментальний аналіз корисний для довгострокового інвестування і
може дати більш повне уявлення про вартість компанії. Однак
фундаментальний аналіз може зайняти багато годин і не бути корисним для

21
короткострокової торгівлі. Крім того, фундаментальні фактори важко
передбачити, і вони не завжди можуть бути відображені у ціні цінного паперу.
В електронній торгівлі для прийняття торгових рішень зазвичай
використовується як технічний, так і фундаментальний аналіз. Трейдери
можуть використовувати комбінацію цих методів, щоб отримати більш повне
розуміння ринку та визначити прибуткові торгові можливості. Багато
електронних торгових платформ надають інструменти та ресурси для
технічного та фундаментального аналізу, включаючи графічні інструменти,
фінансові новини та економічні календарі.
Високочастотна торгівля (HFT) – це тип алгоритмічної торгівлі, який
передбачає використання складних комп'ютерних програм для здійснення угод
на дуже високих швидкостях і частотах. Стратегії HFT призначені для
використання невеликих, короткострокових ринкових неефективностей і
отримання прибутку від них за рахунок швидких угод.
У HFT угоди виконуються за мікросекунди або частки секунди, і мета
полягає в тому, щоб зафіксувати невеликі цінові рухи до того, як інші трейдери
зможуть відреагувати. Це досягається завдяки використанню передових
комп'ютерних алгоритмів і високошвидкісних мереж передачі даних, які
дозволяють HFT-компаніям обробляти великі обсяги даних і укладати угоди
швидше, ніж інші учасники ринку.
Найчастіше HFT використовується на ринках акцій, де на нього припадає
значна частка обсягу торгів. Однак він також використовується на інших
ринках, таких як валютний, товарний та ф'ючерсний.
Переваги HFT включають можливість швидкого та ефективного
виконання угод, що може призвести до зниження транзакційних витрат і
підвищення ліквідності на ринку. HFT також може надати маркет-мейкерам
цінну інформацію про ринкові тенденції та рівні ліквідності, що дозволяє їм
відповідно коригувати свої торгові стратегії.
Однак у HFT є і деякі потенційні недоліки. Критики стверджують, що він
може сприяти нестабільності ринку і збільшувати ризик раптових обвалів, а
22
також створювати нерівні умови для дрібних трейдерів, які не мають доступу
до тих же технологій і ресурсів, що й фірми, що займаються HFT. Існують
також побоювання, що HFT можуть вдаватися до маніпулятивних або
хижацьких методів торгівлі, таких як фронт-раннінг або спуфинг.
Регулятори відреагували на ці занепокоєння, запровадивши низку заходів,
спрямованих на підвищення прозорості та стабільності ринків, включаючи
вимоги до HFT-компаній надавати більше інформації про свою торговельну
діяльність та обмеження на певні типи торгових стратегій. Незважаючи на ці
зусилля, HFT залишається суперечливою і гаряче обговорюваною темою на
фінансових ринках.

23
 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Отже, електронна торгівля зробила революцію у світі фінансів, зробивши

торгівлю доступнішою, швидшою та ефективнішою. Вона пройшла довгий
шлях з 1990-х років і зазнала значного зростання в 21 столітті. Програмне
забезпечення для електронної торгівлі полегшило трейдерам проведення
транзакцій та аналіз даних за допомогою передових інструментів, таких як
алгоритмічна торгівля, технічний аналіз та фундаментальний аналіз. Крім того,
розвиток високочастотної торгівлі ще більше підвищив швидкість торгівлі та
дозволив отримувати ще більші прибутки.
Незважаючи на очевидні переваги електронної торгівлі, такі як
швидкість, доступність та ефективність, існують і суттєві недоліки, зокрема
ризики, пов'язані з технологіями, та відсутність особистої взаємодії. Однак, за
умови належного регулювання та практики управління ризиками, електронна
торгівля може надати величезні можливості для інвесторів та ринку в цілому.
Емпіричний аналіз показує, що електронна торгівля перевершила
традиційні методи торгівлі на біржах, що свідчить про те, що використання
програмного забезпечення для електронної торгівлі може призвести до
підвищення прибутковості та ефективності. Впровадження електронних торгів
дозволило підвищити конкуренцію, знизити витрати і розширити можливості
учасників ринку.
Таким чином, електронні торги є важливою сучасною технологією
біржової торгівлі. Вона зробила торгівлю більш доступною та ефективною, а
також надала більше можливостей для інвесторів. Хоча з технологією пов'язані
певні ризики, електронна торгівля може принести величезні переваги за умови
належного регулювання та управління ризиками.

24
 РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ ВИПУСКУ
ВИРОБІВ

2.2 Оцінка ефективності діяльності підприємства в поточному році

Для розрахування задачі необхідно сформувати розрахункову таблицю.

До неї вносимо дані задачі, а також знаходимо виробництво за рік, прибуток на
одиницю продукції, прибуток за рік та рентабельність одиниці продукції для
кожного з видів продукції (А, Б та В).
Для початку визначимо виробництво та реалізацію виробів протягом року
шляхом множення виробництва та реалізації виробів протягом місяця на 12 міс.
за формулою 2.1.

V i=V м іс 12, (2.1.)

де V i– обсяг виробництва та реалізації певного виду виробів протягом

року, одиниць,
де V мі с – обсяг виробництва та реалізації певного виду виробів протягом
місяця, одиниць.
Обчислимо виробництво та реалізацію продукції А протягом року за
формулою 2.2.

V a =V м і с ( А)12 (2.2)

Тоді виробництво та реалізація виробу А протягом року складає:

450 12 = 5400 (од.)

Аналогічно обчислимо виробництво та реалізацію продукції Б протягом

року за формулою 2.3.
25
 V б =V мі с (Б )12 (2.3)

Виробництво та реалізація виробу Б відповідно протягом року складає:

4200 12 = 50400 (од.)

Обчислимо виробництво та реалізацію продукції В протягом року за

формулою 2.4.

V в =V мі с (В)12 (2.4)

Тоді виробництво та реалізація виробу А протягом року складає:

9400 12 = 112800 (од.)

Таким чином, виробництво та реалізація продукції видів А, Б та В складає

5400, 50400 та 112800 одиниць відповідно.
Далі розрахуємо прибуток на одиницю продукції, для цього необхідно від
ціни виробу відняти собівартість за формулою 2.5.

ПР i=Ц−С , (2.5.)

де ПР i– прибуток підприємства, тис.грн.,

Ц – ціна виробу, тис. грн.,

Ц – собівартість виробів, тис. грн.,

Розрахуємо прибуток на одиницю продукції А за формулою 2.6.

ПР a=Ц а −Сa (2.6)

Тоді прибуток на одиницю продукції А складає:

26
 6 – 4,7 = 1,3 (тис. грн)

Аналогічно визначимо прибуток на одиницю продукції Б за формулою

2.7.

ПР a=Ц а −Сa (2.7)

Прибуток на одиницю продукції Б складає:

17,8 – 17,1 = 0,7 (тис. грн)

Розрахуємо прибуток на одиницю продукції В за формулою 2.8.

ПР в =Ц в −С в (2.8)

Тоді прибуток на одиницю продукції В складає:

5,75– 5,5 = 0,25 (тис. грн)

Отримуємо, що прибуток на одиницю виробів А, Б та В складає 1,3, 0,7,

та 0,25 тис. грн відповідно.
Тепер можна визначити загальний прибуток за кожним виробом,
розрахувавши добуток виробництва за рік на прибуток на одиницю продукції за
формулою

ПР i=V i ( Ц −С ) 1000 (2.9)

27
 де П р i – прибуток підприємства, тис.грн.
де V i – обсяг виробництва та реалізації певного виду виробів протягом
року, одиниць,
Ц – ціна виробу, тис. грн.,

С – собівартість виробів, тис. грн.,

Обчислимо загальний прибуток від продукції А за формулою 2.10.

ПР заг А=(V ¿ ¿ a ПР a) 1000 ¿ (2.10)

Тоді загальний прибуток від продукції А складе:

(5400 1,3) /1000 = 7,02 (млн. грн.)

Аналогічно Обчислимо загальний прибуток від продукції Б за формулою

2.11.

ПР заг Б =(V ¿ ¿ б ПР б )1000 ¿ (2.11)

Загальний прибуток від продукції Б складе:

(50400 0,7) /1000 = 35,28 (млн. грн.)

Обчислимо загальний прибуток від продукції В за формулою 2.12.

ПР заг В =(V ¿ ¿ в ПР в )1000 ¿ (2.12)

Тоді загальний прибуток від продукції А складе:

(112800 0,25) /1000 = 28,20 (млн. грн.)

28
 Отож загальний прибуток від виробів А, Б та В складе 8,82, 24 та 17,28
млн. грн відповідно.
Розрахуємо рентабельність на одиницю продукції за кожним видом
виробу за формулою 2.13.

П Рi
Ri = 100 % (2.13)
С

Де Ri – рентабельність на одиницю продукції певного виду, %,

Прi – прибуток на одиницю продукції певного виду, тис. грн.,
Сi – собівартість продукції певного виду, тис. грн.,
Розрахуємо рентабельність на одиницю продукції А за формулою 2.14.

П Ра
Rа = 100 % (2.14)
Са

Тоді рентабельність на одиницю продукції А складе:

1,3/4,7 100% = 27,1 (%)

Аналогічно розрахуємо рентабельність на одиницю продукції Б за

формулою 2.15.

П Рб
Rб = 100 % (2.15)
Сб

Рентабельність на одиницю продукції Б складе:

0,7/17,1 100% = 4,1 (%)

Розрахуємо рентабельність на одиницю продукції В за формулою 2.16.

29
 П Рв
Rв = 100 % (2.16)
Св

Тоді рентабельність на одиницю продукції В складе:

0,25/5,5 100% = 4,1 (%)

Таким чином рентабельність на одиницю продукції А, Б та В становить

11,11, 2,86 та 2,8% відповідно.
Побудуємо табл. 2.2 за вихідними та розрахунковими даними для
базового року.

Таблиця 2.2 – Розрахункова таблиця для базового року

виробів

тис.
та

тис.

Виробництво за рік,

на

рік,

продукції,
місяця,

одиницю, тис. грн

Рентабельність
виробу,

за
Назва виробу

Виробництво

Собівартість,
реалізація

Прибуток

Прибуток
протягом

млн. грн.

одиниці
Ціна
грн.

грн.

од.

%
тис.
    грн. тис. грн.        
А 450 6 4,7 5400 1,3 7,02 27.1
В 4200 17,8 17,1 50400 0,7 35,28 4.1
С 9400 5,75 5,5 112800 0,25 28,20 4.1
          Разом 70,50  

Визначимо загальний прибуток за виробами А, Б та В за формулою 2.17.

ПР заг =ПР заг А + ПР заг Б+ ПР заг В (2.17)

30
 Тоді загальний прибуток складає.

ПР заг = 7,02 + 35,28 + 28,20 = 70,50 (млн. грн.)

Отже, у базовому році загальний прибуток за рік від реалізації трьох

видів виробів А, Б та В становить 70,50 млн. грн.
Висновок Після проведення розрахунків було встановлено, що загальний
прибуток за рік від виробів А, Б та В складає 7,02, 35,24 та 28,20 млн. грн
відповідно. Загальний прибуток за рік від усіх трьох видів виробів складає
70,50 млн. грн. Рентабельність на одиницю продукції складає 27,1%, 4,1% та
4,1% для виробів А, Б та В відповідно. Виріб А, хоча має найменший прибуток
в 7,02 млн. грн., має найвищу рентабельність на одиницю продукції - 27,1%.
Виріб Б приносить найбільший прибуток у грошовому виразі - 35,28 млн. грн., і
має середній рівень рентабельності зі значенням 4,1%. Виріб В має середню
прибутковість - 28,20 млн. грн., а його рентабельність на одиницю продукції
також дорівнює 4,1%, як і у виробу Б. Загальна оцінка даних розрахунків дає
змогу зробити висновок, що виробництво виробів А та Б є найбільш доцільним.

31
 2.3 Розробка стратегічного плану випуску продукції на три роки

За результатами обчислень, поданих в таблиці 2.1, ми можемо визначити,

яка зміна попиту на продукцію типів А, Б та В принесе підприємству
найбільший прибуток у плановому році. Оскільки було зроблено висновок про
необхідність випуску продукції А для збільшення прибутку, варіанти №2, 3, 4
та 6 не є доцільними для розгляду, оскільки вони пропонують зменшення
попиту на продукцію А, що не є рентабельним для виробництва. Тому ми
проводимо розрахунки для варіантів №1 та 5 з метою знайти варіанти
максимального прибутку для підприємства. Розглянемо спочатку дані варіанту
№1, в якому попит на продукцію А залишається незмінним, на продукцію Б
збільшується на 35%, а на виріб В збільшується на 20%. Враховуючи дані про
виробництво та реалізацію виробів протягом місяця у поточному році та зміни
попиту, ми знаходимо виробництво та реалізацію виробів протягом місяця у
плановому році. Для розрахунку за допомогою Excel ми використовуємо
таблицю з даними та розрахунками у поточному році та формули 2.1–2.17.
Після внесення змін попиту на продукцію, ми отримуємо результати для
планового року, які подані в таблиці 2.3.

32
 Таблиця 2.3 – Розрахункова таблиця для планового року (варіант №1)

одиницю, тис.

Рентабельніст
Назва виробу

Виробництво

Виробництво
Собівартість,

рік, млн. грн.

Ціна виробу,

продукції, %
Прибуток на
та реалізація

Прибуток за

ь одиниці
за рік, од.
тис. грн.

тис. грн.
виробів
тис.
грн. тис. грн.
А 450 6 4,7 5400 1,3 7,02 27.1
В 5670 17,8 17,1 68040 0,7 47,63 4.1
С 11280 5,75 5,5 135360 0,25 33,84 4.1
          Разом 88,49  

Знайдемо загальний прибуток від реалізації продукції видів А, Б та В з

урахуванням зміни на попит з варіанту №1.

ПР заг = 7,02 + 47,63 + 33,84 = 88,49 (млн. грн)

Далі буде розглянуто варіант №5, який передбачає збільшення попиту на

продукцію А, Б та В на відповідні 14%, 12% та 15%. З урахуванням даних про
виробництво та реалізацію виробів у поточному році, проведемо розрахунки
для визначення виробництва та реалізації виробів у плановому році з
урахуванням зміни попиту. Для цього використовується таблиця з даними та
розрахунками з поточного року та формули 2.1-2.17, які були наведені вище.
Після внесення змін попиту на продукцію, результати розрахунків для
планового року можна побачити в таблиці 2.4.

33
 Таблиця 2.4 – Розрахункова таблиця для планового року (варіант №5)

Собівартість, тис.
виробів протягом
Ціна виробу, тис.

Прибуток за рік,
Виробництво та

Виробництво за

Рентабельність
одиницю, тис.
Назва виробу

продукції, %
Прибуток на
реалізація

млн. грн.

одиниці
рік, од.
грн.

грн.
тис.
    грн. тис. грн.        
А 513 6 4,7 6156 1,3 8,00 27.1
В 4704 17,8 17,1 56448 0,7 39,51 4.1
С 10810 5,75 5,5 129720 0,25 32,43 4.1
          Разом 79,95  

Знаходимо загальний прибуток від реалізації продукції видів А, Б та В з

урахуванням зміни на попит з варіанту №5:

ПР заг = 8,00+ 39,51+ 32,43 = 79,95 (млн. грн.)

Знаходимо абсолютне відхилення для варіанту №1 та 5 порівняно з

поточним роком за формулою:
Відх. Абс. = Пр. пл. Р. – Пр. пот. Р.
Тоді абсолютне відхилення для варіанту №1 складає:
Відх. Абс. 1 = 88,49 – 70,50 = 17,99(млн. грн.)
Так само ч шукаємо абсолютне відхилення для варіанту №5:
Відх. Абс. 5 = 79,95 – 70,50= 9,45 (млн. грн.)
Знаходимо відносне відхилення для варіанту №1 та 5 порівняно з
поточним роком за формулою:
Відн. Відх = Відх. Абс/Пр. пот. Р. × 100%
Тоді відносне відхилення для варіанту №1 складає:
Відн. Відх 1 = 17,99/70,50× 100% = 25,51%

34
 За результатами обчислювального аналізу можна зробити висновок, що
загальний прибуток від реалізації продукції видів А, Б та В у базовому році
становить 50,1 млн. грн. Відповідно до варіанту №1 зі зміною попиту в
плановому році загальний прибуток становитиме 61,95 млн. грн, а за варіантом
№5 - 56,8 млн. грн. За отриманими результатами досліджень можна
стверджувати, що варіант №1 є найбільш прибутковим, оскільки це
прогнозується загальний прибуток вищий, ніж у варіанті №5. Варіант №1 також
має найбільше абсолютне відхилення - 11,85 млн. грн або 23,65%. Таким
чином, підприємству буде вигідніше збільшити обсяги виробництва продукції Б
на 35%, продукції В на 20%, а продукцію А залишити без змін. Ці кроки
дозволять підприємству отримати найбільший загальний прибуток серед
прогнозованих - 61,95 млн. грн у плановому році.
Аналізуючи таблицю 2.1, ми шукаємо зміни в попиті на продукцію А, Б
та В, які приносять найбільший прибуток підприємству у наступні 2 роки. З
таблиці 2.2 було встановлено, що збільшення обсягів виробництва виробів А і Б
буде найбільш вигідним у плановому році. Таким чином, варіанти №1, 2, 4 та 5
можна відкинути, оскільки вони передбачають зменшення попиту на продукцію
А та Б, що не є вигідним для підприємства. Щоб знайти найбільш прибутковий
варіант зміни попиту на продукцію А, Б та В, ми проводимо розрахунки за
варіантами №3 та 6. За даними про виробництво та реалізацію виробів
протягом місяця в поточному році, ми знаходимо виробництво та реалізацію
виробів у плановому році з урахуванням змін в попиті. Для цього ми
використовуємо таблицю з даними та розрахунками у поточному році та
формули 2.1-2.17, які застосовуємо за допомогою Excel. Результати для
планового року, що відображені у таблиці 2.5, показують нам, як впливає зміна
попиту на продукцію на прибуток підприємства. Наприклад, варіант №3
передбачає збільшення попиту на продукцію А, Б та В на 12%, 25% та 5%.

35
 Таблиця 2.5 – Розрахункова таблиця для наступних 2-ох років (варіант
№3)

реалізація виробів

одиницю, тис. грн

Собівартість, тис.
Ціна виробу, тис.
протягом місяця,

Прибуток за рік,
Виробництво та

Виробництво за

Рентабельність
Назва виробу

продукції, %
Прибуток на

млн. грн.

одиниці
рік, од.
грн.

грн.
тис.
    грн. тис. грн.        
А 504 6 4,7 6048 1,3 7,86 27.1
В 5250 17,8 17,1 63000 0,7 44,10 4.1
С 9870 5,75 5,5 118440 0,25 29,61 4.1
          Разом 81,57  

Знайдемо загальний прибуток від реалізації продукції видів А, Б та В з

урахуванням зміни на попит з варіанту №3:

ПР заг = 7,86 + 44,10 + 29,61 = 81,57 (млн. грн.)

Тоді загальний прибуток становить 81,57 млн. грн.

З урахуванням даних щодо виробництва та продажу продукції протягом
поточного року та зміни попиту, ми визначимо прогнозовану кількість
виробленої та проданої продукції протягом місяця у наступному році.
Для проведення розрахунків ми використаємо таблицю з поточними
даними та формулами 2.1 – 2.17 у програмі Excel. Після внесення змін до
попиту на продукцію, отримаємо результати, які будуть представлені у таблиці
2.6. Розглянемо дані варіанту №6, в якому передбачається зменшення попиту на
продукцію А на 5%, збільшення попиту на продукцію Б на 20% та збільшення
попиту на продукцію В на 15%.

36
 Таблиця 2.6 – Розрахункова таблиця для наступних 2-ох років (варіант
№6)

Прибуток на одиницю, тис.

Виробництво та реалізація

Прибуток за рік, млн. грн.

виробів протягом місяця,

Рентабельність одиниці
Виробництво за рік, од.
Собівартість, тис. грн.
Ціна виробу, тис. грн.
Назва виробу

продукції, %
одиниць

грн
тис.
    грн. тис. грн.        
А 472,5 6 4,7 5670 1,3 7,37 27,1
В 5040 17,8 17,1 60480 0,7 42,34 4,1
С 10810 5,75 5,5 129720 0,25 32,43 4,1
          Разом 82,14  

Знаходимо загальний прибуток від реалізації продукції видів А, Б та В з

урахуванням зміни на попит з варіанту №6:

ПР заг = 7,37+ 42,34+ 32,43= 82,14 (млн. грн.)

Тоді загальний прибуток становить 82,14 млн. грн.

Рахуємо абсолютне відхилення для варіанту №3 та 6 порівняно з
поточним роком за формулою:
Відх. Абс. = Пр. пл. Р. – Пр. пот. Р.
Тоді абсолютне відхилення для варіанту №3 складає:
Відх. Абс. 3 = 81,57 – 70,50 = 11,07 (млн. грн.)
Аналогічним чином шукаємо абсолютне відхилення для варіанту №6:
Відх. Абс. 6 = 82,14 – 70,50 = 11,64 (млн. грн.)
Знаходимо відносне відхилення для варіанту №3 та 6 порівняно з
поточним роком за формулою:

37
 Відн. Відх = Відх. Абс/Пр. пот. Р. × 100%
Тоді відносне відхилення для варіанту №3 складає:
Відн. Відх 3 = 11,07 /70,50 × 100% = 15%

Відносне відхилення для варіанту №6 тоді складає:

Відн. Відх 6 = 11.64/70,50 × 100% = 16,51%
Для отримання порівняльної інформації про вплив зміни попиту на різні
види продукції на загальний прибуток підприємства необхідно об'єднати дані
про виробництво та реалізацію продукції протягом року та прибуток за рік,
отримані з таблиць 2.3 - 2.6, в таблиці 2.7.

38
 Таблиця 2.7 – Прибуток підприємства у плановому та у наступних 2-х
роках зі міною попиту на річну кількість виробів А, Б та В
Наступні 2 роки
Плановий рік Варіант Варіант
№3 №6
Назва Рентабельність
виробу Виробництво Виробництво Прибуто Виробництво продукції, %
Прибуток Прибуто
за рік, за рік, к за рік, за рік,
к за рік,
од за рік, од млн грн од млн грн
  млн грн      
А 450 7,02 504 7,86 472,5 7,37 27,1
Б 5670 47,63 5250 44,1 5040 42,34 4,1
В 13 33,84 9870 29,61 10810 32,43 4,1

Загальний
прибуток,   61,95   58,02   57,05  
млн грн

Абсолютне відхилення,
11,07   6,95  
млн грн  
Відносне відхилення, 16,51   13,87  
%    

Згідно з результатами розрахункового аналізу можна зробити висновок,

що в базовому році загальний прибуток від реалізації продукції видів видів А, Б
та В складає 70,50 млн. грн, за варіантом №3 зміни попиту для наступних 2-ох
років і загальний прибуток становитиме 81,57 млн. грн, за варіантом №6 –
82,14млн. грн. За розрахованими результатами досліджень можна сказати, що
найбільш прибутковим є варіант №3, де зміни попиту на продукцію, за якого
прогнозований загальний прибуток складає 81,57 млн. грн, адже в цьому
випадку кількісне значення прибутку вище, ніж у варіанті №6. Також саме
варіант №3 забезпечує забезпечує найбільше абсолютне відхилення – 11,07
млн. грн та на 16,51% відповідно. Таким чином, підприємству буде вигідніше
збільшити обсяги виробництва продукції А, Б та В на 12%, 25% та 5%. Такі дії
дозволять підприємству у наступних 2-ох роках отримати найбільший
загальний прибуток серед прогнозованих – 81,57 млн. грн.

39
 Таблиця 2.8
Загальний прибуток підприємства за 3 роки виробів А, Б та В

Плановий рік Наступні 2 роки

Виробництво Виробництво Прибуток за

Прибуток
Назва за рік, за рік, рік, Рентабельність
виробу продукції, %
од за рік, од млн грн
     
млн грн

А 450 7,02 504 7,86 27,1

Б 5670 47,63 5250 44,1 4,1

В 11280 33,84 9870 29,61 4,1

Загальни
й
88.49 81.57  
прибуток,
млн грн

Загальний прибуток за 3
  170.06
роки, млн грн

Таким чином, згідно з даними в табличці 2.8, можна зробити висновок,

що для отримання максимального прибутку за 3 роки від продажу продукції А,
Б та В, підприємству необхідно в перший рік збільшити виробництво продукції
Б на 35%, продукції В на 20%, а продукції А залишити без змін, вибравши
варіант №1. У наступні 2 роки підприємство повинно збільшити обсяг
виробництва продукту А на 12%, а також виробів Б та В на 25% та 5%
відповідно, обравши варіант №3. Ці заходи дозволять підприємству отримати
максимальний прибуток за 3 роки в розмірі 170.06 млн грн.

40
 Висновки до розділу 2

Згідно з проведеним розрахунковим аналізом, підприємство може

збільшити свою рентабельність у плановому періоді порівняно з базовим
роком. У поточному періоді прибуток від продажів А, В і С становив 70,50 млн.
грн., а в плановому році підприємство може збільшити прибуток на 17,99 млн.
грн. за рахунок збільшення продукції В і С на 35% і 20%, зберігши при цьому
обсяг продукції А. Якщо підприємство дотримуватиметься обраної стратегії, то
воно може отримати загальний прибуток у розмірі 88,49 млн. грн., що на
25,52% більше, ніж у базисному році. У наступні 2 роки підприємство також
може збільшити загальний прибуток від продажів А, В і С, але не так суттєво,
як у поточному періоді. Для збільшення прибутку в кожному з наступних 2
років на 11,07 млн. грн. необхідно збільшити обсяг виробництва продукції А, В
і С на 12%, 25% і 5% відповідно. Дотримання розробленого стратегічного
плану на три роки дасть змогу підприємству отримати загальний прибуток у
розмірі 170,06 млн. грн.

2.4. Можливі сценарії збільшення випуску виробів підприємством

Для того, щоб покращити діяльність підприємства та збільшити

прибуток, потрібно знайти способи оптимізувати виробництво та можливі
сценарії збільшення випуску виробів. Розглянемо 2 альтернативних варіанта,
щоб залучити їх до стратегії.

Перший варіант для досягнення мети - капіталовкладення. Протягом

трьох років підприємство має можливість вкласти до 3 мільйонів гривень на
розвиток виробництва. Припустимо, що у першій рік компанія змогла
витратити 3 мільйона на покращення виробництва. В такому випадку найбільш
гарною ідею буде вклад 2 мільйонів на розвиток найбільш рентабельної
продукції, товар А. Обсяг його виробництва збільшиться на 18%, і буде
становити 531 одиниці в місяць у плановому році, коли вклад буде зроблено.

41
Отже, у рік буде випускатись 6,372 одиниць товару, прибуток завдяки яким
буде дорівнювати 4, 46 млн. грн.

Отже, у рік буде випускатись 178416 одиниць товару, прибуток завдяки

яким буде дорівнювати 124, 891 млн. грн.

У другому році підприємництво може вкласти останній мільйон, на цей

час - у товар Б, що показує гарне зростання у попиті у 2 та 3 роках. Завдяки
цьому обсяг виробництва цієї продукції зросте на 15%, тобто 64,915 одиниць
продукції. Завдяки цьому прибуток з даної категорії товарів складає 78,24 млн.
грн.

Завдяки цьому різниця між роками з діяльністю щодо збільшення

випуску виробництва і без буде розраховуватись за цією формулою:

2.27

Різн ₁=Пр заг 1−Пр заг

де, Різн₁ - різниця між результатом років з заходами та без, млн.грн.

де, Пр заг - Загальний прибуток за рік планового року, млн.грн

де, Пр заг1 - Загальний прибуток за рік планового року з заходами,

млн.грн.

Зробивши розрахунки, для данного сценария різниця в прибутках буде

дорівнювати

6.21+78,24 +135,36

219 , 81−61,95=157 , 86 млн . гр .

42
 Таблиця 2.9 – Результати запровадження заходів

Варіант Звітній рік, прибуток, млн. Приріст прибутку, млн. грн.

реалізації грн

1 рік 2 рік 3 рік

Капіталовклад 1.А - 4, 46 23, 98 54,75 54,75

ення
2.Б - 78,4

3.В – 135,36

Разом: 213,76

1 альтернатива 1.А

Назва 2.Б

3.В

Разом

Завдяки цьому аналізу ми бачимо, як завдяки вкладенням у підприємництво

можливо покращити його прибутковість та розширити обсяги випусків
продукції.

43
Висновки до розділу 2

44