Антосюк/Кіщун В.І.

студентка групи ЕКФМН-21с спеціальності “Фінанси, банківська справа та

страхування” економічного факультету
Львівського національного університету імені Івана Франка

ІННОВАЦІЙНІ ПЛАТІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ

ВІЙНИ

Звичайні та гібридні методи ведення війни створюють багато критичних

викликів для сфери проривних технологій та інновацій. У сучасному
конкурентному ринковому середовищі підприємства, організації та банки
переорієнтовуються на використання інноваційних технологій та передових
здобутків, зокрема у платіжній системі. Креативністю та важливим важелем
впливу слугує НАТО, яке вже досить давно визнало інновації важливим
компонентом успіху оборони та стримування.
Як і підприємці, практики гібридної війни зосереджуються на діях
високого рівня невизначеності і низького ризику. У гібридній війні наслідки
можуть бути гарними або поганими, але оскільки вони нові, або раніше не
перевірялись, ніхто не може передбачити жодного з цих наслідків (тобто,
вірогідність не можна легко передбачити на основі минулого досвіду). Якщо
все йде добре, результат може бути дуже сприятливим для агресора, а якщо
ні, агресор їх зможе пережити, якщо вони були здійснені за низького ризику.
Враховуючи новизну й незначний рівень поширення у світі, інноваційні
платіжні технології у сфері банкінгу в умовах гібридних війн все дедалі
поширюються. Новітнє покоління платіжних продуктів і послуг у 2022 році
будується на поточних способах оплати, водночас гарантуючи підвищену
безпеку й нові можливості для кожної транзакції (як приклад, впровадження
цілісного досвіду покупок – зі ще більшим захистом і контролем безпеки).
Потрібно зауважити, що стандарт глобально-сумісних безпечних
платежів EMV включає наявність унікальних динамічних цифрових даних у
кожній транзакції, що робить чіпові транзакції надзвичайно безпечними і
зменшує ризик шахрайства з використанням підробних реквізитів картки.
Розглянемо типовий приклад. Клієнт використовує для оплати в
чіповому терміналі мобільний пристрій, сумісний з EMV, далі транзакція
динамічно підтверджується, верифікується і потім авторизується. Держатель
картки може використовувати ПІН (Персональний Ідентифікаційний Номер)
або підпис, щоб підтвердити, що клієнт насправді використовує свій пристрій
[8]. EMV є ефективним інструментом, який дозволяє платіжним транзакціям
в динамічному підтвердженні включати унікальну інформацію,
унеможливлюючи її віртуальне повторення.
Варто зауважити, що у 2021 році на український ринок вийшли система
міжнародних грошових переказів TransferGo, платіжний сервіс Paysera, дві
карткові платіжні системи — Diners Club International (США) та JCB Payment
System (Японія). PayPal - наразі залишається осторонь, оскільки бізнес-
стратегія компанії щодо виходу на ринок враховує кілька факторів для
прийняття рішення, одним з яких є умови авторизації на цьому ринку. Також
враховуються інші бізнес-фактори, складові, які вони приймають до
розрахунку.
З початку повномасштабного вторгнення з’явилась нова послуга від
MasterCard та партнерів, що дозволяє отримати готівку у продовольчих
магазинах, як наприклад у “Сільпо”. Даний новий платіжний сервіс має назву
“Готівка на касі”. Від серпня 2022 року клієнтам АЗК WOG дозволили
поповнити готівкою картку будь-якого банку України з обмеженням у 5000
грн, завдяки співпраці такими сервісами як Monego, MasterCard, Visa та
Простір [1].
У травні 2022 року криптовалютна біржа Binance та всеукраїнська
мережа Фокстрот створили можливість розрахунку за допомогою Binance
Pay [1].
Державна програма «єПідримка» є ще однією інновацією протягом
останнього року і служить для підтримки громадян, які постраждали в
умовах повномасштабної війни. Як приклад, вона може застосовуватись для
витрат коштів виключно на певні продукти та послуги. Властивість
програмованості додає цінності такій новій формі грошей, як е-гривня, яка в
подальшому може слугувати однією з переваг для існуючої платіжної
системи.
В умовах війни Україна все далі показує стрімкий інноваційний
розвиток платіжного ринку і на законодавчому рівні. Вже 1 серпня 2022 року
введений в дію Закон України "Про платіжні послуги" [4], який спрямований
на модернізацію та створення умови для запровадження в Україні концепції
open banking. Надавачі платіжних послуг (зокрема банки) зобов'язані будуть
відкрити свої API для інших надавачів платіжних послуг та надати
можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися
з ними даними щодо кожного учасника ринку, який надає платіжні послуги і
має на це дозвіл регулятора. Норми нового закону та перехід української
платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт ISO20022, який є
основою функціонування європейських платіжних систем, закладають
фундамент для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Оскільки ІSO20022 став стандартом платіжних систем у сучасному світі, то
на ньому починають впроваджувати нові системи, на нього переходять
існуючі. Робиться це не просто заради заміни технології, а для нових
можливостей для учасників ринку. По-перше, це дозволить у майбутньому
зменшити витрати — на такий стандарт переходять система міжбанківських
повідомлень SWIFT, платіжні системи інших країн. Використання єдиного
стандарту створить можливість для зменшення кількості технологій, які
треба підтримувати. По-друге, можна буде обмінюватися платіжною
інформацією за єдиним стандартом не тільки у ланцюжку банк-СЕП-банк, як
це було раніше, а й з клієнтами банку. Крім того, у небанківських надавачів
платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей,
операторів поштового зв'язку та деяких інших надавачів платіжних послуг)
з'явилася можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні
картки та електронні гроші (до цього такі можливості були доступні лише
банкам) за умови отримання певної авторизації.
 Підсумовуючи, варто додати, що сектор платіжних інновацій в Україні
в умовах гібридної війни пропонує чудові можливості, проте потребує все ще
вдосконалення, зокрема у доступності якісно обслуговувати особливі групи
населення (як приклад, на пільгових умовах).

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:
1. Війна не перешкода: які інновації впроваджують українські рітейлери
під час війни. Інтернет-стаття. URL:
https://rau.ua/novyni/novini-kompanij/innovacii-ukr-ritejleri/.
2. Демчишак Н.Б., Біда І.О. Пріоритети фінансового регулювання
процесу генерації знань в умовах євроінтеграції. Інфраструктура ринку.
2018. Вип. 19. С. 464-470.
3. Демчишак Н.Б., Жук Ю.І. Роль економіки знань у побудові
інноваційної моделі розвитку України. Молодий вчений. 2018. № 7(59). С.
258-263.
4. Закон України “Про платіжні послуги” із змінами і доповненнями,
внесеними Законами України від 14 грудня 2021 року N 1953-IX. URL:
https://ips.ligazakon.net/document/view/t211591?
utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01&_
ga=2.258116419.85674503.1666698715-929258447.1666698715.
5. Лігузова В.О., Баклаженко Ю.В., Гиря Р.М. Світовий досвід державної
підтримки інновацій. Глобальні та національні проблеми економіки.  2017. 
№ 18. С. 36-41.
6. Офіційний сайт Програми з інновацій та підприємництва. MSc in
Innovations and Entrepreneurship, LvBs. URL:
https://lvbs.com.ua/education/programs/innovations/msie/.
7. Політологічний енциклопедичний словник. Л. М. Герасіна, В. Л.
Погрібна, І. О. Поліщук та ін. ; за ред. М. П. Требіна. Х. : Право, 2015. 368 с.
8. EMV: Майбутнє платежів з Mastercard. URL:
https://www.mastercard.ua/uk-ua/business/merchants/safety-security/emv-
chip.html.