Тема 7: Фінансово-правове регулювання обігу віртуальних активів

Задача № 1
Громадянин «А» вирішив здійснити платіж за операцією з купівлі-продажу
віртуальних активів з призначенням платежу «переказ коштів за придбання
`Bitcoin`». Банк «В» відхилив відповідну транзакцію.
Чи правомірні дії банку «В»?
Правомірність дій банку "В" у відхиленні транзакції може залежати від кількох факторів,
таких як внутрішні політики банку, національне законодавство, антитерористичні та
фінансові вимоги, а також його відповідність стандартам міжнародного фінансового
регулювання. Розглянемо деякі можливі аспекти:
Внутрішні політики банку:
Банк може мати внутрішні політики та правила, які регулюють операції з віртуальними
активами або криптовалютами. Якщо політики банку обмежують чи забороняють такі
транзакції, його відхилення може бути виправданим.
Антитерористичні та фінансові вимоги (AML/KYC):
Банк повинен дотримуватися вимог антитерористичного та фінансового моніторингу,
включаючи обов'язкові перевірки клієнтів (AML/KYC). Якщо операція викликає підозру
на можливий фінансовий обмін для неправомірної діяльності, банк може відхилити
транзакцію.
Стандарти міжнародного фінансового регулювання:
Якщо банк має міжнародний характер або підпорядкований міжнародним стандартам,
його дії можуть бути вплинуті міжнародними вимогами та обмеженнями.
Локальне законодавство:
Правомірність відхилення транзакції також може залежати від національного
законодавства, яке регулює фінансові операції та використання криптовалют.
ТЕОРІЯ:
1. Правова природа віртуальних активів

Перше десятиліття XXI століття ознаменувалося появою нового феномену на межі

економічних і правових відносин на базі технології розподіленого реєстру — віртуальної
валюти (криптовалюти). Першою криптовалютою вважається біткоїн. Головною метою
впровадження віртуальної валюти було виведення третьої сторони (держави, банківських
установ та інших посередників) за межі операцій, що здійснювалися між безпосередніми
їхніми учасниками. Історично склалося так, що поява відповідних феноменів викликає
труднощі під час розроблення належного правового регулювання. Інакше кажучи,
спочатку виникає феномен, що відображає сучасний етап розвитку суспільних відносин,
який згодом потребує адекватного правового відображення. Перед суб’єктами
нормотворення виникає низка проблем, особливо якщо такий феномен тісно
переплітається зі сферою фінансових правовідносин.

Віртуальні валюти асоціюються з цілим комплексом понять, які відображають рівень

розвитку суспільних відносин у цій сфері за останнє десятиліття: криптовалюти, цифрові
валюти, віртуальні активи тощо. У 2008 році було опубліковано документ з описом
протоколу та принципів роботи такої платіжної системи, як біткоїн. Розробник або група
розробників фігурували під ім’ям Сатоші Накамото. 3 січня 2009 року було згенеровано
перші 50 біткоїнів (далі — ВТС). У жовтні того ж року було опубліковано перший курс
ВТС щодо долара США: $1 = 1 309.03 ВТС. 6 лютого 2010 року було відкрито першу
офіційну біржу Bitcoin Market. У цьому ж році відбулася перша покупка за ВТС: піца була
продана за 10 000 ВТС. 6 грудня 2012 року перша біржа ВТС отримала банківську
ліцензію в Європі. Капіталізація ВТС на 28 березня 2013 року перевищила 1 млрд доларів
США. Динаміка курсу відображала як недовіру, так і захват щодо нового інструменту.
Максимальний курс ВТС до долара США був зафіксований 17 грудня 2017 року і склав,
наприклад, на біржі Bitfinex, 19 891 доларів США за 1 ВТС.

Якщо проаналізувати регуляторні акти та публікації з 2013 року, то можна зустріти

мінімум 5 різних термінів для позначення поняття «криптовалюта»: токени, коїни,
віртуальні валюти, криптоактиви, цифрова валюта. Першою спробою врегулювати
криптовалюту було дослідження European Central Bank (далі — ECB) у 2012 р. У ньому
наводився огляд віртуальних валют, які використовуються в іграх, і ECB зарахував
криптовалюту до виду віртуальної валюти. Перші офіційні заяви було в основному
зосереджено на історично першій криптовалюті — біткоїн. Як результат, біткоїн часто
використовувався як збірний термін для позначення всіх криптовалют до 2014 року.

У 2014 році терміни «криптовалюта» та «цифрова валюта» стали більш популярними, але
найбільш уживаний термін для позначення криптовалюти — «віртуальна валюта». Варто
зазначити, що терміни «криптовалюта», «віртуальна валюта» і «цифрова валюта» часто
використовуються як взаємозамінні, у деяких офіційних документах містяться відразу всі
три. Тенденція до використання терміна «віртуальна валюта» з’явилася після того, як у
2014 році Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF
опублікувала свій перший звіт про віртуальну валюту та ризики AML/CFT. Після звіту
FATF багато регуляторів зверталися до визначення та термінології, поданих цим
міжурядовим органом. Так, у звіті було надано таке визначення: децентралізовані
віртуальні валюти (наприклад, криптовалюти) — це розподілені віртуальні валюти з
відкритим вихідним кодом, засновані на математичних розрахунках, які не мають
централізованого моніторингу або нагляду (Bitcoin, Litecoin і Ripple).

За різних обставин віртуальну валюту визначають як гроші, електронні гроші, валюту,

фінансовий інструмент, засіб платежу, засіб обміну, тип цифрових грошей, цифрове
подання вартості, тип активу, нематеріальний актив тощо. Відсутність чіткості у
визначенні віртуальної валюти доповнюється й множинністю тотожних понять. Поряд із
віртуальною валютою застосовуються такі поняття, як «криптовалюта», «криптоактив»,
«цифровий фінансовий актив» та інші.

2. Система суб’єктів і об’єктів відносин щодо обігу віртуальних активів

Система суб'єктів і об'єктів відносин щодо обігу віртуальних активів включає різні
сторони, які беруть участь у процесі створення, обігу та використання цих активів.
Основні суб'єкти та об'єкти відносин можуть виглядати наступним чином:
Суб'єкти:
1. **Користувачі:**
 - **Опис:** Фізичні особи або юридичні особи, які володіють або використовують
віртуальні активи.
- **Роль:** Вони можуть бути власниками, інвесторами, торговцями або іншими
учасниками ринку віртуальних активів.
2. **Технічні платформи:**
- **Опис:** Криптовалютні біржі, платіжні системи та інші технічні сервіси.
- **Роль:** Забезпечують інфраструктуру для обігу та обробки транзакцій віртуальних
активів.
3. **Емітенти:**
- **Опис:** Сутності чи особи, що випускають віртуальні активи.
- **Роль:** Вони створюють нові активи, які можуть представляти цифрові валюти,
токени чи інші форми віртуальних активів.
4. **Регулятори:**
- **Опис:** Органи чи установи, відповідальні за контроль та регулювання обігу
віртуальних активів.
- **Роль:** Вони визначають правила, стандарти та обмеження для захисту учасників
ринку та уникнення незаконних дій.
5. **Майнери:**
- **Опис:** Учасники мережі блокчейн, які здійснюють обробку транзакцій та
забезпечують безпеку мережі.
- **Роль:** Вони виконують складні обчислювальні завдання та отримують винагороду
віртуальними активами за свої послуги.
Об'єкти:
1. **Віртуальні активи:**
- **Опис:** Цифрові об'єкти власності, такі як криптовалюти, токени чи інші цифрові
представництва вартості.
- **Роль:** Це основний об'єкт віртуальних фінансових відносин.
2. **Смарт-контракти:**
- **Опис:** Автоматизовані програми на блокчейні, які регулюють умови та виконання
угод.
- **Роль:** Забезпечують автоматизовану та безпечну виконання умов угод.
3. **Блокчейн:**
- **Опис:** Децентралізована система запису та підтвердження транзакцій.
- **Роль:** Забезпечує надійність, безпеку та недублювання інформації в обігу
віртуальних активів.
4. **Транзакції:**
 - **Опис:** Переміщення віртуальних активів між різними суб'єктами.
- **Роль:** Вони фіксують переміщення та власність віртуальних активів.
Система відносин щодо обігу віртуальних активів вирізняється своєю
децентралізованістю та великою роллю технологій блокчейн. Регулювання цих відносин
різноманітне і може включати різні аспекти правового, фінансового та технічного
характеру.
3. Правовий режим обігу віртуальних активів
На момент останнього оновлення в Україні діє Закон України "Про валюту і валютні
операції", який, зокрема, може визначати певні аспекти обігу віртуальних активів. Також,
відсутність конкретного закону про криптовалюти створює певні правові прогалини, але
Україна розвиває своє законодавство в цьому напрямку.
Основні аспекти правового режиму обігу віртуальних активів в Україні:
Визначення статусу:
Деякі види віртуальних активів можуть розглядатися як майно чи цифрові активи.
Легальність та Регулювання:
Обіг віртуальних активів є легальним, але визначення та регулювання може бути
неоднозначним.
Законодавство про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (ЗПВГФТ):
Постачальники послуг віртуальних активів підпорядковані вимогам ЗПВГФТ.
Податкові аспекти:
Здійснення операцій з віртуальними активами підлягає податкам.
Норми кібербезпеки:
Забезпечення безпеки обігу віртуальних активів відповідає вимогам кібербезпеки.