Тема 1

Сутність та передумови здійснення міжнародних розрахунків і валютних операцій

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів між суб’єктами

зовнішньоекономічної діяльності.

Контрагенти між якими здійснюються розрахунки мають перебувати в різних країнах, щоб розрахунки
вважалися міжнародними (платник в одній країні, а отримувач в іншій).

Необхідність здійснення міжнародних розрахунків може бути викликана:

1. Експортом/імпортом товарів чи послуг

2. Торгівлею різними валютами
3. Міжнародним кредитуванням
4. Міжнародним інвестуванням
5. Приватними переказами та ін.

Левова частка з тих всіх причин припадає на експорт/імпорт товарів чи послуг. Переважно міжнародні
розрахунки виникають, коли треба здійснити оплату за експорт та імпорт, різні послуги/товар. З
розвитком економіки є нормальним, що покупець з продавцем знаходяться в різних країнах, за
винятком низки закритих країн (ПН Корея, скоро такою буде росія чи білорусь) всі інші активно між
собою торгують.

Суб’єкти міжнародних розрахунків:

1. експортери
2. імпортери
3. банки

Особливості здійснення міжнародних розрахунків:

1. регулюються не лише внутрішніми, але й міжнародними законами і правилами (в Україні

напр. діє закон про валюту і валютні операції, з-н України про ЗЕД і тд. Але є і міжнародні
регулювання напр. є міжнародна торгівельна палата, яка прийняла уніфіковані правила і
звичаї для документарних акредитивів, інкасо тощо.
Уніфікація означає, що якщо держава напр. Україна в свої національних нормативно-правових
актах використовує положення цих уніфікованих правил і звичаїв, то він приймає ті норми, які
є в уніфікованих правилах і це дуже полегшує використання того чи іншого інструмента.
Напр. при акредитиві дійовими особами є: банк-емітент, банк в якому відкривається
акредитив, авізуючий банк, банк, який повідомляє свого клієнта про те, що на його користь
відкрито акредитив.
Незалежно від того де знаходиться покупець і продавець, якщо вони користуються
уніфікованими правилами і звичаями вони обидвоє знають, що ховається під визначенням
банк-емітент та авізуючий банк, уніфікація дуже полегшує розрахунки, всі правильно
сприймають ту чи іншу дійову особу, переказ чи сплату комісії і тд)
2. проводяться у різних валютах, в тому числі і в гривнях (окремо виділила гривні, бо до
недавна років 10 тому, нацбанк забороняв використовувати гривню в міжнародних
розрахунках, свою валюту за межі країни вивозити не можна було, єдина проблема на зараз,
яка залишилася, це щоб гривня була комусь потрібна закордоном.
Про те в якій валюті буде розрахунок, покупець і продавець домовляються між собою, обидва
припустимо мають бути згідні на гривню. Напр. якесь підприємство ззакордону продає
українському підприємству якийсь товар, укр підпр розраховується гривнею, бо то закорд
підпр хоче гривню для купівлі якихось інших українських товарів чи послуг.
Найбільш популярними є вільноконвертовані валюти і ними легко торгують на валютних
ринках, її в будь-який момент має бути можна купити (долари/євро)
 Продавець, який отримає за свій товар долари має бути впевненим, що він зможе їх в буль-
який момент продати на валютному ринку і отримати якусь іншу валюту, яка йому буде
потрібна)
3. можуть підпадати під різні обмеження, що відрізняються залежно від країни (напр. нацбанк
забороняв використовувати гривню в міжнародних розрахунках, свою валюту за межі країни
вивозити не можна було, щоб її було достатньо для використання всередині України.
Особливо актуальними такі обмеження від НБ є зараз в часи війни, коли основним завданням
нацбанку є втримати економіку країни, втримати національний курс тощо.
В нас є певний строк встановлений протягом якого експортний виторг має надійти на рахунки
укр підприємств, він мінявся, але діє і зараз, в різних країнах може бути по різному все
залежить від активності учасників валютного ринку і від активності суб’єктів ЗЕД)
4. переважно міжнародні розрахунки є безготівкивими через банківські установи (але є
винятки).

Експорт товарів – продаж товарів українськими суб’єктами ЗЕД іноземним контрагентам з

вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт
товарів.

Реекспорт товарів – продаж іноземним контрагентам та вивезення за межі України товарів, що

раніше були ввезені на територію України і не піддавалися тут обробці (можна змінити упаковку чи
якесь маркування, вважається, що товар був перероблений, якщо більш ніж 50% в ньому щось
змінили. Найоптимальніше коли товар ввозять в Україну на якусь територію, що має пільговий режим
оподаткування, є так звані вільні економічні зони, напр. Яворів чи Трускавець, але той режим вже
відмінили. Такі зони були популярні в Китаї, в нас поближче до Польщі і ще багато де, бо не треба
платити на тій території ніяких митних зборів і платежів, можна трошки щось доробити чи переробити
і знову перепродати закордон дорожче звісно, на тому і заробіток).

Імпорт товарів – купівля товарів українськими суб’єктами ЗЕД в іноземних контрагентів з ввезенням
або без ввезення цих товарів через митний кордон України, включаючи купівлю товарів, призначених
для власного споживання українськими установами та організаціями, розташованими за кордоном.

Реімпорт товарів – ввезення раніше вивезених товарів, що не піддавалися обробці. (прикладом є

класичні експортні операції, які не відбулися, напр. укр підпр продавало щось закордон, а покупець
відмовився від цього товару, передумав його купувати і він ввозиться назад, або якщо товар не був
реалізований через консигнаційний склад, то він знову вертається в Україну).

Зовнішньоекономічний договір – основний комерційний документ, що оформляє

зовнішньоторговельну угоду:

-юридично закріплює відносини між контрагентами;

-визначає порядок, способи і послідовність дій контрагентів;

-передбачає способи забезпечення виконання зобов’язань.

Зовнішньоекономічний договір вже є результатом певної співпраці між покупцем і продавцем товару.

Перед тим покупець і продавець мають знайти один одного, а це є тяжче, бо вони знаходяться в
різних країнах.

Д/З Знайти конкретні способи/приклади, як українським підприємствам шукати своїх контрагентів

закордоном (громадські організації, державні інституції..)

Два підприємства зустрілись, домовились які товари чи послуги будуть постачатись і все це
підсумували в договорі.

Призначення договору: він юридично закріплює відносини між контрагентами

В суді це все потім можна довести , тут закріплюється що одна сторона зобовязується продати цей
товар, інша купити і оплатити товар чи послугу

Завдяки договору Сторони, які його укладають, знають послідовність дій, що коли має відбутись, коли
має бути відвантажений товар, коли оплачений , коли права власності переходять на цей товар.

Наказ Міністерства Економіки рекомендує підприємствам ЗЕД як розписувати договір (рекомендації)

щоб його легше було виконувати і дозволяє в майбутньому при виникненні судових спорів (якщо це
буде розписано в договорі) легше довести правоту в суді

Складові зовнішньоекономічного договору:

Назва, номер договору, дата та місце його укладення

Найбільше значення має місце укладення договору, оскільки якщо не вказано щось інше, то права
сторін визначають Правом матеріальним чи процесуальним країни де цей договір укладено .
Експерти пропонують субєктам писати, що договір укладено в Україні, щоб потім не витрачатись на
іноземних адвокатів, якщо буде в українських судах здійснено розгляд спорів.

Проблема: недовіра до наших судів, тому великі угоди зовнішньоінвестиційні і торговельні переважно
укладаються за правом інших країн, щоб уникати недовірливі українські суди, які не завжди
приймають обгрунтований вирок

Преамбула

Між якими сторонами укладено договір, як їх називають (якесь там ТОВ, надалі «Покупець»), хто
приймає участь в договорі

Предмет договору

Вказують який товар продається-купляється, точне найменування(сорт, марка і тд). Якщо товарів
багато то вони розписуються в додатку (специфікація) до договору (невід’ємна частина)

Кількість, якість та умови доставки товару (послуги)

Залежно від номенклатури визначають одиниці вимірювання товару (штуки, тонни, літри і тд)загальна
кількість, якісні характеристики

Умови доставки : в світі (з 1936 року Міжнародна торгова палата розробляє інкотермс)

Incoterms – редакція 2020 року, що 10 років поновлюються. Опис розподілу відповідальності між
продавцем і покупцем. В який момент часу руху товару від продавця до покупця переходить право
відповідальність, доставка товару, страхування, митні і портові збори. Крупиночка привітикииии

Укр законодавством не передбачено щоб інкотермс використовувати обовязково, але так як ці

правила уніфікують відносини між продавцем і покупцем,вони широко використовуються в
міжнародній торгівлі, але при їхньому використанні кожна сторона розуміє що має оплачувати, чітко
розписано, це полегшує міжнародну торгівлю.

Почала з 29 хвилини

Ціна та загальна вартість договору.(ціна – за одиницю продукції, а вартість-ціна*кількість)

Умови платежів.(визначає строки здійснення платежів, умови, послідовність. Тобто коли має бути
здійснена оплата придбаного товару).Мають домовитися у валютних умовах, за яким курсом має
здійснюватися перерахунки, якщо різні валюти

Умови здавання (приймання) товару (послуги).(строки і місце відвантаження товару, супровідні

документи, документи, які підтверджують якість)
Упаковка та маркування.(розписана тара(чи в мішках чи в коробках),маркування-те, що написано на
ящиках чи намальовано( назва підприємства, що товар не можна кидати))

Форс-мажорні обставини.(обставини, які перебувають поза контролем сторін і виключають

відповідальність сторін)стихійні лиха, ембарго, війні. Виникнення форс-мажорних обставин мусить
бути доказана документом, наприклад, в нас торгово-промислові палати видала лист, що в нас війна і
треба довести що ця подія мала вплив саме на наше підприємство).Але з часом(якщо ваше
підприємство не втрачено повністю, то ви мусите виконати зобов’язання перед контрагентом)

Санкції та рекламації.(штрафи, рекламація-претензія(яким чином мають бути висунуті

претензії ,наприклад, щодо неналежної якості)

Урегулювання спорів у судовому порядку.(до суду якого країни будуть звертатися сторони)

Місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити контрагентів.(назви підприємства, платіжні

реквізити)

Умови розрахунків(платежів):
 платіж проти товару;(одночасно з однієї країни в іншу йде товар, продавець подає
повідомлення, що товар відвантажений і покупець зустрічно здійснює оплату товару)
 авансовий платіж;(покупець оплачує певну суму, яка є в договорі, ще до того, як отримує
товар. Для експортера це є своєрідним кредитом, який може використати для виробництва а
для покупця це точний намір оплатити товар повністю).Найбільша проблема для покупця те
що товар буде в повній мірі своєчасно відвантажений
 розрахунок у кредит.(покупець оплачує контракт і здійснює оплату через певний час після
отримання товару).Найбільша проблема в продавця отримати гарантії платежу
Може бути 50% авансовий платіж+50%розрахунок в кредит

Форми міжнародних розрахунків:

o банківський переказ;
o вексельна форма розрахунків;( Вексель-це письмове безумовне зобов’язання, боргова
розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі
суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці)
o акредитивна форма розрахунків;( акредитив — угода, у силу якої банк (банк-емітент), діючи за
дорученням і на підставі інструкцій клієнта (заявника акредитива) чи від його імені, приймає на себе зобов'язання
здійснити розрахунки з третьою особою (бенефіціаром) проти наданих такою особою документів)
o інкасова форма розрахунків .( Інкасо — це банківська операція, за допомогою якої банк за
дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів суму
коштів, що йому належить, від платника (імпортера) за відвантажені йому товари чи надані
послуги і зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера у себе в банку)

Інструменти здійснення міжнародних розрахунків:

 платіжна інструкція (старе платіжне доручення);

 платіжна картка – більш для приватних платежів (коли я маю платіжну карту і їду за кордон,
відповідно розраховуюсь платіжною картою, тоді виникають міжнародні розрахунки, бо мій
банк мусить зробити міжнародний переказ);
 іменний чек та ін
Валютні операції — це операції, пов’язані з рухом іноземної валюти між резидентами,
нерезидентами, резидентами і нерезидентами, а також з рухом гривні між резидентами і
нерезидентами.
Коли ми говоримо про міжнародні розрахунки, то мусить бути рух через кордон, у валютних операціях – не
мусить бути рух через кордон. Навіть якщо ми кладемо депозит у валюті в українському банку – це вже
виникає валютна операція.

До валютних операцій належить:

- Операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності або права вимоги і
пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;
- Торгівля валютними цінностями (можна теж здійснювати без перетинання кордону (йдемо у
пункт обміну валюти чи у касу банку і вирішуємо купити валюту);
- Транскордонний переказ валютних цінностей;
- Транскордонне переміщення валютних цінностей.
Рух гривні між резидентами і нерезидентами теж підпадає під валютні операції, в той час як рух гривні між
резидентами не є валютною операцією.
Резидент – та фізична особа, яка більше ніж пів року живе в Україні.
Нерезидент – та фізична особа, яка більше часу живе за кордоном.

Валютні цінності — національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

В Україні існує прийнятим НБУ класифікатор іноземних валют та банківських металів. В цьому
класифікаторі НБУ всі відомі йому валюти поділив на три групи:

1. Конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними

операціями) – валюти найбільших країн світу, окрім євро – це всі країни Європейського Союзу, де
невведене євро, окрім того це австралійський долар, норвезька крона, гонконгівський долар, долар
США, канадський долар, японська єна, мексиканське песо, новозеландський долар, ізраїльський
шекель, сінгапурський долар, шведська крона, південноафриканський ранд, британський фунт
стерлінгів, СПЗ і 4 банківські метали (золото, срібло, платина, паладій);
2. Конвертовані валюти, які широко не використовуються (валюти країн колишнього радянського
союзу, азійських і африканських країн);
3. Неконвертовані валюти - північнокорейська вона, кубинський песо і тд.

Валютні операцїї:

- Поточні
- Операції, пов’язані із рухом капіталу

Поточні валютні операції бувають:

1) Поточні торгівельні — розрахунки за експорт та імпорт товару;

2) Поточні неторговельні — оплата:
- Витрат на відрядження за кордон;
- Навчання та лікування за кордоном, участі у міжнародних заходах, авторських гонорарів,
премій, прав інтелектуальної власності, судових зборів, ми, прийняття спадщини, витрат на
поховання і т.д;
- Витрат на утримання дипломатичних та інших представництво за кордоном;
- Фізичними особами продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в
нерезидентів за кордоном для власного споживання;
- Процентів за кредитами, депозитами, поточними рахунками;
- Доходів, отриманими за цінними паперами та іншими інвестиціями.
Операції, пов’язані із рухом капіталу, включають:

- Операції, пов’язані з наданням та отриманням резидентами позик і кредитів;

- Операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, по руками, заставою, орендою,
лізингом, факторингом;
- Операції зі здійснення і повернення іноземних інвестицій в Україну;
- Операції зі здійснення і повернення резидентами інвестицій за кордон;
- Операції з розміщення коштів на поточних, вкладних (депозитних) рахунках;
- Операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за договорами страхування життя.

Валютні операції проводять:

- Банки – на підставі банківської ліцензії, виданої НБУ; (при створенні банку)

- Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку — на підставі ліцензії НБУ на
підставі здійснення валютних операцій.

Отримавши ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, небанківські фінансові установи мають
право проводити такі валютні операції:

- Торгівля валютними цінностями в готівковій формі;

- Переказ коштів;
- Здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування
життя;
- Міжнародний факторинг;
- Інші валютні операції, визначені НБУ. (у ліцензії є перелік операцій)

У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється
здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.

Отримавши ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, оператори поштового зв’язку мають
право проводити такі валютні операції:

- Торгівля валютними цінностями в готівковій формі;

- Переказ коштів.

Завдання на самостійну роботу

1. Як відбувається ліцензування валютних операцій небанківських фінансових установ? Які

небанківські фінансові установи мають валютні ліцензії?

Література:

- Закон України «Про валюту і валютні операції»;

- Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене постановою
Правління НБУ № 43 від 31.03.2023;

- сайт НБУ.
1. Нефінансові установи надсилають пакети необхідних документів до НБУ

2. НБУ протягом 5 робочих днів розглядає ці документи і надсилає повідомлення про залишення
пакетів документів без розгляду та повертає пакети документів, що подані в паперовій формі, поштою
з повідомленням про вручення.

3. НБУ протягом 3 місяців вносить до електронного реєстру ліцензій на здійснення валютних

операцій та осіб, яким видано ліцензії на здійснення валютних операцій

4. Національний банк, якщо ліцензія надає право небанківській установі на надання

інших валютних операцій, щодо яких у небанківської установи наявна ліцензія на надання
фінансових послуг у національній валюті:
1) вносить до електронного реєстру запис:
про відкликання ліцензії на здійснення валютних операцій/генеральної ліцензії на
здійснення валютних операцій;
про видачу нової ліцензії у зв'язку зі зміною переліку операцій;
2) протягом п'яти робочих днів надсилає небанківській установі витяг з електронного
реєстру.
5. Ліцензії на здійснення валютних операцій, видані небанківським установам на переказ
коштів, є чинними та діють до втрати чинності/відкликання (анулювання) ліцензій
небанківських установ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
6. Національний банк:
забезпечує внесення до електронного реєстру запису про видачу ліцензії на здійснення
валютних операцій, що надає право здійснювати валютні операції
надсилає небанківській установі витяг із електронного реєстру про видачу ліцензії на
здійснення валютних операцій, що надає право здійснювати валютні операції, які є
фінансовими платіжними послугами з переказу коштів
Які небанківські фінансові установи мають валютні ліцензії?

"Національний депозитарій України" НБУ на час воєнного стану заборонив доступ до реєстру цих
ліцензій

2. Характеристика способів виходу вітчизняних суб’єктів господарювання на міжнародні ринки,

допомога держави та недержавних організацій в пошуку іноземних контрагентів.
3. Діяльність Експортно-кредитного агенства.

Експортно-кредитне агентство (скорочено ЕКА) - державна або приватна установа, яка

допомагає вітчизняному експортеру у поширенні товарів на зовнішні ринки.
Експортно-кредитні агентства надають широкий спектр послуг, до яких відносяться надання
гарантій по експортним кредитам, страхування і перестрахування експортних кредитів та
операцій від політичних та інших видів ризиків. Крім цього, експортно-кредитні агентства
здійснюють організаційну та інформаційно-аналітичну підтримку.
Приватне акціонерне товариство «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) засновано у 2018
році.

Єдиним засновником та акціонером ЕКА є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ЕКА,

здійснює Кабінет Міністрів України через уповноважений ним орган управління –
Міністерство економіки України

Страхування фінансових ризиків , які виникли при здійсненні експорту (ризик того, що іноземний
покупець не розрахується з українським експортером, ризик того, що український експортер не
поверне експортний кредит, ризик того, що спрацює гарантія надана на забезпечення виконання
зобовязань укр експортера)

Страхує:

експорт всіх робіт, послуг українського походження

експорт товарів згідно з кодами УКТ ЗЕД з урахуванням обмежень, встановлених статтею

8 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності»

до 85% вартості зовнішньоекономічного договору

зовнішньоекономічний договір / експортний кредит / банківську гарантію на суму до

150 млн грн.

4. Які процентні ставки за вкладами в іноземній валюті та банківських металах пропонує

обраний Вами банк? Порівняйте їх зі ставками за вкладами в національній валюті.

Метали:

Іноземна валюта:
Знайти способи як українським підприємствам знайти собі контрагентів за кордоном?

Умови депозитів у іноземній валюті. Обрати той самий банк. Чи змінилося у процентних ставках
порівняно з минулим роком?