1

Тема 12. Кліринг та розрахунки за біржовими угодами

План
1. Особливості розрахунків на біржах реального товару
2. Суть, передумови, функції та принципи біржового клірингу
3. Особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку
ф'ючерсних угод

1. Особливості розрахунків на біржах реального товару

Сутність усіх процесів, що відбуваються в торговельному залі біржі,

полягає в тому, що товар, цінні папери, контракти, валюта переходять від
одного власника до іншого. Проте основним чинником у цьому процесі
залишається безумовне виконання зобов'язань за взаєморозрахунками між
сторонами, що уклали контракт.
Розрахунки – це процес виконання зобов'язань, визначених у процесі
біржового клірингу, кінцевим підсумком якого звичайно є передання об'єкта
біржової угоди (наприклад товару, цінних паперів) від продавця до покупця,
а також грошовий розрахунок покупця з продавцем відповідно до умов
контракту.
На початковому етапі розвитку біржового ринку покупець товару
перераховував кошти безпосередньо на рахунок продавця протягом 1-10 днів
на підставі підтверджувальних документів про наявність товару. З часом
посередником у цих операціях став брокер, який брав на себе зобов'язання не
тільки укладати угоду, а й здійснювати оплату та вести рахунки своїх
клієнтів. Такий метод зазвичай використовували у торгівлі спотовими та
форвардними контрактами. Враховуючи запізнілий етап розвитку біржового
ринку, в Україні нині використовують такий самий метод розрахунків, але, як
правило, для гарантій виконання угод від покупця вимагають підтвердження
наявності на рахунку вільних коштів для закупівлі товару або гарантії оплати
банком, а також інших умов, що регламентуються на кожній біржі правилами
біржової торгівлі.
До прикладу, на більшості бірж країни встановлено такий порядок
розрахунків за біржовими угодами. Покупці протягом 8–10 робочих днів
після проведення біржових торгів повинні перерахувати відповідні кошти на
рахунок біржі: - за спотовими угодами – 100% суми угоди з урахуванням
комісійної винагороди біржі; - за форвардними угодами – 50% суми угоди з
урахуванням комісійної винагороди біржі.
За спотовими угодами кошти на рахунок продавця біржа
перераховує після надання покупцем акта прийому-передачі товару, але не
пізніше 10 робочих днів після підписання угоди. У разі відсутності на біржі
 2

зазначеного акта кошти на рахунок продавця перераховуються тільки за

письмовою згодою на це покупця.
За форвардними угодами сума авансового платежу перераховується
біржею на рахунок продавця протягом двох робочих днів після зарахування
відповідної суми на рахунок біржі. Решту суми форвардної угоди покупець
перераховує на рахунок біржі протягом восьми робочих днів після
підписання акта прийому-передачі. Біржа протягом двох робочих днів
перераховує кошти, що надійшли, на рахунок продавця.
Підтвердження угоди печаткою і підписом уповноваженої особи
здійснюється тільки після перерахування повної суми угоди на рахунок
біржі. Розмір комісійної винагороди біржі, що стягується і з продавця, і з
покупця, становить 0,15% суми біржової угоди для кожної із сторін угоди.
До суми комісійної винагороди включено ставку державного мита, що
справляється за операції на товарних біржах і становить 0,05% суми біржової
угоди для кожної із сторін угоди. Біржа перераховує зазначене мито до
державного бюджету.
Загальна сума, яку перераховує покупець на рахунок біржі на
користь продавця, складається із суми біржової угоди, збільшеної на 0,15%.
Продавець отримує від біржі зазначену в біржовій угоді суму, зменшену на
0,15%.
Усі розрахунки здійснюються через один банк, що визначається
біржею. Такий метод розрахунків можна зарахувати до прогресивного.
Дещо інша система розрахунків за форвардні угоди практикується
Аграрною біржею, що організовує торги для закупівлі зерна Аграрним
фондом до продовольчого резерву країни. Такі закупівлі передбачають
укладення форвардних угод із сільськогосподарськими товаровиробниками,
як правило, за фіксованими цінами та на умовах авансового платежу у
розмірі 50% його повної вартості на момент укладання форвардного
біржового контракту. При цьому цей платіж покупець зобов’язаний
здійснити протягом трьох днів.
Остаточний розрахунок з товаровиробником за умови виконання
контракту в повному обсязі проводиться також протягом трьох робочих днів
на підставі таких документів:
 договору складського зберігання зерна;
 складських документів на зерно, поставлене суб’єктом його
зберігання;
 акта прийому-передачі на весь обсяг зерна;
 картки про результати аналізу якості зерна;
 сертифіката відповідності зерна державним стандартам;
 податкових накладних на залишок суми вартості зерна, не
оплаченої за контрактом.
Доставка зерна до суб’єкта його зберігання здійснюється за кошти
товаровиробника.
 3

Існують й інші механізми платежів під час укладення форвардів,

особливо на зерно, що знаходиться в стадії виробництва. Перший платіж у
розмірі 30% здійснюється в момент укладання угоди, другий також 30%
перед збиранням врожаю і третій платіж – кінцевий, за фактом поставки
зерна.
Налагодження стійкої і безпечної системи розрахунків під час
здійснення торгівлі спотовими і форвардними контрактами на
вітчизняних біржах переважно відповідає вимогам сьогодення за
мінімальних гарантій виконання взятих зобов’язань. Проте, вони не освоїли
позитивний досвід розвитку світового біржового ринку.
На етапі, коли угоди мали суто торговий характер, тобто за
купівлею і продажем стояла реальна необхідність у товарі або безпосередньо
товар, гарантування виконання угод здійснювалося через ринок
«принципалів».
Він передбачав, що члени біржі, які уклали угоди в біржовій ямі за
дорученням клієнтів, виконували зобов'язання за цими контрактами як
безпосередні учасники угоди (принципали). Вони несли всю відповідальність
за виконання зобов'язань за угодами обох сторін. За такої системи
розрахунків клієнти мали перевагу в тому, що не потрібно було вносити
власні кошти як фінансову гарантію виконання біржового контракту, що
значно зменшувало їх витрати на біржову торгівлю.
Впровадження такого методу розрахунків на сучасному етапі розвитку
біржового товарного ринку в Україні могло відіграти позитивну роль, тому
що в нас членами біржі, як правило, є великі комерційні структури, що мають
достатні фінансові ресурси, а виробники і споживачі продукції обмежені в
них. Крім того, завдяки покладенню відповідальності за виконання угод на
брокерські контори вдалося б підвищити рівень ліквідності угод,
удосконалити і сформувати сучасний біржовий ринок.

2. Суть, передумови, функції та принципи біржового клірингу

Відігравши позитивну роль у гарантуванні біржових угод та веденні

розрахунків, «ринок принципалів» у світовій біржовій торгівлі був
витіснений системою розрахункових палат.
Це було зумовлено істотною зміною власне біржового ринку,
переходом на торгівлю ф'ючерсами, опціонами, збільшенням кількості
спекулятивних операцій. На відміну від «ринку принципалів» в основу
системи клірингових розрахунків (розрахункових палат) було покладено
систему депозитів, або гарантійних внесків учасників біржових операцій.
Біржовий кліринг – це залік взаємних вимог і зобов'язань між
учасниками біржової торгівлі, що ґрунтується на встановленні того, хто, що,
кому і в який термін винен.
 4

Сучасні біржові системи клірингу і розрахунків стали можливі в

результаті існування таких передумов.
По-перше, наявність відповідних технологічних можливостей для
досягнення таких завдань:
 подолання чинника простору і скорочення часу для передання
інформації (наприклад, існування глобальних швидкодіючих систем зв'язку);
 обробки величезних масивів біржової і супутної інформації
(створення електронних систем розрахунків і зберігання баз даних);
 швидкого і безпомилкового передання коштів (національні і
міжнародні банківські системи розрахунків).
По-друге, створення спеціалізованих організацій і біржових структур
для клірингу і розрахунків: клірингові (розрахункові) палати, фонди-
депозитарії, реєстроутримувачі тощо.
По-третє, розробка і постійне удосконалювання механізмів клірингу і
розрахунків.
В узагальненому вигляді виокремлюють такі основні функції
біржового клірингу і розрахунків:
забезпечення процесу реєстрації укладених біржових угод
(передання й одержання інформації про угоди, її перевірка і підтвердження,
реєстрація тощо);
врахування зареєстрованих угод (за видами ринку, учасниками,
термінами виконання тощо);
залік взаємних зобов'язань і платежів учасників біржового ринку;
гарантійне забезпечення біржових угод (у різноманітних
формах);
організація грошових розрахунків;
забезпечення постачання біржового товару за укладеною
біржовою угодою.
Організація клірингу і розрахунків ґрунтується на дотриманні
таких принципів:
кліринг і розрахунки здійснюються, зазвичай, спеціалізованим
органом;
захист інтересів клієнтів біржі веденням особистих рахунків
клієнтів окремо від рахунків біржових посередників;
біржові угоди надходять у розрахунково-клірингову систему
тільки після їх реєстрації і уточнення всіх реквізитів. Інакше вони до
клірингу не допускаються;
наявність жорсткого розкладу клірингу і розрахунків у часі.
Кожна операція в процесі клірингу і розрахунків має суворо обмежений
часовий інтервал, порушення якого загрожує значними штрафними
санкціями для порушника;
система гарантування виконання укладених на біржі угод.
Механізм клірингу і розрахунків гарантує, що, коли одна із сторін біржової
 5

угоди виявиться неспроможною виконати свої зобов'язання, член клірингової

палати візьме на себе виконання зазначеного зобов'язання перед іншою
стороною цієї біржової угоди.
Отже, створення клірингових (розрахункових) палат зумовлене
необхідністю забезпечення фінансової стійкості бірж, захисту інтересів
клієнтів і посилення контролю держави за біржовими операціями.
До системи клірингу належать розрахункова палата, члени
розрахункової палати (клірингові фірми) і розрахунковий банк.
Членами розрахункової палати можуть бути лише члени біржі, які
відповідають встановленим фінансовим вимогам. Ці фінансові вимоги дуже
високі. Завдяки фінансовій надійності членів розрахункової палати
забезпечується надійність розрахункової палати.
Роль розрахункового банку в біржовій торгівлі ф’ючерсними
контрактами зводиться до виконання наступних функцій:
 обслуговування маржинальних рахунків клієнтів;
 зберігання депозитарних коштів;
 надання резервного кредиту для забезпечення ліквідності позиції;
 гаранта в розрахунковому процесі.
Що стосується системи ведення рахунків, а відповідно і розрахунків
через клірингову палату, то тут діє наступний принцип – всі розрахунки за
біржовими угодами здійснюються через фірми – члени клірингової палати,
які несуть певну відповідальність за стан рахунків не тільки своїх клієнтів, а
також і не членів розрахункової палати, що уклали з нею договір на
обслуговування.
Структура розрахункової палати буває різною. Палата функціонує як у
складі біржі, так і як самостійний підрозділ.
Сучасні розрахункові палати, як правило, організовані як самостійні
корпорації, що обслуговують кілька бірж і управляються незалежними
менеджерами, які звітують перед радою директорів, вибраних із членів
клірингової корпорації.
Щодо Міжнародної товарної розрахункової палати, яка обслуговує
біржі Англії, країн європейського співробітництва, Гонконгу, то це окрема
корпорація, що є власністю шести банків, ні один з яких не є членом жодної
біржі. Це комерційна структура, власники якої вклали великий капітал з
надією отримати високі прибутки. На деяких біржах функції розрахунків за
ф’ючерсними контрактами здійснює спеціальний підрозділ (клірингова
палата), що входить до складу біржі. На відміну від біржі, де членами можуть
бути тільки фізичні особи, розрахункова палата відкрита для вступу як
фізичних, так і юридичних осіб, які повинні зареєструвати необхідну
кількість своїх службовців – членів біржі. Усіх кандидатів у члени
розрахункової палати затверджує рада директорів біржі.
 6

3. Особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку

ф'ючерсних угод

Вирізняють дві основні особливості розрахунково-клірингового

процесу на ринку ф'ючерсних угод.
По-перше, розрахункова палата стає стороною кожного укладеного і
зареєстрованого на біржі ф'ючерсного контракту.
По-друге, вона є гарантом виконання укладених угод, використовуючи
механізм маржевих зборів (застав).
Загалом розрахункова палата здійснює кліринг і розрахунки за всіма
купленими і проданими ф'ючерсними угодами, гарантує й організує їх
виконання (рис.1).

Брокер 1-покупець
Брокер 1-покупець
Угода на
купівлю
Угода про
Реєстраційні
купівлю- Розрахункова палата
угоди в
продаж (зобов’язується виконати
розрахунковій
ф’ючерсного угоду на купівлю-
палаті
контракту на продаж)
біржі
Угода на
продаж

Брокер 2 – продавець Брокер 2 – продавець

Рис. 1. Роль розрахункової палати на ринку ф'ючерсних угод

Виокремлюють такі основні етапи розрахунково-клірингового

процесу на ринку ф'ючерсних угод:
1) реєстрація угоди;
2) здійснення розрахунків маржі;
3) повідомлення членів розрахункової палати (а через них –
клієнтів) про внесення маржі;
4) внесення маржі клієнтами членам розрахункової палати, а
членами палати – у розрахункову палату;
5) контроль за фінансовим станом рахунків учасників торгівлі
ф'ючерсними угодами протягом біржових торгів;
6) розрахунки за закритими позиціями;
7) виплата прибутків і стягнення збитків;
 7

8) організація поставок за незакритими в установлений термін

угодами;
9) відправлення повідомлень про прийняття або поставку
(відвантаження) товару за угодою;
10) поставка за угодою;
11) прийняття поставок за угодою;
12) розрахунки за поставками.
Біржова діяльність не обмежується переліченими етапами
розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод.
Наприклад, реєстрація біржової угоди технологічно може містити
такі під етапи: занесення угоди до комп'ютерної системи, її перевірка і
звіряння реквізитів, реєстрація і розподіл за ринками та учасниками тощо.
Коли з'ясовується, що угода помилкова, то залежно від ситуації її або
скасовують, або записують у збиток винуватцю (наприклад, брокеру).
Слід зазначити, що розрахункова палата проводить розрахунки
маржі як початкової, так і варіаційної. Методи розрахунку маржі
різняться на біржах, тому що в окремих випадках ф'ючерсні біржі створюють
власну систему розрахунків або кілька бірж використовують єдиний
механізм розрахунку і стягнення маржевих зборів.
Беручи до уваги те, що розрахункова палата виступає гарантом
виконання всіх угод, що здійснюються на ф’ючерсних біржах і є торговою
стороною кожної із таких угод, важливо зрозуміти механізм гарантування
цих угод та руху коштів між учасниками біржового процесу.
Кожний день на рахунках клієнтів відтворюються зміни, що
відбуваються у вартості їх контрактів, пов’язаних з щоденною зміною ціни
активу. Якщо в клієнта довга позиція, а ціна активу підвищилася, вартість
його контракту зростає, а в клієнта, що має коротку позицію на аналогічний
контракт, вартість контракту знижується на таку суму. Тобто, сума коштів
щоденно мігрує від клієнтів, які втратили на своїх позиціях до клієнтів, які
стільки ж виграли на своїх аналогічних позиціях.
Враховуючи колосальну кількість контрактів, які продаються і
купуються щоденно на біржі, а також ту обставину, що ці угоди укладаються
для клієнтів різними брокерськими конторами, для виконання цих операцій
біржі створили розрахункову палату, яка і здійснює всі операції з
перерахування коштів своїх клієнтів на їхні рахунки відповідно до
результатів торгів.
До прикладу, під час торгів на біржі брокерська фірма А за
дорученням свого клієнта купує один січневий ф’ючерсний контракт на
золото за ціною 810 дол./унцію у брокерської контори В, яка відповідно до
доручення свого клієнта, продає такий контракт. Згідно з чинними
правилами торгівлі ця угода реєструється в розрахунковій палаті і
одночасно для клієнтів відкриваються маржеві рахунки, коли останні
вносять по 2 тис. доларів кожний – початкова маржа. Обидві брокерські
 8

контори є членами розрахункової палати. У кінці першого дня торгів ціна

золота на січневий ф’ючерсний контракт зросла до 811 дол./унцію. В
результаті зростання ціни розрахункова палата переказує на рахунок
клієнта А 100 дол. прибутку, а з рахунку клієнта В знімається 100 дол. –
збиток. Аналогічну операцію вона проводить і за рахунками клірингових
фірм А і В (рис. 2).

Розрахункова палата

100 дол. 100 дол.

Клірингова Клірингова
фірма А фірма В

100 дол. 100 дол.

Клієнт Клієнт
покупець продавець

Рис. 2. Рух коштів маржевого депозиту

Відповідно до діючого регламенту розрахункової палати кожний клієнт

відповідає за підтримку балансу на своєму рахунку в кліринговій фірмі, а
остання відповідає за стан свого рахунку перед розрахунковою палатою.
Наприкінці кожного торгового дня розрахункова палата здійснює
балансування рахунків клієнтів і клірингових фірм на прибуток та збиток.
Поряд з високими вимогами до власного капіталу клірингових фірм, що
виступають гарантами відносно своїх клієнтів, розрахункова палата створює
спеціальний гарантійний фонд за рахунок внесків членів розрахункової
палати, кошти з якого використовуються для можливих збитків усіх членів
розрахункової палати.
Часто розрахункова палата за рахунок зборів від кожної угоди і
відсотків по рахунках, створює ще один фонд гарантій – фонд надлишкових
коштів. У тих випадках, коли створених гарантійних фондів не вистачає для
погашення збитків, члени розрахункової палати зобов’язані погашати збитки
за рахунок власних коштів.
Таким чином, вироблена протягом тривалого часу система контролю і
гарантій під час здійснення ф’ючерсної торгівлі забезпечує цілісність і
високу ліквідність ринку товарних деривативів.