Особливості

господарських
договорів
Тимофій Кононко 3-33 ФТМ
Господарський договір - це
домовленість декількох сторін (двох та
більше), які мають статус суб’єктів
господарювання з метою здійснення та
забезпечення господарської діяльності з
подальшими юридичними наслідками.
Господарська діяльність
у розумінні ч. 1 ст. 3 ГКУ — це діяльність у
сфері суспільного виробництва, яка
спрямовується на:
• виготовлення та реалізацію продукції;
• виконання робіт чи надання послуг вартісного
характеру, що мають цінову визначеність.
 Мети прибутку тут немає, але такі договори теж
Некомерційна вважаються господарськими. Вони спрямовані на
досягнення економічних, соціальних та інших
господарська результатів без мети одержання прибутку. Така

діяльність некомерційність якраз і притаманна саме

неприбутковим організаціям, зокрема й
бюджетникам як державного, так і комунального
секторів.
Господарський договір
бюджетних установ –
контрагенти
Осіб, з якими укладаються господарські договори, ще часом
називають контрагентами.

Зазвичай у договорі їх називають простіше — «Сторони

договору» або «Покупець» і «Постачальник», «Орендодавець»
і «Орендар» тощо.
Виходить, що укласти господарський договір можуть:

• юридичні особи – як комерційні підприємства, так і неприбуткові

(бюджетні установи, профспілки, ОСББ тощо);

• фізособи-підприємці. Як спрощеної, так і загальної системи

оподаткування;

• інші самозайняті особи. Це особи, які здійснюють незалежну

професійну діяльність;

• особливі суб’єкти. Наприклад, спільна діяльність без створення

юрособи, коли договір укладається з оператором такої спільної
діяльності. В історії бюджетників і державних підприємств, які
володіють ліцензіями на видобуток природних ресурсів такі договори
траплялися і є нині.
Фізособи Як бачимо, з цього переліку випали звичайні фізособи.
З ними у бюджетника можуть бути:

• трудові договори. Дані договори регулюються

ЦКУ та КЗпП;
• цивільно-правові договори. Ці договори
регулюються тільки ЦКУ.
Види господарських договорів
З точки зору предмета договору господарські договори, серед
них можна виділити наступні:
• договір поставки (ст. 265 ГКУ). Зверніть увагу, що не купівлі-продажу, а саме поставки. Це
окремий випадок цивільно-правового договору купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГКУ). Поставка – це
сфера матеріально-технічного постачання та збуту й від звичайної купівлі-продажу відрізняється
тим, що у ній беруть участь лише суб’єкти господарювання, постачається товар, продукція, які
мають документи, прейскуранти, продукти є у товарознавчих довідниках або ж мають
індивідуальні ознаки;

• договір оренди (ст. 284 ГКУ);

• договір лізингу (ч. 6 ст. 292 ГКУ). На відміну від оренди договір лізингу може передбачати й
перехід права власності на об’єкт лізингу;

• агентський договір (ст. 297 ГКУ). Це договір комерційного посередництва, надання послуг
представництва від імені іншої особи. Наприклад, договори з митними брокерами;
Види господарських договорів
З точки зору предмета договору господарські договори, серед
них можна виділити наступні:
• договір підряду на капітальне будівництво (ст. 318 ГКУ);

• договір міни (бартеру) (ст. 293 ГКУ);

• договір складського зберігання (ст. 294 ГКУ);

• договір перевезення (ст. 307 ГКУ) та договір транспортного експедирування (ст. 316 ГКУ);

• договір контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 272 ГКУ) – це договори про держзакупівлі сільськогосподарської
продукції;

• кредитний договір (ст. 348 ГКУ);

• договір страхування (ст. 354 ГКУ);

• зовнішньоекономічні договори (контракти) (ст. 382 ГКУ).

Типи господарських
договорів за змістом
• вільні договори — складаються самостійно у
довільній формі з дотриманням вимог ГКУ та
спеціальних законів;
• примірні договори — їх форма розроблена
вищестоящим органом або органом державної влади.
Сторони можуть за взаємною згодою змінювати його
положення, окремі умови, доповнювати. Як приклад,
можна навести примірні договори оренди державного
майна, постанова Кабміну від 12.08.2020 р. № 820;
Типи господарських
договорів за змістом
• типові договори — їх форма теж розроблена вищестоящим
органом або органом державної влади, але змінювати умови,
положення таких договорів не можна. Однак, можна їх
деталізувати, не порушуючи загального змісту умови.
Наприклад, типовий договір оренди індивідуально
визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до
державної власності, наказ Фонду державного майна України
від 23.08.2000 р. № 1774;
• договори приєднання. Форма пропонується стороною, а інші
сторони тільки можуть приєднатися до нього, не змінюючи
умов і змісту договору.
Істотні умови
господарського договору
це умови при узгодженні яких договір вважається укладеним.
Якщо хоча б одна з таких умов не узгоджується, то договір
недійсний (ч. 2 ст. 180 ГКУ).
Істотні умови перераховані у ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 180 Г

• предмет договору. Складові предмету договору: найменування (номенклатура, асортимент продукції,

робіт, послу), кількість продукції (робіт, послуг), вимоги до якості (технічні регламенти, стандарти,
класифікатори і ТУ тощо);

• ціна договору. Це виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару, продукції, роботи,
послуги. Іноземну валюту можна використовувати лише, якщо суб’єкти господарювання мають право
здійснювати розрахунки в іноземній валюті згідно законодавства. За відсутності ціни — договір
вважається таким, що неукладений (інформаційний лист ВГСУ від 07.04.2008 р. № 01-8/211).
Виняток — договори, які не передбачають сплату грошових коштів, так як зазначення ціни не
створює у таких договорах прав та обов’язків для сторін договору;
Істотні умови перераховані у ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 180 Г

• строк дії договору (те ж саме, що й «строк договору»). Це час, протягом якого продовжують існувати
зобов’язанні сторін за господарським договором, сторони можуть здійснити свої права та виконати
обов’язки (також ч. 1 ст. 631 ЦКУ). Закінчення строку не звільняє від відповідальності сторін за
порушення, які трапилися протягом строку дії договору. Однак, договір може бути укладений без
обмеження максимального строку. Такі договори діють до припинення прав і обов’язків, які за ними
виникли й така ситуація не розглядається як невказання істотних умов.
Господарський договір Для захисту від контрагентів, які потенційно можуть

– захист від порушити умови договору, не виконати його можна

рекомендувати лише одне — перевіряти й збирати

недобросовісних
інформацію по нових контрагентах та обов’язково
передбачати у договорах штрафні санкції за їх
невиконання.
контрагентів
Особливу увагу також
слід звернути на:

• момент переходу права власності. Він має бути чітко

визначений. Це стосується, наприклад договорів поставки;

• документальне оформлення важливих операцій — той же

момент переходу права власності, передача товару
перевізнику, оформлення результатів робіт/послуг. У
договорі можна вказувати назву документів, час їх
складання, у додатках можна наводити й форми таких
документів, наприклад актів приймання-передачі тощо.
Господарський договір –
розірвання
Змінити або розірвати господарський договір можна лише за угодою сторін, якщо інше не встановлено
договором або законом, у порядку, який визначається ст. 188 ЦКУ. Умову про односторонній розрив
договору можна прописати у самому договорі. Однак, договір може бути змінений або розірваний за
рішенням суду за односторонньою вимогою у випадку істотного порушення договору іншою стороною.
Істотною вважається шкода, коли через порушення в значній мірі втрачається те, на що сторона
розраховувала при укладанні договору (ст. 651 ЦКУ).
 Господарський
договір – перевірки
Ревізори, точніше державні фінансові аудитори керуються при
перевірках господарських договорів зокрема такими документами:

• Методичні рекомендації щодо здійснення інспектування органами

Державної фінансової інспекції України, наказ Державної
фінансової інспекції України від 14.12.2011  № 90;

• Практичні рекомендації щодо проведення ревізії фінансово-

господарської діяльності бюджетної установи (з окремих питань
програми).
За ними зокрема передбачається перевірка таких питань:

• фіктивність договору. Реальність контрагентів, товару, наданої послуги, виконаних робіт тощо.
По всіх товарах, роботах, послугах мають бути належним чином оформлені первинні
документи. Можуть перевірити й сам результат робіт/послуг, наявність товару на складі і т.д.;

• договір має бути укладений виключно у межах бюджетних асигнувань. Договір має бути
зареєстрований у Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань;

• предмет законності договору, дотримання законодавства про державні закупівлі;

• відповідність ціни договору та фактично сплаченої суми. Особлива увага приділяється

законності зміни ціни (має бути укладена додаткова угода до договору, обґрунтовані підстави).
Зміна ціни після виконання договору не допускається. До виконання зміна ціни можлива
лише, якщо це передбачено самим договором або законом, наприклад у порядку ст. 652 ЦКУ;
За ними зокрема передбачається перевірка таких питань:

• наявність дебіторської та кредиторської заборгованості по договору (за даними

бухгалтерського обліку);

• дотримання в укладеному договорі умов примірних і типових договорів, якщо такі є (чи вони
відрізняються – див. вище Типи господарських договорів за змістом);

• відповідність застосування тарифів і цін по комунальним послугам, наприклад рішенням

місцевих органів самоврядування;

• відповідність договорів документації конкурсних торгів;

• відповідність кількості та асортименту фактично отриманих товарів, робіт та послуг умовам

договору;

• відповідність площ приміщень, які надані в оренду, умовам договору, правильність

встановлення орендної плати та своєчасність її сплати.
Дякую за увагу!