Істотні умови

господарських
договорів
Мета дослідження
Господарський договір

Майново-господарські зобов'язання, які

виникають між суб'єктами господарювання або
між суб'єктами господарювання і
негосподарюючими суб'єктами - юридичними
особами на підставі господарських договорів, є
господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарський договір
вважається
укладеним, якщо між
сторонами у
передбачених законом
порядку та формі
досягнуто згоди щодо
усіх його істотних
умов.
істотними є умови, наявність яких є для такого
різновиду договору обов'язковою, у тому що за
відсутності домовленості сторін щодо цих умов
договір не може вважатися укладеним;
звичайними є умови, які трапляються переважно
у договорах певного різновиду, унаслідок чого
вони передбачені диспозитивними нормами;
випадковими є умови, які не є ані необхідними,
ані звичайними частинами договору та
включаються до його змісту лише тоді, коли того
бажають сторони.
 Стаття 180 ГК України

При укладенні господарського

договору сторони зобов'язані у
будь-якому разі погодити
предмет, ціну та строк дії
договору.

Умови про предмет у

господарському договорі повинні
визначати найменування
(номенклатуру, асортимент) та
кількість продукції (робіт, послуг),
а також вимоги до їх якості.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого
існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на
основі цього договору. Закінчення строку дії господарського
договору не звільняє сторони від відповідальності за його
порушення, що мало місце під час дії договору.
Ціна у господарському договорі визначається в
порядку, встановленому цим Господарським
кодексом, іншими законами, актами Кабінету
Міністрів України. За згодою сторін у
господарському договорі може бути передбачено
доплати до встановленої ціни.
 У разі недосягнення між сторонами згоди за всіма
істотними умовами, договір вважається неукладеним
(таким, що не відбувся; не набув юридичної сили), а
особи, які вважають себе його сторонами, насправді не
перебувають у договірних відносинах.
Приклади договорів