Тема 4: Правове регулювання платіжних систем

1. Поняття платіжних інструментів

Під платіжним інструментом розуміють засіб певної форми на паперовому, електронному
чи іншому носії інформації, який використовують для ініціювання переказів. Платіжні
інструменти включають :
 Документи на переказ.
Цей різновид платіжних інструментів включає:
o Розрахункові документи
o Документи на переказ готівки
o Міжбанківські розрахункові документи
o Клірингові вимоги
o Інші документи, що використовують у платіжних системах для ініціювання
переказу
Форми цих документів, їх обов’язкові реквізити встановлюються нормативно-правовими
актами Національного банку України. Учасник платіжної системи під час приймання
електронних документів на переказ має здійснити перевірку електронного підпису та
перевірку цілісності, достовірності, авторства документа на переказ.
Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом
за умови наявності електронного підпису як його обов’язкового реквізиту. Електронний
документ на переказ приймається до виконання лише в разу засвідчення його
електронним підписом. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в
реквізитах електронного документа, несе особа, яка підтвердила цей документ
електронним цифровим підписом. В іншому випадку- банк або інша установа- учасник
платіжної системи. Не приймається до виконання електронний документ на переказ, що не
засвідчений електронним підписом.
Стаття 19 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» закріплює порядок та
строки зберігання електронних документів, їхні архіви. Строки зберігання та знищення
таких документів не можуть бути меншими ніж строки, встановлені для паперових
документів. Електронні документи мають зберігатися на носіях інформації, форма яких
дозволяє перевірити цілісність , достовірність та авторство. В окремих випадках ( за
неможливості зберігання електронних документів протягом необхідного часу) мають бути
застосовані заходи дублювання на декількох носіях інформації або періодичного
копіювання таких документів.
 Електронні платіжні засоби
Вони можуть існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберегти
інформацію, на підставі якої можливо зробити електронний переказ. Емісія електронних
платіжних засобів передбачає проведення операцій із випуску електронних платіжних
засобів певної платіжної системи в межах України та може здійснюватися винятково
банками, які уклали договір із відповідною платіжною організацією платіжної системи та
отримали її дозвіл на виконання цих операцій.
При цьому під електронним платіжним засобом розуміють платіжний інструмент, який
надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати
інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.
Як платіжний пристрій можуть виступати банківський автомат, платіжний термінал,
програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо. Головною вимогою до такого
пристрою є надання можливості користувачеві здійснити операцію з ініціювання переказу
коштів та виконати інші операції згідно з його функціональними можливостями.
Найбільш поширеними різновидами платіжних пристроїв є банківські автомати та
платіжні термінали. Банківський автомат являє собою програмно-технічний комплекс,
який дає можливість держателю електронного платіжного засобу здійснити
самообслуговування за операціями одержання коштів готівкою, внесення їх для
зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків та
виконання інших операцій згідно з його функціональними можливостями. Платіжний
термінал є електронним пристроєм, який призначений для ініціювання переказу з рахунка
( видача готівки, отримання довідкової інформації, дукування документа за операцією) із
застосуванням електронного платіжного засобу.
Електронний платіжний засіб має містити обов’язкові реквізити для можливості
ідентифікації платіжної системи та емітента. Користувачами електронного платіжного
засобу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які укладають договір з банком
щодо порядку та умов його використання. Послуги з технологічного, інформаційного
обслуговування розрахунків за операціями , що здійснюються з використанням
електронних платіжних засобів у платіжній системі, визначають як еквайринг.
Еквайринг у межах України здійснюється винятково юридичними особами- резидентами,
що уклали відповідний договір із платіжною організацією. У цих умовах за операціями
між резидентами і нерезидентами на території України переказ між еквайрами і
суб’єктами господарювання здійснюється виключно у гривнях відповідно до умов
договору. Діяльність еквайра або емітента реалізується також у формі моніторингу, що є
різновидом спеціального контролю. Цей метод контролю передбачає аналіз операцій, які
здійснюються із застосуванням електронних платіжних засобів із метою виявлення
помилкових або неналежних переказів та запобігання цьому.
Обслуговування обігу електронних платіжних засобів передбачає застосування таких
методів:
 Кліринг
Кліринговий механізм забезпечує збирання, сортування, реконсиляцію та проведення
взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, обчислення за кожним із них
сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та
зобов’язань. Кліринговими установами виступають юридичні особи, які за результатами
таких дій формують клірингові вимоги та надають інформаційні послуги. Клірингова
вимога являє собою документ на переказ за результатами клірингу, на підставі якого
шляхом списання або зарахування коштів на рахунки учасників платіжної системи
проводяться взаєморозрахунки між ними
 Маршрутизація
Застосування цього методу передбачає обмін даними між учасниками платіжної системи
при виконанні операцій ( у тому числі щодо переказу грошей)
Особливий режим випуску та використання закріплено за електронними грошима, які
визначаються як одиниці вартості, що зберігаються на електронному пристрої,
приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, що їх випускає, і є грошовим
зобов’язанням такої особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Випуск
елетронних грошей здійснюється лише банком, який бере на себе зобов’язання з їх
погашення та надає користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або
безготівкові кошти. На вимогу користувача банк, який випустив електронні гроші,
зобов’язаний їх погашати. Банк має право здійснювати випуск електронних грошей,
номінованих лише в гривні та на суму, яка не перевищує суми отриманих ним грошових
коштів.
Статус платника обумовлює різні режими використання електронних грошей:
 Суб’єкт господарювання має право використовувати електронні гроші для
здійснення оплати товарів, робіт, послуг та пред’являти їх до погашення лише в
обмін на безготівкові кошти
 Фізична особа має право використовувати електронні гроші для здійснення оплати
товарів, робіт, послуг, переказувати їх іншим користувачам- фізичним особам та
пред’являти їх до погашення в обмін на готівкові та безготівкові кошти.
Спеціальним суб’єктом у відносинах щодо обігу електронних грошей виступають
комерційні агенти. Залежно від характеру операцій з електронними грошима комерційних
агентів можна класифікувати на такі види:
o Комерційний агент із розповсюдження ( особа, яка надає електронні гроші без
зобов’язання щодо їх погашення)
o Комерційний агент із поповнення ( особа, яка надає користувачам засоби
поповнення електронними грошима електронних пристроїв)
o Комерційний агент з обмінних операцій ( особа, яка здійснює обмін електронних
грошей, випущених однією особою, на електронні гроші іншої особи)
o Комерційний агент із розрахунків ( особа , яка приймає електронні гроші в обмін
на готівкові або безготівкові кошти).
Комерційним агентом із розрахунків може бути лише банк або небанківська фінансова
установа, що має ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків
2. Поняття платіжних систем
Платіжна система — це комплекс взаємозв'язаних елементів, включаючи учасників,
технічне забезпечення та правові відносини, які забезпечують здійснення платежів між
учасниками економічних відносин. Такі системи створені з метою ефективного та
безпечного проведення фінансових транзакцій.
Основною функцією платіжної системи згідно з п. 1.29 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та
переказ коштів в Україні» є організація переказу коштів. Правила платіжної системи
мають встановлювати:
1) Організаційну структуру платіжної системи
2) Умови участі
3) Порядок вступу та виходу із системи
4) Управління ризиками
 5) Порядок ініціювання та здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим переказом
у системі
6) Порядок вирішення спорів учасників між собою та між учасниками і
користувачами
7) Систему захисту інформації
8) Порядок проведення реконсиляції як процедури контролю щодо ідентифікації та
перевірки виконання кожного переказу за допомогою щонайменше трьох
показників, які визначені платіжною системою .
Платіжна система включає платіжну організацію, учасників платіжної системи та
сукупність відносин, які виникають між цими двома суб’єктами при проведенні переказу
коштів. Платіжною організацією виступає юридична особа, що визначає правила роботи
платіжної системи, виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи
та несе відповідальність згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ
коштів в Україні» за договором. Учасниками платіжної системи виступає також юридична
особа, яка на підставі договору з платіжною організацією надає послуги та має право
надавати такі послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів
за допомогою цієї системи.
Функціонування платіжних систем передбачає упорядкування діяльності платіжних
організацій, учасників платіжних систем, операторів послуг платіжної інфраструктури.
Закон встановлює обов’язкову умову їх реєстрації Національним банком України, лише
після якої вони можуть розглядатися як учасники цих правовідносин. Національний банк
України веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та
операторів послуг платіжної інфраструктури, який передбачає внесення відповідних
відомостей.
3. Види платіжних систем
Існує кілька підстав класифікації платіжних систем.
 На підставі суб’єктної та територіальної ознаки
 Внутрішньодержавна платіжна система. Цей різновид платіжної системи
характеризується такими принциповими ознаками :
А) суб’єктною ( платіжною організацією може виступати винятково
резидент України)
Б) територіальною ( шляхом діяльності цього різновиду платіжної системи
здійснюється переказ коштів винятково в межах України)
 Міжнародна платіжна система. У межах цієї системи ознаки організації
переказу коштів певним чином коригуються та набувають такого вигляду:
А) суб’єктна ( платіжною організацією може виступати як резидент, так і
нерезидент)
Б) територіальна ( платіжна організація здійснює свою діяльність на
території двох або більше країн та забезпечує переказ коштів, у тому числі з
однієї країни в іншу)
Виходячи з підходу законодавця можна зробити висновок, що міжнародна
платіжна система фактично може поглинати внутрішньодержавну платіжну
систему, бо переказ коштів у режимі міжнародної платіжної системи може
здійснюватися «у тому числі із однієї країни в іншу». Тобто в межах
міжнародної платіжної системи переказ коштів охоплює і перерахування їх
на території України.
  Внутрішньобанківська платіжна система. Це різновид платіжної системи
відповідно до внутрішніх правил організації діяльності банку, який
спирається на положення внутрішніх банківських документів, що
обумовлює певні принципи організації діяльності такої системи лише в
межах відповідного банку.
 На підставі ознаки резидентства:
 Платіжні системи, створені резидентами. Цей різновид платіжних систем
охоплює як внутрішньодержавні, так і міжнародні платіжні системи. Банки і
небанківські установи- резиденти України мають право створювати та бути
учасниками таких систем . Особливістю реалізації повноважень
Національного банку України в цій сфері є те, що він має право корегувати (
встановлювати) вимоги до платіжних організацій залежно від виду
переказів, які здійснюються в цій платіжній системі. Обов’язковою умовою
участі банка або небанківської фінансової установи є наявність банківської
ліцензії Національного банку України. При цьому для небанківської
фінансової установи це має бути ліцензія на переказ коштів без відкриття
рахунків
 Міжнародні платіжні системи, створені нерезидентами. Подібні платіжні
системи утворюються банками або небанківськими фінансовими
установами лише за наявності ліцензій Національного банку України на
переказ коштів без відкриття рахунків. Ці суб’єкти мають право укладати
договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем,
створених нерезидентами, лише у випадку, якщо ці системи внесені до
реєстру. Забороняється укладати договори про участь у міжнародних
платіжних системах у разі обмеження прав банків, небанківських
фінансових установ та їх представників брати участь в інших міжнародних
платіжних системах та заснованих за їх участю організаціях.