Питання 1

Чи застосовується валютний
контроль до отриманих
послуг від нерезидента.
Терміни валютного контролю
під час війни й штрафи за
порушення.
Імпорт послуг – договір

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на
встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній
діяльності.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної

діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо
інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту
послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися
шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну
електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка
(інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги
ст. 6 Закону № 959
Імпорт послуг – договір
Ризик відсутності договору на надання послуг

1.Податківці можуть ставити під сумнів реальність операції та відповідно витрати за нею у разі
відсутності договору
пп. 3.1.3 Методичних рекомендацій з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання
документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами,
озвучених у листі ДФСУ від 16.05.2016 р. № 16872/7/99-99-14-02-02-17
Однак за нормами вище згаданих законів недотримання форми автоматично не робить договір
недійсним. До того ж наявність інвойсу (акту) підтверджує реальність надання послуг нерезидентом.
2. При здійсненні валютного контролю банк може вимагати оригінал договору. Актуально, якщо
сума значна (понад 400 тис. грн) і діє валютний нагляд (є дебіторка нарезидента). Так за п. 14 Інструкції
про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за
операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7
«Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків
мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента
коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від
останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків
(інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших
документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт,
імпорт товарів його клієнтів».
Імпорт послуг – договір
Ризик відсутності договору на надання послуг

3. Банк може відмовити у проведенні оплати не розуміючи суті операції (за що платиться) та кому
перераховуються кошти
Найбільш поширені зауважень/побажання банків до оформлення документів:
• Зазначення країни нерезидента поруч з назвою контрагента і у всіх реквізитах.
• Найбільш повне і точне зазначення актуальних платіжних реквізитів обох сторін, в т.ч. банків-
кореспондентів, а також адреси сторін, імена підписантів.
• Наявність даних про податкову реєстрацію нерезидента.
• Чітке формулювання предмета і суті договірних відносин.
• Відсутність різночитань в частині договору українською мовою і в частині, викладеної іноземною мовою
в двомовних контрактах.
• Обумовлення за чий рахунок і як оплачується комісія, за рахунок одержувача, за рахунок виконавця або
комісії оплачуються порівну.
• Всі можливі утримання в частині вимог податкового законодавства.

Терміни виконання платежу в договорі краще не вказувати, тому що період узгодження платежу може
затягнутися і банк може відмовити в проведенні платежу пославшись на неактуальність узгодженої
контрактної суми. Або слід доповнити розділ про оплату формулюванням «до повного виконання
зобов'язань»
Імпорт послуг – інвойс

Якщо одночасно з контрактом в банк подається і рахунок/інвойс, то будьте

готові, що його звірять з умовами договору: посилання на номер і дату контракту,
формулювання предмета платежу (чи відповідає зазначеному в контракті),
найменування, адреси, реквізити обох сторін (чи такі як у контракті), підписи
Імпорт послуг – первинні документи

Якщо документи складені іноземною мовою (наприклад, контрагент – нерезидент), тоді

вони повинні мати автентичний переклад на українську мову.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. №
2473-VIII у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями
резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки
резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в
обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного
оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав
інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у
письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу)
або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Імпорт послуг – первинні документи

ЗІР 112.02
Імпорт послуг – валютне регулювання
Відповідно до п. 28 розд. IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення),
затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2, із змінами і доповненнями, у
розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями,
пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному
інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у
результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.
Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27 - 30 розд. IV Положення,
здійснюються виключно через банки (п. 31 розд. IV Положення).
При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розд. І Положення, до поточних торговельних операцій належать
операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розд. I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи
сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням
зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням
зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом
України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар
– будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для
продажу (оплатної передачі).
Виходячи із зазначеного, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями
як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та
гривні.
Імпорт послуг – валютне регулювання
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки за ЗЕД-
контрактами на експорт/імпорт товарів за допомогою електронного
платіжного засобу (карток)
п. 32-1 Положення № 2, п. 109 Положення № 5
Умова – операція за одним таким договором в один операційний день не повинна
перевищувати незначний розмір (400 тис. грн*).
* Незначна сума –до 400 тис грн
ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення

Термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня

1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого
товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші
немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі)

п. 2 ст. 1 Закону № 2473

Імпорт послуг – валютний контроль

У який строк потрібно закрити розрахунки за імпортом послуг

Перераховано передоплату – Нерезидент надав послуги –

нерезидент має надати послуги
не пізніше 365 днів.
Виняток, коли цей строк не
контролюється – сума операції не
значна – до 400 тис. грн
перераховуєте постоплату.
Така операція не підлягає валютному
контролю щодо строків розрахунків.
Тобто тут не вагомо у який строк провести
оплату (орієнтир лише на договір)
Імпорт послуг – валютний контроль

У який строк потрібно закрити розрахунки за імпортом послуг

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (читаємо та

«робіт/послуг») становлять 365 календарних днів
п. 21 р. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в
іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5

Операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд за дотриманням
резидентом граничних строків розрахунків визначено п. 6 р. ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду
банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту
товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

Підстав для збільшення граничного строку розрахунків - п. 2 Порядку, затвердженого постановою

КМУ від 13.02.2019 р. № 104
Імпорт послуг – валютний контроль

Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків - пеня

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією

статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі
0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості
недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за
зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в
іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ,
встановленим на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних
грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару)
ч. 5 ст. 13 Закону № 2473
Відповідальність за порушення валютного законодавства
Пеня за порушення
граничних строків
розрахунків
За порушення граничних
строків розрахунків
загрожуватиме пеня в розмірі
0,3 % суми неодержаних
грошових коштів за
договором (вартості
недопоставленого товару) за
кожний день прострочення
Штраф
Розмір штрафу встановлює
ДФСУ, він не може бути
більшим за 100 % суми
валютної операції,
проведеної з порушенням
можуть протягом шести
місяців із дня виявлення
порушення, але не пізніше
ніж через три роки з дня його
вчинення
Постанова КМУ від
26.05.2021 р. № 524 –
поширюється на юросіб (крім
уповноважених установ)
Адмінвідповідальність
Незаконні скуповування, продаж, обмін,
використання валютних цінностей як засобу
платежу або як застави -
попередження або накладення штрафу від 8500
грн до 17000 грн з конфіскацією валютних
цінностей (ст. 162 КпАП)
Порушення порядку здійснення валютних операцій
(крім уповноважених установ) -
штраф від 17000 грн до 51000 грн (ст. 162-1 КпАП)
Порушення вимог валютного законодавства (для
посадових осіб уповноважених установ) -
штраф від 51000 грн до 68000 грн (ч. 6 ст. 166-5
КпАП)
Відповідальність за порушення валютного законодавства

Штрафні санкції застосовуються до юросіб за кожний вид порушення вимог валютного

законодавства, установлених Законом № 2473 та/або певними нормативно-правовими актами НБУ,
які прийнято відповідно до даного Закону, зокрема Положенням про заходи захисту та визначення
порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ
від 02.01.2019 р. № 5, а саме з питань:
- проведення розрахунків на території України;
- проведення розрахунків за валютними операціями;
- торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей;
- здійснення окремих операцій в іноземній валюті;
- здійснення валютних операцій в умовах уведених заходів захисту.
Штрафи встановлюються в розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного
законодавства.
Штраф за повторне порушення протягом року - 50 % зазначеної суми
п. 5 Порядку № 524
Відповідальність за порушення валютного законодавства

Звільнення під час карантину немає

Норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють

зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та
пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів,
спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби
(СОVID-19)
ГУ ДПС у Житомирській області
https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/462126.html
Відповідальність під час війни
Податкові перевірки, дозволені на сьогодні (п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

• документальні позапланові перевірки:

— якщо податківці отримали інформацію про порушення платником валютного

законодавства в частині дотримання граничних строків у ЗЕД…
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 21 від 24.02.2022 № 81 від 22.04.2022
№ 26 від 28.02.2022 № 88 від 29.04.2022
№ 30 від 01.03.2022 № 91 від 04.05.2022
№ 36 від 04.03.2022 № 96 від 09.05.2022
№ 44 від 08.03.2022 № 101 від 19.05.2022
№ 48 від 11.03.2022 № 102 від 20.05.2022
№ 51 від 13.03.2022 № 113 від 07.06.2022
№ 55 від 18.03.2022 № 122 від 14.06.2022
№ 58 від 21.03.2022 № 125 від 16.06.2022
№ 62 від 24.03.2022 № 129 від 22.06.2022
№ 65 від 26.03.2022 № 142 від 07.07.2022
№ 68 від 04.04.2022 № 149 від 14.07.2022
№ 71 від 14.04.2022 № 154 від 21.07.2022
№ 78 від 20.04.2022 № 157 від 22.07.2022
№ 159 від 26.07.2022
№ 161 від 28.07.2022}
Обмеження у ЗЕД

Імпорт з інших країн

Заборони купувати певні товари/послуги саме через режим воєнного стану з

інших країн немає (лише заборона на імпорт з рф).

Тобто діють загальні правила (зокрема і квотування, ліцензування певних

операцій – див. Постанову КМУ від 29.12.2021 р. № 1424).

Але розрахуватися наразі вдасться лише за товари/послуги критичного імпорту

(і то, ввезені, надані після 23.02.2021 р.). Їх приведено у додатку до постанови
КМУ від 24 лютого 2022 р. № 153 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2022-
%D0%BF#n9
Обмеження у ЗЕД

Строк розрахунків

На період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з

експорту та імпорту товарів становлять 180 (було 90, 120) календарних днів
та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (було – 365 днів)
п. 142 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18
Обмеження у ЗЕД

Чи можна виплатити дивіденди нерезиденту?

Ні, наразі такі операції не входять в коло дозволених. Тож зараз не вдасться
провести виплату дивідендів нерезиденту (у т. ч. і на рахунки відкриті в
Україні).
Обмеження у ЗЕД

Заборона за розрахунки в рублях та з нерезидентами рф і білорусії

Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні
операції
1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;
2) учасником яких є юр- або фізособа, яка має місцезнаходження
(зареєстрована/постійно проживає) в рф або в республіці білорусь;

3) для виконання зобов'язань перед юр- або фізособами, які мають

місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в рф або в республіці
білорусь.
п. 17 Постанови правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18
Обмеження у ЗЕД
Курс валют

Роз’яснення НБУ щодо останніх змін у Положення № 18

https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/372357971601522
Офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – офіційний курс гривні
до долара США на рівні 36,5686 гривні за один долар США встановлений починаючи з
9.00 21 липня 2022 року (раніше) на рівні 29,25 грн/дол. США.
Обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку.
Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з
клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а
верхня – офіційний курс +1%.
З метою зниження тиску на валютному ринку Національний банк зменшує з 10 до
2 робочих днів строк використання купленої для розрахунків валюти
резидентами з 11 липня 2022 року
Інші новини

Національний банк дозволив банкам продавати іноземну валюту юридичним особам та

фізичним особам-підприємцям, що є резидентами України, із зарахуванням на поточний
рахунок клієнта в іноземній валюті для подальшого використання відповідної валюти на
здійснення витрат за допомогою корпоративних платіжних карток за кордоном. Зокрема,
таких витрат:
• на відрядження працівників за кордон виключно для оплати добових витрат у межах щоденного
ліміту в розмірі 80 євро (в еквіваленті) на одного співробітника;
• на проживання та транспортні витрати (з документальним підтвердженням розрахунку зазначених
витрат на одну особу).
Нагадуємо, що розрахунки валютними картками можуть здійснюватися без обмежень.
Також визначено, що обмеження на здійснення розрахунків за кордоном у межах ліміту у 100
тис. грн (в еквіваленті) на місяць не розповсюджуватиметься на клієнтів банку–юридичних
осіб, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях на підставі документів,
що надають право на здійснення відповідних перевезень.
Ці зміни та низка інших змін унесені постановою НБУ від 5 серпня 2022 року № 172 "Про внесення
змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18", більшість
положень якої набрали чинності з 6 серпня 2022 року. За матеріалами НБУ
Питання 2
Виплачуємо дохід
нерезиденту - юрособі за
послуги: коли буде виникати
ПДВ та податок на доходи
нерезидента навіть у ФОП та
юридичних осіб на єдиному
податку
Определяем место поставки услуг для обложения НДС при импорте услуг
Услуги, полученные от нерезидента
Перечисленные в п. 186.2 НКУ Перечисленные в п.п. 186.3 и 186.3-1НКУ Перечисленные в п.
186.4 НКУ
-услуги, связанные с движимым а) предоставление имущественных прав Другие, кроме
имуществом; интеллектуальной собственности, создание по заказу и перечисленных в п. 186.2 и
использование объектов права интеллектуальной 186.3 НКУ
собственности;
-услуги, связанные с
недвижимостью; б) рекламные услуги;
в) консультационные, инжиниринговые, инженерные,
юридические (в том числе адвокатские), бухгалтерские,
-услуги в сфере культуры, искусства,
аудиторские, актуарные, а также услуги по разработке,
образования, науки, спорта,
поставке и тестированию программного обеспечения, по
развлечений или других подобных
обработке данных и предоставлению консультаций по
услуг, включая услуги организаторов
вопросам информатизации, предоставлению
деятельности в указанных сферах и
информации и других услуг в сфере информатизации, в
услуги, предоставляемые для том числе с использованием компьютерных систем;
устройства платных выставок,
г) предоставление персонала,
конференций, учебных семинаров и
других подобных мероприятий г) предоставление в аренду (лизинг) движимого
имущества, кроме транспортных средств и банковских
сейфов;
д) телекоммуникационные услуги;
е) услуги радиовещания и телевизионного вещания;
е) предоставление посреднических услуг;
ж) транспортно-экспедиторские услуги ;
186.3-1) электронные услуги (п. 14.1.56-5 НКУ)
Место фактического предоставления Место регистрации заказчика Место регистрации
или место нахождения недвижимости исполнителя
Могут быть с НДС или без НДС Объект НДС Не объект НДС
Імпорт послуг та ПДВ

Хто зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі

постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами,
не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг
розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків,
встановлених ст. 2081 ПКУ
п. 180.2 ПКУ

Особи, зазначені у пунктах 180.2 і 180.21 цієї статті, мають права, виконують
обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку
п. 180.3 ПКУ
ПДВ
Чи нараховують ПДВ платники спец-ЄП при отриманні послуг від нерезидента?
Чи нараховують податкові зобов’язання з ПДВ платники, які обрали спрощену систему
оподаткування із застосуванням ставки 2 % доходу, при отриманні послуг від нерезидента на
митній території України?
Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку
третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ
«Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями
з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території
України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є
призупиненою.
Відповідно, при отриманні послуг від нерезидентів, місце постачання яких визначено на митній
території України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості
оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, податкові
зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховують, оскільки такий обов’язок визначений ст.
208 розд. V ПКУ.
За матеріалами Категорія 101.20 "ЗІР"
Імпорт послуг та ПДВ

Хто зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ – ст. 208 ПКУ

Імпорт послуг та ПДВ
Місце постачання електронних послуг

Електронні послуги - послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано,

за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі
шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах,
телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не
виключно, належать (пп. 14.1.565 ПКУ):
а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та Місце постачання =
інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, місцезнаходження
надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів; ОТРИМУВАЧА
б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та послуг
службами каталогів у мережі Інтернет; п. 186.31 ПКУ
в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання
доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи
постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних
програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх
транслюванням через телевізійну мережу;
<…>
Імпорт послуг та ПДВ
Місце постачання електронних послуг

<…>
г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та
інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного
доступу до інформації чи відеоматеріалів;
ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання
якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних Місце постачання =
класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються місцезнаходження
автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);
ОТРИМУВАЧА
д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів послуг
зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних п. 186.31 ПКУ
обчислень;
е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних
примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного
забезпечення та електронного обладнання;
є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших
електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення
банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах
Імпорт послуг та ПДВ

Місце постачання електронних послуг

До електронних послуг не відносяться такі операції:

- постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за
допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється
без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги
закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні
послуги);
- постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є
електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких
товарів/послуг;
- постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет
використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;
- постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;
- надання консультаційних послуг електронною поштою;
- надання послуг з доступу до мережі Інтернет
Імпорт послуг неплатником ПДВ

Хто зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ

Навіть не платник ПДВ-суб’єкт господарювання у разі отримання послуг від

нерезидента, місце постачання яких - митна територія України, розраховує та
сплачує податкові зобов’язання з ПДВ
п. 180.2, п. 180.3, ст. 208 ПКУ
ПЗ виникає за правилом першої події
абз. 3 п. 187.8
База оподаткування – договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням
податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до
ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість
перераховується в грн за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань
п. 190.2 ПКУ
Хто сплачує податок на репатріацію
Хто є платником податку на прибуток з числа нерезидентів

Платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є зокрема:

«юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та
отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та
організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з
міжнародними договорами України»
пп. 133.2.1 ПКУ
нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через
постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з
України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у
порядку, встановленому цим розділом
пп. 133.2.2 ПКУ
 Податкові агенти («платники») податку на репатріацію

Резиденти Постпредставництва
(пп. 14.1.213 ПКУ) (пп. 14.1.193 ПКУ)

Фізособи-суб’єкти
Юрособи
господарвання Постійні представництва іншого
нерезидента, що знаходяться на
ФОП-загальносистемник території України
платники податку на пп. 133.1.4 ПКУ
прибуток
єдинник
неприбуткові установи та п. 297.5, пп. 133.1.4 ПКУ Якщо постійне представництво
організації виплачує доходи своєму нерезиденту
лист ДФСУ від 17.07.2017 р. № 1204/ІПК/26- (інтереси якого представляє) і такі
15-12-03-11, ІПК ДФСУ від 21.09.2017 р. № фізособа, яка провадить
2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ЗІР 102.04
незалежну професійну доходи оподатковувані за пп. 141.4.7
ПКУ – утримувати податок при
діяльність перерахуванні такого доходу
пп. 133.1.4 ПКУ
єдинники нерезиденту не треба
п. 297.5 ПКУ, лист ДФСУ від 28.03.2017 р. №
звичайні фізособи ЗІР 102.16
6312/6/99-99-15-02-02-15, лист ГУ ДФС у м.
Києві від 24.03.2017 р. № 6253/10/26-15-12-05- (без статусу ФОП)
11, ІПК ДФСУ від 30.07.2018 р. № 3314/6/99-99-
Узагальнююча консультація від
15-02-02-15/ІПК
26.04.2019 р. № 181, ЗІР 102.16
Доходи з яких сплачується
податок на репатріацію

Податок на репатріацію сплачують з доходів з джерел походження з України.

Перелік таких містить пп. 141.4.1 ПКУ

Доходи з джерел походження з України

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому

числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними
(виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента

- лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке

належить нерезиденту;
Доходи з джерел походження з України

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження таких

інвестиційних активів;
- цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юросіб резидентів, крім тих, що перебувають в обігу на
фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ПК;
- акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні
юрособи), крім тих, що перебувають в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «а» пп.
141.4.11 ПК, та відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних
або інших аналогічних прав іноземної юрособи на 50 % і більше утворюється за рахунок акцій, часток в українській юрособі, які
належать зазначеній іноземній юрособі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській
юрособі на 50% і більше утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій українській юрособі
або використовується такою українською юрособою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи
аналогічного договору;
- акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юрособи-резидента України, за умови що в будь-який час упродовж 365 днів, що
передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 % і більше утворювалась за рахунок
нерухомого майна, яке розташоване в Україні та належить такій юрособі-резиденту України або використовується такою юрособою-
резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав та нерухомого майна (для цілей абзаців пп. «е», в яких згадується про
365 днів) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума в будь-який
момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна
(активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юрособи
Доходи з джерел походження з України
є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи
від здійснення довгострокових контрактів на території України;
ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами
культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на
території України;
з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або
постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або
агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі

страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення
лотереї);
ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
Доходи з джерел походження з України

й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин,

мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що
належать нерезиденту;

к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території

України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів,
виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному
представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг
із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Перелік не виключний, адже пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ фактично всевключаючий.
При визначенні доходу з джерел походження з України контролери звертаються ще й до пп. 14.1.54 ПКУ
(лист ДФСУ від 04.12.2017 р. № 2805/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ВИРУЧКА нерезидента за товари, роботи, послуги (окрім тих, які перелічені у пп. 141.4.1 ПКУ)
не потрапляє до доходів з джерел походження з України, а отже НЕ ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ
Ставки податку на репатріацію

Загальна ставка – 15 % (пп. 141.4.2 ПК).

Проте відповідно до п. 136.3 ПКУ для різних доходів нерезидентів
прописано різні ставки: 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 %

Наведені ставки застосовуються, якщо інше не передбачено

положеннями Міжнародних договорів України з країнами резиденції
осіб, на користь яких здійснюються виплати
пп. 141.4.2 ПКУ
Правила обчислення податку на репатріацію

База оподаткування
Сума податку Ставка
на репатріацію ДОХОД нерезидента з податку
джерел походження з України

Інвалютну суму податку перемножують на курс НБУ на дату його сплати

(тобто дати виплати доходу нерезиденту)
ІПК від 02.04.2018 р. № 1328/6/99-99-15-02-02-15/ІПК,
ІПК ДФС від 15.02.2019 р. № 556/6/99-99-15-02-02-15/ІПК,
ЗІР 102.16
Правила обчислення податку на репатріацію
Приклад
Дохід нерезидента від наданих агентських послуг склав 1000 дол. США.
Податок розраховують за ставкою 15%.
Курс НБУ на дату сплати доходу і відповідно податку 36,5686 грн/дол. США.

Отже сума податку складе

1000 дол. США х 15% : 100% = 150 дол. США Нерезидент отримає дохід на суму
зменшену на податок на
В гривневому еквіваленті ця сума становитиме: репатріацію.
150 дол. США х 36,5686 грн/дол. США = 5485,29 грн Тобто податок утримують з доходу
Резиденту потрібно перерахувати: нерезидента.

1000 дол. США – 150 дол. США = 850 дол. США

Сплата податку з доходів нерезидентів

Дата сплати

Сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено

положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності
пп. 141.4.2 ПКУ

Сплачують податок на репатріацію до бюджету

під час виплати доходу нерезиденту
Застосування норм
міжнародних договорів
Для застосування міжнародних правил необхідно, аби виконувалися дві умови (п.
103.2 ПКУ):

① нерезидент є бенефіціарним (фактичним) власником доходу - якщо цього

вимагає Міжнародний договір з країною нерезидента! (це уточнення щодо вимог
Конвенції з’явилося з 23.05.2020 р.)

② нерезидент надав довідку про свій статус резидента країни, міжнародний

договір з якою використовується (довідку надає уповноважений орган країни
нерезидента)

лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.03.2016 р. № 6789/10/26-15-14-06-03,

ІПК ДФСУ від 23.04.2018 р. № 1829/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
ІПК ДФСУ від від 26.07.2018 р. № 3295/6/99-99-01-02-02-15/ІПК
Довідка від нерезидента
Легалізація означає, що згадана довідка користується доказовою силою офіційних документів на території
України, за умови:
- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни,
на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій
виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або
штампу, якими скріплено документ (п. 5.1, 6.3 Інструкції, затвердженої наказом МЗС від 04.06.2002 р. №
113);
або
- засвідчення штампом апостилю, якщо вони складені на території держав-учасниць Гаазької конвенції від
05.10.1961 р., що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Документ засвідчується
апостилем уповноваженим органом країни, у якій була складена, і додаткової легалізації не потребує
(перелік таких країн наведено на сайті Міністерства закордонних справ у розділі «Консульські
питання/Консульські дії, які вчиняються в ДКС/апостиль»);
або
- наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи
іноземних держав-партнерів, зокрема сертифікати резиденції компетентних податкових органів,
приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостилю).
Відповідно до висновку Міністерства юстиції України документи податкових установ іноземних держав,
які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних і
кримінальних справах, на територіях договірних сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового
засвідчення (листи ДПСУ від 03.01.2012 р. № 38/6/12-0016 та від 20.07.2012 р. № 12968/6/12-0016 лист
Мін’юсту
Для довідоквід 11.05.10
з деяких р. №
держав 26-26/291легалізація
консульська і від 29.11.12 р. № 11891-0-4-12/12.2).
і проставляння апостилю не потрібні (через особливі домовленості), а
потрібен лише переклад. Зокрема,довідка, складена на офіційному бланку податкового органу ФРН і завірена його
гербовою печаткою (лист ДФС від 25.04.2017 р. № 8882/6/99-99-15-02-02-16; лист ДПАУ від 11.03.2005 р. № 2049/6/12-0116,
№ 4368/7/12-0117); сертифікат резиденції США за формою 6166 (лист ДПАУ від 17.05.2004 р. № 8780/7/12-0117; ІПК ДФС
від 30.10.2017 р. № 2428/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Довідка від нерезидента

Чи можна користуватися електронною довідкою, а не паперовою?

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх

походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей,
передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує
йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що
нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі -
довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором
України.
п. 103.4 ПКУ

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни,

визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із
законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована,
перекладена відповідно до законодавства України.
п. 103.5 ПКУ
Довідка від нерезидента

Податківці вважають, що електронна довідка - не підстава для використання

норм Міжнародного договору

ЗІР 102.16
 Звітування з податку
на доходи нерезидентів
Платники податку на прибуток
Додаток ПН до декларації заповнюється
окремо за кожним таким нерезидентом.
Заповнюють наростаючим підсумком за рік.
Тобто, якщо в першому кварталі 2020 р. була
виплата нерезиденту-юрособі доходу з
джерел походження з України, вона буде
відображена у квартальній декларації,
піврічній, трьоквартальній і річній, бо
декларація та додаток ПН складаються
наростаючим підсумком за рік
Додаток ПН подають у складі декларації з
податку на прибуток (при квартальному
звітуванні – 40 к. д., за рік – 60 к.д.)
НЕплатники податку на прибуток
У декларації треба заповнити всі обов'язкові реквізити (п. 48.3 ПКУ), а
також рядки 23–25. В цих рядках відображають загальну суму податку на
репатріацію, що підлягає сплаті та сплачена до бюджету. Та докладають
додаток ПН на кожного нерезидента, якому виплачували дохід у звітному
періоді. Більше ніяких додатків з такою декларацією неплатники податку
на прибуток не подають
лист ДФС від 28.03.2017 р.
№ 6312/6/99-99-15-02-02-15
З 01.01.2021 р. для ФОП і юросіб-єдинників, які виплачуютьнерезидентам
доходи з джерел походження з України – звітний період стосовно таких доходів
нерезидентів – РІК
пп. «г», п. «ґ» п. 137.5 ПКУ в режакції з 01.01.2021 р.
Відповідно відзвітувати треба буде протягом 60 днів по завершенню звітного
року
Питання 3
Оплата винагороди за
послуги ФОП - нерезиденту:
які додаткові податки
потрібно сплатити?
Оплата винагороди за послуги ФОП - нерезиденту: які
додаткові податки потрібно сплатити?
ПКУ в п.170.10 передбачає оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, при чому
не виділяє поняття фізичної особи чи фізичної особи-підприємця, який має статус
нерезидента.
Тому доходи, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі - нерезиденту
оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків, військовим збором за ставкою 1,5
відсотка. Суму доходу, яка нарахована (виплачена) нерезиденту, податковий агент
повинен відобразити в 4ДФ (ознаку доходу 157 не використовуємо).
У разі якщо підприємство або ФОП виплачує іноземному громадянину, який не проживає
в Україні, винагороду (кошти) на підставі цивільно-правової угоди, то сума такої
винагороди не є базою нарахування ЄСВ, оскільки такий іноземець відповідно до вимог
чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство
або ФОП не є його роботодавцем - страхувальником.
Оплата винагороди за послуги ФОП - нерезиденту: які
додаткові податки потрібно сплатити?
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних
осіб - платників податків, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 29
вересня 2017 року N 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і
нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через
представника подати до контролюючого податкового органу облікову картку
фізичної особи - платника податків за формою N 1ДР, яка є водночас заявою для
реєстрації у Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу, який
містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату
народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків
здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій
картці.