Лекція.

Документи, які необхідні для митного контролю та

митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного
призначення при їх переміщенні через митний кордон України.
6.1 Класифікація документів для митного контролю та митного
оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення
при їх переміщенні через митний кордон України
6.2 Митні документи
6.1 Для проходження митних формальностей при переміщенні товарів,
транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон
України декларант, уповноважена ним особа, надають митним органам в
паперовій або електронній формі документи і відомості заявлені у митній
декларації необхідні для виконання процедур митного контролю, а також
митного оформлення. Вичерпний перелік документів визначається ст. 335
Митного кодексу України і змінюється в залежності від способу
переміщення товарів.
Для запобігання простоїв транспорту, а також інших ризиків пов'язаних
з митним оформленням, необхідно до прибуття вантажу в митницю
призначення, підготовити всі необхідні документи для митного
оформлення, визначити їх зміст, можливі розбіжності у відомостях які
містять кількісні та вартісні значення , всі необхідні реквізити отримувача
та відправника вантажу, а також перевірити правильність їх заповнення.
Перелік документів для митного оформлення в кожному випадку
зовнішньоекономічної операції може зміняться і залежить від безлічі
факторів, основними з яких є - код товару згідно з УКТ ЗЕД , спосіб
переміщення товарів, умови поставки, країна походження товарів, учасник
цивільних відносин і тог далі.
Основний перелік документів які необхідно надати для митного
оформлення товарів наведено нижче.
Митні документи. Витяг з реєстру суб'єктів, які здійснюють операції з
товарами. Дозвіл на здійсненя митної брокерської діяльності; МИТНА
ДЕКЛАРАЦІЯ (МД-2, МД-3, МД-6, МД-8); ПОПЕРЕДНЯ МИТНА
ДЕКЛАРАЦІЯ ( ПОДАЄТЬСЯ ДО ВВЕЗЕННЯ В УКРАЇНУ АБО ПІСЛЯ
ВВЕЗЕННЯ, ЯКЩО ТОВАРИ ЗНАХОДЯТЬСЯ У ПУНКТІ ПРОПУСКУ).
Загальна декларація прибуття (введено в дію з 07.11.2020); ДЕКЛАРАЦІЯ
МИТНОЇ ВАРТОСТІ (ДМВ); документи, що підтверджують митну вартість
товарів (документи перевізника (експедитора, агента): договір на
перевезення товару (транспортування, надання експедиторських, агентських
послуг); рахунок про витрати на транспортування товару з розбивкою витрат
від місця до пункту пропуску на території України (в залежності від умов
поставки); рахунок на страхування перевезення і страховий поліс (якщо
страховка вантажу передбачена умовами поставки, або договірними
відносинами між постачальником і відправником) якщо вантаж не
страхувався лист від одержувача, про те, що страховка вантажу не
проводилася. Документація, яка підтверджує технічні характеристики.
- Комерційні документи: контракт з іноземним партнером з усіма
додатками (доповнення, додаткові угоди, специфікації), що стосуються
конкретної поставки або інші документи, що підтверджують право
володіння, користування та / або розпорядження товарами; інвойси на
покупку / продаж товару (рахунки-фактури); пакувальні листи в яких
вказані відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки.
- Транспортні документи (CMR, TIR, коносаменти, авіа або ж / д
накладні).
- Дозвільні документи. У разі необхідності - документи, що
підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності; Документи, що підтверджують
дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних,
антидемпінгових і компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень). У
випадках, передбачених Митним кодексом України, - документи,
підтверджують країну походження товару: сертифікат походження товару
 (СТ-1, EUR 1, форми А, а також загальної форми); заявка декларація
експортера на комерційному документі про країну.
- Митні документи. Витяг з реєстру суб'єктів, які здійснюють операції з
товарами. Дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності; МИТНА
ДЕКЛАРАЦІЯ (МД-2, МД-3, МД-6, МД-8); ПОПЕРЕДНЯ МИТНА
ДЕКЛАРАЦІЯ ( ПОДАЄТЬСЯ ДО ВВЕЗЕННЯ В УКРАЇНУ АБО ПІСЛЯ
ВВЕЗЕННЯ, ЯКЩО ТОВАРИ ЗНАХОДЯТЬСЯ У ПУНКТІ ПРОПУСКУ).
Загальна декларація прибуття (введено в дію з 07.11.2020); ДЕКЛАРАЦІЯ
МИТНОЇ ВАРТОСТІ (ДМВ); документи, що підтверджують митну вартість
товарів (документи перевізника (експедитора, агента): договір на
перевезення товару (транспортування, надання експедиторських, агентських
послуг); рахунок про витрати на транспортування товару з розбивкою
витрат від місця до пункту пропуску на території України (в залежності від
умов поставки); рахунок на страхування перевезення і страховий поліс
(якщо страховка вантажу передбачена умовами поставки, або договірними
відносинами між постачальником і відправником) якщо вантаж не
страхувався лист від одержувача, про те, що страховка вантажу не
проводилася. Документація, яка підтверджує технічні характеристики.
ДОЗВОЛИ НА ВІДКРИТТЯ магазинів безмитної торгівлі, вільних
митних зон (сервісного та комерційного типу) вантажних митних
комплексів; складів тимчасового зберігання, митних складів.
6.2. Митні документи
- Витяг з реєстру суб'єктів, які здійснюють операції з товарами.
Відповідно до статті 455 Митного кодексу України, вимоги щодо
процедур обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, визначені
Порядком обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затвердженим
наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2016 № 552, зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 08.07.2015 за № 807/27252.
Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться
одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці:
 1) за зверненням таких осіб до відповідних підрозділів митниць;
2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами,
контроль за якими відповідно до Кодексу та інших актів законодавства
України покладено на митниці ДМСУ.
Ведення обліку осіб покладено на Управління організації митного
контролю та оформлення.
Особа, яка здійснює операції з товарами (або її представник,
повноваження якого підтверджені довіреністю або письмовим договором між
ним та особою, яку він представляє), для взяття на облік подає заяву про
взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою N 1-ЗЕД.
Заповнена Заява подається в паперовому вигляді безпосередньо до
Управління.
За результатами розгляду кожної отриманої Заяви не пізніше
наступного робочого дня після її отримання працівник Управління інформує
особу про взяття особи на облік та повідомляє її обліковий номер шляхом
видачі або направлення поштою витягу з Реєстру осіб, які здійснюють
операції з товарами .
Якщо виникають зміни даних про особу, яка здійснює операції з
товарами, така особа (або її представник) із Заявою безпосередньо вертається
до Управління. Заява подається, приймається та опрацьовується в такому
самому порядку, як і при взятті на облік особи, яка здійснює операції з
товарами.
- Дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності.
Відповідно до статті 406 Митного кодексу України дозвіл надається
Державною митною службою України та Адміністрацією Державної
прикордонної служби України.
Підприємства, які отримали такі дозволи, згідно зі статтею 405 Кодексу
включаються до реєстру митних брокерів, що ведеться Державною
фіскальною службою України. Таким підприємствам видаються витяги з
реєстру.
 Форми, порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення
дії, анулювання дозволів, а також контроль за його провадженням
затверджуються наказом Міністерства фінансів України від 04.08.2015 № 695
«Про діяльність митних брокерів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 27.08.2015 за № 1036/27481.
Заява про надання/переоформлення дозволу на провадження митної
брокерської діяльності (далі - заява) заповнюється за відповідною формою у
друкованому вигляді за допомогою друкувального пристрою на аркуші
паперу формату А4 та засвідчується підписом керівника підприємства або
громадянина-підприємця та печаткою. Будь-які виправлення та підчистки у
заяві не допускаються.
Відповідно до статті 409 Кодексу рішення про надання дозволу
приймається протягом 20 робочих днів з дня надходження заяви до органу,
уповноваженого на надання дозволу. Витяг з відповідного реєстру видається
підприємству протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про
надання дозволу.
Дозволи надаються та переоформлюються безоплатно і діють
безстроково.
-Попередня митна декларація - інший документ, що може
використовуватися замість митної декларації відповідно до статті
94 Митного кодексу Украъни. Вона подається до ввезення в Україну товарів,
транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою
транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби
перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Попередня митна декларація подається декларантом або
уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари,
транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для
митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення
виконання митних формальностей.
Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для:
 1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на
митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу
призначення; або
2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною
декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після
пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через
митний кордон України та без пред’явлення їх митному органу, яким
оформлена така попередня митна декларація; або
3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною
декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після
пред’явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна
декларація.
Ввезення товару на територію України за попередньою митною
декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним
органом.
Загальна декларація прибуття – є аналогом Entry Summary Declaration
(ENS), яка функціонує в країнах ЄС. Згідно зі статтею 194-1 Митного
кодексу України ЗДП є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне
значення, а перевізник несе адміністративну відповідальність.
Відомості, які зазначаються в ЗДП, будуть використовуватись для
аналізу ризиків із метою безпеки та надійності. Водночас, передбачено
зниження ступеня ризику в АСАУР у разі отримання статусу авторизованого
економічного оператора (АЕО), що зазначається в ЗДП.

Рис. 13 Особливості подання загальної декларації прибуття

Якщо перевізник має авторизацію типу АЕО-Б, митні органи мають

завчасно повідомити, що товари обрано для проведення митного огляду в
пункті пропуску за результатами аналізу відомостей, зазначених в ЗДП, що
дає можливість передбачити строки митного оформлення.
 Рис. 14 Строки подання загальної декларації прибуття

- Митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою

зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та
передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх
переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних
платежів, необхідних для застосування цієї процедури (визначення, надане в
статті 4 Митного кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу декларування
здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою з зазначенням
точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон
України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного
контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми
декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і
документи на паперовому носії.
Митна декларація на бланку єдиного адмiнiстративного документа
заповнюється з використанням форми МД-2, до якої у разі потреби можуть
додаватися доповнення форми МД-6 та додаткові аркуші форми МД-3 або
специфікація форми МД-8.
В одній митній декларації на бланку єдиного адмiнiстративного
документа може бути задекларовано не більш як 999 товарів.
Додаткові аркушi форми МД-3, доповнення форми МД-6 та специфікації
форми МД-8 у разі їх застосування є невід'ємною частиною митної декларації
на бланку єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2.
На додаткових аркушах форми МД-3 зазначаються вiдомостi про:
- товари, що мають рiзнi коди згiдно з УКТЗЕД;
- товари з однаковим кодом згiдно з УКТЗЕД, якi мають рiзнi данi
(країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на
застосування ставок ввiзного (вивiзного), особливих видiв мита, акцизного
податку, податку на додану вартiсть);
 - інші товари у випадках, визначених Мінфіном.
Замість додаткових аркушів форми МД-3 у випадках, визначених
Мінфіном, дозволяється застосування специфікації форми МД-8.
Доповнення форми МД-6 використовується у разі, коли в будь-якій
графі форми МД-2, МД-3 або МД-8 митної декларації на паперовому носії не
вистачає мiсця для внесення необхідних вiдомостей декларантом або для
проставлення службових вiдмiток чи внесення вiдомостей посадовою особою
митного органу.
Електронна митна декларація вважається оформленою за наявностi
внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне
оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення
вiдмiтки про завершення митного оформлення та засвідчення такої
декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу,
яка завершила митне оформлення.
Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої
системи митного оформлення перетворюється у вiзуальну форму, придатну
для сприйняття її змісту людиною, у форматi, що унеможливлює у
подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим
пiдписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення,
та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
 Рис. 15 Схема руху електронної митної декларації

Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа

заповнюється на партію товарів, що переміщуються через митний кордон
України на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту) або
іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість
зовнішньоекономічного договору (контракту), та поміщується у визначений
митний режим.
Партією товарів вважаються:
- товари, що переміщуються через митний кордон України від одного
відправника на адресу одного одержувача за одним товарно-
транспортним документом на перевезення;
- товари, що переміщуються через митний кордон України
трубопровідним транспортом або лініями електропередачі протягом
одного календарного місяця;
- товари, що пересилаються на митну територію України від одного
відправника на адресу одного одержувача в міжнародних поштових
відправленнях в одній депеші;
- товари, що пересилаються на митну територію України в міжнародних
експрес-відправленнях протягом однієї доби, незалежно від кількості
товарно-транспортних документів на перевезення;
- товари, що переміщуються через митний кордон України одним
громадянином в ручній поклажі у пасажирському відділенні (салоні)
транспортного засобу, яким прямує такий громадянин, або
супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі.
Рис. 16 Форма митної декларації – МД-2
Рис.17 Форма митної декларації – МД-3
Рис.18 Форма митної декларації – МД-6
Рис.19 Форма митної декларації – МД-8
 - Декларація митної вартості – це документ встановленої форми, що
подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які
переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється
митний режим.
Фактично – це заява, форма якої затверджена наказом Міністерства
фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження
Формидекларації митної вартості та Правил її заповнення», що містить
необхідну інформацію про митну вартість товарів, що декларуються, а також
її складові та відомості про документи, що ці складові підтверджують.
Декларація митної вартості використовується для заявлення митної
вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно
до митного режиму імпорту, а також тих, що ввозяться на митну територію
України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім
митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів. При цьому
даний документ заповнюється та подається, якщомитна вартість партії
товарів, що декларується, перевищує п'ять тисяч євро (або еквівалент цієї
суми на курсом на день подання митної декларації) .
Декларація митної вартості заповнюється та подається декларантом або
уповноваженою ним особою у відділ митного оформлення, який проводить
митне оформлення товарів, разом з митною декларацією незалежно від її
типу (тимчасова, додаткова) за необхідності справляння митних платежів, а
також з відповідними документами, необхідними для їх митного оформлення
у порядку, передбаченому Митним кодексом України.
При використанні електронного декларування разом з
електронною митною декларацією декларація митної вартості також
подається у формі електронного документа.
Митним кодексом України визначено випадки, в яких обов'язково
подається декларація митної вартості, за єдиним виключенням – коли знову
ж таки розмір митної вартості товарів, що декларуються не перевищує 5000
євро:
 -у разі додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за оцінювані товари, витрат, зазначених у частині десятій статті 58
Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни (тобто у разі включення
до митної вартості товарів за першим методом її визначення (за ціною
контракту) відповідних її складових, в тому числі витрат, понесених
покупцем товару до перетину митного кордону України;
-у разі виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті
за оцінювані товари, витрат, зазначених у частині одинадцятій статті 58
Кодексу (тобто у разі наявності витрат покупця після перетину товарів
митного кордону України, зокрема, на спорудження, складення, технічне
обслуговування, транспортування, сплату податків, за умови, що такі витрати
є документально підтверджені та піддаються обчисленню);

Лекція 7. Документи для митного оформлення

7.1 Транспортні документи
7.2 Дозвільні документи

7.1 Здійснення міжнародних перевезень товарів потребує великої

кількості офіційних документів, а їх оформлення — значних затрат часу та
уваги. Отже, якими є особливості оформлення міжнародної товарно-
транспортної накладної?
Міжнародна вантажна накладна — це міжнародний перевізний
документ, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його
відправлення до пункту призначення, а також встановлює право власності на
вантаж при перевезеннях.
Транзит вантажів має супроводжуватися товарно-транспортними
накладними, які складаються мовою міжнародного спілкування. Таких
накладних, залежно від виду транспорту, існує кілька видів.
Міжнародна автомобільна накладна (CMR). Згідно з розділом III
Конвенції про автоперевезення, всі договори перевезення підтверджуються
такою вантажною накладною. Вона складається в трьох оригінальних
примірниках, які підписують відправник і перевізник. Перший примірник
передається відправнику, другий — супроводжує вантаж, а третій —
залишається у перевізника.
Авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) супроводжує перевезення
вантажу транзитом авіаційним транспортом. Її заповнює відправник у трьох
оригіналах. Перший оригінал накладної підписує відправник, і він
залишається у перевізника вантажу. Другий — підписує відправник і
перевізник, накладна прямує з вантажем до одержувача. А третій оригінал
накладної підписує перевізник, і документ залишається у відправника.
Перевезення вантажів залізничним транспортом супроводжує накладна
СМГС (CIM). Цей вид перевізного документа застосовується при залізничних
перевезеннях між країнами — членами Угоди про міжнародне залізничне
вантажне сполучення та іншими країнами. Комплект накладної СМГС
складається з п’яти аркушів. Аркуш 1 — це оригінал накладної, який
супроводжує відправлений вантаж до станції призначення та видається
одержувачу разом із листом повідомлення про прибуття вантажу і вантажем.
Аркуш 2 являє собою дорожню відомість і супроводжує відправлення до
станції призначення, він залишається на залізниці призначення. Аркуш 3 —
це дублікат накладної, що видається відправнику після укладення договору
перевезення. Аркуш 4 супроводжує відправлення до станції призначення та
залишається на залізниці призначення. Аркуш 5 — це повідомлення про
прибуття вантажу, яке супроводжує відправлення до станції призначення та
видається одержувачу разом з оригіналом накладної при отриманні вантажу.
- При перевезенні вантажів морським транспортом оформлюється
коносамент (Bill of Lading).
Рис. 20 Коносамент (Bill of Lading)
 Цей документ перевізник видає власнику вантажу, що відправляється на
морському судні, на посвідчення факту прийняття його до перевезення та
зобов’язання передати вантаж у порту призначення вантажоодержувачу.
Крім функції засвідчення прийняття вантажу до перевезення,
коносамент виконує роль товаророзпорядчого документа, а також є доказом
наявності та змісту договору перевезення.
Коносаменти можуть бути таких видів: іменний (вказує одержувача
вантажу), на пред'явника і ордерний (виданий за "наказом відправника" або
за "наказом одержувача").
Судовий чи морський коносамент являє собою транспортний документ
для товарів, перевезених по морю. Коносамент може виступати в трьох
різних якостях.
По-перше, він є свідченням про укладення контракту на перевезення між
судноплавною компанією, з одного боку, і або експортером, або іноземним
покупцем, з іншої, відповідно до якого здійснюється транспортування
товарів морем.
По-друге, коносамент є розпискою за товари, прийняті на борт судна, і
містить визначені подробиці про стан цих товарів. В залежності від ступеня
та детальності цих подробиць виділяють:
1) Чистий коносамент - це коносамент, що не містить ніяких зауважень
судноплавної компанії про дефектність товарів чи упакування.
2) Нечистий коносамент (коносамент із застереженнями) може містити
висновок про те, що отримані товари чи їх упакування ушкоджені
(зазначеним образом).
3) Отриманий для відвантаження. Цей коносамент містить твердження,
що дана судноплавна компанія зберігає товари, призначені для
відвантаження. Коносамент такого типу звичайно використовується, якщо
товари упаковані в контейнери на чи заводі на складі експортера, а потім
перевезені на борт судна. Транспортна компанія індосує отриманий для
завантаження коносамент для підтвердження того, що вона взяла ці
контейнери під свою відповідальність. Використовується також термін
"контейнерний коносамент".
По-третє, після підписання експортером коносамента він стає
документом, який надає право власності. Це означає, що власник цього
коносаменту має право на володіння зазначеними товарами.
У коносаменті зазначаються:
1) Найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на
визначеному судні;
2) Найменування перевізника;
3) Мiсце приймання або навантаження вантажу;
4) Найменування вiдправника;
5) Мiсце призначення вантажу чи, при наявностi чартеру, мiсце
призначення або направлення судна;
6) Найменування одержувача вантажу (iменний коносамент) або
визначення, що коносамент видано "наказу вiдправника", або найменування
одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача"
(ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на
пред'явника (коносамент на пред'явника);
7) Найменування вантажу, його маркування, кiлькiсть мiсць чи кiлькiсть
та/або мiра (маса, об'єм), а в необхiдних випадках - данi про зовнiшнiй
вигляд, стан i особливi властивостi вантажу;
8) Фрахт та iншi належнi перевiзнику платежi або зазначення, що фрахт
повинен бути сплачений згiдно з умовами, викладеними в рейсовому чартерi
або iншому документi, чи зазначення, що фрахт повнiстю сплачено;
9) Час i мiсце видачi коносамента;
10) Кiлькiсть складених примiрникiв коносамента;
11) Пiдпис капiтана або iншого представника перевiзника.
В практиці торговельного мореплавства застосовуються різні види
коносаментів. Їх класифікація може бути зроблена за наступними
критеріями:
 1) в залежності від підстави здійснення перевезення:
а) чартерні - коносаменти, що видаються на підставі чартеру;
б) лінійні - коносаменти, що видаються на підставі договору морського
перевезення вантажу;
2) в залежності від умов прийняття вантажу до перевезення:
а) бортові коносаменти - коносаменти на вантаж, які навантажені на
судно;
б) небортові коносаменти - коносаменти на вантаж, який прийнято до
перевезення, але не навантажено на борт судна;
3) в залежності від умов передачі:
а) іменні коносаменти - коносаменти, які передаються за іменними
передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил,
установлених для передачі боргової вимоги;
б) ордерні коносаменти - коносаменти, які передаються за іменними або
бланковими передаточними написами;
в) коносаменти на пред'явника - коносаменти, що передаються шляхом
простого вручення;
4) в залежності від умов навантаження:
а) коносаменти із застереженням щодо кількості, якості, міри, стану
вантажу;
б) "чисті" коносаменти - коносаменти без зазначених вище застережень;
5) наскрізні (прямі) коносаменти.
-Морська транспортна накладна - являє собою перелік перевезених
товарів. Морська транспортна накладна є транспортним документом у який
містяться докладні свідчення про партію товарів, і використовується в якості:
а) контракту між судноплавною компанією й експортером (чи закордонним
покупцем);
б) розписки судноплавної компанії за отримані товари і, таким чином,
свідчення про відвантаження.
Однак морська транспортна накладна не обігова і не є документом на
право власності. Якщо вона використовується замість коносаменту, то
транспортна компанія доставить товари вантажоодержувачу, зазначеному в
транспортній накладній, при цьому вантажоодержувач не зобов'язаний
надавати транспортної компанії оригінал цієї транспортної накладної.
Перевага морської транспортної накладної перед коносаментом полягає
в тому, що вона дозволяє уникати затримок у порту призначення при
передачі товарів вантажоодержувачу. Коносамент може знадобитися при
одержанні платежу експортером від покупця за доставлені товари. Якщо
справи йдуть саме таким чином, то затримка через чекання документів у
порту призначення є змушеною незручністю. Однак, якщо експортер довіряє
іноземному покупцю і бажає передати документи на право власності до
одержання платежу, морська транспортна накладна виявиться зручнішою у
використанні.
Тому морські транспортні накладні можуть використовуватися з метою
економії часу: якщо експортер відправляє товари у свою закордонну філію;
якщо експортер продає товари на умовах відкритого рахунка, тобто він
готовий передати право власності на товари і довіряє іноземному покупцю як
звичайний кредитор.
У ст. 335 МКУ визначено вимоги щодо подання документів та
відомостей, необхідних для митного контролю. І залежно від виду
транспорту, обраного для переміщення вантажу через кордон, перевізник
зобов’язаний подати працівникам митних органів одну з наведених товарно-
транспортних накладних.
Варто звернути увагу на те, що в разі коли вантаж перевозитиметься
кількома видами транспорту, або якщо вантаж буде не один, кількість
накладних має відповідати кількості транспорту або кількості видів вантажу,
що переміщується через кордон. Це правило стосується і випадку, коли
здійснюється перевезення кількох партій однакового вантажу.
Перевізникам треба пам’ятати про те, що копії, зроблені з товарно-
транспортних накладних, не вважатимуться підтвердженням надання ними
послуг — потрібен лише оригінал. Єдиним документом, який підтверджує
факт здійснення міжнародного перевезення, є міжнародна товарно-
транспортна накладна встановленого зразка. Саме тому, наприклад, CMR
відправник виписує мінімум в чотирьох екземплярах (на 4-х сторінках): для
відправника, для отримувача, для перевізника і для розрахунків. Перший
екземпляр залишається у відправника, підтверджуючи факт відправки
вантажу. Другий — водій здає отримувачу, він є підтвердженням факту
отримання (доставки) вантажу. Третій та четвертий екземпляри, завірені
печатками і підписами отримувача, залишаються у перевізника. Четверту
сторінку CMR перевізник, який вже здійснив перевезення вантажу, додає до
рахунку і висилає замовнику перевезення (відправнику або отримувачу) для
здійснення оплати за надані послуги.
7.2 Дозвільні документи. У відношенні будь-яких товарів, що ввозяться
на митну територію України, контролюючі органи виконують перевірку їх
відповідності встановленим нормам.
Деякі види контролю є обов’язковими для всіх товарів, інші
застовуються вибірково у відношенні окремих видів товарів. Перелік
основних видів контролю зазначено в постанові Кабінету Міністрів України
від 24 жовтня 2018 р. № 960 «Деякі питання проведення заходів офіційного
контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з

метою транзиту)».
Види державного контролю:
• Ветеринарно-санітарний;

• Фітосанітарний;

• Контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти,

корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та
благополуччя тварин.
Сертифікат походження товару. Згідно до ст. 36 МКУ, країною
походження товару вважається країна, в якiй товар був повнiстю
вироблений або пiдданий достатнiй переробцi вiдповiдно до критерiїв,
встановлених Митним Кодексом України. Пiд країною походження
товару можуть розумiтися група країн, митнi союзи країн, регiон чи
частина країни, якщо є необхiднiсть їх видiлення з метою визначення
походження товару.
Товарами, повнiстю виробленими у данiй країнi, вважаються:
1) кориснi копалини, добутi з надр цiєї країни, в її територiальних
водах або на її морському днi;
2) продукцiя рослинного походження, вирощена або зiбрана в цiй
країнi;
3) живi тварини, що народилися та вирощенi в цiй країнi;
4) продукцiя, одержана вiд живих тварин у цiй країнi;
5) продукцiя, одержана в результатi мисливського або рибальського
промислу в цiй країнi;
6) продукцiя морського рибальського промислу та iнша продукцiя
морського промислу, одержана судном цiєї країни або судном, що
орендоване (зафрахтоване) цiєю країною;
7) продукцiя, одержана на борту переробного судна цiєї країни
виключно з продукцiї, зазначеної у пунктi 6;
8) продукцiя, одержана з морського дна або з морських надр за
межами територiальних вод цiєї країни, за умови, що ця країна має
виключне право на розробку цього морського дна або цих морських
надр;
9) брухт та вiдходи, одержанi в результатi виробничих або iнших
операцiй з переробки в цiй країнi, а також вироби, що були у вжитку,
зiбранi в цiй країнi та придатнi лише для переробки на сировину
(утилiзацiї);
10) електроенергiя, вироблена в цiй країнi.
У разi якщо у виробництвi товару беруть участь двi або бiльше країн,
країною походження товару вважається країна, в якiй були здiйсненi
останнi операцiї з переробки, достатнi для того, щоб товар отримав
основнi характернi риси повнiстю виготовленого товару, що
вiдповiдають критерiям достатньої переробки.
Критерiями достатньої переробки є:
1) виконання виробничих або технологiчних операцiй, за
результатами яких змiнюється класифiкацiйний код товару згiдно з
УКТ ЗЕД на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв;
2) змiна вартостi товару в результатi його переробки, коли
вiдсоткова частка вартостi використаних матерiалiв або доданої
вартостi досягає фiксованої частки у вартостi кiнцевого товару
(правило адвалорної частки);
3) виконання виробничих та/або технологiчних операцiй, якi в
результатi переробки товару не ведуть до змiни його класифiкацiйного
коду згiдно з УКТ ЗЕД або вартостi згiдно з правилом адвалорної
частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатнiми для
визнання товару походженням iз тiєї країни, де такi операцiї мали
мiсце.
Якщо стосовно конкретного товару такi критерiї достатньої переробки,
як правило адвалорної частки та виконання виробничих i
технологiчних операцiй, не встановлено, то застосовується правило,
згiдно з яким товар вважається пiдданим достатнiй переробцi, якщо в
результатi його переробки змiнено класифiкацiйний код товару згiдно з
УКТ ЗЕД на рiвнi будь-якого з перших чотирьох знакiв.

Не вiдповiдають критерiю достатньої переробки:

1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв пiд час
зберiгання чи транспортування;
2) операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу та
транспортування (роздрiбнення партiї, формування вiдправлень,
сортування, перепакування);
3) простi складальнi операцiї - операцiї, якi здiйснюються шляхом
складання виробiв за допомогою простого крiпильного матерiалу
(гвинтiв, гайок, болтiв тощо) чи клепання, склеювання або монтажу
готових вузлiв за допомогою зварювання (за винятком виготовлення
складних виробiв шляхом зварювання), а також iншi операцiї
(регулювання, контроль, заправка робочою рiдиною тощо), необхiднi у
процесi складання i не пов'язанi з переробкою (обробкою) товарiв,
незалежно вiд кiлькостi та складностi таких операцiй;
4) змiшування товарiв, якi походять з рiзних країн, якщо
характеристики кiнцевої продукцiї суттєво не вiдрiзняються вiд
характеристик товарiв, що змiшуються;
5) забiй тварин;
6) комбiнацiя двох чи бiльше вищезазначених операцiй.
Документами, що пiдтверджують країну походження товару, є
сертифiкат про походження товару, засвiдчена декларацiя про
походження товару, сертифiкат про регiональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу
шляхом подання оригiналiв документiв про походження товару.
Сертифiкат про походження товару - це документ, який однозначно
свiдчить про країну походження товару i виданий компетентним
органом даної країни або країни вивезення, якщо у країнi вивезення
сертифiкат видається на пiдставi сертифiката, виданого компетентним
органом у країнi походження товару.
Засвiдчена декларацiя про походження товару - це декларацiя про
походження товару, засвiдчена державною органiзацiєю або
компетентним органом, надiленим вiдповiдними повноваженнями.
Декларацiя про походження товару - це письмова заява про країну
походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару
виробником, продавцем, експортером (постачальником) або iншою
компетентною особою на комерцiйному рахунку чи будь-якому
iншому документi, який стосується товару.
Сертифiкат про регiональне найменування товару - це документ, який
пiдтверджує, що товари вiдповiдають визначенню, характерному для
вiдповiдного регiону країни, та виданий компетентним органом
вiдповiдно до законодавства країни вивезення товару.
Додатковими вiдомостями про країну походження товару є вiдомостi,
що мiстяться в товарних накладних, пакувальних листах,
вiдвантажувальних специфiкацiях, сертифiкатах (вiдповiдностi, якостi,
фiтосанiтарних, ветеринарних тощо), митнiй декларацiї країни
експорту, паспортах, технiчнiй документацiї, висновках-експертизах
вiдповiдних органiв, iнших матерiалах, що можуть бути використанi
для пiдтвердження країни походження товару.
У разi ввезення товару на митну територiю України документ, що
пiдтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у
разi, якщо це необхiдно для застосування митно-тарифних заходiв
регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi, кiлькiсних обмежень
(квот), iнших заходiв економiчного або торговельного характеру, що
здiйснюються в односторонньому порядку або вiдповiдно до
двостороннiх чи багатостороннiх мiжнародних договорiв, укладених
вiдповiдно до закону, або заходiв, що здiйснюються вiдповiдно до
закону для забезпечення здоров'я населення чи суспiльного порядку, а
також у разi, якщо в митного органу є пiдстави для пiдозри в тому, що
товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через
митний кордон України згiдно iз законодавством України.
У разi ввезення товару на митну територiю України сертифiкат про
походження товару подається обов'язково:
1) на товари, до яких застосовуються преференцiйнi ставки ввiзного
мита, встановленi Митним тарифом України;
2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кiлькiснi
обмеження (квоти) або заходи, вжитi органами державного
регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в межах повноважень,
визначених законами України "Про захист нацiонального
товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист
нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про
застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну", "Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";
В Україні використовуються сертифікати країни походження
наступних 6-ти форм:
1. Сертифікат загальної форми російською мовою;
2. Сертифікат загальної форми англійською мовою; Використовуються
при експортно-імпортних операціях України, у яких відсутні
двохсторонні угоди з Україною про взаємне надання митних пільг, або
дія таких угод тимчасово призупинена.
3. Сертифікат форми СТ-1 (пільговий), використовується при
експортно-імпортних операціях України з країнами СНД;
4. Сертифікат форми А (англійською мовою) Преференційний,
використовуються при експорті товарів з країн, що розвиваються та
утворюють генеральну систему преференцій ГСП (GSP) (США;
Канада; Австралія; Нова Зеландія; Японія та 15 країн засновників ЄС);
5. Сертифікат форми EUR 1 (англійською мовою), використовується на
виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони боку, і
Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної
енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, що ратифікована
Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII.
З 01 січня 2016 року в рамках даної Угоди митниці Державної
фіскальної служби здійснюють видачу сертифікатів на перевезення
вантажів форми EUR.1 при експорті товарів з України в країни ЄС.
Статтею 544 МКУ закріплено що до основних завдань ДМСУ
віднесено видачу у випадках, встановлених чинними міжнародними
договорами, сертифікатів походження.
На сьогодні митниці ДМСУ здійснюють видачу сертифікатів з
перевезення (походження) форми EUR.1 на товари українського
походження до країн ЄС та ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Норвегія,
Ліхтенштейн) та Чорногорії.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при
ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ, Чорногорії як доказ,
що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил
визначення преференційного походження при застосуванні
преференційних ставок ввізного мита.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення
(походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства
фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 26 грудня 2017 року.
Сертифікат видається посадовою особою митниці ДМСУ під час
здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного
оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення
митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації
експортера. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як
правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди
про вільну торгівлю.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник
повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено
функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною
угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та
(за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну
торгівлю бланк сертифіката;
декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають
преференційний статус походження (додаток 1), та/або декларацію
постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного
статусу походження (додаток 2), та/або довгострокову декларацію
постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус
походження (додаток 3), та/або довгострокову декларацію
постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного
статусу походження (додаток 4) (далі – декларація), що підтверджують
преференційне походження товарів з України відповідно до правил
визначення преференційного походження, встановлених угодами про
вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше
восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі
митниці ДМСУ, на який покладено функції з видачі сертифіката.
6. Сертифікат форми У-1 (українською мовою), є підтвердженням
українського походження товарів, що знаходяться в обігу на митній
території України у рамках здійснення іноземними господарюючими
об'єктами своєї підприємницької діяльності в Україні.
Перевiрка документiв, що пiдтверджують країну походження товару
У разi виникнення сумнiвiв з приводу дiйсностi документiв про
походження товару чи достовiрностi вiдомостей, що в них мiстяться,
включаючи вiдомостi про країну походження товару, митний орган
може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до
компетентних органiзацiй країни, зазначеної як країна походження
товару, iз запитом про проведення перевiрки цих документiв про
походження товару чи надання додаткових вiдомостей.
Запит про проведення перевiрки надсилається протягом 1095 днiв з дня
подання документа про походження товару, крiм випадкiв, коли така
перевiрка iнiцiюється у зв'язку з провадженням у кримiнальнiй справi.
Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв про походження
товару з України здiйснюється митними органами у порядку,
встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Органи або органiзацiї,
уповноваженi видавати сертифiкати про походження товару з України,
зобов'язанi за запитом митних органiв безоплатно надавати їм
iнформацiю, пов'язану з видачею таких сертифiкатiв i необхiдну для
здiйснення їх верифiкацiї.
З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi
про походження товару з України, митнi органи можуть у порядку,
встановленому Митним кодексом України, проводити дослiдження
(аналiз, експертизу) проб (зразкiв) такого товару.