Експортер, який отримав ліцензію на право експорту і не є виробником алкогольної

продукції, може здійснювати експорт алкогольної продукції на підставі договорів з її

виробником, які не передбачають переходу права власності на цю продукцію до експортера.
Підприємство — виробник алкогольних напоїв може продати ці напої іншому суб'єкту
підприємництва лише маркованими акцизними марками та з включенням акцизного збору до
ціни їх реалізації. Якщо експортер купуватиме у виробника алкогольні напої, така операція
згідно зі ст. З Декрету № 18-92 є об'єктом оподаткування акцизним збором на загальних
підставах, а ст. 7 Закону № 329/95-ВР заборонено реалізовувати алкогольні напої на території
України без акцизних марок. У подальшому відповідно до п. 24 Положення № 567 та п. З
Положення № 849/95 алкогольні напої, обклеєні вітчизняними марками акцизного збору,
експортер не може реалізувати на експорт. Слід враховувати те, що згідно з п. 20
Положення № 567 немарко-вані алкогольні напої, які зберігаються або транспортуються в
товарних обсягах (крім товарів, призначених для вивезення за межі митної території
України), вважаються такими, що призначені для реалізації на території України. Потрібно
зауважити, що митне оформлення алкогольних напоїв, виготовлених для експорту,
проводиться митними органами лише за місцем їх виробництва (п. 4 Положення № 849/95).
Тобто алкогольні напої, які призначені для експорту і відповідно не маркуються
українськими акцизними марками, повинні пройти митне оформлення ще до їх
транспортування і зберігання. При цьому слід також враховувати країну, куди експортуються
українські алкогольні напої, оскільки ввезення на територію цих країн алкогольних напоїв
може здійснюватися виключно з марками акцизного збору, запровадженими в цій країні. Такі
марки ввозяться в Україну імпортерами тих країн, куди здійснюється експорт алкогольних
напоїв з України (наприклад, до Росії, Молдови та ін.), і передаються українським
виробникам для наклеювання на алкогольні напої. Як акцизними марками інших країн, так і
вітчизняними акцизними марками українські виробники алкогольних напоїв можуть
маркувати свої напої лише в процесі їх виробництва. Щодо іншого маркування, то відповідно
до ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольна продукція, призначена для експорту, маркується
згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Згідно з Інструкцією № 307, що визначає загальний порядок заповнення граф вантажної
митноїдекларації (ВМД), декларант заповнює графи ВМД відповідно до конкретного митного
режиму.
Вартість алкогольних напоїв, експортованих за межі митної території України за
іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства не
підлягає обкладанню акцизним збором (пп. «г» п. 2 ст. З Закону № 329/95-ВР).
Документальне підтвердження здійснення експортної операції обов'язково додається
платником акцизного збору — виробником алкогольних напоїв до розрахунку акцизного
збору, який він повинен подати до податкового органу не пізніше 20 числа місяця,
наступного за звітним місяцем (звітним податковим періодом), разом із розшифровкою
оборотів, які не підлягають оподаткуванню (Положення № 111). Таким чином, пільга щодо
сплати акцизного збору з алкогольних напоїв при їх експорті надається виключно виробнику
цих напоїв як платнику акцизного збору. Такою пільгою платник акцизного збору правомірно
може скористатися, якщо, по-перше, безпосередньо отримає іноземну валюту за свою
алкогольну продукцію, яка експортується, та, по-друге, якщо ця продукція буде фактично
вивезена за межі митної території України. Для підтвердження фактичного здійснення
неоподатковуваних оборотів при експорті ці дві умови є вичерпними і діють одночасно.
Відповідно до ст. 4 Декрету № 18-92 та ст. 2 Указу № 453/98 податкове зобов'язання зі
сплати акцизного збору виникає за тією подією, яка настане раніше: або дата зарахування
коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору, або дата
відвантаження (передачі) товарів. Лише в разі документального підтвердження здійснення
експортної операції (надходження іноземної валюти та перетин митної території України)
платник акцизного збору звільняється від обов'язку сплачувати податкове зобов'язання з
алкогольної продукції, що експортована (а це зобов'язання в будь-якому разі виникає за
першою з подій), і відповідно ця кількість алкогольної продукції не обкладатиметься
акцизним збором.
Якщо здійснюється експорт алкогольних напоїв на умовах договорів комісії, треба
брати до уваги те, що податкове зобов'язання з акцизного збору виникає у виробника —
власника цих напоїв з моменту передачі цих напоїв комісіонеру.
Податковим періодом для цілей справляння акцизного збору буде період, у якому
відбулася перша з подій, — або відвантаження товару, або надходження коштів за нього.
Тобто коли алкогольну продукцію було відвантажено на експорт з частковим надходженням
за неї іноземної валюти і підприємство при поданні розрахунку акцизного збору за звітний
період, коли відбулося відвантаження, не надасть довідки банку про надходження коштів у
іноземній валюті на його рахунок, таке підприємство зобов'язано сплатити до бюджету
акцизний збір. Виходячи з цього, оборот з реалізації алкогольних напоїв не може вважатися
експортною операцією для цілей справляння акцизного збору, якщо цей оборот з реалізації
документально не підтверджується хоча б одним із документів—або довідкою банку про
надходження валюти, або оригіналом п'ятого аркуша ВМД форми МД-2 (МД-3). У такому
разі ці алкогольні напої є об'єктом оподаткування акцизним збором.
Іноземна валюта може надійти підприємству-виробнику пізніше. Згідно зі ст. 1
Закону № 185/94-ВР виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх
валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в
контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної
ВМД) продукції, що експортується. Порушення резидентами строків, передбачених статтями
1 і 2 Закону № 185/94-ВР тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в
розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в
іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку
України на день виникнення заборгованості.
Розгянемо особливості експортних операцій зі спиртом етиловим. Статтею 14 Закону №
481/95-ВР установлено, що експорт спирту етилового може здійснюватися за наявності
ліцензій лише державними підприємствами або організаціями, спеціально уповноваженими
на це Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України спеціальними рішеннями
уповноважив здійснювати експорт спирту етилового концерн «Укрспирт» та відповідні
обласні державні об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, які виступають
спецекспортерами спирту і мають ліцензії на експорт спирту. Особливість порядку
здійснення експорту спирту полягає в тому, що на підставі контракту (договору), договору-
комісії (в разі його укладення), доповнення до контракту (договору) (в разі його укладання)
керівник спецекспортера надає письмовий дозвіл на оформлення наряду на відпуск спирту на
експорт (Порядок № 145). На сьогодні наряди на відпуск спирту на експорт видають шість
структур — «Укрспирт» та згадані державні об'єднання. Спиртозавод може відпустити спирт
лише на підставі наряду на відпуск спирту на експорт за формою № Н-2 (спирт). До митниці
за місцем реєстрації (обліку) спецекспортера подаються три примірники наряду на відпуск
спирту на експорт. Перший і другий примірники з відміткою митниці за місцем реєстрації
(обліку) спецекспортера надсилаються постачальнику. Другий примірник подається
постачальником до митниці, яка здійснює митне оформлення експорту спирту. Третій
примірник залишається в митниці за місцем реєстрації (обліку) спецекспортера. Четвертий
примірник залишається у спецекспортера разом з документами, на підставі яких оформлено
цей наряд. Наряд діє протягом терміну, обумовленого контрактом (договором) на експорт
спирту, доповненням до цього контракту, або терміном, обумовленим нарядом. Після
закінчення терміну дії наряд вважається недійсним, а в разі його невикористання підлягає
поверненню спецекспортеру.
При здійсненні експорту спирту переважно застосовується така форма цивільно-
правових взаємовідносин, як договір комісії, а комісіонером виступає концерн «Укрспирт» чи
обласні державні об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Порядок
декларування продукції за договорами комісії, у тому числі митного оформлення експорту
спирту, визначено нормативними документами Держмитслужби України, згідно з якими
комісіонер, котрий має повноваження на експорт продукції, що підпадає під режим
ліцензування, може експортувати відповідно до зовнішньоекономічного договору (стороною
якого він є) продукцію, що належить комітенту.
Статтею 5 Декрету № 18-92 встановлено, що акцизний збір не справляється з товарів,
що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території
України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником за межі митної
території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою
ВМД.
Згідно зі ст. 5 Декрету № 18-92 та Положенням № 111 пільга щодо сплати акцизного
збору на підакцизну продукцію в разі експорту надається виключно платнику акцизного
збору, зокрема виробнику спирту. Ця пільга може підтвердитися лише фактом вивезення
спирту за межі митної території України та надходженням іноземної валюти на валютний
рахунок спиртозаводу як платника акцизного збору, а не на рахунок комісіонера.
Спиртозавод, навіть якщо він безпосередньо не експортує власний спирт і не має ліцензії на
експорт, виступає суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності. За відсутності у спиртозаводу
довідки банку про надходження валюти на його рахунок або оригіналу п'ятого аркуша ВМД
форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, виданого митним органом під час
здійснення митного оформлення експорту спирту, цей спиртозавод не може скористатися
пільгою щодо сплати акцизного збору на спирт, що було ним реалізовано.
Інша ситуація, коли спирт закуповується на спиртозаводі за валюту нерезидентом і
переробляється на іншу неалкогольну продукцію для її вивезення за межі території України.
Пунктом 7.4 Положення № 111 передбачено, що особливості справляння акцизного збору в
разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах
визначено Законом № 327/95-ВРта розпорядженням № 580-р.
У разі здійснення операцій зі спиртом як давальницькою сировиною, що закуповується
нерезидентом на спиртозаводі за валюту, ці операції підпадають під юрисдикцію
спеціального Закону № 327/95-ВР
Відповідно до ст. 379 Господарського кодексу всі суб'єкти зовнішньоекономічної
діяльності мають право на здійснення будь-яких видів зовнішньоекономічної діяльності та
зовнішньоекономічних операцій, якщо інше не встановлено законом.
Законом № 327/95-ВР установлено, що до операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на
конкретному, а також на заключному етапі переробки є основним матеріалом та її вартість
становить не менше ніж 20% від загальної вартості готової продукції. Цим самим Законом
визначено і строк здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах.
Згідно із Законом № 327/95-ВР та Порядком № 83 сплата ввізного мита, податків і
зборів (крім митних зборів) може провадитися українським виконавцем (суб'єкт
господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною) шляхом
видачі простого векселя податковому органу за місцезнаходженням виконавця з терміном
платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш
як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД.
 Таким чином, спиртозавод фактично не сплачує відразу акцизний збір. до бюджету зі
спирту, який продає нерезиденту, але зобов'язаний сплатити його протягом 90 днів, якщо
продукція, виготовлена з цього спирту, не буде вивезена за межі митної території України.
Вексе-ледержателем є податковий орган, у якому суб'єкт господарської діяльності
(векселедавець) зареєстрований як платник податків та який обліковує, відстрочує і здійснює
законодавчо передбачені заходи щодо погашення векселя. При вивезенні готової продукції в
повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у 90-денний
термін та поданні копії вивізної ВМД з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення
готової продукції, про фактичний ггеретин готовою продукцією митного кордону України,
вексель погашається, чим спиртозавод може документально в повному обсязі підтвердити
правомірність користування пільгою щодо сплати акцизного збору — є вивезення продукції,
що виготовлена зі спирту, за межі митної території України і є надходження іноземної
валюти на рахунок спиртзаводу. Для здійснення контролю за такими операціями слід
враховувати, що повинно бути зареєстровано представництво нерезидента в Україні,
легалізовано документи, видані нерезидентом особі, якими нерезидент уповноважує її
здійснювати операції від його імені на території України, має бути складено акт приймання-
передачі спирту нерезиденту від спиртозаводу, який за укладеним договором (контрактом)
переробляє реалізований ним спирт на давальницьких умовах на іншу продукцію, а сам
давальницький спирт спиртозавод має обліковувати поза балансом.
Митне оформлення продукції, виготовленої зі спирту етилового, можна здійснювати за
умови супроводження таких вантажів під час їх вивезення автотранспортом — підрозділами
митної варти, залізничним транспортом — підрозділами воєнізованої охорони Укрзалізниці
чи надання замовником (нерезидентом) фінансової гарантії'у формі грошової застави в
розмірі всіх податків, зборів, обчислених у порядку, встановленому для оподаткування цієї
продукції в разі реалізації на території України.
Таким чином, переробляти спирт етиловий на давальницьких умовах на іншу
продукцію дозволено лише на тих спиртозаводах, у яких нерезидент придбаває цей спирт.
З 01.0 1 .2004 р. відповідно до ст. 5 Декрету № 18-92 акцизний збір не справляється з
товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території
України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі
митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно
оформленою митною вантажною декларацією.
Згідно зі ст. 377 Господарського кодексу зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів
господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання
митного кордону України майном, зазначеним у частині першій ст. 139 цього Кодексу.
Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно
вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не
заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності.
Алкогольні напої, що ввозяться в Україну, підлягають маркуванню акцизними марками;
маркування здійснює сам нерезидент – виробник чи продавець підакцизних товарів.
Насамперед нагадаємо, що імпорт алкогольних напоїв підлягає ліцензуванню, вартість
річної ліцензії становить 780 грн.
Подальшу реалізацію алкогольних напоїв імпортер може здійснити лише придбавши
ліцензію на їх продаж. Придбання такої ліцензії є обов'язковим для імпортера незалежно від
форми подальшої реалізації (оптова або роздрібна торгівля) імпортованих алкогольних
напоїв. Річна вартість ліцензії на оптовий продаж алкогольних напоїв, крім сидру та пері (без
додавання спирту), становить 500 000 грн. Вартість ліцензії на роздрібну торгівлю становить
8000 грн. на рік на кожен РРО, через який здійснюється роздрібний продаж алкогольних
напоїв. Таким чином, імпортер алкогольних напоїв повинен мати дві або навіть три ліцензії:
на імпорт та продаж.

Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів

(продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п. п.
222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок
сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день
подання митної декларації (п. п. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Для одержання марок акцизного податку імпортер повинен подати продавцю таких
марок заявку-розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, платіжні документи, що
підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету (п.
226.14 ст. 226 ПКУ).
Таким чином контроль за сплатою акцизного податку з підакцизної продукції, яка не
маркується марками акцизного податку, здійснюється Державною митною службою (далі –
Держмитслужба).
Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та
подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами
та доповненнями.
Формою Декларації передбачено декларування лише ввезеної на митну територію
України маркованої продукції.
Тобто відображення імпортером алкогольних напоїв (в т.ч. пива), які не підлягають
маркуванню марками акцизного податку в декларації акцизного податку не передбачено.

Список використаних джерел:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584%D0%B0-18#Text
https://zakon.rada.gov.ua/go/1463-IX
https://document.vobu.ua/doc/4009
https://buh.ligazakon.net/ru/news/208865_aktsiznye-marki-dlya-neigristykh-vin-i-testovykh-
obraztsov-alkogolya-otmeneny-s-1-yanvarya
https://focus.ua/ukraine/502548-teper-bez-procentov-pochemu-zakon-5600-uvelichit-nalog-
na-alkogol-na-5