ЗМІСТ

1.УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ РРО / ПРРО З 1 СІЧНЯ 2022 РОКУ ............ 3

2. ФІСКАЛЬНИЙ КАСОВИЙ ЧЕК НА ТОВАРИ (ПОСЛУГИ) .................. 4

3. ПОЯСНЕННЯ ДО ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕКВІЗИТІВ ФІСКАЛЬНОГО

ЧЕКУ ................................................................................................................... 5

4. ТОП – 10 важливих роз’яснень про застосування РРО/ПРРО ................. 7

5. ПЕРЕЛІК окремих форм та умов проведення діяльності у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити
розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових
операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з
використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових
операцій............................................................................................................. 12

2
 1. УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ РРО / ПРРО
З 1 СІЧНЯ 2022 РОКУ

2. РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку І групи (пп. 296.10

ПКУ).
При перевищенні в календарному році граничного розміру доходу для платників єдиного
податку І групи (у 2022 році – 1 085 500 грн. (167 МЗП)) слід перейти на іншу групу платників ЄП
або на загальну систему оподаткування.

3. Інші ФОП незалежно від системи оподаткування з 1 січня 2022 року зобов’язані
застосовувати РРО або ПРРО у разі, якщо:

➢ оплата за товар (послугу) здійснюється готівкою;

➢ оплата за товар здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів,

платіжних чеків, жетонів тощо.

4. ФОП не застосовує РРО або ПРРО при здійсненні споживачем розрахунків за

послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою:

➢ банківських систем дистанційного обслуговування (зокрема, Приват24, Ощад24/7

тощо);
➢ сервісів переказу коштів (Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають
можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно).

РОЗРАХУНКОВА ОПЕРАЦІЯ – це:

• приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків,

жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий
покупцем товар (ненадану послугу);
• у разі застосування банківської платіжної картки: оформлення відповідного
розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця
або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо
перерахування коштів у банк покупця.

ШТРАФ 100 ВІДСОТКІВ ВАРТОСТІ ПРОДАНИХ ТОВАРІВ (РОБІТ, ПОСЛУГ) за:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО (ПРРО) або РК на неповну суму
вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО (ПРРО) з фіскальним режимом роботи;
• невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового
документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без
використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта
господарювання.

За повторне порушення - ШТРАФ 150 ВІДСОТКІВ вартості проданих товарів (робіт, послуг).

3
 Форма N ФКЧ-1
2. ФІСКАЛЬНИЙ КАСОВИЙ ЧЕК НА ТОВАРИ (ПОСЛУГИ)

4
 3. ПОЯСНЕННЯ ДО ОБОВ'ЯЗКОВИХ РЕКВІЗИТІВ ФІСКАЛЬНОГО ЧЕКУ
• рядок 1:
найменування суб'єкта господарювання;
• рядок 2:
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності
або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об'єктів оподаткування"
та повідомлене ДПС формою 20-ОПП;
• рядок 3:
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи
користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер
будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП;
• рядок 4:
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника
ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН";
• рядок 5:
для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта / номер
ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це
відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються
великі літери "ІД";
• рядок 6:
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,
- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги)
• рядок 7:
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених
чинним законодавством);
• рядок 8:
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених
чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника);
• рядок 9:
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої
(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
• рядок 10:
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;
• рядок 11:
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
• рядок 12:
ідентифікатор платіжного пристрою;
• рядок 13:
сума комісійної винагороди (у разі наявності);
• рядок 14:
вид операції;
• рядок 15:
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами
безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ";
• рядок 16:
напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент
якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній
системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду);
• рядок 17:
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким
друкується відповідно напис "Касир";
5
 • рядок 18:
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це
передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно
написи "Касир" та "Держатель ЕПЗ";
• рядок 19:
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо),
суму коштів за цією формою оплати та валюту операції;
• рядок 20:
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою
друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
• рядок 21:
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки
ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами
(послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ";
• рядок 22:
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та
зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку,
крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума
такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується
назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За
потреби дозволяється використовувати скорочення;
• рядок 23:
заокруглення;
• рядок 24:
до сплати;
• рядок 25:
фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату
(день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції;
• рядок 26:
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час
здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер
електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний
номер ПРРО);
• рядок 27:
позначка щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек
програмним реєстратором розрахункових операцій (для касового чека, що створюється
програмним реєстратором розрахункових операцій);
• рядок 28:
контрольне число, сформоване в режимі офлайн (для касового чека, що створюється
програмним реєстратором розрахункових операцій);
• рядок 29:
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі
літери "ЗН". Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не
зазначається ();
• рядок 30:
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі
літери "ФН" або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким
друкуються великі літери "ФН ПРРО";
• рядок 31:
напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та графічне зображення найменування або логотипу
виробника.

6
 4. ТОП – 10 важливих роз’яснень про застосування РРО/ПРРО
1. Застосування РРО/ПРРО у разі доставки товару Новою Поштою

ІПК ДФС у Львівській області

від 20.05.2019 р. №2243/ІПК/10/13-01-14-07-10

«… При отриманні оплати на свій поточний рахунок через платіжну систему FORPOST
інтернет-магазин не приймає від покупця ані готівкових коштів, ані платіжних карток, платіжних
чеків, жетонів тощо. Їх приймає платіжна організація від свого імені. Інтернет-магазин отримує
безготівкові грошові кошти на свій поточний рахунок, тому розрахункова операція в розумінні
Закону про РРО у інтернет-магазину відсутня. Отже, і обов'язку застосування РРО в цьому
випадку немає».

2. Застосування РРО/ПРРО у разі оплати товару через "Нова-Пей" або повернення

оплати за товар

ІПК ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

від 18.10.2021 р. N 3862/ІПК/10-36-07-07-20
«……якщо споживач (клієнт) дистанційно замовив товар, наприклад на веб-сайті
продавця (Інтернет - магазин), не здійснював передплату за замовлений товар, а доставка товару
здійснюється ТОВ "Нова Пошта" на підставі договору, відповідно до якого товар передається ТОВ
"Нова Пошта" для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується ТОВ
"Нова Пошта" безпосередньо при передачі товару покупцю у своєму відділенні, а продавець
зобов'язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, продавець зобов'язаний вкласти у поштове
відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який
має містити обов'язкові реквізити.
Наголошуємо, що приєднання до договору "Про переказ коштів" не визначає ФОП, як
продавця, та не наділяє ТОВ "Нова-Пей" повноваженнями передавати право власності на товари
споживачу. Зобов'язання щодо видачі відповідного розрахункового документу покупцю,
відповідно до наведеного у запиті прикладі, покладається на продавця та/або ТОВ "Нова Пошта",
як безпосередніх учасників договору купівлі - продажу.
Пунктом 7 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що
застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги),
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 N 547, із змінами та
доповненнями, передбачено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від
послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших
випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом
реєстрації від'ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з
використанням операції "сторно".
Статтею 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати
особі, яка повертає товар чи відмовляється від послуги в обов'язковому порядку розрахунковий
документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Звертаємо увагу, що алгоритм дій продавця товарів та надавача йому таких послуг, форма
оплати за такі послуги, та спосіб, у який продавцю будуть повернуті належні йому матеріальні
цінності, має бути чітко визначений умовами Цивільно-правового договору та, зокрема, містити
інформацію щодо способу, у який він виконується.
Фактично посередник надає продавцю послуги з доставки на адресу продавця належних
йому матеріальних цінностей, не залежно від їх форми (готівкова, безготівкова, тощо), після
виконання ним розрахункової операції в готівковій чи безготівковій формі, при безпосередньому
продажу споживачу.

7
 Отже, виходячи з наведеного Вами прикладу, обов'язок щодо видачі розрахункового
документа клієнту у разі повернення товару виникає у ТОВ "Нова Пошта".
Разом з тим, якщо повернення коштів клієнту буде здійснено через банківські
системи обслуговування за умови використання реквізитів розрахункового рахунку у
форматі IBAN, то РРО/програмний РРО застосовувати не потрібно…
…РРО застосовується суб'єктом господарювання безпосередньо при замовленні клієнтом
та підтвердженні сплати за товар (послугу), у безготівковій формі. У касовому чеку зазначається
форма оплати за товар (послугу), наприклад "БЕЗГОТІВКА", "ПЕРЕДОПЛАТА", тощо.
При цьому здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу
коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку
або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку
через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), РРО може не застосовуватись».

3. Отримання готівки від кур'єрської служби доставки у разі її перерахування, як

післяплати за товар
ІПК ДПС від 22.03.2019 р. N 1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

«…Якщо Ви отримуєте готівку у відділенні кур'єрської служби доставки, за раніше

відправлений товар, і споживач через службу доставки перерахував післяплату за придбаний
товар, зазначена операція не потребує проведення через РРО.
Разом з тим, Ви обов'язково зобов'язані у день отримання оплати відображати у
відповідній книзі суму доходу, отриманого від реалізації товару.»

4. Чи зобов'язане Товариство застосовувати РРО (ПРРО) у разі отримання платежів

застосуванням інтернет-еквайрингу через онлайн платіжні системи та/або банківські
системи дистанційного обслуговування

ІПК ДПС від 14.06.2021 р. N 2391/ІПК/99-00-07-05-01-06

«… РРО може не застосовуватись при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій
формі:
- шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через
установу банку;
- шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг), з
використанням реквізитів рахунку, зазначених відповідно до Національного стандарту України
"Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в
Україні (IBAN Registry:2009, NEQ). ДСТУ-Н 7167:2010, затвердженого наказом Державного
комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 N
454 (далі - стандарт IBAN);
- у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який
належить банку.
Таким чином та в межах надання допомоги щодо практичного застосування норм
податкового та іншого законодавства ДПС повідомляє, що у разі використання як способу оплати
реквізитів рахунку товариства у стандарті IBAN (зазначені у нижній частині бланку Товариства,
на якому надіслано запит до ДПС), розрахунок за якими клієнтами може здійснитись виключно у
відділенні банку або за допомогою інтернет-банкінгу, Товариство позбавляється обов'язку
застосовувати РРО при обробці виписок про рух коштів на рахунках в установі банку».

8
 5. Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої
в касовому чеку

ІПК ДПС від 24.11.2021 р. N 4482/ІПК/99-00-07-05-02-06

«…для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не
передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а
вимагає зазначати в чеках РРО / програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме
найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких
чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів
марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані
або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на
алкогольні напої, незалежно чи придбано такий товар у роздріб чи в оптовій мережі.
Враховуючи вищевикладене, при програмуванні алкогольної продукції, що реалізується
на розлив, слід забезпечити введення даних / сканування марки для відображення її реквізитів у
розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах першого відкриття (відкорковування,
відкупорювання) для продажу на розлив.
Водночас наразі порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону N
265, не передбачено обов'язку для суб'єктів господарювання при реєстрації розрахункових
операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки
акцизного податку на алкогольні напої.
Враховуючи викладене, обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки
акцизного податку на алкогольні напої визначено лише Положенням N 13, в редакції Наказу N
329.
Отже, з 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до суб'єктів господарювання
штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення
цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у
контролюючих органів не виникне».

6. Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

ЗІР, категорія 109.10

«…Згідно з приміткою 8 до форми N ФКЧ-1 "Фіскальний касовий чек на товари
(послуги)", наведеній у додатку 1 до Положення N 13, QR-код зазначається у разі наявності.
При цьому, п. 3 Наказу N 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01
серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема,
відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії
внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не
перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом N 306.
До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких
включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до
дня набрання чинності Наказу N 306, за наявності технічних можливостей мають бути
доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону N 265 з метою
забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів,
відповідно до Наказу N 306.
Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі
наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

9
 7. Чи має право суб'єкт господарювання використовувати ПРРО, зареєстрований на
стаціонарний господарський об'єкт (магазин, склад), при доставці товару покупцю як
"пересувний" ПРРО?

ІПК ДПС від 20.04.2021 р. N 1650/ІПК/99-00-07-05-01-06

Відповідно розділу 4 Заяви (ф. 1-ПРРО) в залежності від призначення ПРРО зазначається
його тип - стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.
Належним чином зареєстрований ПРРО на стаціонарний господарський об'єкт (магазин,
склад) може використовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру
щодо такого ПРРО. Отже, застосування ПРРО, зареєстрованого на стаціонарний об'єкт, для
виїзної торгівлі забороняється, в тому числі і при здійсненні доставки товару.

8. Яку господарську одиницю необхідно зазначати при реєстрації ПРРО у випадку

використання транспортного засобу, що експлуатується на підставі договору про надання
транспортних послуг?

ІПК ДПС від 20.04.2021 р. N 1650/ІПК/99-00-07-05-01-06

Коли доставка товару здійснюється суб'єктом господарювання із використанням

транспортного засобу, що експлуатується на підставі договору про надання транспортних послуг,
у повідомленні зазначаються відомості про цей транспортний засіб як про об'єкт оподаткування із
зазначенням виду права на нього згідно з договором. У заяві про цей транспортний засіб
повідомляється як про господарську одиницю, на яку реєструється ПРРО, із зазначенням типу
ПРРО для цієї господарської одиниці - "пересувний".
… Для проведення розрахунку за доставлений товар поза межами цієї господарської
одиниці реєструється ПРРО з типом "Пересувний", який використовується з додержанням таких
умов:
• товари, що реалізуються у господарській одиниці та за її межами, включені до
однієї номенклатури товару, що запрограмована в цьому ПРРО;
• розрахункову операцію за межами господарської одиниці здійснює на ПРРО
виключно суб'єкт господарювання або особа, якій надані повноваження проводити
та засвідчувати проведення розрахункової операції електронним
підписом/печаткою;
• дані про сертифікати електронних підписів/печаток осіб, які можуть проводити
розрахунки на цьому ПРРО включені до Реєстру і є чинними;
• суб'єктом господарювання забезпечено умови, за яких не відбудеться
компрометація особистого ключа електронного підпису/печатки у
розумінні Закону України "Про електронні довірчі послуги".
У фіскальному чеку в такому випадку зазначається назва та адреса стаціонарної
господарської одиниці, на яку зареєстрований ПРРО.
У разі, якщо суб'єктом господарювання одночасно провадиться діяльність у різних сферах
із застосуванням ПРРО і місця провадження такої діяльності (місця проведення розрахунків)
мають різні адреси, то вони вважаються різними господарськими одиницями і потребують
реєстрації ПРРО на кожну господарську одиницю окремо.

10
 9. Як повідомляти про несправності РРО або ПРРО?

Роз’яснення ГУ ДПС У М. КИЄВІ від 15.06.2021

«… у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю,
повідомлення в довільній формі надсилається письмово або засобами телекомунікацій до:
• контролюючого органу, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований
платником податків - протягом двох робочих днів після дня виявлення
несправностей чи пошкодження;
• центру сервісного обслуговування - протягом робочого дня, в якому виявлено
несправності чи пошкодження.
У разі виявлення несправностей ПРРО суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом
дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий
орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою
формою.
Форму N 2-ПРРО "Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора
розрахункових операцій" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020
року N 317 (додаток 2 до Порядку N 317).
Нормами Закону N 265 не передбачено відповідальності до суб'єкта господарювання у
разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а
також пошкодження засобів контролю.»

10. Чи можуть використовувати одну печатку декілька касирів на одному ПРРО в

межах однієї зміни?

ЗІР, категорія 109.20

Декілька касирів можуть використовувати одну печатку на одному програмному
реєстраторі розрахункових операцій в межах однієї зміни.

Для нотаток ___________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________

11
 ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 серпня 2000 р. N 1336
5. ПЕРЕЛІК
окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити
розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових
операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з
використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових
операцій
1. Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що
здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.
2. Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини,
авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки,
розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.
3. Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території
магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу.
4. Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється
підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які
використовують продукцію власного виробництва.
5. Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у
їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ.
6. Роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території
закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл.
7. Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і
ветеринарних послуг на території села.
8. Продаж товарів (за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням
Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв'язку в селах.
9. Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої
друкованої продукції на підприємствах поштового зв'язку, якщо питома вага такої продукції
становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних
товарів.
10. Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією,
номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в
електротранспорті, на морських і річкових суднах.
11. Надання побутових послуг:
на території села;
з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури,
телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та
людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни,
хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та
шкіряної галантереї, металевих виробів фізичними особами - підприємцями, які провадять
господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не
використовують працю найманих осіб.
<…>
13. Надання послуг бібліотеками.

12
 14. Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг
релігійними організаціями.
15. Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному,
морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів
України за поданням Мінінфраструктури.
<…>
17. Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу.
<…>
19. Приймання від населення вторинної сировини та металобрухту.
20. Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться
страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування
цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами ("Зелена
Картка").
21. Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.
22. Провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно
із Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" надано статус гірських.
23. Надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у
замовника.
24. Організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які
проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також
надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами
стаціонарних приміщень суб'єктів туристичної та екскурсійної діяльності.
25. Надання послуг:
з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на
засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин
(ліцензія, відстрільна картка);
з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови
проведення розрахунків вдома у споживача.
26. Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива,
безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у
театрально-видовищних та спортивних закладах.
27. Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні
пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Зверніть увагу!

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів

(надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО/ПРРО є обов'язковим,
для форм та умов проведення діяльності, визначених:
у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 переліку, 500 тис. гривень на один
суб'єкт господарювання;
у пунктах 4 і 7 переліку, - 250 тис. гривень на один структурний
(відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
13
14