Professional Documents
Culture Documents
ДАЙДЖЕСТ 01 ТЦ (НА 05.02.2024) (финиш)
ДАЙДЖЕСТ 01 ТЦ (НА 05.02.2024) (финиш)
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ
AZONES
ДАЙДЖЕСТ № 1
ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ
КОНСУЛЬТАЦІЙ З ТЦУ
№ 01
01.01.2024 – 31.01.2024
ЗМІСТ
КОНТАКТНІ ДАНІ 49
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПОДАТКОВІ
КОНСУЛЬТАЦІЇ З ТЦУ (ЗАСТОСУВАННЯ
ПРИНЦИПУ «ВИТЯГНУТОЇ РУКИ») ЗА
СІЧЕНЬ 2024 РОКУ
податків:
еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом
третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;
еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами
четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового
резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника
материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією)
визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК,
деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної
юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності
такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту
CbC, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту
39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.
Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
в редакції Закону № 2970-ІХ, встановлено, зокрема що норми абзацу
третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо
подання платниками податків Звітів CbC – вперше застосовуються щодо
фінансового року, встановленого материнською компанією МГК, який
закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням
строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4
статті 39 розділу І Кодексу.
Норми абзаців четвертого – сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4
статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC –
вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у
період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC
набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією –
стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо
автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав,
визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4
статті 39 розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту
CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І
Кодексу.
З огляду на зазначене вище та враховуючи той факт, що Товариство
не є материнською компанією МГК, а відповідна угода QCAA станом на
31.12.2022 не набула чинності, то подання Звіту CbC від Товариства не
вимагається.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і
може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку
консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не
вимагається;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового
резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що
містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не
набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення
фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39
розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового
резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що
містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні
факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність
таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної
юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про
системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному
органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента
України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим
резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення
надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених
цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків –
резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за
вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику.
Згідно з підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу,
для цілей подання Звіту CbC застосовуються такі показники мінімального
розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник
податків:
еквівалент 750 мільйонів євро - для обставин, визначених абзацом
третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;
еквівалент 750 мільйонів євро - для обставин, визначених абзацами
четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового
резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника
материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією)
визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК,
деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної
юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності
такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту
CbC, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту
39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.
Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
в редакції Закону № 2970-ІХ, встановлено, зокрема що норми абзацу
третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо
подання платниками податків Звітів CbC - вперше застосовуються щодо
фінансового року, встановленого материнською компанією МГК, який
Щодо запитань 1 та 2
Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28
п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить,
зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-
довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль
за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку
проведення операцій з благодійною та гуманітарною допомогою не
належать до компетенції ДПС.
Водночас повідомляємо, що загальні засади благодійної діяльності в
Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI
Щодо запитання 3
Стосовно підтвердження інформації про країну реєстрації
нерезидента для цілей застосування п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу
повідомляємо, що норми Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми
документа для такого підтвердження. Тож платник податків підтверджує
такі дані на підставі наявних документів у довільній формі.
Щодо питань 1 - 4
Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу
передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець,
фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт
господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який
обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який
провадить господарську діяльність через постійне представництво на
території України, які здійснюють на користь нерезидента або
уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його
походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на
рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують
податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за
ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах
141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що
сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено
положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 розділу I Кодексу, якщо
міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною
Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом,
застосовуються правила міжнародного договору. Порядок застосування
міжнародного договору щодо доходів нерезидентів із джерелом їх
походження з України визначений у статті 103 розділу II Кодексу.
Пунктом 103.1 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що,
застосування правил міжнародного договору здійснюється шляхом
звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України,
зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою
сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до
міжнародного договору.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про
право міжнародних договорів від 23.05.1969, Угода повинна тлумачитись
добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати
термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору.
Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатись до додаткових засобів
тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин
укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного
оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та
Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного
оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які
розвиваються.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати
звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену
відповідним міжнародним договором під час виплати доходу нерезиденту,
якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем
(власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним
договором), і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір
Щодо питань 5 - 6
Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I
Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські
операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування
податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія
Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до
оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними
стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами -
нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5
цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або
придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами,
зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку
держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно
до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не
сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з
доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів,
та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані
як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких
нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I
Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного
ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей,
документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати
на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника
податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах -
на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій
звітності згідно з національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової
звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії,
плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з
будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
Щодо питань 1 - 4
Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу
передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець,
фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт
господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який
обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який
провадить господарську діяльність через постійне представництво на
території України, які здійснюють на користь нерезидента або
уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його
походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на
рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують
податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за
ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах
141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що
сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено
положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 розділу I Кодексу, якщо
міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною
Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом,
застосовуються правила міжнародного договору. Порядок застосування
міжнародного договору щодо доходів нерезидентів із джерелом їх
походження з України визначений у статті 103 розділу II Кодексу.
Пунктом 103.1 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що,
застосування правил міжнародного договору здійснюється шляхом
звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України,
зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою
сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до
міжнародного договору.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про
право міжнародних договорів від 23.05.1969, Угода повинна тлумачитись
добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати
термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору.
Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатись до додаткових засобів
тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин
укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного
оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та
Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного
оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які
розвиваються.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати
звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену
відповідним міжнародним договором під час виплати доходу нерезиденту,
якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем
(власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним
договором), і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір
Щодо питань 5 - 6
Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I
Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські
операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування
податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія
Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до
оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними
стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами -
нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5
цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або
придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами,
зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку
держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно
до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не
сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з
доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів,
та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані
як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких
нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I
Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного
ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей,
документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати
на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника
податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах -
на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій
звітності згідно з національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової
звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії,
плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з
будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
____________________________________________________________________________________
КОНТАКТНІ ДАНІ:
У разі зацікавленості послугами Адвокатського об’єднання «AZONES» у
сфері контролю трансфертного ціноутворення звертайтеся до Команди
AZONES із податкового права – будемо раді направити наші знання та
досвід на благо Вашої компанії
v.krugliak@azones.law
alonaponochovna@azones.law
t.shevchenko@azones.law
ДАЙДЖЕСТ ПІДГОТОВЛЕНО:
КРУГЛЯК ВЯЧЕСЛАВ,
ПАРТНЕР, КЕРІВНИК ПРАКТИКИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА ТА ТРАНСФЕРТНОГО
ЦІНОУТВОРЕННЯ АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ AZONES
КУРІЛОВ ЄВГЕН,
МЕНЕДЖЕР ПРАКТИКИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА ТА ТРАНСФЕРТНОГО
ЦІНОУТВОРЕННЯ АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ AZONES