ДАЙДЖЕСТ 01 ТЦ (НА 05.02.2024) (финиш)

1
Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

2
АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ
AZONES
ДАЙДЖЕСТ № 1
ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ
КОНСУЛЬТАЦІЙ З ТЦУ
(ІПК, ЯКІ ПРЯМО ЧИ ОПОСЕРДКОВАНО СТОСУЮТЬСЯ

ПИТАНЬ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ (ПРИНЦИПУ
«ВИТЯГНУТОЇ РУКИ»))
№ 01
ЗА СІЧЕНЬ 2024 РОКУ
01.01.2024 – 31.01.2024
Згідно даних Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk

3
ЗМІСТ
ПРО ПОСЛУГИ АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ AZONES У ПРАКТИЦІ

ПОДАТКОВОГО ПРАВА ТА ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ 5
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ З ТЦУ 6
№2/ІПК/99-00-16-01-02 ІПК від 02.01.2024 та №4/ІПК/99-00-21-

02-03 ІПК від 03.01.2024 – щодо обов’язку (відсутності обов’язку)
надання платниками податку на прибуток Звіту у розрізі країн міжнародної
групи компаній (Звіту CbC) сторінки 6 та 10 відповідно
№6/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024 – щодо питання

застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання Звіту про
контрольовані операції (п. 120.4 ст. 120 ПКУ) 14
№7/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024 – щодо відповідності

організаційно-правової форми нерезидента вимогам, встановленим пп. «г»
пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (відповідності Переліку ОПФ,
затвердженому постановою КМУ від 04.07.2017 № 480) 16
№ 23/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024 – щодо особливостей

коригування фінансових результатів відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5
ст. 140 ПКУ за операціями з отримання благодійної (гуманітарної) допомоги
із врахуванням принципу «витягнутої руки» 17
№199/ІПК/25-01-04-03-06 від 12.01.2024 ГУ ДПС у Чернігівській

області - щодо коригування фінансового результату до оподаткування на
суму витрат на навчання керівника в приватному вищому навчальному
закладі, який є неприбутковим та особливостей коригування фінансового
результату у разі якщо сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у
неприбуткової організацій не підтверджується за принципом "витягнутої
руки", відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу 20
№243/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 16.01.2024 – щодо коригування

фінансового результату та питання ТЦУ (принципу «витягнутої руки», коли
ТОВ в результаті реорганізації приєднується до Компанії 22

4
№310/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК та № 311/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

від 19.01.2024 – щодо особливостей застосування угод (конвенцій) про
уникнення подвійного оподаткування УУПО (Конвенцій) та окремих питань
ТЦУ (застосування принципу «витягнутої руки»)) 26 та 33
№482/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 29.01.2024 – щодо коригування

фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості операцій
банку із залучення грошових коштів від неприбуткових організацій за
договорами банківського вкладу (депозиту) 40
ДОВІДКОВО ПРО ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ВИТЯГ ІЗ

ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ 43
КОНТАКТНІ ДАНІ 49

5
ПРО ПОСЛУГИ АДВОКАТСЬКОГО

ОБ’ЄДНАННЯ AZONES У ПРАКТИЦІ
ПОДАТКОВОГО ПРАВА ТА
ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
Наша компанія – Адвокатське об’єднання «AZONES» пропонує Вам

комплекс послуг у сфері контролю трансфертного ціноутворення.
Зокрема комплекс наших послуг включає:
1. Підготовку Документацій з трансфертного ціноутворення (далі -
ДТЦ):
 аналіз умов контрольованих операцій та операцій, які підпадають під
норми статті 140.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
 обґрунтування наявності ділової мети в здійснених операціях;
 аналіз господарської діяльності щодо внутрішніх неконтрольованих
операцій;
 обґрунтування вибору найбільш доцільного методу трансфертного
ціноутворення;
 дослідження ринку та сегменту, в якому компанія здійснює
господарську діяльність;
 виконання бенчмаркінгу (аналіз та відбір зіставних компаній);
 розрахунок діапазону цін і рентабельності, в залежності від обраного
методу трансфертного ціноутворення;
 компіляція ДТЦ з додатками до неї, відповідно вимог статті 39 ПКУ.
2. Підготовка звіту про контрольовані операції:
 аналіз господарських операцій на відповідність критеріям
контрольованих;
 підготовка звіту про контрольованих операцій відповідно вимог ПКУ;
3. Надання консультацій у напрямку трансфертного
ціноутворення:
 консультації з окремих питань;
 аналіз наявності ризиків у сфері трансфертного ціноутворення;
 підготовка відповідей на запити податкової служби.
4. Супровід податкових перевірок та судових спорів:
 аналіз проблемних та спірних випадків;
 розробка стратегії щодо нівелювання потенційних ризиків;
 розгорнуті консультації із спірних питань щодо підходів та політик
трансфертного ціноутворення.

6
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПОДАТКОВІ
КОНСУЛЬТАЦІЇ З ТЦУ (ЗАСТОСУВАННЯ
ПРИНЦИПУ «ВИТЯГНУТОЇ РУКИ») ЗА
СІЧЕНЬ 2024 РОКУ
№2/ІПК/99-00-16-01-02 ІПК від 02.01.2024
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Державна податкова служба України за результатами розгляду
звернення Товариства щодо надання платниками податку на прибуток
звітності у розрізі країн міжнародної групи компаній, керуючись ст.52
Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство входить до міжнародної групи
компаній (далі – МГК), материнська компанія якої зареєстрована в
Республіці Австрія. Сукупний консолідований дохід МГК перевищує
еквівалент 750 млн. євро, тому виникає необхідність подання звіту у розрізі
країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт CbC). Товариство не є
материнською компанією, материнська компанія не уповноважувала
Товариство на подання Звіту CbC. Материнська компанія МГК відповідно до
австрійського законодавства подає Звіт CbC самостійно до податкового
органу Республіки Австрія.
З огляду на наведені вище фактичні обставини, Товариство просить
роз’яснити:
1. Чи набула чинності Багатостороння угода CbC у період з 1 січня до
31 грудня 2022 року?.
2. Чи зобов’язане Товариство подавати звіт у розрізі країн міжнародної
групи компаній за період з 1 січня до 31 грудня 2022 року?.
Щодо питання 1
Відповідно до підпункту 14.1.102 пункту 14.1 статті 14 розділу І
Кодексу Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 Кодексу) –
багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін
звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the
Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6
Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
Стаття 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових
справах передбачає, що дві або більше Сторони можуть за взаємною
згодою здійснювати автоматичний обмін інформацією, однак фактичний
обмін інформацією здійснюватиметься на двосторонній основі між
Компетентними органами.
За повідомленням на вебсайті ОЕСР (https://www.oecd.org/tax/beps/beps-

7
Україна входить до переліку підписантів

actions/action13/allcontent.htm)
(сторін) Багатосторонньої угоди компетентних органів щодо обміну звітами
між країнами із датою її підписання 03.11.2022 року
(https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-
mcaa-signatories.pdf), текст Багатосторонньої угоди CbC розміщено на
вебсайті Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)
mcaa.pdf).
Для цілей Багатосторонньої угоди CbC визначено терміни (Розділ 1),
зокрема термін «Чинна угода», що означає, щодо будь-яких двох
Компетентних органів, що обидва Компетентні органи заявили про свій
намір здійснювати автоматичний обмін інформацією один з одним та
виконали інші умови, викладені в пункті 2 розділу 8. Перелік Компетентних
органів, між якими діє ця Угода, має бути опублікований на вебсайті ОЕСР.
Пунктом 2 Розділу 8 Багатосторонньої угоди CbC визначено, що Угода
між двома Компетентними органами набере чинності на пізнішу з наступних
дат: (i) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив
повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з пунктом 1, що
включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до підпункту
1e) та (ii) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в
податкових справах набрала чинності та стала чинною для обох
Юрисдикцій.
Згідно з підпункту 14.1.103 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу
Угода QCAA (для цілей статті 39 Кодексу) – угода, укладена між
компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами
чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін
інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін
звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою
іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому
числі Багатостороння угода CbC.
Інформаційне повідомлення щодо набрання чинності Багатосторонньої
угоди CbC щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною
Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного
обміну інформацією, тобто відповідної угоди QCAA, буде розміщене на
вебсайті ОЕСР та вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Прес-
центр/Новини (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/#).
Щодо питання 2
28 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023
№ 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших
законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту
автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон
№ 2970-ІХ), яким, зокрема були внесені зміни до норм підпункту 39.4.10
пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу щодо визначення груп (категорій)
платників податків, що подаватимуть Звіт CbC та пункту 53 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо строків першого подання
Звіту CbC.
Відповідно до підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I

8
Кодексу, зі змінами внесеними Законом № 2970-ІХ, платник податків –

резидент України, що належить до міжнародної групи компаній, у випадках,
визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у
розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі з
дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та
електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Звіт CbC подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК,
до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному,
розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує
материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує
відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого
доходу, визначений підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:
платник податків є материнською компанією МГК;
материнська компанія МГК уповноважує платника податків –
резидента України на подання Звіту CbC до контролюючого органу;
відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового
резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не
вимагається;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового
резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що
містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не
набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення
фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39
розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;
містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні
факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність
таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної
юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про
системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному
органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента
України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим
резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення
надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених
цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків –
резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за
вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику.
Згідно з підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу,
для цілей подання Звіту CbC застосовуються такі показники мінімального
розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник

9
податків:
еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом
третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;
еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами
четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового
резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника
материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією)
визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК,
деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної
юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності
такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту
CbC, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту
39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.
Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
в редакції Закону № 2970-ІХ, встановлено, зокрема що норми абзацу
третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо
подання платниками податків Звітів CbC – вперше застосовуються щодо
фінансового року, встановленого материнською компанією МГК, який
закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням
строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4
статті 39 розділу І Кодексу.
Норми абзаців четвертого – сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4
статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC –
вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у
період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC
набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією –
стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо
автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав,
визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4
статті 39 розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту
CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І
Кодексу.
З огляду на зазначене вище та враховуючи той факт, що Товариство
не є материнською компанією МГК, а відповідна угода QCAA станом на
31.12.2022 не набула чинності, то подання Звіту CbC від Товариства не
вимагається.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і
може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку
консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

10
№4/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 03.01.2024

Державна податкова служба України надає податкову консультацію з
питань подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (далі –
Звіт CbC) за 2022 рік.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що практична
необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у
тому, що він є учасником міжнародної групи компаній (далі – МГК), але не є
материнською компанією. Держава (територія) податкового резидентства
материнської компанії МГК – Данія. Консолідований дохід групи за 2022 рік
склав більше 750 млн. євро.
У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну
податкову консультацію з наступного питання:
чи є у платника податків обов’язок в подані Звіту CbC за 2022 рік в
Україні, якщо один з учасників МГК подав Звіт CbC в одній із юрисдикцій
діяльності МГК, а саме в Даніі?
28 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023
№ 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших
законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту
автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон
№ 2970-ІХ), яким, зокрема були внесені зміни до норм підпункту 39.4.10
пункту 39.4 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс)
щодо визначення груп (категорій) платників податків, що подаватимуть
Звіт CbC та пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу щодо строків першого подання Звіту CbC.
Відповідно до підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, зі змінами внесеними Законом № 2970-ІХ, платник податків -
резидент України, що належить до МГК, у випадках, визначених цим
підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт CbC в електронній
формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та
електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Звіт CbC подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК,
до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному,
розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує
материнська компанія МГК (за відсутності інформації - відповідно до
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує
відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого
доходу, визначений підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:
платник податків є материнською компанією МГК;
материнська компанія МГК уповноважує платника податків - резидента
України на подання Звіту CbC до контролюючого органу;
відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового

11
резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не
вимагається;
містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не
набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення
фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39
розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;
містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні
факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність
таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної
юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про
системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному
органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента
України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим
резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення
надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених
цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків –
резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за
вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику.
Згідно з підпунктом 39.4.102 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу,
для цілей подання Звіту CbC застосовуються такі показники мінімального
розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник
податків:
еквівалент 750 мільйонів євро - для обставин, визначених абзацом
третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;
еквівалент 750 мільйонів євро - для обставин, визначених абзацами
четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I
Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового
резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника
материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією)
визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК,
деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної
юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності
такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту
CbC, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту
39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.
Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу,
в редакції Закону № 2970-ІХ, встановлено, зокрема що норми абзацу
третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо
подання платниками податків Звітів CbC - вперше застосовуються щодо
фінансового року, встановленого материнською компанією МГК, який

12
закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням

строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4
статті 39 розділу І Кодексу.
Норми абзаців четвертого - сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4
статті 39 Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC - вперше
застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1
січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала
чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією - стороною
Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного
обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених
абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39
розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC,
визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.102 пункту 14.1 статті 14 розділу І
Кодексу Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 Кодексу), це
багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін
звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the
Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6
Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.
Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах
набрала чинності для України шляхом її ратифікації Верховною Радою
України згідно з Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, а Протокол про
внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну
допомогу в податкових справах ратифіковано Законом України від
11.01.2013 № 21-VII.
Стаття 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових
справах передбачає, що дві або більше Сторони можуть за взаємною
згодою здійснювати автоматичний обмін інформацією, однак фактичний
обмін інформацією здійснюватиметься на двосторонній основі між
Компетентними органами.
За повідомлення на вебсайті ОЕСР (https://www.oecd.org/tax/beps/beps-
actions/action13/allcontent.htm) Україна входить до переліку 100 підписантів
(сторін) Багатосторонньої угоди компетентних органів щодо обміну звітами
між країнами із датою її підписання 03.11.2022 року
mcaa-signatories.pdf).
Для цілей Багатосторонньої угоди CbC визначено терміни (Розділ 1),
зокрема термін «Чинна угода», що означає, щодо будь-яких двох
Компетентних органів, що обидва Компетентні органи заявили про свій
намір здійснювати автоматичний обмін інформацією один з одним та
виконали інші умови, викладені в пункті 2 розділу 8. Перелік Компетентних
органів, між якими діє ця Угода, має бути опублікований на вебсайті ОЕСР.
Пунктом 2 Розділу 8 Багатосторонньої угоди CbC визначено, що Угода
між двома Компетентними органами набере чинності на пізнішу з наступних
дат: (i) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив
повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з пунктом 1, що
включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до підпункту

13
1e) та (ii) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в

податкових справах набрала чинності та стала чинною для обох
Юрисдикцій.
Згідно до підпункту 14.1.103 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу
Угода QCAA (для цілей статті 39 Кодексу) – угода, укладена між
компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами
чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін
інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін
звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою
іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому
числі Багатостороння угода CbC.
Враховуючи той факт, що платник податків не є материнською
компанією МГК, а відповідна угода QCAA станом на 31.12.2022 року не
набула чинності, подання Звіту CbC за звітний період, який закінчується у
період з 1 січня до 31 грудня 2022 року від платника податків не
вимагається.
консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).

14
№6/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024

звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань
застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання Звіту про
контрольовані операції (далі – Звіт) за 2022 рік та, керуючись статтею 52
глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах
компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична
необхідність отримання податкової консультації полягає у необхідності
формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають
у випадку несвоєчасного подання Звіту за 2022 рік.
У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну
податкову консультацію з наступних питань:
1) яким пунктом передбачена відповідальність за несвоєчасне подання
Звіту?
2) з якого дня починають нараховуватись штрафні санкції?
3) який розмір штрафних санкцій?
Щодо питань 1 – 3
Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу
платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції,
зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт.
Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства
фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 із подальшими змінами та
доповненнями (далі – Порядок).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової
звітності передбачена статтею 120 розділу II Кодексу.
Зокрема, пунктом 120.6 статті 120 розділу II Кодексу визначено, що
несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції
або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті
відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу - тягне за собою
накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи,
встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний
календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції,
але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи,
встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи,
встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний
календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в
поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого
звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної

15
особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до пункту 120.4 статті 120 розділу II Кодексу невключення
до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду
контрольовані операції - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у
розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у
поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для
працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового
(звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у
відповідному звітному році.
Неподання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані
операції після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого пунктом 120.4
статті 120 розділу II Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в
розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи,
встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен
календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані
операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для
працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового
(звітного) року.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу
встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості
своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів
сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності,
передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у
відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків
коригування, подання електронних документів, що містять дані про
фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового
тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом
відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом
шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання
платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69
підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та переліки документів на
підтвердження, затверджено наказом Міністерства фінансів України від
29.07.2022 № 225.
консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

16
№7/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024

звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань
відповідності організаційно-правової форми нерезидента вимогам,
встановленим підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту
39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та,
керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції
повідомляє.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову
консультацію з наступного питання:
- Чи відповідає організаційно-правова форма нерезидента «TIR-PARTS»
M.ŁUKASIK; J.ŁUKASIK; J.GŁUCHOWSKI SPÓŁKA CYWILNA наведеній в
Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від
04.07.2017 № 480 (далі – Постанова № 480), організаційно-правовій формі
нерезидентів, які відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту
39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу не сплачують податок на
прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів,
отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є
податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні
особи, а саме: Spółka partnerska (Республіка Польща) - Професійне
партнерство - Professional Partnership?
Відповідно до положень підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту
39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу контрольованими операціями
є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт
оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків,
зокрема: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не
сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з
доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів,
та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані
як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких
нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Постановою № 480 затверджено перелік організаційно-правових форм
нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний
податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави
реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами
держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, в якому наведено
виключний перелік організаційно-правових форм нерезидентів, зокрема
резидентів Республіка Польща. SPÓŁKA CYWILNA в наведеному переліку
відсутня.
консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

17
№23/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 04.01.2024

(Коригування фінансового результату та ТЦУ (принцип «витягнутої руки»))

звернення Комунального підприємства _____ «_______» (далі –
Підприємство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток
підприємств операцій з отримання благодійної (гуманітарної) допомоги,
керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах
Згідно із зверненням Підприємство як набувач благодійної
(гуманітарної) допомоги отримує таку допомогу у вигляді майна
(необоротних активів та запасів) як від іноземних донорів - нерезидентів,
так і від неприбуткових організацій (резидентів України) для відновлення
та модернізації об’єктів енергетичної інфраструктури, пошкоджених
внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
У разі отримання благодійної (гуманітарної) допомоги фактична
(договірна) вартість відповідно отриманого майна дорівнює нулю.
З урахуванням викладеного вище платник податків просить надати
індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:
1. Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування
відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу за операціями з
отримання благодійної (гуманітарної) допомоги та на яку суму?
2. Чи можливо скористатися приписом абз. шостого п.п. 140.5.4
п. 140.5 ст. 140 Кодексу щодо незастосування вимог цього підпункту
платником податку на прибуток підприємств, якщо операція не є
контрольованою, та враховуючи, що сума фактично понесених витрат на
придбання майна дорівнює нулю, а фактична (договірна) ціна отриманої
благодійної (гуманітарної) допомоги завжди буде меншою за ціну,
визначену відповідно до принципу «витягнутої руки»?
3. Яким чином підтвердити інформацію про країну реєстрації донора
- нерезидента, що міститься у супроводжуючих документах на майно, за
відсутності довідки про країну його реєстрації?
Щодо запитань 1 та 2
Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28
п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить,
зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-
довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль
за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку
проведення операцій з благодійною та гуманітарною допомогою не
належать до компетенції ДПС.
Водночас повідомляємо, що загальні засади благодійної діяльності в
Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI

18
«Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі –

Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у
суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження
гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і
діяльності благодійних організацій.
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання,
оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної
допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV
«Про гуманітарну допомогу» зі змінами (далі – Закон № 1192).
Тож отримання благодійної допомоги має відбуватися у порядку,
встановленому Законом № 5073, а питання порядку проведення операцій з
гуманітарною допомогою регулюються законодавством України про
гуманітарну допомогу. При цьому бухгалтерський облік гуманітарної
допомоги та відповідна звітність, як встановлено частиною четвертою ст.
11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та
набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності
обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги
вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з
абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із
джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом
коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до
оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності
підприємства відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на
різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, зокрема,
що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на
суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім
активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім
операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та
операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу),
придбаних у:
неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових
установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума
вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права
користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких
організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує
25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня
звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального
фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є
об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є
умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів),
зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав

19
(територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.

39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до
переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г»
п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок
на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів,
отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є
податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні
особи.
Отже, враховуючи те, що в операціях підприємства з безоплатного
отримання майна у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги від
іноземних донорів (нерезидентів) та неприбуткових організацій (резидентів
України) вартість придбання дорівнює нулю, то різниця для коригування
фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5
ст. 140 Кодексу не виникає.
Щодо запитання 3
Стосовно підтвердження інформації про країну реєстрації
нерезидента для цілей застосування п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу
повідомляємо, що норми Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми
документа для такого підтвердження. Тож платник податків підтверджує
такі дані на підставі наявних документів у довільній формі.


20
№199/ІПК/25-01-04-03-06 від 12.01.2024

ГУ ДПС у Чернігівській області

Головне управління ДПС у Чернігівській області за результатами
розгляду звернення ПРАТ «________» щодо коригування фінансового
результату до оподаткування на суму витрат на навчання керівника в
приватному вищому навчальному закладі, який є неприбутковим (ознака
0048), та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України (далі -
Кодекс), повідомляє.
Платника цікавить питання, чи необхідно коригувати фінансовий
результат до оподаткування на суму витрат на навчання керівника в
приватному вищому навчальному закладі, який внесений до Реєстру
неприбуткових установ та організацій з ознакою 0048.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств,

відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який
визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення)
фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку),
визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або
міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені
відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що
фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму
30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім
активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім
операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та
операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього
Кодексу), придбаних, зокрема, у неприбуткових організацій, внесених до
Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання,
крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів
(крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг,
придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового)
року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних
установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і
неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь
страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого
страховика відповідно до закону.
Вимоги підпункту 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу
не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою
та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами,

21
визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури,

встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних
активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та
послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки"
відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу,
коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на
розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з
рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".
Норми підпункту 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу застосовуються за
результатами податкового (звітного) року.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій,
включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру
та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 Порядку ознака неприбутковості 0048 присвоюється
іншим юридичним особам, діяльність яких відповідає вимогам,
встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, утвореним та
зареєстрованим в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність
відповідної неприбуткової організації, тобто такі юридичні особи не
належать до бюджетних установ.
Таким чином, якщо сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг)
у неприбуткових організацій підтверджується платником податку за цінами,
визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури,
встановленої ст. 39 Кодексу, або сума таких витрат сукупно протягом
звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового)
року, податкові різниці для коригування фінансового результату до
оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. Кодексу не
виникають.
У разі якщо сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у
неприбуткових організацій не підтверджується платником податку за
цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до
процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, і така сума перевищує 25 розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного
(податкового) року, то фінансовий результат збільшується на суму 30
відсотків вартості таких товарів (робіт, послуг).


22
№243/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 16.01.2024

(Коригування фінансового результату та ТЦУ (принцип «витягнутої руки»)
при реорганізації СГ)

звернення ПрАТ «» (далі – Компанія) щодо зарахування процентів у
зменшення фінансового результату до оподаткування у передавальному
акті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в
межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні в результаті реорганізації ТОВ «» (далі –
ТОВ) приєднується до Компанії.
За результатами податкової документальної перевірки ТОВ у зв’язку
з реорганізацією шляхом приєднання до Компанії, а також попередніх
планових документальних перевірок, не виявлено порушень у заповненні
рядків 3.2.1 додатків PI до декларацій з податку на прибуток за 2019-2023
роки сумами нарахованих процентів, зменшених щорічно на 5 відсотків, які
збільшували фінансовий результат до оподаткування минулих періодів.
Згідно даних передавального акту від 26.09.2023, складеного
комісією з припинення ТОВ, єдиним та повним правонаступником і
власником майна, майнових та немайнових прав та обовязків ТОВ є
Компанія з дати державної реєстрації припинення ТОВ як юридичної особи.
У п. 3.7 передавального акту зазначено про передачу від ТОВ до
Компанії як правонаступника права на зменшення у майбутньому
фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих процентів,
яка залишилася після відповідного зменшення у деклараціях ТОВ з податку
на прибуток за минулі періоди, а саме за 2019-2023 роки.
Компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з
наступного питання:
чи має право Компанія зарахувати проценти, що значаться у
передавальному акті у зменшення фінансового результату до
оподаткування у рядку 3.2.1 додатку PI до Податкової декларації з податку
на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями) (далі –
Декларація) за 9 місяців 2023 року (або уточнюючої декларації за цей
період).
Відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України
(далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації
(злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі
реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до
правонаступників.
Частиною другою та третьою ст. 107 ЦКУ встановлено, що після
закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи
відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає
передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або

23
розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про

правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що
припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників,
включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються
учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її
припинення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 Кодексу якщо реорганізація
здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в
одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися,
об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо
погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників
податків, що об'єдналися.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом
оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом
походження з України та за її межами, який визначається шляхом
різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
передбачені ст. 140 Кодексу.
Оподаткування процентів за борговими зобов'язаннями здійснюється
відповідно до п. 140.1 ст. 140 Кодексу.
Під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти
зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями
РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими
запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у
якого сума боргових зобов'язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що
виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного
капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування
збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку
процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями
(крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних
положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів
фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в
експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад
30 відсотків суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на
прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється
нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за
даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними
податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.
Сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з
нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту

24
визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов'язань

та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового
періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.
Для цілей цього пункту об'єкт оподаткування визначається згідно із
статтею 134 цього Кодексу з коригуванням фінансового результату до
оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього
розділу, крім:
від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових
(звітних) років;
різниці, визначеної цим пунктом.
Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований
відповідно до абзацу першого цього пункту, має від'ємне значення,
фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму
процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у
цьому звітному (податковому) періоді.
Для цілей цього пункту до суми процентних витрат, що виникли за
операціями з нерезидентами, нарахованих протягом звітного (податкового)
періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на
суму таких процентних витрат, капіталізованих у складі вартості
необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник
податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначає
частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного
активу, що припадає на суму таких капіталізованих процентів, виходячи із
застосовного методу амортизації та строку корисного використання
відповідного необоротного активу.
У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими
операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу "витягнутої
руки", положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат,
що відповідають принципу "витягнутої руки". Положення цього абзацу
застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.
Норми цього пункту не застосовуються та фінансовий результат до
оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають
капіталізації відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та
не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника
податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення
відповідного необоротного активу в експлуатацію.
Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо:
а) суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу
"витягнутої руки" згідно із статтею 39 цього Кодексу;
б) суми процентів, що нараховані на користь міжнародних
фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України
наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими
суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними
або місцевими гарантіями;

25
в) суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.

Норми цього пункту не застосовуються до фінансових установ та
компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму
обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий
результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до
оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній
щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими
у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням
обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті.
Відповідно до п.п. 140.4.5 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий
результат до оподаткування зменшується платником податку
правонаступником на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування
платника податку, що реорганізується шляхом, зокрема, приєднання,
злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта.
При проведенні реорганізації від'ємне значення об'єкта
оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у
платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального
акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до
оподаткування платника податку правонаступника в сумі, що не перевищує
суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на
кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник
податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були
пов'язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати
завершення приєднання (злиття).
Стосовно залишку сум процентів минулих періодів у розмірі 5
відсотків, то платник податку не має права в подальшому враховувати
такий залишок в майбутніх звітних періодах.
При цьому зазначаємо, що Кодексом не передбачено різниць для
коригування фінансового результату до оподаткування для списання
правонаступником залишку несписаних процентів за борговими
зобов’язаннями, що обліковувались у платника, що припиняється.
Отже, Компанія, яка є правонаступником ТОВ, не має права
зарахувати суми несписаних процентів минулих періодів (2019-2023)
припиненого ТОВ у зменшення фінансового результату до оподаткування у
рядку 3.2.1 додатку PI до Декларації за 9 місяців 2023 року (або
уточнюючої декларації за цей період).

26
№310/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 19.01.2024

(Застосування УУПО (Конвенцій) та ТЦУ (принцип «витягнутої руки»))

звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питання
щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного
оподаткування при погашенні відсотків по кредитному договору за
договором відступлення права вимоги та, керуючись статтею 52 глави 3
розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах
потребі визначення обсягу податкових обов’язків та порядку відображення
окремих операцій у податковій звітності, а саме: в минулих періодах він
отримав кредит від резидента Республіки Кіпр. Операції із нарахування
відсотків за таким кредитом для платника податків є контрольованими та
відображаються у Звіті про контрольовані операції. Протягом 2022 - 2023
років виплата нарахованих за кредитом відсотків не здійснювалась. Згідно
з наданою нерезидентом платнику податків інформацією, він планує
відступити права вимоги заборгованості за даним кредитним договором на
користь іншого нерезидента, який зареєстрований у Республіці Сінгапур.
1. Який саме міжнародний договір про уникнення подвійного
оподаткування має застосовувати платник податків при виплаті
відсотків по кредитному договору новому кредитору (резиденту
Республіки Сінгапур)
2. Як саме для цілей міжнародного договору про уникнення подвійного
оподаткування має бути позиціонований дохід нового кредитора: як
відсотки чи як інший вид доходу? Якщо інший, то який саме?
3. Чи буде вважатися в описаній ситуації бенефіціарним власником
доходу новий кредитор, якому погашається заборгованість за
нарахованими відсотками за кредитним договором із першим
кредитором, який відступає свої права вимоги заборгованості
платника податків новому кредитору?
4. Якими документами новий кредитор має підтвердити свій
бенефіціарний статус? Чи достатньо для цього буде його листа, в
якому вказано, що така особа самостійно, на власний розсуд
розпоряджається отриманим доходом і не є агентом чи
посередником відносно цього доходу?
5. Чи вважатиметься контрольованою операція із погашення
заборгованості з нарахованих в минулих періодах відсотків новому
кредитору?
6. У разі продовження нарахування відсотків на користь нового
кредитора, з якого моменту такі операції з новим кредитором
вважатимуться контрольованими?

27
Щодо питань 1 - 4
Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу
передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець,
фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт
господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який
обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який
провадить господарську діяльність через постійне представництво на
території України, які здійснюють на користь нерезидента або
уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його
походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на
рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують
податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за
ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах
141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що
сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено
положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 розділу I Кодексу, якщо
міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною
Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом,
застосовуються правила міжнародного договору. Порядок застосування
міжнародного договору щодо доходів нерезидентів із джерелом їх
походження з України визначений у статті 103 розділу II Кодексу.
Пунктом 103.1 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що,
застосування правил міжнародного договору здійснюється шляхом
звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України,
зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою
сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до
міжнародного договору.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про
право міжнародних договорів від 23.05.1969, Угода повинна тлумачитись
добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати
термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору.
Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатись до додаткових засобів
тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин
укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного
оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та
Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного
оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які
розвиваються.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати
звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену
відповідним міжнародним договором під час виплати доходу нерезиденту,
якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем
(власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним
договором), і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір

28
(абзац перший пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу).

Згідно з пунктом 103.3 статті 103 розділу II Кодексу бенефіціарним
(фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування
пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору
України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента,
отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена
міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання
таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично
розпоряджатися таким доходом).
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником)
доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право
на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем
(номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо
такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:
зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку,
підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та
розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає
отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи
незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не
виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе
суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має
відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у
володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо),
необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та
управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу,
які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на
зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.
Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом
походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем
(власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються
положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є
відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого
доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того,
що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником)
такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента,
який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення
зайво утриманого податку.
В абзацах п’ятому та шостому пункту 103.2 статті 103 розділу I
Кодексу наведено перелік документів, які необхідно надати у разі якщо
отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним)
отримувачем (власником) доходу, з метою застосування міжнародного
договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний
(фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від
оподаткування або застосування пониженої ставки податку:
а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у
нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу,
а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи,

29
зазначені у підпункті «б» цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу -
заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу
бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів,
які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії,
договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який
підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4
цієї статті.
Враховуючи викладене, якщо нерезидент, який зареєстрований у
Республіці Сінгапур – новий кредитор - є бенефіціарним (фактичним)
отримувачем (власником) доходу при виплаті йому відсотків по кредитному
договору має застосовуватися Угода між Урядом України і Урядом
Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та
запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка
ратифікована Верховною Радою України 22.10.2009 (далі – Угода) при
виконанні нерезидентом усіх умов Угоди.
У разі якщо нерезидент, який зареєстрований у Республіці Сінгапур
– новий кредитор – безпосередній отримувач доходу у вигляді процентів за
кредитом згідно з договором про відступлення права вимоги не є
фактичним (кінцевим) бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під
час виплати резиденту Республіки Сінгапур такого доходу дозволяється
застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є
фактичний (кінцевий) бенефіціарний отримувач такого доходу, тобто з
Республікою Кіпр (за умови якщо резидент Республіки Кіпр є
бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу при виплаті
йому відсотків по кредитному договору), в частині звільнення від
оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови
надання документів, визначених підпунктами «а» і «б» пункту 103.2 статті
103 розділу II Кодексу.
Документами, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного)
отримувача (власника) доходу можуть бути будь-які документи, які
підтверджують фактичне право особи на такі доходи (зокрема, але не
виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів, тощо).
Окремо зазначаємо, що чинне законодавство не встановлює форму єдиного
документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного
(фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на
момент виплати.
Разом з цим, слід зазначити, що кожний конкретний випадок
виникнення податкових взаємовідносин потребує детального аналізу
документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати бенефіціарність
отримувача (власника) доходу за такою операцією.
У пункті 4 статті 11 Угоди зазначено, що термін «проценти» у
випадку вжиття в цій статті означає дохід від боргових вимог будь - якого
виду, незалежно від іпотечного забезпечення й незалежно від володіння
правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових
цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов’язань, у тому числі
премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів,

30
облігацій та боргових зобов’язань. Штрафні санкції за несвоєчасні платежі

не вважаються процентами для цілей цієї статті.
Враховуючи викладене, дохід нового кредитора - нерезидента, який
зареєстрований у Республіці Сінгапур є процентами.
Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I
Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські
операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування
податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія
Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до
оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними
стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами -
нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5
цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або
придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами,
зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку
держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно
до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не
Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного
ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей,
документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати
на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника
податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах -
на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій
звітності згідно з національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової
звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії,
плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з
будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

31
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях,

кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або
інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і
нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що
здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в
Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий
результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової,
безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними
та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та
можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли
у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не
здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі
операції у бухгалтерському обліку.
Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39
розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1
(крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним
представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються
контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений
за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за
вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним
контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку,
перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за
відповідний податковий (звітний) рік.
Кодексу визначено, що обсяг господарських операцій платника податків
для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що
відповідають принципу «витягнутої руки».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року
№ 1045 затверджений перелік держав (територій), які відповідають
критеріям, установленим підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2
статті 39 розділу I Кодексу. Республіка Сінгапур включена до наведеного
переліку.
Враховуючи викладене, у випадку досягнення в ході нарахування
відсотків на користь нерезидента, який зареєстрований у Республіці
Сінгапур – новому кредитору вартісних критеріїв, встановлених підпунктом
39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі
операції відповідно до підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1
пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу є контрольованими.
Звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо віднесення конкретних
операцій платників податків до контрольованих, можуть надаватися за

32
результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення

відповідних господарських операцій та всіх первинних документів та
регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони
супроводжувались.

33
№311/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 19.01.2024

(Застосування УУПО (Конвенцій) та ТЦУ (принцип «витягнутої руки»))

звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питання
щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного
оподаткування при погашенні відсотків по кредитному договору за
договором відступлення права вимоги та, керуючись статтею 52 глави 3
розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах
потребі визначення обсягу податкових обов’язків та порядку відображення
окремих операцій у податковій звітності, а саме: в минулих періодах він
отримав кредит від резидента Республіки Кіпр. Операції із нарахування
відсотків за таким кредитом для платника податків є контрольованими та
відображаються у Звіті про контрольовані операції. Протягом 2022 - 2023
років виплата нарахованих за кредитом відсотків не здійснювалась. Згідно
з наданою нерезидентом платнику податків інформацією, він планує
відступити права вимоги заборгованості за даним кредитним договором на
користь іншого нерезидента, який зареєстрований у Республіці Сінгапур.
1. Який саме міжнародний договір про уникнення подвійного
оподаткування має застосовувати платник податків при виплаті
відсотків по кредитному договору новому кредитору (резиденту
Республіки Сінгапур)
2. Як саме для цілей міжнародного договору про уникнення подвійного
оподаткування має бути позиціонований дохід нового кредитора: як
відсотки чи як інший вид доходу? Якщо інший, то який саме?
3. Чи буде вважатися в описаній ситуації бенефіціарним власником
доходу новий кредитор, якому погашається заборгованість за
нарахованими відсотками за кредитним договором із першим
кредитором, який відступає свої права вимоги заборгованості
платника податків новому кредитору?
4. Якими документами новий кредитор має підтвердити свій
бенефіціарний статус? Чи достатньо для цього буде його листа, в
якому вказано, що така особа самостійно, на власний розсуд
розпоряджається отриманим доходом і не є агентом чи
посередником відносно цього доходу?
5. Чи вважатиметься контрольованою операція із погашення
заборгованості з нарахованих в минулих періодах відсотків новому
кредитору?
6. У разі продовження нарахування відсотків на користь нового
кредитора, з якого моменту такі операції з новим кредитором
вважатимуться контрольованими?

34
Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу
передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець,
фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт
господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який
обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який
провадить господарську діяльність через постійне представництво на
території України, які здійснюють на користь нерезидента або
уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його
походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на
рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують
податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за
ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах
141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що
сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено
положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 розділу I Кодексу, якщо
міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною
Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом,
застосовуються правила міжнародного договору. Порядок застосування
міжнародного договору щодо доходів нерезидентів із джерелом їх
походження з України визначений у статті 103 розділу II Кодексу.
Пунктом 103.1 статті 103 розділу II Кодексу передбачено, що,
застосування правил міжнародного договору здійснюється шляхом
звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України,
зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою
сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до
міжнародного договору.
Крім того, відповідно до пункту 1 статті 31 Віденської конвенції про
право міжнародних договорів від 23.05.1969, Угода повинна тлумачитись
добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати
термінам договору в їх контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору.
Стаття 32 Віденської конвенції дозволяє звертатись до додаткових засобів
тлумачення, в тому числі до підготовчих матеріалів та до обставин
укладення договору, якими для цілей конвенцій про уникнення подвійного
оподаткування є Коментарі до Модельної податкової конвенції ОЕСР та
Коментарі до Типової конвенції ООН про уникнення подвійного
оподаткування у відносинах між розвинутими країнами та країнами, які
розвиваються.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати
звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену
відповідним міжнародним договором під час виплати доходу нерезиденту,
якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем
(власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним
договором), і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір

35
(абзац перший пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу).

Згідно з пунктом 103.3 статті 103 розділу II Кодексу бенефіціарним
(фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування
пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору
України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента,
отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена
міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання
таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично
розпоряджатися таким доходом).
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником)
доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право
на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем
(номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо
такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:
зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку,
підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та
розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає
отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи
незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не
виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе
суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має
відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у
володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо),
необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та
управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу,
які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на
зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.
Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом
походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем
(власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються
положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є
відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого
доходу. У випадку, передбаченому цим абзацом, обов’язок доведення того,
що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником)
такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента,
який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення
зайво утриманого податку.
В абзацах п’ятому та шостому пункту 103.2 статті 103 розділу I
Кодексу наведено перелік документів, які необхідно надати у разі якщо
отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним)
отримувачем (власником) доходу, з метою застосування міжнародного
договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний
(фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від
оподаткування або застосування пониженої ставки податку:
а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у
нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу,
а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи,

36
зазначені у підпункті «б» цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу -
заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу
бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів,
які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії,
договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який
підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4
цієї статті.
Враховуючи викладене, якщо нерезидент, який зареєстрований у
Республіці Сінгапур – новий кредитор - є бенефіціарним (фактичним)
отримувачем (власником) доходу при виплаті йому відсотків по кредитному
договору має застосовуватися Угода між Урядом України і Урядом
Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та
запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка
ратифікована Верховною Радою України 22.10.2009 (далі - Угода) при
виконанні нерезидентом усіх умов Угоди.
У разі якщо нерезидент, який зареєстрований у Республіці Сінгапур
– новий кредитор - безпосередній отримувач доходу у вигляді процентів
за кредитом згідно з договором про відступлення права вимоги не є
фактичним (кінцевим) бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під
час виплати резиденту Республіки Сінгапур такого доходу дозволяється
застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є
фактичний (кінцевий) бенефіціарний отримувач такого доходу, тобто з
Республікою Кіпр (за умови якщо резидент Республіки Кіпр є
бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу при виплаті
йому відсотків по кредитному договору), в частині звільнення від
оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови
надання документів, визначених підпунктами «а» і «б» пункту 103.2 статті
103 розділу II Кодексу.
Документами, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного)
отримувача (власника) доходу можуть бути будь-які документи, які
підтверджують фактичне право особи на такі доходи (зокрема, але не
виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів, тощо).
Окремо зазначаємо, що чинне законодавство не встановлює форму єдиного
документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного
(фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на
момент виплати.
Разом з цим, слід зазначити, що кожний конкретний випадок
виникнення податкових взаємовідносин потребує детального аналізу
документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати бенефіціарність
отримувача (власника) доходу за такою операцією.
У пункті 4 статті 11 Угоди зазначено, що термін «проценти» у
випадку вжиття в цій статті означає дохід від боргових вимог будь - якого
виду, незалежно від іпотечного забезпечення й незалежно від володіння
правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових
цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов’язань, у тому числі
премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів,

37
облігацій та боргових зобов’язань. Штрафні санкції за несвоєчасні платежі

не вважаються процентами для цілей цієї статті.
Враховуючи викладене, дохід нового кредитора - нерезидента, який
зареєстрований у Республіці Сінгапур є процентами.
Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські
операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування
податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія
Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до
оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними
стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами -
нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5
цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або
придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами,
зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку
держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно
до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не
Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного
ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей,
документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати
на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника
податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах -
на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій
звітності згідно з національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової
звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії,
плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з
будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

38
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях,

кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або
інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і
нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що
здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в
Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий
результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової,
безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними
та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та
можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли
у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не
здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі
операції у бухгалтерському обліку.
Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39
розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1
(крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним
представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються
контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений
за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за
вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним
контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку,
перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за
відповідний податковий (звітний) рік.
Кодексу визначено, що обсяг господарських операцій платника податків
для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що
відповідають принципу «витягнутої руки».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №
1045 затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям,
установленим підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39
розділу I Кодексу. Республіка Сінгапур включена до наведеного переліку.
Враховуючи викладене, у випадку досягнення в ході нарахування
відсотків на користь нерезидента, який зареєстрований у Республіці
Сінгапур – новому кредитору вартісних критеріїв, встановлених підпунктом
39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі
операції відповідно до підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1
пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу є контрольованими.
Звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо віднесення конкретних
операцій платників податків до контрольованих, можуть надаватися за
результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення

39
відповідних господарських операцій та всіх первинних документів та

регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони
супроводжувались.

40
№482/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 29.01.2024


звернення АТ «» (далі – банк ) щодо коригування фінансового результату
до оподаткування на 30 відсотків вартості операцій банку із залучення
грошових коштів від неприбуткових організацій за договорами банківського
вкладу (депозиту) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі
– Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, банк здійснює надання послуг із
залучення грошових коштів та в подальшому повертає їх вкладнику.
Постачальником послуг є не особа, що передає свої кошти банку, а
безпосередньо банк, який надає фінансову послугу на користь такої особи.
Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію
стосовно того, що банк не повинен здійснювати коригування фінансового
результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140
Кодексу на суму 30 відсотків нарахованих процентів, які банк сплачує в
рамках надання фінансових послуг у вигляді залучення у вклади
(депозити) коштів на користь неприбуткових організацій.
Згідно з п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу депозит (вклад) – кошти,
які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту,
визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України,
або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на
першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку.
З 01.01.2024 набули чинності зміни до Закону України від 14 грудня
2021року № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі –
Закон № 1953).
Відповідно до п. 64 частини першої ст. 1 Закону № 1953 фінансова
послуга – операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою
метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб,
ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені
спеціальними законами як фінансові послуги.
Надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках,
прямо визначених спеціальними законами, – інша юридична особа або
філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги
відповідно до цього Закону та спеціальних законів (п. 33 частини першої
ст. 1 Закону № 1953).
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 1953 надавати
фінансові послуги мають право фінансові установи та інші особи, які
отримали відповідну ліцензію (ліцензії), крім випадків, передбачених
частинами третьою - п'ятою цієї статті та спеціальними законами.
Виключно фінансові установи на підставі відповідної ліцензії, виданої
Регулятором, крім випадків, встановлених спеціальними законами,
здійснюють такі види діяльності з надання фінансових послуг, зокрема,

41
банківську діяльність відповідно до Закону України «Про банки і банківську

діяльність» (п. 1 частини другої ст. 13 Закону № 1953).
Фінансові установи мають право надавати фінансову послугу із
залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від
необмеженого кола осіб, виключно у випадках, встановлених цим Законом
та спеціальними законами (частина перша ст. 14 Закону № 1953).
Відповідно до частини першої ст. 47 Закону України від 7 грудня
2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами) (далі
– Закон № 2121-III) банк має право надавати банківські та інші фінансові
послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність,
визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.
Частиною другою ст. 47 Закону № 2121-III банк має право
здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом
надання банківських послуг.
Відповідно до п. 1, 2, 3 частини третьої ст. 47 Закону № 2121-III до
банківських послуг належать:
1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають
поверненню, від необмеженого кола осіб;
2) відкриття та ведення поточних (розрахункових,
кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах,
та рахунків умовного зберігання (ескроу);
3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок
залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та
банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний
ризик.
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом
оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом
походження з України та за її межами, який визначається шляхом
різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
встановлені ст. 140 Кодексу.
Згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат
податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків
користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій,
зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій,
визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних
у:
неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових
установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума

42
користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких

організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує
25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня
звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального
фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є
об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є
умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо
операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується
платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої
руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу,
але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних
активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та
послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки»
відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу,
коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на
розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з
рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».
Враховуючи те, що надавачем фінансових послуг із залучення
коштів виступає банк, то проценти, нараховані банком на користь
неприбуткової установи за депозитним договором не підлягають
коригуванню відповідно до положень п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

43
____________________________________________________________________________________
ДОВІДКОВО ПРО ПОДАТКОВІ

КОНСУЛЬТАЦІЇ:
ВИТЯГ ІЗ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
…
Стаття 14. Визначення понять
14.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
…
14.1.172. податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та
узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому
цим Кодексом;
14.1.172-1. індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого
органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм
податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних
податкових консультацій;
…
14.1.173. узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм
на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення
індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами
платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про
неоднозначність окремих норм такого законодавства;
...
14.1.226-1. сервісне обслуговування платників - надання адміністративних,
консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг,
пов’язаних з реалізацією прав та обов’язків платника відповідно до вимог
на контролюючий орган;
…
Стаття 17. Права платника податків

17.1. Платник податків має право:
…
17.1.7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії
(бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому
у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка
йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;
…
Стаття 19-1. Функції контролюючих органів

….
19-1.1.28. надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові

44
послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням

якого покладено на контролюючі органи;
…
Стаття 19-2. Функції центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику,
в частині забезпечення формування та реалізації податкової та
митної політики
19-2.1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та
реалізації податкової та митної політики виконує такі функції:
….
19-2.1.5. видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу;
...
Стаття 21. Обов'язки і відповідальність посадових та службових

осіб контролюючих органів
…
21.2. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові
(службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
…
21.2.2. Незаконна відмова у наданні індивідуальної податкової консультації є
підставою для застосування до винної посадової (службової) особи
контролюючого органу дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому
законом.
…
Стаття 42-1. Електронний кабінет

…
42-1.2. Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків
прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за
дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими
актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів,
контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі,
шляхом:
…
подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в
електронній формі. У разі необхідності платники податків можуть прикріпити до
звернення копії необхідних документів;
…
ГЛАВА 3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Стаття 52. Податкова консультація
52.1. За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі
контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього
Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань
практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган,
протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення
даним контролюючим органом.

45
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової

консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної
особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної
пошти, якщо такі наявні;
код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової
картки платника податків (для фізичних осіб) або серію (за наявності) та номер
паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються
від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та
офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку
у паспорті);
зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової
консультації (наведення фактичних обставин);
власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений
електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного
підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України "Про електронну
ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому
пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається
відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи)
у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом
України "Про звернення громадян".
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку
розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад
25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про
це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку,
визначеного абзацом першим цього пункту.
На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається
контролюючим органом в електронній формі, накладається кваліфікований
електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з
дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний
документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
52.2. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може
використовуватися виключно платником податків, якому надано таку
консультацію.
52.3. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація
надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова
консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна
містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в
єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що
порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених
у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства
та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
52.4. Індивідуальні податкові консультації надаються:
в усній формі - контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1
статті 41 цього Кодексу, а також державними податковими інспекціями;
у паперовій та електронній формах - контролюючим органом, визначеним
підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, крім державних
податкових інспекцій.

46
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі,

підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та
розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища,
ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера
облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових
консультацій та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення
та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику.
Дивись наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 № 523 «Про

затвердження Порядку ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових
консультацій» (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України
09.06.2017 за № 719/30587
Дані Єдиного реєстру індивідуальних податкових

консультацій оприлюднюються за адресою:
https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk
52.5. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну податкову політику, зобов’язаний надіслати центральному органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну
податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем
отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової
консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку
консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що
повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
отримавши індивідуальну податкову консультацію від територіального органу
(відокремленого підрозділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за
днем отримання такої консультації, але не більше 40 календарних днів, що
настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення
платників податків, приймає одне із таких рішень:
про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного
реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом
одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який
йому підпорядковується;
про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових
консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені
індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку
консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного
робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган (відокремлений
підрозділ) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42
цього Кодексу;
про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових
консультацій у разі, якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових

47
консультацій уже міститься аналогічна індивідуальна податкова консультація,

надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого
платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту
прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та
платника податків.
52.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення
індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать
про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом
надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом
цього органу.
Дивись наказ Міністерства фінансів України від 27.09.2017 № 811 «Про

затвердження Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій» (із
змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за
№ 1266/31134
Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному

веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх
надання.
Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій
У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать
положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення
узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової
консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання,
визначеного цим Кодексом.
53.2. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження
узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або
електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт
індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або
змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової
консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання
нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про
скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або
індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або
контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати
узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків
індивідуальну податкову консультацію.
…
Стаття 83. Матеріали, які є підставами для висновків під час
проведення перевірок
83.1. Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок
підставами для висновків є:
…

48
83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб,

передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких
покладений на контролюючі органи;
…
Стаття 112. Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за
вчинення податкових правопорушень та порушення іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи
…
112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення
податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:
…
112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності
до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у
паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в
єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої
податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати
Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було
відступлено;
…
129.9. Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких
випадках:
…
129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності
до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про
застосування норми права Верховного Суду України;
….
Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 39 згідно із Законом
№ 1797-VIII від 21.12.2016
39. Індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у
письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє
платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від
відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння,
що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року
(включно).
З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим
органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно),
не підлягає застосуванню.
…
____________________________________________________________________________________

49
КОНТАКТНІ ДАНІ:
У разі зацікавленості послугами Адвокатського об’єднання «AZONES» у
сфері контролю трансфертного ціноутворення звертайтеся до Команди
AZONES із податкового права – будемо раді направити наші знання та
досвід на благо Вашої компанії
v.krugliak@azones.law
alonaponochovna@azones.law
t.shevchenko@azones.law

50
ДАЙДЖЕСТ ПІДГОТОВЛЕНО:
КРУГЛЯК ВЯЧЕСЛАВ,
ПАРТНЕР, КЕРІВНИК ПРАКТИКИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА ТА ТРАНСФЕРТНОГО
ЦІНОУТВОРЕННЯ АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ AZONES
КУРІЛОВ ЄВГЕН,
МЕНЕДЖЕР ПРАКТИКИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА ТА ТРАНСФЕРТНОГО
ЦІНОУТВОРЕННЯ АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ AZONES

ДАЙДЖЕСТ 01 ТЦ (НА 05.02.2024) (финиш)

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ДАЙДЖЕСТ 01 ТЦ (НА 05.02.2024) (финиш)

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

(ІПК, ЯКІ ПРЯМО ЧИ ОПОСЕРДКОВАНО СТОСУЮТЬСЯ

ЗА СІЧЕНЬ 2024 РОКУ

Згідно даних Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

ПРО ПОСЛУГИ АДВОКАТСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ AZONES У ПРАКТИЦІ

ІНДИВІДУАЛЬНІ ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ З ТЦУ 6

№2/ІПК/99-00-16-01-02 ІПК від 02.01.2024 та №4/ІПК/99-00-21-

№6/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024 – щодо питання

№7/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024 – щодо відповідності

№ 23/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024 – щодо особливостей

№199/ІПК/25-01-04-03-06 від 12.01.2024 ГУ ДПС у Чернігівській

№243/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 16.01.2024 – щодо коригування

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№310/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК та № 311/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

№482/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 29.01.2024 – щодо коригування

ДОВІДКОВО ПРО ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ВИТЯГ ІЗ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

ПРО ПОСЛУГИ АДВОКАТСЬКОГО

Наша компанія – Адвокатське об’єднання «AZONES» пропонує Вам

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№2/ІПК/99-00-16-01-02 ІПК від 02.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Україна входить до переліку підписантів

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Кодексу, зі змінами внесеними Законом № 2970-ІХ, платник податків –

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№4/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 03.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

1e) та (ii) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№6/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№7/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК від 04.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№23/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 04.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

«Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі –

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

(територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№199/ІПК/25-01-04-03-06 від 12.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств,

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури,

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій

№243/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 16.01.2024

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

Адвокатське об`єднання AZONES за матеріалами Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій