Проект

вноситься народним депутатом України

Д. О. Гетманцевим
(посвід. № 20)

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування
оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за
виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку
оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання
нерезидентами електронних послуг фізичним особам

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради
України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:
1. У пункті 14.1 статті 14:
1) підпункт 14.1.139 після абзацу дванадцятого доповнити новим
абзацом такого змісту:
“д) нерезидент, який не має постійного представництва та постачає на
митній території України фізичним особам власні електронні послуги, у тому
числі шляхом надання доступу електронних послуг через електронний
інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших
можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і
систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і
покупцями, та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими
договорами”.
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий - шістнадцятий вважати відповідно
абзацами чотирнадцяти - сімнадцятим;
2) доповнити підпунктами 14.1. 563, 14.1.1581 та 14.1.1582 такого змісту:
“14.1.563. Електронні  послуги – послуги, які постачаються через
всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана
глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі,
визначеному міжнародними стандартами (далі - мережа "Інтернет"),
автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без
втручання людини.  До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій,
електронних книжок та журналів;
б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні
ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та
розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
г) надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
 ґ) постачання (передача прав на використання) програмного
забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування
програмного забезпечення та електронного обладнання;
д) надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках
та інших електронних ресурсах.
З метою застосування цього підпункту до електронних послуг,
зазначеним в абзаці першому цього підпункту, не відносяться, зокрема, такі
операції:
постачання послуг, якщо при замовленні через мережу "Інтернет"
постачання послуг здійснюється без використання мережі "Інтернет";
постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення
для електронних обчислювальних машин (включаючи комп'ютерні ігри), баз
даних на матеріальних носіях;
надання консультаційних послуг по електронній пошті;
надання послуг з надання доступу до мережі "Інтернет".
14.1.158-1. Податкове повідомлення особі нерезиденту, зареєстрованому
як платник податку на додану вартість - повідомлення в електронній формі,
надіслане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, про обов'язок нерезидента сплатити суму грошового
зобов'язання з податку на додану вартість, визначену відповідно до статті
208-1 цього Кодексу.
14.1.158-2. податкове повідомлення особі нерезиденту, не
зареєстрованого як платник податку на додану вартість - письмове
повідомлення про обов'язок нерезидента зареєструватися як платник податку
на додану вартість відповідно до статті 208-1 цього Кодексу, яке надсилається
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику компетентному органу іноземної держави для інформування особи
нерезидента”.
2. У пункті 46.5 статті 46:
1) в абзаці четвертому слова і цифри “пунктом 49.2 статті 49” замінити
словами і цифрами “ абзацом другим пункту 49.2 статті 49”;
2) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена абзацом
третім пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу, а також особливості її складання
та подання, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.
У зв’язку з цим абзаци п’ятий - шостий вважати відповідно абзацами
шостим - сьомим.
3. Пункт 49.2 статті 49 доповнити новим абзацом такого змісту:
“Платники податку на додану вартість, зареєстровані відповідно до
пункту 2081.2 статті 2081 цього Кодексу, подають центральному органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику спрощену
податкову декларацію відповідно до пункту 2081.8 статті 2081 цього
Кодексу.”
4. Статтю 56 доповнити новим пунктом такого змісту:
 “56.24. Особа нерезидент може подати до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу
протягом трьох місяців, що настають за днем отримання особою
нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно
до статті 58-1 цього Кодексу.
56.24.1. Скарга на податкове повідомлення особі нерезиденту,
зареєстрованому як платник податку на додану вартість, подається в
електронній формі в електронному сервісі “ПДВ для осіб нерезидентів”.
Форма такої скарги встановлюється центральним органом, що забезпечує
формування та реалізує державну фінансову політику.
Скарга на податкове повідомлення особі нерезиденту, не
зареєстрованого як платник податку на додану вартість, подається в порядку,
встановленому міжнародними договорами (конвенціями) України.
56.24.2. Скарга на податкове повідомлення особі нерезиденту
розглядається протягом трьох місяців, що настають за днем отримання такої
скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за такою скаргою не надсилається особі
нерезиденту на електронний сервіс “ПДВ для нерезидентів” протягом трьох
місяців така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи
нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Порядок розгляду скарги особи нерезидента на податкове повідомлення
особі нерезиденту встановлюється центральним органом, що забезпечує
формування та реалізує державну фінансову політику.
56.24.3. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі
нерезиденту, зареєстрованому як платник податку на додану вартість,
надсилається в електронній формі на електронний сервіс “ПДВ для
нерезидентів” з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення
на електронну адресу особи-нерезидента, вказану ним при реєстрації
відповідно до статті 208-1 цього Кодексу. Рішення за скаргою на податкове
повідомлення особі нерезиденту, не зареєстрованого як платник податку на
додану вартість, надсилається в порядку, визначеному міжнародними
договорами (конвенціями) України.
Форма рішень за скаргою на податкове повідомлення особі нерезиденту
встановлюється центральним органом, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику”.
5. Доповнити статтею 581 такого змісту:
“Стаття 58-1. Податкове повідомлення особі нерезиденту.
58-1.1. Податкове повідомлення особі нерезиденту, не зареєстрованого як
платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику компетентному
органу іноземної держави для інформування особи нерезидента, якщо особа
нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у
випадках та порядку передбаченому статтею 208-1 цього Кодексу.
 58-1.2. Податкове повідомлення особі нерезиденту, зареєстрованому як
платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа
нерезидент:
не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;
не сплачує угоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану
вартість у встановлений термін;
здійснює інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до
цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової)
санкції.
Таке податкове повідомлення надсилається в електронній формі
засобами електронного зв’язку в електронному сервісі “ПДВ для
нерезидентів” з одночасним повідомленням на електронну адресу особи
нерезидента, вказану ним при реєстрації як платник податку на додану
вартість відповідно до статті 208-1 цього Кодексу, протягом 30 календарних
днів після спливу встановлених термінів сплати узгодженої суми податкових
зобов’язань та/або подання спрощеної податкової декларації та/або
встановлення факту іншого порушення вимог цього Кодексу.
58-1.3. Податкове повідомлення особі нерезиденту, зазначене у цій статті,
повинно містити:
підставу для його складання та/або нарахування грошового
зобов’язання;
суму грошового зобов’язання, що повинен сплатити нерезидент;
граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов’язання;
реквізити бюджетного рахунку, на який сплачується грошове
зобов’язання;
попередження про необхідність подати спрощену податкову декларацію;
граничні строки та порядок оскарження такого податкового
повідомлення.
До податкового повідомлення особі нерезиденту додається розрахунок
грошового зобов'язання.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення особі
нерезиденту і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
фінансову політику.
58-1.4. Сума грошового зобов’язання, зазначена у податковому
повідомленні особі нерезиденту підлягає сплаті протягом трьох місяців, що
настають за днем отримання такого податкового повідомлення, або
оскарженню у порядку, передбаченому пунктом 56.24 статті 56 цього
Кодексу”.
6. Статтю 117 доповнити новим пунктом такого змісту:
“117.4. Здійснення особою нерезидентом діяльності з постачання на
митній території України електронних послуг фізичним особам, без
реєстрації такого нерезидента як платника податку на додану вартість за
статтею 208-1 цього Кодексу, -
 тягне за собою накладення штрафу на таку особу нерезидента у розмірі
100 відсотків вартості наданих електронних послуг”.
7. У пункту 141.4 статті 141:
1) в абзаці першому підпункту 141.4.2 слова і цифри “у підпунктах
141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту” замінити словами і цифрами “у
підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту”;
2) підпункт 141.4.6 виключити.
8. У статті 180:
1) пункт 180.1 доповнити новим підпунктом такого змісту:
“9) особа нерезидент, яка не має постійного представництва та яка
постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких
розташовано на митній території України”;
2) пункт 180.2 доповнити словами і цифрами “крім випадків
встановлених статтею 208-1 цього Кодексу”.
9. У статті 186:
1) після пункті 186.3 доповнити новим пунктом 186.3-1 такого змісту:
“186.3-1. Місцем постачання електронних послуг вважається
місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування зазначеного
пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
для отримувача послуг - фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт
господарювання, - за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта
господарювання;
для отримувача послуг - фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт
господарювання, - за допомогою відомостей про місцезнаходження
отримувача послуг, отриманих платником податку в процесі надання послуг,
зокрема:
а) кодом країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної
послуги;
б) місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого
користувався одержувач в процесі отримання електронної послуги;
в) місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою,
яке використовувалося отримувачем електронної послуги
г) місцезнаходженням банку чи іншої фінансової установи, у якому
відкритий рахунок, через який здійснюється оплата електронної послуги;
д) відомостями про місце проживання, наданими отримувачем
електронної послуги.
Якщо в договорі, в тому числі укладеному в електронній формі, відсутня
інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання,
то вважається, що така послуга отримана фізичною особою”;
2) у пункті 186.4 статті слова і цифри “ пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті”
замінити словами і цифрами “ пунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 цієї статті”.
10. У статті 187:
1) у пункті 187.1:
в абзаці третьому слова “дата відвантаження товарів” замінити словами
“дата здійснення постачання товарів”;
 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
“Для документів, складених в електронній формі відповідно до вимог
Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”,
датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання
послуг платником податку, вважається дата складення такого електронного
документа”.
У зв’язку з цим абзац четвертий вважати відповідно абзацом п’ятим.
2) в абзаці третьому пункту 187.8 слова “постачання послуг
нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України” замінити
словами “постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг,
місце постачання яких розташовано на митній території України”.
11. Абзац перший підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 після слів “у
тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що
мають ліцензію на постачання таких послуг” доповнити словами “у тому
числі постачання електронних послуг шляхом надання доступу до
електронних освітніх (навчальних) ресурсів”.
12. Статтю 208 доповнити новим підпунктом такого змісту
208.5-1. Документом, що підтверджує факт постачання електронних
послуг нерезидентом є будь-який документ що підтверджує факт оплати
вартості таких послуг, в тому числі надісланий в електронній формі засобами
електронного зв'язку.
13. Доповнити статтею 208-1 такого змісту:
Стаття 2081. Оподаткування електронних послуг, що постачаються
нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на
митній території України.
2081.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування
електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території
України, в разі постачання таких послуг фізичним особам особою
нерезидентом, яка не має постійного представництва і яку зареєстровано як
платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті.
Якщо електронні послуги на митній території України постачаються
фізичним особам через посередника, то в цілях оподаткування вважається,
що посередник є постачальником таких електронних послуг. На такого
посередника, якщо він є особою нерезидентом, поширюються правила
оподаткування, встановлені цією статтею.
2081.2. Реєстрація як платник податку особи нерезидента, який постачає
електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на
митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як
платник податку такої особи нерезидента.
Особа нерезидент зобов’язаний подати заяву про реєстрацію як платник
податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна
сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам
електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території
України, сукупно перевищує суму еквівалентну 1000000 гривень, яка
обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти,
встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 31 грудня
відповідного року. Така заява подається до 31 березня включно відповідного
календарного року, наступного за роком у якому така особа нерезидент
досягла передбаченого у цьому пункті обсягу.
Особа нерезидент, який не досяг, передбаченого у цьому пункті обсягу,
вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може
подати заяву про реєстрацію як платник податку не пізніше ніж за 10
календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого такий
нерезидент вважатиметься платником податку.
Заява про реєстрацію як платника податку подається до центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в
електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного
документообігу та електронних довірчих послуг через електронний сервіс
„ПДВ для осіб нерезидентів”.
У заяві зазначається інформація щодо реєстрації нерезидента у країні-
нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, електронна адреса, причина
реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення
суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної
для обов’язкової реєстрації платником податку відповідно до абзацу другого
цього пункту.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за
результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника податку та/або
поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам,
визначеним статтею 180, абзацом другим пункту 208 1.2 статті 2081 цього
Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання
реєстрації згідно зі статтею 2081.3 цього Кодексу, а також якщо під час
подання заяви не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені
абзацами третім – п’ятим цього пункту.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника
податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви
повинен зареєструвати особу нерезидента платником податку та у той же
термін направити такій особі нерезиденту в електронному сервісі “ПДВ для
нерезидентів” з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти,
вказану у заяві на реєстрацію, інформацію про:
а) реєстрацію платником податку;
б) індивідуальний податковий номер особи нерезидента,
зареєстрованого як платник податку;
в) звітний (податковий) період, граничні строки подання податкової
звітності з податку та граничні строки і порядок сплати податкових
зобов’язань.
Особа-нерезидент, зазначена у цьому пункті, вважається зареєстрованою
як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у
разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа
звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних
днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику заяви про реєстрацію, у разі добровільної
реєстрації.
У разі, якщо в особи нерезидента, зареєстрованого як платник податку,
відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа нерезидент
повідомляє про зміни у електронному сервісі “ПДВ для осіб нерезидентів
шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що
настають за днем, коли змінилися дані про платника податку.
Форма заяви про реєстрацію особи нерезидента як платника податку та
змін в облікових відомостях визначена у абзаці першому цього пункту, та
особливості її складання та подання, затверджується центральним органом
виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику.
Формування та ведення електронного сервісу “ПДВ для осіб
нерезидентів” здійснюється центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику з дотриманням вимог законів України
"Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про
електронні довірчі послуги".
Вимоги і правила функціонування такого електронного сервісу
затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та
реалізує державну фінансову політику.
2081.3. Анулювання реєстрації як платника податку особи нерезидента
здійснюється на підставі:
1) заяви про анулювання реєстрації як платник податку (далі – заява
анулювання реєстрації), яка подається в електронній формі через
електронний сервіс “ПДВ для осіб нерезидентів”;
2) рішення контролюючого органу, якщо:
а) особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до
пункту 2081.2 цієї статті, за чотири послідовні звітні (податкові) періоди не
подає контролюючому органу спрощених податкових декларацій з податку
та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання
електронних послуг;
б) припинено діяльність (ліквідовано) особи-нерезидента в країні
реєстрації нерезидента;
в) установчі документи особи-нерезидента, зареєстрованої як платник
податку, визнані недійсними.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви або
прийняття рішення про анулювання реєстрації як платника податку особи
нерезидента повинен направити такій особі нерезиденту в електронному
сервісі “ПДВ для нерезидентів” з одночасним повідомленням на адресу
електронної пошти, вказану у заяві про анулювання реєстрації як платника
податку, інформацію про:
а) дату, з якої реєстрації платником податку особи нерезидента буде
анульована;
 б) наслідки анулювання реєстрації як платник податку;
в) строки подання податкової звітності з податку за останній звітній
(податковий) період та строки і порядок сплати податкових зобов’язань з
податку за останній звітний (податковий) період.
Заява про анулювання реєстрації як платник податку подається особою
нерезидентом у відповідному звітному (податковому) періоді не пізніше, ніж
за 3 робочих дні до його закінчення. У випадку, порушення зазначеного у
цьому абзаці строку, вважається, що така заява подана у перший день
наступного звітного (податкового) періоду.
Анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента
відбувається останнім днем звітного періоду, у якому подано заяву про
анулювання реєстрації, прийнято рішення, передбачене цим пунктом, або з
дати припинення діяльності особи-нерезидента в країні нерезидента.
Подання спрощеної податкової декларації за останній звітний
(податковий) період та сплата податкового зобов’язання, зазначеного у такій
декларації, здійснюється у порядку та строки, визначені цією статтею.
Зазначене у цьому пункті правило щодо анулювання реєстрації як
платник податку особи нерезидента не застосовується, якщо за результатами
попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним операцій з
постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких
розташовано на митній території України, сукупно перевищує суму
еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом
валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком
України, що діє на 0 годин 31 грудня відповідного року.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, протягом трьох робочих днів після надходження заяви про
анулювання реєстрації як платник податку від особи нерезидента, реєстрації
як платник податку якого не підлягає анулюванню, повинен направити такій
особі нерезиденту в електронному сервісі “ПДВ для нерезидентів” з
одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, вказану у заяві про
анулювання реєстрації як платник податку, інформацію про:
а) відмову у анулюванні реєстрації як платник податку;
б) причини такої відмови.
Форма заяви про анулювання реєстрації платником податку, визначена у
абзаці другому цього пункту, та особливості її складання та подання,
затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та
реалізує державну фінансову політику.
Форма та порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації
платником податку особи нерезидента та рішення про відмову у анулюванні
реєстрації платником податку, затверджуються центральним органом
виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику.
2081.4. Базовим звітним (податковим) періодом для особи нерезидента
зареєстрованого платником податку відповідно до пункту 208 -1.2 цієї статті є
квартал.
 Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається
першим днем кварталу, у якому було анульовано реєстрацію як платник
податку особи нерезидента, та закінчується днем анулювання реєстрації як
платник податку особи нерезидента.
2081.5. Датою виникнення податкових зобов’язань по операціях з
постачання особою нерезидентом, зареєстрованою як платник податку
відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, електронних послуг, є останній день
звітного (податкового) періоду у якому здійснено оплату електронних
послуг.
2081.6. База оподаткування операцій з постачання особою нерезидентом,
зареєстрованим як платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті,
електронних послуг, визначається виходячи з договірної вартості таких
послуг.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та включається до
ціни електронних послуг.
База оподаткування і сума податку визначаються у національній валюті.
Перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним
курсом валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним
банком України, що діє на 0 годин дня визначення податкових зобов’язань.
2081.7. Особа нерезидент, зареєстрований як платник податку відповідно
до пункту 2081.2 цієї статті, не складає податкові накладні на операції з
постачання електронних послуг, місце постачання яких розташовано на
митній території України.
2081.8. Особа нерезидент, зареєстрований як платник податку
відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, складає податкову спрощену
податкову декларацію і подає її в електронній формі в особистому кабінеті
платника податку на електронному сервісі “ПДВ для осіб нерезидентів”,
протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем
звітного (податкового) періоду, не залежно від того чи здійснювалося
протягом звітного (податкового) періоду нерезидентом постачання фізичним
особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній
території України чи ні.
2081.8.1. В спрощеній податковій декларації зазначається:
а) найменування особи нерезидента, зареєстрованого як платник
податку;
б) індивідуальний податковий номер особи нерезидента,
зареєстрованого як платник податку;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова
декларація;
г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування
податку;
ґ) сума податку.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах особа нерезидент,
зареєстрований як платник податку, самостійно виявляє помилки, що
містяться у раніше поданій ним спрощеній податковій декларації, він
зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої спрощеної
податкової декларації та сплатити суму недоплати.
2081.8.2. В уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової
декларації зазначається:
а) найменування особи нерезидента, зареєстрованого як платник
податку;
б) індивідуальний податковий номер особи нерезидента,
зареєстрованого як платник податку;
в) дата складання уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової
декларації;
г) звітний (податковий) період, за який була подана спрощена податкова
декларація;
ґ) договірна вартість постачання електронних послуг, яка не була
задекларована у спрощеній податковій декларації, без урахування податку;
д) сума податку, яка не була задекларована у спрощеній податковій
декларації.
Сума податкового зобов’язання, зазначена особою нерезидентом в
уточнюючому розрахунку до спрощеної податкової декларації, підлягає
сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за днем подання такого
уточнюючого розрахунку до спрощеної податкової декларації.
2081.8.3. Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого
розрахунку до неї, а також особливості їх складання та подання,
затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує та
реалізує державну фінансову політику.
Форми спрощеної податкової декларації та уточнюючого розрахунку до
неї розміщуються в електронному сервісі “ПДВ для осіб нерезидентів.
2081.9. Сума податкового зобов’язання, зазначена особою нерезидентом,
зареєстрованим як платник податку відповідно до пункту 208 1.2 цієї статті,
підлягає сплаті в іноземній валюті протягом 30 календарних днів, що
настають за останнім днем граничного строку, передбаченого пунктом 208 1.8
цієї статті для подання спрощеної податкової декларації.
2081.10. У разі, якщо особа нерезидент, зареєстрований як платник
податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, у встановлений термін не
подає спрощену податкову декларацію або у встановлений термін не сплачує
податок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику протягом 30 календарних днів після спливу встановлених
термінів, направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 58-1 цього
Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної
податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних
санкцій за такі порушення.
Штрафні санкції у разі порушення строків подачі спрощеної податкової
декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу
ІІ цього Кодексу
2081.11. При проведенні податкової перевірки спрощеної податкової
декларації поданої особою нерезидентом, зареєстрованим як платник податку
відповідно до пункту 208-1.2 цієї статті, центральний орган виконавчої, що
реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може
витребувати в особи нерезидента та третіх осіб інформацію та документи, які
підтверджують факт постачання на митній території України електронних
послуг фізичним особам, вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.
Центральний орган виконавчої, що реалізує державну податкову
політику може надсилати особі нерезиденту, зареєстрованому як платник
податку, запити на отримання податкової інформації в електронній формі
(далі – електронний запит) засобами електронного зв’язку в електронному
сервісі “ПДВ для нерезидентів” з одночасним повідомленням на електронну
адресу, вказану нерезидентом при реєстрації як платник податку.
В електронному запиті має бути вказано:
перелік інформації, яка запитується;
перелік документів, які пропонується надати;
строк та спосіб надання такої інформації;
наслідки не надання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий
запит.
Відповідь на електронний запит має бути надана особою нерезидентом
протягом 30 днів з дня, наступного за днем отримання запиту, в електронній
формі через електронний сервіс “ПДВ для осіб нерезидентів”.
Форма та порядок направлення запиту згідно з цим пунктом
встановлюється центральним органом виконавчої влади, який формує та
реалізує фінансову політику.
2081.12. Особа нерезидент, зареєстрований як платник податку
відповідно до пункту 2081.2 цієї статті не здійснює формування податкового
кредиту з податку та не складає податкові накладні.
2081.13. Для особи нерезидента, зареєстрованого як платник податку
відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, норми цього Кодексу діють в частині,
що не суперечить нормам цієї статті.
2081.14. Облік особи нерезидента, зареєстрованого як платник податку
відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, а також контроль за своєчасністю і
повнотою нарахування та сплати податку такою особою нерезидентом
платником податку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику.
11. у підрозділі 2 розділу ХХ “Перехідні положення” доповнити новим
пунктом такого змісту:
“75. Особа нерезидент, у якого загальна сума  від здійснення ним
операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце
постачання яких розташовано на митній території України за 2021
календарний рік сукупно перевищує суму, встановлену пунктом 208 1.2 цього
Кодексу, до 31 березня 2022 року включно подає через електронний сервіс
“ПДВ для осіб нерезидентів” до центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику заяву про реєстрацію особи
нерезидента як платника податку .”
ІІ. Прикінцеві положення
 1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його
опублікування, та застосовується до звітних (податкових) періодів з 1 січня
2022 року.
2. Кабінету Міністрів України у трьох місячний строк з дня набрання
чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-
правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Голова Верховної Ради України Д. РАЗУМКОВ

 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих
нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або
розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування
податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами
електронних послуг фізичним особам

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Розвиток та поширення технологій і відповідно надання електронних
послуг створило для компаній умови за яких масштабування власного
продукту (послуги) реалізовується на всіх континентах у відносинах B2C та
B2B не залежно від фізичної присутності компанії. Розуміння постійного
представництва, як єдиного взаємозв’язку національної податкової системи
та нерезидента не враховує специфіку компаній цифрової економіки, а відтак
діяльність таких компаній на території України провадиться без належного
оподаткування.
Відповідно до діючого національного законодавства частина
електронних послуг, що надаються міжнародними корпораціями в мережі
Інтернет оподатковується податком на додану вартість через механізм
делегування обов’язку декларувати податкові зобов’язання їх покупцями у
разі, якщо вони є платниками податку на додану вартість або є суб’єктами
господарювання, навіть якщо вони не зареєстровані платниками податку на
додану вартість. 
Надання компаніями нерезидентами електронних послуг для фізичних
осіб, які не мають статусу суб’єкта господарювання, не дозволяє ефективно
реалізувати правила оподаткування ПДВ. Це призводить до втрат державного
бюджету та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників.
Тим самим, порушуються базові принципи рівності та нейтральності
оподаткування платника податків.
У свою чергу встановлення особливих правил оподаткування ПДВ
електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах,
наприклад в країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані,
Росії тощо.
 Зокрема, вперше на проблему оподаткування ПДВ електронних послуг
звернули увагу в Європейському Союзі, змінивши правила визначення місця
постачання таких послуг. Так, до 2015 року місце постачання електронних
послуг визначалося за місцем реєстрації постачальника, що дозволяло деяким
постачальникам мінімізувати податок, реєструючись у країнах, де
застосовувалася низька ставка ПДВ або послуги взагалі звільнялися від
оподаткування. Саме тому, були розроблені правила, які б дозволи
оподаткувати ПДВ електронні послуги саме за місцем їхнього споживання.
Окрім того, для реалізації свого задуму в ЄС було запроваджену спеціальну
систему MOSS (Mini One Stop Shop), яка дозволила суб’єктам
господарювання декларувати та сплачувати ПДВ у країні споживання
послуги без необхідності реєстрації платником ПДВ в загальному порядку.
Запропонована Європейським Союзом модель оподаткування ПДВ
електронних послуг стала основою для інших держав при розробці подібних
податкових режимів, дозволивши збільшити розмір податкових надходжень
до бюджету відповідної держави, шляхом оподаткування послуги
безпосередньо у країні їх споживання.
З 01 січня 2017 року в Російській Федерації був введений податок, який
зобов’язав нерезидентів сплачувати податок на додану вартість з продажу на
території РФ електронних послуг: цифрового контенту, послуг зберігання та
обробки інформації, реєстрації доменів і хостингу та ін., при цьому вони
повинні стати на податковий облік. Серед технологічних гігантів у
контролюючому органі зареєструвались Apple Distribution International,
Google Commerce, Microsoft Ireland, Netflix International B.V., Wargaming
Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com та ін. Загалом з моменту
впровадження податку на податковий облік стало 1580 компаній. За
офіціними даними до бюджету такими компаніями (B2C) було сплачено у
2017 році - 9,4 млдр. руб., у 2018 – 12 млдр. руб., у І кварталі 2019 – 12 млдр.
руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові
правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році.
Таким чином, для України є актуальним створення передумов для
адміністрування податку на додану вартість при оподаткуванні електронних
послуг фізичним особам, що постачаються нерезидентами в мережі Інтернет
шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України
враховуючи особливості національного законодавства та з урахуванням
іноземного досвіду.

2. Мета та завдання прийняття законопроекту

Метою цього законопроекту є збільшення доходів Державного бюджету
від податку на додану вартість за рахунок залучення до оподаткування
податком на додану вартість нерезидентів, що надають фізичним особам
електронні  послуги, місце постачання яких розташоване на митній території
України та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого
адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою
податку.

3. Загальна характеристика і основні положення акту

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України
нормами щодо скасування оподаткування доходів, отриманих
нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження
реклами та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування податком
на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг
фізичним особам.
Зокрема, пропонується:
- виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам
доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати
податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
- чітко визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання
послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа,
вважається дата складення такого електронного документа;
- визначити перелік електронних послуг;
- звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання
електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх
(навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;
- включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками
податку на додану вартість;
- встановити правила визначення місця постачання електронних послуг
(B2C);
- встановити форму та визначено порядок надсилання податкового
повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
- визначити спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для
постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в
електронній формі на спеціально розробленому веб-порталі;
- визначити правила податкового обліку з податку на додану вартість
для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце
постачання яких розташовано на митній території України;
- звільнення від обов'язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
- передбачити сплату податкового зобов’язання для нерезидента в
іноземній валюті.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання
 Нормативну базу у цій сфері складають: Податковий Кодекс України,
нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування. 
Реалізація положень цього проекту Закону не потребуватиме додаткових
витрат із Державного бюджету України та повинно сприяти збільшенню
надходжень Державного бюджету України.

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

акту
Прийняття законопроекту забезпечить справедливі умови
оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які
надають електронні послуги на території України. Введення правил
сприятиме додатковим надходженням від сплаченого податку до бюджету.

Народний депутат України Д. О. Гетманцев

(посвід. № 20)