бюджет 2022

ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
Д. ШМИГАЛЬ
“ ” 2021 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2022 рік
______________________________________
Стаття 1. Визначити на 2022 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 1.267.393.399,1 тис. гривень,
у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у
сумі 1.131.070.548,8 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного
бюджету України — у сумі 136.322.850,3 тис. гривень, згідно з додатком № 1
до цього Закону;
видатки Державного бюджету України у сумі 1.441.939.445,6 тис.
гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету
України — у сумі 1.294.085.182,8 тис. гривень та видатки спеціального
фонду Державного бюджету України — у сумі 147.854.262,8 тис. гривень;
повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі
10.280.412,8 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального
фонду Державного бюджету України — у сумі 9.777.642 тис. гривень та
повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України —
у сумі 502.770,8 тис. гривень;
надання кредитів з Державного бюджету України у сумі
23.740.366,5 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду
Державного бюджету України — у сумі 7.022.216 тис. гривень та надання
кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі
16.718.150,5 тис. гривень;
граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі
188.006.000,2 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту
загального фонду Державного бюджету України — у сумі 160.259.208 тис.
гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного
бюджету України — у сумі 27.746.792,2 тис. гривень, згідно з додатком
№ 2 до цього Закону;
оборотний залишок коштів Державного бюджету України у розмірі до
2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України,
визначених цією статтею.
Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам
коштів Державного бюджету України на 2022 рік у розрізі відповідальних
виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на забезпечення
здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування
органів і установ системи правосуддя згідно з додатками № 3, № 4 і № 7 до
цього Закону.
Стаття 3. Затвердити на 2022 рік міжбюджетні трансферти згідно з
додатками № 5 і № 6 до цього Закону.
Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою
до спеціального фонду Державного бюджету України у 2022 році від
іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових
організацій для реалізації інвестиційних проектів, згідно з додатком № 8 до
Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету
Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з
питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного
бюджету України з метою відображення очікуваних надходжень у 2022 році
кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних
фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації
інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з
коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та
кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і
державного боргу, визначених цим Законом, а також перерозподілу видатків
бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами
головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального
обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до
Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2022 року граничний обсяг державного
боргу в сумі 2.725.325.400,9 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого
державою боргу в сумі 367.977.247,8 тис. гривень.
Стаття 6. Установити, що у 2022 році державні гарантії в обсязі до
78.245.932 тис. гривень можуть надаватися:
1) за рішенням Кабінету Міністрів України в обсязі до
50.000.000 тис. гривень:
а) для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів
господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що
залучаються для фінансування інвестиційних проектів, у тому числі за
внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються суб’єктом
господарювання, який належить до сфери управління Міністерства аграрної
політики та продовольства України, для реалізації інвестиційних проектів з
реконструкції і модернізації інженерної інфраструктури державних
меліоративних систем із створення цілісних технологічних комплексів;
б) для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за
портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання
мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва —
резидентам України (в обсязі до 10.000.000 тис. гривень);
в) для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів
господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що
залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням
обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 20.000.000 тис. гривень).
Програми, пов’язані з підвищенням обороноздатності і безпеки держави,
затверджуються Кабінетом Міністрів України до надання державних
гарантій.
Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання
державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням
обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України
можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше
забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету
плату за їх отримання;
г) для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями
Державного агентства автомобільних доріг України з метою фінансового
забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального
користування державного значення.
Державне агентство автомобільних доріг України звільняється від
зобов’язань надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань
за державними гарантіями та вносити плату за надання державних гарантій;
2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими
напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та
інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких
сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на
підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг
українських підприємств (в обсязі до 27.422.252 тис. гривень);
3) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання
боргових зобов’язань суб’єкта господарювання державного сектору
економіки, який провадить діяльність у сфері передачі електроенергії в
Україні, перед Кредитною установою для відбудови для реалізації проекту
“Підвищення ефективності передачі електроенергії (інтеграція української
ОЕС до європейської об’єднаної енергосистеми) ІІІ” (в обсязі до 823.680 тис.
гривень).
Такий суб’єкт господарювання за рішенням Кабінету Міністрів України
може звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення
виконання зобов’язань.
Стаття 7. Установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в
розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня — 2393 гривні, з 1 липня —
2508 гривень, з 1 грудня — 2589 гривень, а для основних соціальних і
демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня — 2100 гривень, з 1 липня —
2201 гривня, з 1 грудня — 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 гривень, з 1 липня — 2744
гривні, з 1 грудня — 2833 гривні;
працездатних осіб: з 1 січня — 2481 гривня, з 1 липня — 2600 гривень, з
1 грудня — 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру
посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових
окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється
спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня —
2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового
окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1934 гривні, з 1 липня —
2027 гривень, з 1 грудня — 2093 гривні.
Стаття 8. Установити у 2022 році мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 гривень, з 1 жовтня —
6700 гривень;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня —
40,46 гривні.
Стаття 9. Установити, що у 2022 році рівень забезпечення прожиткового
мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України “Про
державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому
співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і
демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 45
відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100
відсотків; для дітей — 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на
звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних
закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України “Про дошкільну
освіту” у 2022 році збільшується відповідно до зростання прожиткового
мінімуму.
Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету
України на 2022 рік:
до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29
Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11
цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами
17, 171, 172 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного
кодексу України, а також податок на дохід, отриманий від азартних ігор з
використанням гральних автоматів, як складова частина податку на прибуток
підприємств, із застосуванням положень, визначених пунктом 2 частини
другої статті 29 Бюджетного кодексу України; надходження від реалізації
автомобілів, наземних, водних та повітряних транспортних засобів,
сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають
на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених
органами державної влади підприємств, установ та організацій, які
використовують кошти державного бюджету; надходження від
Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій,
донорських установ, отримані в рамках програм допомоги і грантів для
боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою
коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;
джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені
частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України, щодо державного
бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому
числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач,
будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що
перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів,
утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які
використовують кошти державного бюджету;
джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені
частиною другою статті 30 Бюджетного кодексу України (крім надходжень,
визначених статтею 13 цього Закону).
Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду
Державного бюджету України на 2022 рік у частині доходів є надходження,
визначені частиною третьою статті 29 та абзацом другим пункту 53 розділу
VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, з
урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI “Прикінцеві
та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, а також такі
надходження:
1) кошти від сплати особами з інвалідністю часткової вартості
автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих особами з
інвалідністю;
2) надходження в рамках програм допомоги і грантів урядів іноземних
держав, міжнародних організацій, донорських установ;
3) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання
адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння
зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний
демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство
України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, “Про дорожній рух”,
“Про перевезення небезпечних вантажів”, “Про Національну поліцію” і “Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям
Закону України “Про Національну поліцію”;
4) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової
та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України
та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти
нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних
ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України
(крім коштів від реалізації розвідувальним органом Міністерства оборони
України надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки,
нерухомого військового майна);
5) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина
адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або
викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України,
посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України
“Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що
підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний
статус”;
6) внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання,
що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг,
відповідно до статті 13 Закону України “Про Національну комісію, що
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг”;
7) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним
кредитом, наданим внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення
антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції
Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, і пеня за порушення строку
платежу з погашення кредиту;
8) плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та
проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей;
9) відсотки за користування пільговими іпотечними кредитами, наданими
внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих
Кредитною установою для відбудови (KfW), і пеня за порушення строку
платежів з погашення кредитів.
Державного бюджету України на 2022 рік у частині фінансування є
надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу
України, а також такі надходження:
1) залишок коштів, джерелом формування якого були надходження в
попередні періоди в рамках Угоди про фінансування програми “Програма
підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики
України”, укладеної Урядом України та ЄС 27 листопада 2014 року;
2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від
державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” відповідно до статей 7 і 8 Закону України “Про впорядкування
питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, що надійшли у минулі
періоди;
3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження
Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок
запозичень, залучених під державні гарантії у попередні роки;
4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від
продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів,
передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції
Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату;
5) надходження від дострокового погашення векселів Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на облігації
внутрішньої державної позики;
6) 70 відсотків надходжень від приватизації майна установ виконання
покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління
Міністерства юстиції України та безпосередньо не забезпечують виконання
встановлених для них законодавством завдань і функцій;
7) 50 відсотків надходжень від приватизації об’єктів майнового
комплексу Національної академії наук України, національних галузевих
академій наук.
Державного бюджету України на 2022 рік у частині кредитування є
надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу
України, а також такі надходження:
1) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування
окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на
отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-
педагогічних і педагогічних працівників, а також на будівництво
(реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та
педагогічних працівників, і пеня;
2) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих у 2007 році з
Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних
проектів у галузях економіки, насамперед із впровадження передових
енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних
джерел палива;
3) повернення коштів, наданих приватному акціонерному товариству
“Укргідроенерго” на поворотній основі для реалізації проектів соціально-
економічного розвитку;
4) повернення кредитів, наданих із спеціального фонду державного
бюджету внутрішньо переміщеним особам на придбання житла;
5) повернення кредитів, наданих з державного бюджету внутрішньо
переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції
(АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на
придбання житла.
Стаття 14. Установити, що у 2022 році кошти, отримані до спеціального
фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами
частини третьої статті 15, частини третьої статті 29, частини третьої статті 30
та абзацу другого пункту 53 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення”
Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та
здійснення заходів, визначених частиною четвертою статті 30 та абзацом
другим пункту 53 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення”
Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду
Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11—13
цього Закону, спрямовуються відповідно на:
1) придбання Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю
автомобілів для осіб з інвалідністю та інші заходи щодо соціального захисту
осіб з інвалідністю (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього
Закону);
2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів
викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення
приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного
співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених
пунктом 4 статті 12 цього Закону);
3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу щодо підтримки
регіональної політики (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 12
цього Закону);
4) придбання Міністерством енергетики України цінних паперів
відповідно до статті 9 Закону України “Про впорядкування питань,
пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” (за рахунок джерел,
визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 2 статті 13 цього Закону);
5) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального
користування державного значення (за рахунок джерел, визначених пунктом
3 статті 12 цього Закону);
6) надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла
для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників
(за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);
7) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під
державні гарантії, з метою реалізації проектів соціально-економічного
розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);
8) закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання
адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння
зброї, а також відповідно до Законів України “Про Єдиний державний
демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство
України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, “Про дорожній рух”,
“Про перевезення небезпечних вантажів”, “Про Національну поліцію”, “Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям
Закону України “Про Національну поліцію”
9) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних
Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього
Закону);
10) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного
реєстру та функціонування органів розпорядника зазначеного Реєстру
11) надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним
особам (за рахунок джерел, визначених пунктами 2 та 9 статті 11 та пунктом
4 статті 13 цього Закону);
12) забезпечення функціонування постійно діючого незалежного
державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання,
моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах
енергетики та комунальних послуг (за рахунок джерел, визначених пунктом 6
статті 11 цього Закону);
13) забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва
14) надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо
переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції
(АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на
придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 11 та
пунктом 5 статті 13 цього Закону);
15) проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального
ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби України за
бюджетною програмою “Виконання покарань установами і органами
Державної кримінально-виконавчої служби України”
(код 3601020) (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 12 цього
Закону);
16) розвиток інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності
Національної академії наук України, національних галузевих академій наук
17) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію
програми “Спроможна школа для кращих результатів”
(код 2211260) (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього
Закону);
18) закупівлю високовартісного медичного обладнання для закладів
охорони здоров’я за бюджетною програмою “Забезпечення медичних заходів
окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру”
(код 2301400) (за рахунок джерел, визначених пунктом 8
статті 11 цього Закону);
19) здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою “Фонд
розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх
будівництво” (код 3801280) (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті
11 цього Закону);
20) матеріально-технічне забезпечення та цифровізацію сфери фізичної
культури та спорту (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього
Закону).
Стаття 15. Установити, що у 2022 році Національний банк України після
підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного
банку України річної фінансової звітності та формування Національним
банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України
“Про Національний банк України”, перераховує до Державного бюджету
України кошти на загальну суму не менш як 24.434.000 тис. гривень.
Кошти, передбачені у частині першій цієї статті, перераховуються
Національним банком України до Державного бюджету України відповідно
до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.
Стаття 16. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби
здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій
внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до
цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі
облігації акцій банків та обмін облігацій внутрішньої державної позики на
ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних
капіталів банків, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного
боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням у тижневий строк
Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики
Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування
державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього
Закону.
Стаття 17. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби
здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій
внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до
цього Закону, в обмін на такі облігації векселів, виданих Фондом
гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного
обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики
Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування
державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього
Закону.
Стаття 18. Установити, що, як виняток з положень частини шостої статті
108 Бюджетного кодексу України, розподіл субвенції з державного бюджету
місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної
програми для відновлення України та субвенції з державного бюджету
місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення
України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 19. Установити, що у 2022 році реалізація державних гарантій
медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій
здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 20. Установити, що господарські товариства, у статутному
капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські
товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським
товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли
рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним,
сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну
частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки
прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на
відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за
звітним.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні
права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій
(часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких
становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї
статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня
року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим
учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток)
у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в
розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки
прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на
відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за
звітним.
На суму несвоєчасно сплачених коштів (частини чистого прибутку) до
державного бюджету контролюючими органами нараховується пеня, яка
сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку
подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати,
розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного
дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
Суб’єкти управління об’єктами державної власності забезпечують
реалізацію дивідендної політики держави стосовно господарських товариств,
у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, шляхом
здійснення відповідних заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав
держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати
дивідендів господарськими товариствами згідно з їх установчими
документами та законодавством.
Стаття 21. До законодавчого врегулювання питання функціонування
Верховного Суду України утримання суддів Верховного Суду України та
працівників його апарату здійснюється в межах бюджетних призначень,
передбачених Верховному Суду.
Стаття 22. Установити, що у 2022 році для всіх категорій працівників
установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір
заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в
межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному
бюджеті.
Стаття 23. Установити, що у 2022 році, як виняток з положень статті 242
Бюджетного кодексу України, кошти спеціального фонду державного
бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини
третьої статті 242 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на фінансове
забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та
модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських
перевезень.
Стаття 24. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати
правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск,
купівлю, викуп та продаж, у тому числі, як виняток з положень частини
першої статті 16 Бюджетного кодексу України, за рахунок здійснення
державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього
Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу.
Умови таких правочинів визначаються Кабінетом Міністрів України.
На обсяг здійснених державних запозичень Міністерство фінансів
України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету
понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.
Стаття 25. Установити, що у 2022 році, як виняток з положень частин
третьої та сьомої статті 331 та пункту 41 частини першої статті 38
Бюджетного кодексу України, державні капітальні вкладення на розроблення
та реалізацію державних інвестиційних проектів на 2022 рік передбачаються
за бюджетною програмою Міністерства економіки України
(загальнодержавні видатки та кредитування) “Державні капітальні вкладення
на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів” (код
1211120) та розподіляються у 2022 році між головними розпорядниками
бюджетних коштів за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може
передбачати визначення нових бюджетних програм) на підставі рішення
Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.
2. Додатки № 1—8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.
3. Зупинити на 2022 рік дію:
абзаців другого і третього частини першої статті 14 Бюджетного кодексу
України;
абзацу другого частини першої статті 18 Бюджетного кодексу України;
частини другої статті 18 Закону України “Про судову експертизу”
(Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст.
436; 2018 р., № 6—7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових
експертів;
частини першої статті 121, частин першої, другої і п’ятої статті 122 Закону
України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”
(Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3;
2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20—21, ст. 712; 2020 р., № 28, ст. 188);
абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України “Про державні
фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (Відомості
Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31);
статті 35 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” (Відомості
Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448; 2020 р., № 7—9, ст. 48, № 36,
ст. 273);
пунктів 1—3 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 3
розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи,
спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку
електричної енергії” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 47, ст.
407);
частини третьої статті 8 Закону України “Про альтернативні джерела
енергії” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2020 р., №
50, ст. 456);
абзацу п’ятого пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо
удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з
альтернативних джерел енергії” (Відомості Верховної Ради України, 2020 р.,
№ 50, ст. 456);
частини дев’ятої статті 12 Закону України “Про Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради
України, 2005 р., № 16, ст. 265; 2021 р., № 35, ст. 295).
4. Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі
транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони
України, Національній поліції України, Національній гвардії України,
Адміністрації Державної прикордонної служби України, Службі зовнішньої
розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та
захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних
ситуацій передбачати у межах видатків державного бюджету на їх утримання
на відповідний рік протягом строку дії відповідних господарських договорів
про закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із
підвищенням обороноздатності і безпеки держави, необхідні кошти для їх
оплати, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами
(позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами
господарювання — резидентами України.
Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту
України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України,
Національна поліція України, Національна гвардія України, Адміністрація
Державної прикордонної служби України, Служба зовнішньої розвідки
України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій
беруть бюджетні зобов’язання за програмами, пов’язаними із підвищенням
обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів
(позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами
України, а Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні
зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на
зазначену мету державних гарантій.
5. Установити, що у 2022 році фінансове забезпечення закладів охорони
здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я
України, Національної академії медичних наук України, Державного
управління справами, Національної академії наук України, Міністерства
соціальної політики України та не уклали з Національною службою здоров’я
України договір про медичне обслуговування населення за програмою
медичних гарантій, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за
бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, до
сфери управління яких належать такі заклади охорони здоров’я.
6. Кабінету Міністрів України забезпечувати утворення органів
виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових
повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів
виконавчої влади.
7. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI
“Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну
службу” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43)
застосовуються до 31 грудня 2022 року.
Голова
Верховної Ради України
Пояснювальна записка
до проекту Закону України
"Про Державний бюджет України на 2022 рік"
Інформація про економічне становище держави

та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального
розвитку України
Поточна економічна ситуація
У ІІ кварталі 2021 року реальний ВВП повернувся до зростання на
5,4 відсотка р/р, після скорочення протягом п’яти кварталів поспіль.
Відновлення економічного зростання було очікуваним з огляду на поступову
адаптацію економічних суб’єктів до нових реалій, викликаних поширенням
гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-
CoV-2 (далі - пандемія COVID-19), стійкі темпи зростання споживчого попиту
та сприятливу кон’юнктуру на ключових для вітчизняного експорту товарних
ринках, а також низький рівень статистичної бази порівняння. Поряд з тим,
незважаючи на позитивні результати безпрецедентної компанії вакцинування в
світі та застосування розвинутими країнами інструментів підтримки економіки,
все ще зберігається високий ступінь невизначеності щодо подальшого розвитку
пандемії та її впливу на світову економіку.
Динаміка ВВП у 2018 – 2021 роках
Джерело: Держстат, розрахунки Мінфіну

Основну підтримку економіці у ІІ половині 2020 року та І кварталі
2021 року надавало кінцеве приватне споживання, яке мало найбільший
додатній внесок у динаміку ВВП. Цьому сприяло продовження зростання
середніх заробітних плат, як в номінальному (до 14 345 грн у липні 2021 року),
так і в реальному вимірах (за останні 12 місяців на 10,2 відсотка відносно
липня минулого року). Зростання заробітних плат підтримувалось підвищенням
мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на 20 відсотків та
конкуренцією на ринку праці внаслідок трудової міграції.
Одночасно, у І кварталі 2021 року спостерігалось і зростання безробіття
до 10,5 відсотка до робочої сили у віці 15-70 років, що обумовлено
нерівномірним відновленням роботи підприємств за окремими видами
економічної діяльності, в першу чергу готельно-ресторанного бізнесу,
адміністративного та допоміжного обслуговування (оренда, прокат,
туристичні послуги) внаслідок впровадження жорстких карантинних обмежень
в січні та березні-квітні 2021 року.
У реальному секторі економіки спостерігається поступове відновлення за
основними видами економічної діяльності:
пасажирообіг у січні – липні 2021 року зріс на 26,8 відсотка, а
вантажообіг – на 1,6 відсотка у порівнянні до січня – липня 2020 року;
оборот роздрібної торгівлі у січні – липні 2021 року зріс
на 13 відсотків відповідно.
Незважаючи на більш пізній у 2021 році старт збиральної компанії у
сільському господарстві, завдяки вищій урожайності зернових культур
порівняно з минулим роком, сільськогосподарське виробництво у січні –
липні 2021 року зросло на 2,5 відсотка порівняно із січнем − липнем 2020 року.
При збільшенні виробництва у рослинництві (на 7 відсотків) було зафіксоване
падіння у тваринництві (на 4,9 відсотка), яке демонструє кумулятивне
скорочення вже 1,5 року на фоні значного зростання витратності виробництва
через подорожчання енергоресурсів та кормової бази в умовах неврожаю
2020 року.
Індекс будівельної продукції у січні-липні 2021 року залишився без змін
(порівняно із аналогічним періодом 2020 року). Компоненти будівельної галузі
продемонстрували різноспрямовану динаміку. Так, будівництво житлових
будівель продемонструвало зростання на 19,9 відсотка, в той час, як
будівництво нежитлових будівель та будівництво інженерних споруд
скорочення – на 3,9 відсотка та 4,3 відсотка відповідно.
Зростання промислового виробництва за підсумками січня-липня
2021 року становило 1,8 відсотка і більшою мірою формувалось факторами
загального покращення в економіці, такими як вплив високої кон’юнктури на
зовнішніх ринках, поступового відновлення попиту на окрему продукцію на
внутрішньому ринку.
Так, за підсумками січня-липня 2021 року добувна промисловість зросла
на 1,8 відсотка завдяки надзвичайно сприятливій зовнішній кон’юнктурі на
ринку залізної руди (ціна на залізну руду China import Iron Ore Fines 62 Fe
зросла на 33,9 відсотка у серпні 2021 року, а в окремі періоди 2021 року
зростання ціни досягало 80 відсотків р/р). У підсумку це стало ключовим
фактором зростання добування металевих руд на 6,3 відсотка. Разом з тим,
добування кам’яного та бурого вугілля зросло на 9,4 відсотка в умовах низької
статистичної бази порівняння минулого року, а у добуванні сирої нафти та
природного газу – спостерігалося падіння на 3,9 відсотка через низький рівень
капітальних вкладень впродовж тривалого періоду.
Виробництво у переробній промисловості зросло на 1,8 відсотка за
рахунок майже всіх видів діяльності. Так, завдяки сприятливій кон’юнктурі
на світових товарних ринках (ціна Steel Billet Spot FOB Black Sea зросла близько
45 відсотків р/р, а в окремі періоди 2021 року більше ніж на 60 відсотків р/р)
спостерігалось збільшення металургійного виробництва та виробництва готових
металевих виробів на 7,4 відсотка. Також зростання продемонстрували
машинобудування - на 10,4 відсотка, виробництво гумових і пластмасових
виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції - на 12,4 відсотка,
виробництво меблів, іншої продукції та ремонт і монтаж машин і устаткування
– на 16,4 відсотка, виробництво виробів з деревини, виробництво паперу та
поліграфічна діяльність – на 9 відсотків в умовах продовження відновлення
попиту з боку основних користувачів продукції галузей, пристосування до
складних умов функціонування.
У той же час, негативна динаміка спостерігалась у виробництві харчових
продуктів, напоїв і тютюнових виробів (падіння на 11,4 відсотка), що було
обумовлено низькою сировинною базою з боку сільськогосподарського
виробництва через неврожай 2020 року (в першу чергу соняшника та цукрових
буряків).
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря
спостерігалось зростання виробництва на 1,7 відсотка переважно внаслідок
більшого споживання електроенергії промисловістю та транспортом на тлі
економічного відновлення та дії ефекту низької статистичної бази порівняння.
Протягом січня – червня 2021 року індекс капітальних інвестицій
збільшився на 4,2 відсотка р/р завдяки фінансуванню проектів з модернізації та
інфраструктурних проектів. Загалом інвестиції підприємств та організацій з
початку 2021 року становили 191,1 млрд гривень. Разом з цим, потреба в
інвестиціях для забезпечення подальшого стійкого розвитку залишається
високою. Так, частка інвестицій у ВВП в Україні все ще залишається меншою,
ніж у країнах, які демонструють високі темпи розвитку, та меншою, ніж у
східноєвропейських країнах – членах ЄС (за даними Держстату у 2020 році
питома вага валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП в
Україні становить 13 відсотків, тоді як, за даними Світового Банку, в
Угорщині – 27,3 відсотка, в Ірландії – 29,9 відсотка, в Румунії – 24,6 відсотка,
в Польщі – 17,1 відсотка).
Капітальні інвестиції у 2019 – 2021 роках
140 ВНОК, у % (п.ш.) 40
Індекс капітальних інвестицій
16.7 Індекс ділових очікувань підприємств,
13.5 10.5 пункти
4.1
-21.0 -25.1 -26.5 -7.8
100 0
-23.0
60 -40
Джерело: Держстат, НБУ
Сприятлива кон'юнктура на зовнішніх сировинних ринках обумовила

зростання вартісних обсягів експорту товарів за період січень – липень
2021 року на 33,5 відсотка р/р до 32,6 млрд дол. США. Зростання спостерігалось
за усіма товарними групами експорту, а найвищі темпи були зафіксовані в
експорті мінеральних продуктів – на 101,6 відсотка р/р (16,1 відсотка у
загальній структурі експорту товарів), чорних та кольорових металів та
виробів з них – на 65,7 відсотка (26 відсотків), деревини та виробів з неї – на
43 відсотки (4,3 відсотка), промислових виробів – на 31,9 відсотка р/р (1,6
відсотка) та продукції хімічної промисловості та пов’язаних з нею галузей – на
25,7 відсотка р/р (4,8 відсотка відповідно).
Також продовжується тенденція до зміни географічної структури
українського експорту. Найбільшими торговельними партнерами для України є
країни ЄС та Азії, на які сумарно приходиться 73 відсотки вітчизняного
експорту. Так, у січні-липні 2021 року обсяг експорту товарів до країн ЄС зріс
на 52,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2020 року, а його питома
вага становила 36,4 відсотка в загальному обсязі. Експорт товарів до країн Азії
за цей же період збільшився на 24 відсотки р/р, а питома вага країн Азії
становить 36,6 відсотка.
Імпорт товарів за січень – липень 2021 року збільшився на
27,3 відсотка р/р до 35,4 млрд дол. США. Найбільшими темпами зростав імпорт
машин, устаткування, транспортних засобів та приладів – на 31,8 відсотка р/р
(33,2 відсотка у загальній структурі імпорту товарів), мінеральних продуктів
– на 29,6 відсотка р/р (16,7 відсотка), імпорт хімічної та пов’язаних з нею
галузей промисловості – на 27,1 відсотка р/р (21,1 відсотка відповідно). Імпорт
товарів із країн ЄС зріс на 23,8 відсотка р/р, а з країн Азії – на 27,4 відсотка р/р.
Унаслідок сприятливої кон’юнктури на світових товарних ринках додатне
сальдо платіжного балансу за період січень – липень становило
791 млн дол. США.
На фоні додатного сальдо платіжного балансу ситуація на валютному
ринку залишається стабільною. Обмінний курс гривні до долара США (в
середньомісячному значенні) укріпився майже на 4,9 відсотка у серпні
2021 року порівняно з груднем 2020 року, а формування додатного сальдо
платіжного балансу та надходження спеціальних прав запозичень (СПЗ) у
межах загального розподілу від МВФ дозволило Національному Банку України
збільшити обсяг міжнародних резервів до 31,6 млрд дол. США, що є
максимальним значенням за останні 9 років (з квітня 2012 року). Обсяг
міжнародних резервів покриває 4,4 місяця майбутнього імпорту.
Особливістю 2021 року стало прискорення інфляційної динаміки.
Порівняно із серпнем минулого року зростання споживчих цін становило
10,2 відсотка, що є максимальним значенням з травня 2018 року. При цьому
базова інфляція також продемонструвала прискорення до 7,2 відсотка. Така
динаміка, в основному, зумовлена зростанням світових цін на продовольство та
енергоресурси, що стимулює як безпосереднє підвищення цін на ці товари в
Україні, так і підвищення виробничих витрат підприємств внаслідок зростання
вартості сировини та енергії. Серед інших факторів, слід зазначити також
реалізацію частини відкладеного під час жорстких карантинних обмежень
споживчого попиту та компенсацію понесених бізнесом під час обмежень
збитків.
Ураховуючи баланс ризиків та посилення фундаментального
інфляційного тиску впродовж поточного року Національний банк вже учетверо
підвищив облікову ставку: 05.03.2021 – з 6 відсотків до 6,5 відсотка,
16.04.2021 – до 7,5 відсотка, 23.07.2021 – до 8 відсотків та з 10.09.2021 –
до 8,5 відсотка.
Підвищення облікової ставки НБУ протягом 2021 року вплинуло
на динаміку інших процентних ставок НБУ, зокрема процентні ставки за
кредитами овернайт НБУ з початку 2021 року (станом на 10.09.2021 рік) зросли
з 7 відсотків до 9,5 відсотків, а за депозитними сертифікатами НБУ з 5 відсотків
до 7,5 відсотків. Враховуючи динаміку процентних ставок НБУ український
індекс міжбанківських ставок овернайт (UONIA) протягом 2021 року також зріс
з 5 відсотків (на початку 2021 року) до 7,25 відсотка (станом на 09.09.2021 рік).
Водночас, зростання основних процентних ставок не вплинуло на
процентні ставки банків за новими гривневими депозитами, тоді як проценті
ставки у гривні за новими кредитами з початку 2021 року незначно зросли (на
1,0 в.п.).
Очікування до кінця 2021 року та прогноз на 2022 рік
Відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України на
2022-2024 роки, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від
31.05.2021 № 586, зростання реального ВВП за підсумками 2021 року
очікується на рівні 4,1 відсотка, що дещо менше прогнозу, врахованого при
розрахунках бюджету на 2021 рік (4,6 відсотка). Така ситуація була в
основному спричинена не прогнозованим впровадженням у І кварталі 2021
року в Україні "локдауну" (з 8 по 24 січня включно), переходом до норм
адаптивного карантину (лютий - перша декада березня), посиленням
карантинних заходів в окремих регіонах наприкінці березня. В підсумку це
негативно позначилося на виробничій активності та на діяльності сфери послуг.
Обсяг номінального ВВП у 2021 році очікується на рівні 4 808,5 млрд грн,
що дещо вище врахованого при розрахунках бюджету на 2021 рік показника у
4 505,9 млрд грн, в основному через прискорення зростання індексу цін
виробників промислової продукції, сільськогосподарської продукції, індексу
споживчих цін, та, відповідно, більш високого значення дефлятора ВВП.
Прискорене зростання цін у поточному році є загальносвітовим феноменом і
пояснюється в основному впливом надзвичайно м’якої монетарної політики та
інших стимулюючих заходів більшості провідних країн світу та фоні швидкого
посткризового відновлення попиту. Втім, вважається, що інфляційні фактори в
світовій економіці носять тимчасовий характер, і зростання цін повернеться до
цільових параметрів вже у найближчому майбутньому.
Макроекономічний прогноз на 2022 рік розроблений за сценарієм
найбільш вірогідного розвитку економіки з урахуванням пандемії COVID-19, а
також траєкторії та характеру переходу до сталого розвитку у
середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до
пріоритетів, визначених у стратегічних документах Уряду, зокрема, у Програмі
діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету
Міністрів України від 12.06.2020 № 471, Державній програмі стимулювання
економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними
заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної
хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022
роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020
№ 534 та основних напрямів розвитку, визначених у Національній економічній
стратегії на період до 2030 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів
України від 03.03.2021 № 179.
Основою цього сценарію є незмінність обраного курсу на реформи та
європейський вектор розвитку, що передбачає поглиблення
зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу, а також
створення сприятливих умов для досягнення Україною сталого економічного
зростання та підвищення добробуту населення. При цьому враховуються реалії,
які наразі склались у зовнішньоекономічному просторі, викликані наслідками
пандемії COVID-19.
Міністерство економіки України відповідно до частини другої статті 52
Бюджетного кодексу України та на виконання пункту 12 Порядку розроблення
проектів прогнозних та програмних документів економічного і соціального
розвитку, Бюджетної декларації та державного бюджету, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621, на постійній
основі проводить оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників
поточним тенденціям та змінам у державній політиці, зовнішньому та
внутрішньому середовищі, новим статистичним даним. Відповідно до пункту 46
зазначеного Порядку, основні показники макропрогнозу можуть бути уточнені у
період розгляду проекту закону про Державний бюджет України у Верховній
Раді України.
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального
розвитку України та окремі припущення на 2020–2022 роки
2020 2021 2022
Постанова Очікуване Постанова
КМУ від (під КМУ від
Назва 29.07.2020 постанову 31.05.2021
Звіт
№ 671 (під КМУ від № 586 (під
бюджетні 31.05.2021 бюджетні
розрахунки) № 586) розрахунки)
Валовий внутрішній продукт:
номінальний, млрд грн. 4 191,9 4 505,9 4 808,5 5 368,7
%, р/р -4,0 4,6 4,1 3,8
Індекс споживчих цін:
у середньому до попереднього року, %,
р/р 2,7 8,1 8,8 7,2
грудень до грудня попереднього року, 5,0 7,3 8,9 6,2
2020 2021 2022
Постанова Очікуване Постанова
КМУ від (під КМУ від
Назва 29.07.2020 постанову 31.05.2021
Звіт
№ 671 (під КМУ від № 586 (під
бюджетні 31.05.2021 бюджетні
розрахунки) № 586) розрахунки)
%, р/р
Індекс цін виробників промислової
продукції:
грудень до грудня попереднього року,
%, р/р 14,5 8,7 17,0 7,8
Середньомісячна заробітна плата
працівників, брутто, номінальна, гривень 11 591 13 632 13 632 15 258
Рівень безробіття населення у віці 15-70
років за методологією МОП, % до робочої
сили відповідного віку 9,5 9,2 9,2 8,5
Сальдо торговельного балансу,
визначене за методологією платіжного
балансу,
млн доларів США -2 438 -10 416 -6 244 -8 595
Експорт товарів та послуг:
млн. доларів США 60 652 60 175 65 983 70 286
%, р/р -4,6 2,9 8,8 6,5
Імпорт товарів та послуг:
млн. доларів США 63 090 70 591 72 227 78 881
%, р/р -17,1 10,6 15,6 9,2
Обмінний курс гривні до долара США,
гривень за долар США
в середньому за період 27,0 29,1 28,0 28,6
на кінець періоду 28,3 28,8 [±1] 28,6 [±1] 28,7 [±1]
Джерело: Держстат, НБУ, прогноз Мінекономіки
Зовнішньоекономічне середовище. Макроекономічний прогноз для

України розраховано на припущеннях нерівномірного відновлення економік
окремих країн світу, як внаслідок поширення нових хвиль пандемії (у тому
числі через появу нових штамів вірусу), так і втрат для економік цих країн
внаслідок закриття підприємств сфери послуг, згортання інвестиційної
діяльності, скорочення робочих місць. Попри високі темпи вакцинації
населення, показники відновлення економік розвинутих країн світу (перш за все
безробіття) залишаються досі нестійкими. Це відтерміновує питання
нормалізації грошово-кредитної політики в більшості розвинутих країн, попри
загрозливі тенденції інфляційного тиску та ймовірність виникнення
"бульбашок" на окремих фінансових та товарних ринках внаслідок впливу
надлишкової ліквідності.
Світовий розвиток також характеризуватиметься посиленням позицій
азійських держав у політичній, економічній, фінансово-інвестиційній та
науково-технологічній сферах. Країни цього регіону демонструють більш
потужні темпи постпандемічного відновлення, а Китай залишається один із
світових лідерів економічного зростання.
Попит. Основним рушієм у формуванні економічного зростання в Україні
залишатиметься внутрішній попит. Найбільший внесок у зростання, як і раніше,
матиме споживчий попит в силу своєї найбільшої питомої ваги у ВВП. По мірі
пом’якшення карантинних обмежень спостерігатиметься нарощування
споживчої активності населення. У 2022 році очікується зростання споживання
домогосподарств, чому сприятиме збільшення середньомісячної заробітної
плати як у номінальному - до 15 258 грн, так і у реальному вимірі – на
4,4 відсотка. Важливими чинниками зростання заробітних плат будуть
підвищення Урядом соціальних стандартів та зменшення рівня безробіття (до
8,5 відсотка), що відбуватиметься в умовах пожвавлення економічної
активності.
Нерівномірна динаміка зростання різних країн світу стимулюватиме
посилення конкуренції на ринках збуту вітчизняної продукції. Посткризові
трансформаційні зміни спонукатимуть виробників нарощувати інвестиції, а
державний сектор надалі вкладати кошти у розвиток інфраструктури. Разом з
тим, після падіння у 2020 році свої позиції надолужуватиме інвестиційна
компонента ВВП – у 2021 році очікується зростання валового нагромадження
основного капіталу (ВНОК) на 11,2 відсотка, що пояснюється як низькою базою
порівняння, так і нарощуванням інвестицій в умовах реформування економіки.
У середньостроковій перспективі прогнозується позитивна динаміка розвитку
інвестиційної сфери, а темпи зростання ВНОКу у 2022 році складуть
14,5 відсотка.
Відновлення споживчого та інвестиційного попиту виступатимуть
основними драйверами економічного зростання у 2022 році. Як результат,
відповідно до базового сценарію макроекономічного прогнозу на 2022 рік
очікується зростання реального ВВП на 3,8 відсотка із одночасним
уповільненням споживчої інфляції до 6,2 відсотка (у розрахунку грудень до
грудня попереднього року).
Пропозиція. Нові пандемічні та постпандемічні умови господарювання
стимулюватимуть розвиток високотехнологічних виробництв та виробництв з
використанням технологій середньо-високого рівня. Внаслідок реалізації
реформ, які передбачені програмними документами Уряду, очікується
покращення інвестиційного клімату, стимулювання експорту інноваційної
продукції, створення сприятливих фінансових умов для розвитку малого і
середнього бізнесу. Крім економічної політики, яка реалізовуватиметься
Урядом України, на розвиток виробничої сфери як упродовж останніх років, так
і у прогнозному періоді впливатимуть специфічні чинники, пов’язані з
трансформацією економічних взаємозв’язків та суспільних відносин, процеси
трудової міграції, менш динамічний, ніж прогнозувалось раніше, розвиток
світової економіки.
Враховуючи постпандемічні трансформаційні процеси зміни економічних
взаємозв’язків, ключовими факторами розвитку виробничого сектору
виступатимуть:
зростання платоспроможного попиту населення, у тому числі, за рахунок
реалізації стратегічних урядових програм та послідовної політики підвищення
державних соціальних стандартів;
діджиталізація виробничих відносин з метою створення інноваційної та
технологічної продукції, розширення інвестиційних процесів в економіці через
необхідність подальшого технологічного оновлення та впровадження
енергозберігаючих технологій за рахунок розвитку мережі індустріальних
парків та кластерних виробництв, державної підтримки пріоритетних напрямів
інноваційної діяльності, що дозволить зберегти високу інвестиційну активність
та створити нові виробництва на основі освоєння нових технологій, матеріалів
та нових видів послуг на базі сучасних інформаційних систем;
продовження диверсифікації зовнішньої торгівлі, в тому числі завдяки
переходу на міжнародні технічні регламенти, інтеграції промислових кластерів
України з Європейською платформою співпраці кластерів, економічної
інтеграції регіонів у глобальні ланцюги доданої вартості через запровадження
смарт-спеціалізації регіонів та приєднання їх до Європейської Платформи
смарт-спеціалізації.
Вищезазначені заходи сприятимуть структурній перебудові промислового
виробництва зі збільшенням частки інноваційного виробництва та
високотехнологічного експорту.
Ціни. У 2022 році прогнозується, що зростання внутрішніх цін на
споживчому ринку уповільниться до 6,2 відсотка (грудень до грудня) із
подальшим низхідним трендом. Стабілізація темпів інфляції на низькому рівні
створить додаткові можливості для більш інтенсивної інтеграції до системи
фінансових та виробничих відносин європейського ринку на вигідних
паритетних засадах. В той же час, з боку зовнішнього середовища існує ризик
продовження інфляційного тренду у розвинених країнах, що створює ризики
посилення імпорту інфляції в Україну.
На уповільнення зростання внутрішніх цін у промисловості до
7,8 відсотка (у розрахунку грудень до грудня) у 2022 році впливатимуть процеси
реформування економіки, що зменшуватимуть вплив неринкових умов на
ціноутворення, помірне збільшення тарифної складової у цінах виробників,
поступова конвергенція ринків України та Європейського союзу, а також
помірна зовнішня цінова динаміка в наслідок встановлення рівноваги на
основних товарних ринках, як результат нормалізації грошово-кредитної
політики центральних банків розвинутих країн.
Зовнішня торгівля та платіжний баланс. У прогнозному періоді
українська економіка, зважаючи на її відкритість, розвиватиметься значною
мірою під впливом зміни зовнішніх умов, які характеризуватимуться переважно
помірно-позитивною динамікою цін на сировинних ринках товарів українського
експорту та високими цінами на імпортовані енергоресурси.
Враховуючи структурні зсуви через вплив пандемії COVID-19 подальше
реформування економіки буде спрямоване на структурні перетворення у
напрямку підвищення ролі галузей з високою доданою вартістю та подальшої
модернізації технологічних процесів і оснащення. Активна діяльність в напряму
просування експорту української продукції сприятиме підвищенню питомої
ваги в експорті товарів високо- та середньо технологічного рівня, подальшій
диверсифікації економічних зв’язків. Незважаючи на поступові якісні зміни в
структурі експорту, найвагоміше місце в українському експорті все ще
займатимуть традиційні для нього товари, а саме продукція
сільськогосподарського та металургійного виробництва. Загалом зростання
експорту товарів та послуг прогнозується на рівні 6,5 відсотка у 2022 році.
Поряд із розширенням імпорту споживчих товарів на фоні зростання
внутрішнього попиту, продовжуватиметься нарощування високотехнологічного
імпорту машин та обладнання. Зокрема, поступове поліпшення фінансового
стану підприємств дозволить компаніям фінансувати інвестиції в умовах
збереження високої потреби у проведенні технологічного переозброєння
виробництва та підвищені на цій основі його конкурентоспроможності. Обсяг
імпорту енергоносіїв в доларовому еквіваленті також зростатиме, що
обумовлюватиметься збільшенням їх вартості при поступовому скороченні
фізичних обсягів їх імпорту в умовах нарощування власного видобутку та
скорочення споживання за рахунок подальшого впровадження
енергозберігаючих технологій та виробництв.
Зростання імпорту товарів та послуг випереджатиме динаміку експорту і
становитиме 9,2 відсотка у 2022 році. За таких умов упродовж 2022 року
відбуватиметься розширення дефіциту торговельного балансу, який частково
компенсуватиметься позитивними сальдо первинних та вторинних доходів.
В цілому у 2022 році прогнозується дефіцит поточного рахунку у
1,1 млрд дол США (0,6 відсотка від ВВП).
В результаті проведення реформ, які визначені стратегічними
документами Уряду, очікується поліпшення інвестиційного клімату, створення
сприятливого середовища для розвитку та ведення бізнесу в Україні та
активізація приватизаційних процесів. З огляду на зазначене, чистий приріст
прямих іноземних інвестицій у 2022 році прогнозується на рівні
3 – 3,5 млрд дол. США. В той же час, існує ризик того, що прискорення інфляції
в розвинутих країнах може змусити центральні банки здійснити перехід до
більш жорсткішої монетарної політики, що може суттєво погіршити інтерес
інвесторів до країн з економікою, що розвивається, та призупинити притік або
навіть спричинити відтік капіталу.
В цілому, відповідно до базового сценарію у 2022 році прогнозується, що
платіжний баланс буде зведено із профіцитом у 2,35 млрд дол. США.
Враховуючи світову практику врахування в розрахунках бюджету
показників прогнозу, який є найменш ризиковим, та з метою забезпечення
дотримання визначеного Бюджетним кодексом України принципу
обґрунтованості в частині використання реалістичних макропоказників
економічного і соціального розвитку, для розрахунку показників проекту
бюджету на 2022 рік було використано показники базового сценарію
макроекономічного прогнозу, затверджені постановою Кабінету Міністрів
України від 31.05.2021 № 586.
Оцінка показників доходів
Прогноз доходів Державного бюджету України на 2022 рік розроблений
на базі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального
розвитку України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
31.05.2021 № 586, із застосуванням чинних норм Бюджетного та Податкового
кодексів України.
Показники дохідної частини державного бюджету розроблені з
урахуванням наступних особливостей, зокрема:
продовження справляння військового збору;
поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток підприємствами
з річним доходом понад 40 млн грн;
збереження чинних ставок рентної плати на природний газ, нафту та
газовий конденсат;
зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для
видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу,
нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 відсотків до
місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин;
спрямування 86,56 відсотків акцизного податку з пального до
спеціального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства
(решта 13,44 відсотка спрямовується до бюджетів територіальних громад);
незастосування у 2022 році до ставок оподаткування, визначених в
абсолютних значеннях, акцизного податку, екологічного податку та рентної
плати індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції;
застосування чинних ставок оподаткування, зокрема з основних податків:
2020 р. 2021 р. 2022 р.
Найменування показника
розмір ставок
Податок та збір на доходи фізичних осіб в т.ч.: 19,5% 19,5%
податок на доходи фізичних осіб 18% 18%
військовий збір 1,5% 1,5%
Податок на прибуток підприємств
18% 18%
(основна ставка)
Рентна плата за користування надрами для
8%
видобування залізної руди (відсоток від вартості (до 23.05.2020)
12% / 11% 12% / 11%
залізної руди) (12% - якщо середня вартість
12% /11%
залізної руди 70$ і більше; 11% - якщо менше 70$)
Рентна плата за користування надрами для відсоток від середньої митної
видобування природного газу вартості імпортного природного газу
видобутий із свердловин (крім нових свердловин з
01.01.2018):
глибина залягання покладів до 5000 метрів 29% 29%
глибина залягання покладів понад 5000 метрів 14% 14%
з покладів на ділянках надр (родовищах) в
межах континентального шельфу та/або виключної 11% 11%
(морської) економічної зони України
природний газ, видобутий під час виконання
70% 70%
договорів про спільну діяльність
видобутий із нових свердловин з 01.01.2018:
2020 р. 2021 р. 2022 р.
Найменування показника
розмір ставок
відсоток від вартості товарної
продукції - середня ціна одного
бареля нафти "Urals" перерахована у
Рентна плата за користування надрами для
гривні за тонну за курсом НБУ із
видобування нафти
врахуванням середнього показника
місткості барелів в 1 тонні нафти
марки "Urals" у розмірі 7,28
Рентна плата за користування надрами для відсоток від вартості товарної
видобування газового конденсату продукції, розрахованої як для нафти
Податок на додану вартість 20% 20%
Акцизний податок, зокрема:
Сигарети з фільтром та без фільтра:
специфічна ставка (грн за 1000 шт.) 907,2 1 088,64 1 306,37
адвалорна ставка (відсоток від вартості реалізації) 12% 12%
Мінімальне податкове зобов'язання із сплати
1 213,61 1 456,33 1 747,6
акцизного податку (грн за 1000 шт.)
Тютюновмісні вироби для електричного 1 139,76 1 456,33 1 747,6
нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з (грн за (грн за (грн за
електронним управлінням 1 кг) 1000 штук) 1000 штук)
Спирт етиловий та лікеро-горілчані вироби (грн за
126,96 126,96
1 л 100% спирту)
Пиво (грн. за 1 л) 2,78 2,78
Електрична енергія (відсоток від вартості
3,2% 3,2%
реалізації)
Бензин (євро за 1000 л приведених до 15°С) 213,5 213,5
Дизельне паливо (євро за 1000 л приведених до
139,5 139,5
15°С)
Екологічний податок за викиди в атмосферне
повітря двоокису вуглецю (за умови
10 10
перевищення 500 тонн на рік, норма діє з 2019
року) (гривень за 1 тонну)
З урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства,
макроекономічного прогнозу, вищезазначених особливостей, загальні
показники доходів державного бюджету на 2022 рік зростають порівняно із
затвердженими показниками 2021 року (зі змінами) на 159,6 млрд грн, а з
фактичними показниками 2020 року на 191,2 млрд гривень.
При цьому частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через
державний бюджет у 2022 році поступово зменшується порівняно із
затвердженими показниками 2021 року (зі змінами) на 0,9 відсотка, а з
фактичними показниками 2020 року на 2 відсотка.
Загальні показники доходів державного бюджету у 2020 – 2022 роках
відхилення
2020 рік 2021 рік 2022 рік
2022 рік (прогноз) до
2021 рік
Найменування 2020 рік
(затверджено
показника частка план зі частка частка (факт)
факт, прогноз, зі змінами)
у ВВП, змінами, у ВВП, у ВВП,
млрд грн млрд грн
% млрд грн % % частки частки
млрд грн у ВВП, млрд грн у ВВП,
% %
ВВП, млрд грн 4 191,9 4 505,9 5 368,7 1 176,8 862,8
Державний бюджет
(без урахування
1 065,4 25,4 1 097,1 24,3 1 256,6 23,4 191,2 -2,0 159,6 -0,9
міжбюджетних
трансфертів)
загальний фонд 868,8 20,7 971,4 21,6 1 120,3 20,9 251,4 0,1 148,8 -0,7
спеціальний фонд 196,5 4,7 125,6 2,8 136,3 2,5 -60,2 -2,1 10,7 -0,2
Зменшення прогнозної частки доходів у ВВП на 2022 рік порівняно з:

фактичними показниками 2020 року відбулось по спеціальному фонду
державного бюджету внаслідок проведення наприкінці 2020 року
взаєморозрахунків з метою компенсації акціонерному товариству "НАК
"Нафтогаз України" економічно обґрунтованих витрат при виконанні
покладених на нього спеціальних обов’язків у процесі функціонування ринку
природного газу, в тому числі за рахунок погашення податкового боргу
публічним акціонерним товариством "Укрнафта", та суттєвих власних
надходжень Укравтодору від залучення коштів під державні гарантії;
затвердженими показниками 2021 року (зі змінами) внаслідок внесення
змін до закону про бюджет на 2021 рік в частині збільшення доходів бюджету,
що відповідно призвело до збільшення частки доходів у затвердженому
номінальному ВВП на 2021 рік.
Показники Державного бюджету України за доходами (без урахування
міжбюджетних трансфертів) на 2020 – 2022 роки з деталізацією у розрізі
бюджетної класифікації та порівнянням із відповідними фактичними
показниками за попередній бюджетний період і затвердженими показниками на
поточний бюджетний період зі змінами (додаток додається). При цьому
прогнозні показники на 2022 рік по основних бюджетоформуючих джерелах
розраховувались наступним чином:
 податок та збір на доходи фізичних осіб (код 11010000) –
160 757,1 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозні показники розраховані в програмному середовищі Eviews10 та
базуються на використанні залежностей, що виявлені методами регресійного
аналізу, між фактичними надходженнями податку та середньою заробітною
платою штатних працівників, кількістю працюючих, ставкою податку, а також з
урахуванням структурних змін, які відбулися в минулому, зокрема в обліку
статистичних показників заробітної плати штатних працівників. Податок на
доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів розраховувався згідно даних
Національного банку України щодо прогнозного обсягу нарахованих процентів
за депозитами фізичних осіб.
 податок на прибуток підприємств (код 11020000) –
137 300 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозні показники податку на прибуток підприємств визначено з
урахуванням законодавчо встановлених ставок оподаткування, термінів
нарахування та сплати податку, на підставі фактично задекларованої суми
податку на прибуток за останній звітний рік та розрахункової суми
декларування за дев’ять місяців, скорегованих на прогнозний ріст прибутку
прибуткових підприємств.
Основою інформаційного забезпечення для розрахунку прогнозу податку
на прибуток підприємств є: очікувані та прогнозні макроекономічні показники,
а саме прибутку прибуткових підприємств; фактичні показники податкової
звітності (дані зведеної декларації з податку на прибуток за звітні періоди);
фактичні надходження податку на прибуток за попередні звітні періоди; зміни
податкового законодавства.
 рентна плата (код 13000000) – 46 286,1 млн грн
- рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (код
13010000) – 777,1 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання
лісових ресурсів розраховується із врахуванням очікуваних надходжень
(нарахувань) такої рентної плати у поточному році, а також аналізу динаміки
надходжень у попередніх періодах. Індексація ставок оподаткування
використання лісових ресурсів не застосовувалась.
- рентна плата за спеціальне використання води (код 13020000) –
735,5 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання
води розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) такої
рентної плати у поточному році, а також аналізу динаміки надходжень у
попередніх періодах. Індексація ставок оподаткування використання води не
застосовувалась.
- рентна плата за користування надрами для видобування:
інших корисних копалин загальнодержавного значення (код 13030100)
– 1 294 млн грн (розрахунок додається);
бурштину (код 13031000) – 5,2 млн грн (розрахунок додається);
кам’яного вугілля коксівного та енергетичного (код 13031500) –
284,6 млн грн (розрахунок додається);
залізних руд (код 13031600) – 4 457,9 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозний обсяг надходжень за користування надрами для видобування
корисних копалин (крім видобування нафти, природного газу та газового
конденсату) розраховується із врахуванням очікуваних надходжень
(нарахувань) відповідної рентної плати у поточному році, макроекономічних
показників, зокрема індексу цін виробників у добувній промисловості і
розроблення кар’єрів, середньорічної світової ціни на залізні руди, зростання
ставки оподаткування видобутку бурштину з 8 відсотків до 10 відсотків, а також
аналізу динаміки надходжень у попередніх періодах.
- рентна плата за користування надрами для видобування:
нафти (код 13030700) – 6 179,7 млн грн (розрахунок додається);
природного газу (код 13030800) – 26 547,6 млн грн (розрахунок
додається);
газового конденсату (код 13030900) – 2 298,4 млн грн (розрахунок
додається)
Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за користування надрами для
видобування вуглеводнів розраховується із урахуванням макроекономічного
прогнозу, зокрема, середньорічної митної вартості імпортованого природного
газу; середньорічної ціни одного бареля нафти Urals, яка розраховується
шляхом множення прогнозної середньорічної ціни на нафту марки Brent та
середнього коефіцієнту співвідношення ціни нафти марки Urals до Brent;
коефіцієнту місткості барелів в 1 тонні нафти (7,28); прогнозного
середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, а також виходячи із
прогнозних обсягів видобутку вуглеводневої сировини (природного газу, нафти
та газового конденсату); ставок оподаткування (в залежності від глибини
залягання покладів).
- рентна плата за користування радіочастотним ресурсом
України (код 13060000) – 2 168,9 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за користування
радіочастотним ресурсом України розраховується виходячи із податкових
зобов’язань (нарахованих сум) такої рентної плати за податковий період
поточного року (за даними ДПС), які враховують анулювання, закінчення
строку дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або її
видачі.
Об’єктом оподаткування рентною платою за радіочастоти є ширина смуги
радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального
користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування
радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію
радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних
користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для
розповсюдження телерадіопрограм.
- рентна плата за транспортування (код 13080000) –
1 537,2 млн грн (розрахунок додається)
Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за транспортування нафти і
нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами,
транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
розраховується із урахуванням прогнозного середньорічного обмінного курсу
гривні до долара США, прогнозних обсягів транспортування нафти
магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, що надаються
АТ "Укртранснафта", та прогнозних обсягів транзитного транспортування
аміаку трубопроводами по території України, що надаються Міністерством
економіки України, ставок оподаткування, а також аналізу динаміки
надходжень рентної плати за транспортування нафти та аміаку у попередніх
періодах.
 акцизний податок (код 14020000) – 84 267,1 млн грн, (код
14030000) – 69 505,4 млн грн (розрахунки додаються)
Прогнозні показники акцизного податку розраховуються окремо з
вироблених в Україні товарів та ввезених на територію України товарів у розрізі
груп підакцизних товарів з урахуванням макроекономічних показників, зокрема,
прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, індексу
споживчих цін, а також виходячи з прогнозних обсягів реалізації підакцизних
товарів з врахуванням обсягів виробництва, експорту та імпорту таких товарів,
наданих галузевими міністерствами, відомствами та організаціями.
При прогнозуванні надходжень акцизного податку використовуються
окремі показники Державної служби статистики України, Державної
казначейської служби України, Державної податкової служби України,
Національного банку України.
 податок на додану вартість (код 14060000) – 166 300 млн грн,
(код 14070000) – 398 200 млн грн (розрахунки додаються)
Прогнозні показники податку на додану вартість визначено на базі
фактичних надходжень податку з урахуванням макроекономічного прогнозу,
зокрема, номінального ВВП, кінцевих споживчих витрат, експорту товарів та
послуг, імпорту товарів та послуг, зміни обмінного курсу національної валюти.
Основою інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків податку є
макроекономічні показники, а також інформація Міністерства економіки
України, Національного банку України, Державної служби статистики України,
Державної казначейської служби України, Державної митної служби України,
Державної податкової служби України.
 ввізне мито (код 15010000) – 35 645 млн грн (розрахунок
додається)
Прогнозні показники ввізного мита розраховуються на підставі
макроекономічних показників, зокрема, прогнозних показників імпорту товарів
та послуг, середньорічного обмінного курсу гривні до долара США та з
урахуванням середньозважених ставок ввізного мита.
При прогнозуванні надходжень ввізного мита використовується
інформація Міністерства економіки України, Національного банку України,
Державної казначейської служби України.
 частина чистого прибутку та дивіденди (код 21010000) –
48 567 млн грн (розрахунок додається)
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних
підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету, та
дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у
статутних капіталах яких є державна власність, здійснювався виходячи із
прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів
господарювання державного сектору економіки.
 кошти, що перераховуються Національним банком України
(код 21020000) – 24 434 млн грн
Прогноз коштів, що перераховуються Національним банком України
відповідно до Закону України "Про Національний банк України".
 плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації
та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей
(код 22020000) – 763 млн грн
Прогноз плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та
проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (у розрізі
видів плат за ліцензії), врахований за даними Комісії з регулювання азартних
ігор та лотерей.
 доходи від плати за надання державних гарантій та кредитів
(позик), залучених державою (код 24110100) – 741,9 млн грн, плата за
користування кредитами (позиками), залученими державою (код 24110200)
– 708,9 млн грн
Прогнозні показники плат за надання державних гарантій та кредитів
(позик), користування кредитами (позиками), залучених державою, а також на
підставі положень міжурядових угод та договорів, укладених між
Міністерством фінансів України та підприємствами-позичальниками, та
субкредитних угод та положень договорів, укладених між Міністерством
фінансів України та бенефіціарами спільних з міжнародними фінансовими
організаціями проектів. При цьому беруться до уваги суми позик, строки та
прогнозні суми використання позик, графіки погашення позик, види та розміри
платежів з обслуговування позик, стан підготовки та реалізації проектів.
 власні надходження бюджетних установ (код 25000000) –
42 641,1 млн грн, у тому числі: код 25010000 – 42 140,7 млн грн, код 25020000
– 500,4 млн грн
Прогнозний обсяг власних надходжень бюджетних установ, які
зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, визначений
відповідно до прогнозних показників головних розпорядників бюджетних
коштів щодо доходів та видатків, які здійснюються за рахунок цих коштів.
Також на підставі макроекономічних показників та/або динаміки
фактичних надходжень протягом минулих та поточного років прогнозувалися
доходи по наступних платежах (розрахунки додаються):
вивізне мито (код 15020000);
особливі види мита та сезонне мито (код 15030000);
податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що
передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства (код
19090000);
плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету
(код 21040000);
інші надходження (код 21080500);
суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству,
установі, організації (код 21080600);
суми, стягнені з винних осіб за порушення правил пожежної безпеки
(код 21080800);
штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за
порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
(код 21080900);
пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог
валютного законодавства (код 21081000);
адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081100);
адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код 22010300);
адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обтяжень (код 22012600);
плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації
речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а
також плата за надання інших платних послуг, пов'язаних з такою державною
реєстрацією (код 22012900);
єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю)
через державний кордон України (код 22110000);
плата за виконання митних формальностей митними органами поза
місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для
них (код 22200000);
кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду (крім майна,
конфіскованого за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією
правопорушення) (код 24010000);
надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості
підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності
(код 24030000);
інші надходження (код 24060300);
відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів
та/або алкогольних напоїв у межах України (код 24060500);
плата за подання скарги щодо процедур закупівлі до органу оскарження
(код 24061800);
кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівлі/спрощеної
закупівлі як забезпечення їх тендерної пропозиції/пропозиції учасника
спрощеної закупівлі, які не підлягають поверненню цим учасникам
(код 24061900);
кошти, отримані від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі
під час укладення договору про закупівлю як забезпечення виконання такого
договору, які не підлягають поверненню учаснику (код 24062000);
кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та
комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність,
внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням,
зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;
відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за
неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних
ділянок (код 24062200);
кошти від реалізації скарбів, майна, одержаного державою або
територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного
майна, знахідок, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких
невідомі (код 31010000).
Інші доходи у розрізі кодів класифікації доходів бюджету, крім наведених
вище, прогнозуються центральними та іншими органами виконавчої влади.
Надходження від приватизації державного майна
Надходження від приватизації державного майна плануються на рівні
8 000 млн грн, які будуть забезпечуватися шляхом продажу об’єктів великої та
малої приватизації на аукціонах.
Для забезпечення надходження коштів від приватизації державного майна
в повному обсязі, у проекті Державного бюджету України на 2022 рік
передбачені видатки на заходи, пов'язані з проведенням приватизації
державного майна у розмірі 149,8 млн гривень. За рахунок зазначених коштів
зокрема передбачено оплату послуг радників, які будуть залучатися для
підготовки об’єктів до приватизації, відповідно до частини другої статті 19
Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Дефіцит, фінансування державного бюджету та
державний борг
З метою приведення рівня дефіциту державного бюджету до рівня,
встановленого Бюджетним кодексом України, планується поступове його
зниження з 5,5 відсотків ВВП 2021 року до 3,5 відсотків ВВП в 2022 році.
Фінансування загального фонду державного бюджету у 2022 році
планується за рахунок державних запозичень у сумі 545 584,1 млн грн, в тому
числі зовнішніх – 125 620,6 млн грн, внутрішніх – 419 963,5 млн гривень. Таким
чином, зовнішні запозичення у 2022 році складуть 23 відсотка від загального
обсягу надходжень, а внутрішні – 77 відсотка.
Державні запозичення здійснюватимуться відповідно до умов, що
складатимуться на фінансових ринках та умов кредитування відповідних
міжнародних фінансових організацій і країн-партнерів. При цьому,
середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів складає близько
11,7 відсотка річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько
4,5 відсотка річних. Разом з цим, умови державних запозичень можуть
змінюватися, залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних
чинників.
З метою підтримки реформування національної економіки та
впровадження структурних реформ на 2022 рік заплановано 25 536,9 млн грн
для реалізації спільних з іноземними державами, фінансовими установами і
міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проєктів, у тому числі
шляхом рекредитування або надання трансфертів. Використання цих коштів
буде відображено у спеціальному фонді державного бюджету в розрізі головних
розпорядників - отримувачів таких кредитів.
Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2022 рік прогнозується
у сумі 393 324,9 млн грн, у тому числі погашення державного зовнішнього
боргу – 72 357,4 млн грн, державного внутрішнього боргу – 320 967,5
млн гривень.
Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2022 рік
прогнозується в обсязі 181 415,1 млн грн, в тому числі державного
внутрішнього боргу – 120 849,3 млн грн, державного зовнішнього боргу –
60 565,8 млн гривень.
Також слід зазначити, що у зв’язку з падінням ВВП за результатами
2020 року, у 2022 році відсутні виплати за державними деривативами.
У 2022 році передбачено надання державних гарантій у сумі
78 245,9 млн грн, у тому числі на підставі міжнародних договорів України –
У 2022 році передбачено здійснення платежів на виконання державою
гарантійних зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії, у сумі
6 919 млн гривень.
Згідно із розрахунками прогнозний обсяг державного боргу в еквіваленті
у національній валюті складе 2 725,3 млрд грн та становитиме 50,8 відсотка від
прогнозного ВВП. Гарантований державою борг в еквіваленті у національній
валюті складе 368 млрд грн. та становитиме 6,9 відсотка від прогнозного ВВП.
Враховуючи структуру державних запозичень у 2021 році та прогнозних
запозичень у 2022 році, на кінець 2022 року частка державного внутрішнього
боргу становитиме 46,5 відсотка від обсягу державного боргу, а частка
державного зовнішнього боргу 53,5 відсотка відповідно.
З огляду на потребу фінансування впровадження структурних реформ на
фоні обмежених доходів бюджету одним з пріоритетних завдань фінансового
забезпечення реалізації державної політики є залучення довгострокового
пільгового фінансування від іноземних держав, іноземних фінансових установ і
міжнародних фінансових організацій (МФО) для реалізації інвестиційних
проектів економічного і соціального розвитку України.
У 2022 році на фінансування проектів розвитку від іноземних держав,
іноземних фінансових установ і МФО передбачається залучити кошти в обсязі
25 536,9 млн грн, зокрема, від:
Європейського інвестиційного банку - 9 980,3 млн грн або 39,1 відсотка
загального обсягу;
Міжнародного банку реконструкції та розвитку - 6 716,9 млн грн або
26,3 відсотка;
Європейського банку реконструкції та розвитку – 2 495,1 млн грн, або
інших МФО та іноземних фінансових установ – 2 077,2 млн грн, або
урядів іноземних держав –4 267,4 млн грн або 16,7 відсотка.
Використання цих коштів буде відображено у спеціальному фонді
державного бюджету в розрізі головних розпорядників - отримувачів таких
кредитів.
За рахунок зазначених кредитних ресурсів у 2022 році заплановано
забезпечити:
проведення модернізації інфраструктури паливно-енергетичного
комплексу, електрогенеруючих потужностей та електромереж;
покращення стану мережі автомобільних доріг загального користування
державного значення, прикордонної інфраструктури, їх функціонування і
розвиток;
відновлення інфраструктури та заміну і модернізацію обладнання на
підприємствах теплопостачання, водопостачання та водовідведення,
підвищення економічної, енергетичної та екологічної ефективності таких
підприємств;
покращення якості медичної допомоги та соціального захисту населення,
а також подолання наслідків, спричинених пандемією COVID-19;
відновлення інфраструктури об’єктів східних регіонів України;
підвищення ефективності, якості, прозорості вищої освіти в Україні та
енергоефективності будівель вищих навчальних закладів;
підвищення економічної та енергетичної ефективності громадських
будівель в містах України;
розвиток міського пасажирського транспорту та транспортної
інфраструктури, підвищення безпеки руху;
створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, а
також посилення морської безпеки та охорони морських кордонів;
підтримку малих та середніх підприємств шляхом розширення доступу до
довготермінового пільгового фінансування.
Пояснення щодо видатків та надання кредитів
Соціальний захист населення
З метою забезпечення належного соціального захисту кожного
громадянина України у 2022 році прожитковий мінімум підвищуватиметься
темпами, що на 2 відсоткових пункти перевищують показник прогнозного
індексу споживчих цін на наступний рік і зросте на 8,2 відсотка (грудень до
грудня попереднього року).
Зростання розмірів прожиткового мінімуму відбуватиметься з 1 липня та
1 грудня відповідного року.
Прожитковий мінімум становитиме у 2022 році на одну особу в
розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 2 393 грн, з 1 липня – 2 508 грн, з
1 грудня – 2 589 грн, а для основних соціальних і демографічних груп
населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2 100 грн, з 1 липня – 2 201 грн, з
1 грудня – 2 272 грн;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2 618 грн, з 1 липня – 2 744 грн,
з 1 грудня – 2 833 грн;
працездатних осіб: з 1 січня – 2 481 грн, з 1 липня – 2 600 грн, з 1 грудня
– 2 684 грн;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1 934 грн, з 1 липня –
2 027 грн, з 1 грудня – 2 093 гривні.
Враховуючи те, що прожитковий мінімум відповідно до Закону України
"Про державні соціальні стандарти та державні гарантії" є базовим державним
соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних
державних соціальних гарантій, у 2022 році підвищуватимуться розміри
державних допомог.
Для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового
забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення у проекті
Державного бюджету України на 2022 рік передбачено 66 588,6 млн гривень.
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік на реалізацію
програм та заходів соціального захисту передбачені видатки, серед яких:
виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-
комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива
і скрапленого газу у грошовій формі – 38 378,3 млн грн, що на 3 170,6 млн грн
більше, ніж у 2021 році;
надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам
для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-
комунальних послуг, - 3 051,6 млн грн;
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, - 2 828,4 млн грн, що на 258,2 млн грн більше, ніж у 2021 році;
щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських
переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі
трудові заслуги перед Батьківщиною, - 1 382,5 млн грн;
забезпечення виконання рішень суду – 100 млн грн;
довічні державні стипендії – 7,5 млн грн, що на 0,6 млн грн більше, ніж у
2021 році.
Для здійснення заходів із психологічної реабілітації, соціальної та
професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням
постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної
операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і
оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у
Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із
психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб,
виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків, а також
забезпечення підготовки збірних команд України та їх участі в міжнародних
спортивних змаганнях – Іграх нескорених та Іграх Воїнів на 2022 рік враховано
276,8 млн грн, що на 21,2 млн грн більше, ніж у 2021 році.
У проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"
передбачаються видатки для забезпечення житлом деяких категорій осіб, які
захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а
також членів їх сімей, в обсязі 5 496,1 млн грн, що більше ніж у поточному
році на 4 880,2 млн гривень.
Для забезпечення функціонування Українського ветеранського
фонду, героїзації образу захисника та формування позитивного сприйняття
ветерана суспільством, здійснення заходів із вшанування військовослужбовців
та ветеранів протягом життя, вшанування пам’яті загиблих (померлих)
захисників України, підняття рівня національно-патріотичного виховання на
2022 рік передбачаються видатки у сумі 96,9 млн гривень.
Мінімальна заробітна плата та ЄТС
У проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено мінімальну
заробітну плату з:
1 січня 2022 року – в розмірі 6 500 грн;
1 жовтня 2022 року – в розмірі 6 700 гривень.
Передбачено видатки на встановлення посадового окладу працівника
І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з:
1 січня 2022 року – в розмірі 2 893 грн;
1 жовтня 2022 року – в розмірі 2 982 гривні.
Видатки на оплату праці працівників державних органів збільшено з
урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 6,2 відсотка.
Враховуючи рівень матеріального забезпечення суддів, працівників
державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а
також працівників податкових органів та враховуючи фінансові можливості
бюджету та принцип збалансованості бюджету, у проекті Державного бюджету
України на 2022 рік передбачена норма щодо визначення розмірів посадових
окладів вказаних працівників визначені, виходячи з розміру прожиткового
мінімуму 2 102 гривні.
Соціальне та пенсійне забезпечення

У проекті Державного бюджету України на 2022 рік на соціальний
захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю враховані видатки у
загальному обсязі 2 761,4 млн грн, які будуть спрямовані на:
підвищення рівня медичної, фізичної, психологічної та іншої реабілітації
осіб з інвалідністю шляхом розробки високофункціональних програм та
методик реабілітації, та впровадження технічних засобів реабілітації,
виготовлених за високоефективними технологіями;
забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації вказаної
категорії осіб (крісла колісні, засоби реабілітації, ортопедичне взуття,
спеціальні засоби для спілкування та орієнтування тощо), протезуванням та
ортезуванням, виробами підвищеної функціональності за новітніми
технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні;
придбання спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з
інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового
апарату;
забезпечення реабілітаційними заходами дітей з інвалідністю;
санаторно-курортне оздоровлення ветеранів війни та осіб з інвалідністю;
надання фінансової підтримки громадським об'єднанням осіб з
інвалідністю;
реалізацію пілотного проекту "Розвиток соціальних послуг".
У проекті державного бюджету на 2022 рік плануються видатки на
виплату пенсій, які становлять 200,6 млрд гривень. Це дозволить забезпечити
виплату пенсій, допомог та покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду
України відповідно до чинного законодавства.
Прогнозні показники видатків Державного бюджету України у 2022 році,
які спрямовуються на пенсійне забезпечення, розраховані з урахуванням:
індексу інфляції;
прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування;
розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з
1 січня – 1 934 грн, з 1 липня – 2 027 грн, з 1 грудня – 2 093 грн, що на 159 грн
більше, ніж у грудні 2021 року;
здійснення з 1 березня індексації пенсій;
продовження виплати щомісячної доплати у розмірі 500 грн 80-річним
пенсіонерам та 400 грн пенсіонерам, яким виповнилося 75 років до досягнення
ними 80 річного віку.
Водночас у 2022 році, як і у попередні роки, мінімальні пенсії
виплачуватимуться у розмірах, не нижчих за встановлений законодавством
прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; за рахунок коштів
державного бюджету здійснюватимуться видатки на пенсійне страхування
окремих категорій громадян (осіб, які проходять строкову військову службу,
здійснюють догляд за дитиною або особою з інвалідністю, тощо).
Соціальний захист молоді, дітей, сімей, жінок та інших найбільш
вразливих категорій населення
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік плануються видатки
на:
забезпечення одноразових виплат різним вразливим верствам
населення та реалізації заходів Національного плану дій "Жінки, мир, безпека",
Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству
та насильству за ознакою статі в обсязі 66 млн грн;
оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та
підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ "Артек" і ДЦ "Молода
Гвардія" - 296,8 млн грн, що на 21,9 відсотка більше показників 2021 року;
оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та
підтримки в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії,
які розташовані в гірських районах, - 150 млн грн або на рівні поточного
року.
Крім того, у наступному році буде продовжена робота щодо:
забезпечення житловими приміщеннями сімейних та інших форм
виховання дітей, наближених до сімейних, підтримки малих групових будинків
та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського
піклування, осіб з їх числа, для чого в проекті Державного бюджету України на
2022 рік регіонам передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим
бюджетам у загальному обсязі 810 млн грн або на рівні поточного року;
створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які
постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі –
235,9 млн грн;
сприяння розвитку молоді та забезпечення національно-
патріотичного виховання (щонайменше як 10 відсотків молоді) – 79,9 млн
грн (зростання проти показників поточного року на 6,3 відсотка).
Фізична культура і спорт
У проекті державного бюджету на 2022 рік на розвиток вітчизняного
спорту враховані кошти у сумі 7 327 млн грн, які у порівняні з поточним роком
зростуть на 333,9 млн грн, зокрема на:
підготовку та матеріально-технічне забезпечення українських
спортсменів, їх участь у міжнародних змаганнях у сумі 4 931,8 млн грн, з
яких на:
підготовку і участь українських спортсменів у зимових Олімпійських та
Паралімпійських іграх, літніх Дефлімпійських іграх, Всесвітніх іграх та інших
міжнародних змаганнях - 1 636,4 млн грн;
забезпечення національних збірних команд, їх підготовку та участь у
майже 1 000 міжнародних змаганнях, проведення в Україні більше ніж 600
державних та 70 міжнародних спортивних заходів, їх відзнаку - 3 295,4 млн грн;
подальшу реалізацію соціального проекту "Активні парки – локації
здорової України" в рамках програми Президента України "Здорова
Україна" - 267,4 млн грн;
розвиток та покращення стану спортивної інфраструктури
(збільшення видатків проти 2021 року на 25 відсотків) - 1 742,9 млн грн, з яких
на:
розвиток та матеріально-технічне забезпечення 14 баз олімпійської та
паралімпійської підготовки - 1 092,9 млн грн;
субвенцію для продовження роботи щодо створення спортивної
інфраструктури сучасного рівня (12 спортивних об’єктів) – 650 млн грн;
розвиток олімпійського, паралімпійського, фізкультурно-
спортивного, учнівського та студентського спортивного рухів - 384,9 млн
грн (збільшення видатків проти 2021 року на 16,3 відсотка).
Охорона здоров’я
У проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки на
охорону здоров’я (державний бюджет з трансфертами) в обсязі
192,5 млрд грн з урахуванням продовження реалізації заходів реформи
фінансування системи охорони здоров’я відповідно до Закону України "Про
державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та виконання
положень Указу Президента від 18.06.2021 № 261/2021 "Про заходи щодо
підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та
забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників".
На реалізацію програми медичних гарантій враховані видатки в обсязі
157,5 млрд грн для:
первинної медичної допомоги з урахуванням кількості населення, яке
заключило декларацію з лікарем;
реімбурсації вартості лікарських засобів з урахуванням збільшення
кількості пацієнтів, які отримають ліки за кошти державного бюджету або з
незначною доплатою;
екстреної медичної допомоги за новою організаційною моделлю,
спроможною забезпечити вчасне, якісне та ефективне реагування на випадки
невідкладних станів;
вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої)
амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги з урахуванням пріоритетних
послуг та станів;
паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації.
У 2022 році з метою підтримки комунальних закладів в системі
охорони здоров’я, які не надають медичних послуг за програмою медичних
гарантій, планується збереження субвенції на здійснення підтримки окремих
закладів та заходів у системі охорони здоров'я в обсязі 2,2 млрд грн, що
забезпечить безперервність надання необхідних медичних послуг населенню
України.
Заклади охорони здоров’я, які перебувають у сфері управління
Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук
України, Державного управління справами, Національної академії наук України,
Міністерства соціальної політики України та не укладуть договір з
Національною службою здоров’я про медичне обслуговування населення за
програмою медичних гарантій, отримають підтримку за рахунок коштів
державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників
коштів, у сфері управління яких знаходяться.
На третинну високоспеціалізовану медичну допомогу та
централізовану закупівлю дороговартісних лікарських засобів та медичних
виробів з лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних
захворювань, рідкісних орфанних захворювань, забезпечення заходів
імунопрофілактики населення у проекті державного бюджету на 2022 рік
передбачено кошти у сумі 19,1 млрд гривень.
Крім того, враховано 6 млрд грн на спроможну систему громадського
здоров’я, включаючи проведення вакцинації населення від гострої
респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в
тому числі 489,5 млн грн на придбання обладнання мікробіологічного та фізико-
хімічного профілю для посилення спроможності мережі центрів контролю та
профілактики хвороб.
На забезпечення та розвиток трансплантації в Україні органів та
інших анатомічних матеріалів і лікування громадян України за кордоном
передбачено 1,5 млрд грн, у тому числі 286,9 млн грн для забезпечення
створення та функціонування 5 лабораторій першого (експертного) рівня з
супроводу трансплантацій анатомічних матеріалів.
Також у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки в
обсязі 2,7 млрд грн на придбання дороговартісного медичного обладнання
для створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я.
Освіта
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік видатки на освіту
враховані в обсязі 185,6 млрд гривень.
На виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів
освіти на 2022 рік у проекті державного бюджету враховано освітню субвенцію
в обсязі 108 млрд гривень.
Вперше у проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачено
видатки на придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів
загальної середньої освіти, а також заходи, пов’язані із забезпеченням
пожежної безпеки у закладах освіти, в обсязі 3 млрд гривень.
На виплату академічних стипендій з урахуванням підвищення їх
розміру з 1 січня 2022 року враховано кошти в обсязі 4,5 млрд гривень.
З метою продовження реалізації реформи загальної середньої освіти
"Нова українська школа" на 2022 рік на підвищення кваліфікації
педагогічних працівників та придбання обладнання в школах враховані кошти в
обсязі 1,4 млрд гривень.
На ремонт та реконструкцію шкіл, а також формування нового
освітнього простору для учнів в рамках програми "Спроможна школа для
кращих результатів" на 2022 рік враховано кошти в обсязі 1,3 млрд гривень.
На виконання вимог статті 1033 Бюджетного кодексу України щодо
охоплення інклюзивною освітою дітей в усіх закладах освіти на 2022 рік для
надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами
враховано 504,5 млн гривень.
З метою наближення змісту та якості професійної (професійно-технічної)
освіти до поточних та перспективних потреб ринку праці на 2022 рік на
створення сучасних навчально-практичних центрів з підготовки
робітників враховані кошти в обсязі 250 млн гривень.
На виконання Указу Президента України від 31.05.2021 № 217 "Питання
проекту "Президентський університет" у проекті Державного бюджету України
на 2022 рік на реалізацію проекту "Президентський університет"
передбачено видатки в обсязі 100 млн гривень.
Для забезпечення навчання дітей, які перебувають на довготривалому
лікуванні в лікарнях, на 2022 рік враховано кошти в обсязі 50 млн гривень.
Культура та інформаційний простір
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачено видатки
на фінансування галузі культури в обсязі 9,2 млрд гривень.
Зазначені видатки визначені з урахуванням необхідності створення дієвих
механізмів державної підтримки закладів культури для реалізації ними творчих
проектів через систему грантів, державної підтримки в організації та проведенні
культурно-мистецьких заходів, створення нових україномовних постановок,
проведення гастрольних заходів національними театрами з метою популяризації
здобутків національної культури, відновлення збереження та увічнення
національної пам’яті, державної підтримки національного кінематографу,
надання підтримки виробництву, демонструванню і розповсюдженню
національних фільмів в Україні та за кордоном.
Зокрема, у проекті Державного бюджету України на 2022 рік враховано
видатки на:
театри та художні колективи – 2 552 млн грн;
створення умов для розвитку особистості, підвищення культурного рівня
та естетичного виховання громадян – 1 700,4 млн грн;
створення якісних інноваційних культурних проектів – 703 млн грн;
підвищення престижу українського кіно - 671,1 млн грн;
велике будівництво закладів загальнодержавного значення –
350,4 млн грн;
велику реставрацію пам’яток культурної спадщини – 100 млн грн;
розкриття туристичного потенціалу України - 100 млн грн;
підтримку функціонування та розвитку суспільного телебачення і
радіомовлення України – 1 871,3 млн грн;
здійснення заходів у сфері інформаційної безпеки України, виявлення,
реагування та протидії дезінформації й маніпулятивній інформації,
деструктивній пропаганді – 168,5 млн гривень.
Наукова та науково-технічна діяльність
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік видатки на наукову і
науково-технічну діяльність враховані у обсязі 13 808,6 млн грн, що на
11,6 відсотків перевищує планові призначення поточного року.
У проекті державного бюджету на 2022 рік плануються видатки на
забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та надання ним
грантової підтримки науковим дослідженням у обсязі 833,8 млн грн, що
становить 7,9 відсотка від загального обсягу фінансової підтримки наукової
діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету, що знаходяться в
складі видатків Міністерства освіти і науки України.
Також у проекті державного бюджету на 2022 рік враховано кошти у сумі
330,9 млн грн для здійснення морських досліджень у Південному океані на
власному науково-дослідному судні льодового класу.
З метою поєднання наукового потенціалу в медицині з виробничим
потенціалом у проекті державного бюджету на 2022 рік в складі видатків
Міністерства охорони здоров’я України передбачені видатки у сумі 300 млн грн
на створення сучасного біокластеру для виробництва вакцин.
Для підтримки проведення наукових досліджень науковими
установами, які мають вагомі наукові і практичні результати широкого
національного і міжнародного значення, підтримки пріоритетних для держави
напрямів наукових досліджень в проекті державного бюджету Національній
академії наук України враховані видатки у розмірі 527,3 млн. гривень.
Видатки на підтримку наукової діяльності молодих вчених враховані у
складі видатків Міністерства освіти і науки України та Національної академії
наук України у обсязі 220 млн гривень.
Крім того, для забезпечення житлом вчених Національної академії
наук України на 2022 рік передбачені видатки у обсязі 100 млн грн, що в
1,7 раза більше порівняно з плановими призначеннями 2021 року.
Цифровізація
На цифровізацію галузей економіки та розвиток ІТ-індустрії в проекті
Державного бюджету України на 2022 рік плануються видатки державного
бюджету у сумі 11,1 млрд гривень.
Зокрема, у проекті державного бюджету враховано видатки на:
впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в
системі державного управління – 3 600 млн грн;
розширення функціональних спроможностей Єдиного державного веб-
порталу електронних послуг "Портал Дія" – 318 млн грн;
розвиток мереж доступу до Інтернету в сільській місцевості –
500 млн грн;
розвиток пріоритетних проектів в галузі ІТ, навчання цифровій
грамотності – 600 млн грн;
реалізацію Національної програми інформатизації, розвиток
адміністративних послуг та їх цифровізація (е-Ветеран, е-Нотаріат, е-Аудитор,
е-Податки, е-Будівництво тощо) – 718 млн грн;
інформаційно-технологічне забезпечення проведення Всеукраїнського
перепису населення – 400 млн грн;
розвиток цифрових інновацій та технологій – 5 000 млн гривень.
Вугільна галузь
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачається
державна підтримка вугільної галузі у обсязі 4 497,5 млн грн, що дозволить:
забезпечувати часткову компенсацію витрат для виплати заробітної плати
працівникам державних вугледобувних підприємств та внесення обов’язкових
платежів, пов’язаних з її виплатою (за рахунок бюджетних коштів орієнтовно
покриватиметься 50-60 відсотків фонду оплати праці підприємств
щомісячно);
продовжити здійснення заходів із закриття та ліквідації неперспективних
шахт;
забезпечувати гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах,
виконувати роботи із запобігання виникненню та мінімізації наслідків
надзвичайних ситуацій.
Енергоефективність та енергозбереження
У 2022 році продовжує свою діяльність Фонд енергоефективності, який
утворено відповідно до Закону України "Про Фонд енергоефективності".
Передбачений обсяг фінансування на 2022 рік у сумі 2 594,3 млн грн буде
спрямований на поповнення статутного капіталу Фонду енергоефективності,
який формується для надання грантів (безповоротної фінансової допомоги) для
часткового відшкодування вартості заходів з енергоефективності серед
багатоквартирних будинків, у яких створені об’єднання співвласників
багатоповерхових будинків.
Завданнями Фонду є розширення кола споживачів послуг з підвищення
ефективності споживання енергоресурсів та реалізація проектів з підвищення
енергоефективності та енергозбереження у житловому секторі, зокрема
оснащення споживачів приладами обліку енергоресурсів, утеплення та
термомодернізація будівель та приміщень тощо.
Енергетична галузь
У проекті Державного бюджету на 2022 рік передбачаються видатки на
державну підтримку забезпечення безпеки в енергетичній галузі у обсязі
49,7 млн грн, що дозволить:
забезпечити утримання та матеріально-технічне оснащення підрозділів,
які здійснюють фізичний захист і охорону ядерних установок, підтримання їх
боєздатності;
сплатити щорічний внесок України до бюджету Енергетичного
Співтовариства.
Розвиток транскордонного співробітництва
На виконання Закону України від 24.06.2004 № 1861-IV "Про
транскордонне співробітництво" постановою Кабінету Міністрів України від
14.04.2021 № 408 було затверджено Державну програму транскордонного
співробітництва на 2021 – 2027 роки.
В умовах поточних викликів і зовнішніх загроз та з урахуванням
європейського вектора розвитку нашої держави, поглиблення транскордонного
співробітництва є особливо актуальним для України. Транскордонне
співробітництво є одним з ефективних інструментів поглиблення взаємодії його
суб’єктів та учасників для спільного виконання завдань щодо місцевого та
регіонального розвитку, підтримки економічного зростання, стимулювання і
впровадження інновацій, розвитку інфраструктури.
Однак, протягом минулих років державою практично не надавалась
підтримка розвитку транскордонного співробітництва (така робота проводилась
виключно за фінансової підтримки та в межах програм допомоги ЄС), що не
дозволяло розкрити потенціал такого виду співпраці прикордонних регіонів
України з відповідними прикордонними регіонами країн-членів ЄС.
У проекті Державного бюджету на 2022 передбачено фінансування в
обсязі 60 млн грн, що має сприяти розбудові системи державної підтримки
транскордонного співробітництва для можливого надання більш значної
підтримки цій діяльності з боку держави у наступні періоди.
Розвиток мінерально-сировинної бази
З метою продовження реалізації Загальнодержавної програми розвитку
мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (закон України від
01.04.2011 № 3268-VI), якою визначені основні шляхи розв’язання проблем, у
проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачені кошти на
розвиток мінерально-сировинної бази у обсязі 100 млн грн, що дозволить:
продовжити проведення пошукових і розвідувальних робіт на нафту і газ,
інші паливно-енергетичні ресурси, на металічні та неметалічні корисні
копалини та буріння артезіанських свердловин;
здійснювати складання та ведення кадастру родовищ та проявів корисних
копалин та оцінку результатів діяльності надрокористувачів.
Розвиток національної інфраструктури геопросторових даних
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачені видатки
на топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркацію та
делімітацію державного кордону у обсязі 31,6 млн грн, що дозволить:
здійснювати виконання робіт із загальнодержавного топографічного
картографування;
забезпечити створення та розвиток національної інфраструктури
геопросторових даних шляхом створення національного геопорталу,
геопорталів Державної геодезичної мережі та бази топографічних даних;
здійснювати топографо-геодезичні, картографічні та гідрографічні роботи
з демаркації та делімітації державного кордону.
Безпечність харчових продуктів та захист прав споживачів
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачені кошти у
обсязі 83,7 млн грн на проведення лабораторних випробувань, вимірювань,
досліджень та експертизи під час здійснення державного контролю
(нагляду), забезпечення державного контролю за додержанням санітарного-
епідемічного благополуччя населення, ринкового державного нагляду, а також
законодавства про захист прав споживачів, що дозволить:
забезпечувати якість та безпеку продукції за допомогою механізму
відбору її зразків для проведення незалежної експертизи в рамках здійснення
ринкового нагляду та захисту прав споживачів;
запобігати виникненню і поширенню спалахів інфекційних хвороб і
масових неінфекційних захворювань (отруєнь), здійснювати санітарні та
протиепідемічні (профілактичні) заходи щодо усунення шкідливого впливу
факторів середовища життєдіяльності на здоров’я населення.
Державно-приватне партнерство
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік передбачені видатки
на заходи із посилення інституційної спроможності для підготовки проектів
державно-приватного партнерства у розмірі 6,1 млн гривень.
Одержувачем бюджетних коштів, відповідно до Порядку використання
коштів передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з посилення
інституційної спроможності для підготовки проектів державно-приватного
партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
15.05.2019 № 407, є Агенція з питань підтримки державно-приватного
партнерства.
Бюджетні кошти спрямовуються на здійснення Агенцією заходів з метою
підготовки до реалізації в Україні інвестиційно-привабливих проектів
державно-приватного партнерства, в тому числі організаційне забезпечення
діяльності Агенції.
Транспортна інфраструктура
З метою відновлення і розвитку автомобільних доріг при плануванні
показників Державного бюджету України на 2022 рік у складі спеціального
фонду державного бюджету створено державний дорожній фонд, кошти якого
планується спрямувати, зокрема, на:
розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального
користування державного значення – 39 671 млн грн;
будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг
загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної
власності у населених пунктах (субвенція з державного бюджету місцевим
бюджетам) – 23 141,4 млн грн;
виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою
під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального
користування – 15 805,2 млн гривень.
В результаті спрямування коштів державного дорожнього фонду на
розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури у 2022 році планується:
здійснення робіт з будівництва, реконструкції та ремонту на дорогах
державного значення протяжністю близько 43 тис. км, а також на дорогах
місцевого значення протяжністю близько 119 тис. км.
Для забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів
передбачається спрямувати видатки із загального фонду державного бюджету у
обсязі 39 млн грн, за рахунок яких планується забезпечити функціонування
системи пропуску 22,1 тис. одиниць суден через судноплавні шлюзи.
У 2022 році на продовження реалізації заходів з оновлення рухомого
складу для перевезення пасажирів та модернізації залізничної інфраструктури
для розвитку пасажирських перевезень передбачається спрямувати
На проектування та виконання робіт з відновлення залізничної колії
європейського зразка шириною 1 435 мм від станції Чоп до станції Ужгород з
доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород передбачається
спрямувати 7,3 млн гривень.
Для реалізації заходів з розвитку аеропортової інфраструктури
передбачається спрямувати 400 млн гривень.
Космічна галузь
На космічну галузь у проекті Державного бюджету України на 2022 рік
передбачаються видатки, зокрема на:
продовження виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських
(дослідницько-конструкторських) робіт пов’язаних з провадженням космічної
діяльності в інтересах національної безпеки та оборони, які виконувалися в
рамках Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми
України у сумі 95 млн грн;
продовження робіт пов’язаних з утилізацією твердого ракетного палива
та забезпечення безпеки його зберігання – 510,4 млн грн;
забезпечення прийому та обробки спеціальної та службової інформації з
космічних апаратів, забезпечення контролю за сейсмічною обстановкою та
іншим геофізичними явищами на всій Земній кулі, забезпечення контролю за
якість науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, виготовленням
серійної продукції, поставкою та монтажем ракетно-космічної техніки –
450,9 млн гривень.
Охорона навколишнього природного середовища
При плануванні проекту Державного бюджету України на 2022 рік на
збереження природно-заповідного фонду в національних природних парках
та заповідниках враховані кошти загального фонду державного бюджету в сумі
789,8 млн грн, які будуть спрямовані на утримання 57 установ природно-
заповідного фонду площею 688,9 тис. га, в тому числі на виконання Указів
Президента України від 30.11.2020 № 526/2020 та від 11.01.2021 № 2/2021. Це в
свою чергу дозволить забезпечити у 2022 році збереження 258 видів тварин та
355 видів рослин, які занесені до Червоної книги, а також 28 видів і форм звірів,
55 видів і форм птахів та 1 400 видів рослин у біосферному заповіднику
"Асканія-Нова".
Для підтримки лісогосподарської галузі на 2022 рік враховані видатки
загального та спеціального фонду державного бюджету у обсязі 582,8 млн грн,
які буде спрямовано на забезпечення охорони (у тому числі від пожеж),
ефективного використання, збереження та відтворення лісового та природно-
заповідного фонду України, а також на проведення лісогосподарських заходів у
державних лісогосподарських підприємствах, в яких заготівля ліквідної
деревини проводиться в незначних обсягах (на півдні та сході України).
На здійснення природоохоронних заходів у 2022 році заплановано
спрямувати кошти загального фонду державного бюджету у обсязі
107,6 млн грн та спеціального фонду державного бюджету у обсязі 21 млн грн,
за рахунок яких передбачається здійснити заходи поводження з відходами щодо
1 793,3 тонн небезпечних хімічних речовин та відходів, у тому числі
непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів, сплатити внески до
бюджетів міжнародних організацій природоохоронного спрямування за
25 Конвенціями та Угодами, взяти участь у 13 заходах з виконання міжнародних
зобов’язань України як сторони міжнародних Конвенцій та Угод.
Для реалізації механізмів Кіотського протоколу в 2022 році визначені
видатки спеціального фонду у сумі 1 млн грн за рахунок невикористаного
залишку коштів від продажу частин встановленої кількості викидів парникових
газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції
ООН про зміну клімату за минулі роки. За рахунок цих коштів заплановано
проведення міжнародного фінансового аудиту та міжнародної технічної
експертизи. Інші заходи будуть визначені після погодження відповідних напрямів
з відповідними контрагентами.
Для забезпечення діяльності, пов’язаної із збиранням, обробленням,
систематизацією, аналізом та накопиченням інформації, необхідної для
проведення підготовки Національного кадастру антропогенних викидів та
абсорбції парникових газів, а також удосконаленням національної системи
оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, що здійснюється
Національним центром обліку викидів парникових газів у 2022 році враховано
видатки загального фонду у сумі 10,6 млн гривень.
Для реалізації заходів по забезпеченню потреб населення та галузей
економіки у водних ресурсах, забезпечення функціонування
водогосподарсько-меліоративного комплексу, що знаходиться у державній
власності, ефективної віддачі у сільськогосподарському виробництві
меліоративних фондів, поліпшення екологічного стану меліорованих земель,
здійснення державного моніторингу вод, попередження шкідливої дії вод та
ліквідація її наслідків, здійснення міжнародного співробітництва по
використанню та охороні вод при плануванні проекту Державного бюджету
України на 2022 рік враховані кошти за загальним фондом бюджету у обсязі
2 728,8 млн грн та за спеціальним фондом бюджету у обсязі
Для здійснення протипаводкових заходів у 2022 році враховано кошти
загального фонду бюджету в обсязі 64,8 млн гривень.
У 2022 році Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України
розподілено кошти Державного фонду розвитку водного господарства в
обсязі 133,7 млн гривень.
Відповідно до статті 244 Бюджетного кодексу України кошти Державного
фонду розвитку водного господарства можуть спрямовуватися на фінансове
забезпечення заходів з експлуатації водогосподарського комплексу; будівництва
та реконструкції меліоративних систем; захисту від шкідливої дії вод сільських
населених пунктів та сільськогосподарських угідь; централізованого
водопостачання сільських населених пунктів, які користуються привізною
водою; модернізації та розвитку водогосподарського комплексу.
На виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами
неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатацію його
об’єктів у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачені видатки у сумі
1 086 млн грн за рахунок спеціального фонду державного бюджету, джерелом
якого визначений екологічний податок, що справляється за утворення
радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове
зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений
особливими умовами ліценції строк. У 2022 році за рахунок цих коштів
передбачається зберігання 4 963,8 тонн радіоактивних відходів; прийняти на
довгострокове зберігання 217 одиниць джерел іонізуючого випромінювання, що
надійдуть до Центрального сховища; забезпечити безаварійну роботу пунктів
захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого
випромінювання, утримання та експлуатацію збудованих об’єктів комплексу
"Вектор", а також будівництво сховища для проміжного зберігання
високоактивних радіоактивних відходів, що повертаються з Російської
Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС
(22 відсотки готовності на кінець 2022 року).
З метою підтримки екологічно безпечного стану у зонах відчуження і
безумовного (обов’язкового) відселення у проекті державного бюджету на
2022 рік на цю мету за рахунок загального фонду державного бюджету
передбачені видатки у сумі 475,9 млн гривень. У 2022 році ці кошти
передбачається спрямувати на збирання, переробку та переведення в екологічно
безпечний стан 3,8 тис. куб. м радіоактивних відходів; здійснення наземного
патрулювання 240,6 тис. га лісів і перелогових земель з метою їх охорони від
пожеж, лісопорушень та браконьєрства, а також забезпечення функціонування
Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
На підтримку у безпечному стані блоків та об’єкта "Укриття" та
заходи щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС у проекті
державного бюджету на 2022 рік передбачені видатки за рахунок загального
фонду державного бюджету у сумі 1 364,9 млн гривень. У 2022 році за ці
кошти передбачається забезпечити:
вивезення з майданчика ДСП "ЧАЕС" 1 015,0 куб. м твердих
радіоактивних відходів до ДСП "ЦППРВ" та 0,5 куб. м - у сховище рідких
радіоактивних відходів, виведення з експлуатації 15 одиниць систем та
елементів енергоблоків Чорнобильської АЕС;
експлуатаційні витрати сховища відпрацьованого ядерного палива
(СВЯП 2), заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ), Нового
безпечного конфайменту (НБК), які збудовано за рахунок іноземних інвестицій і
згідно із міжнародними договорами повинні утримуватися за рахунок коштів
України, виконання робіт зі зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС.
Сільське господарство, лісове господарство та мисливство,
рибне господарство
З метою збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської
продукції, впровадження у виробництві такої продукції сучасних та передових
технологій у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачаються кошти за
рахунок загального фонду надання державної підтримки
сільськогосподарським товаровиробникам у розмірі 4 400 млн грн, що дасть
можливість надати державну підтримку для розвитку тваринництва та
переробки сільгосппродукції, розвитку фермерських господарств, здешевлення
кредитів та сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, розвитку
садівництва, виноградарства та хмелярства та ін.
Крім цього, для кредитування фермерських господарств
передбачається надання кредитів з державного бюджету в обсязі 180 млн грн, у
тому числі за рахунок загального фонду 100 млн грн, що дозволить створити в
фермерських господарствах матеріально-технічну базу для забезпечення
нарощування обсягів виробництва конкурентоздатної сільськогосподарської
продукції.
На реалізацію заходів у галузі рибного господарства при плануванні
проекту Державного бюджету України на 2022 рік враховані видатки в обсязі
110,8 млн грн, що дозволить забезпечити діяльність рибовідтворювальних
комплексів, здійснити вирощування рибопосадкового матеріалу для вселення
водних біоресурсів у внутрішні природні водойми, а також забезпечити
виконання фінансових зобов’язань перед міжнародними організаціями.
З метою покращення доступу малих та середніх
сільськогосподарських підприємств до експортних ринків на 2022 рік
враховані видатки загального фонду державного бюджету у обсязі 146,9 млн
грн на заходи з будівництва 4 прикордонних інспекційних постів.
Для забезпечення покращення епізоотичної ситуації у державі на
2022 рік враховані видатки у сумі 578,6 млн грн для своєчасного проведення
профілактичних заходів та ліквідації спалахів гостроінфекційних хвороб, у тому
числі спільних для тварин та людини.
Для здійснення заходів державного ветеринарно-санітарного
контролю за дотриманням ветеринарних вимог під час міжнародних і
внутрішніх перевезень та проведення лабораторно-діагностичних та
профілактичних робіт державними лікарнями ветеринарної медицини та
державними ветеринарними лабораторіями враховано видатки в обсязі
При плануванні проекту Державного бюджету України на 2022 рік на
здійснення заходів з проведення земельної реформи враховані кошти
загального фонду у обсязі 139,4 млн грн за рахунок яких, зокрема,
передбачається ведення і функціонування, в тому числі адміністрування
Державного земельного кадастру, створення системи моніторингу земельних
відносин, що дозволить забезпечити безперебійне функціонування АІС
Державного земельного кадастру.
На проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної
основи Державного земельного кадастру передбачається спрямувати видатки
із загального фонду державного бюджету у обсязі 237,8 млн грн, що
забезпечить можливість оцінити земельний фонд України та оновити
кадастрову основу Державного земельного кадастру.
Національна безпека і оборона
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік з урахуванням вимог
статті 35 Закону України "Про національну безпеку України", рішення Ради
національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 "Про пропозиції до
Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки за статтями, пов’язаними із
забезпеченням національної безпеки і оборони України" (Указ Президента
України від 18.05.2021 № 196) та Бюджетної декларації на 2022 –2024 роки
загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі
319 438,9 млн грн або 5,95 відсотка ВВП, з них:
видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів
сектору безпеки і оборони (загальний фонд – 250 284,8 млн грн, спеціальний
фонд – 12 654,1 млн грн) – 262 938,9 млн грн;
державні гарантії – до 20 000 млн гривень.
Також планується залучити кошти офіційної міжнародної підтримки у
рамках реалізації інвестиційних проектів (міжнародних угод, рамкових
договорів) від Французької Республіки, Сполученого Королівства Великої
Британії та Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки на загальну суму
21 005 млн грн, а також передбачити державну підтримку на забезпечення
житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу,
поліцейських та інших пільгових категорій осіб, які захищали незалежність,
суверенітет та територіальну цілісність України, у сумі 15 495 млн гривень.
Видатки по загальному фонду планується спрямувати, зокрема, на:
грошове забезпечення та заробітну плату (з нарахуваннями) –
165 353 млн грн;
медикаменти та перев’язувальні матеріали – 763 млн грн;
продукти харчування – 5 295 млн грн;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 5 158,2 млн грн;
створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової
(спеціальної) техніки – 43 902,1 млн грн;
виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті),
інвалідності або часткової втрати працездатності та інші соціальні виплати –
5 525,3 млн грн;
будівництво (придбання) житла – 2 651,7 млн гривень.
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік для забезпечення
діяльності Національного антикорупційного бюро України передбачено
видатки у сумі 1 178,4 млн грн (загальний фонд).
Зазначені видатки планується спрямувати на:
оплату праці з нарахуваннями – 891 млн грн;
матеріально-технічне забезпечення та оплату послуг – 77,8 млн грн;
оплату відряджень – 5,1 млн грн;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 8 млн грн;
фонд оперативно-розшукових дій – 35,7 млн грн;
капітальні видатки (проведення оперативно-технічних заходів, придбання
спецтранспорту, технічних засобів і спецобладнання для оперативних
підрозділів, оргтехніки) – 160,8 млн гривень.
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік для Державної
кримінально-виконавчої служби України передбачені видатки в сумі
8 094,5 млн грн (загальний фонд – 7 832,8 млн грн, спеціальний фонд –
261,7 млн гривень).
Зазначені видатки по загальному фонду планується спрямувати, зокрема,
на:
оплату праці з нарахуваннями – 6 336,5 млн грн;
придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів – 59,6 млн грн;
придбання продуктів харчування – 636,2 млн грн;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 650,3 млн грн;
матеріально-технічне забезпечення – 62,1 млн грн;
оплату відряджень – 7,7 млн гривень.
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік для Державного
бюро розслідувань передбачені видатки по загальному фонду в сумі
2 568,3 млн грн, які планується спрямувати, зокрема на:
оплату праці з нарахуваннями – 2 046,8 млн грн;
оплату послуг – 41,5 млн грн;
оплату відряджень – 8 млн грн;
капітальні видатки (придбання обладнання, капітальний ремонт,
реконструкція будівель) – 400 млн гривень.
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік для забезпечення
діяльності органів прокуратури передбачені видатки в сумі 13 558,4 млн грн,
у тому числі по загальному фонду – 13 550,4 млн грн та спеціальному фонду –
8 млн гривень.
Зазначені видатки загального фонду планується спрямувати, зокрема на:
оплату праці з нарахуваннями – 12 496,6 млн грн (у тому числі для
забезпечення підвищення заробітної плати прокурорам з урахуванням вимог
статті 81 Закону України "Про прокуратуру" щодо встановлення з 1 січня
2022 року посадового окладу прокурора окружної прокуратури у розмірі
25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб);
оплату відряджень – 40,8 млн грн;
сплату судового збору – 177,3 млн грн;
оплату послуг (у тому числі утримання та вдосконалення Єдиного
реєстру досудових розслідувань та створення системи електронного
кримінального провадження) – 353,3 млн грн;
капітальні видатки (у тому числі утримання та вдосконалення Єдиного
реєстру досудових розслідувань та створення системи електронного
кримінального провадження) – 91,8 млн гривень.
Підтримка малого та середнього підприємництва
Державна програма "Доступні кредити 5-7-9 %", є вагомим внеском
державної підтримки мікро, малим та середнім підприємствам (ММСП),
спрямованої на розвиток підприємництва, збільшення обсягів виробництва,
експорту, імпортозаміщення, розвиток високотехнологічного виробництва,
енергоефективності, впровадження інновацій та стала основною платформою
для оперативного розгортання комплексу антикризових заходів. Саме завдяки
таким заходам вдалось захистити тисячі мікро та малих підприємців від
фінансових потрясінь і збитків.
Програма широко представлена по всій країні, має високу популярність як
серед банків, так і серед малого бізнесу та продемонструвала відчутний
позитивний вплив не лише на розвиток ММСП, а й на банківський сектор.
Державна програма "Доступна іпотека 7 %" запроваджена з березня
2021 року за ініціативи Президента України та передбачає часткову
компенсацію відсотків за іпотечними кредитами з боку держави до сприятливих
для громадян 7 відсотків річних. Державна програма потребує подальшої
реалізації у 2022 році, оскільки показала свою ефективність та користується
попитом населення.
У Державному бюджеті України на 2022 рік на фінансування Фонду
розвитку підприємництва передбачено 3 млрд гривень.
Поліпшення житлових умов громадян
З метою поліпшення житлових умов громадян пропонується передбачити
кошти для забезпечення власним житлом різних верств населення.
Для зменшення фінансового навантаження на громадян, які
отримали у минулих роках іпотечні житлові кредити в комерційних банках
за державної підтримки, у проекті державного бюджету на 2022 рік враховано
кошти у сумі 36,9 млн гривень. Зазначені кошти будуть спрямовані на часткову
компенсацію відсоткової ставки майже по 2,8 тисячі кредитів комерційних
банків, отриманих громадянами на будівництво (реконструкцію) та придбання
житла, у тому числі молодими сім'ями та одинокими молодими громадянами.
Крім того, у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено
надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким
молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, що
дозволить забезпечити близько 31 сім’ю/громадина власним житлом загальною
площею близько 1,8 тис. кв метрів житла – 28 млн грн;
надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо
переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції,
операції Об'єднаних сил на придбання житла, які дозволять придбати майже
0,9 тис. кв м житла та забезпечити власним житлом 14 сімей – 20,3 млн грн;
забезпечення тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, за
рахунок яких буде придбано 306 житлових об’єктів – 125 млн гривень.
Державний матеріальний резерв
У проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки на
поповнення та обслуговування запасів матеріальних цінностей державного
матеріального резерву в сумі 1 367,2 млн грн, з яких по загальному фонду
На закупівлю матеріальних цінностей планується спрямувати
967,6 млн грн за рахунок реалізації матеріальних цінностей державного резерву
в порядку освіження.
Для проведення розрахунків із суб’єктами господарювання за
обслуговування запасів державного матеріального резерву передбачено видатки
в сумі 399,7 млн грн, у тому числі 144,6 млн грн по загальному фонду та
255,1 млн грн за рахунок реалізації матеріальних цінностей в порядку
освіження (розбронювання), власних надходжень підприємств системи
державного резерву.
Заходи з мобілізаційної підготовки
Видатки загального фонду на заходи з мобілізаційної підготовки
галузей національної економіки передбачено у сумі 104,8 млн грн, з яких
капітальні видатки – 22,4 млн гривень.
Резервний фонд державного бюджету
З урахуванням норм статті 24 Бюджетного кодексу України у проекті
державного бюджету на 2022 рік передбачено резервний фонд з обсягом
видатків по загальному фонду у сумі 1 500 млн гривень.
Судова влада
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік видатки на судову
владу передбачено в обсязі 21 835,4 млн гривень.
Головними розпорядниками коштів є: Конституційний Суд України,
Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, Вищий
суд з питань інтелектуальної власності, Державна судова адміністрація України.
У 2022 році фінансовий ресурс судової влади сформовано з урахуванням
результатів огляду витрат у судовій сфері, проведеного у 2020 році, і буде
спрямовано на розгляд судових справ в першій, апеляційній та касаційній
інстанціях, навчання та добір суддів, забезпечення судових процесів, створення
належних умов для здійснення судочинства, забезпечення приміщеннями
Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати.
Регіональний розвиток
З метою реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального
розвитку у проекті державного бюджету на наступний рік передбачено кошти
державного фонду регіонального розвитку у обсязі 1 відсотка доходів
загального фонду проекту державного бюджету або у сумі 11 205 млн гривень.
Надання державної підтримки для розвитку регіонів через концентрацію
фінансових ресурсів на ключових напрямках сприятиме удосконаленню
інфраструктури для економічного зростання та покращанню життя населення.
Крім того, у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено
розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг, які будуть
спрямовані на створення 62 сучасних та багатофункціональних центрів надання
адміністративних послуг в 165 громадах та придбання 127 комплектів
обладнання для центрів надання адміністративних послуг – 231 млн грн;
справедливу трансформацію вугільних регіонів України, що сприятиме
покращенню умов проживання, розвитку якісної та зручної інфраструктури у 8
територіальних громадах, на території яких реалізовуватимуться проекти
трансформації вугільних регіонах – 118 млн грн;
розроблення у 2022 році відповідно до укладеної Угоди про позику між
Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку за Програмою
"Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"
150 комплексних планів просторового розвитку територій територіальних
громад. В цілому в рамках угоди передбачається розробити близько 600 схем
просторового планування територій громад, що скасовує необхідність
розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної
документації та документації із землеустрою. Нові плани дадуть змогу вирішити
актуальні завдання просторового розвитку, зокрема комплексний розвиток
розселенської мережі, транспортної інфраструктури місцевого значення,
організації ефективної мережі закладів освіти, охорони здоров’я тощо –
відповідно до потреб територіальних громад – 187,7 млн гривень.
Місцеві державні адміністрації
У проекті Державного бюджету України на 2022 рік видатки на
здійснення виконавчої влади у регіонах передбачено в обсязі 6 996,8 млн грн
для 24 обласних та 119 районних державних адміністрацій, що функціонують у
підконтрольних державі районах відповідно до адміністративно-
територіального устрою України.
Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини

Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2022 рік становить
587 567 млн грн, в тому числі за:
загальним фондом – 536 100,4 млн грн;
спеціальним фондом – 51 466,6 млн гривень.
Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів визначено у сумі
415 209,5 млн грн, у тому числі за:
З урахуванням реверсної дотації, яка перераховується місцевими
бюджетами до державного бюджету, доходи місцевих бюджетів на 2022 рік
становитимуть 404 416,7 млн грн, у тому числі:
 загального фонду – 379 596,7 млн гривень.
Горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів на
2022 рік здійснено відповідно до вимог статей 98–100 та пункту 24 2 розділу VI
"Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
Вирівнювання здійснено щодо:
24 обласних бюджетів окремо за надходженням податку на доходи
фізичних осіб та податку на прибуток підприємств;
1 438 бюджетів територіальних громад за надходженнями податку на
доходи фізичних осіб.
Розрахунок здійснено з урахуванням таких параметрів:
Суб’єкт надання
Показник* Звітна дата Значення
інформації
Державна служба
Чисельність наявного Станом на
статистики 34,9 млн чол
населення 01.01.2021
України
Кількість облікованих Міністерство
Станом на
внутрішньо соціальної 1,3 млн чол
01.01.2021
переміщених осіб політики України
Надходження податку
Державна
на доходи фізичних
за 2020 рік казначейська 30 651,9 млн грн
осіб, що зараховується
служба України
до обласних бюджетів
на прибуток Державна
підприємств, що за 2020 рік казначейська 4 250,1 млн грн
зараховується до служба України
обласних бюджетів
на доходи фізичних Державна
осіб, що зараховується за 2020 рік казначейська 122 574,0 млн грн
до бюджетів служба України
територіальних громад
Суб’єкт надання
Показник* Звітна дата Значення
Коригування
Місцеві фінансові
показників надходжень за 2020 рік –
органи
відповідного податку
* - без урахування показників по бюджету міста Києва та населених
пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи
державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З урахуванням зазначених параметрів середній рівень надходжень на
1 жителя, який використано при розрахунку складає для:
бюджетів територіальних громад обласних бюджетів
по податку на
по податку на доходи по податку на доходи
прибуток
фізичних осіб фізичних осіб
підприємств
3 391,91 гривень 847,08 гривень 117,33 гривень
Отже, базову дотацію отримують бюджети, у яких індекс
податкоспроможності < 0,9, або надходження на 1 жителя менше:
3 052,72 грн – з податку на доходи фізичних осіб для бюджетів
територіальних громад;
762,38 грн – з податку на доходи фізичних осіб для обласних бюджетів;
105,60 грн – з податку на прибуток підприємств для обласних бюджетів.
Базову дотацію з державного бюджету у 2022 році отримають 1 089
місцевих бюджетів, у тому числі: 18 обласних бюджетів та 1 071 бюджет
територіальних громад.
Реверсна дотація передбачена для бюджетів, у яких індекс
податкоспроможності > 1,1, або надходження на 1 жителя більше:
3 731,10 грн – з податку на доходи фізичних осіб для бюджетів
територіальних громад;
931,79 грн – з податку на доходи фізичних осіб для обласних бюджетів;
129,06 грн – з податку на прибуток підприємств для обласних бюджетів.
У 2022 році реверсну дотацію до державного бюджету будуть
перераховувати 211 місцевих бюджетів, у тому числі: 4 обласних бюджета та
207 бюджетів територіальних громад.
За результати розрахунку обсяг базової дотації, яка надаватиметься
місцевим бюджетам з державного бюджету, у 2022 році становить
16 294,2 млн грн, обсяг реверсної дотації, яка перераховуватиметься з місцевих
бюджетів до державного бюджету – 10 792,8 млн гривень.
Загалом обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються з
державного бюджету місцевим бюджетам, передбачено у сумі
172 357,6 млн грн, у тому числі за:
За загальним фондом передбачено такі трансферти:
І. Дотації – 19 979,6 млн грн, у тому числі:
базова – 16 294,2 млн грн;
додаткові – 3 685,4 млн грн, з них:
на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання
закладів освіти та охорони здоров’я – 2 950 млн гривень.
Під час здійснення розрахунку додаткової дотації враховано такі
параметри:
Суб’єкт
Показник* Звітна дата надання Значення
Прогнозний
Кількість учнів у закладах контингент Міністерство освіти
3,9 млн чол
загальної середньої освіти на 2021/2022 і науки України
навч.рік
Кількість учнів, що
здобувають загальну
Станом на Міністерство освіти
середню освіту у закладах 0,162 млн чол
01.01.2021 і науки України
професійної (професійно-
технічної) освіти
Чисельність наявного Станом на Державна служба
34,9 млн чол
населення 01.01.2021 статистики України
Кількість облікованих Міністерство
Станом на
внутрішньо переміщених соціальної політики 1,3 млн чол
01.01.2021
осіб України
Державна
Надходження податку на Станом на
казначейська 113 545,8 млн грн
доходи фізичних осіб 01.09.2021
служба України
* - без урахування показників по бюджету міста Києва та населених
пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи
державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
– на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих
державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної
діяльності та літакобудування – 705,4 млн грн (на підставі даних місцевих
фінансових органів Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Харківської,
Чернігівської областей та Київської міської державної адміністрації щодо сум
наданих пільг по земельному податку суб’єктам космічної діяльності та
літакобудування у 2021 році);
– міському бюджету міста Славутича на забезпечення утримання
соціальної інфраструктури міста – 30 млн гривень.
ІІ. Субвенції – 125 731,3 млн грн, у тому числі:
на освіту – 114 219,6 млн грн, у тому числі:
освітня – 108 043,8 млн грн;
Розподіл освітньої субвенції здійснено за єдиним для всіх територіальних
громад механізмом визначення розрахункової наповнюваності класів залежно
від щільності учнів та відсотка населення, що проживає у сільській місцевості.
Змінено підходи до визначення коефіцієнту коригування для іншого
педагогічного персоналу (КІПП) в залежності від відсотка сільського населення
в громаді.
На 2022 рік КІПП має наступні значення: від 0 до 20 відсотків сільського
населення – 0,2; від 20 до 40 відсотків – 0,3; від 40 до 60 відсотків – 0,4; від 60
до 80 відсотків – 0,45; від 80 до 100 відсотків – 0,5; для обласних бюджетів – 0,2;
для бюджету м. Києва – 0,2.
Для вирівнювання обсягу освітньої субвенції для окремих громад на
2022 рік застосовано нову систему вирівнювання – фінансові буфери, значення
яких залежатиме від показника зміни вартості учня у конкретній громаді у
плановому бюджетному періоді у порівнянні з поточним.
на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти
"Нова українська школа" – 1 421,3 млн грн;
на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих
результатів" – 1 000 млн грн;
на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної
(професійно-технічної) освіти – 250 млн грн;
на надання державної підтримки особам з особливими освітніми
потребами – 504,5 млн гривень.
Вперше передбачено субвенції на:
придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної
середньої освіти) – 1 500 млн грн;
забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти – 1 500 млн грн;
на охорону здоров’я - 2 190,4 млн грн, у тому числі на:
здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони
здоров’я – 2 190,4 млн грн;
інші субвенції з державного бюджету – 9 321,3 млн грн, у тому числі на:
виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення
для сімей осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю
І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або
захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній
операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії
Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх
здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують
поліпшення житлових умов, – 1 733,1 млн грн;
для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та
територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в
антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи
безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у
здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і
стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській
областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у
період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю
внаслідок війни ІІІ групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7
або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті
6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
та які потребують поліпшення житлових умов, – 3 263,2 млн грн;
для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці
першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II групи з числа
учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала
внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з
перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та
які потребують поліпшення житлових умов, – 499,8 млн грн;
проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень
для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних,
підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей,
позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа – 810 млн гривень.
Розподіл коштів субвенції між місцевими бюджетами здійснено
Міністерством соціальної політики України з урахуванням кількості дітей-сиріт
та осіб, які були віднесені до такої категорії дітей, які перебувають на
квартирному обліку, прогнозної кількості малих групових будинків, які
планується створити у 2022 році, прогнозної кількості малих групових будинків,
яким буде надано підтримку та дітей в них, та кількості дитячих будинків
сімейного типу, які потребують забезпечення житлом та жилими
приміщеннями;
створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали
від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, – 235,9 млн грн.
Розподіл коштів субвенції між місцевими бюджетами здійснено
Міністерством соціальної політики України з урахуванням кількості
спеціалізованих служб підтримки для осіб, постраждалих від домашнього
насильства та/або насильства за ознакою статі (притулків, денних центрів,
консультативних служб), які планується створити у 2022 році.
фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення,
яке проживає на території зони спостереження, – 137,5 млн грн;
реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для
відновлення України – 441,2 млн грн;
розроблення комплексних планів просторового розвитку територій
територіальних громад – 187,7 млн грн;
розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг – 231 млн грн;
розвиток спортивної інфраструктури, у тому числі реконструкцію,
будівельно-ремонтні роботи об`єктів закладів фізичної культури і спорту, що
забезпечують розвиток резервного спорту, льодових палаців/арен та стадіонів –
650 млн грн;
реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності
широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості – 500 млн грн;
виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення
міста Жовтих Вод – 8,5 млн грн;
завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі – 100 млн грн;
реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт
пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності –
100 млн грн;
здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного
впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України – 125 млн грн;
проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських
голів –26 млн гривень.
Вперше передбачено субвенції на:
забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання
їх повноважень у сумі 154,4 млн грн;
справедливу трансформацію вугільних регіонів України –
118 млн гривень.
За спеціальним фондом передбачено субвенції на 26 646,7 млн грн, у
тому числі на:
реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення
заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку
проекту "Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей" – 240,8 млн грн;
реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для
відновлення України – 1 038,8 млн грн;
реалізацію програми "Спроможна школа для кращих
результатів" – 265 млн грн;
фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання
автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і
доріг комунальної власності у населених пунктах – 23 141,4 млн грн;
подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові – 313,4 млн грн;
завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі – 1 144,6 млн грн;
реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України –
У додатку 5 до проекту Закону передбачено обсяги міжбюджетних
трансфертів (освітньої субвенції, базової та реверсної дотацій) для бюджетів
1 438 територіальних громад, 24 обласних бюджетів та бюджету м. Києва.
У додатку 6 до проекту Закону передбачено інші дотації та субвенції з
Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2022 рік.
Обсяг державної фінансової підтримки на реалізацію інвестиційних
програм і проектів регіонального розвитку на наступний рік передбачається за
рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку в сумі
11 205 млн грн, розподіл яких здійснюватиметься:
між регіонами на основі формульного підходу (80 відсотків коштів
розподіляються відповідно до чисельності населення, 20 відсотків коштів з
урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до
показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу);
за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на
конкурсних засадах.
Підвищення ефективності і результативності використання
бюджетних коштів
Керуючись принципом справедливості і неупередженості розподілу
суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами,
визначеним Бюджетним кодексом України, Міністерство фінансів України та
головні розпорядники бюджетних коштів вживають заходів щодо підвищення
ефективності і результативності використання бюджетних коштів, зокрема,
шляхом впровадження гендерно орієнтованого підходу у бюджетний процес.
Завдяки систематичному (четвертий рік поспіль) включенню Мінфіном
до інструктивних листів з підготовки бюджетних запитів положень про
необхідність врахування ГРК гендерних аспектів під час розрахунку показників
та формування характеристик бюджетних програм все більше бюджетних
програм набувають статусу гендерно чутливих.
Так, під час підготовки проекту державного бюджету на 2022 рік
врахували гендерний аспект 32 ГРК (38 відсотків) за 47 бюджетними
програмами, в той час як під час підготовки проекту державного бюджету на
2021 рік − 29 ГРК (35 відсотків) за 41 бюджетною програмою.
Незмінно показовими є бюджетні програми головних розпорядників
сектору безпеки і оборони, зокрема: Міністерства внутрішніх справ України,
Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які забезпечили
розподіл граничних показників видатків з урахуванням потреб чоловіків та
жінок. Зокрема йдеться про видатки на речове та медичне забезпечення,
забезпечення засобами бронезахисту, які враховують фізіологічні особливості
обох статей, забезпечення житлом, підготовку військових кадрів тощо.
Зазначене є свідченням не лише ефективного управління обмеженим
бюджетним ресурсом, але й того, що права та можливості жінок і чоловіків,
представлених у військовому, безпековому та правоохоронному секторах, які
традиційно вважалися виключно "чоловічою справою", забезпечуються на
засадах рівності.
Враховано гендерні аспекти в бюджетних програмах апарату Верховної
Ради України, шляхом визначення відповідних завдань та результативних
показників, що демонструє представленість жінок та чоловіків у парламенті, а
отже і ступінь їх залучення до політичної активності та доступу до прийняття
рішень в державі, а також створює передумови для збільшення участі жінок у
політичному житті України через усунення перешкод на шляху до їх кар’єрного
зростання (створення робочих місць "дружніх до сім’ї та дітей").
Гендерний підхід закладено і в механізм державного фінансування
статутної діяльності політичних партій, яким створено рамки для політичної
участі жінок (партія, яка пройшла до парламенту і дотрималася вимог щодо
представництва осіб однієї статі, отримує додатковий обсяг фінансування).
Це знайшло своє відображення і в характеристиках відповідної бюджетної
програми Національного агентства з питань запобігання корупції.
Міністерство освіти і науки України забезпечило врахування гендерних
аспектів під час розподілу граничних показників видатків на надання освіти
закладами загальної середньої освіти державної форми власності, забезпечення
діяльності Національного центру "Мала академія наук України", надання
позашкільної освіти державними закладами позашкільної освіти. Такий підхід
дозволяє забезпечити надання якісних освітніх послуг, а отже – задоволення
потреб та інтересів кожного конкретного учня/учениці відповідно до їх
здібностей та обдарувань. Це є своєрідною інвестицією в молоде покоління, яка
не вимагає від головного розпорядника додаткових витрат з бюджету, натомість
– лише зміни підходів до ефективного та раціонального використання коштів.
Серед інших головних розпорядників коштів державного бюджету, які
забезпечили врахування гендерних аспектів під час складання бюджетних
запитів на 2022-2024 роки:
Міністерство розвитку громад та територій України (в показниках
продукту відображено розподіл за ознакою статі користувачів Єдиної
реєстраційної картотеки Державної науково-технічної бібліотеки);
Рахункова палата (в показниках продукту виокремлено документи (акти,
довідки, звіти, висновки тощо), складені за результатами заходів державного
зовнішнього фінансового контролю (аудиту), що включають гендерні аспекти);
всі обласні державні адміністрації (в бюджетних програмах із здійснення
виконавчої влади передбачені результативні показники, які характеризують
вплив діяльності адміністрацій на економічний та соціальний розвиток регіону,
до прикладу, рівні безробіття та зайнятості жінок та чоловіків в регіоні).
Окремі головні розпорядники, як Міністерство юстиції України,
Міністерство закордонних справ України, Міністерство розвитку громад та
територій України, Міністерство молоді та спорту України, Національна рада
України з питань телебачення і радіомовлення вже інтегрували гендерний підхід
в окремі сфери своєї діяльності (надання безоплатної правової допомоги,
несення дипломатичної служби, актуалізація державних будівельних норм,
зміни в правилах спортивних змагань, моніторинг гендерного балансу в ефірі
телерадіоорганізацій України), однак наразі не відобразили це у
характеристиках відповідних бюджетних програм.
У цілому, динаміка для подальшого впровадження гендерного підходу у
бюджетний процес є позитивною – на сьогодні 50 головних розпорядників
коштів державного бюджету (59 відсотків) вже провели гендерний аналіз
щонайменше однієї бюджетної програми (всього проаналізовано
111 бюджетних програм), частина з них заявила про необхідність вжиття
додаткових заходів (удосконалення збору та обробки необхідних даних,
запровадження нових та/або перегляд наявних форм статистичної та
адміністративної звітності, внесення змін до нормативно-правової бази тощо)
з метою застосування гендерного підходу у майбутньому.
За період 2018-2021 років оглядами витрат охоплено 32 сфери, що
становить близько чверті всіх видатків та надання кредитів з державного
бюджету.
У поточному році тривають огляди витрат у 16 сферах, з них у 14 сферах
– продовження оглядів, незавершених у 2019-2020 роках (розпорядження
Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 470-р "Про проведення у 2021
році оглядів витрат державного бюджету в окремих сферах").
У 16 сферах огляди витрат завершено, рішення Уряду прийнято щодо 11 з
них. Як наслідок, результати даних оглядів лягли в основу змін державної
політики у відповідних сферах, а відтак і бюджетного планування.
Так, під час підготовки проекту державного бюджету на 2022 рік
враховано (або частково враховано) результати оглядів витрат у 6 сферах:
охорони здоров’я в частині підготовки і підвищення кваліфікації фахівців
та кадрів у сфері охорони здоров’я, наукових та науково-педагогічних кадрів,
осіб з надання домедичної допомоги: враховано зміну моделі фінансування
інтернатури через програму медичних гарантій. Крім того, у 2022-2024 роках
планується продовження здійснення розподілу видатків державного бюджету
між закладами вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства
охорони здоров’я України на основі показників їх освітньої, наукової та
міжнародної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019
№ 1146 "Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої
освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності");
соціального захисту дітей: врегульовано механізм використання коштів
на здійснення виплат державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-
вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих
будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, оплату послуг із здійснення
патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в
сім’ї патронатного вихователя. Відповідні видатки передбачені за бюджетною
програмою КПКВК 2501030, в той час як до 2020 року вони спрямовувалися як
субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам;
освіти в частині забезпечення студентів (курсантів) вищих навчальних
закладів академічними стипендіями: враховано підвищення розміру
академічних стипендій з 1 січня 2022 року з одночасним приведенням частки
стипендіатів, які отримуватимуть академічну стипендію, до показників країн
Європейського Союзу;
освіти в частині загальнодержавних заходів: передбачені видатки на
модернізацію програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з
питань освіти, зокрема для реалізації функції замовлення документів про базову
середню освіту та повну загальну середню освіту з використанням можливостей
вказаної бази безпосередньо закладами освіти, а також на видання, придбання,
зберігання і доставку паперових підручників і посібників;
судової влади в частині забезпечення здійснення правосуддя місцевими,
апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя
виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів;
надання загальної середньої та професійно-технічної освіти закладами
соціальної реабілітації та адаптації: зазначені заклади знаходяться в стадії
ліквідації, видатки на їх утримання не передбачені в проекті бюджету.
В інших сферах ще триває робота головних розпорядників коштів
державного бюджету (МКІП, МЗС, Мінсоцполітики (2 сфери) та Мінрегіон) з
імплементації результатів оглядів витрат, у тому числі в частині актуалізації
чинних нормативно-правових актів та розробки нових з метою зміни діючих
механізмів реалізації політики у відповідних сферах.

бюджет 2022

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

бюджет 2022

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ПРОЕКТ

Стаття 1. Визначити на 2022 рік:

Інформація про економічне становище держави

Джерело: Держстат, розрахунки Мінфіну

Джерело: Держстат, НБУ

Сприятлива кон'юнктура на зовнішніх сировинних ринках обумовила

Зовнішньоекономічне середовище. Макроекономічний прогноз для

Зменшення прогнозної частки доходів у ВВП на 2022 рік порівняно з:

Соціальне та пенсійне забезпечення

Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини

You might also like