КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Економічний факультет

Кафедра економіки бізнесу

Аналіз структури державного бюджету України, доходів, видатків та їх

динаміки в період з 2020 по 2022 рік

з дисципліни
Фінанси

Виконала студентка
3-го курсу
Дадіверіна Марія Олександрівна

Київ – 2023
2020 рік
 Доходи. За 2020 рік Державний бюджет України отримав 1076 млрд грн, що на
77,7 млрд грн, або на 7,8 відсотка більше ніж за 2019 рік.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі надходжень до Державного бюджету України

становили податкові надходження 79,1 відсотка. Неподаткові надходження становили
19,8 відсотка від загальної суми доходів. До загального фонду державного бюджету за 2020 рік
надійшло 877,6 млрд грн, що на 2,2 млрд грн менше ніж за 2019 рік.

Найбільші надходження до загального фонду державного бюджету у 2020 році становили:

- ПДВ із вироблених товарів з урахуванням бюджетного відшкодування – 117,7 млрд грн.
Це, зокрема, стало результатом впровадження нової моделі системи моніторингу податкових
ризиків при реєстрації податкових накладних;
- ПДВ із ввезених товарів – 274,1 млрд грн, що на 4,6 відсотка менше ніж за 2019 рік,
внаслідок запровадження основними торговельними партнерами обмежувальних заходів у
зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
коронавірусом SARS-CoV-2 та порушенням логістичних ланцюгів в доставці товарів;
- податок та збір на доходи фізичних осіб – 117,3 млрд грн;
Доходи спеціального фонду державного бюджету за 2020 рік – 198,4 млрд грн. Власні
надходження бюджетних установ за 2020 рік становили 69 млрд грн, що становить 34,8 відсотка
від загального обсягу надходжень до спеціального фонду державного бюджету.
Видатки. Касові видатки Державного бюджету України за 2020 рік становили 1288,1 млрд
грн. Найбільшу питому вагу серед видатків в загальному обсязі Державного бюджету України
становили такі:

o соціальний захист та соціальне забезпечення – 25,1 відсотка;

o економічна діяльність 13,1 відсотка;
o міжбюджетні трансферти – 12,4 відсотка;
o громадський порядок, безпека та судова влада – 12,2 відсотка;
Значне зростання видатків державного бюджету за функцією «Економічна діяльність» у
звітному періоді обумовлено тим, що за програмою «Розвиток мережі та утримання
автомобільних доріг загального користування державного значення» у 2020 році здійснено
видатків у сумі 85,4 млрд грн.
Значне зростання видатків державного бюджету за функцією «Соціальний захист та
соціальне забезпечення» у 2020 році проти минулих років обумовлено зміною механізму надання
у 2020 році пільг та житлових субсидій. Разом з тим, суттєве зменшення видатків за спеціальним
фондом державного бюджету (на 5,2 млрд грн в порівнянні з минулим роком) за функцією
«Соціальний захист та соціальне забезпечення» за звітний період, обумовлено тим, що видатки за
бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до
пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» у 2020 році
здійснювались тільки за загальним фондом державного бюджету.
Дефіцит та держборг. Державний бюджет за 2020 рік було виконано з дефіцитом у сумі
217,6 млрд грн, у т. ч. загальний фонд – дефіцит у сумі 216,5 млрд гривень. У 2020 році погашення
основної суми боргу державного бюджету становило 385,5 млрд гривень. Погашення
внутрішнього боргу дорівнювало 239,9 млрд грн, зовнішнього боргу – 145,6 млрд гривень.
Державні запозичення до державного бюджету були здійснені в обсязі 639,6 млрд грн
2021 рік
 Доходи державного бюджету виявилися вищими за прогнози, навіть враховуючи, що їх
переглядали кілька разів у бік збільшення. У підсумку, за 2021 рік доходи виявилися на 18%
вищими за ті, що планувалися станом на початок року, а видатки перевищили попередній план на
13%. У доходах зведеного бюджету у 2021 році зростання було зумовлене зростанням імпортного
ПДВ (+107 млрд грн, або +39%), ПДФО (+54 млрд грн, або +19%), податку на прибуток (+45 млрд
грн, або +38%). На ту ж величину, що й ПДФО, збільшився ЄСВ – його збори, як і збори ПДФО,
залежать від мінімальної та середньої зарплати і (де)тінізації оплати праці. Більше ніж вполовину
(+56%, лідер зі зростання) збільшилася рентна плата та плата за користування природними
ресурсами, але в доходах бюджету вона досі займає відносно помірну частку. Основні фактори, що
зумовили зростання номінальних доходів бюджету, – це висока промислова інфляція в Україні та
світі, а також збільшення доходів населення. Як і раніше, основним джерелом доходів для
публічних фінансів були податки, що справляються із доходів населення, – ЄСВ та ПДФО. Разом
вони склали 13% ВВП, або 35% сукупних надходжень. Податки з корпорацій (податок на прибуток,
рента) у сумі дали 5% ВВП. Обидва джерела в десятирічній динаміці суттєво знизилися – податки
на доходи населення із 18% ВВП в середньому до 14% ВВП у середньому; податки з бізнесу – з 6%
ВВП до 4% ВВП в середньому. Натомість дещо збільшилися податки на споживання – ПДВ та
акцизи. Крім того, частину податків було перенесено на місця під час реформи децентралізації.

Видатки. У державному бюджеті левову частку понадпланових доходів було витрачено на

дороги. Сектор дорожнього господарства отримав додаткові 85 млрд грн порівняно з
затвердженими показниками. Загальні видатки з державного бюджету на будівництво автошляхів
за рік склали 132 млрд грн – майже втричі більше за очікування на початку року. Також на 25 млрд
грн збільшили соціальні витрати – в основному, гроші пішли на вирішення житлового питання (11
млрд грн), пенсії (6 млрд грн) та інші категорії виплат. У відсотковому вираженні «соціалку» в
державному бюджеті збільшили на 8% у порівнянні із затвердженим на початок року. Видатки на
охорону здоров’я збільшили на 13 млрд грн, або на 8% у порівнянні із початком року. По 9 млрд
грн додатково отримали армія та внутрішні силові органи (+7% до січневого бюджету та +5% до
січневого бюджету відповідно. Набагато менше від запланованого отримав залізничний транспорт
– 1,5 млрд грн, або 36% початково затвердженого на 2021 рік.

Структура публічних видатків, завдяки операціям гарантування боргів та фінансуванню

дорожнього будівництва вже два роки має високу частку економічної діяльності (6,8% ВВП).
Раніше подібне розширення спостерігалося до 2014 року – у 2011-2012 роках. Видатки на освіту та
охорону здоров’я склали 5,8% ВВП та 3,7% ВВП відповідно. Внутрішні силовики, суди та прокурори
коштували бюджету 3,2% ВВП, на оборону витратили 2,3% ВВП, а обслуговування боргів коштувало
2,9% ВВП. «Соціалка» (з доходами соцфондів) склала 13,8% ВВП.

Дефіцит та держборг. Завдяки збільшенню доходів державного бюджету вдалося суттєво

знизити бюджетний дефіцит. Його розмір очікувався на рівні 6% ВВП під час голосування за
бюджет-2021, або 247 млрд грн. По факту він склав 198 млрд грн. У відносному вимірі (поки немає
офіційного ВВП за 2021 рік) очікується 3,6% ВВП бюджетного дефіциту. Дефіцит міг би стати іще
меншим, якби протягом року зростання доходів не супроводжувалося постійним переглядом
видатків у бік збільшення. Минулого року Україна отримала від МВФ в рамках глобального
розподілу коштів SDR на суму $2,7 млрд. Надходження від приватизації державного майна вперше
за багато років перевищили закладений в бюджеті показник та досягли 5 млрд грн.

У результаті комбінації високого дефлятора ВВП та нижчого за очікуваний бюджетного

дефіциту, прогнозне співвідношення державного боргу до ВВП знизилося нижче 50%. Це помірний
рівень, що означає відносну стійкість державного боргу.
2022 рік
 Доходи. Податкові надходження до Державного бюджету України в 2022 р. становили
949,8 млрд грн, що на 157,3 млрд грн, або на 14,2 %, менше порівняно із 2021 р. (рис. 2). Як
наслідок, питома вага податкових надходжень скоротилася на 32,2 в. п.: з 85,4 % – у 2021 р. до
53,1 % загального обсягу доходів – у 2022 р. Найбільші втрати припали на митні платежі: ПДВ (-
33,5 % у 2022 р. порівняно з 2021 р.) та акцизний податок (-47,7 % у 2022 р. порівняно з 2021 р.) із
ввезених товарів, ввізного мита (-36,7 % у 2022 р. порівняно з 2021 р.). Основна причина – падіння
обсягів імпорту та надання широкої низки митних пільг.

У 2022 був неабиякий пошук додаткових джерел і механізмів наповнення бюджету. Було
активізовано роботу із залучення кредитних коштів за прийнятною вартістю, грантового
фінансування від міжнародних партнерів (від початку повномасштабного вторгнення РФ загальний
обсяг отриманих коштів від міжнародних партнерів становив 31,2 млрд дол. США, з яких 45 % –
грантові кошти, упровадження ініціатив із залучення коштів фізичних та юридичних осіб на
підтримку України. Від початку війни до кінця 2022 р. до бюджету залучено 31,1 млрд. дол. такого
фінансування.

Основними донорами, які надали грантову допомогу Україні, стали: США (12 млрд. доларів),
Німеччина (1,2 млрд. євро), Великобританія (0,13 млрд.) та ЄС (0,7 млрд. євро). А основними
кредиторами були: ЄС (сума кредитів - 7,2 млрд дол.), МВФ (2,7 млрд дол.), Канада (1,9 млрд),
Світовий банк (1,4 млрд), Великобританія (0,9 млрд), ЄІБ (0,7 млрд).

Безпрецедентні за масштабами обсяги допомоги міжнародних донорів дали можливість

забезпечити базові потреби держави у здійсненні видатків для підтримки населення та бізнесу,
дозволивши максимально повно спрямувати надходження з власних джерел для потреб безпеки
та оборони;

Видатки. Надзвичайно високий рівень видатків у сфері безпеки та оборони. Реальна величина
сумарних видатків бюджету збільшилася за рахунок фінансування оборони, громадського порядку
і соціальних програм. Номінальна сума видатків на оборону зросла у 9 разів, а реальна – в 7 разів.
Видатки на громадський порядок, безпеку та судову владу збільшилися в 2,6 разу номінально і
вдвічі – реально. Видатки на програми соціального захисту збільшувалися за рахунок виплат
внутрішньо-переміщеним особам, допомог при інвалідності та втраті годувальника, пільг і
субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Видатки у сфері оборони, громадського порядку,
безпеки та судової влади становили 32,9 % від прогнозного ВВП. Вимушене маневрування між
необхідністю здійснення першочергових видатків у сфері безпеки та оборони, соціальної
підтримки населення та потребою підтримки бізнесу. Це стосується активізації механізмів
підтримки малого і середнього бізнесу через надання податкових пільг та додаткового
бюджетного фінансування бізнесу (активізація Державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %»,
гранти для підтримки сільськогосподарських підприємств тощо).

Дефіцит та держборг. Безпрецедентне зростання дефіциту державного бюджету. У 2022 р.

дефіцит державного бюджету становив майже 19 % від прогнозного ВВП. Обсяг валових
державних запозичень збільшився більше ніж удвічі порівняно з 2021 роком. Було активізовано
роботу із залучення пільгових кредитних коштів від міжнародних фінансових організацій (МФО),
надано тимчасовий дозвіл на фінансування бюджету за рахунок емісійних коштів Національного
банку України (придбано облігацій внутрішньої державної позики на суму 400 млрд грн). Урядом і
місцевими органами в 2022 р. залучено 697,2 млрд грн із внутрішніх джерел і 612,2 млрд грн з
зовнішніх. Показово, що сума зовнішніх позик у гривневому еквіваленті зросла майже втричі.