Державний борг Японії

Японія – це третя економіка світу за рівнем номінального ВВП та

обсягами експорту. Це світовий лідер по експорту автомобілів, розробкам
робототехніки, кількості АЕС. Три основні галузі промисловості –
автомобілебудування, загальне та енергетичне машинобудування,
суднобудування та електроніка. Баланс торгівлі – традиційно позитивний для
Японії, хоча країна імпортує всі необхідні енергоресурси, до 70% продуктів
харчування, сировину для металургії.
Водночас, державний зовнішній борг близько 238% ВВП – чи не
найбільший у світі. Японська економіка знаходиться в стані дефляції.
Починаючи з 2020 року, основні зусилля японського уряду були спрямовані
на відновлення економіки, яка постраждала від пандемії коронавірусної
інфекції через світове скорочення споживання автомобільної продукції,
вимушене призупинення підприємств важкої промисловості, порушення
логістичних ланцюжків і скорочення постачання сировини з КНР та інших
країн. За повідомленням Центрального банку Японії, економіка Японії у 2021
р. демонструє тенденцію до зростання на основі відновлення росту
промислового виробництво та експорту. Корпоративні прибутки та настрої
бізнесу в цілому демонструють покращення, що сприяє поступовому
збільшенню інвестицій у бізнес, хоча у деяких сферах, таких як харчова
промисловість, туризм, сфера обслуговування ще спостерігається спад.
Ситуація із зайнятістю та сімейними доходами також залишається складною
через вплив COVID-19.
ВВП за останній рік у дол. США* - 5,4 трлн.
ВВП на душу населення за останній рік у дол.США* - 40 185
Державний борг Японії (у дол.США та % до ВВП) 11,54 трл. (238%)
Провідні сектори економіки: автомобілебудування, суднобудування,
електроніка
Валютні резерви - 1,39 трлн. дол. США
зміна ВВП до попереднього року (%)* - -4,8
кількість населення (млн.осіб)* - 125
рівень безробіття* - 2,9%
валюта країни* - Єна
мінімальний та максимальний курс національної валюти до долара США
за попередній рік: мінім. -103,78 у грудні 2020 р., макс. - 109,91 у лютому
2020 р. мінімальний та максимальний курс національної валюти до євро за
попередній рік* мінім. - 117,07 у травні 2020 р., макс. - 126,23 у грудні 2020
р. індекс інфляції в Японії* 101,8
Співвідношення держборгу і ВВП країни залишається найгіршим серед
держав "Групи семи"
Державний борг  Японії станом на кінець 2018 фінансового року (31
березня 2019 року) становив майже 1103,4 трлн ієн (понад 10 трлн доларів).
Інформацію офіційно оприлюднило міністерство фінансів країни.
Сума японського державного боргу, зазначає телеканал NHK, досягла
найвищих розмірів за всю історію країни. Вона зросла майже на 141 млрд
доларів з останнього дня попереднього фінансового року.
Держборг більш ніж удвічі перевищує розміри валового внутрішнього
продукту країни. Це найгірший показник серед членів "Групи семи", до якої
також входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, США і Франція.
Однак за "чистою" сумою держборгу Японія поступається Штатам – в 2019
році держборг США переступив позначку в 22 трлн доларів.
Головна причина наростання японського держборгу – збільшення
бюджетних асигнувань на соціальні потреби через неухильне старіння
населення. Уряд не може покривати їх тільки за рахунок податків і змушений
вдаватися до випуску державних облігацій, які користуються стабільним
попитом і вважаються надійним фінансовим інструментом. Наразі на осіб
старше 65 років припадає вже більше 28% населення Японії.
Ми звикли уявляти собі Японію як країну сакури, передових технологій та
шаленого зростання економіки. Однак економіка Японії вже давно спить. 
Держборг
Державний борг - це загальна сума боргів держави з повернення отриманих
та непогашених кредитів, що виникають внаслідок державного запозичення.
Якщо визначати державний борг Японії в структурі світового - то це 20%. В
США за цим показником більша частка - 29%.
Та вирішальне значення має інший показник - співвідношення державного
боргу та ВВП. І саме тут Японія є абсолютним лідером.
Згідно з рейтингом Trading Economics, Японія заборгувала 250% свого ВВП.
Тобто, країні потрібно працювати 2,5 року, абсолютно нічого не витрачаючи,
лише задля того, щоб віддати позичене.
Державний борг в країнах "Великої двадцятки"
Природно, щоб віддати заборговані гроші, уряд повинен підвищити податки
та домогтися економічного зростання. Однак ні те, ні інше зараз неможливе -
фактично країна опинилася в пастці.
Японці незадоволені
Певною перевагою є те, що більша частина державного боргу - це
запозичення на внутрішньому ринку. Зовнішнім кредиторам Японія винна
значно менше.
На це країна пішла в 90-ті, коли темпи зростання ВВП Японії впали до 1,1%.
Тож протягом 25 років країна закривала дефіцитну дірку в бюджеті
позиченими грошима.
Та це має свої недоліки - адже щоб віддати гроші, уряд повинен зібрати їх у
вигляді вищих податків зі своїх же громадян.
Так Японія й намагалася зробити в 2014 році, збільшивши податок на
споживання з 5% до 8%. Та вийшло на гірше.
Збільшення податку призвело до того, що великі компанії заробили, а от
прості японці втратили.
Зараз в Японії низький рівень безробіття - 2,8% станом на серпень 2017
року. Та не варто думати, що це чудово. Майже 38% громадян
отримуюють мінімальну заробітню плату, яка до того ж фактично не
зростає.
Через це громадяни віддають перевагу відкладати гроші, а не витрачати їх,
що сприяло б таким чином зростанню економіки. Рівень залученості
депозитних вкладень в японську економіку - 220%. Та заробити на
відкладених сумах не вдається - уряд запровадив від’ємну депозитну ставку -
0,1%. Тобто, щоб покласти гроші до банку японці змушені платити ще й
частину від суми вкладу.
Через це втрачають й компанії. Адже через те, що японці не купують товари
та послуги, скорочуються їх прибутки, вони менше грошей вкладають в
розвиток та інновації. Економіка країни стагнує. За минулий рік вона виросла
лише на 1,4%.
“Згорів на роботі”
Мрія про довге життя в Японії здійснилася - саме тут живуть найдовше в
світі (середній вік - 84 роки). Та для економіки це не найкраща ситуація.
Адже уряд повинен виплачувати соціальну допомогу - й це не сприяє
розвитку економіки та погашенню державного боргу. З 78 млн японців
майже 31 млн жителів - люди похилого віку. Не дивно, що трудолюбиві
японські працівники протестують проти податкового тиску.
Щоб заробити більше грошей молоді японці працюють понаднормово.
Працівники 25% японських компаній перепрацьовують по 80 годин на
місяць, ігнорують відпустки.  
Від перевтоми вони навіть помирають - в японській мові це називають
“кароші” (буквально, смерть від перевтоми на роботі).
Нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація про смерть японської журналістки,
яка понаднормово пропрацювала 159 годин.
22 жовтня в Японії відбудуться вибори й, якщо вірити соціологічним
опитуванням, японці збираються знову проголосувати за Сіндзо Абе,
прем’єр-міністра, що запровадив так звану “абеноміку”. Він вже 10 років
намагається перемогти стагнацію цін та розігнати економіку. Та
експерти прогнозують зростання ВВП на 2018 рік від 0,1% до 1% за рік.
Допомогти розігнати економіку можуть японські жінки та працівники з
інших країн. Від мігрантів Японія вирішила відмовитися через політичні
причини, тож вся надія на жінок. Уряд всіляко сприяє залученню жінок до
роботи, спростивши догляд за дітьми. Зараз працює 65% японок.

Японія та Франція є розвинутими країнами світу. Для вирішення проблеми

зовнішньої заборгованості ці країни орієнтуються на довгострокову
стратегію, яка передбачає розвиток національного виробництва, збільшення
експортного потенціалу країни та зростання конкурентоспроможності
національного експорту на світових ринках за рахунок структурної
перебудови національного виробництва (шляхом інноваційного оновлення
національного виробництва та його роботизації, кредитної підтримки
технологічного оновлення виробництва та ін.) [11; 12]. У Японії йдеться про
масовий перехід до роботизації, а у Франції – до нового рівня розвитку
промисловості «Індустрії – 4.0». Така стратегія зорієнтована на збільшення
конкурентоспроможного експорту національних готових товарів з високим
вмістом доданої вартості, що у довгостроковому періоді дозволить цим
країнам легко розрахуватися із зовнішніми боргами та вийти на новий,
інноваційний тип економічного зростання, заснований на роботизації, на
розвитку високих ІТ-технологій, цифрової економіки, NBIC-технологій,
зростанні продуктивності праці та конкурентоспроможності експорту [11;
12]. Поряд з цим, вирішуючи питання розрахунку із зовнішніми боргами,
розвинуті країни світу (Франція) керуються рекомендаціями, що
передбачають: забезпечення постійного та вільного доступу країни (урядів
країн) до міжнародних ринків капіталу; запроваджують державний контроль
за борговим навантаженням, слідкують за оптимізацією обсягу і структури
зовнішнього боргу, за збереженням високого ступеня боргової стійкості;
запроваджують заходи, орієнтовані на підтримку у країні високого рівня
кредитного рейтингу з орієнтацією на рейтинг «А» [12]. Розвинуті країни
світу орієнтуються на системні заходи державної боргової політики,
зорієнтовані на мобілізацію коштів на внутрішньому ринку країни. Йдеться
про реформи, спрямовані на те, щоб забезпечити стабільне поповнення
надходжень до державного бюджету (за рахунок прямих та непрямих
податків, роялті, рентних платежів тощо). У центрі уваги – акумуляція
коштів на ринку цінних державних паперів, у т.ч. йдеться про політику
розширення кола інвесторів у державні цінні папери (наприклад –
єврооблігації). Реформуванню та удосконаленню підлягає і механізм надання
державних гарантій, у т.ч. державних гарантій корпоративному сектору на
ринку зовнішніх запозичень. Такі заходи мають середньостроковий та
довгостроковий характер реалізації та спрямовані на еволюційне,
«антистресове» вирішення проблеми зовнішньої заборгованості розвинутих
країн світу.