Економіка Японії

Основне про країну

• Площа 377 915 км2
• Столиця Токіо (UTC+9)
• Зони економічної активності
• Префектура Токіо - розташована в східній частині острова Хонсю.
Площа префектури - 2187,66 км2 , населення перевищує 13 млн.
• Йокогама - друге за величиною місто Японії після Токіо, з населенням
3,7 млн. та площею 437.38 км2
• Населення 126 млн. Висока щільність населення на узбережжі,
третина населення проживає у Токіо та навколо нього.
• Рівень урбанізації 93,5% населення, станом на 2015 рік, проживає у
містах.
• Мова Японська.
• Валюта Єна (¥)100 JPY ~ 0.79 EUR
Економіка Японії
• Японія є третьою за величиною національною економікою у світі,
після США та Китаю, за розміром номінального ВВП та четвертою в
світі, після США, Китаю та Індії, за паритетом купівельної
спроможності. Однак у 2016 році державний борг країни
дорівнював 235% від ВВП, що є найбільшим показником у світі. З
метою стимулювання економіки, національний банк Японії
запровадив негативну відсоткову ставку в січні 2016. Через нестачу
природних ресурсів економіка країни дуже залежить від поставок
сировинних матеріалів з інших країн. А після аварії на Фукусімі, яка
сталася внаслідок землетрусу і цунамі у 2011 році, були вимкнені
всі ядерні реактори. Таким чином країна стала ще більш залежною
від імпортованого палива. Проте, уряд намагається відновити
роботу атомних електростанцій, які тепер відповідають новим
стандартам безпеки.
 Первинний сектор
(Сільське господарство)

Сільськогосподарські угіддя Японії складають

близько 13 % її території. Більше половини цих угідь
— заливні поля, які використовуються для
рисівництва. В середньому, одне фермерське
господарство володіє 1,8 га ріллі. Для Хоккайдо цей
показник становить 18 га, а для решти 46 префектур
— 1,3 га. Японії притаманне інтенсивне сільське
господарство, оскільки сільськогосподарські угіддя
переважно малі. Вони обробляються багатьма
фермерами, як правило без застосування великої
сільськогосподарської техніки, з використанням
природних або хімічних добрив. Оскільки в країні
не вистачає рівнинної землі, багато угідь
розташовані на терасах на схилах гір, що також
ускладнює використання техніки.
Рисівництво
• Основною галуззю сільського господарства Японії є рисівництво.
Близько половини усієї орної землі країни, призначена для
вирощування рослин, відведена під рис.
• У 1960-х роках, під час японського економічного дива, населення
Японії і його прибутки зросли, що викликало ріст попиту на рис.
В цю добу японське рисівництво досягло свого апогею. Однак
через надмірні надлишки вирощеної продукції фермери були
змушені в 1970 році приступити до скочення посівних площ. На
заливних рисових полях було запроваджено систему сівозміни.
Одночасно було вдосконалено техніку вирощування рису, яка
дозволяла отримувати високі врожаї з невеликих полів. Втім
активне скорочення угідь, що збіглося зі скороченням кількості
населення, зайнятого в сільському господарстві, спричинило
дефіцит рису, який виник після 1997 року. На початку 21 століття
прибутки від вирощування рису становили 23 % від валової
продукції сільського господарства Японії.
Вторинний сектор
(Промисловість)

• Головним структурним фактором є наука і освіта, тому їм

приділяється особлива увага. Відповідно до державної програми
розвитку національної системи науково-дослідних і дослідно-
конструкторських робіт (НДДКР) було здійснено перехід від
імпортування технічних досягнень до розробки власної системи
НДДКР. Здійснено кардинальні заходи щодо вдосконалення
підготовки кадрів та подальшого розвитку міжнародного
наукового співробітництва. Були створені великі наукові центри,
які займаються розробками в галузі фізики твердого тіла, атомної
енергетики, фізики плазми, новітніх конструкційних матеріалів,
космічних роботів та ін.
Автомобілебудування
Автомобілебудування — одна з основних галузей
промисловості, що забезпечила стрімкий розвиток
японської економіки в другій половині 20 століття. На
початку 21 століття в цій галузі було зайнято близько 8 млн
осіб. Автомобільна продукція є однією з головних статей
японського експорту. Великі автомобілебудівні райони
розташовані в префектурах Канаґава, Сідзуока та Айті.
Найбільші заводи знаходяться в містах Хіросіма, Курасікі,
Сідзука, Тойота, Хамамацу, Йокосука, Йокогама, Ота.
Провідними японськими автомобільними компаніями, що
працюють на міжнародних ринках, є «Мазда» (Хіросіма),
«Хонда» (Токіо), «Тойота» (Тойота), «Ніссан» (Йокогама),
«Судзукі» (Хамамацу), «Міцубісі» (Хамамацу) та інші.
Третинний сектор
(Торгівля)
• Японська торгівля належить до типу торгівлі доданої вартості.
Вона полягає в імпортуванні Японією сировини і експортуванні
промислових товарів. В часи існування Японської імперії країна
переважно ввозила сировину для текстильної промисловості, а
вивозила текстильні товари. Торгівля була орієнтована на
предмети легкої промисловості. Після Другої світової війни
головною статтею японського імпорту стало паливо, а експорту
— продукція машинобудування, автомобілі, високоточне
обладнання та напівпровідники. Торгівля була
переорієнтована на товари важкої і хімічної промисловості.
Починаючи з 1980 року країна має перманентне позитивне
сальдо торгового балансу — обсяги продажу перевищують
обсяги закупівель. Через це між Японією і США неодноразово
спахували торговельні конфлікти. У 1990-х роках японські
виробничі підприємства перенесли значну частину своїх
заводів в азійські країни. Продукція цих підприємств також
імпортується до Японії.
Імпорт і експорт

Експорт Імпорт
• Станом на 2010 рік сума товарів на імпорт с Найбільший обсяг товарів, у грошовому
тановила еквіваленті на ринок Японії постачає Китай.
636,8 млрд доларів США. Головними партн
ерами Японії в 2009 році були: Його частка в загальному імпорті складає
• КНР 22,2 % 26%. На другому місці знаходяться США, на
• США 10,96 % третьому – Австралія. На 6 найбільших країн
• Австралія 6,29 %
• Саудівська Аравія 5,29 % припадає 54% вид загального імпорту, при
• ОАЕ 4,12 % цьому негативне сальдо торговельного
• Південна Корея 3,98 % балансу у 2016 році Японія мала з Китаєм,
• Індонезія 3,95 % Австралією та Німеччиною.
• Станом на
2009 рік імпорт Японії з України становить
245 млн доларів США.
Ресурси
Японія бідна на енергетичні ресурси. Країна переважно імпортує їх
з закордону, що робить її вразливою до зовнішніх впливів. До 1960-
х років японська економіка працювала на кам'яному вугіллі, проте
після енергетичної революції перейшла на споживання нафти. У
зв'язку із нафтовими кризами 1973 і 1979 років, японський уряд
прийняв рішення зменшувати нафтову залежність країни шляхом
розвитку власної ядерної енергетики та переведенням частини
підприємств на природний газ.
Енергетика
• В енергобалансі Японії частка вугілля — 17 %, нафти і природно
газу — 67 %, гідро і атомної енергії — 16 %. Загальне споживання
енергії (4,2 т умовного палива на одного жителя) є приблизно таким
же, як і в Західній Європі. Виробництво електроенергії досягло
900 млрд кВт год/рік. ТЕС виробляють 2/3 електроенергії. Це потужні
станції, які працюють на нафті, або газі розміщені недалеко від
споживача, тобто на тихоокеанському узбережжі в районах Канто,
Токай і Кінті. За розвитком атомної енергетики Японія поступається
лише США і Франції. В 90-х роках вона почала збагачувати уран.