Гімназія «Києво-Могилянський колегіум» ІІ-ІІІ ступенів

Деснянського району міста Києва

Кафедра природничих дисциплін

РЕФЕРАТ
Тема: «Економічне диво Японії»

Виконала учениця

10-А класу

Цимбала А.

Перевірила

Булгакова М. В.

Київ
2023
 ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………. 1
………
ВАЖЛИВА, ОСНОВНА ЧАСТИНА…………………….…………………... 1

БІЛЬШ РОЗГОРНУТА ІНФОРМАЦІЯ……………………………………… 2

ВИСНОВОК……………………………..……………….……………………. 3
 Економічне диво Японії
Вступ:

Японське «економічне диво» розпочалося приблизно у 1948 р., через три роки після
нищівної поразки і воєнних руйнувань, коли країна ще була під військовою окупацією.
До початку 1953 р. Японія досягла довоєнного економічного рівня, якщо говорити про
ВНП. Відтоді вона зберегла високі темпи зростання виробництва.

Успіх значною мірою був забезпечений завдяки адаптивності японської моделі до зміни
внутрішніх і особливо зовнішніх умов. Сприяла цьому постійна структурна перебудова
всієї економіки. Вона передусім зумовлена необхідністю забезпечити прогресивну
структуру внутрішнього попиту і конкурентоспроможність японських товарів на світових
ринках. Прикладом може слугувати розвиток автоіндустрії — зростання життєвого рівня
японців у 60—80-х роках привело до підвищення попиту на автомобілі, а це у свою
чергу викликало швидкий розвиток цієї галузі. Докорінна перебудова структури всієї
економіки наприкінці 70-х років була викликана насамперед кризою 1974—1975 pp.
Основні напрямки перебудови: забезпечення пріоритету наукомісткого виробництва,
яке не вимагало великих затрат сировини, енергії, робочої сили; скорочення
енергомісткого виробництва; реконструкція галузей промисловості, продукція яких
особливо постраждала від зарубіжної конкуренції.

Створений у післявоєнний період унікальний економічний механізм привів до того, що

Японія й у 90-ті роки являла собою поєднання протилежностей: національного багатства
з відносно бідним населенням; сучасного виробництва з традиційною (майже
напівфеодальною) культурою. Країна вирізняється своєю кредитно-грошовою системою,
яка разом з механізмом стримування споживчих витрат населення дає можливість
звести інфляцію до безпечного рівня.

Важлива, основна частина:

За рівнем економічного розвитку Японія стала другою індустріальною державою світу

після США. Якщо все промислове виробництво світу вважати за 100 %, то на частку Японії
припадало приблизно 12 %. І це за умови, що країна практично не має сировини для
промисловості. Стає зрозумілим, чому двадцятилітнє бурхливе зростання економіки
змусило дивуватися весь світ. Звідси походить вислів «японське економічне диво».
Проте «диво» має кілька причин.

1. Японські монополії, виборюючи нові ринки, уклали значні капітали в нові,

перспективні галузі промисловості: радіоелектроніку, нафтохімічну, автомобільну та ін.

2. Налагодженню виробництва дешевих товарів сприяла жахлива експлуатація

робітників, заробітна плата яких була втричі нижчою, ніж англійських, і вдвічі —
західнонімецьких. При цьому японська робоча сила була і залишається високоякісною.
 3. Гомогенність японської нації дала змогу їй зосередити матеріальні й моральні сили на
економічному розвитку країни й об'єднати націю навколо традиційних японських
цінностей.

4. Важливим чинником високих темпів економічного розвитку стало швидке відновлення

основного капіталу. Тут велику роль відіграли війни в Кореї і В'єтнамі.

5. Піднесенню промисловості сприяла держава. У 50-х роках уряд дістав можливість

щедро фінансувати монополії, адже військові витрати були відносно невеликі.
Державний апарат сприяв процвітанню найбільших концернів, надавав їм податкові
пільги, розподіляв між ними вигідні замовлення. Все це прискорювало концентрацію і
централізацію капіталу, посилювало конкурентоспроможність підприємств.

6. Серед чинників японського економічного буму слід зазначити надзвичайну

ініціативність японських підприємців, відточену систему прийняття рішень. Варто також
згадати традиційну систему найманої праці, так званий патерналізм із його
гармонійними відносинами між адміністрацією фірми і найманими робітниками.

7. Величезну роль відіграла економічна наука, яка ґрунтувалась на тому, що сучасна

ринкова економіка не може ефективно функціонувати без державного регулювання
економічних процесів.

Більш розгорнута інформація:

 Американська окупаційна влада провела в країні цілий ряд важливих перетворень, які
значною мірою сприяли розвиткові японського суспільства і господарства. Величезні
американські капіталовкладення, а також внутрішні накопичення капіталу дали змогу
повністю оновити обладнання, створити нові виробництва. Було розпущено збройні
сили, встановлено демократичні свободи, запроваджено загальне виборче право,
сформовано парламент, уряд, прийнято конституцію. Окупаційні власті здійснили ряд
економічних реформ. Було введено антимонопольне законодавство, згідно з яким
розпущено найбільші монопольні концерни. Американські фінансові радники провели
реформу податкової системи. Були зменшені податки на підприємницьку діяльність.
Встановлювався твердий обмінний курс ієни. Реформи в цілому пожвавили і посилили
конкуренцію підприємців, сприяли росту виробництва.

 У 1946-1949 рр. була проведена земельна реформа, яка ліквідувала поміщицьке

землеволодіння. Держава викупила у поміщиків і продала селянам майже 80% усіх
сільськогосподарських угідь. Посилилася конкуренція між виробниками, внаслідок чого
зросла продуктивність праці, врожайність культур, розширився внутрішній ринок Японії,
сформувався ринок робочої сили (частка самодіяльного населення, зайнятого у
сільському господарстві, скоротилася з 48% до 8% сьогодні).

 У березні 1952 р. набрав чинності закон про сприяння раціоналізації виробництва. Згідно
із законом підприємства отримували державну допомогу, податкові та інші фінансові
пільги за умови модернізації виробництва, оновлення устаткування. Більшість
підприємців скоротилась цим законом.
 Японія веде перед у такій науковомісткій і технічно передовій галузі, як електронна
промисловість. Головним чинником економічного зростання економіки безперечно,
повсякденна наполеглива праця більше, ніж 120-мільйонного японського народу, його
працелюбність, самовіддача, жертовність і високий патріотизм.

 Зовнішньоекономічні зв'язки, насамперед торгівля, набули для Японії особливого

значення. Імпорт сировини, якої у країні майже немає, йде головним чином із держав,
що розвиваються, за низькими цінами. Дешева сировина також сприяла піднесенню
японської економіки. Готову продукцію Японія вивозить до розвинутих країн — США,
Канади, Австралії, країн Європи.

Висновок:

Такі темпи економічного зростання були досягнуті завдяки американській допомозі,

аграрній реформі, яка створила значний ринок промислових товарів для фермерів і
забезпечила місто дешевою робочою силою, відсутності воєнних витрат. Японія більше
від інших країн інвестувала у промисловість. Частково це було пов'язано з традиційною
бережливістю японців, через банки їхні заощадження перетворювались у виробничі
інвестиції.

На тлі економічного зростання відбулась політична стабілізація життя країни. З 1955 р.

при владі незмінно перебуває ЛДП, яка у внутрішній політиці дотримується курсу на
розвиток ліберальної демократії та соціально спрямованої економіки, у зовнішній — на
співробітництво з США. Головною опозиційною партією є Соціалістична партія Японії, яка
виступає за нейтралітет країни. У 1964 р. утворилась ще одна опозиційна партія — Кам-
мейто, яка виступила за третій шлях розвитку країни з опорою на середній клас.

Важливими факторами економічного успіху були: високоефективне використання

зарубіжної економічної допомоги; масове оновлення основного капіталу; розширення
внутрішнього ринку; використання зарубіжних науково-технічних досягнень;
використання високоякісної робочої сили; ініціативність японських підприємців;
традиційно сформована система найманої праці, яка виявилась у гармонійних
відносинах між адміністрацією фірми і найманим персоналом; стрімкий розвиток
власної науково-дослідної бази та ін.