ТЕМА 24

УТВЕРДЖЕННЯ
БІЛЬШОВИЦЬКОГО
ТОТАЛІТАРНОГО
РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

автор: @vitalytsykalo
Тоталітарний режим
Сталіна
(1928 -1939 рр.)
 1929 р.- форсована індустріалізація
Особливості індустріалізації полягали в тому, що:
Причини індустріалізації:

Створення
військово-
• Почалася вона з
промислового важкої, а не з легкої
комплексу промисловості.
• Мала дуже високі
Необхідність технічного темпи.
переозброєння економіки • Спиралася тільки на
внутрішні джерела
Необхідність технічної • Здійснювалася за
підготовки до кооперування 5 річним планом.
села

Зміна класової структури населення

в бік збільшення чисельності
пролетаріату Командно-адміністративна економіка - це
економічна система, в якій держава керує економікою. Уряд
приймає всі рішення щодо виробництва і споживання товарів
Створення матеріально-технічної бази для
і послуг. На відміну від ринкової економіки, де економіка
економічної самостійності країни в умовах
існує і керується економічними законами ринку.
капіталістичного оточення і можливу
економічну ізоляцію
Обрано стратегію прискореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого стали п'ятирічки.
 Форсована індустріалізація
Труднощі - країна могла розраховувати тільки на
внутрішні джерела фінансування;
- не вистачало кваліфікованих кадрів.

Джерела

1) перекачування коштів
4) внутрішні 7) Економія -запровадження
з легкої і харчової у карткової системи розподілу
важку промисловість; позики;
продуктів;

5) збільшення
2)податки з населення
продажу 8) збільшення норм
(для села «ножиці цін»);
горілки; виробітку;

6) збільшення вивозу за кордон

3) випуск паперових 9) трудовий
нафти, лісу та хліба,
грошей; культурних цінностей; ентузіазм,
стаханівський рух.
 1929 р.- Форсована індустріалізація
Перехід до планової,
адміністративно-командної економіки

П’ятирічка – план на п’ять років

економічного розвитку СРСР,
який затверджувався з’їздами Рад
та був обов’язковий для виконання.

УСРР
перетворилася
на
індустріально-
аграрну державу
 Форсована індустріалізація
1935 р.- Стаханівський рух
Соціалістичні змагання (соцзмагання)-
різноманітні заходи з підвищення продуктивності праці засновані
не на матеріальній зацікавленості, а на моральному заохоченні.
У ніч на 31 серпня 1935 р. вибійник кадіївської
шахти «Центральна-Ірміне» О.Стаханов протягом
зміни видобув 102 т. вугілля (норма - 7 т.).
Восени 1935 року в країні розгорнулася широка
кампанія за підвищення продуктивності праці,
досягнення високих виробничих показників, що
отримала назву «стаханівський рух».
від матеріального заохочення до морального
 Наслідки форсованої індустріалізації

Позитивні: Негативні:
- перетворення України з аграрної - занадто завищені плани;
країни в індустріально-аграрну; - 5-річки ніколи не виконувались;
- збільшення промислового - домінуюче становище виробництва
потенціалу в 7 разів; групи «А» (важкої промисловості), в
- залучення в промисловість порівнянні з групою «Б» (легка
України значної частини промисловість);
загальносоюзних коштів (20%); - здійснення індустріалізації за
- поява в українській рахунок сільського господарства,
промисловості нових галузей що спричинило перехід до
(кольорова металургія, насильницької колективізації;
електрометалургія); - посилення експлуатації трудящих;
- урбанізація, швидке - низький життєвий рівень;
формування національного -ліквідація ринкових відносин,
робітничого класу, певна створення командно-адміністративної
українізація міст. економіки.

1928 – 1932 роки – І 5-річка. У план включено розбудову важкої промисловості, транспорту тощо. Плани
були дуже завищені.
Підсумки: побудовано Дніпрогес, Харківський тракторний завод, металургійні комбінати.

1933-1937 роки – ІІ 5-річка. Розгорнулося масове соцзмагання і ентузіазм (стаханівський рух).

Підсумки: побудовані «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», Луганський паровозобудівний завод (загалом –
4500 підприємств).
 Документи

1. «…У нас фактично відсутні вартісні відношення, а ціни

не грають ролі. Головне – централізований розподіл...»
відповідь: командно-адміністративна економіка
2. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання
боргів, зосередження доходів від промисловості,
держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної
системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають
можливість такого нагромадження всередині країни, яке
забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва
темп розвитку індустрії.»
відповідь: джерела індустріалізації
 Документи

3. «Наша промисловість зростає нечуваними кроками. Ми

збудували Краматорський машинобудівний, Харківський
тракторний заводи. Все це переконує, що боротьба за
соціалізм захоплює мільйони ентузіастів.

4. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла

більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства
(Запорізький комбінат, Новокраматорський
машинобудівний завод, Криворізький металургійний
завод)...»

відповідь: 1930-ті рр., форсована індустріалізація

 Документи

5. «Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР

у 1937 р., порівняно з рівнем 1913 р., склав 820, у США —
154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції —
101. За обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в
світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932 р., у 1937 р. —
на друге…»
6. «Це гасло [«техніка вирішує все»] допомогло нам створити
найширшу технічну базу в усіх галузях діяльності... Це дуже
добре. Але цього далеко і далеко недостатньо. Техніка без
людей, які оволоділи технікою, мертва. Техніка на чолі з людьми,
котрі оволоділи технікою, може й повинна творити чудеса. Ось
чому тепер наголос має бути зроблений на працівниках, які
оволоділи технікою...»
відповідь: форсована індустріалізація
 Документи

7. «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх

побудовано… і першим найліпшим є Дніпрельстан… У нас
пущено за ці роки дванадцять доменних печей… Наша
машинобудівна промисловість зростає нечуваними
кроками… Ми збудували Краматорський машинобудівний
завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба
відзначити побудову Харківського тракторного заводу…»
відповідь: наслідки індустріалізації
1929 р.- Форсована КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

МЕТА

Перекачування коштів із села на

індустріалізацію

Забезпечення населення країни дешевими

продуктами харчування й сировиною

Перетворення неконтрольованих державою

індивідуальних селянських господарств на повністю
підконтрольне державне виробництво

Ліквідація куркульства як класу

1929 - 37 рр. насильницька КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
МЕТОДИ

Залякування, арешти

Обмеження свободи пересування

селян

Розкуркулення – ліквідація класу

заможних господарів, яких називали
«куркулями»:
• розстріл або ув'язнення на 10 років
• конфіскація майна
• виселення до північних районів СРСР
• переселення за територію колгоспів
• надання гіршої землі
• виселено 1,5 млн. осіб
 насильницька КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
ДАТА ХІД КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
ХV з'їзд ВКП(б) узяв курс на колективізацію села під приводом
1927 Р.
боротьби з хлібозаготівельними кризами
Утворення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні з метою
1928 р. технічного обслуговування колгоспів і радгоспів, посилення впливу
держави на село
• Суцільна колективізація села. Завдання колективізувати Україну до
1929 р. осені 1930 р.
• Хвиля селянських виступів та повстань
Стаття Й.Сталіна «Запаморочення від успіхів»: у перегинах у колгоспному
Березень
будівництві винні місцеві партійні та радянські організації. З метою
1930 р.
заспокоєння України селянам дозволено виходити з колгоспів
Нова хвиля колективізації. До кінця 1932 р. в Україні було об'єднано у
Кінець 1930
колгоспи близько 70% селянських господарств, що володіли 80% посівних
– 1933 рр.
площ
1937 рр. Завершення колективізації. До колгоспів відійшло 99% посівних площ

НАСЛІДКИ
•Деградація с/г виробництва, знищення 200 тис. найбільш працездатних селянських господарств;
•Здійснення індустріального стрибка;
•Утвердження командної економіки на селі колгоспи у держави;
•Голодомор 1932 – 1933 рр.
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-
це штучно організована сталінським керівництвом акція по
знищенню українського селянства,яке найбільше чинило опір
радянській модернізації

причини Голодомору

Розорення села внаслідок

колективізації та розкуркулення

Завищені норми хлібозаготівель

Вилучення у селян всіх

продуктів
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-
ДАТА ПОДІЯ
До України прибула надзвичайна комісія Раднаркому очолювана
В.Молотовим:
•Впроваджені натуральні штрафи, здійснюються масові обшуки та
конфіскація продовольства селян
•На кордонах та транспортних шляхах України встановлено
загороджувальні загони
•Реквізиція насіннєвого, продовольчого і фуражного фондів колгоспів
Осінь •Блокада сіл-боржників (припинення державного кредитування,
1932 р. заборона державної торгівлі)
Постанова «Про охорону майна державних підприємств,
колгоспів та кооперацій і зміцнення суспільної власності» (закон
«Про п'ять колосків»), згідно з яким за крадіжку колгоспного
майна передбачався розстріл з конфіскацією всього майна або
ув'язнення терміном не менше 10 років

Запровадження внутрішнього паспорта та інституту прописки.

Грудень
Селяни паспортів не отримали, що унеможливлювало їхній
1932 р.
переїзд до міста
• Величезні людські втрати – від 3,5 до 8 млн чоловік
• Перетворення сільської місцевості на резервацію фактично
Наслід- закріпачених селян
ки • Переселення селян з України до Росії
• Знищення українського села з його традиціями
• Знищення опору колективізації, перемога колгоспного ладу
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-
Заходи

1932р.-”Закон про п’ять колосків”

Інформаційна блокада
1932р.-надзвичайна комісія
Молотова,1933-приїзд Постишева
– чистка партії

1932р.-”Чорні дошки” (заносились села, які не

виконували плани хлібозаготівель. Вони були приречені на повне
вимирання, сюди не привозили ніяку їжу, а навпаки вилучали все
до останньої зернинки, люди не могли виїхати з села. )

Створювалися загони, які конфісковували зерно у

селян
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-

У РЕЗУЛЬТАТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ МОЛОТОВА З УКРАЇНИ БУЛИ ВИВЕЗЕНІ

МАЙЖЕ ВСІ ХЛІБНІ ЗАПАСИ — 104,6 МЛН ПУДІВ ЗЕРНА, А ЗАГАЛОМ ЗА 1932
РІК — 260,7 МЛН ПУДІВ. НА ПОЧАТКУ 1933 Р. ХЛІБНИХ ЗАПАСІВ У СЕЛЯН
ВЖЕ ПРАКТИЧНО НЕ БУЛО. РОЗПОЧАВСЯ ГОЛОД І МАСОВА СМЕРТНІСТЬ

ЗА РІЗНИМИ ДАНИМИ, БЕЗПОСЕРЕДНІ ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД

ГОЛОДУ У 1932–1933 РР. СТАНОВИЛИ ВІД 3 ДО 8 МЛН ОСІБ
Наслідки колективізації та голодомору
Економічні наслідки Соціальні наслідки
Місто отримало значні кошти за рахунок Втрата селянами зацікавленості в
селян результатах своєї праці та ліквідація
економічних стимулів розвитку
виробництва.
Розкуркулення найбільш активного Значні демографічні
прошарку селянства. втрати України

Створення державної колгоспної системи Придушення опору

на основі жорсткої трудової дисципліни і українських селян
примусової безкоштовної праці.

Занепад сільського господарства. Масове переселення селян до міст

Занепад індивідуализму , відсутність зацікавлености

селян в праці приведут до нарастання кризових
явищ в сельскому господарстві СРСР.
Наслідки голодомору
 Документи

1. «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин

проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України
— 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з
Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу —
10 000-15 000 родин.»
відповідь: активний опір, який чинило селянство
колективізації, спонукав радянську владу здійснювати
репресивні заходи.
2. Слова Й. Сталіна «..Ми маємо ворогів внутрішніх ...Ми
маємо ворогів зовнішніх...Ми мали кризу заготівлі, яку вже
ліквідовано. Криза заготівлі стала першим серйозним
виступом капіталістичних елементів села проти
радянської влади.» …
відповідь: про згортання НЕПу
 Документи

3. .«До одноосібників, які... саботують хлібозаготівлі,

негайно застосувати репресії... До одноосібників, що... не
виконують плану... та про яких... відомо, що продавали хліб
за спекулятивними цінами на ринку… застосувати
штраф...»
4. «...При перших же ознаках протидії збиранню
продподатку негайно вживати... заходів примусового
характеру, вводячи в села військові частини,
...спрямовувати туди виїзні сесії ревтрибуналів
[революційних трибуналів]»
5. «Загальні збори бідноти... виносили постанови про
відібрання у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали
день розкуркулення й розподіляли актив бідняків в
господарства куркулів. У зазначений термін актив
приходив до куркуля та описував усе його майно...»
відповідь: розкуркулення
 Документи

6. «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що

стосуються голоду на селі та прохання допомогти.
Голодують нероби й ледарі, які мають по 30-40 трудоднів
на рік...»
7. «...У всіх колгоспах, які не виконали плану
хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без
винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий,
в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»
8. «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям,
установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно
саботують здачу (продаж) хліба за державним планом…
Провести перевірку складу колгоспів та очищення від
контрреволюційних елементів – організаторів зриву
хлібозаготівель».
відповідь: голодомор 1932-33 рр.
 Документи

9. «Урожай у нас був хороший, але радянська влада до того

часу «заготовляла» наш хліб, до тих пір доводила свої
плани і завдання до нас, аж допоки ми не залишилися без
фунта хліба»

відповідь: ПЕРЕДУМОВИ голодомору 1932-33 рр.

10. «Адміністрування, перегини по відношенню до
середняка, штучне насадження колгоспів, методи
насильства не тільки щодо середняка, а й бідноти набули
характеру системи...»
відповідь: форсована колективізація, 1930-ті рр.
 створення МТС

Були створені машинно-тракторні станції (1928), почала

використовуватися техніка.

Відсутність зарплат (трудодні),

пенсій, лікарняних…

Але колгоспники залишились без прав, вони, на відміну від міщан, не

отримали паспортів і виявились прикріпленими до колгоспів.
 Тоталітарний режим Сталіна (1929 -1939 рр.)

Судові справи
Рік Масові процеси
1928 р.- «Шахтинська справа» над 53-ма спеціалістами
вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися
шкідницькою діяльністю

1930 р.- «Спілка визволення України» (СВУ).

Справа над 45-ма членами так званої СВУ, яких
звинувачували у підготовці збройного повстання з
метою відновлення самостійної «буржуазної України»
(серед звинувачених вчені, письменники, культурні
діячі: С. Єфремов, В. Чехівський,).
 Документи

1. «Нове в Шахтинській справі те, що вона має суто

контрреволюційний характер...»
відповідь: 1928 р., «Шахтинська справа»

2. «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі,

священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи,
вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-
президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв
кілька номерів столичної газети «Вісті ВУЦВК.»
відповідь: 1930 р., «Спілка визволення України»
 Документи

3. «Радіопередача про перший день процесу, яку я слухав через

навушники, бо гучномовців ще не було, вразила не тільки мене.
Підсудні, починаючи з Єфремова, вважали за слушний
обвинувачувальний висновок, котрий закидав їм терор, готування
до повстання та всі ті смертні гріхи, за які розплата могла бути
тільки ціною життя. Але, коли допит підсудних дійшов до Петра
Холодного з Чернігова, той категорично відкинув його, і засідання
суду перервали до вечора, а всіх підсудних одвезли до тюрми...
Якась пружина в механізмі добре злагодженого процесу
несподівано зіпсувалась, і її треба було конче спішно
відремонтувати. На це пішло півдня, і вечірнє засідання почалося
знову з допиту Холодного. Цього разу він беззастережно визнав
обвинувачення за слушне, й допит решти підсудних пройшов
зовсім гладко».
відповідь: 1930 р., «Спілка визволення України»
 Тоталітарний режим Сталіна (1929 -1939 рр.)
«Націонал-ухильництво»
– своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що стосувалася тих членів компартії, погляди яких не збігалися
з лінією московського керівництва, які в теорії і практиці національної політики "переоцінювали, перебільшували
значення місцевих особливостей".

Микола Олександр Михайло Микола

Хвильовий Шумський Волобуєв Скрипник
(Фітільов) Нарком освіти УСРР Автор концепції Нарком освіти УСРР
Український В УСРР та КП(б)у економічної Необхідно об’єднати в
письменник, автор керівна роль має самодостатності межах УСРР усі етнічні
гасла «Геть від належати комуністам- українські землі,
УСРР
Москви» українцям проводив їх українізацію.

«Хвильовізм» «Шумськізм» «Волобуєвщина» «Скрипниківщина»

 КЕРІВНИЦТВО УРСР У 20-30-Х РОКАХ
РОКИ ГОЛОВИ РАДНАРКОМІВ
1918-1919 М. Скрипник
1919-1923 Х. Раковський
1923-1934 В. Чубар
1934-1937 П. Любченко
1937 М. Бондаренко
1938-1939 Д. Коротченко
1939-1947 М. Хрущов
РОКИ ПЕРШІ СЕКРЕТАРІ КП (б)У
1918-1919 Е. Квірінг
1920-1921 В. Молотов
1921-1923 Д. Мануїльський
1923-1925 Е. Квірінг
1925-1928 Л. Каганович
1928-1938 С. Косіор
1938-1947 М. Хрущов
 РЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ

«Великий терор»
ПРИЧИНИ

 утвердження в СРСР особистої влади Й. Сталіна;

 утримання під контролем партії та особисто Й. Сталіним
суспільних процесів;
 усунення з політичної арени ленінського покоління
політиків;
 ліквідація організованої опозиції в більшовицькій партії;
 «чистка» суспільства від «антирадянських елементів»;
 придушення відцентрованих настроїв у різних регіонах
держави;
 забезпечення держави безкоштовною робочою силою;
 замороження процесів національного відродження;
 нав'язування населенню «образу ворога», на якого можна
списати недоліки модернізації
 РЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ
Т о т а л і т а р и з м — це політичний лад, за якого державна
влада зосереджується в руках однієї політичної партії, яка, знищуючи
демократичні свободи громадян, підпорядковує собі все суспільство,
утримуючи його в стані страху і терору, силою нав’язуючи суспільству
свою ідеологію, спосіб життя і навіть характер мислення.

Р е п р е с і ї — каральні заходи і покарання

населення державними органами безпеки і
внутрішніх справ в тоталітарному суспільстві

ГУЛАГ— «ГУТАБ» сталінські

концтабори, праця в’язнів
використовувалася на масових
будівництвах СРСР
 «Великий терор» МЕТОДИ
 показові політичні процеси;
 покарання «ворогів народу» та членів їхніх родин;
 надання судових функцій «особливим трійкам»;
 обговорення справи і винесення вироку, навіть, за
відсутності обвинуваченого;
 застосування катувань щодо арештованих;
 швидке виконання смертної кари, скасування апеляції
ХВИЛІ
Розкуркулення, депортації селянства до
1929-1931 рр. північних і східних районів СРСР

Голодомор, спалах репресій після

1932–1934 рр. вбивства С. Кірова, боротьба з «націонал
ухильництвом»
1937 р. «Великий терор»

НАСЛІДКИ
Було арештовано за обвинуваченням в антирадянській діяльності
1,5 млн.чоловік і з них розстріляно 700 тис.Одним з місць поховання жертв
«Великого терору» 1937–1938 рр. – це урочище Биківня.
 Документи

1. «...На Україні класова боротьба більш напружена, ніж в

інших містах, і ворог, націоналіст — у нас більш
досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших
республіках і областях Союзу».
відповідь: «Великий терор», 1930-ті рр.
2. «Терор був настільки загальним і настільки
“скорострільним”, що законні органи влади розпалися. В
українському ЦК більше не було кворуму; не існувало
органу, що призначав уряд. Наркоми, що призначалися
нерегулярно, з’являлись у наркоматах на тижні чи навіть
на дні і потім щезали. Безпрецедентний удар по
політичному керівництву означав повну руйнацію
української партії. …навіть формальна партійна і
радянська робота завмерла»
відповідь: масштаби і наслідки «Великого терору»
 Документи

3. «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по

куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками;
в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі
яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»
відповідь: «Великий терор», 1930-ті рр.
 «Розстріляне відродження»

Термін "Розстріляне відродження» запровадив

Юрій Лавріненко (Париж, 1959)

ПРИЧИНИ
”Розстріляного відродження”

Встановлення
Згортання Монополія влади на
тоталітарного
українізації думки та зміст творів
режиму

З 1933 по 1937 рік другим секретарем ЦК КП(б)У був П. Постишев,

фактично — повноправний диктатор у республіці.
Йому особисто Й. Сталін доручив за всяку ціну завершити в Україні
колективізацію, провести чистку КП(б)У й покласти край українізації.
«Розстріляне відродження»
 Майже все прогресивне, що було
«Розстріляне відродження» досягнуто в 20-і рр., в 30-х було
зведено нанівець внаслідок репресій,
Друга група. Частині репресованих деукраїнізації, переслідувань
української інтелігенції за
представників української інтелігенції, вільнодумство.
вдалось уникнути найвищої міри покарання
і вижити в тюрмах і концтаборах. Причому « Генофонд української нації було
декому з них вдалося навіть втікати з зрубано під корінь…»
концтаборів (Іван Багряний). Відбувши свій
строк Остап Вишня став слухняним
співцем сталінсього режиму, а Борис
Антоненко-Давидович, якого звільнили
лише після реабілітації у 1957 році

До третьої групи належать митці «доби розстріляного

відродження». Їхня творчість або чітко відповідала
компартійним нормам, або ж у більшості випадків
зазнала в період сталінських репресій значних змін.
Страх за свою безпеку в умовах масового терору
змушував швидко пристосовуватись, перетворюючись
на пропагандистів від мистецтва. Твори Максима
Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Івана
Кочерги й багатьох інших, створені в цей час, та в
подальшому, не мають високої художної вартості,
індивідуальності форм і стилів, та є типовими зразками
соцреалістичного пропагандистського мистецтва.
 ІІ п’ятирічка оголошена
“безбожною”
“Релігія – це опіум для
народу!”
Другу п'ятирічку Й. Сталін оголосив
«безбожною п'ятирічкою», «п'ятирічкою
знищення релігій».
У 1934-1935 рр. розгорнулося здійснення
плану масового нищення культових споруд.
Жертвами цього варварства радянської влади
стали численні пам'ятки церковної архітектури
України. Були знищені: Михайлівський
Золотоверхий, Богоявленський собор, церква
Успіння Богородиці (Пирогоща) і тисячі інших.
 1937 р.- Конституція УРСР
Конституція Української РСР 1937 р.
законодавчо закріплювала
перемогу соціалізму та побудову
основ соціалістичного суспільства
В ній максимально можливо дублювався
текст «сталінської» Конституції СРСР 1936 р.
Зокрема, вперше з'явилося положення про
те, що Комуністична партія «являє собою
керівне ядро всіх організацій трудящих, як
громадських, так і державних» і була
підтверджена прийнята в Конституції СРСР
зміна в порядку слів в офіційній назві
радянської України з «УСРР» на «УРСР».
 Тоталітарний режим Сталіна (1929 -1939 рр.)

КУЛЬТУРА 1920-30 РР.

Наука
Провідна установа — Академія наук УРСР. до складу якої входило 26
інститутів (на чолі з О. Богомольцем).
• Відкриття в 1928 р. у Харкові Українського фізико-технічного інституту
(УФТІ), у якому працювали видатні вчені І. Курчатов, Л. Ландау та ін.
• Створення Інституту клінічної фізіології під керівництвом О. Богомольця
(1931 p.).
• Заснування Інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона (1934
p.).
• Організація в Одесі Українського інституту хвороб очей і тканинної терапії з
ініціативи видатного окуліста В. Філатова.
• Плідна праця математиків М. Крилова, М. Богомолова, Д. Граве.
• Дослідження в галузі космонавтики Ю. Кондратюка.
• Продовження дослідження в галузі епідеміології М. Гамалії, Д. Заболотного
• Плідна праця в галузі суспільних наук істориків Д. Багалія,
Д. Яворницького, М. Грушевського.
• Актуальні розробки в галузі генетики й селекції рослин і тварин М. Вавілова,
О. Богомольця, О. Палладіна
 Документи

1. «ЦК пропонує правлінню “Українфільму”… протягом

найближчого часу досягти рішучого зламу в бік
цілковитого підпорядкування кінематографії
розгорнутому висвітленню завдань [сучасності].
…особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань
індустріалізації та суцільної колективізації й теми
боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів...»
відповідь:соціалістичний реалізм
Плакати і карикатури
періоду 20-30-х рр.
1928-1932 рр., І - ша п’ятирічка

Гасло: «Техніка вирішує все!»

1928-1932 рр., І - ша п’ятирічка гасло: «Техніка вирішує все!»
1928-1932 рр., І -ша п’ятирічка гасло: «Техніка вирішує все!»
1930-ті рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
 1928-1939 рр.

Використання дармової примусової робочої сили ув’язнених

1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
30-ті роки ХХ ст.
Стахановський рух 1930-ті рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
Голодомор 1932-1933 рр.
Голодомор 1932-1933 рр.
1937 р.- Конституція УРСР
1937 р.- Конституція УРСР