ТЕМА 24

УТВЕРДЖЕННЯ
БІЛЬШОВИЦЬКОГО
ТОТАЛІТАРНОГО
РЕЖИМУ В УКРАЇНІ

автор: @vitalytsykalo
Тоталітарний режим
Сталіна
(1928 -1939 рр.)
 1929 р.- форсована індустріалізація
Особливості індустріалізації полягали в тому, що:
Причини індустріалізації:

Створення
військово-
• Почалася вона з
промислового важкої, а не з легкої
комплексу промисловості.
• Мала дуже високі
Необхідність технічного темпи.
переозброєння економіки • Спиралася тільки на
внутрішні джерела
Необхідність технічної • Здійснювалася за
підготовки до кооперування 5 річним планом.
села

Зміна класової структури населення

в бік збільшення чисельності
пролетаріату Командно-адміністративна економіка - це
економічна система, в якій держава керує економікою. Уряд
приймає всі рішення щодо виробництва і споживання товарів
Створення матеріально-технічної бази для
і послуг. На відміну від ринкової економіки, де економіка
економічної самостійності країни в умовах
існує і керується економічними законами ринку.
капіталістичного оточення і можливу
економічну ізоляцію
Обрано стратегію прискореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого стали п'ятирічки.
 Форсована індустріалізація
Труднощі - країна могла розраховувати тільки на
внутрішні джерела фінансування;
- не вистачало кваліфікованих кадрів.

Джерела

1) перекачування коштів
4) внутрішні 7) Економія -запровадження
з легкої і харчової у карткової системи розподілу
важку промисловість; позики;
продуктів;

5) збільшення
2)податки з населення
продажу 8) збільшення норм
(для села «ножиці цін»);
горілки; виробітку;

6) збільшення вивозу за кордон

3) випуск паперових 9) трудовий
нафти, лісу та хліба,
грошей; культурних цінностей; ентузіазм,
стаханівський рух.
 1929 р.- Форсована індустріалізація
Перехід до планової,
адміністративно-командної економіки

П’ятирічка – план на п’ять років

економічного розвитку СРСР,
який затверджувався з’їздами Рад
та був обов’язковий для виконання.

УСРР
перетворилася
на
індустріально-
аграрну державу
 Форсована індустріалізація
1935 р.- Стаханівський рух
Соціалістичні змагання (соцзмагання)-
різноманітні заходи з підвищення продуктивності праці засновані
не на матеріальній зацікавленості, а на моральному заохоченні.
У ніч на 31 серпня 1935 р. вибійник кадіївської
шахти «Центральна-Ірміне» О.Стаханов протягом
зміни видобув 102 т. вугілля (норма - 7 т.).
Восени 1935 року в країні розгорнулася широка
кампанія за підвищення продуктивності праці,
досягнення високих виробничих показників, що
отримала назву «стаханівський рух».
від матеріального заохочення до морального
 Наслідки форсованої індустріалізації

Позитивні: Негативні:
- перетворення України з аграрної - занадто завищені плани;
країни в індустріально-аграрну; - 5-річки ніколи не виконувались;
- збільшення промислового - домінуюче становище виробництва
потенціалу в 7 разів; групи «А» (важкої промисловості), в
- залучення в промисловість порівнянні з групою «Б» (легка
України значної частини промисловість);
загальносоюзних коштів (20%); - здійснення індустріалізації за
- поява в українській рахунок сільського господарства,
промисловості нових галузей що спричинило перехід до
(кольорова металургія, насильницької колективізації;
електрометалургія); - посилення експлуатації трудящих;
- урбанізація, швидке - низький життєвий рівень;
формування національного -ліквідація ринкових відносин,
робітничого класу, певна створення командно-адміністративної
українізація міст. економіки.

1928 – 1932 роки – І 5-річка. У план включено розбудову важкої промисловості, транспорту тощо. Плани
були дуже завищені.
Підсумки: побудовано Дніпрогес, Харківський тракторний завод, металургійні комбінати.

1933-1937 роки – ІІ 5-річка. Розгорнулося масове соцзмагання і ентузіазм (стаханівський рух).

Підсумки: побудовані «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», Луганський паровозобудівний завод (загалом –
4500 підприємств).
 Документи

1. «…У нас фактично відсутні вартісні відношення, а ціни

не грають ролі. Головне – централізований розподіл...»
відповідь: командно-адміністративна економіка
2. «Експропріація непродуктивних класів, анулювання
боргів, зосередження доходів від промисловості,
держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної
системи в руках держави і т. ін. — самі по собі дають
можливість такого нагромадження всередині країни, яке
забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва
темп розвитку індустрії.»
відповідь: джерела індустріалізації
 Документи

3. «Наша промисловість зростає нечуваними кроками. Ми

збудували Краматорський машинобудівний, Харківський
тракторний заводи. Все це переконує, що боротьба за
соціалізм захоплює мільйони ентузіастів.

4. «Продукція соціалістичної індустрії України зросла

більш як удвоє. Почали діяти нові величезні підприємства
(Запорізький комбінат, Новокраматорський
машинобудівний завод, Криворізький металургійний
завод)...»

відповідь: 1930-ті рр., форсована індустріалізація

 Документи

5. «Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР

у 1937 р., порівняно з рівнем 1913 р., склав 820, у США —
154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції —
101. За обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в
світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932 р., у 1937 р. —
на друге…»
6. «Це гасло [«техніка вирішує все»] допомогло нам створити
найширшу технічну базу в усіх галузях діяльності... Це дуже
добре. Але цього далеко і далеко недостатньо. Техніка без
людей, які оволоділи технікою, мертва. Техніка на чолі з людьми,
котрі оволоділи технікою, може й повинна творити чудеса. Ось
чому тепер наголос має бути зроблений на працівниках, які
оволоділи технікою...»
відповідь: форсована індустріалізація
 Документи

7. «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх

побудовано… і першим найліпшим є Дніпрельстан… У нас
пущено за ці роки дванадцять доменних печей… Наша
машинобудівна промисловість зростає нечуваними
кроками… Ми збудували Краматорський машинобудівний
завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба
відзначити побудову Харківського тракторного заводу…»
відповідь: наслідки індустріалізації
1929 р.- Форсована КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

МЕТА

Перекачування коштів із села на

індустріалізацію

Забезпечення населення країни дешевими

продуктами харчування й сировиною

Перетворення неконтрольованих державою

індивідуальних селянських господарств на повністю
підконтрольне державне виробництво

Ліквідація куркульства як класу

1929 - 37 рр. насильницька КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
МЕТОДИ

Залякування, арешти

Обмеження свободи пересування

селян

Розкуркулення – ліквідація класу

заможних господарів, яких називали
«куркулями»:
• розстріл або ув'язнення на 10 років
• конфіскація майна
• виселення до північних районів СРСР
• переселення за територію колгоспів
• надання гіршої землі
• виселено 1,5 млн. осіб
 насильницька КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
ДАТА ХІД КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
ХV з'їзд ВКП(б) узяв курс на колективізацію села під приводом
1927 Р.
боротьби з хлібозаготівельними кризами
Утворення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні з метою
1928 р. технічного обслуговування колгоспів і радгоспів, посилення впливу
держави на село
• Суцільна колективізація села. Завдання колективізувати Україну до
1929 р. осені 1930 р.
• Хвиля селянських виступів та повстань
Стаття Й.Сталіна «Запаморочення від успіхів»: у перегинах у колгоспному
Березень
будівництві винні місцеві партійні та радянські організації. З метою
1930 р.
заспокоєння України селянам дозволено виходити з колгоспів
Нова хвиля колективізації. До кінця 1932 р. в Україні було об'єднано у
Кінець 1930
колгоспи близько 70% селянських господарств, що володіли 80% посівних
– 1933 рр.
площ
1937 рр. Завершення колективізації. До колгоспів відійшло 99% посівних площ

НАСЛІДКИ
•Деградація с/г виробництва, знищення 200 тис. найбільш працездатних селянських господарств;
•Здійснення індустріального стрибка;
•Утвердження командної економіки на селі колгоспи у держави;
•Голодомор 1932 – 1933 рр.
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-
це штучно організована сталінським керівництвом акція по
знищенню українського селянства,яке найбільше чинило опір
радянській модернізації

причини Голодомору

Розорення села внаслідок

колективізації та розкуркулення

Завищені норми хлібозаготівель

Вилучення у селян всіх

продуктів
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-
ДАТА ПОДІЯ
До України прибула надзвичайна комісія Раднаркому очолювана
В.Молотовим:
•Впроваджені натуральні штрафи, здійснюються масові обшуки та
конфіскація продовольства селян
•На кордонах та транспортних шляхах України встановлено
загороджувальні загони
•Реквізиція насіннєвого, продовольчого і фуражного фондів колгоспів
Осінь •Блокада сіл-боржників (припинення державного кредитування,
1932 р. заборона державної торгівлі)
Постанова «Про охорону майна державних підприємств,
колгоспів та кооперацій і зміцнення суспільної власності» (закон
«Про п'ять колосків»), згідно з яким за крадіжку колгоспного
майна передбачався розстріл з конфіскацією всього майна або
ув'язнення терміном не менше 10 років

Запровадження внутрішнього паспорта та інституту прописки.

Грудень
Селяни паспортів не отримали, що унеможливлювало їхній
1932 р.
переїзд до міста
• Величезні людські втрати – від 3,5 до 8 млн чоловік
• Перетворення сільської місцевості на резервацію фактично
Наслід- закріпачених селян
ки • Переселення селян з України до Росії
• Знищення українського села з його традиціями
• Знищення опору колективізації, перемога колгоспного ладу
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-
Заходи

1932р.-”Закон про п’ять колосків”

Інформаційна блокада
1932р.-надзвичайна комісія
Молотова,1933-приїзд Постишева
– чистка партії

1932р.-”Чорні дошки” (заносились села, які не

виконували плани хлібозаготівель. Вони були приречені на повне
вимирання, сюди не привозили ніяку їжу, а навпаки вилучали все
до останньої зернинки, люди не могли виїхати з села. )

Створювалися загони, які конфісковували зерно у

селян
 ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.-

У РЕЗУЛЬТАТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ МОЛОТОВА З УКРАЇНИ БУЛИ ВИВЕЗЕНІ

МАЙЖЕ ВСІ ХЛІБНІ ЗАПАСИ — 104,6 МЛН ПУДІВ ЗЕРНА, А ЗАГАЛОМ ЗА 1932
РІК — 260,7 МЛН ПУДІВ. НА ПОЧАТКУ 1933 Р. ХЛІБНИХ ЗАПАСІВ У СЕЛЯН
ВЖЕ ПРАКТИЧНО НЕ БУЛО. РОЗПОЧАВСЯ ГОЛОД І МАСОВА СМЕРТНІСТЬ

ЗА РІЗНИМИ ДАНИМИ, БЕЗПОСЕРЕДНІ ВТРАТИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД

ГОЛОДУ У 1932–1933 РР. СТАНОВИЛИ ВІД 3 ДО 8 МЛН ОСІБ
Наслідки колективізації та голодомору
Економічні наслідки Соціальні наслідки
Місто отримало значні кошти за рахунок Втрата селянами зацікавленості в
селян результатах своєї праці та ліквідація
економічних стимулів розвитку
виробництва.
Розкуркулення найбільш активного Значні демографічні
прошарку селянства. втрати України

Створення державної колгоспної системи Придушення опору

на основі жорсткої трудової дисципліни і українських селян
примусової безкоштовної праці.

Занепад сільського господарства. Масове переселення селян до міст

Занепад індивідуализму , відсутність зацікавлености

селян в праці приведут до нарастання кризових
явищ в сельскому господарстві СРСР.
Наслідки голодомору
 Документи

1. «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин

проводиться передусім у таких регіонах СРСР: з України
— 30 000–35 000 родин; з Білорусії — 6000–7000 родин; з
Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу —
10 000-15 000 родин.»
відповідь: активний опір, який чинило селянство
колективізації, спонукав радянську владу здійснювати
репресивні заходи.
2. Слова Й. Сталіна «..Ми маємо ворогів внутрішніх ...Ми
маємо ворогів зовнішніх...Ми мали кризу заготівлі, яку вже
ліквідовано. Криза заготівлі стала першим серйозним
виступом капіталістичних елементів села проти
радянської влади.» …
відповідь: про згортання НЕПу
 Документи

3. .«До одноосібників, які... саботують хлібозаготівлі,

негайно застосувати репресії... До одноосібників, що... не
виконують плану... та про яких... відомо, що продавали хліб
за спекулятивними цінами на ринку… застосувати
штраф...»
4. «...При перших же ознаках протидії збиранню
продподатку негайно вживати... заходів примусового
характеру, вводячи в села військові частини,
...спрямовувати туди виїзні сесії ревтрибуналів
[революційних трибуналів]»
5. «Загальні збори бідноти... виносили постанови про
відібрання у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали
день розкуркулення й розподіляли актив бідняків в
господарства куркулів. У зазначений термін актив
приходив до куркуля та описував усе його майно...»
відповідь: розкуркулення
 Документи

6. «Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що

стосуються голоду на селі та прохання допомогти.
Голодують нероби й ледарі, які мають по 30-40 трудоднів
на рік...»
7. «...У всіх колгоспах, які не виконали плану
хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без
винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий,
в рахунок виконання плану хлібозаготівель...»
8. «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям,
установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно
саботують здачу (продаж) хліба за державним планом…
Провести перевірку складу колгоспів та очищення від
контрреволюційних елементів – організаторів зриву
хлібозаготівель».
відповідь: голодомор 1932-33 рр.
 Документи

9. «Урожай у нас був хороший, але радянська влада до того

часу «заготовляла» наш хліб, до тих пір доводила свої
плани і завдання до нас, аж допоки ми не залишилися без
фунта хліба»

відповідь: ПЕРЕДУМОВИ голодомору 1932-33 рр.

10. «Адміністрування, перегини по відношенню до
середняка, штучне насадження колгоспів, методи
насильства не тільки щодо середняка, а й бідноти набули
характеру системи...»
відповідь: форсована колективізація, 1930-ті рр.
 створення МТС

Були створені машинно-тракторні станції (1928), почала

використовуватися техніка.

Відсутність зарплат (трудодні),

пенсій, лікарняних…

Але колгоспники залишились без прав, вони, на відміну від міщан, не

отримали паспортів і виявились прикріпленими до колгоспів.
 Тоталітарний режим Сталіна (1929 -1939 рр.)

Судові справи
Рік Масові процеси
1928 р.- «Шахтинська справа» над 53-ма спеціалістами
вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися
шкідницькою діяльністю

1930 р.- «Спілка визволення України» (СВУ).

Справа над 45-ма членами так званої СВУ, яких
звинувачували у підготовці збройного повстання з
метою відновлення самостійної «буржуазної України»
(серед звинувачених вчені, письменники, культурні
діячі: С. Єфремов, В. Чехівський,).
 Документи

1. «Нове в Шахтинській справі те, що вона має суто

контрреволюційний характер...»
відповідь: 1928 р., «Шахтинська справа»

2. «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі,

священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи,
вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-
президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв
кілька номерів столичної газети «Вісті ВУЦВК.»
відповідь: 1930 р., «Спілка визволення України»
 Документи

3. «Радіопередача про перший день процесу, яку я слухав через

навушники, бо гучномовців ще не було, вразила не тільки мене.
Підсудні, починаючи з Єфремова, вважали за слушний
обвинувачувальний висновок, котрий закидав їм терор, готування
до повстання та всі ті смертні гріхи, за які розплата могла бути
тільки ціною життя. Але, коли допит підсудних дійшов до Петра
Холодного з Чернігова, той категорично відкинув його, і засідання
суду перервали до вечора, а всіх підсудних одвезли до тюрми...
Якась пружина в механізмі добре злагодженого процесу
несподівано зіпсувалась, і її треба було конче спішно
відремонтувати. На це пішло півдня, і вечірнє засідання почалося
знову з допиту Холодного. Цього разу він беззастережно визнав
обвинувачення за слушне, й допит решти підсудних пройшов
зовсім гладко».
відповідь: 1930 р., «Спілка визволення України»
 Тоталітарний режим Сталіна (1929 -1939 рр.)
«Націонал-ухильництво»-
своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що стосувалася тих членів компартії, погляди яких не збігалися
з лінією московського керівництва, які в теорії і практиці національної політики "переоцінювали, перебільшували
значення місцевих особливостей".

Микола Олександр Михайло Микола

Хвильовий Шумський Волобуєв Скрипник
(Фітільов) Нарком освіти УСРР Автор концепції Нарком освіти УСРР
Український В УСРР та КП(б)у економічної Необхідно об’єднати в
письменник, автор керівна роль має самодостатності межах УСРР усі етнічні
гасла «Геть від належати комуністам- українські землі,
УСРР
Москви» українцям проводив їх українізацію.

«Хвильовізм» «Шумськізм» «Волобуєвщина» «Скрипниківщина»

 КЕРІВНИЦТВО УРСР У 20-30-Х РОКАХ
РОКИ ГОЛОВИ РАДНАРКОМІВ
1918-1919 М. Скрипник
1919-1923 Х. Раковський
1923-1934 В. Чубар
1934-1937 П. Любченко
1937 М. Бондаренко
1938-1939 Д. Коротченко
1939-1947 М. Хрущов
РОКИ ПЕРШІ СЕКРЕТАРІ КП (б)У
1918-1919 Е. Квірінг
1920-1921 В. Молотов
1921-1923 Д. Мануїльський
1923-1925 Е. Квірінг
1925-1928 Л. Каганович
1928-1938 С. Косіор
1938-1947 М. Хрущов
 РЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ

«Великий терор»
ПРИЧИНИ

 утвердження в СРСР особистої влади Й. Сталіна;

 утримання під контролем партії та особисто Й. Сталіним
суспільних процесів;
 усунення з політичної арени ленінського покоління
політиків;
 ліквідація організованої опозиції в більшовицькій партії;
 «чистка» суспільства від «антирадянських елементів»;
 придушення відцентрованих настроїв у різних регіонах
держави;
 забезпечення держави безкоштовною робочою силою;
 замороження процесів національного відродження;
 нав'язування населенню «образу ворога», на якого можна
списати недоліки модернізації
 РЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ
Т о т а л і т а р и з м — це політичний лад, за якого державна
влада зосереджується в руках однієї політичної партії, яка, знищуючи
демократичні свободи громадян, підпорядковує собі все суспільство,
утримуючи його в стані страху і терору, силою нав’язуючи суспільству
свою ідеологію, спосіб життя і навіть характер мислення.

Р е п р е с і ї — каральні заходи і покарання

населення державними органами безпеки і
внутрішніх справ в тоталітарному суспільстві

ГУЛАГ— «ГУТАБ» сталінські

концтабори, праця в’язнів
використовувалася на масових
будівництвах СРСР
 «Великий терор» МЕТОДИ
 показові політичні процеси;
 покарання «ворогів народу» та членів їхніх родин;
 надання судових функцій «особливим трійкам»;
 обговорення справи і винесення вироку, навіть, за
відсутності обвинуваченого;
 застосування катувань щодо арештованих;
 швидке виконання смертної кари, скасування апеляції
ХВИЛІ
Розкуркулення, депортації селянства до
1929-1931 рр. північних і східних районів СРСР

Голодомор, спалах репресій після

1932–1934 рр. вбивства С. Кірова, боротьба з «націонал
ухильництвом»
1937 р. «Великий терор»

НАСЛІДКИ
Було арештовано за обвинуваченням в антирадянській діяльності
1,5 млн.чоловік і з них розстріляно 700 тис.Одним з місць поховання жертв
«Великого терору» 1937–1938 рр. – це урочище Биківня.
 Документи

1. «...На Україні класова боротьба більш напружена, ніж в

інших містах, і ворог, націоналіст — у нас більш
досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших
республіках і областях Союзу».
відповідь: «Великий терор», 1930-ті рр.
2. «Терор був настільки загальним і настільки
“скорострільним”, що законні органи влади розпалися. В
українському ЦК більше не було кворуму; не існувало
органу, що призначав уряд. Наркоми, що призначалися
нерегулярно, з’являлись у наркоматах на тижні чи навіть
на дні і потім щезали. Безпрецедентний удар по
політичному керівництву означав повну руйнацію
української партії. …навіть формальна партійна і
радянська робота завмерла»
відповідь: масштаби і наслідки «Великого терору»
 Документи

3. «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по

куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками;
в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі
яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»
відповідь: «Великий терор», 1930-ті рр.
 «Розстріляне відродження»

Термін "Розстріляне відродження» запровадив

Юрій Лавріненко (Париж, 1959)

ПРИЧИНИ
”Розстріляного відродження”

Встановлення
Згортання Монополія влади на
тоталітарного
українізації думки та зміст творів
режиму

З 1933 по 1937 рік другим секретарем ЦК КП(б)У був П. Постишев,

фактично — повноправний диктатор у республіці.
Йому особисто Й. Сталін доручив за всяку ціну завершити в Україні
колективізацію, провести чистку КП(б)У й покласти край українізації.
«Розстріляне відродження»
 Майже все прогресивне, що було
«Розстріляне відродження» досягнуто в 20-і рр., в 30-х було
зведено нанівець внаслідок репресій,
Друга група. Частині репресованих деукраїнізації, переслідувань
української інтелігенції за
представників української інтелігенції, вільнодумство.
вдалось уникнути найвищої міри покарання
і вижити в тюрмах і концтаборах. Причому « Генофонд української нації було
декому з них вдалося навіть втікати з зрубано під корінь…»
концтаборів (Іван Багряний). Відбувши свій
строк Остап Вишня став слухняним
співцем сталінсього режиму, а Борис
Антоненко-Давидович, якого звільнили
лише після реабілітації у 1957 році

До третьої групи належать митці «доби розстріляного

відродження». Їхня творчість або чітко відповідала
компартійним нормам, або ж у більшості випадків
зазнала в період сталінських репресій значних змін.
Страх за свою безпеку в умовах масового терору
змушував швидко пристосовуватись, перетворюючись
на пропагандистів від мистецтва. Твори Максима
Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Івана
Кочерги й багатьох інших, створені в цей час, та в
подальшому, не мають високої художної вартості,
індивідуальності форм і стилів, та є типовими зразками
соцреалістичного пропагандистського мистецтва.
 ІІ п’ятирічка оголошена
“безбожною”
“Релігія – це опіум для
народу!”
Другу п'ятирічку Й. Сталін оголосив
«безбожною п'ятирічкою», «п'ятирічкою
знищення релігій».
У 1934-1935 рр. розгорнулося здійснення
плану масового нищення культових споруд.
Жертвами цього варварства радянської влади
стали численні пам'ятки церковної архітектури
України. Були знищені: Михайлівський
Золотоверхий, Богоявленський собор, церква
Успіння Богородиці (Пирогоща) і тисячі інших.
 1937 р.- Конституція УРСР
Конституція Української РСР 1937 р.
законодавчо закріплювала
перемогу соціалізму та побудову
основ соціалістичного суспільства
В ній максимально можливо дублювався
текст «сталінської» Конституції СРСР 1936 р.
Зокрема, вперше з'явилося положення про
те, що Комуністична партія «являє собою
керівне ядро всіх організацій трудящих, як
громадських, так і державних» і була
підтверджена прийнята в Конституції СРСР
зміна в порядку слів в офіційній назві
радянської України з «УСРР» на «УРСР».
 Тоталітарний режим Сталіна (1929 -1939 рр.)

КУЛЬТУРА 1920-30 РР.

Наука
Провідна установа — Академія наук УРСР. до складу якої входило 26
інститутів (на чолі з О. Богомольцем).
• Відкриття в 1928 р. у Харкові Українського фізико-технічного інституту
(УФТІ), у якому працювали видатні вчені І. Курчатов, Л. Ландау та ін.
• Створення Інституту клінічної фізіології під керівництвом О. Богомольця
(1931 p.).
• Заснування Інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона (1934
p.).
• Організація в Одесі Українського інституту хвороб очей і тканинної терапії з
ініціативи видатного окуліста В. Філатова.
• Плідна праця математиків М. Крилова, М. Богомолова, Д. Граве.
• Дослідження в галузі космонавтики Ю. Кондратюка.
• Продовження дослідження в галузі епідеміології М. Гамалії, Д. Заболотного
• Плідна праця в галузі суспільних наук істориків Д. Багалія,
Д. Яворницького, М. Грушевського.
• Актуальні розробки в галузі генетики й селекції рослин і тварин М. Вавілова,
О. Богомольця, О. Палладіна
 Документи

1. «ЦК пропонує правлінню “Українфільму”… протягом

найближчого часу досягти рішучого зламу в бік
цілковитого підпорядкування кінематографії
розгорнутому висвітленню завдань [сучасності].
…особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань
індустріалізації та суцільної колективізації й теми
боротьби з класовим ворогом, …виховання нових кадрів...»
відповідь:соціалістичний реалізм
Плакати і карикатури
періоду 20-30-х рр.
1928-1932 рр., І - ша п’ятирічка

Гасло: «Техніка вирішує все!»

1928-1932 рр., І - ша п’ятирічка гасло: «Техніка вирішує все!»
1928-1932 рр., І -ша п’ятирічка гасло: «Техніка вирішує все!»
1930-ті рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
 1928-1939 рр.

Використання дармової примусової робочої сили ув’язнених

1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
30-ті роки ХХ ст.
Стахановський рух 1930-ті рр.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
1928-1939 рр.
1928-1939 рр.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
30-ті роки ХХ ст.
Голодомор 1932-1933 рр.
Голодомор 1932-1933 рр.
1937 р.- Конституція УРСР
1937 р.- Конституція УРСР
 ТЕМА 25
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В
МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
1920 – 1939 РР.

автор: @vitalytsykalo
Після поразки ЗУHP і підписання Ризького миру 1921 р. західні українці були
відрізані від східних і опинилися відразу у складі трьох держав:
 Польща

ГАЛИЧИНА

Чехословаччина
Румунія
двомовні
школи
Галичина у складі Польщі у 1919-39 рр.
терор
1930 р. - Пацифікація

Б. Перацький
 Документи

1. «Відділи озброєної жандармерії та кавалерійські полки з

артилерією за наказом польської влади пішли хрестовим
походом проти беззбройного українського населення
Східної Галичини. Шляхи цих каральних експедицій
позначені ганебним насильством над українським
населенням, руйнуванням і нищенням бібліотек, будинків
просвітніх і економічних організацій та різного
приватного майна...»
2. «У селі Копилів Сокальського повіту Львівського
воєводства знищене приміщення читальні, подерто
бібліотечні книжки і портрети Шевченка і Франка. Після
знищення читальні установлено людей перед читальнею і
змушено їх кричати: "Хай живе Пілсудський!"...»
відповідь: 1930 р., «Пацифікація»
 1920-1930 рр. - Осадництво
Осадництво- осідання
польських колоністів,
переважно на Волині. поляки Волинь
Наділення поляків землею
на пільгових умова
(переселилося 300 тис.
поляків). 250 тисяч українців
емігрувало за океан.

Санація – («оздоровлення»)
авторитарний режим Ю. Пілсудського
в Польщі в умовах кризи
парламентаризму, спрямований на
консолідацію нації, суспільства і
держави шляхом досягнення балансу
різних верств.
 Документи

1. «Уряд запланував високі темпи «осадження»

колоністів на Східних кресах: у 1921 році – 8
тис. осіб, у 1922 році – 20 тис. осіб…»

2. «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч

родин військових. Дано їм, за урядовим
розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину
на будівництво, грошей чимало»
відповідь: 1920 -1930 рр., «Осадництво»
 Західноукраїнські партії
Українське національно-демократичне об’єднання

1925 р.
 Документи

1. «..Від нинішнього дня весь український національний

табір виступає як одна цілісність, стає в одній оборонній і
бойовій лаві, в одній суцільній фаланзі під назвою
Українського Національно-Демократичного Об'єднання...
Для здійснення права нації [ права самовизначення
українського народу] УНДО змагатиметься всіма
доцільними засобами, визнаючи лише ті акти й рішення,
які створюють представники українського народу
легально, відкидаючи всі акти насильства... УНДО
обстоюватиме й розбудовуватиме єдиний український
національний фронт, прагнучи до культурної, економічної
й політичної спільності української нації...»
відповідь: 1925 р., УНДО
 Західноукраїнські партії
Українська соціал-демократичне партія
 Західноукраїнські партії
Комуністична партія Західної України
 ОУН
Організація українських націоналістів

1929 р.
 Документи

1. «У часи визвольної боротьби лише національна

диктатура, витворена в ході національної революції,
може забезпечити внутрішню силу Української Нації
та найбільшу її відпорність назовні»
відповідь: 1929 р.- ОУН, Є. Коновалець
Західноукраїнські партії
 Євген Коновалець
(1891 - 1938)
Український військовий і політичний діяч,
керівник Галицько-Буковинського куреня
Українських січових стрільців (УСС),
полковник Армії УНР

1920 р. – ініціатор створення Української

військової організації (УВО);
1921 р. – очільник Начальної команди УВО у Львові,
організатор Другого зимового походу Армії УНР;
1929 р. – очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН);
1938 р. – загинув у Роттердамі від рук агента НКВС.

“Євген Коновалець – одна з видатних постатей української історії..,

військовий діяч, який мав незаперечні організаторські здібності”
(С.Махун)
 Член Української військової організації (УВО), один з
керівників Організації українських націоналістів (ОУН). У
1934 р. засуджений польським судом до смертної кари за
організацію вбивства Б. Перацького (організатора
«пацифікації»), заміненої на довічне ув’язнення у
концтаборі Береза Картузька. У лютому 1940 р. створив
Революційний провід Організації Українських Націоналістів
ОУН (б) – бандерівці, на противагу ОУН (м) –
мельниківцям. У 1941 р. на ІІ Великому зборі Проводу ОУН
став його головою, ініціював проголошення Акта
відновлення української державності у 1941 р. У роки
Другої світової війни ув’язнений у концтаборі
Заксенхаузен. Після другої світової мешкав у Німеччині та
Австрії. Керував боротьбою націоналістичного підпілля
проти радянської влади. Убитий у 1959 р. в Мюнхені
радянським агентом Б. Сташинським.
Поняття «бандерівці», похідне від його прізвища,
поступово стало загальним і застосовується до всіх
українських націоналістів, незалежно від їхнього ставлення
до С. Бандери
 Український військовий і політичний
діяч,
полковник армії УНР, співзасновник
УВО, один із лідерів Організації
українських націоналістів, 1938 р. після
смерті Є. Коновальця -голова Проводу
ОУН, прихильник відновлення
української державності. Голова ОУН-М.
У роки Другої світової війни ув’язнений у
концтаборі Заксенхаузен. Жив після
війни у Німеччині. Помер у 1964 р.
 ЗАКАРПАТТЯ
Найкраще становище українських земель
Більш сприятливі, ніж в інших державах
— Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі
селянам окремих земель угорських поміщиків.
— Заснування українських шкіл, гімназій. Діяльність «Просвіт».
— Створення українських театральних осередків, хорів тощо. Невиконання чеським урядом
зобов’язання надати автономні права українцям.
— Відсутність суто українських політичних партій.
На Закарпатті, що перебувало у складі Чехословаччини, населення не відчувало
відкритого насильства з боку влади, уряд вкладав сюди коштів більше, ніж збирав податків.
 Августин Волошин
(1874 - 1945)
Організатор національного руху
Закарпаття,
заснував Християнсько-народну партію
Проголошення Карпатської України
30 вересня 1938 р. — Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції,
Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. Чехословаччина перестає існувати як
незалежна держава.
• 11 жовтня 1938 р. — надання автономії Підкарпатській Русі (офіційна назва Закарпаття). Голова
автономного уряду — А. Волошин.
• 1938 р. — Віденський арбітраж, за рішенням якого частина території Закарпаття передавалася Угорщині.
Український уряд переїхав до Хусту.
• 1938 р. — зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». Проведення низки реформ
(українізація адміністративної влади та освіти, початок створення збройних сил — «Карпатської Січі»,
вибори до Сейму тощо).
• Українське Національне Об'єднання — політична організація закарпатських українців, що виникла у 1939
році і перебрала від Центральної Української Народної Ради функцію обстоювати інтереси українського
населення.
• 14 березня 1939 р. — початок окупації Закарпаття угорськими військами.
• 15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом
А. Волошина (столиця — Хуст, прапор — синьо-жовтий, армія — Карпатська Січ).
• Кінець березня 1939 р. — остаточна окупація території Закарпаття УГОРЩИНОЮ

«Дотепер ми боролися за автономію Закарпаття, але тепер ми вже не хочемо

автономії від чехів, бо ми хочемо самостійну і соборну Українську державу, за
яку будемо боротися до останньої краплі крові...»
Августин Волошин
Закарпаття 1939 р.
Закарпаття 1939 р.
 Документи

1. «§ 1. Карпатська Україна є незалежна Держава.

§ 2. Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА.
§ 3. Карпатська Україна є республіка з президентом,
вибраним Соймом КУ, на чолі. Державна мова Карпатської
України є українська мова. Барва державного прапора
Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є
горішня, а жовта є долішня…
§ 7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла
Україна.»
відповідь: А. Волошин, 15 березня 1939 р.
 Документи

2. «Ще не минуло місяця, як ми вдало перейшли кордон і

вступили до лав Січі й уже вчора зіткнулися з наступом
ворожого війська та прийняли нерівний бій. Сьогодні Сойм
проголосив незалежність Карпатської України.
Новообраний Президент відразу звернувся до Німеччини з
проханням про взяття країни під охорону Рейху та
недопущення захоплення її. Відповіді ще немає…»
відповідь: А. Волошин, березень 1939 р.
 Документи

3. «У цій країні в 1920-1930-ті рр. діяли

Український вільний університет і Українська
аграрна академія»
відповідь: Чехословаччина
4. «Чехословаччина зобов’язується встановити Руську
територію на південь від Карпат у кордонах, визначених
славними союзниками і за приязними державами, як
автономну одиницю…»
5. «Країна русинів на південь від Карпат буде мати
окремий сойм. Цей сойм буде виконувати владу в усіх
мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».
відповідь: Закарпаття
 Документи

6. Історик Я. Грицак у праці «Нариси історії України»

зазначив:
«...Політика стосовно національних меншин стала
пробним каменем для демократичного устрою тих
держав, які виникли в Центральній та Східній Європі після
Першої світової війни.
У період 1920-х - 1930-х рр. ця країна стала єдиною, яка
більш-менш задовільно склала цей іспит на демократію...»
відповідь: Чехословаччина
РУМУНІЯ
 РУМУНІЯ
Українська національна партія
(УНП, 1927 - 1938)
Мета: • Лідер:
• захист інтересів В.Залозецький-Сас
українського
населення; • Тактика: “органічна робота”,
• захист від румунізації; компроміс з існуючим режимом

• створення Соборної
• Соціальна база: інтелігенція,
України; селянство
• легальна діяльність.
 РУМУНІЯ
1924 р. – Татарбунарське повстання
 Документи

1. «Міністерство освіти категорично відхилило

прохання відкрити школи з викладанням
українською мовою, наголосивши, що громадяни
зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в
...школах з румунською мовою викладання»
відповідь: румунізація
 ТЕМА 26
УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ
СВІТОВОЇ ВІЙНИ
1939 – 1945 РР.

автор: @vitalytsykalo
 01.09.1939 р.-
02.09.1945 р.
Німеччина, Польща,
Італія, Японія Англія,
Франція, США
Друга світова
війна

22.06.1941р.-
Німеччина
09.05.1945 р. СРСР

Радянсько-
німецька війна
 23 серпня 1939 року
пакт «Молотова-Ріббентропа»

СРСР

Третій Рейх-назва Німеччини у 1933–1945 рр., за часів керівництва Націонал-

соціалістичної робітничої партії Німеччини
на чолі з Адольфом Гітлером.
 23 серпня 1939 року
пакт «Молотова-Ріббентропа»
 23 серпня 1939 р. було
підписано договір про
ненапад між СРСР і
Німеччиною терміном на 10
років.
 До нього додавався таємний
протокол щодо українських
земель, котрий зазначав, що у
разі поділу Польщі межа
сфер інтересів буде
проходити по рікам Нарив,
Вісла, Сян.
 Документи

1. «Німецьке населення одностайно вітає рішення

радянського уряду взяти під захист братнє радянському
народові білоруське та українське населення Польщі,
залишене напризволяще польським урядом...»
2. «…При підписанні договору між Німеччиною та Союзом
Радянських Соціалістичних Республік… уповноважені обох
сторін обговорили у суворо конфіденційному порядку
питання про розмежування сфер обопільних інтересів у
Центрально-Східній Європі…»
відповідь: Московський договір між СРСР і Німеччиною
(пакт «Молотова–Ріббентропа»), 23.08.1939 р.
 01 вересня 1939 року -
початок Другої світової війни
17 вересня 1939 року -
СРСР приєднує Західну Україну
 1 вересня 1939 р. німецькі війська
перейшли кордон Польщі. Англія і
Франція оголосили війну Німеччині. СРСР
Почалася Друга світова війна.
 17 вересня 1939 р. радянські війська
перейшли польський кордон і зайняли
Східну Галичину і Західну Волинь. СРСР
вступив у світову війну.
 28 вересня 1939 р. був підписаний
радянсько-німецький договір про
дружбу і кордони. Він зазначав, що
кордони проходять по лінії Керзона.
Таким чином, переважна більшість
західноукраїнських земель потрапила в
межі СРСР.
 28 червня 1940 р. Румунія заявила про лінія Керзона
згоду передати Радянському Союзу
Бессарабію і Північну Буковину
 Документи

1. «Радянські війська в якості союзника Німеччини

перейшли кордон і подають німецькому війську руку. Львів
повністю оточений. Опір марний!»
2. «У багатьох селах Галичини, куди вступала
більшовицька армія, якась частина населення нерідко
зустрічала їх квітами...»
відповідь: 17 вересня 1939 р.
3. «Уряд СРСР та Німецький Уряд після розпаду колишньої
Польської держави розглядають ...як своє завдання відновити
мир... на цій території... З цією метою вони дійшли згоди в
наступному: …Уряд СРСР та Німецький Уряд встановлює в
якості кордону... на території колишньої Польської держави
лінію, яка нанесена на додану до цього карту та більш докладно
буде описана в додатковому протоколі».
відповідь: 28 вересня 1939 р., договір про дружбу і
кордони
ВХОДЖЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СРСР
22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних
зборів Західної України, які наприкінці жовтня
ухвалили Декларацію про входження Західної
України до складу УРСР.
26 червня 1940 р. — нота Раднаркому СРСР до Уряду
Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати
Північну Буковину на підставі того, що у листопаді 1918 р.
Румунія незаконно приєднала ці землі. Народне віче Буковини
прийняло рішення про возз’єднання з радянською Україною.
Буковина, Південна Бессарабія —
ввійшла до складу УРСР.
організовано Чернівецьку область

Частина
колишньої Чернівці
Молдавської
автономної РСР,
що перебувала у Тирасполь
складі УРСР,
була передана Румунія
Молдавській РСР
 Документи

1. «Віддана сама на себе і залишена без керівництва, Польща

перетворилася у зручне поле для всіляких випадковостей та
раптовостей, що можуть створити загрозу для СРСР. Ось
чому, будучи дотепер нейтральним, радянський уряд не
може більше нейтрально ставитись до цих фактів. З огляду
на таку ситуацію радянський уряд віддав розпорядження
Головному командуванню Червоної армії дати наказ військам
перетнути кордон і взяти під захист життя і майно
населення Західної України та Західної Білорусії…»
Газета «Правда».
відповідь: 17 вересня 1939 року
2. «Радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли
кордон і подають німецькому війську руку. Львів повністю
оточений. Опір марний!»
відповідь: вересень 1939 року
 Документи

3. «Громадяни, пам'ятайте! Неділя, 22 жовтня, - день

виборів до Українських Народних Зборів! Усі як один
візьмемо участь у виборах депутатів до Українських
Народних Зборів!»
відповідь: 1939 рік
4. «Уряд СРСР вважає, що повернення Бессарабії
органічно пов’язане з питанням передання Радянському
Союзові тієї частини {…}, переважаюча більшість
населення якої пов’язана з Радянською Україною
спільністю історичної долі, мовою і національним
складом».
відповідь: 1940 рік, Буковина
Частина
колишньої
Молдавської
автономної РСР,
що перебувала у
складі УРСР,
була передана
Молдавській РСР
 Документи

1. «…вважати необхідним, передусім з політичних

міркувань, виділення молдавського населення в
спеціальну автономну республіку в складі УСРР…»
відповідь: 1924 рік, утворення Молдавської АРСР
 Радянізація Західної України
Радянізація — процес встановлення
радянської влади, насадження в усіх
сферах радянської моделі.
Рішення про радянізацію
західноукраїнських земель було
прийняте на засіданні політбюро ЦК
ВКП(б) 1 жовтня 1939 р.
складові
 юридичне оформлення входження до
складу УРСР
 зміна держапарату, формування
радянських органів влади
 націоналізація та
індустріалізація
 аграрні перетворення,
колективізація
 «культурна революція»
 обмеження впливу церкви
 репресії проти незгодних з
радянською владою і потенційних
противників
Наслідки:
 Позитивні заходи: українізація
народної освіти, ліквідація
неписьменності, запровадження
безкоштовного медичного
обслуговування.
 Негативні – утвердження
тоталітарного режиму, розгром всіх
політичних партій і громадських
організацій, репресії, які торкнулися
10% населення, примусова
колективізація села і націоналізація
промисловості, ліквідація
церковних закладів.
 Примусова депортація (1,2 млн.
осіб), утиски УГКЦ
 Проте возз’єднання майже всіх
українців в межах однієї держави стало
значним кроком у розв’язанні
українського питання.
 22 червня 1941 року -
напад Німеччини на СРСР
початок радянсько-німецької війни (Великої Вітчизняної)

План «Барбаросса»
• План «Барбаросса» передбачав
«блискавичну війну»: за короткий термін
знищення Червоної армії та вихід на лінію
Архангельськ-Астрахань.
• Початковий період війни був вкрай невдалим
для Радянського Союзу.
• 18 серпня 1941 р. розпочався наступ
німецьких армій на Київ. Більше двох місяців
тривала оборона столиці УРСР – 72 дні.
• 73 дні тривала оборона Одеси,
• 250 днів – оборона Севастополя.
• Наприкінці 1941 р. німецькі війська
окупували майже всю Україну. Радянська
армія змушена була відступити.
• Наступ на Київ німців у 1941 році зірвав
план «Бліцкриг», ціною героїчного опору
нашого народу
 Катастрофа 1941 р. Тактика «випаленої землі»
• Розпочалася евакуація матеріальних і людських ресурсів на схід СРСР.
З України були евакуйовані 550 підприємств, майно колгоспів, Академію
Наук України, культурно-освітні засоби. Усе, що не можна було
вивезти, підлягало знищенню- тактика «випаленої землі»
• В воєнних умовах сталінське керівництво продовжувало керувати
репресивними методами. Жорстокі накази Сталіна: «Ні кроку назад!»
нерідко прирікали на загибель цілі з’єднання, які потрапляли у «котли»

ПРИЧИНИ поразки Червоної армії у 1941 р.

Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки
про дату наступу німецьких військ;
заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності;
зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність
чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались
«малою кров’ю» на його території).
Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.
Репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.
Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували
вирішення нагальних проблем.
Міжнародна ізоляція СРСР.
 Документи

1. «На смертний бій… піднялася вся Україна…, почалася

наша велика священна Вітчизняна війна…»
відповідь: 22 червня 1941 р.
2. «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і
буде радянським. Ворог не пройде!..» І раптом наші
війська відходять...»
відповідь: літо 1941 р.
3. «Підготовча робота до евакуації та сама евакуація
в’язниць розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох
в’язницях утримувалося 5424 в’язні. У перший же день
уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано
вироки щодо 108 в’язнів…»
відповідь: радянська адміністрація
 Відступ Червоної Армії супроводжувався
застосовуванням тактики «випаленої землі»
• Про її необхідність оголосив Сталін у своєму виступі
3 липня 1941 р. Численні урядові та партійні
постанови наказували знищувати все, що не вдалося
евакуювати у східні райони СРСР: устаткування
заводів, техніку, збіжжя тощо. Одним із жахливих
злочинів сталінського режиму став підрив військами
НКВД греблі Дніпрогесу у серпні 1941 р. Це
спричинило загибель десятків тисяч червоноармійців
та мирних мешканців, які перебували поблизу.

Військова катастрофа. ДніпроГЕС 1941р.

• Бойові дії на території України у 1941 р.

перетворилися для радянських військ на
катастрофу. У серпні – жовтні 1941 р. Червона
Армія в Україні була фактично знищена. Кількість
загиблих радянських вояків досі точно невідома. У
величезні оточення («котли») неподалік Умані,
Києва, Мелітополя потрапили близько 1 млн.
червоноармійців. Полонені в уманській ямі
ТАНКОВА1941
БИТВА Вр. –Луцьк-Рівне-Броди
РАЙОНІ РІВНЕ-ДУБНО-ЛУЦЬК-БРОДИ
найбільша танкова битва в Україні
Перша велика танкова битва Другої
світової війни, в якій з обох сторін взяли
участь близько 4 000 танків (понад 3 тис.
радянських і 800 німецьких).
Радянські механізовані корпуси,
отримавши наказ негайно відкинути
передові танкові частини ворога, що
прорвались, перейшли у наступ без
належної підготовки й авіаційного
прикиття. Зустрічний танковий бій
завершився майже повним розгромом
радянських механізованих корпусів.

• Хоча просування ворога затрималось на

тиждень, це було досягнуто дорогою
ціною: із 4201 танка на Південно-
Західному фронті залишилось лише 737.
Ворог втратив декілька сотень. Удар
механізованих корпусів зірвав спобу
ворога сходу оволодіти Києвом і дав
можливість підготувати оборонні рубежі
на підступах до міста. Примусив ворога
передчасно ввести в бій резерви.
 7 липня 1941 — 19 вересня 1941- битва за Київ
Група армій «Південь», мета –Київ, і на Сталінград. Командувач - Г. фон Рундштедт

Німеччина
665 000 Київ
22.06.1941-
22.07.1942 Умань
командувач фронтом-

– Михайло Кирпонос
100 000

Румунія

22 липня 1942 р.
22 липня 1942 р. після захоплення німцями м. Свердловська Ворошиловградської області вся територія
УРСР була остаточно окупована.
 Документи

1. «…При вимушеному відході частинам Червоної армії

забирати рухомий залізничний склад, не залишаючи
ворогові жодного потяга, жодного вагона, ні кілограма
хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні рятувати
худобу, хліб здавати на збереження державним органам
для вивезення його в тилові райони...»
відповідь: евакуація
2. «Командування Південно-Західного фронту вжило
додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення.
Навколо міста було створено три лінії оборони. На
допомогу армії сформовано 13 винищувальних
батальйонів, 19 загонів народного ополчення...»
відповідь: М. Кирпонос, 1941 р.
 План «ОСТ»
- Знищити 30 млн. мирного населенняна окупованих
територіях і військовополонених.
- Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків,
українців, білорусів, естонців, литовців, латишів до Західного
Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки.
- Онімечити решту населення окупованих територій,
перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн.
німецьких колоністів.
- Знищити СРСР як цілісну суверенну державу.
- Вжити заходів для ліквідації національної культури,
середньої і вищої освіти.
- Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих
територіях.
- Заселити Україну німецькими колоністами.
 Документи

1. «У межах українсько-білоруських земель, які включено до

складу генерального округу «Житомир», станом на кінець
1941 - початок 1942 рр. проживало З млн 27 тис. осіб. На
початку 1945 р. чисельність мешканців округу, попри
збільшення його площі від 59 056 км2 до більше ніж 64 800 км2,
зменшилася до 2 млн 916 тис. осіб»
відповідь: рейхскомісаріат «Україна»
2. «Після того, як (німецько-румунські загарбники) встановили
свою владу до річки Буг, запанувала румунська нагайка … від
Дністра до Бугу…»
відповідь: «Трансністрія»
3. Напередодні нападу на СРСР А. Гітлер заявив:
«Що стосується війни на Сході, то, звичайно, вона буде
сувора. Але ні на мить не сумніваюсь в успіху. Передусім я
сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі базу
продовольства в Україні. Вона постачатиме ресурси, які нам
будуть потрібні...»
відповідь: план «Ост»
Еріх Кох
«Новий порядок»
 ГОЛОКОСТ-
планомірне і організоване
знищення єврейського
населення в роки
Другої світової війни.
Жертвами голокосту стали 6 млн. євреїв
(в Україні –1,4 млн.).

Олена Теліга

Трагедія Бабиного Яру в Києві (початок

масових розстрілів 29-30 вересня 1941 р.),
розстріляна член ОУН - О. Теліга
 ОСТАРБАЙТЕРИ-
особи, які були вивезені
гітлерівцями зі східних
окупованих територій під
час Другої світової війни
на примусові роботи до
Німеччини (2-3 млн. осіб,
переважно молодь).
 КОЛАБОРАЦІОНІЗМ-

співробітництво з ворогом, окупантами,

урядів або окремих осіб. Явище, яке притаманне
періоду Другої світової війни.

ДОПОМІЖНА ПОЛІЦІЯ.
Збройні формування, створені
німцями з метою підтримки “нового
порядку” на території України
 Рух опору
радянський націоналістичний
Радянські партизани і
Збройні формування ОУН та УПА
підпільники

Мета - відновлення статусу Мета – відродження незалежної

України у складі СРСР української держави

армії О. Федорова, С. Степан Бандера (ОУН-Б),

Ковпака, О. Сабурова, М. Андрій Мельник (ОУН-М),
Наумова Роман Шухевич (УПА)

«рейкова війна»1943 року боротьба на три фронти: проти

для допомоги СРСР у німецьких окупантів, проти
Курській битві : підривали радянських партизан і радянської
ешелони, виводили з ладу армії та проти формувань
рух; громили ворожі штаби, польської Армії Крайової
здійснювали рейди в тил
ворога
 Радянський
партизанський
командир часів
радянсько-німецької
війни. Двічі герой
Радянського Союзу.
Керівник
Карпатського рейду,
що розпочався 12
червня 1943 р.

Сидір Ковпак
 Документи

1. «...Штаб вимагає від партизанських загонів на весняно-

літній період 1943 р. спрямувати всі свої сили на параліч
роботи залізничних вузлів в тилу групи армій «Південь»,
руйнування залізниць, мостів, нищення ешелонів...»
відповідь: «рейкова війна» (1943 р., Курська битва)
2. «Один із організаторів партизанського руху в Україні в
роки Великої Вітчизняної війни. У 1941-1944 рр. —
командир Путивльського партизанського загону, згодом
— з’єднання партизанських загонів Сумської області, яке
впродовж 1942-1943 рр. здійснило рейди з Брянських лісів
на Правобережну та Західну Україну. У 1944 р. з’єднання
перейменовано в 1-шу Українську партизанську дивізію,
названу на його честь»
відповідь: Сидір Ковпак
 Західна Україна
У Львові 30 червня 1941 р. –
Я. Стецько (ОУН-Б ) проголосили
„Акт відновлення української
• Західна Україна повторила держави”.
всі соціалістичні реформи. Але німецьке командування
• Суть перетворень полягала заарештувало ініціаторів, почалися
в тому, щоб привести репресії проти ОУН-Б. Багатьох
західних українців у відправили до концтаборів
відповідність з
радянською системою.
(С. Бандеру і Я. Стецька).
• Населення Західної України
вороже ставилося до • Тоді ОУН-Б вирішило боротися
комуністичного режиму і за відновлення української
вело боротьбу проти нього. держави, спираючись лише на
• Цю боротьбу очолили дві власні сили. Вона переходить
сили: греко-католицька у підпілля. Їм довелося
церква та ОУН-УПА. воювати і проти військ
фашистської Німеччини, і
проти військ Радянського
Союзу.
 Голова уряду
Української незалежної
держави 1941 р.

За відмову скасувати прийнятий

30 червня 1941 р. Акт проголошення
відновлення Української держави у
Львові Я. Стецька було відправлено у
концтабір Заксенгаузен. Звільнений у
1944 році.
З 1945 р. продовжив діяльність
в ОУН-Б. Був одним із засновників
Світової антикомуністичної ліги і
Європейської ради свободи. Написав
книги «30 червня 1941» і «Українська
визвольна концепція».
Ярослав Стецько
 Документи

1. «Волею українського народу Організація Українських

Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує
відновлення Української Держави, за яку поклали свої
голови цілі покоління найкращих синів України…»
відповідь: 30 червня 1941 р.
2. «Український народ не хоче й не буде своєю кров'ю
рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед
смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської
політики німецького імперіалізму серед поневолених народів
Сходу... Ми боремося за Українську державу, а не за чужий
імперіалізм. Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені,
що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу...»
відповідь: провід Організації Українських
Націоналістів С. Бандери
 Західна Україна
14 жовтня 1942 р.- створення УПА

У 1942 р. була сформована Українська Повстанська Армія — УПА. її

головнокомандувачем став член проводу ОУН (б) Роман Шухевич.
Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся
та Галичини. У своєму складі вона нараховувала близько 30—40
тис. бійців. Конгрес ОУН (б) проголосив своєю метою боротьбу проти
більшовизму та нацизму.
 командувач УПА

Український політичний
та військовий діяч, член
ОУН.
• Керівник УПА 1942-1950
рр. Голова Секретаріату
УГВР.
Убитий у 1950 р. під час
боротьби з радянською
владою.

Роман Шухевич
 Документи

1. «Я, воїн Української повстанської армії, узявши в руки

зброю, урочисто клянуся своєю честю й совістю перед
Великим Народом Українським... боротися за повне
визволення всіх українських земель та українського народу
від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну
Державу...»
відповідь: Р. Шухевич
 командувач УПА

Василь Кук
 Західна Україна
1944 р.- створення УГВР
У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій
Західної України та східних українців створили Українську
Головну Визвольну Раду (УГВР), яка закликала неросійські
народи СРСР об'єднатися проти Москви.
 Президент УГВР

Кирило Осьмак
 1942 р. –Сталінградська битва-
початок визволення України
Сталінградська битва кін.1942 р.- с.Півнівка
(17 липня 1942 р. – 2
лютого 1943 р.) поклала
початок корінному
перелому у війні на
користь СРСР і стала
початком визволення
України.
• У грудні 1942 р. почалося
визволення Донбасу.
• На початку вересня 1943
р. радянські війська
звільнили Донецьк.
• 10 вересня 1943 р. –
Маріуполь.
Осінь 1943 р. – битва за Дніпро
Наслідки:визволення Лівобережжя, Києва,
початок наступу на Правобережжя

«Київ

осінь 1943 р. – битва за Дніпро.

6 листопада 1943 р. визволено Київ, але
ціною величезних людських жертв
 Чорносвитники
• У 1943-44 рр. в ході наступу
радянським командуванням
розпочинається тотальна
мобілізація цивільного чоловічого
населення на території України.
Були створені польові
військкомати, які мобілізовували
навіть 16-17 річних. Українців без
належної підготовки
використовували як «гарматне
м’ясо». Адже комуністичним
режимом усі, хто опинився на
окупованій нацистами території,
розцінювалися як зрадники. У бій
вони змушені були йти часто
навіть без зброї і у цивільному
одязі, за що і отримали назву
«чорносвитники», «чорна піхота».
 1944 р. – визволення Криму
1944 р. – депортація кримських татар,
вірмен, греків і болгар
примусове виселення

Ахмет-Хан Султан
 Документи

1. «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко

проведеної операції... штурмом оволоділи столицею
Радянської України містом Києвом... Зі взяттям Києва
нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі
Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної
України»
відповідь: 6 листопада 1943 р.
2. «Українці Закарпаття! Цей рік уписується в історію
закарпатської землі як ще одна чорна дата. Замість згаданої
свободи цей рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли
московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю
окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх
попередників. Захопленням Закарпаття Червона Москва
завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх
українських земель, надівши своє ярмо на шию всьому
українському народу»
відповідь: 1944 р.
 Документи

3. «ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ

ПОСТАНОВА № 6372с
Москва, Кремль
передати землі колишніх татарських, болгарських та інших
виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями
колгоспам, що знову організовуються та заселяються
колгоспниками-переселенцями, і закріпити зазначені землі за
колгоспами на вічне користування; наділити сім’ї
колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними
будівлями та присадибними ділянками;
…
установити, що житлові будинки та надвірні споруди,
передані колгоспникам-переселенцям, не можуть бути ними
продані або здані в оренду…»
відповідь: 1944 р. – депортація кримських татар
 Документи

4. .«…Усіх татар виселити з території Криму та

поселити їх на постійне проживання в якості
спецпоселенців у районах Узбецької РСР…»
відповідь: 1944 р. – депортація кримських татар
5. «Цей мільйон нам конче потрібен протягом наступних
чотирьох місяців. Від 15 березня ми встановили щоденні
норми вивезення робітників до Райху: з генерального
комісаріату “Білорусі” – 500 осіб, з райхскомісаріату
“Україна” – 1 000 осіб… Від 1 квітня цього року щоденна
квота має бути подвоєна…»
відповідь: «остарбайтери»
 1944 р. – Карпатсько-Ужгородська операція
Наслідки: визволення м.Ужгород, Закарпатської України,
остаточне визволення України, наступ на Словаччину і Чехію.
28.10.1944-
остаточне визволення України.
В ході Німецько-радянської війни (1941—1945)
саме на території України відбулися ключові
битви за визволення Європи від нацизму. У
ході вигнання нацистських окупантів з України
силами чотирьох Українських фронтів, які
налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня
1943 — жовтня 1944 було проведено низку
наступальних операцій.
Завершилося вигнання нацистських окупантів з
України повним витісненням угорських та
німецьких військ із найзахіднішого регіону
України — Закарпаття, яке відбулося в
результаті здійснення радянськими
з'єднаннями Четвертого та Першого
Українських фронтів Східно-Карпатської
наступальної інформації у жовтні 1944 року
було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські
війська вийшли на сучасний кордон України.
 09 травня 1945 р. – взяття Берліна,
капітуляція Німеччини
Закінчилась радянсько-німецька війна (1941-1945 рр.).

Олексій Берест
О. Берест - український радянський воїн встановив Прапор Перемоги на даху
німецького Рейхстагу 30 квітня 1945 року.
 02 вересня 1945 р. –капітуляція
Японії
2 вересня капітулювала Японія. Друга світова війна завершена.

Генерал-лейтенант К. Дерев’янко
2 вересня 1945 року від імені
радянського Верховного
К. Дерев’янко Головнокомандування прийняв
капітуляцію Японії.
 Документи

1. «Першим від союзників Акт підписав генерал

Макартур. Далі під цим текстом поставили підписи
представники всіх союзних країн, які воювали проти Країни
Вранішнього Сонця. Від Радянського Союзу поставив
підпис під документом 41-річний генерал-лейтенант
Кузьма Дерев'янко...»
відповідь:К. Дерев’янко, 1945 р.
 Іван Кожедуб - радянський
військовий діяч, льотчик-ас часів
Другої світової війни, найбільш
результативний льотчик-
винищувач в авіації
антигітлерівської коаліції (62
Іван Кожедуб літаки). Тричі Герой
Радянського Союзу.
(1920 - 1991) Маршал авіації.
 Український військовий і політичний
діяч. У 1939—1941 pp. брав участь в
організації націоналістичного підпілля
на Поліссі та Волині. На початку
радянсько-німецької війни організував
та очолив партизанські підрозділи
«Поліської Січі», яка
влилася в лави УПА.
За деякими даними в листопаді 1943 р.
був заарештований гестапо у Варшаві й
ув'язнений до концтабору Заксенгаузен.
Звільнений у вересні 1944 р. З 1948 р.
Тарас Бульба жив в еміграції в Канаді. Видавав
журнал «Меч і воля». Помер у Торонто.
(Боровець)
Василь Порик
(1920-1944)
 Радянські воєначальники

Г. Жуков О. Василевський М. Ватутін К. Рокоссовський

вбитий УПА 1944р.

 Визволення території України
17 липня 1942р. – 2 лютого 1943р. Сталінградська битва, початок
визволення

18 грудня 1942р. Звільнення першого пункту в Україні –

с. Півнівка

Січень-березень 1943р. Звільнено частину Донбасу, перший раз

- Харків

Лютий-березень 1943р. Контрнаступ німців, захопили Харків

5 липня – 23 серпня 1943р. Курська битва, визволено Лівобережжя,

Донбас і остаточно Харків

Вересень-листопад 1943р. Героїчна битва за Дніпро

6 листопада 1943р. Визволення Києва

Січень 1944р. – лютий 1944р. Корсунь-Шевченківська операція

Березень-квітень 1944р. Проскурівсько-Чернівецька,

Одеська операції

травень 1944р. Кримська операція, визволення

Криму

13 липня-29 серпня 1944р. Львівсько-Сандомирська операція

20-29 серпня 1944р. Яссько-Кишинівська операція

28 жовтня 1944р. Східно-Карпатська операція. Повне

визволення України
• 6 листопада 1943 року звільнено
місто Київ.

• 28 жовтня 1944 року остаточно

звільнено Україну в сучасних
межах.
• 9 травня 1945 року – День
Перемоги.
Внесок українців у перемогу в ІІ світовій війні
Культура України в роки війни
 Український письменник
(«Україна в огні») та
кінорежисер, один із
засновників українського
кінематографу. Створив
фільми «Земля»,
«Арсенал»,
«Звенигород» тощо.

Олександр Довженко
 Автор роману «Тигролови».

Іван Багряний
 Культура України в роки війни
Освіта характеризується руйнацією шкіл, створенням
для дітей-сиріт інтернатів, евакуацією інститутів; німці
запроваджують німецьку мову; залишається тільки
початкова освіта.
Наука: плідна робота вчених: виплавка броньованої сталі
– М. Доброхотов; електрозварювання – Б. Патон;
медицина – О. Богомолець, О. Палладін; проводились
систематичні лекції на військову та історичну тематику.

М. Доброхотов Б. Патон О. Богомолець О. Палладін

Література: письменники-добровольці, які пішли на
фронт – М. Бажан, О. Гончар, А. Головко; військові
кореспонденти – Є. Петров, Б. Польовий; поезія: В.
Сосюра (збірки «В годину гніву» і «Під гул кривавий»), М.
Рильський (збірки патріотичних віршів «Світла зброя» і
«Слово про рідну матір», поема «Жага»), П. Тичина
(поема «Похорон друга»); проза: Ю. Яновський
(оповідання «Земля батьків»), О. Довженко («Україна в
огні», «Перед боєм»), Остап Вишня («Зенітка»).
О. Гончар П. Тичина

А. Головко В. Сосюра О. Довженко

 Кіно: художні фільми – «Як гартувалася сталь» (режисер М.
Донський), «Партизани в степах України» (режисер І.
Савченко); кіноповість О. Довженко «Україна в огні».
 Мистецтво: майстри плакату – В. Касіян («В бій,
слов'яни!»), В. Корецький («Воїн Червоної Армії, врятуй!»),
В. Литвиненко («Україна вільна!») та ін.
 Музика: композитори Ю. Мейтус і К. Данькевич.
 Театр: фронтові театри з артистами – З. Гайдай, П. Вірський,
Ю. Тимошенко, Ю. Березін та ін; евакуація 50 театрів на Схід.

Графіка В.
Ю. Мейтус Литвиненко «Як гартувалася сталь»
Плакати і карикатури
періоду 1939-1940 рр.
1939 р.
1939-1940 рр.
1939-1940 рр.
1939 р.
1939-1940 рр.
1939-1940 рр.
 Плакати і карикатури
періоду 1941-1945 рр.
1941 р.
1941 р.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941- 45 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1941-1945 рр.
1942- 1943 рр.
 1942- 1943 рр.

Використання німецькою окупаційною Відступ німців у 1943 р.

адміністрацією природних ресурсів
України
серпень 1943 р.
1943 р.

листопад 1943 р.
1943 р.

листопад 1943 р.
 1944 р.

листопад 1943 р.
1943 р.
 1944 р.

Корсунь-Шевченківська операція
 1944 р.

жовтень1944 р.
1944 р.
1945 р.