Республіка Корея — індустріальна країна, яка швидко
розвивається. Основні галузі промисловості: електроніка, автомобільна, хімічна, кораблебудівна, сталеварна, текстильна, легка, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Головні порти: Пусан, Ульсан, Інчхон, Масан. Авіаційна компанія «Кореан ейрлайнз» здійснює прямі польоти з Сеулу в країни Південно-Східної Азії, Японію, США, Європу і на Близький Схід. З «Кореан ейрлайнз» на внутрішніх лініях конкурує компанія «Асіана ейр», що обслуговує також закордонні маршрути, передусім в межах Азії. . Якщо на розчищення азійської кризи державі довелося витратити 18 % ВВП (шляхом погашення зобов'язань збанкрутілих банків і компаній, а також викупу «поганих» активів), то криза 2008-го обійшовся всього в 0,7 % ВВП. Знижений курс вони швидко відновився, а промислові гіганти уникли спокуси масових звільнень і не прогадали — глобальний попит на корейські товари вже до 2010 року перекрив докризові максимуми. Економічна криза 1998(Азійська)
В умовах швидкого зростання економіки до кінця 1990-х
перекредитуватися чеболі продовжували розширювати і диверсифікувати бізнес. Коефіцієнт зобов'язань до власного капіталу компаній був дуже високий: до 1997 року він досяг 396 %. Це робило економіку все вразливішою для зовнішніх шоків. У 1997 році криза довіри з боку західних інвесторів призвів до призупинення фінансування корейських банків і компаній, а потім і до банкрутства деяких з них: 11 з 30 найбільших чебол були розорені, а уряду довелося просити про допомогу МВФ, причому її розмір на той момент був найбільшим за всю історію фонду — $ 57 млрд Економічна криза 2008-09 (Світова)
Криза 2008—2009 років показав, що урок 1990-х був
вивчений на відмінно. До 2008-го корейські компанії і банки підійшли в гарній фінансовій формі: коефіцієнт зобов'язання до власного капіталу становив у компаній менше 100 %, частка поганих боргів у банківському секторі була невелика — 0,6 % (у 10 разів менше, ніж у 1997-му). У результаті період глобальної рецесії країна спромоглася пройти без втрат: у 2009-му ВВП виріс на 0,2 % — істотне досягнення, враховуючи, що інші розвинені економіки показали негативну динаміку Південнокорейська економіка базується на принципах приватного підприємництва. У власності держави в кінці XX століття перебувають залізниці і зв'язок та значною мірою енергетика, вуглевидобуток, чорна металургія. Спільні підприємства, створені за участю держави й іноземного капіталу, зайняті виробництвом мінеральних добрив і нафтопродуктів. Державі належала також більшість банків, поки не сталася їх масова приватизація в 1980-х роках. У 1960—1985 роках економічне зростання у Південній Кореї було одним з найінтенсивніших у світі. У результаті змін, що почалися в 1962 році, Південна Корея перетворилася з однієї з найбідніших у світі аграрних країн на індустріальну країну, яка швидко розвивається. В процесі індустріалізації модернізувалися традиційні для Південної Кореї галузі легкої промисловості, особливо текстильна. Найвищими темпами розвивалися важка і хімічна промисловість, виробництво машин і устаткування, електроніка, суднобудування, автомобілебудування для внутрішнього і зовнішнього ринку Сільське Господарство Республіки Кореї . Рис — головна культура Південної Кореї. Основні райони посівів рису розташовані біля приморських низовин. Річний збір рису майже повністю задовольняє внутрішні потреби країни. Друге місце серед зернових належить ячменю, який вирощується нарівні з пшеницею і соєю на незрошуваних землях у підвищених районах. Скромне місце посідають пшениця і кукурудза. З середини 1970-х років швидко розвинулося птахівництво, садівництво та овочівництво. Збільшилися посіви технічних культур: конопель, тютюну та олійних. З плодових виділяються яблука і мандарини, а також груші, персики, японська хурма, апельсини, мандарини, виноград і дині. Велика біла редька, китайська капуста, картопля — основна частина овочевої продукції. Крім того, вирощують червоний перець, часник і цибулю. Розводять молочну рогату худобу, кіз, свиней, кролів, курей і качок. Енергетика Кореї . У 1990-х роках виробництво електроенергії було майже на 50 % зосереджене на АЕС, на 45 % — на ТЕС; 5 % — ГЕС. У 2000 р 40,1 % всієї корейської електроенергії вироблені АЕС; 37,3 % — на вугільних ТЕС; 10,3 % — на нафтових ТЕС, і 11 % на газових ТЕС, і лише 1,4 % — на ГЕС. У 2019 році на відновлювані джерела енергії доводилося 6,5 % виробництва електроенергії у Південній Кореї, передбачається, що до 2030 року вони будуть забезпечувати 20,8 % електроенергії країни. Азартні Ігри Кореї
Азартні ігри в Південній Кореї є суворо
регламентованими державою. Наземні казино дозволені для відвідування виключно іноземцям, при цьому лише невелика частка азартних ігор є легальними для участі самих жителів країни. В країні діють 23 наземних казино, лише в одному з них дозволено грати самим жителям країни, це казино в Канвоні, що розташоване за 80 км від Пхьончхану. Чого вдалося досягти Південній Кореї
Сьогодні Південна Корея – високорозвинена країна, член “Великої
двадцятки”; посідає 12-те місце в рейтингу економік світу; п’яте місце у світі за експортом високотехнологічної продукції, поступається лише Китаю, Німеччині, США та Сінгапуру. Корейські суднобудівні компанії контролюють 40% світових замовлень на будівництво морських суден. За легкістю ведення бізнесу країна посідає п’яте місце у світі (згідно з рейтингом Doing Business). А у рейтингу Глобального індексу інновацій країна на 14-му місці. У країні практично всі працюють. Рівень безробіття становить 3,5%, що є дуже низьким показником. Скажімо, в Україні такий показник – понад 9%. Цікаво, що значна частина корейців сповідує християнство (близько 25% населення – католики та протестанти), особливо це видно на складі тамтешньої армії, яка на 65% складається із християн.