Пригадаймо: країни Азії істотно відрізняються за рівнем економічного
розвитку. Чим зумовлені такі відмінності? Список чинників економічного розвитку такий, як і в Європейському регіоні: людський капітал, технології, політична стабільність, географічне положення, природні ресурси та інші. Що вищий рівень економічного розвитку, то менша роль природних чинників і більший вплив суспільних. Для більш як 30 азійських країн, що розвиваються, вагомими чинником розвитку економіки, участі в міжнародному поділі праці все ще є природно-ресурсний потенціал. Природні умови такого великого регіону однозначно оцінити як сприятливі чи несприятливі не можна. Пригадайте фізичну карту Азії: є великі рівнини в межах Китаю, Індії, Пакистану, країн Центральної Азії, але більшість районів мають гірський рельєф. Молоді гори Альпійсько-Гімалайського й Тихоокеанського поясів сейсмічно активні. Клімат у регіоні змінюється від помірного на півночі до екваторіального на півдні. Скрізь вдосталь сонячного тепла і для проживання людей, і для господарської діяльності.
В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 1
За картосхемою природних ресурсів Азії можна визначити основні мінеральні ресурси країн і субрегіонів. В Азії 40 % світових запасів нафти та природного газу. Це ресурс розвитку передусім країн, розташованих у басейні Перської затоки, а також Зондському та Середньоазійському басейнах. В Азії 40 % світових запасів нафти та природного газу. Це ресурс розвитку передусім країн, які розташовані в межах басейну Перської затоки, а також Зондському та Середньоазійському басейнах. Найбільші запасами вугілля — у Китаї, Індії, Казахстані. У цих же країнах є залізорудні басейни і родовища марганцевих руд, а таке просторове поєднання нагадує нам Україну, тобто ці країни створять українським виробникам серйозну конкуренцію на ринках чорних металів. Азія – це 2/3 запасів олов’яних та вольфрамових руд, алюмінієві, мідні, нікелеві, поліметалеві – все це сировинна база для виробництва кольорових металів у більшості країн регіону. Територія Азії пронизана потужними річковими системами: Янцзи й Хуанхе, Інд і Ганг. На перший погляд, найкраще водними ресурсами забезпечені східні, південні та південно-східні райони. Проте густо заселені та промислово розвинені райони в Азії мають і проблеми з водопостачанням, і проблеми якості води. Справжнім багатством для країн Азії є родючі ґрунти. Країни з найбільшою площею ріллі — це ті, що мають велику площу, розташовані в областях мусонного клімату: Китай, Індія. У Південно-Східний Азії альтернативою ріллі є ліси з цінних листяних порід. Розглянемо просторові особливості демографічних процесів та розселення
В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 2
населення в регіоні. Демографічну ситуацію депопуляції населення, подібну до низки європейських країн, спостерігаємо в Японії. Низький природний приріст у Республіці Кореї, Китаї. Натомість в Індії та більшості арабських країн показники природного приросту залишаються високими (понад 20 осіб/тис.). Азійські країни мають високий працересурсний потенціал. Його зміни в окремих країнах можна спрогнозувати за статево-віковими пірамідами. Проаналізуємо перші дві піраміди.
Саудівська Аравія та Оман – країни з високим природним приростом
(народжуваність висока, смертність зменшується). Отже, чисельність робочої сили зростатиме, темп зростання в Омані буде вищим. На двох пірамідах, що характеризують демографічні процеси в Індонезії й Таїланді, відображено іншу ситуацію: кількість робочої сили буде поступово зменшуватися через зниження народжуваності, причому у Таїланді цей процес почнеться раніше і відбуватиметься швидше. Пропозиція та ціна робочої сили зростатиме в обох країнах, що впливатиме на розвиток працемістких виробництв.
Країни регіону — осередки еміграції, передусім до Північної Америки, Європи.
І не лише трудової. Громадянська війна і потоки сирійських біженців стали глобальною проблемою. Карта густоти населення відображає численні контрасти: густо заселені
В С ЕУКРАЇ НСЬКА ШКОЛА ОНЛ АЙН 3
райони Східної та Південної Азії, малозаселена Центральна та частково Західна Азія, безлюдні високогірні райони Тибету та Гімалаїв. В Азії нині домінує міське населення. Рівень урбанізованості регіону нижчий, ніж Європи — 60 %, проте у високорозвинених Японії чи Ізраїлі перевищує 90 %. Зважте: Сінгапур — це 100 % міських жителів. Подібна ситуація в окремих нафтовидобувних країнах. У більшості країн Азії темпи урбанізації випереджають темпи приросту промисловості, будівництва та сфери послуг, тому виникає явище хибної урбанізації. Зі 170 світових міст в Азії розташовано 37, а з 10 найбільших агломерацій — 8 азійські. Лідери рейтингу — у Китаї та Індії. Процес урбанізації також має азійський шарм — нині села, в яких з’являються невеликі заводи, фабрики, майстерні, стають агропромисловими містами.