ДСТУ В 15.002-2021 СРПП ВТ. План керування програмою (проєктом) - Єдиний наскрізний план. Основні положення

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ДСТУ В 15.002:2021
Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки

ПЛАН КЕРУВАННЯ ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ)
ЄДИНИЙ НАСКРІЗНИЙ ПЛАН
Основні положення
Відповідає офіційному тексту
З питань придбання
офіційного видання звертайтесь до національного органу
стандартизації (ДП «УкрНДНЦ» http://uas.gov.ua)
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Стандартизація озброєння та військової техніки» (ТК 176)
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і

навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 28 грудня 2021 р. № 553 з
2022-09-01
3 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ В 15.208-82)
Право власності на цей національний стандарт належить державі.

Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати задля розповсюдження і розповсюджувати
як офіційне видання цей національний стандарт або його частини на
будь-яких носіях інформації без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 2022
ЗМІСТ
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
3 Терміни та визначення понять
4 Познаки та скорочення
5 Загальні положення
6 План керування програмою (проектом)
7 Єдиний наскрізний план
8 Форма, зміст та порядок оформлення документів, що входять до складу єдиного наскрізного плану
9 Процеси плану керування програмою (проектом) та єдиного наскрізного плану
Додаток А (довідковий) Типова структура офісу (агенції) керування програмою (проектом)

Додаток Б (довідковий) Типові форми титульного аркуша та сторінки підписів плану керування програмою
(проектом) та єдиного наскрізного плану
Додаток В (довідковий) Типова форма календарного плану виконання дослідно-конструкторської роботи
Додаток Г (довідковий) Типова форма розрахунку кошторисної вартості виконання дослідно-конструкторської

роботи
Додаток Д (довідковий) Типові форми плану логістичної підтримки виконання дослідно-конструкторської роботи
Бібліографія
ДСТУ В 15.002:2021
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СИСТЕМА РОЗРОБЛЕННЯ І ПОСТАВЛЕННЯ НА ВИРОБНИЦТВО ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ

ТЕХНІКИ
ПЛАН КЕРУВАННЯ ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ)
ЄДИНИЙ НАСКРІЗНИЙ ПЛАН
Основні положення
SYSTEM OF DEVELOPMENT AND LAUNCHING INTO MANUFACTURE OF ARMAMENT AND MILITARY

EQUIPMENT
PROGRAM (PROJECT) MANAGEMENT PLAN
UNIFIED EXCLUSIVE PLAN
Main provisions
Чинний від 2022-09-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює основні положення щодо розробляння, змісту та порядку оформлення плану керування
програмою (проектом) та єдиного наскрізного плану зі створення виробів озброєння та військової техніки (далі —
ОВТ).
Цей стандарт застосовний також до іншої продукції військового призначення (далі — ПВП).
Примітка. Положення цього стандарту щодо єдиного наскрізного плану чинні до скасування Порядку складання
єдиного наскрізного плану створення зразка (системи, комплексу) озброєння, військової і спеціальної техніки,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 449.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті наведено посилання на такі національні стандарти:
ДСТУ В 1.0:2018 Національна стандартизація. Стандартизація у сфері озброєння та військової техніки. Основні
положення
ДСТУ В 8821-1:2018 Стандартизація у сфері озброєння та військової техніки. Частина 1. Основні терміни та
визначення понять
ДСТУ В 15.003:2021 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Процеси
життєвого циклу озброєння та військової техніки
ДСТУ В-П 15. 004:2019 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Стадії
життєвого циклу озброєння та військової техніки
ДСТУ В-П 15. 005:2019 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.
Зінтегрована логістична підтримка на стадіях життєвого циклу озброєння та військової техніки. Основні положення
ДСТУ В 15. 006:2021 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.
Керування конфігурацією. Основні положення
ДСТУ В-П 15.007:2021 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.
Оцінювання вартості життєвого циклу озброєння та військової техніки. Основні положення
Тактико-технічне (технічне) завдання на виконання науково-дослідної роботи
Аванпроєктта його складова частина. Основні положення
ДСТУ В 15.108:2022 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.

Поставлення на виробництво матеріалів для виробів озброєння та військової техніки. Правила проведення робіт
Тактико-технічне (технічне) завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи. Загальні вимоги до побудови,
змісту, викладення, оформлення, видання та коригування
ДСТУ В-П 15.203:2017
Поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Правила проведення робіт

Документи експлуатаційні і ремонтні на озброєння та військову техніку. Загальні вимоги до номенклатури,
побудови, змісту, викладення, видання та коригування

Використання (експлуатування) виробів ОВТ. Основні положення
ДСТУ В-П 15.602:2020 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Ремонт
озброєння та військової техніки. Основні положення. Класифікація
ДСТУ В-П 15.801:2021 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Зняття
з виробництва озброєння та військової техніки. Правила проведення робіт
ДСТУ В 15.802:2021 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Зняття з
виробництва матеріалів для озброєння та військової техніки. Правила проведення робіт
Керування старінням та вилучення. Основні положення

Керування документацією. Основні положення
ДСТУ В 20.39.101:2021 Комплексна система загальних технічних вимог до озброєння та військової техніки. Основні
положення
ГОСТ В 15.105-79
ГОСТ В 15 210-78
ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) Системи управління якістю. Вимоги
ДСТУ EN 9137:2018 (EN 9137:2012,1DT) Системи управління якістю. Настанови щодо застосування AQAP 2110 у
системі управління якістю згідно з EN 9100
ДСТУ ISO 10007:2018 (ISO 10007:2017, IDT) Управління якістю. Настанови щодо керування конфігурацією
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15289:2019 (ISO/IEC/IЕЕЕ 15289:2017, IDT) Інженерія систем і програмних засобів. Уміст
інформаційних об’єктів життєвого циклу (документації)
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15939:2018 (ISO/IEC/IEEE 15939:2017, IDT) Інженерія систем і програмних засобів. Процес
вимірювання
ДСТУ ISO/IEC 16085:2016(ISO/IEC 16085:2006, IDT) Інженерія систем і програмних засобів. Процеси життєвого
циклу. Керування ризиками
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 16326:2015 (ISO/IEC/IEEE 16326:2009, IDT) Розроблення систем та програмного забезпечення.
Процеси життєвого циклу. Керування проектами
ДСТУ ISO/IEC TR 19759:2016 (ISO/IEC TR 19759:2015, IDT) Програмна інженерія. Настанова щодо ядра знань
програмної інженерії
ДСТУ ISO/IEC 90003:2006 Програмна інженерія. Настанови щодо застосування ISO 9001:2000 до програмного
забезпечення (ISO/IEC 90003:2004, IDT).
Примітка. Чинність стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, перевіряють згідно з офіційними виданнями
національного органу стандартизації — каталогом національних нормативних документів і щомісячними
інформаційними покажчиками національних стандартів.
Якщо стандарт, на який є посилання, замінено новим або до нього внесено зміни, треба застосовувати новий
стандарт разом з усіма внесеними до нього змінами.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
В цьому стандарті вжито терміни, наведені у ДСТУ В 8821-1, ДСТУ В 15.003, ДСТУ В-П 15.004 та ДСТУ В-П
15.005.
Нижче подано терміни, додатково вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
3.1 план керування [програмою] [проектом]
Документ, у якому зазначають як [програму] [проект] виконують, контролюють та завершують [15]
3.2 єдиний наскрізний план створення [зразка] [складової частини зразка] (виробу озброєння та військової
техніки)
Комплект документів з планування, організації та контролю виконання дослідно-конструкторської роботи із

створення [зразка] [складової частини зразка] виробу озброєння та військової техніки відповідно до вимог тактико-
технічного (технічного) завдання, призначений для її узгодження за строками, обсягом витрат і технічними
результатами [3] [4]
3.3 менеджер [програми] [проекту]
Особа, яка уповноважена керівним комітетом [програми] [проекту] та відповідає за розроблення чи закупівлю
виробу озброєння та військової техніки, а також за розроблення, структуру та закупівлю елементів зінтегрованої
логістичної підтримки
3.4 структура розподілу робіт [програми] [проекту]
Подання [програми] [проекту], як сукупності компонентів, які необхідно виконати для досягнення цілей [програми]
[проекту].
Примітка. Це подання встановлює ієрархічну структуру робіт (діяльності) в рамках програми (проекту), яка може
бути орієнтована на «дерево» виробу ОВТ. Структуру розподілу робіт (WBS-структуру) використовують для
організування, визначання та графічного відображення всіх компонентів (елементів) програми (проекту).
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті вжито такі познаки та скорочення:
ДКР — дослідно-конструкторська робота;
ЕД — експлуатаційні (конструкторські) документи;

ЄНП —єдиний наскрізний план створення зразка (системи, комплексу) озброєння, військової та спеціальної техніки;
ЄНПСЧ — єдиний наскрізний план створення складової частини;
ЖЦ —життєвий цикл;
ЗЛП — зінтегрована логістична підтримка;
НДР — науково-дослідна робота;
ОВТ — озброєння та військова техніка;
ПВП — продукція військового призначення;
ПКПП — план керування програмою (проектом);
СЧДКР — складова частина дослідно-конструкторської роботи;
ТЗ —технічне завдання;
ТЗ на СЧДКР — технічне завдання на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи;
ТТЗ —тактико-технічне (технічне) завдання;
ТТЗ на ДКР —тактико-технічне (технічне) завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи;
ТТЗ на НДР — тактико-технічне (технічне) завдання на виконання науково-дослідної роботи;
WBS — структура класифікації (розподілу, розбиття) робіт.
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 План керування програмою (проектом) зі створення (модернізації) виробів ОВТ (їхніх складових частин) (далі —
ПКПП) є основним планувальним документом і призначений для узгодження та координації всіх видів робіт на
стадіях життєвого циклу (далі —ЖЦ) за строками, витратами і результатами і є вихідним для розроблення інших
планувальних документів.
Відповідно до ДСТУ ISO/IEC/IEEE 16326 ПКПП має бути актуальним документом, постійно поновлюваним
упродовж усього ЖЦ програми (проекту) чи виробу ОВТ. Для документування змін ПКПП треба використовувати
журнал історії змін (див. 6.1 та 6.2.3).
5.2 Відповідно до ДСТУ В-П 15.004 програмою є група пов’язаних проектів із загальною координацією.
План керування програмою зазвичай розробляють для створення складних виробів ОВТ (система, комплекс, зразок).
Окремим випадком плану керування програмою є єдиний наскрізний план створювання зразка (системи, комплексу)
озброєння, військової та спеціальної техніки (далі — ЄНП), що розроблюють згідно з [3].
План керування проектом розробляють для створювання складових частин виробу ОВТ, засобів підтримування,
матеріалів, програмних засобів тощо.
ПКПП є сукупністю (узагальненням) усіх планів, що використовують в рамках програми (проекту) і є результатом
процесу планування програми (проекту) згідно з ДСТУ В 15.003. Загалом, кожний план, що входить до ПКПП, є
описом реалізації певного процесу ЖЦ виробу ОВТ згідно з ДСТУ В 15.003.
Примітка. Цей стандарт не встановлює обов’язкового набору та змісту ПКПП, а, насамперед, визначає підхід щодо
його розроблення для певної програми (проекту). Заінтересовані сторони, залежно від мети, економічних чинників
та наявних ризиків, можуть обрати оптимальну структуру і зміст ПКПП.
5.3 Об’єктами планування в ПКПП (але не обмежуючись цим) є:
— виріб ОВТ та його засоби підтримування;
— модель (моделі) ЖЦ виробу ОВТ та його засобів підтримування згідно з ДСТУ В-П 15.004;
— процеси ЖЦ виробу ОВТ згідно з ДСТУ В 15.003;
— повноваження та обов’язки учасників програми (проекту) — заінтересованих сторін, субпідрядників та інших

суб’єктів, що залучають до програми (проекту) (згідно з 5.4);
— персонал,його залучення та/чи навчання;
— науково-дослідні роботи (далі — НДР), аванпроєкти, дослідно-конструкторські роботи (далі —ДКР) зі створення
(модернізації) виробів ОВТ та їхніх складових частин згідно з ДСТУ 15.103, ДСТУ В-П 15.203, ГОСТ В 15.105;
— заходи щодо випробування, виробництва, використання (експлуатування) та підтримування виробів ОВТ;
— зовнішні та внутрішні інтерфейси програми (проекту);
— зінтегрована логістична підтримка (далі — ЗЛП) згідно з ДСТУ В-П 15.005, логістична підтримка суб’єктів та/чи
об’єктів програми (проекту);
— керування документами, якістю, надійністю, конфігурацією та ризиками;
— контракти (договори) щодо закупівлі, постачання, підтримування виробів ОВТ та їхніх складових частин
(комплектувальних виробів);
— контракти (договори) щодо закупівлі та постачання запасних частин, інструменту, приладдя та матеріалів;
— фінанси (бюджет) та інші ресурси, потрібні для реалізації програми (проекту), їхній розподіл;
— контроль (аудит, нагляд) за виконанням програми (проекту);
— наукові та науково-технічні експертизи, аналізи та аудити упродовж програми (проекту);
— інформація та документація, яку отримують та створюють під час реалізації ПКПП;
— заходи щодо організовування та забезпечення режиму секретності.
5.4 Основними суб’єктами (заінтересованими сторонами) ПКПП є замовник (зокрема й його представництва),
головні виконавці (виконавці) та співвиконавці НДР та ДКР (розробники), виробники (постачальники), споживачі.
За потреби до реалізації програми (проекту) залучають інших суб’єктів.
5.5 Вихідними даними для розробляння ПКПП є:
— дані від процесу оборонного планування;
— державне оборонне замовлення та його показники згідно з [1];
— державні цільові програми розвитку ОВТ та інші документи з оборонного планування щодо розвитку військових
формувань згідно з [4];
— державні цільові програми розвитку національного оборонно-промислового комплексу;
— основні напрями розвитку ОВТ на довгостроковий період згідно з [5];
— меморандуми, спільні рішення, контракти (договори) заінтересованих сторін щодо створення нових
(змодернізованих) виробів ОВТ та їхніх складових частин згідно з [1], [4];
— оперативно-стратегічні, оперативно-тактичні та тактико-технічні вимоги до перспективних виробів ОВТ згідно з

[12];
— нормативні документи загальних технічних вимог до ОВТ згідно з ДСТУ В 20.39.101 та [13];
— нормативно-правові та нормативні документи замовника щодо виконання НДР, аванпроєкта, ДКР, випробувань,
виробництва, використання (експлуатування) та вилучення виробів ОВТ;
— досвід виконання аналогічних програм (проектів);

— міжнародні, регіональні та національні стандарти, національні нормативні документи на ПВП (відповідно до 7.1
ДСТУ В 1.0), а також стандарти НАТО та стандарти у сфері ОВТ держав-членів НАТО.
Розроблення ПКПП рекомендовано розпочинати до початку стадії «задум». Проект ПКПП (його окремі елементи)
може бути розроблений замовником до формування органів керування програмою (проектом). Попередній ПКПП
заінтересовані сторони розглядають і затверджують на стадії «задум». ПКПП є результатом виконання процесу
планування програми (проекту) згідно з ДСТУ В 15.002.
Перевіряють, погоджують, підписують, затверджують та коригують ПКПП (зміни до ПКПП) відповідно до ДСТУ В
15.902.
5.6 До стадії «задум» чи на самій стадії створюють (визначають) органи керування програмою (проектом):
— керівний комітет програми (проекту) чи раду директорів — орган, який відповідає за реалізацію
взаємоузгодженої політики в програмі (проекті);
— офіс керування програмою (проектом) на чолі з менеджером програми (проекту) чи агенцію на чолі з головним
менеджером, який є виконавчим органом. Типова структура офісу (агенції) керування програмою (проектом) згідно з
додатком А.
Керівний комітет програми (проекту) складають із уповноважених осіб всіх заінтересованих сторін, він приймає
рішення колегіально (одностайно) та відповідає за реалізацію проекту (програми) загалом. Він має найвищі
повноваження та видає керівні вказівки (директиви, завдання) виконавчому органу програми (проекту).
Менеджер програми (проекту) організовує розроблення ПКПП. У розробленні ПКПП йому допомагають менеджери
за напрямками робіт. Для опрацювання окремих елементів ПКПП можуть бути створені робочі групи.
Розглядає і ухвалює ПКПП керівний комітет програми (проекту).
5.7 ПКПП (ЄНП) підлягає уточненню та коригуванню після виконання (завершення) певних заходів, процесів, фаз
(етапів) — на визначених контрольних точках. Коригує (після уточнення) ПКПП офіс керування програмою
(проектом) на підставі вказівок керівного комітету програми (проекту). Наприклад, ПКПП може бути уточнений
після розробляння тактико-технічних завдань на виконання НДР чи ДКР зі створення (модернізації) виробу ОВТ
(далі — ТТЗ на НДР, ТТЗ на ДКР).
Коригують ЄНП відповідно до [3].
Зазвичай зміни до ПКПП (ЄНП) погоджують зі всіма заінтересованими сторонами. Дозволено зміни до ПКПП
(ЄНП) погоджувати лише з тими заінтересованими сторонами, яких ці зміни стосуються, якщо ці зміни не
впливають на діяльність інших суб’єктів. Зміни до ПКПП (ЄНП) доводять до всіх заінтересованих сторін.
Внесення змін до ПКПП чи ЄНП оформлюють у вигляді доповнень. Після затвердження доповнення на титульному
аркуші ПКПП (ЄНП) під назвою документа треба робити позначку щодо його дії з доповненням:
«Діє з доповненням».
номер доповнення
5.8 Структура (елементи та їхній зміст) типового ПКПП згідно з розділом 6.
5.9 ПКПП та ЄНП оформлюють відповідно до загальних вимог до текстових документів на аркушах формату А4 та
АЗ.
5.10 Реєструють, обліковують, розповсюджують та зберігають ПКПП та ЄНП відповідно до ДСТУ В 15.902. ПКПП
чи ЄНП розповсюджують у вигляді друкованих брошур чи в електронному вигляді. ПКПП чи ЄНП брошурують у
послідовності відповідно до 6.1 чи 8.2. Електронний вигляд ПКПП є переважним.
6 ПЛАН КЕРУВАННЯ ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ)
6.1 Побудова типового ПКПП має такі елементи:
— «Титульний аркуш» (див. 6.2.1);

— «Сторінка підписів» (див. 6.2.2);
— «Історія змін» (див. 6.2.3);
— «Передмова» (див. 6.2.4);
— «Зміст»;
— «Перелік рисунків», наявних у ПКПП;
— «Перелік таблиць», наявних у ПКПП;
— розділи та підрозділи (див. 6.3);
— додатки (за потреби);
— покажчик.
6.2 Структурні елементи «Титульний аркуш», «Сторінка підписів», «Історія змін», «Передмова», «Зміст», «Перелік
рисунків» та «Перелік таблиць» становлять вступну частину кожної версії ПКПП.
6.2.1 «Титульний аркуш» має містити назву програми (проекту), шифр програми (проекту), назви організацій
(установ) від заінтересованих сторін, що брали участь у розробленні ПКПП, гриф обмеження доступу (за потреби).
За наявності грифу обмеження доступу до вступної частини ПКПП додають структурний елемент «Список
допущених осіб», у якому наводять список осіб, які допущені до роботи з ПКПП та підстави для їхнього допуску.
6.2.2 Елемент «Сторінка підписів» має містити підписи всіх уповноважених осіб від заінтересованих сторін, які
відповідальні за розроблення, розгляд (погодження) і затвердження ПКПП (змін до ПКПП). Типові форми елементів
«Титульний аркуш» та «Сторінка підписів» — згідно з додатком Б.
6.2.3 «Історія змін» має містити назву програми (проекту), статус перегляду ПКПП, дату випуску, перелік сторінок,
змінених у поточному перегляді ПКПП, короткий опис суті зроблених змін у цій версії ПКПП, а також перелік усіх
попередніх переглядів, який містить ідентифікацію кожного перегляду та його дату.
6.3 До ПКПП долучають типові розділи та підрозділи, які розміщують у такому порядку:
— «1 Огляд програми (проекту)»;
— «1.1 Анотація програми (проекту)» (див. 6.3.1);
— «1.1.1 Призначеність, сфера застосування та цілі» (див. 6.3.1.1);
— «1.1.2 Припущення та обмеження» (див. 6.3.1.2);
— «1.1.3 Об’єкти постачання програми (проекту)» (див. 6.3.1.3);
— «1.1.4 Виклад календарного плану та бюджету» (див. 6.3.1.4);
— «1.2 Розвиток плану» (див. 6.3.2);
— «2 Посилання» (див. 6.3.3);
— «3 Терміни та визначення понять» (див. 6.3.4);
— «4 Контекст програми (проекту)» (див. 6.3.5);
— «4.1 Модель процесу» (див. 6.3.5.1);
— «4.2 План поліпшення процесу» (див. 6.3.5.2);
— «4.3 План керування інфраструктурою» (див. 6.3.5.3);
— «4.4 Методи, інструменти та методики» (див. 6.3.5.4);

— «4.5 План приймання (виробу ОВТ)» (див. 6.3.5.5);
— «4.6 Організування програми (проекту)» (див. 6.3.5.6);
— «4.6.1 Зовнішні інтерфейси» (див. 6.3.5.6.1);
— «4.6.2 Внутрішні інтерфейси» (див. 6.3.5.6.2);
— «4.6.3 Повноваження й обов’язки» (див. 6.3.5.6.3);
— «5 Планування програми (проекту)» (див. 6.3.6);
— «5.1 Ініціювання програми (проекту)» (див. 6.3.6.1);
— «5.1.1 Оцінювання плану» (див. 6.3.6.1.1);
— «5.1.2 План щодо персоналу» (див. 6.3.6.1.2);
— «5.1.3 План закупівлі програмних (проектних) ресурсів» (див. 6.3.6.1.3);
— «5.1.4 План навчання персоналу програми (проекту)» (див. 6.3.6.1.4);
— «5.2 Плани роботи за програмою (проектом)» (див. 6.3.6.2);
— «5.2.1 Виробнича діяльність» (див. 6.3.6.2.1);
— «5.2.2 Календарний план» (див. 6.3.6.2.2);
— «5.2.3 Розподіл ресурсів» (див. 6.3.6.2.3);
— «5.2.4 Бюджетні асигнування» (див. 6.3.6.2.4);
— «5.2.5 План закупівель» (див. 6.3.6.2.5);
— «6 Оцінювання та контролювання програми (проекту)» (див. 6.3.7);
— «6.1 План керування технічними вимогами» (див. 6.3.7.1);
— «6.2 План керування змінами сфери застосування» (див. 6.3.7.2);
— «6.3 Керування календарним планом» (див. 6.3.7.3);
— «6.4 План керування бюджетом» (див. 6.3.7.4);
— «6.5 План керування якістю» (див. 6.3.7.5);
— «6.6 План керування субпідрядниками» (див. 6.3.7.6);
— «6.7 План закриття програми (проекту)» (див. 6.3.7.7);
— «7 Постачання виробів ОВТ» (див. 6.3.8);
— «8 Плани для процесів підтримування» (див. 6.3.9);
— «8.1 Нагляд за програмою (проектом) і робочим середовищем» (див. 6.3.9.1);
— «8.2 Керування прийняттям рішень» (див. 6.3.9.2);
— «8.3 Керування ризиками» (див. 6.3.9.3);
— «8.4 Керування конфігурацією» (див. 6.3.9.4);
— «8.5 Керування інформацією» (див. 6.3.9.5);
— «8.5.1 Документація» (див. 6.3.9.5.1);

— «8.5.2 Зв’язок і реклама» (див. 6.3.9.5.2);
— «8.6 Гарантування якості» (див. 6.3.9.6);
— «8.7 Вимірювання» (див. 6.3.9.7);
— «8.8 Експертизи, аналізи та аудити» (див. 6.3.9.8);
— «8.9 Верифікація та валідація» (див. 6.3.9.9);
— «8.10 Керування простежуваністю» (див. 6.3.9.10);
— «9 Додаткові плани» (див. 6.3.10).
Дозволено долучати до ПКПП й інші елементи (розділи, підрозділи). Необхідність додаткових розділів (підрозділів)
та їхній конкретний зміст потрібно визначати на підставі особливостей виробу ОВТ, що створюють (модернізують),
а також процесів, з ним пов’язаних. Розділи (підрозділи) в ПКПП може бути уведено безпосередньо або через
посилання на інші плани й документи.
Докладні описи кожного розділу (підрозділу) ПКПП наведено в 6.3.1—6.3.9. Іноді, щоб задовольнити вимоги
відносно виробу ОВТ та/чи певні контрактні (договірні) умови, потрібні додаткові плани. Додаткові плани
розглянуто у 6.3.10.
6.3.1 Підрозділ «1.1 Анотація програми (проекту)»
6.3.1.1 У пункті «1.1.1 Призначеність, сфера застосування та цілі» вказують мету (задум), цілі, обсяг і завдання
програми (проекту), а також відомості про вироби ОВТ та засоби підтримування, які мають бути розроблені/
вироблені/закуплені. Формулювання сфери програми (проекту) мають бути узгоджені з подібними формулюваннями
в контрактах (договорах) й інших відповідних документах такого рівня.
У цьому пункті ПКПП наводять стислий опис завдань чи проблем (потреб), які має вирішити програма (проект) для
досягнення очікуваного результату, стисле резюме щодо програмних (проектних) цілей і продукції, яку необхідно
постачати для досягнення цих цілей, а також опис методів, що дають змогу досягти очікуваний результат.
Програмний (проектний) задум також має вміщувати опис взаємозв’язків (взаємовідносин) цієї (цього) програми
(проекту) з іншими програмами (проектами) та, за потреби, як ця програма (проект) буде інтегрована з іншими
програмами (проектами) чи поточними (активними) процесами.
У цьому пункті ПКПП має бути наведено посилання на документ вимог до виробу ОВТ, наприклад, на затверджені
оперативно-стратегічні, оперативно-тактичні чи тактико-технічні вимоги до перспективного виробу ОВТ згідно з
[8], технічне завдання або технічну специфікацію.
Пункт розробляють з урахуванням вимог щодо процесу планування програми (проекту) згідно 3 6.4.1 ДСТУ В
15.003.
6.3.1.2 У пункті «1.1.2 Припущення та обмеження» має бути опис припущень, на яких базована програма (проект),
та накладених обмежень на такі складники програми (проекту), як сфера застосування, строки, бюджет, ресурси,
програмні засоби для багатократного використання, програмні засоби для споживачів, технології забезпечення
програми (проекту), взаємодія різних об’єктів програми (проекту) між собою, очікуване операційне середовище
використання (експлуатування) виробу ОВТ та потрібний рівень цілісності.
Під час розроблення пункту потрібно ураховувати всі обмеження, які можуть впливати на виконання процесів ЖЦ
виробу ОВТ згідно з ДСТУ В 15.003.
У цьому пункті також має бути опис усіх міркувань щодо сфери (варіантів) застосування чи цілей, які буде вилучено
з програми (проекту) чи кінцевого виробу ОВТ.
Пункт розробляють з урахуванням вимог щодо процесу планування програми (проекту) згідно 3 6.4.1.2 ДСТУ В
15.003.
6.3.1.3 У пункті «1.1.3 Об’єкти постачання програми (проекту)» мають бути перераховані кінцеві вироби ОВТ
(дослідні зразки виробу ОВТ, серійні вироби ОВТ, інші предмети закупівлі або постачання згідно з [11]), які буде
поставлено замовнику, дати та місця їх постачання, обсяг поставки (кількість виробів ОВТ/предметів постачання),
потрібний для виконання умов контракту (договору) за програмою (проектом).
Крім того, у цьому пункті мають бути визначені засоби доставлення/транспортування та спеціальні інструкції
(вказівки, вимоги) щодо транспортування, маркування, пакуваннята поводження. Надалі ці спеціальні інструкції
(вказівки, вимоги) можуть бути використані для розроблення інструкцій експлуатаційних спеціальних згідно з
ДСТУ В 15.501, які долучають до складу експлуатаційних (конструкторських) документів (далі — ЕД) на виріб
ОВТ.
Перелік кінцевих виробів ОВТ програми (проекту) можна увести до ПКПП безпосередньо чи через посилання на
зовнішній документ, наприклад, на перелік вимог контракту (договору) чи перелік складових частин виробу ОВТ. У
цьому пункті потрібно також вказати усі вироби ОВТ (моделі, макети, експериментальні та дослідні зразки, іншу
науково-технічну продукцію), чи дані, що надають замовнику в рамках програми (проекту), як результати виконання
етапу (фази) стадії ЖЦ, наприклад, це можуть бути результати однієї фази програми (проекту), які використовують у
наступній фазі, або дані отримані в результаті виконання певного процесу (згідно з ДСТУ В 15.003).
Пункт розробляють з урахуванням вимог до процесів закупівлі і постачання згідно з 6.2.1 та 6.2.2 ДСТУ В 15.003.
6.3.1.4 У пункті «1.1.4 Виклад календарного плану та бюджету» має бути подано стислий опис (дані) про
календарний план (графік) та бюджет програми (проекту). Рівень докладності, зазвичай, обмежують переліком
основних заходів (за розділами ПКПП) і процесів підтримування, наприклад, лише для верхнього рівня структури
класифікації робіт (WBS-структури програми (проекту)). У пункті також мають бути подробиці оплати робіт
(наприклад, за етапами) та графіків їхнього виконання.
6.3.2 У підрозділі «1.2 Розвиток плану» визначають наміри (вимоги) щодо планових і позапланових коригувань
ПКПП. Потрібно визначити способи і засоби розповсюдження змін до ПКПП для всіх учасників програми (проекту)
(заінтересованих сторін) (див. також ДСТУ В 15.902).
Підрозділ розробляють з урахуванням вимог до процесу планування програми (проекту) згідно 3 6.4.1 ДСТУ В
15.003.
У підрозділі також визначають механізми для розміщення первісної версії ПКПП під керування конфігурацією та
подальшими змінами.
6.3.3 У розділі «2 Посилання» має бути зазначено повний перелік усіх документів (закони, інші нормативно-правові
акти, стандарти тощо) та інших джерел інформації, на які є посилання у ПКПП. Кожен документ ідентифікують за
назвою, ідентифікаційним (міжнародним стандартним) номером, індексом, датою, автором, адресним посиланням
для електронного доступу та видавцем. Інші джерела інформації, такі як електронні файли, ідентифікують з
використанням унікальних ідентифікаторів — датою і номером версії.
Будь-який відхил від вимог документів та інших джерел інформації, на які є посилання у ПКПП, має бути
визначений та обґрунтований.
6.3.4 У розділі «З Терміни та визначення понять» наводять терміни та їх визначення (або посилання на документи,
що їх містять), а також скорочення, потрібні для правильного розуміння ПКПП. Терміни та їх визначення цього
розділу надалі використовують під час розробляння інших документів програми (проекту), наприклад, у ТТЗ на
НДР, ТТЗ на ДКР, ЕД тощо. Під час розроблення ПКПП потрібно запобігати таких мовних явищ як омонімія та
синонімія і використовувати переважно застан- дартизовані терміни з посиланнями на термінологічні джерела
(стандарти). Термінологічні джерела (стандарти) вказують у розділі «2 Посилання».
6.3.5 Розділ «4 Контекст програми (проекту)».
6.3.5.1 У підрозділі «4.1 Модель процесу» має бути або посилання на процес керування моделлюЖЦ (згідно з 6.3.1
ДСТУ В 15.003) або визначення взаємозв’язків між основними заходами за програмою (проектом) і допоміжними
процесами програми (проекту). Взаємозв’язки визначають розгляданням потоків інформації та дій, пов’язаних із
розробленням виробу ОВТ, планом виробництва виробів ОВТ, спланованих експертиз (аналізів, аудитів), основних
фаз (етапів) робіт (стадій ЖЦ) та їхніх результатів, поставок виробів ОВТ та погоджень, що відбуваються у програмі
(проекті).
Крім того, у підрозділі зазначають політики, стратегії, стандарти і процедури (процеси), що регулюють розроблення
(модернізацію, модифікацію), виробництво, використання (експлуатування) та підтримування виробу ОВТ.
Модель процесу для програми (проекту) має містити процедури ініціювання програми (проекту) та її (його)
завершення. Для опису моделі процесу можна застосовувати комбінації графічних і текстових позначень. У цьому
підрозділі зазначають будь-яке адаптування типової моделі процесу для програми (проект), що розроблюють
(вимоги до моделі типового процесу згідно з 5.3 ДСТУ В 15.003).
Підрозділ розробляють з урахуванням вимог до процесу керування портфоліо та процесу планування програми
(проекту) згідно з 6.3.3 та 6.4.1 ДСТУ В 15.003.
6.3.5.2 У підрозділі «4.2 План поліпшення процесу» має бути або посилання на процес керування моделлю ЖЦ
(див. 6.3.1 ДСТУ В 15.003), або плани періодичного оцінювання програми (проекту) (див. також 6.4.2 ДСТУ В
15.003), визначення сфер для поліпшення й упровадження планів поліпшення. План поліпшення процесу тісно
пов’язують з планом (планами) щодо вирішення проблем, наприклад, аналіз першопричини повторюваних проблем
може привести до простого поліпшення процесу, що, у свою чергу, надає можливість скоротити перероблення
упродовж решти програми (проекту).
План поліпшення до його реалізації має бути проаналізовано, щоб визначити ті процеси, які можна поліпшити без
серйозних доробок поточної програми (проекту) та визначити такі процеси, які найкращим способом можна
поліпшити на організаційному рівні.
Підрозділ розробляють з урахуванням вимог до процесів організаційного забезпечення програми (проекту) та

процесів програми (проекту) згідно з 6.3 та 6.4 ДСТУ В 15.003, що стосуються оцінювання та поліпшення програми
(проекту) та її (його) процесів.
6.3.5.3 У підрозділі «4.3 План керування інфраструктурою» має бути визначено план заходів для встановлювання,
підтримування та ліквідації інфраструктури, потрібної для всіх учасників програми (проекту). Під час розробляння
плану керування інфраструктурою та внесення до нього змін ураховують вимоги щодо інфраструктури для:
— виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та випробувань згідно з ДСТУ В-П 15.101,

ДСТУ В-П 15.103, ДСТУ В-П 15.201, ГОСТ В 15.210;
— виробництва (зняття з виробництва) виробу ОВТ та матеріалів згідно з ДСТУ В 15.108, ДСТУ В-П 15.301, ДСТУ
В-П 15.801 та ДСТУ В 15.802;
— використання (експлуатування) виробів ОВТ згідно з ДСТУ В 15.502;
— зінтегрованої логістичної підтримки (далі — ЗЛП) згідно з ДСТУ В-П 15.005 (зокрема й ремонтування згідно з
ДСТУ В-П 15.602);
— вилучення виробу ОВТ згідно з ДСТУ В-П 15.803;
— керування документами згідно з ДСТУ В 15.902.
Підрозділ розробляють з урахуванням вимог до процесу керування інфраструктурою згідно з 6.3.2 ДСТУ В 15.003.
6.3.5.4 У підрозділі «4.4 Методи, інструменти та методики» має бути посилання на процес керування моделлю ЖЦ
(згідно з 6.3.1 ДСТУ В 15.003) та визначення методології розробляння, програмних засобів, мов програмування,
умовних позначень, а також всіх інструментів й методик, які буде використано для дослідження, проектування та
побудови конструкції, випробовування, інтеграції (імплементації), оцінювання, документування, виробництва,
постачання, модернізації (модифікування), використання (експлуатування), підтримування виробу ОВТ та
визначання вартості його ЖЦ упродовж програми (проекту).
6.3.5.5 У підрозділі «4.5 План приймання (виробу ОВТ)» має бути визначено план приймання замовником виробів
ОВТ та засобів їхнього підтримування, вироблених (закуплених) за програмою (проектом). У цьому плані
зазначають об’єктивні критерії (умови) для приймання виробів ОВТ та документи, що підписують уповноважені
представники розробника (виробника, постачальника) та замовника (споживача).
У плані приймання зазначають всі технічні процедури, методи або засоби (інструменти), потрібні для приймання
виробів ОВТ. Також, у плані мають бути визначені методи приймання, такі як випробування, перевіряння
(контролювання), демонстрування, аналізування, аудити, експертизи тощо.
Підрозділ розробляють з урахуванням вимог до процесів закупівлі і постачання згідно з 6.2.1 та 6.2.2 ДСТУ В
15.003.
6.3.5.6 У підрозділі «4.6 Організування програми (проекту)» визначають інтерфейси (взаємодії) з суб’єктами та
об’єктами (організаційними одиницями), які є зовнішніми відносно програми (проекту), а також описують
внутрішню організаційну структуру програми (проекту), визначають ролі й обов’язки сторін щодо програми
(проекту).
Примітка. Організаційна структура програми (проекту) — сукупність взаємопов’язаних структур (органів)

керування та персоналу на різних рівнях керування для успішного виконання програми (проекту). Створення
організаційної структури передбачає розподіл та групування завдань програми (проекту), їхніх виконавців,
встановлення взаємопідпорядкованості й координації структур, поділ робіт залежно від спеціалізації персоналу.
Інтерфейси розробляють з урахуванням вимог до процесу портфоліо, процесу планування програми (проекту),
процесу керування простежуваністю, процесу визначання вимог до виробу ОВТ, процесу системного аналізування,
процесу імплементації та інтеграції, процесу логістичної підтримки (технічного обслуговування і ремонтування) та
процесу вилучення згідно з 6.3.3, 6.4.1, 6.4.9, 6.5.3, 6.5.6, 6.5.7, 6.5.12 та 6.5.13 ДСТУ В 15.003.
6.3.5.6.1 У пункті «4.6.1 Зовнішні інтерфейси» надають опис організаційних меж між програмою (проектом) і
зовнішніми суб’єктами (об’єктами). Опис має охоплювати (але не бути обмеженим цим): головну організацію
замовника, організації виконавців робіт (субпідрядні організації), зовнішніх постачальників й інші організаційні
підрозділи, які взаємодіють з програмою (проектом).
Щоб відобразити зовнішні інтерфейси програми (проекту) можна використовувати такі способи представлення, як
організаційні схеми та діаграми.
6.3.5.6.2 У пункті «4.6.2 Внутрішні інтерфейси» має бути опис внутрішньої структури організації програми
(проекту), який охоплює інтерфейси між всіма внутрішніми суб’єктами (об’єктами) програми (проекту).
Крім того, у підпункті має бути зазначено організаційні інтерфейси між проектними й організаційними структурами
(підрозділами), які забезпечують підтримування процесів керування конфігурацією, гарантування якості, верифікації
та валідації (див. 6.4.5, 6.4.8, 6.5.8 та 6.5.9 ДСТУ В 15.003).
Щоб відобразити внутрішні інтерфейси програми (проекту) також використовують організаційні схеми та діаграми.
Для відображення чинних повноважень, відповідальності та зв’язків у межах програми (проекту) застосовують лінії
на графічному зображенні організаційної структури та/чи діаграми.
6.3.5.6.3 У пункті «4.6.3 Повноваження й обов’язки» мають бути установлені основні процеси згідно з ДСТУ В
15.003, а також визначені організаційні одиниці (підрозділи) заінтересованих сторін, які відповідають за них. Для
зображення повноважень і обов’язків у межах програми (проекту) у пункті можна застосувати табличну чи
матричну форму: процеси — організаційні одиниці (підрозділи).
6.3.6 У розділі «5 Планування програми (проекту)» для програми (проекту) визначають зміст процесу планування
та процесу оцінювання та контролювання (див. 6.4.1 та 6.4.2 ДСТУ В 15.003).
Цей розділ узгоджують зі сферою застосування програми (проекту) (див. 6.3.1.1) і він має містити плани ініціювання
проекту, плани роботи за програмою (проектом), плани закупівель і постачання, плани оцінювання та
контролювання програми (проекту), а також план продажу (наприклад, якщо кінцевою метою програми (проекту) є
продаж виробів ОВТ).
6.3.6.1 У підрозділі «5.1 Ініціювання програми (проекту)» має бути визначено подробиці для оцінювання сфери
застосування програми (проекту), необхідного штатного розпису (потреб щодо комплектування персоналом), плану
придбання ресурсів для підтримування учасників програми (проекту) та плану навчання персоналу. Залежно від
масштабу та сфери застосування програми (проекту), всі ці плани можуть бути розроблені як самостійні документи
або долучені як розділи в інші плани (у цьому разі у пунктах цього підрозділу ПКПП надають посилання на такі
плани).
Підрозділ також має містити опис процедур активування і завершення програми (проекту) (див. також процес
планування програми (проекту) згідно з 6.4.1 ДСТУ В 15.003).
6.3.6.1.1 У пункті «5.1.1 Оцінювання плану» має бути визначено вартість (бюджет) і строки (календарний план)
реалізації програми (проекту), а також методи, інструменти та методики, що потрібні для оцінювання вартості
(бюджету) програми (проекту), визначання строків, потреб в ресурсах і пов’язаних з ними рівнів пріоритетності.
Крім того, визначають базову лінію оцінювання. У пункті мають бути також визначені методи, інструменти та
методики (див. також ДСТУ В-П 15.007), які періодично застосовуватимуть для переоцінювання вартості, строків
(календарного плану) і ресурсів, потрібних для завершення програми (проекту). Переоцінювання можна робити
щомісячно чи з іншою періодичністю. Переоцінювання може бути потрібним, наприклад, наприкінці важливих
етапів (фаз) стадій програми (проекту) (ЖЦ виробу ОВТ) зі сторони замовника.
Пункт розробляють з урахуванням вимог до процесу оцінювання та контролювання програми (проекту) згідно з
6.4.2 ДСТУ В 15.003.
6.3.6.1.2 У пункті «5.1.2 План щодо персоналу» має бути визначено штатну кількість персоналу з необхідним
рівнем кваліфікації, етапи (фази) програми (проекту), на яких потрібна певна кількість персоналу з певними
знаннями та/чи навичками, а також тривалість такої потреби. У пункті також визначають джерела персоналу,
наприклад, внутрішні переміщення фахівців, наймання співробітників чи контракт (договір) (якщо залучають
персонал з інших компаній, фірм). Якщо до офісу керування програмою (проектом) вводять персонал з інших
компаній чи фірм, то у цьому пункті наводять інформацію про те, як це уведення буде досягнуто.
Щоб відобразити розподіл персоналу згідно з штатним розписом за рівнями кваліфікації, за етапами (фазами)
програми (проекту), а також взаємозв’язки між ними, можна використовувати ресурсні діаграми Ґанта, гістограми
ресурсів, зведені таблиці.
Під час розробляння цього пункту ПКПП враховують вимоги до процесу керування людськими ресурсами згідно з
6.3.4 ДСТУ В 15.003.
6.3.6.1.3 У пункті «5.1.3 План закупівлі програмних (проектних) ресурсів» (в доповнення до потреб у персоналі)
має бути визначено план придбання та вивільнення ресурсів, потрібних для успішного завершення програми
(проекту). План закупівлі програмних (проектних) ресурсів має містити опис процесу закупівлі ресурсів і процесу їх
вивільнення, зокрема й розподіл обов’язків за всіма аспектами придбання ресурсів. План має охоплювати, але не
бути обмеженим цим, плани закупівель (постачання) і вивільнення матеріальних засобів (комплектувальних виробів,
засобів підтримування, матеріалів, засобів випробовування, комп’ютерної техніки, програмних засобів та іншого
устаткован- ня), навчання, сервісні контракти, транспортування, інфраструктуру (споруди, будівлі, майданчики
тощо), адміністративні служби та обслуговування. План має визначати точки в календарному плані програми
(проекту), якщо будуть потрібні ті чи інші заходи щодо закупівлі (постачання) та вивільнення ресурсів. Визначають
обмеження щодо закупівлі (постачання) необхідних ресурсів (за наявності).
Цей пункт може бути розширений додатковими підпунктами виду 5.1.3.x, щоб викласти плани закупівлі для різних
типів ресурсів, які треба придбати.
Пункт розробляють з урахуванням вимог до процесу керування інфраструктурою та процесу планування програми
(проекту) згідно з 6.3.2 та 6.4.1 ДСТУ В 15.003.
6.3.6.1.4 У пункті «5.1.4 План навчання персоналу програми (проекту)» визначають такий план навчання, який
гарантує достатню кількість персоналу необхідного рівня кваліфікації для успішного ведення програми (проекту).
Графік навчання має охопити види навчання, що має бути проведено, кількість персоналу, що навчатиметься, вхідні
й вихідні критерії навчання та методи навчання, наприклад, лекції, консультації, наставництво або навчання за
допомогою комп’ютера.
План навчання має передбачати (за потреби) можливість набуття персоналом технічних та управлінських навичок.
Якщо персонал від деяких суб’єктів програми (проекту) (наприклад, від зовнішніх організацій, підприємств
виробника, фірм-постачальників) має увійти як частина до офісу керування програмою (проектом), то у цьому
пункті також визначають навчання, що надаватиметься і для цього персоналу.
Під час розробляння цього пункту ПКПП враховують вимоги до процесу керування людськими ресурсами згідно з
6.3.4 ДСТУ В 15.003.
6.3.6.2 У підрозділі «5.2 Плани роботи за програмою (проектом)» має бути визначено виробничу діяльність
(науково-дослідницьку, проектувальну, інші види діяльності), календарний план, ресурси, бюджет і подробиці
закупівель (постачання) для програми (проекту).
6.3.6.2.1 У пункті «5.2.1 Виробнича діяльність» визначають різні види робіт (діяльності), які має бути виконано у
програмі (проекті). Для відображення видів робіт з виробничої діяльності (далі — робіт) і взаємин між ними
необхідно використовувати структурне розбиття робіт (WBS-структуру).
Виробничу діяльність треба аналізувати до рівня, який дає змогу розкрити всі чинники ризику програми (проекту) і
забезпечує коректні оцінки вимог до ресурсів та тривалості для кожного етапу робіт.
Щоб визначити для кожного етапу робіт такі критичні чинники як потрібні ресурси, передбачувану тривалість,
вироби ОВТ, які треба розробити, критерії для їх приймання, попередні і наступні дії, треба застосовувати робочі
пакети. Рівень розподілення для різних видів робіт у WBS-структурі може відрізнятися залежно від таких чинників,
як вимоги щодо якості, знання роботи та новизна використовуваної технології.
6.3.6.2.2 У підпункті «5.2.2 Календарний план» наводять сплановані взаємозв’язки між етапами робіт, фазами та
стадіями ЖЦ, у такий спосіб, який відображає упорядкування за часом послідовних робіт і показує можливості для
проведення паралельних робіт. Будь-які обмеження на планування конкретних робіт, спричинених зовнішніми щодо
програми (проекту) чинниками, мають бути зазначені у календарному плані. Календарний план має містити
достатню кількість контрольних точок, в яких можна оцінити досягнення за об’єктивними показниками, сферу
використання і якість виготовлених виробів ОВТ (наприклад, після виконання етапів робіт (фаз, стадій), що
передують контрольним точкам).
Для відображення календарного плану, графіків програми (проекту) та їхніх взаємозв’язків використовують
поетапні графіки, діаграми з контрольними точками, переліки етапів робіт, діаграми Ґанта, мережеві графіки,
критичні мережеві шляхи та метод PERT (program/project evaluation and review technique). Якщо було розроблено
WBS-структуру програми (проекту) згідно з [16], то її беруть за основу під час складання мережних графіків.
Підпункт розробляють з урахуванням вимог до процесів згідно з ДСТУ В 15.003, виконання яких передбачає певні
контрольні точки.
6.3.6.2.3 У пункті «5.2.3 Розподіл ресурсів» має бути наведено подробиці щодо ресурсів, що виділяють для кожного
основного виду робіт відповідно до структури розподілу робіт програми (проекту) (WBS-структури). До ресурсів
для кожного виду робіт також долучають кількість потрібного персоналу та зазначають рівні його кваліфікації.
Розподіл ресурсів може охоплювати, за потреби, персонал з рівнем кваліфікації разом з чинниками, такими як
обчислювальні ресурси, програмні засоби, випробовування та засоби моделювання, а також адміністративну
підтримку. Для кожного типу ресурсу кожного виду робіт має бути передбачено окремий рядок (підпункт ПКПП).
Зведені потреби у ресурсах для різних видів робіт мають бути зібрані з робочих пакетів структури розподілу робіт
(WBS-структури) і подані у вигляді таблиці.
6.3.6.2.4 У пункті «5.2.4 Бюджетні асигнування» має бути наведено докладний розподіл потрібних бюджетних
асигнувань для кожного основного виду робіт відповідно до структури розподілу робіт програми (проекту) (WBS-
структури).
Бюджет також має містити розрахункову вартість роботи персоналу і може враховувати, за потреби, витрати на
відрядження, зустрічі, використання обчислювальних і комунікаційних ресурсів, програмних засобів, засобів
моделювання, на проведення випробувань, експертиз (аналізів, аудитів), а також на адміністративні послуги.
У бюджеті кожного основного виду роботи для кожного типу ресурсу треба передбачити окремий підпункт (рядок).
Бюджет виробничої діяльності можна розробляти як зведену відомість у вигляді таблиці.
Бюджет визначають з урахуванням оцінок вартості ЖЦ згідно з ДСТУ В-П 15.007. Всі бюджетні витрати можна
подавати у вигляді узагальненої структури розподілу витрат згідно з ДСТУ В-П 15.007.
6.3.6.2.5 У пункті «5.2.5 План закупівель» має бути перелічено предмети закупівлі (вироби ОВТ, їхні складові
частини (комплектувальні вироби), засоби підтримування, матеріали тощо) і послуги, які будуть придбані для
програми (проекту), і вказано, як їх буде отримано.
У пункті визначають типи контрактів (договорів), які буде укладено, хто проводитиме закупівлі, джерела типових
документів щодо закупівель згідно з [9], терміни отримання кожного предмету закупівлі та/чи послуги, а також
строки, потрібні для проведення процесу закупівель. Цей пункт ПКПП розробляють з урахуванням вимог до
процесів закупівлі та постачання (згідно 6.2.1 та 6.2.2 ДСТУ В 15.003), а також особливостей ЗЛП під час закупівлі
готових виробів ОВТ згідно з додатком В ДСТУ В-П 15.005.
6.3.7 У розділі «6 Оцінювання та контролювання програми (проекту)» мають бути визначені процедури,
потрібні для оцінювання і контролювання (керування) вимог (вимогами) до виробу ОВТ, сфери застосування
програми (проекту), строків (календарного плану), бюджету й ресурсів, якості та своєчасності придбаних від
субпідрядників (виробників, постачальників, співвиконавців робіт) предметів постачання, а також якості процесів і
виробів ОВТ.
Усі елементи плану оцінювання і контролювання програми (проекту) мають відповідати стратегіям, політикам,
стандартам та процедурам щодо оцінювання, контролювання та керування програми (проекту), а також вимогам усіх
контрактів (договорів) щодо оцінювання, контролювання та керування програми (проекту).
Під час розроблення цього розділу ПКПП враховують вимоги до процесу оцінювання та контролювання програми
(проекту), процесів верифікації та валідації згідно з 6.4.2, 6.5.8 та 6.5.9 ДСТУ В 15.003.
6.3.7.1 У пункті «6.1 План керування технічними вимогами» визначають механізми керування оцінюванням,
звітуванням та коригуванням (змінами) тактико-технічних (технічних) вимог до виробу ОВТ. У пункті має бути
також визначено механізми, якими можна оцінювати вплив зміни тактико-технічних (технічних) вимог на сферу
застосування та якість виробу ОВТ, а також вплив зміни цих вимог на строки (календарний план) програми
(проекту), її бюджет, ресурси, ризики і ЖЦ виробу ОВТ. Методики, які можна застосувати для керування технічними
вимогами, охоплюють простежуваність, макетування, моделювання, створення експериментальних та дослідних
зразків виробу ОВТ, аналізування впливів та реакцій на них.
Під час розроблення цього пункту ПКПП враховують вимоги до процесу визначення потреб і вимог заінтересованих
сторін та процесу визначення вимог до виробу ОВТ згідно з 6.5.2 та 6.5.3 ДСТУ В 15.003.
6.3.7.2 У пункті «6.2 План керування змінами сфери застосування» має бути описано, як виявити діяльність, що
не належить до сфери застосування програми (проекту) та яких заходів треба вжити, щоб з’ясувати, що така
діяльність потрібна (якщо її виявлено). Подробиці щодо визначення сфери застосування програми (проекту) згідно з
ДСТУ ISO/IEC TR 19759. Зміни сфери застосування не мають впливати на досягнення потрібних військових
спроможностей.
6.3.7.3 У пункті «6.3 Керування календарним планом» має бути визначено механізми:
— для оцінювання (керування) просування(м) робіт по контрольних точках (по завершенню основних і другорядних
етапів робіт) календарного плану програми (проекту) з оптимістичної та песимістичної точки зору;
— для порівняння фактичного просування робіт із запланованим та виконання коригувальних дій, якщо фактичне
просування робіт не відповідає запланованому.
Менеджер програми (проекту) має для цих заходів застосувати метод «освоєного обсягу». У плані керування
календарним планом визначають методи та інструменти для оцінювання та контролювання просування робіт за
календарним планом. Результати виконання спланованих етапів робіт оцінюють з використанням об’єктивних
критеріїв оцінювання обсягу та якості робіт, що мають бути завершені на кожному етапі.
Пункт розроблюють з урахуванням процесів програми (проекту) згідно з 6.4 ДСТУ В 15.003.
6.3.7.4 У пункті «6.4 План керування бюджетом» має бути визначено механізми керування для оцінювання
вартості виконаних робіт (ЖЦ виробу ОВТ), щоб порівняти заплановану (бюджетну) вартість з реальною та
виконати відповідні коригувальні дії, якщо фактична вартість не відповідає бюджетній вартості.
У плані керування бюджетом мають бути визначені інтервали, через які опрацьовують фінансові звіти, а також
методи й інструменти для керування бюджетом.
План керування бюджетом має містити контрольні точки (зазвичай, наприкінці етапів робіт), на яких можна оцінити
результати (обсяг та якість) робіт з використанням об’єктивних показників.
Для звітування щодо виконання бюджету програми (проекту) та календарного плану, просування робіт і вартості
завершених робіт треба застосовувати метод «освоєного обсягу».
Під час розроблення пункту ураховують вимоги до процесу керування вартістю ЖЦ виробу ОВТ згідно з 6.4.10
ДСТУ В 15.003 та вимоги щодо оцінювання вартості ЖЦ згідно з ДСТУ В-П 15.007.
6.3.7.5 У пункті «6.5 План керування якістю» має бути визначено політику, цілі, стандарти і процедури у сфері
якості, механізми для впровадження системи керування якістю, оцінювання та контролювання якості виробничих
(технологічних) процесів і готових (кінцевих) виробів ОВТ. План керування якістю має містити положення для
оцінювання і контролювання всіх учасників програми (проекту). Механізми контролювання якості можуть
охоплювати гарантування якості виробничих та інших процесів, верифікацію та валідацію, спільні огляди
(перевіряння), ризики, аудити та оцінювання процесів.
Під час розроблення плану керування якістю враховують вимоги до процесу керування якістю, процесу
гарантування якості, процесів верифікації та валідації, процесу керування ризиками (згідно з 6.3.6, 6.4.8, 6.5.8, 6.5.9
та 6.4.4 ДСТУ В 15.003), а також до систем керування якістю згідно з ДСТУ EN 9137.
6.3.7.6 Пункт «6.6 План керування субпідрядниками» має містити плани відбирання та керування усіма
субпідрядниками, які можуть надавати (розробляти, виробляти, постачати) вироби ОВТ, складові частини,
комплектувальні вироби та інші предмети постачання для програми (проекту). Має бути визначено критерії для
відбирання субпідрядників.
Кожний субпідряд розглядають як окремий проект і тому розроблюють план керування проектом для кожного
субпідряду (наприклад, згідно з 5.2) із застосуванням вимог цього стандарту. Ці плани мають містити розділи,
пункти (підпункти), потрібні для забезпечення успішного виконання кожного субпідряду.
Зокрема, план керування проектом кожного субпідрядника має охоплювати керування технічними вимогами,
моніторинг технічного прогресу, керування календарним планом і бюджетом, критерії (вимоги щодо) приймання
виробів ОВТ та предметів постачання, робіт, гарантії якості, а також процеси оцінювання та контролювання,
керування ризиками (згідно з 6.4.2 та 6.4.4 ДСТУ В 15.003).
Щоб забезпечити успішне завершення субпідряду, можливе додавання додаткових елементів до плану керування
проектом (розділами, пунктами, підпунктами). Також, має бути наведена інформація про контракт (договір) щодо
субпідряду та про генерального підрядника (субпідрядника).
6.3.7.7 Пункт «6.7 План закриття програми (проекту)» має містити всі плани, потрібні для забезпечення
упорядкованого закриття програми (проекту). Елементами плану закриття мають бути план перевлаштування
персоналу, план архівування матеріалів програми (проекту), а також підготовка підсумкових звітів учасниками
програми (проекту) з висновками щодо досягнення програмних (проектних) цілей та подальшого використання
отриманого досвіду.
Під час розроблення цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до процесу вилучання (згідно з 6.5.13 ДСТУ В
15.003 та ДСТУ В-П 15.803).
6.3.8 Розділ «7 Постачання виробів ОВТ» має містити плани щодо постачання виробів ОВТ, які будуть виробляти
чи закуповувати в рамках програми (проекту). У планах визначають спосіб постачання, потрібні потоки інформації,
яка є внутрішньої відносно програми (проекту), так і до всіх зовнішніх організацій, що залучають для
підтримування постачання, пакування, зберігання і транспортування виробів ОВТ, та плани самого постачання, а
також всю технічну документацію, пов’язану із замовником (споживачем), наприклад, настанови щодо
експлуатування, технічного обслуговування та навчальні матеріали згідно з ДСТУ В 15.501.
Під час розроблення цього розділу ПКПП враховують вимоги до процесу постачання (згідно 3 6.2.2 ДСТУ В
15.003).
6.3.9 Розділ «8 Плани для процесів підтримування» має містити плани щодо процесів підтримування програми
(проекту) упродовж її існування. Ці плани мають містити, але не обмежуватись цим, нагляд за програмою
(проектом) та її робочим середовищем, керування прийняттям рішень, керування ризиками, конфігурацією,
інформацією, гарантування якості та вимірювання (див. також 6.4.3, 6.4.4, 6.4.5, 6.4.6, 6.4.7 та 6.4.8 ДСТУ В 15.003).
Плани розробляють з рівнем докладності, яка забезпечує їхню узгодженість з іншими пунктами й підпунктами
ПКПП. Зокрема, мають бути зазначені функції, обов’язки, повноваження, календарний план, бюджет, потреби в
ресурсах, чинники ризиків та результати для кожного процесу підтримування.
Типи і зміст потрібних процесів підтримування можуть змінюватись від проекту до проекту (наприклад для
програми), проте якщо будь-якого із вказаних вище планів немає, треба чітко обґрунтовувати це в кожному плані
керування проектом, який його не містить. Плани щодо процесів підтримування можна увести безпосередньо до
ПКПП або через посилання на інші плани.
6.3.9.1 У підрозділі «8.1 Нагляд за програмою (проектом) і робочим середовищем» визначають, у який спосіб
менеджер програми (проекту) забезпечує виконання щоденних (поточних) інструкцій (завдань), керування
персоналом та його дисципліну, а також допомагає учасникам програми (проекту) виконувати покладені на них
обов’язки. Менеджер програми (проекту) має створити робоче середовище, у якому персонал програми (проекту)
може працювати разом для досягнення спільних цілей програми (проекту), забезпечено вільний і своєчасний обмін
достовірною інформацією серед учасників програми (проекту) і надано повноваження персоналу програми
(проекту) приймати рішення і витрачати ресурси в межах визначених повноважень (функцій) та обмежень.
Менеджер програми (проекту) має встановити цілі роботи як для команд (робочих груп), так і для окремих
співробітників (менеджерів за напрямками робіт), а також заохочувати конструктивні думки і допомагати
вирішувати можливі конфлікти.
6.3.9.2 У підрозділі «8.2 Керування прийняттям рішень» мають бути визначені категорії рішень, які засновані на
обставинах і потребах їх прийняття, а також схема їх категоризації (схема класифікації рішень за категоріями). Для
керування рішеннями формують стратегію керування рішеннями для кожної категорії рішень і визначають способи
залучання всіх заінтересованих сторін у кожній стратегії.
У підрозділі також має бути визначено бажані результати стратегій і вимірні критерії успіху для оцінювання
результатів.
У підрозділі визначають метод(и) для відстежування, аналізування та оцінювання результатів і для надання
потрібної інформації для документування та звітності відповідно до підрозділу «8.5 Керування інформацією»
ПКПП.
Необхідність прийняття рішень може виникнути в результаті оцінювання ефективності, технічних компромісів, заяв
про проблеми з програмними та/чи апаратними засобами, що потребують вирішення, невідкладних дій у відповідь
на перевищення прийнятного порогу ризику, можливості чи схвалення переведення програми (проекту) на
наступній етап (фазу, стадію) ЖЦ.
Під час розроблення цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до процесу керування прийняттям рішень (згідно з
6.4.3 ДСТУ В 15.003).
6.3.9.3 Підрозділ «8.3 Керування ризиками» має містити план керування ризиками для ідентифікування,
аналізування та розподілу пріоритетів щодо чинників ризиків програми (проекту).
У підрозділі також має бути опис процедур планування за непередбачуваних обставин і методів для відстежування
різних чинників ризиків, оцінювання змін рівнів чинників ризиків і реагування на ці зміни.
План керування ризиками має також визначити плани відносно аналізування вихідних чинників ризиків, їх
безперервного ідентифікування, аналізування та реагування на ризики упродовж ЖЦ програми (проекту) (виробу
ОВТ).
У плані має бути описано заходи щодо керування ризиками, процедури та строки виконання цих заходів, вимоги до
документації та звітності, визначено суб’єкти та персонал, відповідальні за виконання конкретних заходів і процедур
щодо виявлення ризиків, а також статус ризиків поміж суб’єктами (замовником, розробниками, виробниками,
постачальникам, субпідрядниками та ін.). Чинники ризиків, які мають бути розглянуто, охоплюють ризики у
відносинах замовник (споживач) — розробник (виробник, постачальник), контрактні (договірні) ризики,
технологічні ризики, ризики, що спричинені обсягом випуску і складністю виробу ОВТ, ризики в розробленні та
робочому середовищі програми (проекту), ризики щодо комплектування та утримання (звільнення) персоналу та
рівня його кваліфікації, ризики щодо бюджету і строків фінансування (виконання календарного плану) та ризики
щодо приймання (неприймання) виробів ОВТ замовником (споживачем).
Під час розроблення цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до процесу керування ризиками згідно з 6.4.4
ДСТУ В 15.003, ВСТ 01.054.001 [17] та ДСТУ ISO/IEC 16085.
6.3.9.4 Підрозділ «8.4 Керування конфігурацією» має містити план керування конфігурацією виробу ОВТ в рамках
програми (проекту), який містить методи, застосовні для ідентифікування конфігурації, контролювання, обліку,
оцінювання і керування станом конфігурації.
Механізми керування конфігурації також доцільно застосовувати до конфігурації програми (проекту).
Структура плану керування конфігурацією виробу ОВТ — згідно з ДСТУ В 15.006.
У підрозділі також має бути опис процесу керування конфігурацією (див. 6.4.5 ДСТУ В 15.003 та ДСТУ В 15.006),
який охоплює процедури ініціалізації етапів робіт щодо керування конфігурацією, збирання, реєстрування і
аналізування запитів щодо змін, процедури керування змінами, відстежування змін в конфігурації, процедури
врахування інтересів сторін та їхнього інформування.
План керування конфігурацією і процедури мають забезпечувати керування вимогами до виробу ОВТ, його
складових частин (комплектувальних виробів) та засобів підтримування. Для ефективності процесу керування
конфігурацією його треба підтримувати одним чи кількома автоматизованими засобами (системами) керування
(наприклад, автоматизована система обліку стану конфігурації).
Під час розроблення цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до процесу керування конфігурацією згідно з 6.4.5
ДСТУ В 15.003, ДСТУ В 15.006 та ДСТУ ISO 10007.
6.3.9.5 Підрозділ «8.5 Керування інформацією» має містити стратегію та плани відносно того, якою інформацією у
програмі (проекті) потрібно керувати, форми надання такої інформації, хто відповідає за різні категорії цієї
інформації, як її має бути обліковано (зареєстровано), записано, збережено (архівовано), надано (обмежено) до неї
доступ уповноваженим особам і видалено (знищено), якщо потрібно.
До цього підрозділу також долучають плани захисту інформації для всіх учасників програми (проекту), які
розроблюють відповідно до [6], [7], [8].
Під час розроблення цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до процесу керування інформацією згідно з 6.4.6
ДСТУ В 15.003 та ДСТУ В 15.902.
Положення підрозділу «8.5 Керування інформацією» ПКПП в однаковій мірі стосуються і технічної документації
на вироби ОВТ та засоби підтримування, що розроблюють (закуповують) у рамках програми (проекту).
6.3.9.5.1 Пункт «8.5.1 Документація» має містити план документування програми (проекту) і містити плани
відносно всіх результатів програми (проекту) — виробів ОВТ, складових частин (комплектувальних виробів),
засобів підтримування, що створюють в рамках програми (проекту) незалежно від того, підлягають вони
постачанню замовнику (споживачу) чи ні. У плані документування програми (проекту) визначають уповноважених
осіб (суб’єктів), що відповідатиме за забезпечення вихідною інформацією, розроблення, розповсюдження та розгляд
різних документів.
До плану документування відносно виробів ОВТ, що не підлягатимуть постачанню (макети, моделі, дослідні зразки)
можуть бути долучені розділи щодо технічних специфікацій, робочої конструкторської документації, матриці
простежуваності, програм і методик випробувань, звітної науково-технічної документації, спільних рішень,
протоколів нарад тощо.
До плану документування відносно виробів ОВТ, що підлягатиме (закупівлі) постачанню, долучають розділи щодо
експлуатаційної документації (згідно з ДСТУ В 15.501) та інших документів, зазначених у пункті 1.1.3 ПКПП.
План документування має містити перелік документів, які треба підготувати (розробити), їх форми (контрольні
шаблони) та/чи посилання на стандарт для кожного документа, хто саме готуватиме його, хто буде його перевіряти
(затверджувати), заплановані терміни розгляду проектів документів і затвердження їх початкових версій, а також
список розсипки для розгляду проектів та затверджених документів.
Під час розроблення цього пункту ПКПП враховують вимоги до документації згідно з ДСТУ В 15.902 та ДСТУ
ISO/IEC/IEEE 15289.
6.3.9.5.2 У пункті «8.5.2 Зв’язок і реклама» має бути перелічено заінтересовані сторони, які мають отримувати
інформацію щодо програми (проекту), а також формат, зміст та рівень деталізації такої інформації. Питання реклами
викладають у пункті, якщо виріб ОВТ створює розробник (виробник) за власної ініціативи.
Методи і засоби комунікації можуть охоплювати численні види маркетингу і реклами. У плані має бути визначено,
хто несе відповідальність за кожен елемент зв’язку (комунікації), хто отримуватиме інформацію, методи і технології,
які застосовуватимуть, частота зв’язків.
У пункті вказують порядок того, як питання (проблеми), що не вирішені, підніматимуть на вищі рівні керування,
якщо їх не буде вирішено у зазначені строки.
Якщо зв’язки здійснюють розподілом документів, то у цьому пункті має бути перелічено документи та їх
одержувачі, як всередині офісу (агенції) керування програмою (проектом), так і зовні.
У пункті також має бути описано, як план оновлюватимуть, а також надають глосарій термінів і скорочень,
використовуваних у програмі (проекті).
Якщо деякі аспекти зв’язку (комунікації), такі як маркетинг (маркетингові дослідження), виходять за межі програми
(проекту), це має бути зазначено, і у пункті встановлюють, як ці аспекти буде розглянуто.
Під час розроблення цього пункту ПКПП враховують вимоги до документації згідно з ДСТУ В 15.902.
6.3.9.6 У підрозділі «8.6 Гарантування якості» має бути наведено стратегію гарантування якості та плани
гарантування того, як програма (проект) виконує свої зобов’язання щодо виробу ОВТ відповідно до технічної
специфікації, технічних вимог (умов), ПКПП, плану ЗЛП, планів підтримування, усіх стандартів, документів
замовника та процедур, яким виріб ОВТ має відповідати. Це в повній мірі також стосується всіх процесів,
пов’язаних із виробом ОВТ.
Процедури гарантування якості можуть охоплювати аналізи, експертизи, перевірки, огляди, аудити та оцінювання. У
стратегії та плані гарантування якості показують взаємовідносини між забезпеченням якості, верифікацією та
валідацією, переглядом, аудитом, керуванням конфігурацією, системною інженерією та процесами оцінювання.
Якщо під час виконання програми (проекту) планують залучення зовнішніх (іноземних) постачальників
комплектувальних виробів, матеріалів та послуг, то розробляють план державного гарантування якості.
Під час розроблення цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до гарантування якості згідно з ДСТУ ISO 9001,
ВСТ 01.057.001 [18], ВСТ 01.057.002 [19], ВСТ 01.057.003 [20], ВСТ 01.057.004 [21], ВСТ 01.057.005 [22], ВСТ
01.057.006 [23], ВСТ 01.057. 007 [24] та процесу гарантування якості згідно 3 6.4.8 ДСТУ В 15.003.
Конкретні настанови щодо застосування вимог до гарантування якості програмних засобів — згідно з ДСТУ
ISO/IEC 90003 та ВСТ 01.057. 006 [23].
6.3.9.7 У підрозділі «8.7 Вимірювання» має бути визначено стратегію вимірювання, методи, інструменти та
методики, які буде застосовано для вимірювання, збирання та зберігання показників оцінювання подій програми
(проекту). У підрозділі має бути зазначено потреби щодо встановлення інформації, показники (критерії) оцінювання,
за якими треба її вимірювати та збирати, визначення кожного показника та методики, які буде застосовано під час
валідації, аналізування та звітування про події.
Під час розробляння цього підрозділу ПКПП враховують вимоги до процесу вимірювання згідно 3 6.4.7 ДСТУ В
15.003.
Специфікації інформаційної моделі вимірювань щодо частоти збирання інформації, джерел даних та інших
показників оцінювання подій —згідно з ДСТУ ISO/IEC/IEEE 15939.
6.3.9.8 У підрозділі «8.8 Експертизи, аналізи та аудити» має бути визначено календарний план (графіки), ресурси,
методи і процедури, які буде застосовано під час проведення наукових та науково- технічних експертиз, аналізів і
аудитів в рамках програми (проекту). У підрозділі має бути визначено плани відносно спільних експертиз, аналізів
та аудитів замовника (споживача), постачальника (розробника, виробника) щодо просування програми (проекту),
ревізії головного виконавця (виконавця) НДР/ДКР, аудитів систем керування якості та аудитів якості виробів ОВТ
замовником.
У плані має бути перелічено зовнішні організації (незалежні аудиторські (спеціальні експертні) організації), які
здійснюють експертизи та аудити систем якості, якості виробів ОВТ та процесів з ними пов’язаних.
6.3.9.9 Підрозділ «8.9 Верифікація та валідація» має містити стратегії та плани верифікації й валідації, у яких
вказують сферу застосування, цілі, засоби і методи (процедури) верифікації і валідації в рамках програми (проекту),
а також хто відповідає за проведення заходів щодо верифікації і валідації. Має бути визначено організаційні
відносини і ступені незалежності між заходами щодо розробляння з однієї сторони та заходами верифікації і
валідації з іншої сторони.
Під час планування верифікації визначають вимоги до методів верифікації, що будуть застосовані (наприклад, такі
як аналіз простежуваності по контрольних точках просування робіт, незалежний аналіз (аудит), створення макетів,
моделей, прототипів тощо).
Під час планування валідації визначають вимоги до методів валідації (наприклад, таких як випробовування,
демонстрування, аналізування та експертування).
Також потрібно зазначити засоби автоматизації, які будуть застосовані для проведення верифікації і валідації.
Планування верифікації і валідації програмних засобів здійснюють згідно з [14].
За потреби у ПКПП підрозділ «8.9 Верифікація та валідація» поділяють на окремі підрозділи (пункти) щодо
верифікації та валідації.
Під час розроблення цього пункту ПКПП враховують вимоги до процесів верифікації та валідації згідно з 6.5.8 та
6.5.9 ДСТУ В 15.003.
6.3.9.10 Підрозділ «8.10 Керування простежуваністю» має містити стратегію простежуваності ключових
показників ефективності виробу ОВТ упродовж його ЖЦ, опис потреб у військових спроможностях (або військових
спроможностей, які мають прогалини), опис процедур та контрольних точок для звітування, опис механізмів
взаємодії програми (проекту) з процесом оборонного планування.
Підрозділ розробляють з урахуванням вимог до процесу керування простежуваністю упродовж ЖЦ виробу ОВТ
згідно з 6.4.9 ДСТУ В 15.003.
6.3.10 Розділ «9 Додаткові плани» має містити всі додаткові плани, потрібні для задоволення вимог замовника до
виробу ОВТ, умов і строків виконання контракту (договору).
До таких планів, насамперед, належать план використання (експлуатування) виробу ОВТ, план ЗЛП та план
керування старінням.
План використання (експлуатування) виробу ОВТ розроблюють відповідно до ДСТУ В 15.502 та вимог до процесу
використання (експлуатування) згідно з 6.5.11 ДСТУ В 15.003.
План ЗЛП розробляють згідно з ДСТУ В-П 15.005. Якщо пункти і підпункти ПКПП дублюють відповідні пункти
(підпункти) плану ЗЛП, то у ПКПП вказують посилання на ці пункти (якщо план ЗЛП був розроблений раніше).
План ЗЛП ініціює процес логістичної підтримки згідно з 6.5.12 ДСТУ В 15.003.
План керування старінням розробляють відповідно до ДСТУ В-П 15.803 і він є невід’ємною частиною процесу
вилучення згідно з 6.5.13 ДСТУ В 15.003.
Примітка. Зазвичай до розділу «9 Додаткові плани» додають всі плани для опису процесів ЖЦ, якщо ці плани не
передбачено типовою побудовою ПКПП згідно з 6.1 та 6.3. Водночас задля зручності викладання і кращого
розуміння діяльності і взаємозв’язків процесів ЖЦ дозволено змінювати склад та послідовність типових розділів та
підрозділів ПКПП. У ідеальному випадку ПКПП — це план, який містить описи і плани виконання всіх процесів
ЖЦ згідно з ДСТУ В 15.003.
Також додатковими планами для конкретної програми (проекту) можуть бути плани щодо забезпечення безпеки та
конфіденційності програми (проекту), протидії іноземним технічним розвідкам, розгортання виробу ОВТ, інсталяції
програмних засобів тощо.
Для програм (проектів), пов’язаних з розробленням програмних засобів для виробів ОВТ, додаткові вимоги,
зазвичай, документують у двох додаткових планах, створених на нижчому рівні, ніж ПКПП. Ці додаткові плани —
план керування системною інженерією (system engineering management plan — SEMP) і план розроблення
програмних засобів (software development plan — SDP).
6.3.11 ПКПП може мати додатки та покажчик, якщо це полегшує роботу з ним. Додатки уводять, щоб забезпечити
наведення подробиць, які можуть загромаджувати ПКПП, якщо б їх було вміщено в ПКПП. Покажчик ключових
термінів і скорочень, які застосовано по всьому ПКПП, не обов’язковий, але його рекомендовано для поліпшення
користування ПКПП. Такий покажчик також рекомендовано використовувати під час розробляння всіх інших
документів упродовж виконання програми (проекту).
7 ЄДИНИЙ НАСКРІЗНИЙ ПЛАН
7.1 ЄНП потрібно розглядати як окремий випадок плану керування програмою, а ЄНП створення складової частини
виробу ОВТ (далі — ЄНПСЧ) - як окремий випадок плану керування проектом, які в основному охоплюють етапи
ДКР (етапи та фази стадії «розроблення»).
Примітка. Відповідно до [3] ЄНП не розробляють для комплектувальних виробів та матеріалів, які застосовують
для виготовлення озброєння, військової і спеціальної техніки та їхніх складових частин, а також спеціальних
технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного одержання інформації для
потреб розвідувальних, контррозвідувальних та правоохоронних органів. Складання ЄНП під час створення ОВТ за
бюджетні кошти є обов’язковим.
7.2 ЄНП та ЄНПСЧ можуть бути елементами плану керування програмою.
7.3 Загалом, проекти ЄНП та ЄНПСЧ розроблюють відповідно виконавець та співвиконавець робіт ще на стадії
«задум» (на етапі аванпроєкту). Якщо аванпроєкт не розробляли, ЄНП (ЄНПСЧ) розроблюють на етапі ескізного
(технічного) проекту виробу ОВТ (складової частини). До розроблення ЄПН (ЄНПСЧ) залучають всі заінтересовані
сторони.
7.4 Вихідними даними для розробляння проекту ЄНП (ЄНПСЧ), окрім зазначених у 5.5, також є положення
контракту згідно з [9] та ТТЗ на ДКР (ТЗ на складову частину ДКР (далі — ТЗ на СЧДКР)), звітна науково-технічна
документація, яка отримана за результатами виконання НДР чи аванпроєкту (якщо виконувались), напрацювання,
отриманні під час виконання ескізного (технічного) проекту. Вимоги до ТТЗна НДР та ДКР — згідно з ДСТУ В-П
15.101 та ДСТУ В-П 15.201.
7.5 ЄНП має бути узгоджений з ЄНПСЧ за строками виконання та іншими критеріями, визначеними
заінтересованими сторонами.
7.6 Порядок та строки розроблення, погодження, затвердження ЄНП та внесення до нього змін — згідно з [3].
Порядок та строки розроблення, погодження, затвердження ЄНПСЧ та внесення до нього змін визначає головний
виконавець ДКР. Вимогу щодо розробляння ЄНПСЧ наводять, як правило, у ТЗ на СЧДКР.
Розбіжності, що виникають під час розробляння та погодження ЄНП (ЄНПСЧ), вирішують заінтересовані сторони
укладанням спільного рішення. Термін укладання такого спільного рішення має забезпечувати своєчасне
затвердження ЄНП (ЄНПСЧ). Після усунення всіх розбіжностей замовник затверджує ЄНП і направляє його
головному виконавцю (виконавцю) ДКР.
7.7 Під час розробляння ЄНП (ЄНПСЧ) потрібно враховувати зміст розділів, підрозділів та пунктів ПКПП згідно з
розділом 6 та вимоги до процесів згідно з ДСТУ В 15.003.
7.8 ЄНП (ЄНПСЧ) може бути вихідним для розроблення інших організаційних документів.
7.9 ЄНП (ЄНПСЧ) може бути уточнено по завершенню будь-якого етапу ДКР.
8 ФОРМА, ЗМІСТ ТА ПОРЯДОК ОФОРМЛЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ

ЄДИНОГО НАСКРІЗНОГО ПЛАНУ
8.1 У ЄНП відображають:
— основні роботи (фази, етапи) щодо створення виробу ОВТ та його складових частин, зокрема роботи щодо
підготовлення виробництва для виготовлення та випробовування дослідного зразка виробу ОВТ, роботи щодо
забезпечення поставлення його на серійне виробництво відповідно до ДСТУ В-П 15.203, а також роботи щодо
створення засобів підтримування виробу ОВТ, навчально-тренувальних засобів та імітаційно-стендового
устатковання тощо;
— суб’єкти, які приймають участь у виконанні робіт;
— строки виконання робіт;
— кошторисну вартість робіт;
— логістичну підтримку (матеріально-технічне забезпечення) виконання ДКР та СЧДКР, зокрема об’єкти

інфраструктури і устатковання, що необхідні для виготовляння та випробовування дослідного зразка виробу ОВТ, а
також для інших завдань;
— заходи контролювання виконання ДКР (СЧДКР);
— заходи щодо забезпечення режиму секретності.
За згодою замовника та головного виконавця ДКР до ЄНП можуть бути долучені інші заходи, зокрема й з науково-
технічного супроводження, додатковихтехніко-економічнихдосліджень і розробок, потрібних для створення виробу
ОВТ.
8.2 Відповідно до [3] ЄНП містить такі основні документи:
— календарний план виконання ДКР (див. 8.4);
— мережний план-графік виконання ДКР (див. 8.5);
— кошторисну вартість виконання ДКР та СЧДКР, їхніх фаз (етапів), з урахуванням витрат на підготовлення
виробництва до виготовлення та випробування дослідного зразка виробу ОВТ (див. 8.6).
8.3 За потреби до складу ЄНП долучають такі додаткові документи:
— всі плани із ПКПП відповідно до розділу 6, які необхідні для виконання ДКР;
— план (витяг з плану для стадії «розроблення») ЗЛП згідно з ДСТУ В-П 15.005;
— план заходів із забезпечення охорони державної таємниці (див. 8.8) відповідно до [6].
8.4 Календарний план виконання ДКР має містити:
— назви етапів (фаз) ДКР, СЧДКР та переліки основних робіт для них;
— назви виконавців ДКР (СЧДКР) та виробників макетів, моделей, дослідного зразка виробу ОВТ та дослідних
зразків його складових частин;
— строки виконання робіт (етапів, фаз), кількість дослідних зразків виробу ОВТ та дослідних зразків його
складових частин, що виготовляють за строками;
— дані щодо загального обсягу ДКР та обсягу робіт щодо СЧДКР (етапів ДКР).
Календарний план виконання ДКР розроблюють із урахуванням вимог згідно з 6.3.5— 6.3.7, 6.3.9. У календарному
плані виконання ДКР також зазначають критерії виконання етапів (фаз) ДКР та/чи критерії переходу до наступного
етапу (фази) робіт.
Типова форма календарного плану виконання ДКР — згідно з додатком В.
8.5 Мережний план-графік виконання ДКР має містити:
— вирішальні події етапів (фаз) ДКР щодо створення зразків складових частин виробу ОВТ і зразка виробу ОВТ у
цілому, а також події щодо постачання комплектувальних виробів, програмних засобів, засобів випробувань,
виробничого устатковання (засобів технологічного оснащення), засобів транспортування та об’єктів інфраструктури
та ін., які необхідні для підтримування створення зразка виробу ОВТ;
— зображення взаємозв’язків та строків розробляння зразків складових частин виробу ОВТ та зразка виробу ОВТ у
цілому;
Мережний план-графік виконання ДКР також має:
— забезпечувати отримання достовірної інформації про стан робіт, можливі їхні затримки та визначати найбільш
раціональні в сформованих умовах плани робіт;
— виявляти вирішальні події та критичні роботи (етапи), які впливатиме на загальну тривалість виконання ДКР;
— сприяти вирішенню завдань ефективного розподілу фінансового та інших ресурсів, а також обліку їхнього
витрачання.
Мережний план-графік виконання ДКР розроблюють із урахуванням вимог згідно з 6.3.6.2, 6.3.7.3 та 6.3.7.4.
8.6 Розрахунок кошторисної вартості виконання ДКР має враховувати обсяги фінансових витрат щодо:
— проектування та виготовлення дослідних зразків виробу ОВТ та дослідних зразків його складових частин,
проведення їхніх випробувань;
— закупівлі та постачання потрібних матеріалів, комплектувальних виробів, програмних засобів, засобів

випробувань, виробничого устатковання (засобів технологічного оснащення) та засобів транспортування;
— будівництва та/чи використання об’єктів інфраструктури для підтримування створення зразка виробу ОВТ;
— закупівлі послуг та витрачання ресурсів, потрібних для виконання робіт на етапах (фазах) ДКР та СЧДКР;
— навчання персоналу (за потреби), залученого до робіт.
Розрахунок кошторисної вартості виконання ДКР у разі, якщо відбирання виконавців відбувається без застосування
конкурентних процедур відповідно до [10].
Типова форма розрахунку кошторисної вартості виконання ДКР — згідно з додатком Г.
8.7 У випадку, якщо план ЗЛП, згідно з ДСТУ В-П 15.005, не розробляють, для ЄНП може бути розроблено план
логістичної підтримки виконання ДКР. До такого плану долучають плани постачання матеріалів, комплектувальних
виробів, виробничого устатковання (засобів технологічного оснащення), засобів випробовування, засобів
транспортування, будівництва та/чи використання об’єктів інфраструктури тощо.
Рекомендовані типові форми таких планів — згідно з додатком Д.
8.8 План заходів із забезпечення охорони державної таємниці має містити відомості згідно з [6], а також
обґрунтовані організаційні та технічні заходи щодо захисту державної таємниці для кожного етапу (фази) ДКР,
напрацьовані на підставі аналізу можливих каналів витоку відомостей стосовно ДКР, вимог ТТЗ на ДКР та інших
документів щодо цього питання.
8.9 Титульний аркуш ЄНП оформлюють відповідно до 6.2.1. Підписи всіх уповноважених осіб заінтересованих
сторін для ЄНП розташовують на «Сторінці підписів» згідно з 6.2.2. Типові форми титульного аркуша та сторінки
підписів ЄНП — згідно з додатком Б.
8.10 Контролювання виконання ЄНП — відповідно до 6.3.7, 6.3.9.1,6.3.9.8, 6.3.9.9 та [3].
9 ПРОЦЕСИ ПЛАНУ КЕРУВАННЯ ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ) ТА ЄДИНОГО НАСКРІЗНОГО ПЛАНУ
9.1 Процеси ЖЦ, плани відносно яких складають у ПКПП та ЄНП, мають відповідати вимогам згідно з ДСТУ В
15.003.
9.2 Якщо до складу виробу ОВТ входять програмні засоби, у ПКПП (ЄНП) потрібно враховувати відмінності
процесів планування, оцінювання та контролювання, керування прийняттям рішень, керування ризиками, керування
конфігурацією, керування інформацією, вимірювання відповідно до розділу 6 ДСТУ ISO/IEC/IEEE 16326.
9.3 Розроблення програмних засобів для виробу ОВТ, зазвичай, має бути окремим проектом. Тому, під час
розроблення ПКПП (ЄНП) потрібно враховувати, щоб процеси відносно виробу ОВТ та його програмних засобів
були взаємоузгоджені між собою.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ТИПОВА СТРУКТУРА ОФІСУ (АГЕНЦІЇ) КЕРУВАННЯ
ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ)
Рисунок А.1 —Типова структура офісу (агенції) керування програмою (проектом) та її місце
ДОДАТОК Б
ТИПОВІ ФОРМИ ТИТУЛЬНОГО АРКУША ТА СТОРІНКИ ПІДПИСІВ
ПЛАНУ КЕРУВАННЯ ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ)
ТА ЄДИНОГО НАСКРІЗНОГО ПЛАНУ
Б.1 Типова форма титульного аркуша ПКПП.
____________________________________
гриф обмеження доступу за потреби
Прим.№ ______

ПЛАН КЕРУВАННЯ ПРОГРАМОЮ (ПРОЄКТОМ) СТВОРЕННЯ ВИРОБУ
____________________________________________________________________
назва, шифр, номер державної реєстрації,
____________________________________________________________________
індекс зразка виробу ОВТ
Діє з доповненням_____________________________________________________
Примітка. Реквізит «діє з доповненням» подають, якщо до ПКПП є затверджене доповнення відповідно до 5.7.
Б.2 Типова форма титульного аркуша ЄНП.
____________________________________
Прим.№ ______
ЄДИНИЙ НАСКРІЗНИЙ ПЛАН СТВОРЕННЯ ВИРОБУ
____________________________________________________________________
назва, шифр ДКР, номер державної реєстрації,
____________________________________________________________________
індекс зразка виробу ОВТ
Діє з доповненням_____________________________________________________
Примітка. Реквізит «діє з доповненням» наводять, якщо до ЄНП є затверджене доповнення відповідно до 5.7.
Б.3 Типова форма сторінки підписів ПКПП та ЄНП.
ЗАТВЕРДЖУЮ
___________________________
посада, замовник
___________________________
підпис, ім’я, прізвище
« ___ » ______________20 ___ р.

ПОГОДЖЕНО ПОГОДЖЕНО
___________________________ ___________________________
посада, головний виконавець НДР посада, головний виконавець ДКР
___________________________ ___________________________
підпис, ім’я, прізвище підпис, ім’я, прізвище
« ___ » ______________20 ___ р. « ___ » ______________20 ___ р.

___________________________ ___________________________
посада, представництво замовника посада, головний менеджер
___________________________ ___________________________
« ___ » ______________20 ___ р. « ___ » ______________20 ___ р.

___________________________ ___________________________
посада, виробник посада, менеджер контрактів
___________________________ ___________________________
« ___ » ______________20 ___ р. « ___ » ______________20 ___ р.

___________________________ ___________________________
посада, постачальник посада, менеджер фінансів
___________________________ ___________________________
« ___ » ______________20 ___ р. « ___ » ______________20 ___ р.

___________________________ ___________________________
посада, споживач посада, менеджер персоналу
___________________________ ___________________________
« ___ » ______________20 ___ р. « ___ » ______________20 ___ р.

ДОДАТОК В
ТИПОВА ФОРМА КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКОЇ РОБОТИ
____________________________________
Прим.№ ______

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКОЇ РОБОТИ
зі створення виробу______________________________________________________________________
назва, шифр ДКР, індекс зразка виробу ОВТ
Виконавець Обсяг робіт, тис. грн (кількість зразків)

Назва СЧДКР Дата (початок
ДКР,
або етапів та закінчення) Всього за зокрема й за роками: за планом/фактично
Ч. ч. виробники
ДКР, перелік за планом/ планом/
дослідних
основних робіт фактично фактично 20.. 20.. 20.. 20.. 20..
зразків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Примітка 1. У графах 2 та 3 подають перелік робіт за етапом і назви виконавців. Зміст та ступінь деталізації робіт
визначають у схемі поділу виробу на складові частини та в мережному план-графіку виконання ДКР.
Примітка 2. За потреби у графах, які передбачають фактичне виконання, вказують звітний документ.
Примітка 3. У графах 4—10 фактичні дані заповнюють під час виконання відповідних СЧДКР або етапів ДКР.
Примітка 4. За рішенням замовника календарний план виконання ДКР розробляють за формою додатка до типового
державного контракту (договору) згідно з [9].
ДОДАТОК Г
ТИПОВА ФОРМА РОЗРАХУНКУ КОШТОРИСНОЇ ВАРТОСТІ
ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКОЇ РОБОТИ
____________________________________
Прим.№ ______
КОШТОРИСНА ВАРТІСТЬ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКОЇ РОБОТИ
__________________________________________________________________________
назва, шифр ДКР, індекс зразка виробу ОВТ
Орієнтована вартість ДКР (тис. грн)

Виконавець та
Назва ДКР, СЧДКР ВСЬОГО за зокрема й за роками: за планом/фактично
Ч. ч. джерело
або етапів ДКР планом/
фінансування
фактично 20.. 20.. 20.. 20.. 20..
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Примітка 2. У графах 4-9 фактичні дані заповнюють під час виконання відповідних СЧДКР або етапів ДКР.
ДОДАТОК Д
ТИПОВІ ФОРМИ ПЛАНУ ЛОГІСТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНО-
КОНСТРУКТОРСЬКОЇ РОБОТИ
Д.1 Типова форма плану постачання матеріалів
____________________________________

Прим.№ ______
ПЛАН ПОСТАЧАННЯ МАТЕРІАЛІВ
для виготовлення дослідного зразка_______________________________________________________

назва, шифр ДКР, індекс зразка
Обсяг робіт, тис. грн (кількість

продукції)
Дата
Назва постачання зокрема й за роками та
Ч. ч. Ціна Постачальник Отримувач всього за
матеріалу за планом/ кварталами: за планом/
фактично планом/ фактично
фактично
20.. 20.. 20.. 20.. 20..
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Примітка 1. У графі 2 перелік матеріалів групують за видами та сортаментами (чорні, кольорові, дорогоцінні
метали тощо).
Примітка 3. У графах 6—12 фактичні дані заповнюють під час постачання матеріалів.
Д.2 Типова форма плану постачання комплектувальних виробів
____________________________________

Прим.№ ______
ПЛАН ПОСТАЧАННЯ КОМПЛЕКТУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ
для виготовлення та випробування дослідного зразка__________________________________________

продукції)
Дата
Назва та шифр
Ч. постачання зокрема й за роками та
комплектувальних Ціна Постачальник Отримувач всього за
ч. за планом/ кварталами: за планом/
виробів планом/
фактично фактично
фактично
20.. 20.. 20.. 20.. 20..
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Примітка 1. У графі 2 перелік комплектувальних виробів групують за видами та типами (напівпровідникові

прилади, резистори, конденсатори, вакуумні прилади тощо).
Примітка 3. У графах 6—12 фактичні дані заповнюють під час постачання комплектувальних виробів.
Д.3 Типова форма плану постачання виробничого устатковання
____________________________________

Прим.№ ______
ПЛАН ПОСТАЧАННЯ ВИРОБНИЧОГО УСТАТКОВАННЯ
для виготовлення та випробування дослідного зразка_____________________________________________


Назва та продукції)
Дата
шифр
постачання зокрема й за роками та
Ч. ч. (модель) Ціна Постачальник Отримувач всього за
за планом/ кварталами: за планом/
виробничого планом/
фактично фактично
устатковання фактично
20.. 20.. 20.. 20.. 20..
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Примітка 1. У графі 2 перелік виробничого устатковання групують за наступними розділами:
1. Вітчизняне виробниче устатковання.
2. Іноземне виробниче устатковання.
Примітка 3. У графах 6—12 фактичні дані заповнюють під час постачання виробничого устатковання.
Д.4 Типова форма плану будівництва та реконструкції об’єктів і споруд
____________________________________
Прим.№ ______
ПЛАН БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ’ЄКТІВ І СПОРУД,
необхідних для забезпечення створення дослідного зразка_________________________________________

Обсяг витрат (тис. грн)

Назва та шифр Дата (початок
Виконавець та
об’єкта та закінчення) всього за зокрема й за роками та кварталами: за
Ч. ч. організація,
будівництва за планом/ планом/ планом/фактично
яка фінансує
(реконструкції) фактично фактично 20.. 20.. 20.. 20.. 20..
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Примітка 1. У графі 2 назва об’єктів розміщують за такими розділами:
1 Будівництво нових об’єктів.
2 Реконструкція об’єктів.
Всередині розділів — за такими зразками та видами об’єктів:
— об’єкти виробничої призначеності;
— об’єкти та споруди замовника;
— інші об’єкти.
Примітка 3. У графах 4-10 фактичні дані заповнюють під час виконання плану будівництва та реконструкції
об’єктів і споруд.
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Закон України «Про оборонні закупівлі»
2 Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»
3 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 449 «Про затвердження Порядку складання єдиного
наскрізного плану створення зразка (системи, комплексу) озброєння, військової і спеціальної техніки»
4 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 234 «Про затвердження Порядку розроблення, освоєння
та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої
продукції»
5 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.06.2017 № 398-р «Про схвалення Основних напрямів розвитку
озброєння та військової техніки на довгостроковий період»
6 Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 «Про затвердження Порядку організації та
забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах і організаціях» (зі змінами)
7 Постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.2003 № 1082 «Про затвердження Порядку здійснення заходів з
охорони державної таємниці під час проведення секретних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт»
(в редакції від 23.08.2016)
8 Постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2016 № 242 «Про затвердження Положення про протидію
технічним розвідкам в Україні»
9 Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель»
10 Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 «Про затвердження Порядку формування та
коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за
неконкурентною процедурою»
11 Наказ Міністерства оборони України від 18.12.2017 № 673 «Про затвердження Порядку кодифікації предметів
постачання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2018 за № 50/31502
12 Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.08.2020 № 127 «Про затвердження Інструкції з
формування оперативно-стратегічних, оперативно-тактичних та загальних вимог до перспективних (нових,
модернізованих) систем (комплексів, зразків) озброєння та військової техніки Збройних Сил України»
13 ГОСТ В 20.39.101-76
14 IEEE Std 1012-1998 IEEE Standard for Software Verification and Validation
15 A Guide to the Project Management body of Knowledge (PMBOK® Guide) Sixth Edition
16 ISO 21500:2012 GUIDANCE ON PROJECT MANAGEMENT
17 BCT 01.054.001-2021 (01) (РЕКСТАНД 4739, редакція 1 Управління ризиками) (STANREC4739 Edition 1/ARAMP-
1 Edition 1, NATO risk management guide for asguistion programmes, IDT)
18 BCT 01.057.001-2021 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Політика щодо інтегрованого
системного підходу до якості на всіх стадіях життєвого циклу (STANAG 4107 Ed. 11/AQAR-2000 Ed. З, NATO policy
on an integrated systems approach to guality through the life cycle, IDT)»
19 BCT 01.057.002-2021 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Процедура взаємного
державного гарантування якості (STANAG 4107 Ed. 11/AQAP-2070 Ed. В, NATO mutual government guality assurance
(GQA) process, IDT)»
20 BCT 01.057.003 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Вимоги до планів забезпечення
якості (STANAG 4107 Ed. 11/AQAP-2021 Ed. С, NATO reguirements for guality plans,IDT)»
21 BCT 01.057.004-2021 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Вимоги щодо якості
проектування, розробки та виробництва (STANAG 4107 Ed. 11/AQAP-2110 Ed. D, NATO guality assurance
reguirements for design, development and production, IDT)»
22 BCT 01.057.005-2021 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Вимоги до якості приймально-
здавальних випробувань (STANAG 4107 Ed. 11/AQAP-2131 Ed. С, NATO quality assurance requirements for final
inspection and test, IDT)»
23 BCT 01.057.006-2021 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Додаткові вимоги щодо якості
програмного забезпечення для реалізації AQAP-2110 або AQAP-2310 (STANAG 4107 Ed. 11/AQAP-2210 Ed. A,
NATO supplementary software quality assurance requirements to AQAP-2110 OR AQAP-2310, IDT)»
24 BCT 01.057.007-2021 (01) «Якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Вимоги до гарантування
якості для постачальників авіаційної, космічної та оборонної продукції (STANAG 4107 Ed. 11/AQAP-2310 Ed. В,
NATO quality assurance requirements for aviation, space and defence suppliers, IDT)».
Код згідно з НК 004: 95.020
Ключові слова: використання, виріб, виробництво, експлуатація, єдиний наскрізний план, озброєння та військова
техніка, підтримка, план керування, розроблення.

ДСТУ В 15.002-2021 СРПП ВТ. План керування програмою (проєктом) - Єдиний наскрізний план. Основні положення

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ДСТУ В 15.002-2021 СРПП ВТ. План керування програмою (проєктом) - Єдиний наскрізний план. Основні положення

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки

Відповідає офіційному тексту

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і

3 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ В 15.208-82)

Право власності на цей національний стандарт належить державі.

3 Терміни та визначення понять

6 План керування програмою (проектом)

7 Єдиний наскрізний план

9 Процеси плану керування програмою (проектом) та єдиного наскрізного плану

Додаток А (довідковий) Типова структура офісу (агенції) керування програмою (проектом)

Додаток В (довідковий) Типова форма календарного плану виконання дослідно-конструкторської роботи

Додаток Г (довідковий) Типова форма розрахунку кошторисної вартості виконання дослідно-конструкторської

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМА РОЗРОБЛЕННЯ І ПОСТАВЛЕННЯ НА ВИРОБНИЦТВО ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ

SYSTEM OF DEVELOPMENT AND LAUNCHING INTO MANUFACTURE OF ARMAMENT AND MILITARY

Чинний від 2022-09-01

У цьому стандарті наведено посилання на такі національні стандарти:

ДСТУ В 15.108:2022 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.

ДСТУ В-П 15.203:2017

ДСТУ В 15.501:2021 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.

ДСТУ В 15.502:2022 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.

ДСТУ В 15.902:2022 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1 план керування [програмою] [проектом]

Документ, у якому зазначають як [програму] [проект] виконують, контролюють та завершують [15]

Комплект документів з планування, організації та контролю виконання дослідно-конструкторської роботи із

3.3 менеджер [програми] [проекту]

3.4 структура розподілу робіт [програми] [проекту]

У цьому стандарті вжито такі познаки та скорочення:

ДКР — дослідно-конструкторська робота;

ЕД — експлуатаційні (конструкторські) документи;

ЄНПСЧ — єдиний наскрізний план створення складової частини;

ЗЛП — зінтегрована логістична підтримка;

НДР — науково-дослідна робота;

ОВТ — озброєння та військова техніка;

ПВП — продукція військового призначення;

ПКПП — план керування програмою (проектом);

СЧДКР — складова частина дослідно-конструкторської роботи;

ТЗ на СЧДКР — технічне завдання на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи;

ТТЗ —тактико-технічне (технічне) завдання;

ТТЗ на ДКР —тактико-технічне (технічне) завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи;

ТТЗ на НДР — тактико-технічне (технічне) завдання на виконання науково-дослідної роботи;

WBS — структура класифікації (розподілу, розбиття) робіт.

5.3 Об’єктами планування в ПКПП (але не обмежуючись цим) є:

— виріб ОВТ та його засоби підтримування;

— повноваження та обов’язки учасників програми (проекту) — заінтересованих сторін, субпідрядників та інших

— персонал,його залучення та/чи навчання;

— заходи щодо випробування, виробництва, використання (експлуатування) та підтримування виробів ОВТ;

— зовнішні та внутрішні інтерфейси програми (проекту);

— керування документами, якістю, надійністю, конфігурацією та ризиками;

— контроль (аудит, нагляд) за виконанням програми (проекту);

— наукові та науково-технічні експертизи, аналізи та аудити упродовж програми (проекту);

— інформація та документація, яку отримують та створюють під час реалізації ПКПП;

— заходи щодо організовування та забезпечення режиму секретності.

5.5 Вихідними даними для розробляння ПКПП є:

— дані від процесу оборонного планування;

— державне оборонне замовлення та його показники згідно з [1];

— державні цільові програми розвитку національного оборонно-промислового комплексу;

— основні напрями розвитку ОВТ на довгостроковий період згідно з [5];

— оперативно-стратегічні, оперативно-тактичні та тактико-технічні вимоги до перспективних виробів ОВТ згідно з

— досвід виконання аналогічних програм (проектів);