Subscribe to DeepL Pro to edit this document.

Visit
www.DeepL.com/pro for more information.

Кабінетне дослідження (Фаза 1 - Крок 1):

Нижче наведені частини будуть ключовими сферами оцінки та збору даних. Наведена нижче
структура є структурою кабінетного дослідження (Крок 1). Після завершення кабінетного
дослідження будуть проведені консультації із зацікавленими сторонами (Крок 2). І після
врахування результатів консультацій із зацікавленими сторонами буде завершено підготовку звіту
за тематичною областю (Крок 4).
 1. Поточний стан і тенденції

1.1. Профіль тематичної області

Короткий опис ландшафту/профілю/обсягу тематичної області (сектору).

Цей розділ повинен дати відповіді на наступні загальні питання:

 Якою є структура тематичної сфери в країні (включаючи основні підгалузі та галузі; основних
учасників; розмір з точки зору ВВП та зайнятості тощо)?
 Наскільки просунувся "зелений" перехід у тематичній області (які заходи були вжиті для
зменшення негативного впливу на клімат і навколишнє середовище)?
 Які основні цілі розвитку в тематичній сфері на найближчу перспективу (відповідні
стратегічні цілі, пов'язані з ЄЗК, наведені в розділі 3.1.1)?
 Які найбільші проблеми (виклики та сильні сторони) для озеленення сектору
(внутрішні/зовнішні фактори, конкурентне середовище, можливі фактори впливу,
наприклад, війна)?

У Молдові будівлі класифікуються за категоріями відповідно до Закону № 282 від 05-10-2023 про
енергетичну ефективність будівель (Закон про ЕЕБ) наступним чином: індивідуальні будинки,
багатоквартирні будинки, офісні будівлі, навчальні заклади, лікарні, готелі, ресторани, спортивні
споруди, будівлі оптової та роздрібної торгівлі та інші типи, включаючи будівлі змішаного
використання . Ці категорії поділяються на дві групи: житлові та нежитлові будівлі, що відображено
в національній статистиці. В енергетичному балансі Молдови група нежитлових будівель віднесена
до категорії енергоспоживання "комерційні та громадські послуги". Власниками будівель для обох
груп - житлових і нежитлових - є або державні, або приватні компанії.

Зелений перехід у секторі просувається урядом, його профільними міністерствами та виконавчими

агентствами. Існує два міністерства, які поділяють відповідальність за розробку та просування
політики, а також нагляд за її реалізацією в тематичній сфері "Будівництво та реконструкція" (Б&Р).
Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку (МІУР) відповідає за розробку та
затвердження будівельних норм і технічних регламентів, а також за сертифікацію проектувальників
і технічних фахівців. У виконанні своєї ролі воно співпрацює з Національним інститутом
стандартизації та Державною установою "Управління територіального розвитку, містобудування,
будівництва та житлово-комунального господарства"1 . Другим основним суб'єктом є Міністерство
енергетики (Міненерго), яке відповідає за розробку та просування енергетичної політики, в тому
числі пов'язаної з енергоефективністю та відновлюваними джерелами енергії, за допомогою
підпорядкованого йому адміністративного органу (який планується реорганізувати) - Агентства з
енергоефективності.

1
Створено пос тановою Уряду № 633 ві д 30-08-2023
У 2022 році будівельний сектор зробив внесок у ВВП Молдови на рівні 7,4%2 (272,6 млрд леїв або
близько 13,7 млрд євро3 ) і забезпечив зайнятість близько 7,7% від загальної кількості зайнятого
населення.
За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства у 2022 році, Республіка Молдова перебуває
на просунутій стадії виконання своїх зобов'язань за договором з точки зору енергоефективності,
посідаючи друге місце серед країн з найкращими показниками у цьому відношенні. Молдова
досягла своїх цілей з енергоефективності на 2020 рік, про що влада повідомила в липні 2022 року.

Наразі основна мета розвитку, пов'язана з тематичною сферою БіГ, виражена загальною метою
поліпшення умов життя, визначеною в Національній стратегії розвитку до 2030 року, затвердженій
Законом № 315 від 17-11-2022 року.
Крім того, чинний уряд Республіки Молдова зобов'язався4 впроваджувати політику та послідовні
заходи для прискорення переходу до циркулярної та зеленої економіки, а також адаптації всіх
секторів до змін клімату з метою досягнення нейтральності викидів вуглекислого газу до 2030 року.
Крім того, прагнучи до європейської інтеграції, уряд зобов'язався забезпечити сталий розвиток
країни та добробут людей шляхом впровадження Європейського зеленого курсу та узгодження з
політикою кліматичної нейтральності Європейського Союзу в усіх секторах.

Наприклад, що стосується згаданих зобов'язань щодо "зеленого" переходу, нещодавно, в результаті

значної технічної допомоги, владі вдалося інкорпорувати в національне законодавство Директиву
з енергоефективності 2018/2020, що вносить зміни до Директиви 2018/844 та Директиву (ЄС)
2018/2001 про заохочення використання енергії з відновлюваних джерел (детальніше див. розділ
3.1.2), а також продовжити розробку та прийняття підзаконних актів, спрямованих на
імплементацію положень переглянутої нормативно-правової бази.

Незважаючи на розвинену первинну нормативно-правову базу, для досягнення відчутних

результатів на шляху до зеленого переходу в тематичній сфері Б&Р, владі все ще необхідно
розробити та прийняти необхідні підзаконні акти для довгострокового планування, а саме:
Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), Довгострокову стратегію мобілізації інвестицій
в оновлення національного фонду будівель (ДСЕРБ) та Національний план збільшення кількості
будівель з майже нульовим споживанням енергії, а також нормативно-правові акти, методології
та системи для впровадження сертифікації енергетичних характеристик будівель. Також роль
органів влади полягає у визначенні фінансових інструментів, необхідних для реалізації
національної програми фінансування інвестицій в енергоефективність, у тому числі для санації
житлових будинків. У зв'язку з цим, враховуючи рівень та обсяг зусиль, які необхідно мобілізувати,
основними союзниками для органів державної влади є партнери з розвитку, тобто ЄС, посольства,
міжнародні агенції розвитку та міжнародні фінансові інституції.

2
За дани ми Нац і ональ ног о бюро с татис тик и
3
Перераховано за офіц ій ни м с ередні м обмі нни м к урсом ( 19, 8982) у 2022 роц і, вс тановлени м Нац і ональ ни м
банк ом Молдови
4
Урядова програма, з атверджена Пос тановою В ерховної Р ади Ук раї ни № 28 ві д 16 лютог о 2023 рок у
Успішна реалізація пріоритетів і цілей у сфері енергоефективності залежить від належним чином
адаптованої інституційної бази. Роль Агентства з енергоефективності є важливою, і його
інституційна спроможність має бути посилена для підтримки реформ у сфері енергоефективності,
включаючи розробку та впровадження програм безперервної освіти для енергетичних експертів,
менеджерів та аудиторів, а також розвиток ринку енергетичних послуг.
Енергетичний перехід передбачає інтенсивний процес діджиталізації, а він не може відбуватися без
інтелектуальних систем обліку. Він відіграє ключову роль з точки зору надання інструментів для
підвищення енергоефективності, управління попитом, кращої інтеграції відновлюваних джерел
енергії в мережу тощо. Існує очевидна необхідність розпочати національну програму
інтелектуального обліку, щоб скористатися всіма перевагами нових технологій, які будуть
інтегровані в національні енергетичні системи.
Як це зробити?

 Зібрати всі наявні стратегічні та планові документи, пов'язані з тематичними сферами

(наприклад, Національний енергетичний план до 2030 року, Національна стратегія
розвитку до 2030 року, Національні енергетичні та кліматичні плани ECS, NDC, NECP,
NEEAP, NREAP, Статистичне агентство, Стратегія та/або програма реновації, типологія
будівель).
 Оцініть їх та визначте ключові узгоджені цілі та індикатори, що визначають тематичну сферу

Останнім чинним національним стратегічним і плановим документом є Національна стратегія

розвитку до 2030 року, затверджена Законом № 315 від 17-11-2022. Що стосується тематичної сфери
Б/Б, вона передбачає лише одну загальну мету - покращення умов життя. У зв'язку з цим існує також
показник для оцінки впливу стратегії, який стосується обсягу інвестицій у заходи з
енергоефективності - досягти частки 0,1% від ВВП у 2025 році та 0,5% у 2030 році, порівняно з
0,03% від ВВП у 2018 році.

Енергетична стратегія до 2030 року5 - ще один стратегічний документ, чинний у Молдові. Вона була
розроблена в 2012 році і прийнята в 2013 році, вважається застарілою і планується замінити новою
Енергетичною стратегією, що охоплює період до 2050 року (в даний час розробляється). Хоча
чинна Енергетична стратегія до 2030 року підкреслює роль будівель у споживанні енергії та
необхідність підвищення їхньої енергоефективності та продуктивності, вона не містить жодної цілі
або показника на 2030 рік, посилаючись лише на цілі з енергоефективності на 2020 рік, взяті на
себе в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Як повідомив Секретаріат
Енергетичного Співтовариства у своєму останньому звіті про виконання станом на 1 листопада
2022 року, "Молдова досягла національної цілі з енергоефективності на 2020 рік, про що
повідомлялося у шостому річному звіті про прогрес, поданому до Секретаріату в липні 2022 року",
тобто досягнувши у 2020 році кінцевого споживання енергії на рівні 2551 тис. т н.е., тоді як цільовий
показник для ПЕК на 2020 рік становив 2769 тис. т н.е. Галузеві цілі з енергоефективності,
включаючи ціль для сектору будівель (житлового сектору) (72,2 тис. тне у 2020 році), наведені у П
'ятому річ н ому зві ті Молдови ві д пові дн о
до Д ирективи з ен ергоеф ективн ості .

5
Пос танова Уряду № 102 ві д 05-02-2013 про Е нерг етич ну с тратегі ю Р еспублі ки Молдова на пе рі од до 2030
рок у
Існує також ще один національний стратегічний та плановий документ, який стосується тематичної
сфери БПБ - Стратегія низьковуглецевого розвитку до 2030 року, затверджена Постановою Уряду
№ 1470 від 30.12.2016 року. Вона встановлює ціль до 2030 року на рівні 77% безумовного
скорочення викидів парникових газів у будівлях порівняно з 1990 роком, а конкретною ціллю №
3 визначено 80% умовного скорочення викидів парникових газів у будівлях порівняно з 1990
роком.
Разом з новою Енергетичною стратегією Республіки Молдова на період до 2050 року, в даний час
Мінекономрозвитку завершує розробку проекту Національного плану з енергетики та клімату
(НПЕК), який включатиме цілі з енергоефективності, відновлюваної енергетики та скорочення
викидів парникових газів на період до 2030 року.

Деякі індикатори та цілі, що стосуються тематичної сфери БКР, наведені в національній офіційній
статистиці та звітах, які узагальнені нижче.

 Індикатори:
1. Фонд/портфель будівель за типами будівель:
(i) # будівель:
- громадські: 215 громадських будівель, зайнятих центральними
органами державної влади6
деякі джерела7 вказують на загальну кількість громадських будівель у
3303 будівлі
- житлових - 915 096 (за розрахунками) з 1324,5 тис. осель (як квартир, так
і індивідуальних будинків)8
індивідуальні будинки: 903 158
 багатоквартирні будинки: 11 938 (в т.ч. будинки спеціального
призначення, тобто гуртожитки, пансіонати для інвалідів, ветеранів,
спеціальні будинки для самотніх людей похилого віку та інші)
(ii) загальна кількість м2 за типом будівлі (опалювальна площа): - громадські:
426 056 м2 , лише ті, що належать центральному уряду9
- житлові: 90 528 327 м 2(загальна площа, не опалювальна!), станом на 1st
січня 2023 року10
(iii) енергетичні характеристики еталонних будівель для кожного типу будівель
(кВт- год/м2 a): не доступні
2. Середньорічне енергоспоживання громадських будівель (кВт-год/рік): немає даних
3. Середньорічне енергоспоживання житлових будинків (кВт-год/рік): немає даних
4. Середнє питоме річне споживання енергії на опалення (Qhnd) громадських будівель
(кВт-год/м2 a):
- офісні будівлі: 170 кВт-год/м2 a - оцінка стандартизованого кінцевого
споживання енергії (теплової та електричної) в офісних будівлях, згідно з

6
згідно з інвентаризацією, опублікованою Агентством з енергоефективності
7
відповідно до дос лі дження 2021 рок у щодо впровадження с тандарті в енерг оефек ти внос ті в буді влях
Молдови , п. 2.3 - цю цифру не вдалося довести/перевірити на основі інших джерел
8
за даними офі ці й ної с тати с тики
9
відповідно до інвентаризації, опублікованої Агентством з енергоефективності
10
за даними Національного бюро статистики (банк с тати с ти ч ни х дани х )
 Проектом довгострокової стратегії мобілізації інвестицій в оновлення
національного фонду будівель на період 2019-2030 рр. в Молдові, травень
2020 року (підготовлено за сприяння Європейського Союзу в рамках
ініціативи EU4Energy);
- навчальні будівлі: 199 кВт-год/м2 a - оцінка стандартизованого кінцевого
споживання енергії (теплової та електричної) в офісних будівлях, згідно з
Проектом довгострокової стратегії мобілізації інвестицій в оновлення
національного фонду будівель на період 2019-2030 рр. в Молдові;
- лікарняні будівлі: 326 кВт-год/м2 a - оцінка стандартизованого кінцевого
споживання енергії (теплової та електричної) в офісних будівлях, згідно
з Проектом довгострокової стратегії мобілізації інвестицій в
оновлення національного фонду будівель на період 2019-2030 рр. в
Молдові.
5. Середній питомий річний попит на енергію для опалення (Qhnd) житлових будинків -
індивідуальних та багатоквартирних будинків/колективного житла (кВт-год/м2 ):
- індивідуальні будинки: 290 кВт-год/м2 a - оцінка стандартизованого
кінцевого споживання енергії (теплової та електричної) в офісних будівлях,
згідно з Проектом довгострокової стратегії мобілізації інвестицій в
оновлення національного фонду будівель на період 2019-2030 рр. в Молдові;
- багатоквартирні будинки: 260 кВт-год/м2 a - оцінка стандартизованого
кінцевого споживання енергії (теплової та електричної) в офісних будівлях,
згідно з Проектом довгострокової стратегії мобілізації інвестицій в
оновлення національного фонду будівель на період 2019-2030 рр. в
Молдові.
6. Частка відновлюваних джерел енергії в опаленні (та/або охолодженні) (%): 37.01%11

 Цілі:
1. Щорічний темп оновлення (% (1,5%?), м2 та ГВт-год), за типом будівлі:
- громадські будівлі, що належать/зайняті центральними органами
державної влади:
на період 2020-2022 рр.12 - 1% або 4 251 м2 на рік та
заплановані з 1st січня 2024 року13 - 3% або близько 12 000 м на рік2
- житлових будинків, які планується реконструювати протягом 2024-2026 рр. на
основі Схеми зобов'язань з енергоефективності14 - 210 тис. м2 на рік Додано примітку [SA1]: Ці два рішення були прийняті
рішеннями на основі Закону про ЕЕ; чи можна сказати,
що Закон про ЕЕ вбудований у МЕР та/або Національну
стратегію розвитку до 2030 року?

11
Молдова П'яти й з ві т про прог рес у с фері прос ування та ви к ори с тання енергі ї з ві дновлювани х джерел
енерг ії, опублікований 05.05.2023, Секретаріат Енергетичного Співтовариства
12
Відповідно до Пос танови Уряду № 372/2020 про з атвердження Прог рами реноваці ї буді вель , що
пе ребувають у власнос ті та з ай мають при мі щення ц ентраль ни х орг ані в вик онавч ої влади на 2020 -
2022 рок и 13 Відповідно до с т. 14 ( 9) Зак ону № 139/2018 про енерг оефек ти вні с ть та проекту Концепції
Програми реновації будівель, що перебувають у власності та займаються центральними органами
виконавчої влади, на 2024-2026 роки, спрямованої на імплементацію положень, викладених у ст. 14 (9)
Закону № 139/2018. 14
(9) Закону № 139/2018 про енергоефективність зі змінами, внесеними Законом № 113/2023 для
транспонування Директиви ЄС 2018/2002
14
Відповідно до проек ту Пос танови Уряду "Про з атвердження Прог рами реалі з ац ії Механі з му вик онання
з обов'яз ань з енерг оефек ти внос ті
 2. 2030/2040/2050 Цільовий показник реновації (ГВт-год та м2 ), за типом будівлі:
немає даних
3. 2030/2040/2050 частка відновлюваних джерел енергії (ГВт-год та/або %) в
опаленні (та/або охолодженні), за типом будівлі: поки що немає даних
4. 2030/2040/2050 середній питомий попит на енергію за типом будівлі (кВт-год/м2
a): поки що не доступний
5. #/% модернізованих громадських будівель у 2030/2040/2050 роках: поки що немає
даних
6. #/% модернізованих житлових будинків у 2030/2040/2050 роках: поки що немає даних
7. #/% нових громадських будівель nZEB у 2030/2040/2050 роках: поки що немає даних
8. #/% нових житлових будинків nZEB у 2030/2040/2050 роках: поки що немає даних
9. Очікувана (досягнута) економія енергії 2020/2030/2040/2050 (ПДж та/або ГВт-год):
Цілі на 2020 рік15 : 72,2 тис. т н.е. у житлових будинках та 50 тис. т н.е. у громадських
будівлях
досягнуто у 2020 році16 : 37,31 тис. т н.е. у житлових будинках
очікуваний до 2030 року: поки що недоступний
очікуваний 2040 рік: поки що недоступний
очікуваний 2050 рік: поки що недоступний
10. Очікуване (досягнуте) скорочення викидів CO2 у будівельному секторі
2020/2030/2040/2050 (Гт CO /рік)2
досягнуто у 2020 році: немає даних
очікуване 2030 р.17 : 77% безумовного скорочення викидів ПГ у будівлях порівняно
з 1990 р. та 80% умовного скорочення викидів ПГ у будівлях порівняно з 1990 р.
очікувані 2040/2050: поки що недоступні

1.2. Ключова статистика та тенденції тематичної галузі

Короткий, н а кі ль ка сторі н ок, пі дсумок статистичних даних, пов'язаних з ключ овими тематич ними
област я ми

Сектор будівель (житлових і нежитлових - комерційних і комунальних) у Молдові є найбільшим

споживачем енергії, на який припадає близько 54% загального кінцевого споживання енергії
(ЗКСЕ) у 2022 році (див. Рисунок 1).

15
Відповідно до П'ятог о річ ног о з ві ту Молдови з а Ди рек тивою з енерг оефек ти внос ті , опублікованого
05.07.2021, Секретаріат Енергетичного Співтовариства
16
За оцінкою відповідно до Зведеног о з ві ту про дос яг нення ці лей НПЕ К 2011-2020 / НПЕ К 2019-2021 / НПСВ
2013-2020, оприлюдненого Держенергоефективності у 2021 році
17
Відповідно до к онкретної ц і лі № 3 Стратегі ї ни зь к овуг лец евог о роз ви тк у до 2030 рок у, з атвердженої
Пос тановою Уряду № 1470 ві д 30. 12. 2016 р.
and Agriculture, forestrypublic services and fischery264 тис. т н.е.
.е. або6%або10%

Biofuels and waste

Oil products 489 тис. т н.е. або 44
Житловий 52 тис. т н.е. або 5%
Transportation 1110 тис. т н.е.
793 тис. т н.е. або31% Electricity
або44% Natural gas 150 тис. т н.е. або 14%.
280 тис. т н.е. або 25%.

Heat
Coal101 тис. т н.е.
Industry 38 тис. т н.е.або 9%.
216 тис. т н.е. або9% або 3%.

Рисунок 1. ЗППЕ в ПМР за секторами та ЗППЕ в житловому секторі за видами енергоносіїв, 2022
рік18

Хоча Національне бюро статистики (НБС) надає деякі статистичні дані щодо фонду будівель (лише
житлових) та енергоспоживання, відкритих даних, які б дозволили провести аналітичну роботу для
оцінки енергоефективності та потенціалу енергоефективності будівель відповідно до їх категорії,
віку та інших характеристик, недостатньо.

За деякими оцінками у 2020 році19 , 87% загальної площі забудови займають житлові будинки і
лише 13% - нежитлові будівлі (громадські, комерційні тощо).

За даними Національного бюро статистики (НБС) Республіки Молдова, у 2022 році частка
житлового сектору становила 44%, а нежитлового - 10% (264 тис. т н.е.) від ЗППЕ. Деревина
є найбільш поширеним видом палива в житловому секторі, особливо в сільській місцевості.
Таким чином, біопаливо та відходи мали найбільшу частку - 44% (489 тис. т н.е.), за якими
слідували природний газ - 25% (280 тис. т н.е.) та електроенергія - 14% (150 тис. т н.е.) у ЗППЕ
житлового сектору (1110 тис. т н.е.) у 2022 році. Інша ситуація спостерігається в нежитловому
секторі. Енергоносієм з найбільшою часткою в паливно-енергетичному балансі нежитлового сектору
у 2022 році була електроенергія - 47% (123 тис. т н.е.), за нею йшов природний газ - 32% (84 тис. т
н.е.) та тепло - 12% (32 тис. т н.е.).
Сектор житлових будинків складається з індивідуальних будинків та багатоквартирних будинків.
Дані НБС показують, що житловий фонд в Республіці Молдова є старим і знаходиться в поганому
стані через відсутність технічного обслуговування та капітального ремонту. Аналізуючи роки

18
За дани ми банк у с тати с ти ч ни х дани х Нац і ональ ног о бюро с татис тик и Р ес публік и Молдова
19
Проект довгострокової стратегії залучення інвестицій в оновлення національного фонду будівель на
період 2019-2030 рр. в Молдові, травень 2020 р. (підготовлений за сприяння Європейського Союзу в рамках
ініціативи EU4Energy)
будівництва, можна побачити, що приблизно 75% житлових будинків були побудовані до 1990 року,
коли в чинних будівельних нормах і стандартах були відсутні вимоги до енергоефективності.

Рисунок 2. Структура житлових будинків за роком побудови та житловою площею

Джерело: Опитуван н я "Ен ергоспоживан н я в домогоспод арствах", Н аці он аль не б юро
статистики, 2022 рі к

Вік будівель та відсутність технічного обслуговування все ще свідчить про значний потенціал
енергоефективності в них. Необхідність використання цього потенціалу була підкреслена в
Енергетичній стратегії до 2030 року, що сприятиме зменшенню дуже високої енергетичної
залежності країни від імпорту енергоносіїв і, отже, підвищенню безпеки постачання.

За деякими оцінками20 , потенціал енергоефективності національного житлового фонду становить

від 36% до 54%, а для його повної реалізації необхідні інвестиції в розмірі близько 11-22 млрд
євро. Із загальної опалювальної площі житлових будинків 25% припадає на багатоквартирні
будинки.
Станом на 1 січня 2023 року загальна площа житлового фонду Молдови становила 90,5 млн кв. м21
(на 0,6% більше, ніж роком раніше і, відповідно, на 16,2% більше, ніж у 1990 році).

Для більш детальної інформації, будь ласка, дивіться таблицю нижче, в якій узагальнено найбільш
актуальні наявні статистичні дані та показники за період 2018-2022 років.

Відповідна 2018 2019 2020 2021 2022 Коментарі

статистика/індикатор
и
Сукупні викиди
парникових газів -
н/д н/д н/д н/д н/д
сектор будівель [GtCO
].2

20
Проєкт довгострокової стратегії мобілізації інвестицій в оновлення національного фонду будівель на
період 2019-2030 рр. в Молдові, травень 2020 р.
21
Жи тлови й фонд Р ес публі ки Молдова на 1 сі ч ня 2023 року, Нац і ональ не бюро с тати с ти ки
 Валове внутрішнє
споживання [тис. т 3087 2936 2857 3115 2770
н.
е.] 22
Загаль н е споживанн я Розраховано з
первинн ої ен ергі ї використання
[ГВт- год] м коефіцієнту
35902 34146 33227 36227 32215
перерахунку
- 1 тис. т н.е.
= 11,63 ГВт-
Загаль н е кін цеве год
споживанн я 2786 2672 2581 2853 2521
енергії [тис. т н.е.]
Загаль н е кін цеве Розраховано з
споживанн я використання
енергії [ГВт-год] м коефіцієнту
32401 31075 30017 33180 29319
перерахунку -
1 тис. т н.е. =
11,63 ГВт-год
Загальне корисне
споживання енергії н/д н/д н/д н/д н/д
[ГВт-год]
Загаль н а площа 89.187 90.528
87.7513 88.5343 90.003
житла (млн м )2 7 3
Загаль н а площа
42202. 43526. 44231.
буд і вель , пі д ключ 40704.4 41510.1
5 2 5
ен их до DHS (тис. м )2
Загальна площа
будівель, підключених н/д н/д н/д н/д н/д
до ВДЕ DHS (м )2
Кі ль кі сть
домогоспод арств - 896051 897632 899532 901493 903158
індивідуальне житло
Кі ль кі сть
домогоспод арств -
колективн і 11642 11727 11810 11896 11938
б агатоквартирні
буд ин ки
Рі вен ь зайн ятості в
секторі будівництва в
4.7% 7.0% 7.2% 7.7% 7.7%
краї н і (% від загаль н
ої
зайн ятост
Внесок і)
у ВВП
(буд і вельн ого 8.6% 8.8% 10.0% 8.0% 7. 4%
сектору ) (% від

22
Наці ональ не бюро с татис тик и Р ес публік и Молдова
Кінцеве споживання
енергії в житловому
секторі за видами
палива (% природного
газу, нафти та
нафтопродуктів, ВДЕ,
електроенергії,
твердого викопного
палива, тепла тощо)
П аливн о-
енергетичний
1385 1274 1296 1368 1110
потен ці ал
житлового
сектору,
Вугілля тис. т н . е. 36 62 44 45 38
Природний газ 286 293 327 389 280
Нафтовий шприц. 62 58 56 56 52
Біопаливо
737 608 610 596 489
та відходи
Електрика 142 144 150 158 150
Тепло 122 109 109 124 101
Частка палива у
кінцевому споживанні
енергії в житловому
секторі за типом
кінцевого
використання (% від
опалення приміщень,
н/д н/д н/д н/д н/д
охолодження
приміщень, підігріву
води, приготування
їжі, освітлення та
електроприладів,
інших видів кінцевого
використання)
Частка палив у
кінцевому споживанні
енергії в житловому
секторі для опалення
приміщень (%
природного газу,
н/д н/д н/д н/д н/д
нафти та
нафтопродуктів, ВДЕ,
електроенергії,
твердого викопного
палива, теплової
енергії тощо)
Питоме споживання
енергії на інші цілі
(приготування їжі,
охолодження, н/д н/д н/д н/д н/д
освітлення та побутові
прилади (кВт-
год/оселю)
HDD (для кожної Житлові та Навчальні Номер HDD
кліматичної громадськ заклади, стандартизован
зони країни, і будівлі лікувально- о відповідно до
профілактичн Національної
якщо їх декілька)
і заклади, будівельної
будинки- норми НБН
інтернати для В.01.02-2016 -
людей Енергетична
похилого віку ефективність
будівель.
Методика
розрахунку EPB
Кліматична зона
3405 4010
I (північ)
Кліматична зона II (в
3220 3770
центрі)
Кліматична зона III
3150 3710
(південь)
CDD (для кожної з
кліматичних зон
н/д н/д н/д н/д н/д
країни, якщо їх
декілька)
Питоме середнє
енергоспоживання
індивідуальних
будинків (кВт-год/м2 -
рік)
Кліматична зона I
305
(північ)
Кліматична зона II (в
290
центрі)
Кліматична зона III
284
(південь)
Питоме середнє
енергоспоживання
багатоквартирних
будинків (кВт-год/м2 -
рік)
Кліматична зона
273
I (північ)
 Кліматична зона II
260
(в центрі)
Кліматична зона III
255
(південь)
Питоме середнє
енергоспоживання
для громадських
офісних будівель -
(кВт-год/м2 -рік)
Кліматична зона I
176
(північ)
Кліматична зона II
170
(в центрі)
Кліматична зона III
168
(південь)
Питоме середнє
енергоспоживання
для громадських
навчальних закладів -
(кВт-год/м2 -рік)
Кліматична зона
211
I (північ)
Кліматична зона II
199
(в центрі)
Кліматична зона III
196
(південь)
Питоме середнє
енергоспоживання
для будівель
державних лікарень
- (кВт-год/м2 -рік)
Кліматична зона
342
I (північ)
Кліматична зона II
326
(в центрі)
Кліматична зона
322
III (південна)
Частка відновлюваних
джерел енергії в
опаленні та
н/д н/д н/д н/д н/д
охолодженні -
індивідуальні будинки
(%)
Частка відновлюваних
джерел енергії в
н/д н/д н/д н/д н/д
опаленні та
охолодженні -
 багатоквартирні
будинки (%)
Частка відновлюваних
джерел енергії в
опаленні та н/д н/д н/д н/д н/д
охолодженні -
громадські будівлі
(%)
Середньорічна ціна
опалення - за паливо
(євро/м3 , євро/т,
н/д н/д н/д н/д н/д
євро/м2 опалювальної
площі, євро/кВт-год
тощо)
Примітка: н/д - немає даних
 2. Картування зацікавлених сторін тематичної області23

Вихідні дані: Коротке резюме на кілька сторінок (внутрішнє) з..:

 Групи зацікавлен их сторі н , які можуть виступати за " зелен ий" перехі д
Групи зацікавлен их сторі н , які можуть блокувати перехі д
 Перелік стимулів та перешкод для залучення зацікавлених сторін до політичних процесів.

Ключові зацікавлені сторони тематичного напряму "Будівництво та реновація" можна згрупувати на

основі їхніх основних ролей у цьому секторі, дотримуючись концепції ланцюжка створення вартості,
починаючи від формування та просування політики і закінчуючи бенефіціарами, тобто власниками
будівель.

Перша група ключових зацікавлених сторін у цьому ланцюжку створення вартості - це центральні
органи державної влади, відповідальні за формування, просування та реалізацію політики. Вони
представлені відповідними міністерствами та відомствами, які відповідають за розробку та
просування нормативно-правової бази, а також її впровадження. Ці зацікавлені сторони також
відповідають за формування відповідних стимулів для реконструкції та модернізації існуючого
житлового фонду, а також за сприяння плануванню та будівництву нових будівель відповідно до
стандартів "зеленого" переходу.

Наступним елементом ланцюжка створення вартості в цьому секторі є група ключових зацікавлених
сторін, які беруть участь у впровадженні відповідної нормативно-правової бази, пов'язаної з
будівельними стандартами та нормами. Вони представлені інженерами, в тому числі
сертифікованими проектувальниками, технічними фахівцями, енергоаудиторами, інспекторами,
сертифікаторами EPB, ЕСКО тощо.

Наступна група зацікавлених сторін включає фінансистів і постачальників ресурсів для "зеленого"
переходу. Ця група представлена міжнародними організаціями, партнерами з розвитку,
міжнародними та національними фінансовими установами. Ця група однаково важлива як для
впливу і мотивації зеленого переходу зверху вниз, так і знизу вгору, шляхом підтримки процесу
прийняття рішень щодо зеленого переходу, а також для забезпечення доступу до фінансування для
наступної групи зацікавлених сторін - власників будівель, які зацікавлені в реконструкції та
модернізації будівель, а також будівництві нових будівель відповідно до технічних норм і
стандартів, що відповідають рівню амбіцій зеленого переходу.
Наступна група - це власники будівель, як державних, так і приватних, комерційних і житлових. До
цієї групи належать девелопери та будівельні компанії, які часто виступають власниками або
співвласниками будівель.

Інша група стейкхолдерів - це постачальники експертних знань та прихильники зеленого переходу.

Сюди входять наукові кола, організації громадянського суспільства (ОГС), асоціації зеленого бізнесу
тощо.

23
Зацікавлені сторони включають державні установи (національні, регіональні, місцеві), бізнес, наукові кола, організації
громадянського суспільства, окремих осіб, засоби масової інформації, політичних лідерів, групи та інші організації, на які
впливатиме ГТ, або які можуть вплинути на результат ГТ.
Відповідно до основних ролей у тематиці "Будівлі та реновація" - це ланцюжок створення вартості,
у тематиці "Менеджмент" ключові зацікавлені сторони визначені наступним чином:

Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку (МІУР)

Мінрегіон є центральним органом державного управління, відповідальним за розробку та
просування державної політики у сферах містобудування та будівництва. Він відповідає за
містобудівну політику, будівельну політику та технічні регламенти, в тому числі ті, що стосуються
енергоефективності будівель.

Це міністерство відповідає за розробку відповідних будівельних норм і стандартів та їх

затвердження. Крім того, воно відповідає за сертифікацію проектувальників і технічних фахівців,
які відіграють ключову роль у забезпеченні необхідних стандартів якості в процесі будівництва.

Міністерство енергетики (МЕ)

Мінпаливенерго відповідає за сприяння розвитку енергетичного сектору РМ, забезпечення
енергетичної безпеки країни, підтримання надійності енергопостачання, а також просування
енергоефективності (ЕЕ) та використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Таким чином, Мінпаливенерго відповідає за розробку та просування всіх ключових політик,

пов'язаних з енергоефективністю будівель та реновацією житлового фонду.

Міністерство фінансів (Мінфін)

Мінфін є спеціалізованим центральним органом державного управління, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері державних фінансів.

Серед інших функцій, Мінфін розробляє проект закону про державний бюджет, бере участь у
формуванні державної податкової та митної політики, веде переговори та укладає двосторонні та
багатосторонні угоди про позики та гранти. Мінфін у співпраці з Мінекономрозвитку відіграє
ключову роль у розробці та впровадженні фінансової та фіскальної політики і стимулів, що мають
відношення до тематичної сфери "Енергоефективність та енергозбереження", а також забезпечує
залучення національних та міжнародних коштів для оновлення житлового фонду.

Міністерство економічного розвитку і цифровізації (МЕРТ)

МРЕП є центральним органом, уповноваженим просувати державну політику в галузі економіки,
включаючи просування циркулярної економіки, а також координувати економічний розвиток
Республіки Молдова.

Агентство з енергоефективності (АЕЕ)

ЕЕА є адміністративним органом, підпорядкованим Мінекоенерго (наразі перебуває в процесі
реорганізації та перетворення на державну установу з новою назвою - Національний центр сталої
енергетики), з місією підтримки Мінекоенерго у розробці політики та планів у сферах ЕЕ та ВДЕ,
включаючи політику щодо енергоефективності будівель, сприяння та підтримка реалізації цієї
політики та заходів на центральному, місцевому рівнях, а також на рівні кінцевих споживачів,
моніторинг та звітування про розвиток та хід реалізації, тощо.
Серед обов'язків ЕЕА - організація та управління схемами енергоаудиту, енергоменеджменту та
сертифікації енергоефективності будівель, розробка та підтримка інформаційних систем, реєстрів,
баз даних та аналітичних інструментів для забезпечення розробки, моніторингу та звітності щодо
реалізації цих схем та планів з ЕЕ/ВДЕ, оцінка інвестиційних проектів з ЕЕ, які отримують державну
підтримку, надання технічної допомоги, поширення інформації та підвищення обізнаності
споживачів та суб'єктів ринку, тощо.

Відповідальність ЄЕА також полягає у впровадженні Схеми зобов'язань з енергоефективності,

спрямованої на збір необхідних ресурсів для функціонування фонду, призначеного для
підвищення енергоефективності в житловому секторі.

Національне агентство з регулювання енергетики (ANRE)

ANRE є незалежним регуляторним органом, підпорядкованим Парламенту Республіки Молдова,
відповідальним за регулювання секторів енергетики (електроенергія, газ, централізоване
теплопостачання, нафтопродукти) та водопостачання і водовідведення. Воно забезпечує
регулювання та моніторинг ефективного функціонування енергетичного ринку та здійснення
діяльності в енергетичному секторі на основі доступності, наявності, надійності, безперервності,
добросовісної конкуренції та прозорості, дотримуючись стандартів якості, безпеки та захисту
навколишнього середовища. ANRE також виконує роль енергетичної інспекції в країні, забезпечуючи
розробку норм і стандартів, а також здійснює нагляд за їх належним впровадженням в секторах
електроенергетики та теплопостачання.

Національне бюро статистики (НБС)

НБС є центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління та координує діяльність
у сфері статистики в країні. Повні та достовірні статистичні дані є основою для аналізу та
розробки будь-якої політики, в тому числі політики реновації будівель.

Інститут стандартизації Молдови (ISM)

ІСМ підпорядкований Міненерговугілля, його місія полягає у впровадженні європейських та
міжнародних стандартів та сприянні стандартизації у всіх сферах, включаючи ЕЕ та ВДЕ (стандарти
на матеріали, системи, прилади, обладнання, енергоменеджмент, енергоаудит і т.д.).

Енергоаудитори
У Молдові діє система реєстрації кваліфікованих енергоаудиторів. Агентство з енергоефективності
відповідає за перевірку кваліфікації та реєстрацію енергоаудиторів у державному реєстрі,
доступному в режимі он-лайн.

Сертифікатори EPB
Наразі в РМ немає підготовлених та ліцензованих сертифікаторів з енергоефективності будівель.

Енергосервісні компанії (ЕСКО)

Наразі ЕСКО не працюють на ринку РМ. Наразі триває робота над впровадженням концепції
супер- ЕСКО в Молдові за підтримки технічної допомоги, що надається через "Діяльність з
енергетичної безпеки Молдови" - програму, що фінансується USAID Молдова та впроваджується
TetraTech.
Сертифіковані дизайнери та технічні фахівці
Проектувальники та деякі інші технічні фахівці, які є частиною системи якості будівництва в Молдові,
сертифіковані центральними органами державної влади (MIDR). Однак вони працюють на основі
чинних стандартів і норм (часто застарілих), що може призвести до досить низьких результатів у
сфері енергоефективності. Ця група потребує постійної розбудови потенціалу або навчальних
програм з енергоефективності та ноу-хау у сфері ВДЕ.

Партнери з розвитку та спонсори

Ця група є досить широкою з точки зору інституційного представництва і дуже важливою з огляду на
економічний контекст, в якому зараз перебуває Молдова. Як вже зазначалося, до неї відносяться всі
партнери з розвитку, які долучилися до підтримки зеленого переходу Молдови, починаючи з
посольств і дипломатичних представництв, міжнародних фінансових організацій (наприклад,
ЄБРР, ЄІБ, СБ тощо), агентств міжнародного розвитку (наприклад, SIDA, USAID, AFD), виконавчих
агентств (ПРООН, GIZ тощо) і приватних компаній, відповідальних за реалізацію спеціальних
програм і проектів. До цієї групи зацікавлених сторін можна віднести також місцеві банки, які
виступають або як місцеві партнери для програм і проектів, що фінансуються міжнародними
організаціями, або як власні партнери. Роль цієї групи має вирішальне значення для "зеленого"
переходу, оскільки в умовах обмежених людських і фінансових ресурсів Молдови вони виступають
в ролі співвиконавців (часто впливаючи на процес прийняття рішень), виконавців, постачальників
знань та інших ресурсів, фінансистів, посередників, координаторів і прихильників "зеленого"
переходу.

Власники будівель
Як зазначалося вище, ця група зацікавлених сторін включає як державних, так і приватних
власників будівель. Вони можуть володіти різними категоріями будівель. Оскільки майже половина
кінцевого споживання енергії в Молдові припадає на житловий сектор, особливу увагу слід
приділити власникам відповідних будівель. У РМ існують різні форми управління житловими
будинками, такі як об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), об'єднання
співвласників приватизованого житла (ОСББ), житлово-будівельні кооперативи (ЖБК), житлово-
будівельні кооперативи (ЖБК), муніципальні підприємства з управління житловим фондом
(МПЖФ), які регулюються різними законами і по-різному.

Прихильники зеленого переходу та постачальники знань

Після реформи вищої освіти центр досліджень у Молдові було перенесено з Академії наук до вищих
навчальних закладів / університетів. Таким чином, основним стейкхолдером для тематичної
області B&R є Технічний університет Молдови. Також до цієї групи слід віднести деякі ОГС (Expert-
Grup, Green City Lab та IDIS Viitorul), які активно підтримують зелений перехід у цій тематичній
сфері.

Таким чином, з огляду на ролі, обов'язки та зобов'язання у тематичній сфері B&R, центральні
органи державної влади в особі Міністерства енергетики та Агентства з енергоефективності
(після реорганізації пропонується перетворити його на Державну установу "Національний центр
сталої енергетики") є зацікавленими сторонами, які могли б виступати в ролі адвокатів зеленого
переходу.

Також не вдалося виявити жодної групи зацікавлених сторін, які могли б блокувати перехід.
 3. Оцінка прогалин у тематичних сферах

3.1 Політико-правова база

3.1.1 Стратегічні та планові документи, цілі та завдання

Основними міжнародними угодами, до яких приєдналася Республіка Молдова і які стосуються

тематичної сфери БіР, є Договір про заснування Енергетичного Співтовариства (ДЕС), а пізніше Угода
про асоціацію між ЄС та Молдовою, яка в основному стосується зобов'язань за ДЕС. Таким чином,
Республіка Молдова, як повноправна Договірна Сторона ДЕС, взяла на себе зобов'язання
гармонізувати та імплементувати законодавчу та нормативно-правову базу у сфері
енергоефективності із законодавством Енергетичного Співтовариства (ЕнС).
15 грудня 2022 року Рада Міністрів Енергетичного Співтовариства ухвалила енергетичні та
кліматичні цілі до 2030 року. Ці цілі відповідають довгостроковій меті досягнення кліматичної
нейтральності економік Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства до 2050 року. Згідно з
рішенням, Молдова взяла на себе зобов'язання досягти їх у 2030 році:
27 % частка енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії;
Додано примітку [SA2]: Додайте, будь ласка, ціль на 202
- 3000 тис. т н . е. як максималь н е споживан н я первинн ої ен ергі ї у 2030 році ;
- 2800 тис. т н . е. як максималь н е кі н цеве споживання ен ергії у 2030 році ;
- 3% рі ч н их темпі в он овленн я громадсь ких буд і вель , що н алежать /зайняті централь н ими
орган ами державн ої влади ;
- 9.10 MtCO2eq (-68.8%) чисті викиди парникових газів порівняно з рівнем 1990 року.

З іншого боку, Національна стратегія розвитку до 2030 року, прийнята Законом № 315 від 17-11-2022
року, передбачає загальну мету покращення умов життя населення, а одним з індикаторів оцінки
впливу стратегії є обсяг інвестицій у заходи з енергоефективності, який має досягти частки 0,1% від
ВВП у 2025 році та 0,5% у 2030 році.

Відповідно до Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2030 року, затвердженої Постановою Уряду

№ 1470 від 30.12.2016 р., цільовим завданням № 3 до 2030 року було визначено безумовне
скорочення викидів парникових газів у будівлях на 77% порівняно з 1990 роком та умовне
скорочення викидів парникових газів у будівлях на 80% порівняно з 1990 роком.

3.1.2 Відповідність національної політики та законодавчої бази міжнародним

зобов'язанням/конвенціям та наближення до ЄС

Нещодавно, виконуючи свої зобов'язання за ДЕС, Молдова внесла зміни до Закону № 139 "Про
енергоефективність", який у 2018 році транспонував Директиву про енергоефективність
(2012/27/ЄС). Цією поправкою (Законом № 113 від 12-05-2023) до національного законодавства
було внесено зміни до Директиви з енергоефективності 2018/2020. Зміни запровадили
зобов'язання розробити та затвердити Національний план з енергетики та клімату як інструмент
програмування для досягнення цілей до 2030 року. Крім того, зміни передбачають запровадження
схеми зобов'язань з енергоефективності, яка сприятиме досягненню щорічної нової економії
енергії за рахунок заходів з енергоефективності, що впроваджуватимуться, насамперед, у
будівлях житлового сектору. Крім того, зміни передбачають оновлення Програми виконання
зобов'язань з термомодернізації будівель центральних органів державної влади - з метою
досягнення 3% частки відремонтованої опалювальної та/або охолоджувальної площі будівель.

1st листопада 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства (EnCS) повідомив, що

імплементація Директиви про будівлі в Молдові все ще не завершена. Через рік, у жовтні 2023
року, Парламент Республіки Молдова прийняв новий Закон № 282 від 05-10-2023 про енергетичні
характеристики будівель, який транспонує поправки до Директиви 2018/844, спрямовані на
виправлення зазначеного недоліку. Однак висновки EnCS від кінця 2022 року щодо відсутності
довгострокової стратегії реновації будівель все ще залишаються актуальними. Крім того, в країні
бракує багатьох інших елементів, що стосуються будівництва та реновації, які випливають з вимог,
встановлених Законом № 282/2023 про енергетичну ефективність будівель.
Розроблено проекти урядових рішень щодо введення в дію схеми зобов'язань з енергоефективності
та створення нового фонду енергоефективності в житлових будинках, які планується ухвалити до
кінця 2023 року. Тим часом, різні програми, що фінансуються партнерами з розвитку, вже
фінансують модернізацію громадських та житлових будівель.

Усі п'ять "всеохоплюючих" стандартів EPB (ISO 52000-1, 52003-1, 52010-1, 52016-1 і 52018-1) були
прийняті в якості національних молдовських стандартів протягом 2017-2018 років.

3.1.3Узагальнення прогалин/вузьких місць та потреб

Наразі більшість ключових сфер ЄЗК, що стосуються тематичної сфери БІЗБ, охоплені первинним
законодавством.

Закон № 282/2023 про енергетичну ефективність будівель нещодавно був приведений у

відповідність до Директиви EPBD, що вносить зміни до Директиви 2018/844. Національний закон
встановлює правові рамки, необхідні для сприяння підвищенню енергетичної ефективності будівель
з урахуванням кліматичних умов, вимог щодо мікроклімату в приміщеннях та співвідношення
"витрати-ефективність", у тому числі шляхом реалізації документів державної політики та заходів з
підвищення енергетичної ефективності будівель, встановлення мінімальних вимог до енергетичної
ефективності та проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель, а також шляхом
забезпечення інформування власників/адміністраторів/управителів будівель або потенційних
покупців/орендарів щодо рівня енергетичної ефективності будівель. Він передбачає розробку та
прийняття Довгострокової стратегії реновації національного житлового фонду, спрямованої на
залучення інвестицій у реновацію як житлових, так і нежитлових будівель з метою досягнення до
2050 року нульового рівня викидів у житловому фонді.
Закон № 139/2018 про енергоефективність встановлює необхідні рамки для встановлення
національних цілей з енергоефективності на різні часові горизонти (наприклад, 2030 і 2050 роки)
відповідно до зобов'язань Республіки Молдова, для просування принципу "спочатку
енергоефективність", для підвищення енергоефективності шляхом реалізації заходів, включених
до НПЕК, розвитку ринку енергетичних послуг тощо. Закон також встановлює вимогу, що при
розробці політики і заходів, необхідних для виконання зобов'язань щодо енергозбереження, Уряд
повинен враховувати необхідність подолання енергетичної бідності відповідно до наявної практики,
забезпечуючи, щоб принаймні частина заходів з енергоефективності здійснювалася у вразливих
домогосподарствах, включаючи домогосподарства, які перебувають в ситуації енергетичної
бідності, і домогосподарства, віднесені до соціального житла.

Тим не менш, для досягнення поставлених цілей законодавча база повинна бути доповнена
необхідними підзаконними актами, а її реалізація повинна бути забезпечена відповідними
інституційними можливостями та ресурсами.

Основні прогалини стосуються

1. Законодавча та нормативно-правова база:

- Завершення розробки нормативно-правової бази для впровадження
сертифікатів енергоефективності (EPC);
- Завершення розробки нормативно-правової бази щодо НЗЕБ;
- Завершення розробки нормативно-правової бази для імплементації Закону №
139/2018 про енергоефективність;
- Переглянути та внести відповідні зміни до нормативно-правової бази з метою
усунення бар'єрів для енергосервісу, енергосервісних контрактів та ЕСКО.
2. Інституційні рамки:
- Завершити реорганізацію Агентства з енергоефективності з метою посилення
його інституційного статусу та спроможності як головного органу,
відповідального за реалізацію політики у сфері енергоефективності, а також як
центральної фінансової установи для підтримки інвестицій у модернізацію
будівель;
- Посилення органів, відповідальних за видачу дозволів на будівництво, та
органів, відповідальних за перевірку/експертизу проектної документації, щодо
енергетичної ефективності будівель.
3. Система планування та моніторингу:
- Створення повної бази даних про національний будівельний фонд, включаючи
дані про енергоспоживання;
- Покращення статистики щодо будівель та енергоспоживання;
- Розробка Національної інформаційної системи енергетичної ефективності
будівель;
- Створення системи вимірювання та верифікації для оцінки наслідків реновації
будівель.
4. Фінансові:
- Забезпечення фінансування енергоефективних ремонтів;
- Фінансування та впровадження НЗЕБ у державному секторі;
- Залучення енергетичних компаній до програм реновації будівель та
інвестиційного фінансування.
 3.2. Ін струмен ти для реалізації політики
У ці й ч астині описуєть ся, як реалі зуєть ся полі тика в краї н ах, і аналі зуєть ся, ч и досягн уть вон и
поставлен их ці лей (ці лей і завд ан ь , а також юрид ичн их зоб ов'язань , представлен их вище), і якщо
так, то як саме вон и будуть досягн уті . Ан алі з буде зо серед жен ий н а оцін ці ві д пові дн ості комплексу
заход і в полі тики (ві дпові дн і сть і сн уюч их і запланован их регуляторн их та екон омі чн их ін струмен ті в,
а також механ і змі в ф ін ансуван н я).

3.2.1 Регуляторні та економічні і нструменти

У ці й ч астині описують ся кон кретні полі тич н і і н струмен ти, які використовують ся д ля реалі зації
н аці он аль н ої клі матичн ої та ен ергетичн ої полі тики, досягн ен ня узгод жен ості інш их галузевих
полі тик з метою декарб он і заці ї екон омі ки та узгод жен н я галузевої полі тики з п олі тикою ЄС ,
н адаєть ся н аступн а ін ф ормаці я:

 Огляд та оці н ка від повід н ості прийн ятих регуляторн их та екон оміч них і н струмен ті в у
тематичн ій сф ері /секторі .
Огляд регуляторн их і н струмен ті в, таких як плануванн я, дозволи, комун ікація, і н ф ормація
тощо, що зас тосовують ся д ля д осягн ен н я ці лей сектору, еф ективн і сть заход і в, н аявні сть
кон трзаході в у секторі та/аб о в і н ших секторах.
 Огляд екон оміч н их і н струмен ті в д ля сектору (н априклад , огляд под аткі в, зб орі в та суб сиді й,
що використовують ся д ля реалі заці ї полі тики, под аткові пі ль ги та зві льн енн я від сплати
под аткі в, використан н я б юд жетних н адход жень )

Оці н ка повин н а н ад ати докази того , ч и має краї н а м ехані зми, які заб езпеч ують ін теграці ю
довгострокових мі ркуван ь щодо клі мату та ен ергетич н ого сектору в полі тику, плани, програми та
проект и.

1.2.2 Фіна нсува ння та фі на нсува ння

У ці й ч астині описують ся кон кретні д жерела ф ін ансуван ня та варі анти ф ін ансуван ня, які
використовують ся д ля пі дтримки клі матич н их та енергетичн их ці лей у кон кретні й тематичн і й
області . А н алі з повин ен мі стити н аступн е :

П ерш оч ергові заход и ф і н ан суванн я в тематич ні й сф ері разом і з д жерелами - огляд поточ н ого
стану та дані про рі зн і ф ін ансові потоки, включ аюч и державн ий б юд жет та ці ль ові ф он д и,
д восторон н є та б агатосторон н є зовні ш н є ф ін ансуван н я, кред ити, гран ти тощо.
Тен ден ці ї у фі н ан суванн і ш ляхом пі дсумовуван ня та порі внян ня дон орсь кої пі дтримки та
внутрішн ь ого ф і н ан суванн я сектору за останн і роки.
 Вплив ф і н ансуван н я - н адайте д ані про еф ективн і сть рі зн их дон орі в/зміш аного ф і н ан суванн я
(н априклад , E5P) за о станн і роки н а осн ові попередн і х оцін ок дон орі в.
П рогалин и та майбутн і можливості заб езпеч ен ня достатн ь ого ф і н ан суванн я - перерахуйте
прогалин и поточн ого ф і н ан суван ня, запропон уйте ш ляхи заб езпеч ен ня достатн ь ого
ф і н ан суванн я та застосуван н я н ових стимулі в д ля підтримки галузевої полі тики.
Важливо враховувати, що ф і н ан суванн я переходу також буде розгляд атися як мі жсектораль н а
сф ера, тому н емає н еобхі дн ості заглиблюватися в б іль ш ш ироке об говоренн я фі н ан суванн я в
кожн і й тематичн і й сф ері . С лід зосеред итися лиш е на прі оритетн их темах, пов'язани х і з самою
сф ерою. Н априклад , тематичн а область "Буд і влі та рен оваці я" повин н а мі стити огляд осн овних
схем ф і н ан суванн я, які сприяють досягн ен н ю сектораль н их ці лей. Од н ак загаль н е фі н ан суванн я
зелен ого переходу (зелен е б юд жетуван ня, ці ль ове ф і н ан суванн я, з елен і облі гаці ї тощо) повин н о
бути висві тлен о в мі жсектораль н і й області , пов'язані й з ф і н ан суванн ям.

3.2.3 Уза га ль не ння п рога ли н/вузьки х місц ь та п отреб

П ри визн ачен ні ключ ових прогалин і вузь ких мі сць слі д враховувати ці питанн я:

Ч и достатн ь о регуляторн их та екон омі чн их ін струменті в д ля досягн ен н я всі х галузевих

ці лей? (2p)
Ч и є галузеве фі н ан суванн я та ф ін ан сові ін струмен ти реалі стич ними по ві д н ош ен н ю до
галузевих ці лей? (2p)


Н а осн ові ві д пові дей н а ці запитан ня (позитивн их чи н егативн их) виставляєть ся оцін ка від 1 до 5 ,
де 5 озн ачає повне узгод жен н я, а 1 - дуже поган е уз год жен ня.

3.3 Ін ст и туц ій н а/ уп равлін сь ка сп роможн іст ь

У ці й ч астині описують ся та аналі зують ся структури управлі нн я, ролі та результати д і яльн ості у
тематичн ій сф ері , щоб оці н ити, н аскі ль ки і н ституції зд атні заб езпечити н алежн ий рі вен ь
плануванн я та реалі зації полі тики д ля досягн енн я цілей ЄЗК.

Аспекти оці н ки повин ні сві дч ити про те, що краї н а має (аб о н е має) і н ституці йний механ і зм, який
пері одичн о об 'єд н ує ві д повід ні мі ні стерства та урядові установи д ля під вищен н я узгод жен ості
полі тики н а рі вні , н еобхід н ому д ля успі шн ого "зеле н ого" переходу.

Оці н ка також має н адати докази того, ч и є в краї н і механі зми, які заб езпеч ують ін теграці ю
довгострокових мі ркуван ь в і нш і галузеві полі тики, плани, програми та проекти, а також ч и є в
краї н і механ і зми, які гарантують , що процес прийн яття ріш ень , розроб ка п олі тики та плануван ня
ві д повід ають довгостроковим ці лям, тобто виход ять за межі поточ н ого виб орч ого циклу.

3.3.1 Іс нуюча інсти туц ій на структура

Короткий огляд прові д н их мін і стерств та компетентн их органі в, ві д повід аль них за управлі нн я
тематичн ою сф ерою. Огляд поточ н ої ін ституці йн ої структури, ролі та об ов'язкі в і н ституці й у
розроб ці полі тики, а також у впровад женн і та заб езпеч ен ні викон ан ня, ч и і сн ує спадкоємні сть в
інституційній базі сектору, міжінституційна співпраця в межах тематичної
ві сфери/сектору,
д н осин и з і н шими секторами.

Таблиця - посиланн я н а правову оцін ку

3.3.2 Оц інка п отенц іа лу існуючої інс ти туц ій ної структу ри
Оці н ка ін ституці йн ої спроможн ості (ін ституці йн а орган і зація/структура, роль та об ов'язки, людсь кі ,
техн іч ні та ф ін ансові ресурси) д ля викон ан ня фун кцій, що ві д пові д ають міжн арод н им та
європейсь ким зоб ов'язанн ям у кон тексті кон кретн ої тематич н ої сф ери/ секто ра. (плануван н я та
коорд ин аці я полі тики, правозастосуван н я та мон і торин г, зб і р д аних та зві тні сть , і н ституці йн а
спроможн і сть до освоєн н я техн і чн ої та ф ін ан сової допомоги, зд атн і сть до еф ективної координ аці ї
допомоги) (може бути узагаль н ен а у вигляд і таблиці ві д пові дн о до кон кретн их сф ер - достатн я,
потребує посилен н я, передб ачені реф орми тощо. + прогалин и та потреб и)

3.3.3 Уза га ль не ння п рога ли н/вузьки х місц ь та п отреб

П ри визн ачен ні ключ ових прогалин і вузь ких мі сць слі д враховувати ці питанн я:

Н а осн ові ві д пові дей н а ці запитан ня (позитивн их чи н егативн их) виставляєть ся оцін ка від 1 до 5 ,
де 5 озн ачає повне узгод жен н я, а 1 - дуже поган е уз год жен ня.

3.4 Сек торн ий п оте н ц іал

Оці н ка спроможн ості сектору (готовності до впрова д женн я)

3.4.1 Технічний та інфраструктурний потенціал- поточні можливості та майбутні

п отре б и

3.4.2 Зна ння , осв іта , обізна ні сть

(потен ці ал д ля галузевого н авч анн я та осві ти, включ аюч и переквалі фі каці ю та можливості
н авч ан н я впродовж життя (посиланн я на "С правед ливий перехі д "))

3.4.3 Схеми п ідтри мки та п ослуги

(схеми спі впраці , сертиф ікація, лаб ораторі ї , зелен і послуги тощо)

3.4. 4Доступніс ть та економіч на доступніс ть

(ф і нансова та соці аль н а доступні сть і доступні сть послуг (зв'язо к з мі жсектора ль н ою областю
"С правед ливий перехі д ")

3.4.5 Уза га ль не ння п рога ли н/вузьки х місц ь та п отреб

П ри визн ачен ні ключ ових прогалин і вузь ких мі сць слі д враховувати ці питанн я:


Н а осн ові ві д пові дей н а ці запитан ня (позитивн их чи н егативн их) виставляєть ся оцін ка від 1 до 5 ,
де 5 озн ачає повне узгод жен н я, а 1 - дуже поган е уз год жен ня.

3.5 Підсумко вий звіт про прогалин и в тематичн их сфе рах

Рі зн і прогалин и та вузь кі мі сця повин ні бути зведен і в таблицю:

Тема Оцінка
розрив
Політика та нормативно- 2
правова база
Інструменти для реалізації 4
Інституційна/управлінська 1
спроможність
Секторний потенціал 5

4Наскрізні теми в тематичних звітах

Оскі ль ки н аскрі зн і н апрямки матимуть власні зві ти, н емає н еобхі дн ості повні стю об говорювати їх у
кожн і й окремій тематич ні й області . Осн овну увагу слі д прид і лити лиш е прі оритетн им темам,
пов'язаним з н ими. Н априклад , тематич н а область "Буд і влі та рен оваці я" повинн а мі стити огляд
осн овних схем ф і н ан суванн я, які сприяють досягн енн ю сект ораль н их ці лей. Од н ак загаль н е
ф і н ан суванн я зелен ого переходу (зелен е б юд жетуванн я, ці ль ове фі н ан суванн я, зелен і облі гаці ї
тощо) має бути висві тлен е в мі жсектора ль н і й області , пов'язані й з ф і н ан суванн ям. А н алогіч н о,
якщо змі н и в тематичн і й сф ері матимуть зн ачн ий вплив н а зайн яті сть , доходи аб о доступ до послуг,
це має бути висві тлен о у зві ті за тематич н ою сф ерою (н априклад , потен ці йн і роб оч і мі сця під
загрозою). Од н ак загаль н і заход и, що сприяють справед ливому переходу, які пом'якш ують ці
проблеми, будуть об говорюватися у ві д пові д н ому мі жсектораль н ому зві ті .

Оці н ююч и перспективи ф ін ансуван ня "зелен ого" переходу приватним сектором, слі д за зн ачити,
що ЄС стимулює р озвиток полі тики стало го ф і н ансуванн я з метою перен аправлен н я і н вестиці й у
сталі та н изь ковуглецеві вид и д іяль н ості. Це включ ає розр об ку таксон омі ї ст алих і н вестиці й,
вимоги до розкриття і н ф ормації д ля ф ін ансових установ та і н теграці ю екологі чн их і соці альн их
ф акторі в в і н вестиці йні рі шенн я. Ці ін іці ативи б езпосеред н ь о впливають н а б ан кі всь ку д іяль ні сть
(озелен ен н я кред иті в) та ін вестиці ї великих компан ій, а також н а доступ до державн их кош ті в.
Оці н ка повин н а, серед і нш ого, н адати достатн ю ін формаці ю про те, ч и має краї н а механ і зми, які
сприяють приведен н ю фі н ан суванн я у ві д пові дн і сть до ці лей узгод жен ості полі тики та
ві дстежен н ю ві д пові дн их витрат. Такі механ і зми можуть мати кі ль ка ф орм, зокрема Кон троль н і
списки д ля заб езпеч ен ня того, щоб плани та б юд жети ві доб ражали аспекти узгод жен ості полі тики
з ці лями у сф ері клі мату та ен ергоеф ективн ості перед затверд жен н ям та розпод і лом б юд жету н а
всі х рі внях влад и; І н тегровані ф ін ансові і нф ормаці йн і систе ми д ля полегш енн я ві дстежен ня,
зві туванн я та прийн яття об ґрун тован их ріш ен ь щодо розпод і лу ресурсі в н а всі х рі внях влади аб о
огляд и державн их витрат, які пов'язані з клі матич ними д і ями; Вимога, щоб ф онд и міжн арод н ого
спі вроб і тн ицтва були узгод жен і з н аці он аль н ою полі тикою та прі оритетами, спрямован ими н а
вуглецеву н ейтральн і сть як дон орі в, так і реципі єн тів .
 Додаток 1. Приклад шаблону відображення стратегічних національних документів, а також відповідних тематичних цілей і завдань
Відповідний міжнародний Існуючий національний Час прийняття та Юридично Відповідні цілі та завдання Коментарі:
політичний стратегічний документ дата останнього обов'язковий
напрям/стратегічний перегляду чи ні
документ ОДЕСР
Стратегія хвилі реновації Не існує - - - Наразі не розробляється Додано примітку [SA3]: Будь ласка, підтвердіть.
Національне повідомлення П'яте Національне 2023 Дякую.
РКЗК ООН повідомлення Республіки
Молдова, підготовлене не
для подання до Рамкової
конвенції Організації
Об'єднаних Націй про
зміну клімату
КПВВ На стадії розробки - - -
NEEAP NEEAP 2019-2021 (GD 27-12-2019 ні (термін дії -
698/2019) закінчився
наприкінці
2021 року)
NREAP NREAP 2013-2020 (GD 27-12-2013 ні (термін дії -
1073/2013) закінчився
наприкінці
2020 року)
NDC2 Оновлений національно- подано до
визначений внесок Секретаріату РБ
Республіки Молдова ООН 4 березня
2020 року
РАМКОВА КОНВЕНЦІЯ СВІТЛОДІОДИ 2030 30-12-2016 Так. Конкретна ціль №. 3 - 77% безумовного
ООН ПРО ЗМІНУ КЛІМАТУ скорочення викидів парникових газів у
будівлях порівняно з 1990 роком та 80%
умовного скорочення викидів
парникових газів у будівлях порівняно з
1990 роком
 Додаток 2. Приклад шаблону оцінки наближення до ЄС

Статус транспозиції Подальші кроки в Компетентний орган Коментарі:

Відповідний правовий Чинне національне Запланований (повністю, частково, транспозиції питання/труднощі, які
документ ЄС (лише ключові законодавство національний закон не транспоновано) можуть створити проблеми
директиви та регламенти) (включаючи для подальшої
розроблений, але не транспозиції
прийнятий)
Назва директиви Ім'я та дата прийняття Назва та запланована
дата прийняття
EPBD зі змінами, внесеними Закон № 282 від 05- x Часткова - Міністерство енергетики -
Додано примітку [SA4]: Чи з'являться якісь підзаконні
Директивою 2018/844 10-2023 про транспозиція акти/правила на основі нового Закону про EPB?
енергетичну
ефективність будівель
Новий EED (Директива Закон № 139 від 19- Часткова Міністерство енергетики
2018/2020) 07-2019 (із змінами, транспозиція
внесеними згідно із
Законом № 113 від
12-05-2023) Додано примітку [SA5]: Чи готуються підзаконні
акти/збірник правил на основі Закону про
енергоефективність?