Аналітична довідка

Механізми зовнішньоекономічного регулювання Мексики

Мексиканська економіка пережила серйозний спад, починаючи з середини
2018 року, після чого відбулося незначне скорочення реального ВВП у 2019
році, зокрема через падіння валового капіталу, скорочення державних витрат і
уповільнення приватного споживання. У 2020 році економіка сильно
постраждала від пандемії COVID-19, яка призвела до скорочення ВВП на
8,2% протягом року. У 2021 році мексиканська економіка відновилася із
зростанням ВВП приблизно на 4,8%, багато в чому завдяки заходам,
прийнятим для боротьби з пандемією, які були спрямовані в першу чергу на
допомогу сім’ям і підприємствам, які найбільше постраждали, особливо
малому та середньому. підприємств. Ці заходи включають відкриття закладів
для забезпечення належного рівня ліквідності, стимули для реструктуризації
банківських кредитів та впровадження соціальних програм і програм
підтримки бізнесу, таких як Програма фінансової підтримки сімейних
мікропідприємств.
За винятком заходів реагування на пандемію, фіскальна політика Мексики
залишалася жорсткою, щоб тримати фіскальний баланс під контролем. У
листопаді 2019 року був прийнятий Федеральний закон про республіканську
економію. Його мета – сприяти раціональному управлінню державними
ресурсами, зосереджуючись головним чином на скороченні непріоритетних
поточних видатків. У 2020 році федеральний уряд запровадив фіскальні
заходи для пом’якшення наслідків пандемії COVID-19 для здоров’я та
економіки на суму, яка, за оцінками, еквівалентна 2% ВВП. Крім того, були
вжиті заходи. скоротити видатки, окрім пріоритетних програм. Загалом
фінанси мексиканського федерального уряду покращилися між 2018 і 2019
роками, коли було зафіксовано дефіцит у розмірі близько 2% ВВП. За
допомогою Федерального закону про республіканську економію була
зроблена спроба скоротити дефіцит; однак у результаті економічної рецесії,
спричиненої пандемією, відбулося зниження надходжень і збільшення витрат
(хоча й помірне). Дефіцит федерального уряду зріс до 2,5% і 3,1% ВВП у
2020 і 2021 роках відповідно. Загальний чистий борг державного сектора
залишається скромним; у грудні 2021 року становив 46,3% ВВП.
Банк Мексики використовує схему інфляційного таргетування, щоб
забезпечити основу для здійснення грошово-кредитної політики, з постійною
метою досягти річного рівня інфляції 3%, плюс-мінус 1 відсотковий пункт, як
вимірюється національним індексом споживчих цін ( INPC). Ця мета не
змінилася протягом періоду перевірки. У 2019 році у відповідь на зниження
інфляції було здійснено серію скорочень цільової процентної ставки,
основного інструменту монетарної політики, у рамках тенденції, яка
посилилася під час пандемії. Було вжито низку додаткових заходів для
сприяння нормальному функціонуванню фінансових ринків, посилення
кредитних каналів та забезпечення ліквідності. На тлі зростання інфляції
червень 2021 року став переломним моментом у грошово-кредитній політиці:
цільова відсоткова ставка підвищувалася шість разів з того часу до лютого
2022 року. 30 вересня 2021 року закінчився термін дії додаткових заходів, за
винятком тих, що залишаються. доступні для Банку Мексики на
невизначений термін. Протягом досліджуваного періоду INPC на кінець
періоду в деякі роки перевищував цільовий рівень інфляції, а в інші –
знаходився в діапазоні коливань. Інфляція прискорилася в останньому
кварталі 2021 року, при цьому INPC зростав на 7% у річному вимірі. Річна
швидкість зміни INPC у Мексиці становила 7,7% у травні 2022 року.
Цілями торгової політики Мексики є сприяння зовнішній торгівлі, захист її
торговельних інтересів, а також проведення переговорів, виконання та
адміністрування торгових угод. Використання торгівлі як інструменту
зменшення бідності та соціально-економічної нерівності не дало очікуваних
результатів, оскільки експортна діяльність переважно зосереджена на певних
товарах, вироблених в обмеженій кількості регіонів країни. Щоб сприяти
диверсифікації експорту, однією з цілей торговельної політики є залучення
інвестицій до секторів і регіонів, які історично мали невелику частку
експорту, і продовження максимізації переваг, які надаються в рамках
існуючих програм стимулювання, зокрема схем стимулювання експорту. У
рамках своєї торгової стратегії Мексика також сприяє розширенню прав і
можливостей жінок. Масштаби торгової політики також залежатимуть від
розвитку належної транспортно-логістичної інфраструктури.
Мексика є членом-засновником СОТ і надає, як мінімум, режим найбільшого
сприяння (РНС) усім своїм торговельним партнерам. Мексика бере активну
участь у регулярних заходах СОТ, переговорах та обговореннях нових тем,
пов’язаних з торгівлею, і, враховуючи високий ступінь інтеграції в
міжнародну торгівлю, надає великого значення безперебійному
функціонуванню багатосторонньої торговельної системи, заснованої на
правилах, яка сприяє до інклюзивного та сталого розвитку. У 2016 році
Мексика ратифікувала Угоду про спрощення торгівлі та зобов’язалася
негайно імплементувати всі узгоджені положення. У 2021 році він створив
свій Національний комітет зі сприяння торгівлі. Мексика не є учасником
Угоди про державні закупівлі чи Угоди про торгівлю цивільними літаками, а
також не має статусу спостерігача у відповідних комітетах. Мексика також не
є учасником Угоди про інформаційні технології. З моменту останнього
перегляду торговельної політики в 2017 році Мексика подала різні
повідомлення до СОТ відповідно до різних угод і рідко використовувала
механізм вирішення спорів.
Інвестиційний режим Мексики є відносно відкритим, хоча все ще існують
деякі винятки та обмеження щодо ПІІ. Певні види діяльності, головним
чином у секторах енергетики та послуг, як і раніше зарезервовані для
держави або мексиканських юридичних і фізичних осіб, тоді як в інших
секторах частка ПІІ обмежена (до 10%, 25% або 49%), або більшість частка
ПІІ підлягає дозволу Національної комісії з іноземних інвестицій (CNIE). У
період з 2017 по 2022 рік не було внесено жодних змін ні до лімітів ПІІ, за
винятком вітчизняних авіакомпаній, ні до діяльності та компаній, до яких
вони застосовуються. Незважаючи на обмеження та для того, щоб дозволити
капіталізацію мексиканських компаній, Мексика продовжує використовувати
механізм нейтрального інвестування, за допомогою якого іноземці можуть
інвестувати в сектори, зарезервовані для мексиканців, або виходити за межі,
встановлені для прямих іноземних інвестицій, при цьому інвестиції не
вважаються іноземними. Однак цей механізм надає іноземним інвесторам
обмежені права.
Використання антидемпінгових, компенсаційних і захисних заходів є
центральним елементом торговельної політики Мексики. Тим не менш, у
період 2017-21 рр. Мексика скоротила застосування цих заходів. Наприклад, у
розглянутий період він ініціював 28 антидемпінгових розслідувань, що
менше, ніж у попередній період огляду (2012-16), коли він ініціював 34
розслідування. Більшість ініційованих розслідувань стосуються продукції з
Китаю (39,3%), ЄС (14,3%), США (10,7%), Японії та Республіки Корея (по
7,1%). Протягом періоду розгляду Мексика ввела 28 остаточних заходів.
Станом на грудень 2021 року Мексика мала 78 антидемпінгових мит і дві
цінові зобов’язання. Що стосується компенсаційних заходів, Мексика не
ініціювала жодних розслідувань і має лише три чинні заходи, середня
тривалість яких становить вісім років і два місяці. Крім того, Мексика не
ініціювала жодних захисних розслідувань і не має чинних заходів, а також не
використовувала спеціальні захисні положення Угоди про сільське
господарство.
Федеральний уряд може заборонити імпорт (або експорт) або запровадити
нетарифні правила та обмеження (RRNA), якщо бачить у цьому гостру
потребу. RRNA можуть складатися з: попередніх дозволів, максимальних
квот, офіційних мексиканських стандартів (NOM), компенсаційних квот,
сертифікатів, маркування країни походження або інших інструментів, які
вважаються відповідними для досягнення цілей національної торгової
політики. Причини введення такого роду заходів не змінилися з 2017 року.
Наприклад, Мексика продовжує забороняти імпорт деяких продуктів, зокрема
хімікатів і ліків, щоб захистити життя і здоров'я людей. Мексика
використовує як автоматичне ліцензування (автоматичні дозволи), так і
неавтоматичне ліцензування (попередні дозволи). В принципі, використання
одного типу ліцензії не виключає іншого, тобто обидві ліцензії можуть
знадобитися для імпорту того самого товару, оскільки вони служать різним
цілям. Мексика продовжує вимагати використання обох ліцензій для
текстилю, взуття та металів.

Немає тарифів на продукти, вироблені в Сполучених Штатах, які

відповідають вимогам правил визначення походження відповідно до Угоди
між США, Мексикою та Канадою (USMCA). Однак є кілька винятків і
застережень, зазначених нижче, які можуть вплинути на загальне
ціноутворення на експорт США. Перегляньте наш веб-сайт USMCA Day One,
щоб отримати докладне пояснення сертифікації USMCA про походження.
USMCA включає нові правила походження для автомобілів, автозапчастин,
хімічних речовин і металомісткої продукції, що впливає на їхнє тарифне
ставлення. Щоб отримати повний огляд USMCA, відвідайте веб-сайт Офісу
торгового представника США (USTR). Невелика кількість експортних товарів
США підлягає антидемпінговим митам, які обмежують доступ до
мексиканського ринку. Перелік цих продуктів можна знайти на сторінці
Адміністрації міжнародної торгівлі США про антидемпінгові та
компенсаційні мита в Мексиці.
Мексика запровадила галузеву програму сприяння (Programas de Promoción
Sectorial або PROSEC), яка знижує тарифи режиму найбільшого сприяння
(MFN) до нуля або п’яти відсотків на широкий спектр важливих ресурсів,
необхідних експортному виробничому сектору Мексики. Ця програма
включає 20 різних галузей промисловості та впливає на 16 000 кодів HS. Для
участі в цій програмі мексиканські компанії повинні бути зареєстровані.
Повний перелік кодів HS і секторів, які повинні відповідати PROSEC, можна
знайти в Registro de Programas de Promocion Sectorial. Усі продукти, сумісні з
USMCA, «остаточно» імпортовані до Мексики, більше не обкладаються
збором за митну обробку (CPF). Продукти, тимчасово імпортовані для
переробки та реекспорту, можуть підпадати під дію CPF, оскільки імпорт не
вважається «остаточним». Імпортне мито, якщо воно застосовне,
розраховується на основі заводської вартості продукту в США (ціна FOB), а
також вартості транспортування всередині США до кордону та будь-яких
інших витрат, зазначених окремо в рахунку-фактурі та сплачених імпортером.
Вони можуть включати такі збори, як експортне пакування, вартість
внутрішнього фрахту та страхування.
Компанії зі Сполучених Штатів, які планують тимчасово ввозити зразки,
обладнання, дисплеї чи будь-які інші предмети до Мексики, наполегливо
просять використовувати карнет ATA. Мексика приєдналася до міжнародної
системи карнетів у 2014 році, і мексиканська митниця арештовувала товари
тимчасового імпорту, якщо ці товари не супроводжувалися карнетом ATA.
Щоб дізнатися більше про тимчасове імпортування, перегляньте нашу тему
про тимчасовий в’їзд нижче. Щоб зв’язатися з керівниками ATA Carnet
Mexico для отримання додаткової інформації, відвідайте їх веб-сайт. Крім
того, у Мексиці існує податок на додану вартість (ПДВ або IVA іспанською
мовою) для більшості операцій з продажу, включно з продажем іноземної
продукції. Ставка IVA становить 16 відсотків для всієї Мексики. Основні
продукти, такі як продукти харчування та ліки та деякі послуги, звільняються
від IVA. Спеціальний податок на виробництво та послуги (IEPS) стягується з
імпорту алкогольних напоїв, сигарет і сигар, газованих напоїв, енергетичних
напоїв, висококалорійної їжі, нездорової їжі та палива. Цей податок може
коливатися від 25 до 160 відсотків залежно від товару. Спеціальні економічні
зони (Zonas Económicas Especiales або ZEEs) тепер повністю під
юрисдикцією держави. Станом на квітень 2021 року розробляються лише два
федеральні проекти в стилі ZEE, у яких застосовуватимуться податкові
стимули. Це Трансістмічний міжокеанічний коридор і прикордонна зона
штату Четумаль.
Уряд Мексики (GOM) запровадив нові методи виставлення рахунків і
зобов’язання під назвою Complemento Carta Porte (Carta Porte). Нові правила
Carta Porte торкнуться американських компаній, які експортують через
послуги «від дверей до дверей», мексиканських власників товарів,
транспортних компаній і експедиторів. Ця вимога застосовуватиметься до
всього імпорту та експорту транзитних товарів на території Мексики.
Завдяки цій вимозі УМ має намір заздалегідь отримувати інформацію про всі
вантажі, що перевозяться транзитом (повітряним, морським, залізничним
транспортом тощо) через територію Мексики. Заявленою основною метою є
боротьба з контрабандою та оподаткування неформальної економіки через
транспортні послуги. Згідно з цією розширеною вимогою, GOM
запитуватиме інформацію, включаючи, але не обмежуючись:
 Товари, які будуть переміщуватися по території Мексики
 Інформація про відправника/одержувача;
 Конкретна інформація про місцезнаходження відправника та
одержувача
 Інформація про транспортні засоби
 Відомості про водія при перевезенні автомобільним транспортом
 Ми наполегливо рекомендуємо американським експортерам
підтримувати тісний контакт зі своїми мексиканськими клієнтами та
партнерами, щоб знати про правові, податкові та митні наслідки цього
оновлення. Досі немає роз’яснень щодо вимог до відповідності, а
опубліковані вказівки мексиканських органів влади може бути важко
інтерпретувати. Однак невиконання вимог щодо виставлення
оновленого рахунка-фактури CFDI/Complemento Carta Porte з
інформацією про накладну призведе до накладення штрафів і може
призвести до припинення роботи залучених мексиканських компаній на
термін від трьох до 15 робочих днів.

Майте на увазі, що ця інформація базується на загальнодоступній інформації,

опублікованій податковою службою Мексики, і може бути змінена в будь-
який момент. Комерційна служба США в Мексиці може допомогти
експортерам США у вирішенні митних питань. Після набрання чинності 1
січня 2022 року уряд ММ кілька разів подовжував термін набрання чинності
Carta Porte. 1 серпня 2023 року є новою обов’язковою датою виконання цієї
вимоги. Зауважте, що вимога Carta Porte поширюється лише на мексиканські
організації з мексиканським ідентифікаційним податковим номером і не
поширюється безпосередньо на компанії чи експортери США.
Деякі чутливі продукти, які ввозяться в Мексику, повинні отримати імпортну
ліцензію, складність якої залежить від характеру продукту. Періодично GOM
публікує списки, у яких визначено різні товари, які мають певний контроль
імпорту. Товари ідентифікуються відповідно до їх кодового номера
Гармонізованої системи (HS); тому важливо, щоб експортери США
правильно класифікували свою продукцію. Експортерам Сполучених Штатів
рекомендується перевіряти точну класифікацію своєї продукції у митних
брокерів.
 Секретаріат національної оборони (Secretaría de la Defensa Nacional або
SEDENA) вимагає дозволу на імпорт зброї, боєприпасів, вибухівки та
оборонного обладнання, а також спеціальних військових транспортних
засобів (нових або вживаних). Це було б доповненням до експортної
ліцензії, необхідної експортним контролем США.
 Секретаріат сільського господарства та сільського розвитку (Secretaría
de Agricultura y Desarrollo Rural або SADER) вимагає форму
зоосанітарних вимог (Hoja de Requisitos Zoo-Sanitarios), яка діє як
дозвіл на імпорт до отримання дозволу на імпорт деяких виробів зі
шкіри та хутра, а також свіже/охолоджене та заморожене м'ясо.
Сільськогосподарська техніка не вимагає схвалення від SADER.
 Секретаріат охорони здоров’я (Secretaría de Salud або SSA) через свою
Федеральну комісію із захисту від санітарних ризиків (Comisión Federal
para la Protección contra Riesgos Sanitarios або COFEPRIS) вимагає
«попереднього санітарного дозволу на імпорт» або «повідомлення про
санітарний імпорт». ” для медичних виробів і обладнання,
фармацевтичних препаратів, діагностичних засобів, туалетних
приналежностей, обробленої їжі та певних хімічних речовин. Харчові
добавки та рослинні продукти в Мексиці суворо регулюються, на
відміну від Сполучених Штатів.
 Секретаріат навколишнього середовища та природних ресурсів
(Secretaría de Medio Ambiente y Recursos Naturales або SEMARNAT)
вимагає дозволів на імпорт продуктів, виготовлених із видів, що
перебувають під загрозою зникнення, таких як певні яйця, слонова
кістка, певні види деревини та хутра.
  Для токсичних і небезпечних продуктів потрібен дозвіл на імпорт від
міжвідомчої комісії під назвою Міжсекретаріальна комісія з контролю
за процесами та використанням пестицидів, добрив і токсичних
речовин (Comisión Intersecretarial para el Control del Proceso y Uso de
Plaguicidas, Fertilizantes y Sustancias Tóxicas або CICOPLAFEST), який
має представництво чотирьох агенцій, згаданих вище (SEDENA,
SADER, SSA та SEMARNAT). Цей список включає багато органічних і
неорганічних хімічних речовин.
Комерційні зразки контрольованих продуктів, що надсилаються кур’єром,
також підпадають під дію цих правил. Рідкі, газові, гелі та порошкоподібні
продукти не можуть бути відправлені кур’єром, навіть у невеликих
кількостях. Натомість ці продукти повинні бути відправлені митним
брокером як звичайний вантаж. Деякий особливий режим може
застосовуватися у випадку зразків, призначених для дослідження, реєстрації
продукту або сертифікації. Митні служби часто конфіскують або знищують
зразки без належної документації, якщо вони не повертаються за рахунок
відправника.

Резолюція, опублікована у Федеральному віснику Мексики (Diaro Oficial або

DOF) 26 січня 2009 року, скасувала мінімальні орієнтовні ціни, які також
називаються «довідковими цінами», у всіх галузях, за винятком уживаних
автомобілів і текстилю.
Спалах COVID-19 — це триваюча пандемія, спричинена коронавірусом
SARS-CoV-2, який швидко поширився по всьому світу через передачу від
людини до людини. Тим не менш, варто зазначити, що окрім світової кризи
охорони здоров’я, яка є причиною мільйонів смертей, COVID-19 також має
критичний вплив на світову економіку, і експерти передбачають, що COVID-
19 скоротить світовий валовий внутрішній продукт. зростання у відсотковому
співвідношенні від 2,9% до 2,4% до 2020 року. Через явище глобалізації весь
світ можна вважати єдиною глобальною спільнотою, де будь-яка значна зміна
в одній частині світу може призвести до важливих наслідків для решти світ.
Оскільки Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила вищезгаданий
спалах пандемією, багато країн закрили кордони та встановили практику
карантину, щоб уникнути зараження. В результаті потік товарів і послуг
скоротився, більшість підприємств і компаній тимчасово закрилися; отже,
економічний вплив почав відчуватися в усьому світі.
Хорошою відправною точкою для розуміння впливу пандемії на світову
економіку може бути зауваження Deloitte про те, що «COVID-19 має
потрійний вплив на світову економіку: (а) прямий вплив на виробництво, (б)
спричинення збоїв у ланцюзі поставок і, отже, збурення на ринку та (c)
серйозний фінансовий вплив на ринок і бізнес. Основний вплив COVID-19
пов’язаний із пропозицією в економіці, оскільки закриття заводів у всьому
світі може призвести до скорочення макроекономічної пропозиції послуг,
матеріалів і товарів, переміщаючи світову економіку до перспективної
панорами, яка охоплює підвищення цін і скорочення виробництва.
Паралельно COVID-19 може спричинити значне зниження рівня попиту через
закриття заводів і втрату робочих місць, що змусить клієнтів витрачати
менше. Згадане зниження витрат може посилюватися постійним
підвищенням цін та явищем інфляції. Частина цього скорочення з точки зору
попиту може бути короткочасною, оскільки відступ пандемічної кризи та
пом’якшення заходів фізичного ув’язнення змусять людей знову відчути себе
«вільними» та збільшать свої витрати в особливих випадках. Однак частина
попиту буде назавжди втрачена, що призведе до зниження світового
економічного зростання на довгостроковій основі.
Короткострокові очікування для світової економіки демонструють негативний
вплив на ринки, а також на світові фондові індекси. Для прикладу, протягом
лютого та березня Італія повідомила про найбільше падіння на фондовому
ринку – 41%, Китай – 13%, тоді як Dow Jones та мексиканський фондовий
ринок продемонстрували падіння на 33% та 22% відповідно. На глобальному
рівні щорічне падіння ВВП на 3,8% зазначено в США, 9% в зоні євро, 2,1% в
Японії та уповільнення в Китаї, яке призвело б до зростання лише на 3%. Це
сценарій світової рецесії, який змушує глобальні економіки зіткнутися зі
спадом у середньостроковій перспективі без швидкого відновлення. Країни
Латинської Америки та Карибського басейну стикаються з кризою охорони
здоров’я COVID-19 як величезною соціальною проблемою, економічні
наслідки якої можуть привести регіон до нового втраченого десятиліття.
Пандемія особливо згубно вплинула на економічну діяльність у Мексиці, де
спочатку ВВП знизився на 8,5%, а офіційна зайнятість – на 5%. Незважаючи
на серйозність рецесії, мексиканський уряд не запропонував жодної нової
державної політики для допомоги постраждалим групам, на відміну від своїх
колег у країнах з високим рівнем доходу та аналогічних країнах Латинської
Америки. Більше того, порівняно з країнами з високим рівнем доходу
Мексика має менше можливостей дистанційної роботи та слабкіші системи
державної підтримки. У Мексиці пандемія також торкнулася різних секторів
економіки. Наприклад, у період з березня по квітень за останні чотири місяці
було втрачено понад півмільйона робочих місць. Карантинні заходи, прийняті
урядом Мексики для боротьби з пандемією, різко скоротили національне
виробництво. Крім того, падіння експорту та імпорту призвело до
подорожчання продуктів на ринках, що призвело до зростання інфляції.
Сектор туризму також сильно постраждав, не кажучи вже про зменшення
грошових переказів і зростання насильства, як вдома, так і серед
організованої злочинності.
Знову ж таки, збіг неформального життя з певними характеристиками
(етнічною приналежністю, статтю, віковою групою та статусом мігранта,
серед іншого) призводить до погіршення вразливості цих секторів населення
перед обличчям приходу COVID-19 до Мексики. . У цьому відношенні 78,2%
корінного населення не користується будь-якою схемою соціального
забезпечення, частка значно вище, ніж 55,1% некорінного населення. Так
само 65,5% молодого населення віком від 12 до 29 років не має доступу до
соціального забезпечення, що робить їх уразливою групою. Іншою групою,
яка вважається більш уразливою, є мігранти, лише 39 відсотків мають
медичні пільги14. Нарешті, жінки демонструють вищий рівень
неформального життя, ніж чоловіки (57,6 і 55,3% відповідно). Якщо не
враховувати населення, яке працює в аграрному секторі, розрив збільшується:
рівень неформальної зайнятості для жінок становить 56,6%, а для чоловіків –
48,4% 15. Це також впливає на доходи від зайнятості.

Реакція Мексики на російське вторгнення в Україну неоднозначна. З самого

початку президент Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив, що Мексика
зберігатиме нейтралітет у конфлікті. Тим не менш, він поспішив
розкритикувати Сполучені Штати за надання допомоги Україні, дозволяючи
інвестиціям у Мексику та Центральну Америку зупинятися через
бюрократичні проблеми. Лопес Обрадор закликав лідерів США збільшити
інвестиції в Центральну Америку, щоб допомогти подолати основні причини
міграції. Президент Мексики відмовився вводити санкції проти Росії та
засудив Європарламент за надсилання зброї Києву. Уряд Мексики оголосив,
що не надсилатиме зброю Україні після того, як українська влада звернулася
до Сенату країни з проханням про військову допомогу.
Проте Мексика відіграє активну роль в Організації Об’єднаних Націй,
приєднавшись до інших країн у засудженні вторгнення Росії. Генеральна
Асамблея ООН переважною більшістю голосів схвалила резолюцію,
запропоновану Францією та Мексикою, яка звинуватила Росію в гуманітарній
кризі в Україні та закликала до негайного припинення вогню та захисту
мільйонів мирних жителів. Усередині країни правляча партія Морена,
здавалося, зайняла більш проросійську позицію. Майже через місяць після
початку російського вторгнення близько півдюжини членів Палати депутатів
Морени, PT і PRI створили «Комітет мексико-російської дружби» Конгресу. З
самого початку української кризи, коли Москва почала нарощувати війська на
кордоні, було зрозуміло, що всі країни системи повинні будуть сформулювати
позицію. Після того, як вторгнення відбулося 24 лютого, слід було очікувати
фактично автоматичної реакції, враховуючи, що вперше за складні роки після
холодної війни був хрестоматійний випадок, який не залишав місця для
сумнівів щодо того, що говорити і робити, виходячи з принципів зовнішньої
політики: коли Росія перетнула український кордон своїми військами, вона
порушила територіальну цілісність і суверенітет України, грубо порушивши
одну з головних норм, що лежать в основі міжнародного порядку.
Однак Мексика вагалася. Вона не засудила російських дій у першій інстанції
навіть тому, що вона зараз є членом Ради Безпеки ООН і не може
стверджувати, що не мала глибоких знань про ситуацію. Там вже було
піднято багато національних і міжнародних брів, які не змогли розпізнати в
цій строкатій позиції, так, але ні, принципи зовнішньої політики Мексики.
Після першої позиції та перед обличчям дивної реакції, яку це викликало,
канцлер зробив роз’яснення — не без попередньої зустрічі з європейськими
послами, акредитованими в Мексиці — і, нарешті, засудив російське
вторгнення, а потім проголосував за резолюцію в ООН, в якому прозвучав
терміновий заклик до Росії вивести свої війська з України. Однак ця позиція
не була достатньо енергійною та чіткою, і було багато сумнівів щодо того, що
саме Мексика має намір сказати перед лицем цієї міжнародної кризи. Можна
сказати, що зовнішня політика так званої Четвертої трансформації за останні
місяці змінилася. Гасло «найкраща зовнішня політика — хороша внутрішня
політика» виявляло, окрім глибокого браку знань, зневагу до всього
міжнародного. Ця зневага домінувала в перші три роки шестирічного терміну,
президент республіки захопив зовнішні відносини Мексики заради
внутрішньої вигоди, а не через раптовий інтерес до міжнародних справ.
За останні п’ять років економіка Мексики зіткнулася з як викликами, так і
можливостями. Мексика пережила коливання темпів економічного зростання
з періодами зростання та спаду. На зростання вплинули такі фактори, як
коливання світової торгівлі, невизначеність внутрішньої політики та пандемія
COVID-19. Країна значною мірою залежить від торгівлі, особливо зі
Сполученими Штатами. Політика та переговори зі США, особливо під час
адміністрації Трампа, призвели до невизначеності, зокрема до перегляду
НАФТА, що призвело до підписання USMCA (Угоди США, Мексики та
Канади). Уряд мав на меті підтримувати фіскальну дисципліну, одночасно
підтримуючи соціальні програми. Були зусилля для боротьби з корупцією та
підвищення прозорості державних витрат.
Мексика зосередилася на розвитку інфраструктури, зокрема енергетичних
проектів. Уряд мав на меті зміцнити енергетичний сектор, поєднуючи
підтримку традиційних джерел та інвестиції у відновлювані джерела енергії.
У країні спостерігалася помірна інфляція, що спонукало центральний банк
скоригувати монетарну політику для підтримки стабільності. Процентні
ставки були скориговані у відповідь на інфляційний тиск та економічні
умови. Мексика зіткнулася з такими проблемами, як високий рівень
злочинності, політична невизначеність і нерівність у розподілі доходів, що
вплинуло на соціальний та економічний розвиток. Пандемія суттєво вплинула
на економіку Мексики, спричинивши збої в різних секторах, особливо в
туризмі та виробництві. Уряд вжив заходів для пом’якшення економічних
наслідків, включаючи пакети стимулів і вакцинацію.
Загалом економічний ландшафт Мексики протягом останніх п’яти років
перебував під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, докладаючи
зусиль, щоб долати виклики, одночасно використовуючи можливості для
зростання та розвитку.