Вcтуп до економіки США: Споживчі витрати

Споживчі витрати є ключовим фактором короткострокового економічного

зростання в США. Цей звіт Дослідницької служби Конгресу США «In Focus» присвячено
огляду споживчих витрат, узагальненню останніх економічних тенденцій, опису їх зв'язку
з бізнес-циклом, та обговоренню політики, яка може вплинути або потрапити під вплив
споживчих витрат.
Як вираховують споживчі витрати?
За визначенням Бюро економічного аналізу (БЕА), споживчі витрати або витрати
на особисте споживання – це вартість товарів та послуг, придбаних особами або від імені
осіб (домогосподарствами та некомерційними установами, що обслуговують
домогосподарства), які проживають на території Сполучених Штатів. Витрати на особисте
споживання становлять приблизно дві третини валового внутрішнього продукту (ВВП) і
тому зазвичай є важливим компонентом короткострокового економічного зростання.
БЕА щомісячно надає дані про витрати на особисте споживання та вимірює ці
витрати у співвідношенні з доходами фізичних осіб і цінами. Операції, що включаються
до розрахунку витрат на особисте споживання, складаються здебільшого із закупівлі
домогосподарствами нових товарів і послуг. БЕА робить оцінку вартості операцій з
видатками, включаючи податки з продажів і акцизні збори. Порівняння споживчих витрат
і розміру прибутків дозволяє визначити, скільки споживачі витрачають, а скільки
заощаджують Відстеження того, що люди купують і скільки вони витрачають, дозволяє
БЕА також слідкувати за коливанням рівня цін, наприклад, у разі інфляції, коли ціни різко
зростають. Одним із найрозповсюдженіших методів вимірювання інфляції є індекс цін для
витрат на особисте споживання, розроблений Бюро економічного аналізу. Реальний
показник витрат на особисте споживання (скоригований із урахуванням інфляції)
розраховується шляхом коригування цього показника за допомогою індексу цін.
Останні тенденції у сфері споживчих витрат
На діаграмі 1 показано динаміку реального показника витрат на особисте
споживання США у період з першого кварталу 2005 року до першого кварталу 2022.
Загальні дані про показник витрат додатково розділені на витрати за двома основними
напрямками – товари та послуги. Витрати як на товари, так і на послуги стабільно
зростали з 2005 року, за винятком періоду фінансової кризи та економічного спаду 2007-
2009 років та рецесії COVID-19.
Досить значні щомісячні зміни спостерігалися у 2020 році, коли показник знизився
на 6,6% у березні і на 12,6% у квітні без урахування річних темпів зростання, а потім
збільшився на 8,5% і 5,9% у травні та червні. Навіть з огляду на значне падіння під час
рецесії COVID-19, реальний показник витрат на особисте споживання у другому кварталі
2020 року залишався вищим, ніж у будь-якому із кварталів економічного спаду 2007-2009
років, хоча різниця стає меншою, якщо враховується чисельність населення. Значне
зниження загального показника витрат на особисте споживання було спричинене
зниженням витрат на послуги. Воно було викликане закриттям підприємств, соціальним
дистанціюванням та іншими заходами, вжитими для обмеження поширення вірусу.
Приріст у третьому кварталі 2020 року був обумовлений зростанням витрат на послуги,
хоча витрати на товари також зробили свій внесок. Зростання показника було значним, і
загалом стійкий, починаючи з третього кварталу 2020 року. Слід зазначити, що структура
витрат змінилася після COVID-19. Витрати на товари почали переважати, тоді як витрати
на послуги почали помітно відставати. Наскільки довго зберігатиметься ця тенденція
незрозуміло.
Споживчі витрати та економіка
Характер споживчих витрат може бути тісно пов'язаний із загально-економічними
чинниками, зокрема, бізнес-циклом та економічним зростанням.
Бізнес-цикл та ВВП
Споживчі витрати зазвичай збігаються з бізнес-циклом. Під час економічного
спаду споживчі витрати зазвичай знижуються, оскільки безробіття збільшується та
знижується доходи фізичних осіб. І навпаки, у період економічного зростання споживчі
витрати зростають, оскільки безробіття знижується, а дохід фізичних осіб зростає Сильна
економіка може вплинути на споживчі настрої та їх рівень витрат. Довіра споживачів,
викликана економічними умовами, може збільшити рівень закупівлі товарів тривалого
користування (товарів, які можуть використовуватись протягом тривалого періоду часу),
таких як транспортні засоби або велика побутова техніка.
Історично склалося, що витрати на товари тривалого користування (товари, такі як
автомобілі та побутова техніка) були більш циклічними, ніж витрати на товари
короткочасного користування (товари «одноразового використання» або товари, що
використовуються протягом короткого періоду часу, наприклад, продукти харчування або
паливо). Тому витрати на товари тривалого користування повинні знижуватися відносно
більше в період економічного спаду, адже в теорії люди мають звичку відкладати великі
покупки до того часу, коли економіка стабілізується або потреба в товарі стане достатньо
гострою.
Хоча така динаміка спостерігалася і в попередні періоди економічного спаду,
витрати на товари короткочасного користування зазнали більшого зниження, ніж витрати
на товари тривалого користування у період рецесії, пов’заної з COVID-19. Діаграма 2
ілюструє зміну відсоткового спвввідношення у витратах на товари тривалого і
короткочасного користування з початку і до кінця економічного спаду 2007-2009 років і
під час рецесії COVID-19. Структура витрат під час фінансової кризи 2007-2009 років
слідувала традиційній схемі і показала більше зниження витрат на товари тривалого
користування, ніж на товари короткочасного користування. Рецесія COVID-19 показує
протилежне – характер кризи у сфері охорони громадського здоров'я призупинив витрати
на цілий ряд товарів короткочасного користування, такі як бензин для автомобілів або
походи в ресторан, у більшій мірі, ніж на товари тривалого користування, такі як
холодильники чи пральні машини.
Споживчі витрати та грошово-кредитна політика
Відсоткові ставки можуть впливати на рішення споживачів, головним чином
забезпечуючи компроміс між заощадженнями та витратами. Вищі відсоткові ставки дають
споживачам більше стимулів для вкладення грошей, наприклад, покласти їх на ощадний
рахунок, щоб отримувати відсотки. Нижчі відсоткові ставки здешевлюють вартість
позики, заохочуючи споживачів використовувати кредити для здійснення великих
покупок, наприклад, для покупки автомобіля. Зниження короткострокових процентних
ставок – це найперший інструмент, який Федеральна резервна система використовує в
умовах економічного спаду у спробі стимулювати витрати, залежні від відсоткових
ставок, такі як витрати на споживчі товари тривалого користування.
Споживчі витрати та фіскальна політика
Фіскальна політика, безпосередньо спрямована на регулювання сукупного попиту
або прибутку. Швидше за все ця політика, хоча б опосередковано вплине на споживчі
витрати. Сукупний попит – це загальний попит на всі готові товари та послуги в
економіці. У короткостроковій перспективі, коли загальний сукупний попит знижується,
це створює рецесійні процеси в економіці, які часто призводять до зниження споживчих
витрат.
Політичні інструменти
Існує три основні інструменти фіскальної політики, які можуть бути використані
для збільшення сукупного попиту в період рецесії – збільшення державних витрат,
зниження податків та збільшення прямих трансфертів. Податки і трансферти
безпосередньо впливають на наявні грошові доходи населення. Це означає, що вони також
вплинуть на споживчі витрати, а через них і на сукупний попит. На відміну від двох
попередніх інструментів, державні витрати впливають на доходи та витрати населення
більш опосередковано, через сукупний попит та ширшу економічну систему.
Ефективність фіскальної політики щодо зміни сукупного попиту залежить від того,
наскільки безпосередньо вона впливає на сукупний попит і якою мірою вона стимулює
споживчі витрати.
Гранична схильність до споживання
Гранична схильність до споживання (ГСС) - це економічна величина, яка показує,
скільки з однієї додаткової одиниці наявного доходу індивід споживатиме, або
витрачатиме. Наприклад, якщо людина отримає один додатковий долар наявного доходу і
витратить 60 центів з цього долара, то показник ГСС цієї людини дорівнюватиме 0,6. ГСС
для різних людей варіюється в залежності від таких характеристик, як дохід та смакові
вподобання. Незважаючи на те, що це теоретичний підхід, ГСС може бути корисним
інструментом для політиків, оскільки допомагає визначити, наскільки сильно той чи
інший політичний захід вплине на споживчі витрати і, зрештою, на ВВП.
Теорія стверджує, що зміни у державних видатках будуть мати більший вплив на
ВВП, ніж зміни в податках або трансфертах. Зміна державних видатків прямо впливає на
ВВП у співвідношенні один до одного та має вторинний вплив на ВВП у вигляді будь-
яких споживчих витрат або приватних інвестицій, що вона викликає. Зміна податків або
трансфертів безпосередньо впливатиме на ВВП у меншому співвідношені, ніж один до
одного, через коефіцієнт ГСС, оскільки індивіди, швидше за все, не вкладатиме усі
отримані кошти назад в економіку. Наприклад, зниження податків призведе до збільшення
особистого доходу та збільшення витрат на певну суму, яка буде меншою, ніж збільшення
доходу, оскільки деяка сума буде зекономлена. Як і у випадку з державними видатками,
зміни в податках чи трансфертах будуть впливати опосередковано на споживчі витрати та
приватні інвестиції, і тому у будь-якому разі вплив на ВВП має мультиплікативний
характер.
Орієнтація податкових та трансфертних інструментів на осіб з вищим ГСС можуть
призвести до вищих показників мультиплікаторів. Наприклад, люди з низьким рівнем
доходу, як правило, мають відносно високий показник ГСС, оскільки вони, зазвичай,
отримують більше користі від додаткового долара для витрат, ніж люди з високим
доходом. Дослідження того, як домогосподарства витрачають прямі трансферт-платежі
значною мірою підтверджує наведену вище закономірність – особи з нижчим рівнем
доходу, швидше за все, витратять більшу частину чи всі трансферти порівняно з людьми з
вищими доходами.
Хоча вищі показники ГСС можуть полегшити вихід із рецесії, занадто високі ГСС
не обов'язково призводять до довгострокового економічного зростання, оскільки його
визначальним фактором є заощадження. Те, що не споживається, зберігається, саме тому
високий рівень споживання призводить до низького рівня заощаджень. Для глибшого
розуміння взаємозв'язку між довгостроковими заощадженнями та економічним
зростанням, див. CRS In Focus IF10963, Вступ до економіку США: Особисті заощадження,
автор Ліда Р. Вайнсток.
1. This text has an economic discourse. The first thing that confirms this statement is the
linguistic factors. In the proposed document, a number of specialized economic terms are used,
such as consumer spending, the business cycle, the Bureau of Economic Analysis (BEA),
personal consumption expenditures (PCE), gross domestic product (GDP), short-run economic
growth, sales and excise taxes, durable goods, etc. Also, compared to previous videos, the
information in this text is presented in a stricter, more scientific style. It can be noted that the text
is no longer intended for a general audience, but rather for graduates or students of the Faculty of
Economics. This text can also be classified as a scientific text because although it is based on a
simple language, we can see passages of text composed of quite long, complex sentences
involving the type of language more commonly associated with more conventionally creative
types of text. A sign of the figurative style of the text is the use of phrasal verbs such as to put
off, metaphorical terms such as the nature of the public health crisis, one-to-one impact, etc. The
extra-linguistic factors include figures in the text, which supplement the given information. Such
figures are useful to simplify the understanding of the text by illustrating the statistical data.
2. This document was prepared by the Congressional Research Service (CRS). This
report was created for public understanding of information that has been provided by CRS to
Members of Congress in connection with CRS’s institutional role. It can also be used by people
studying economics who are familiar with the American economic system and especially with
consumer spending. This document aims to give a brief overview of consumer spending,
outlining the latest trends, describing its relations to the business cycle, and discussing a policy
that can impact and be affected by consumer spending.
Фінансові ринки
Останні найпопулярніші нововведення
Розуміння інвесторських настроїв
Восени 2008 року на фінансових ринках спостерігалися незвичні та інноваційні
процеси, такі як поява від'ємної динаміки дохідності казначейських векселів. Як
виявилося, за часів кризи найстабільніші активи мають підвищений попит.
Те, що раніше здавалося дивним, тепер вважається буденністю. Таким чином,
від'ємна дохідність стала типовою рисою європейських ринків облігацій. Але
занепокоєння стосовно світової економіки полягає в тому, що такі процеси різко
активізувалися. Наприклад, відсоткові ставки в Німеччині мають від’ємне значення
починаючи від готівки і закінчуючи 30-річними облігаціями (графік 1). Як і раніше,
позитивна прибутковість спостерігається в Америці. Проте, процентна крива перевернута:
відсоткові ставки за десятирічними облігаціями нижчі, ніж за тримісячними векселями
(графік 2). Перед останніми сімома рецесіями в США спостерігалася інвертована крива
прибутковості.
Інвестори, які мають побоювання щодо захищеності своїх заощаджень,
намагаються убезпечити їх, звертаючись до стабільності долара. Як наслідок, традиційні
валютні гавані такі як, японська єна та швейцарський франк опинилися серед небагатьох
валют, які зросли у порівнянні з американським доларом (графік 3). Вартість золота, ще
одного безпечного активу, перебуває на максимальному рівні протягом останніх шести
років. Натомість ціна міді, базового показника стану світової промисловості, знизилася
після свого нещодавнього піку (графік 4).
В умовах невизначеності американський ринок стає основним прихистком для
інвесторів акціонерного капіталу, залишаючи всіх конкурентів далеко позаду (графік 5).
MSCI – iндекс акцій ринків, країн, що розвиваються, тяжіє до «фабричної Азії» (Китай,
Південна Корея і Тайвань), яка знаходиться в епіцентрі торговельної війни. Європейські
ринки, у свою чергу, схиляються до банків та автовиробників, які особливо потерпають у
період рецесії.
Інвестори стурбовані тим, що економіки багатих країн повільно перетворюється на
японську, яка є надто слабкою, щоб генерувати інфляцію. Відповідні прогнози щодо
інфляції на ринку «свопів» різко знизилися (графік 6). У 2008 році виникло побоювання,
що дефляція може закріпитися. Це побоювання зберігається й досі.
Нижче наведено шість графіків, які пояснюють стан ринків.

1. Speak about discourse parameters of the text

1. This text has an economic discourse. The first thing that confirms this statement is the
linguistic factors. First of all, the title of the text immediately outlines a specific economic
phenomenon, which will be discussed below. Also in the proposed document, a number of
specialized economic terms are used, such as financial markets, negative yields on Treasury bills,
bond markets, interest rates, an inverted yield curve, the MSCI's emerging-market share index,
etc. Also, the information in this text is presented in a strict, scientific style. It can be noted that
the text is no longer intended for a general audience, but rather for students of the Faculty of
Economics or for employees directly involved in the field of finances. This text can also be
classified as a scientific text because although it is based on a simple language, we can see
passages of text composed of quite long, complex sentences involving the type of language more
commonly associated with more conventionally creative types of text. A sign of the figurative
style of the text is the use of phrasal verbs such as reaching for, to lean towards; metaphorical
terms such as habitual sanctuaries, left others in the dust, a barometer of global industry, to take
root, in the eye of the trade-war storm, etc. The extra-linguistic factors include 6 charts, which
supplement the given information. Such figures are useful to simplify the understanding of the
text by illustrating the statistical data.
 2. Speak about comminicative characteristics
2. This document was prepared by the staff of The Economist a British weekly
newspaper. This report was created for the specialists of economic sphere to understand the
context of innovation processes that started to influence the economy since autumn 2008. It can
also be used by people studying economics who who are familiar with the ongoing changes in
the financial markets. This document aims to give a brief overview of features of bond markets
in different countries of the world, outlining the latest trends, describing its relations to the
inverted yield curve, and discussing a policy that can impact and be affected by a fear that
deflation might take root.
3. Speak about stylistic devices
A number of specialized economic terms are used in the text, such as financial markets,
negative yields on Treasury bills, bond markets, interest rates, an inverted yield curve, the
MSCI's emerging-market share index, recessions, inflation, deflation, etc.
Also in the text one can find more generalized vocabulary which includes the world the
economy, cash, banks, carmakers, investors, bills, currencies, the price of gold, etc.
Occasionally in the text one could meet examples of figurative speech as well.
You can find some
phrasal verbs such as reaching for, to lean towards;
collocations such as to reach for a safety, price of gold, to be down from, faced with, to
suffer in, to take root;
idioms such as left others in the dust, to take root, in the eye of the storm;
metaphors such as the price of gold is another haven; the price of copper is a barometer
of global industry; yen and Swiss franc are habitual sanctuaries.
4. Speak about lexical, lexical and semantic trtransformations of transltranslation.
Financial markets / фінансові ринки – loan translation;
commonplace /найпопулярніші нововведення – decompression;
strange and I novel things happened in financial markets/ на фінансових ринках
спостерігалися незвичні та інноваційні процеси – replacement;
in times /як виявилося, за часів – adding;
in times of fear/ за часів кризи – contextual substitution;
the safest assets /найстабільніші активи – synonymous substitution;
premium /підвищений попит – decompression;
economy/ економіка – adaptive transcoding;
recessions/рецесії – adaptive transcoding;
yield curve/ крива прибутковості – permutation + loan translation;
yen/ японська єна – concretization of meaning;
haven/ безпечний актив – contextual substitution;
barometer/ базовий показник – generalization of mesning;
Factory Asia/ фабрична Азія – loan translation;
carmakers/ автовиробники – loan translation;
rich world /економіки багатих країн – concretization of meaning;
to generate inflation / генерувати інфляцію – adaptive transcoding;
swaps /«свопів» – adaptive transcoding.
Financial markets
The new commonplace
Making sense of investors' mood
IN THE AUTUMN of 2008, strange and I novel things happened in financial markets,
such as the emergence of negative yields on Treasury bills. In times of fear, the safest assets are
at a premium.
What was once strange is now ordinary. Negative yields are a familiar feature of
European bond markets. But such is the anxiety about the world economy that they are
spreading. In Germany, interest rates are negative all the way from cash to 30-year bonds (chart
1). In America yields are still positive. But the curve is inverted: interest rates on ten- year bonds
are below those on three- month bills (chart 2). The last seven recessions in America have been
preceded by an inverted yield curve.
Nervous investors are reaching for the safety of the dollar. The yen and Swiss franc,
habitual sanctuaries, are among the few currencies that have risen against it (chart 3). The price
of gold, another haven, is at a six-year high. That of copper, a barometer of global industry, is
down from its recent peak (chart 4).
Faced with uncertainty, the go-to market for equity investors is America's. It has left
others in the dust (chart 5). MSCI's emerging-market share index leans heavily towards "Factory
Asia" (China, South Korea and Taiwan), which is in the eye of the trade-war storm. Europe's
markets lean towards banks and carmakers, which suffer in downturns.
Investors fret that the rich world is slowly becoming Japanese, with economies that are
too feeble to generate inflation. Forecasts of inflation in the swaps market have fallen sharply
(chart 6). A fear in 2008 was that deflation might take root. The fear remains.
Six charts that explain the state of markets

Product differentiation may also result to a great extent at the expense of ostensible differences
created through advertising, packaging, trademarks and label use. When one or another brand of
jeans or perfume is associated with the name of a celebrity, it can affect the buyers' demand for
these products. Many consumers believe that toothpaste in a spray can is better than the same paste
in a standard tube. Although there are a number of medicines with similar pharmaceutical properties
to aspirin, the use of a good sales environment and catchy advertising can persuade many
consumers that Bayer aspirin is better and deserves a higher price than its less-known substitutes.

One of the key aspects of product differentiation is that, despite the presence of a large number of
firms, producers in monopolistic competition have limited control over the prices of their products.
Consumers prefer products of specific producers and, within certain limits, pay a higher price for
these products to satisfy their own tastes. Sellers and buyers are not linked spontaneously anywhere
else besides the pure competition market.

Диференціація виробу може також бути результатом –  значною мірою – уявних відмінностей,
створених шляхом реклами, пакування та використання торгових знаків і торгових марок. Коли
та й інша марка джинсів або парфумів пов’язується з ім’ям якої-небудь знаменитості, то це
може вплинути на попит на ці вироби з боку покупців. Багато споживачів вважають, що зубна
паста, упакована в аерозольний балончик, краща за таку саму пасту в звичайному тюбику. Xоча
існує ряд медикаментів, за властивостями подібних до аспірину, створення сприятливих умов
для продажу та яскрава реклама можуть переконати багатьох споживачів, що аспірин фірми
“Баєр” є кращим та заслуговує на більш високу ціну, ніж його менш відомий замінник.

Одним із важливих значень диференціації виробу є те, що, незважаючи на наявність великої
кількості фірм, виробники, в умовах монополістичної конкуренції мають обмежені можливості
контролю над цінами на власну продукцію.

Споживачі віддають перевагу виробам конкретних продавців і у певних межах сплачують

більш високу ціну за цю продукцію, аби задовольнити власний смак. Продавці та покупці
більше ніде не пов’язані стихійно, як на ринку чистої конкуренції.
Аналітики виділяють два важливих аспекти прояву неефективності ринкового механізму.
По-перше, ринкова система може виявитися неспроможною врахувати всі доходи і
витрати, пов'язані з виробництвом і споживанням певних товарів і послуг. Тобто, деякі
прибутки та витрати є зовнішніми по відношенню до ринку, оскільки вони стосуються
сторін, відмінних від безпосереднього покупця та продавця. Подібні прибутки та витрати
називаються перехресними, або зовнішніми. Наприклад, споживчий попит, зафіксований
на ринку, відображає лише рівень задоволення, який отримують окремі споживачі, що
купують товари та послуги; він не відображає той факт, що отримання таких послуг, як
вакцинація та освіта, приносить масштабнішу вигоду або вищий рівень задоволення
громаді (суспільству) в цілому. Аналогічно, цінова політика виробників ґрунтуються на
витратах, які їм доводиться нести на ринку, і не відображає зовнішніх витрат, тобто витрат,
які несе суспільство в цілому, наприклад, від різних форм забруднення навколишнього
середовища. Сенс полягає в наступному: у ситуаціях, коли попит і пропозиція не точно
відображають всі можливі прибутки і витрати виробництва, тобто там, де існують зовнішні
прибутки і витрати, від ринкової системи не можна очікувати такого розподілу ресурсів,
який би гарантував забезпечення найвигіднішого шляху для задоволення потреб
суспільства.

По-друге, неспроможність ринку виникає через те, що ринкова система враховує лише
індивідуальні потреби. Існує багато запитів, пов'язаних з товарами та послугами, які не
можуть бути профінансовані приватними особами через ринок. Наприклад, такі товари та
послуги, як будівництво доріг, програми боротьби з повенями та національна оборона не
можуть бути індивідуально придбані домогосподарствами в бажаних обсягах. Ці суспільні
блага можуть економічно ефективно вироблятися та споживатися лише на колективній
основі. Можна стверджувати, що ринкова система не здатна врахувати такі загально
суспільні або колективні потреби.

Critics cite two important cases of market failure. First, the market system may fail to register all
the benefits and costs associated with the production and consumption of certain goods and
services. That is, some benefits and costs are external to the market in that they accrue to parties
other than the immediate buyer and seller.Such benefits and costs are called spill-over or
external benefits and costs. For example, consumer demand as registered in the market
embodies only the satisfactions which accrue to individual consumers who purchase goods and
services; it does not reflect the fact that the purchase of such services as vaccinations and
education yields widespread benefits or satisfactions to the community (society) as a whole.
Similarly, the supply decisions of producers are based upon the costs which the market
obligates them to bear and do not reflect external costs, that is, costs borne by society at large
such a various forms of environmental pollution.The point is this: where demand and supply do
not accurately reflect all the benefits and all the costs of production, that is, where external
benefits and costs exist, the market system cannot be expected to bring about an allocation of
resources which best satisfies the wants of society.

The second case of market failure arises because the market system tabulates only individual
wants. There are many wants involving goods and services which cannot be financed by
individuals through the market. For example, such goods and services as highway, flood-control
programs, and national defense cannot be purchased in desired amounts by households on an
individual basis. These public goods can only be produced and consumed economically on a
collective basis. The market system, it is argued, is incapable of registering such social or
collective wants.

Після десятиліть урядових махінацій і корупції Зімбабве знаходиться в руїнах. Населення

країни зубожіле і голодуюче. Згідно з даними Всесвітньої продовольчої програми ООН,
уже на початку наступного року близько половини громадян потребуватиме допомоги
щоб отримати достатню кількість їжі для існування. У країні, яка колись була однією з
найбільш індустріально розвинених в Африці, тепер електрика жевріє лише кілька годин на
добу, переважно вночі. Заводи і пекарні вимушені простоювати у світлий час доби.
Робітники приходять з настанням темряви, сподіваючись, що якщо вони проявлять
достатньо терпіння, то зможуть увімкнути свої верстати або печі. Навіть у себе вдома люди
прокидаються серед ночі, щоб приготувати їжу або попрасувати сорочки. Питна вода в
кранах з’являється раз на тиждень усього на кілька годин. Тендай Біті, депутат від
опозиційної партії і колишній міністр фінансів, нарікає на те, що життя повернулося до
колоніальних часів: " Друже, я миюся у відрі, ніби це Південна Родезія 1923 року". Ця криза
стала найгіршою для Зімбабве з часів скрутних 2008-2009 років, коли гіперінфляція,
спричинена друком грошей урядом президента Роберта Мугабе, була настільки
інтенсивною, що ціни подвоювалися по кілька разів на тиждень. Приборкати тогочасну
кризу вдалося лише тоді, коли в Зімбабве відмовилися від власної валюти і почали
використовувати американські долари. Цього разу уряд країни звинувачує у своїх
негараздах посуху. Дощів, дійсно, було мало. Але справжня проблема криється в поганому
державному управлінні. Одна і та ж правляча партія, ZANU-PF (Зимбабвійський
африканський національний союз – Патріотичний фронт), очолює країну з 1980 року.
Наступник пана Мугабе, Еммерсон Мнангагва, який прийшов до влади в 2017 році, не
вірізняється рисами зразкового громадянина. Його режим продовжує вилучати долари з
банківських рахунків людей і замінювати їх на електронні купюри власної валюти, які зараз
втратили більшу частину своєї вартості. У червні, не маючи достатньої кількості готівки,
щоб заплатити солдатам, які захищають країну, уряд постановив, що магазини повинні
приймати тільки гроші власної валюти. Річна інфляція тоді досягла 500%. Жителі Зімбабве
звикли чекати від можновладців лише неприємностей. Люди викручувалися як могли, щоб
вижити. Наймані працівники перебиваються підробітками. Цілі сім’ї виживають за рахунок
грошових переказів від родичів, які працюють за кордоном. Однак вони не хочуть
визнавати головної причини, через яку їм доводиться постійно терпіти утиски і безправ'я.
Зімбабве настільки бідна, тому що нею правлять справжні грабіжники. Але частково в
цьому винні й сусідні уряди, донори і кредитори, які знову і знову дивилися крізь пальці на
те, як правляча партія фальсифікувала вибори, катувала дисидентів і розкрадала
національні багатства. У 1987 році, коли пан Мугабе намагався де-факто створити
однопартійну систему управління в державі, західні дипломати запевняли, що тверда рука
– це, мабуть, саме те, що потрібно країні. У 2000 році, коли Мугабе послав головорізів
захоплювати приватні комерційні ферми білих, деякі африканські діячі схвально
відгукнулися про виправлення колоніальної несправедливості, ігноруючи той факт, що
значна частина землі була перерозподілена між членами кабінету міністрів, які майже не
цікавилися її обробітком. Після того, як пан Мугабе обвалив економіку, МВФ передав йому
$510 млн у 2009 році, висловивши сподівання, що він зможе виконати свої обіцянки щодо
реформ. Однак обіцянки так і залишилися лише обіцянками. На даний момент Мнангагва
знову хоче отримати чергову допомогу від МВФ та кредити від Світового банку. Задля
цього він дає грандіозні обіцянки про скасування репресивних законів та виплату
компенсацій фермерам, чиї землі були незаконно відібрані. Утім, за 21 місяць перебування
при владі, він не продемонстрував жодних ознак того, що збирається робити щось із
вищезазначеного. Поки він не доведе на практиці серйозність своїх намірів, його режим
не повинен отримати жодної копійки. Слід надавати їжу і медичну допомогу голодуючим,
але не підтримувати владу, яка зробила їх такими.

After decades of 1) mismanagement and 2) corruption, Zimbabwe is a wreck. Its

people are poor and hungry. By early next year about half of them will need help to get enough
food, says the UN’s World Food Programme. In a country that was once among Africa’s most 3)

industrialized, electricity flickers for only a few hours a day, often at night. Factories and
bakeries 4) stand idle while the sun shines. Workers arrive after dark, hoping that if they are

patient they will be able to switch on their machines or ovens. In homes people wake up in the
middle of the night to cook or iron their shirts. Freshwater taps work for a few hours once a

week. Tendai Biti, an opposition MP and former 5) finance minister, complains that life has
gone back to colonial times: “I’m washing in a bucket, my friend, as if it is Southern Rhodesia in

1923.”  The crisis is Zimbabwe’s worst since the bad days of 2008-09, when President Robert
Mugabe’s 6) money-printing sparked 7) hyperinflation so intense that 8) prices doubled

several times a week. That crisis was tamed only when Zimbabwe ditched its own 9)
currency and started using American dollars. This time, the government blames drought for the

nation’s woes. Rains have, indeed, been poor. But the real problem is bad government. The
same ruling party, zanu-pf, has been 10) in charge since 1980. Mr Mugabe’s successor,

Emmerson Mnangagwa, who seized power from his mentor in 2017, is equally thuggish. His
regime has kept 11) grabbing dollars from people’s 12) bank accounts and replacing them

with electronic 13) funny money, which has now lost most of its value. In June, without enough
14) hard cash to pay the soldiers, who defend it, the government decreed that shops must

accept only 15) funny money.16) Annual inflation has reached 500%. Zimbabweans have
learned to expect only trouble from the people in charge. They hustle creatively to get by.
Salaried workers have side gigs. Families 17) subsist on remittances from relatives working
abroad. However, they do not see why they should endure oppression and dysfunction

indefinitely. Zimbabwe is poor because its rulers are predatory. But some blame must be shared
by neighbouring governments, donors and lenders who, time and again, have looked the other

way as the ruling party has rigged elections, tortured dissidents and looted the nation’s wealth.
In 1987, when Mr Mugabe tried to create a de facto one-party state, Western diplomats crooned

that a firm hand was probably what the country needed. In 2000, when Mr Mugabe sent thugs
to 18) seize white-owned commercial farms, some African leaders cheered the righting of a

colonial wrong, ignoring the fact that much of the land was 19) redistributed to cabinet
ministers who barely bothered to farm it. After Mr Mugabe’s 20) crashed the economy, the

IMF handed over $510m in 2009, saying it welcomed his promises of reform. They proved
empty. Now Mr Mnangagwa wants another 21) bail-out from the IMF and 22) loans from the

World Bank. To secure it, he is making grand pledges to repeal oppressive laws and compensate
farmers whose land was stolen. Yet after 21 months in power, he has shown few signs of doing

either. Until he proves through actions that he is sincere, his regime should not get a cent.
Provide food and medical aid to the hungry; but do not 23) prop up the government that made

them so.
1) mismanagement/ урядові махінації, неефективне управління,

2) corruption/ корупція,
3) industrialized/ промислово-розвинений, індустріалізований,

4) stand idle/ простоювати, бути бездіяльними,

5) finance minister/ міністр фінансів,

6) money-printing / друкування грошей,

7) hyperinflation  / гіперінфляція,

8) prices doubled / ціни подвоювалися,

9) currency / валюта,

10) in charge / на чолі, при владі,

11) to grab dollars / вилучати долари

12) bank accounts  / банківські рахунки

13) funny money/власна, неплатоспроможна валюта,
14) hard cash  / тверда валюта, готівка,

15) funny money/ власна, неплатоспроможна валюта,

16) annual inflation / річний рівень інфляції,

17) subsist / існувати, виживати за рахунок,

18) to seize / захопити, заволодіти, вилучити,

19) redistributed / перерозподілений,

20) crashed the economy/ обвалив економіку,

21) bail-out / рятувальний пакет, допомога, пакет допомоги,

22) loans / кредити, позики,

23) prop up / підтримувати, допомогти.