Вплив пандемії Covid-19 на динаміку економічного розвитку:

втрати і здобутки

Поширення Covid-19 надзвичайно потрясло життя людей у всьому

світі, загрожуючи здоров’ю, порушуючи економічну діяльність та шкодуючи
добробуту та зайнятості. Спалах коронавірусної інфекції COVID-19
(пневмонія нового типу) почався наприкінці грудня 2019 року. Починаючи з
березня 2020 року, Коронавірус став глобальною пандемією, просуваючись
занадто швидко, щоб реагувати на здатність багатьох систем охорони
здоров’я, які багато разів не справлялись ефективно. Щоб уповільнити
поширення вірусу та придбати час для зміцнення систем охорони здоров’я, у
всьому світі, урядам довелося припинити значну частину економічної
діяльності.
Пандемія вірусу COVID-19 змусила держави ввести карантинні заходи.
Кожному уряду доводиться приймати важкі рішення про належні заходи: які
обмеження ввести і коли їх послабити, на що витратити кошти і як їх
залучити, якими національними міркуваннями можна поступитися на
користь міжнародної кооперації. Ці рішення повинні враховувати
рекомендації в галузі охорони здоров'я, економічні міркування і політичні
обмеження. Одразу були закриті державні кордони, припинено транспортне
сполучення, припинена діяльність великої кількості підприємств, введені
обмежувальні заходи для бізнесу. Як наслідок, світова економіка занурена в
глибоку рецесію – у 2020-му країни з найбільш стійкою економікою втратили
не менше 2,4% свого ВВП.
Самим негайним відповіддю на спалах пандемії став раптовий,
нестійкий попит на медичні послуги і товари. Цьому майже не було
можливості запобігти – незалежно від якості відповідної медичної
інфраструктури - оскільки вакцини не відразу доступні. Також вплив спалаху
на здоров’я, соціальну та економічну ситуацію міг би бути значно гіршим без
прихильності медичного персоналу та інших важливих працівників, які
продовжували виконувати свої професійні обов’язки, ставлячи цим під
загрозу власне здоров’я. Уряди та центральні банки реалізували далекосяжну
політику захисту приватних осіб та підприємств від наслідків раптових
перебоїв у роботі. Економічна активність зазнала краху в усіх країнах.
Кордони були закриті, а торгівля впала. Одночасно уряди застосовували
швидкі, важливі та інноваційні заходи підтримки для пом'якшення наслідків,
субсидуючи робітників та підприємства. Мережі фінансового та соціального
захисту були зміцнені з безпрецедентною швидкістю. У міру посилення
фінансової напруженості центральні банки вживали рішучих та своєчасних
заходів, застосовуючи низку традиційних та нетрадиційних політик. Фізичне
дистанціювання та стратегія випробування, виявлення, відстеження та
ізоляції є основними інструментами боротьби з розповсюдженням вірусу.
Рецесія COVID-19 є першою з 1870 року, яка була спровокована
виключно пандемією. Швидкість і глибина, з якою він вразив, наводить на
думку про повільне відновлення, яке може вимагати від політиків розгляду
додаткових заходів. Однак для багатьох країн, що розвиваються, ефективної
фінансової підтримки та заходів щодо пом'якшення наслідків особливо важко
досягти. Подібні падіння у світовій економіці спостерігались і раніше. Вони
виникли, зокрема, під впливом пандемічного грипу та свинячого грипу у
2008-2009 рр. та Еболи у 2014-2015 рр. Відповідно. Але вони мали
короткочасний вплив на світову економіку (від кількох місяців до року),
після чого її об'єктивний розвиток продовжувався елементами оновлення та
часткової ліквідації штучних шарів (фінансових бульбашок, пірамід тощо).
Та глобальний економічний спад у 2020 році є значно глибшим, ніж
попередні кризи.
Розвиток пандемії призвело до значних потрясінь для Української та
світової економіки через одночасні шоки з боку попиту і пропозиції - падіння
цін на нафту і сировинні товари, зниження внутрішнього і зовнішнього
попиту, мобільності трудових ресурсів, довіри споживачів, посилення
фінансових умов і порушення у глобальних ланцюжках поставок, що
призвело до скорочення обсягів виробництва. В результаті повсюдного
введення активних карантинних заходів у відповідь на пандемію, у 2020 році
спостерігається різке входження в зону рецесії економік з різними рівнями
розвитку.
До спалаху COVID-19 економічний прогноз був стабільним, зі
стабільним зростанням, помірним державним боргом та відносною
стабільністю цін та валюти. Однак зміна уряду на початку березня
спричинила певні політичні негаразди та реорганізацію, які, можливо,
сповільнили початкову реакцію. Україна вже стикалася з великими
виплатами зовнішнього боргу в 2020 році, і переговори з МВФ зупинилися з
таких питань, як банківська справа та земельна реформа. Без угоди з МВФ
ризик суверенного дефолту збільшився б.
Розглядаючи короткострокові показники бачимо наступне: з січня по
вересень 2020 року дефіцит національного бюджету України становив 81,725
млрд грн, що в чотири рази перевищує дефіцит за той самий період минулого
року.
Перша половина 2020 року виявилася найскладнішою. Станом на
липень глобальна пандемія Covid-19 і подальша ізоляція вплинули на
зовнішню торгівлю України наступним чином: експорт товарів і послуг у
липні знизився відносно небагато на 8,1%, в той час як імпорт товарів і
послуг скорочувалися швидшими темпами на 20,8%. Загальний експорт
товарів за 7 місяців 2020 року (тобто 24,5 млрд доларів США) впав на 7,5% в
порівнянні з 7 місяцями 2019 року, в той час як експорт послуг знизився на
9,7%. Загальний імпорт товарів за 7 місяців 2020 року (тобто 27,7 млрд)
знизився на 17,4% в порівнянні з 7 мес.2019 р, а імпорт послуг знизився на
33,4%. При збільшенні чистого експорту в липні 2020 р динаміка зовнішньої
торгівлі справила позитивний вплив на поточний рахунок України (додаток
А, рис. А.1.1).
Рівень безробіття в 2019 році становив понад 9% робочої сили, частка
неформальних працівників в економіці залишається дуже високою (до 30%),
а соціальна безпека є слабкою. Зростання безробіття не був настільки різким
в Україні, як у країнах ОЕСР (рис.1), хоча рівень безробіття досяг 9,9% у ІІ
кварталі 2020 р. Це може бути частково пов'язано з неформальною
зайнятістю, а також широке поширення твіддаленої роботи в Україні,
особливо серед великих компаній. Низькі внутрішні заощадження та
обмежений фіскальний простір ще більше обмежують здатність
домогосподарств або державних органів приймати екзогенні шоки.

Рис. 1. Рівень безробіття: Україна та вибрані країни ОЕСР

Джерело: побудовано на основі даних [3,4]
Треба зазначити, що жінки складають більше 80% штатних працівників
в області охорони здоров'я в Україні, переважна більшість медичного і
допоміжного персоналу. Тому саме цей фактор відіграє не останню роль на
рівень безробіття серед жінок під час пандемії.
На сьогоднішній день, під час пандемії, зрозуміло, що цифровізація –
неминуча модель, як ринкова економіка, вона перерозподіляє людські
ресурси і оптимізує роботу. Подалі вона чудово співпрацюватиме з
автоматизацією, що замінить фізичну працю людей і втілить можливості
подальшого розвитку людства. Нажаль поняття цифорової нерівності буде
існувати, але воно лиш замінить ту нерівність, що існує зараз. Поняття
робоче місце подалі буде розмиватися, адже людина вже не буде прив`язана
до певного фізичного місця. Таким чином процвітатиме таргетування.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Що таке Пандемія? Всесвітня організація охорони здоров'я: веб-сайт.

URL:https://www.who.int/csr/disease/swineflu/frequently_asked_questions/
pandemic/ru/.
2. WHO CoronavirusDisease (COVID-19) Dashboard. Всесвітня організація
охорони здоров'я : веб-сайт. URL: https://covid19.who.int/.
3. Економіка. Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». URL:
https://en.interfax.com.ua/.
4. Tackling coronavirus (COVID-19). Contributing to a global effort. : веб-сайт.
URL: https://www.oecd.org/coronavirus/en/.
 Додаток А
Динаміка експорту та імпорту товарів та послуг, млн дол. США