Тема 7

Доходи і видатки
Державного бюджету.
Особливості бюджетного
процесу в Україні
 План.

1. Економічна сутність доходів

бюджету.
2. Видатки бюджету та їх
класифікація.
3. Бюджетний дефіцит
4. Бюджетні права та бюджетна
ініціатива
5. Бюджетний процес в Україні.
1. Економічна сутність доходів
бюджету

Доходи бюджету — частка

централізованих ресурсів держави, які
потрібні для виконання нею відповідних
функцій. Вони виражають економічні
відносини, що виникають у процесі
формування основного
централізованого фонду грошових
коштів і надходять у розпорядження
органів державної влади та управління.
Відповідно до Бюджетного кодексу
виділяють такі кошти бюджету:
1.доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші
надходження на безповоротній основі, справляння яких
передбачено законодавством України (включаючи
трансферти, плату за надання адміністративних послуг,
власні надходження бюджетних установ);
2. надходження бюджету - доходи бюджету, повернення
кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих)
запозичень, кошти від приватизації державного майна
(щодо державного бюджету), повернення бюджетних
коштів з депозитів, надходження внаслідок
продажу/пред'явлення цінних паперів;
3. бюджети місцевого самоврядування - бюджети
територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у
тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних
територіальних громад, що створюються згідно із законом
та перспективним планом формування територій громад;
 Стаття 9 Бюджетного кодексу України визначає
класифікацію доходів бюджету.
 1. Доходи бюджету класифікуються за такими
розділами:
 1) податкові надходження;
 2) неподаткові надходження;
 3) доходи від операцій з капіталом;
 4) трансферти.
Податковими надходженнями визнаються
встановлені законами України про оподаткування
загальнодержавні податки і збори (обов'язкові
платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові
платежі). Цей метод забезпечує 80% усіх доходів
бюджету.
 Неподатковими надходженнями визнаються:
 1) доходи від власності та підприємницької
діяльності (перевищення валових доходів над
видатками НБУ, надходження від грошово-речових
лотерей);
 2) адміністративні збори та платежі, доходи від
некомерційної господарської діяльності (державне
мито, плата за оренду майна, що перебуває у
державній чи комунальній власності);
 3) інші неподаткові надходження (надходження від
штрафів та фінансових санкцій, власні надходження
бюджетних установ, надходження коштів від
реалізації конфіскованого майна).
Доходи від операцій з капіталом:
-надходження від продажу основного капіталу (від
реалізації валютних цінностей, скарбів,
безгосподарного майна);
-Надходження від продажу землі і нематеріальних
активів (згідно Земельного кодексу);
- надходження від реалізації державних запасів
товарів (кошти від реалізації матеріальних
цінностей державного резерву та мобілізаційного
резерву)
Трансферти - кошти, одержані від інших органів
державної влади, органів влади Автономної
Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування, інших держав або міжнародних
організацій на безоплатній та безповоротній основі.
 Стаття 29. Склад доходів Державного
бюджету України
 податок на доходи фізичних осіб у розмірі 25 відсотків на відповідній території України
(крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків - на території міста
Києва;
 ПДФО від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточний або
депозитний (вкладний) банківський рахунок, процентів на вклад (депозит) члена
кредитної спілки у кредитній спілці;
 військовий збір;
 збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичних осіб
 37 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині
деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування
 45 відсотків рентної плати за спеціальне використання води
 70 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
загальнодержавного значення
 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного
газу та газового конденсату
 податок на додану вартість;
 акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів
 акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів
 ввізне мито
 вивізне мито;
 особливі види мита та сезонне мито;
 Стаття 29. Склад доходів Державного
бюджету України
 рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними
нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
 рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
 рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України;
 45 відсотків екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за викиди в
атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який
зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі)
 єдиний податок, платником якого є електронний резидент (е-резидент)

 електронний резидент (е-резидент) - іноземець, який досяг 18-річного віку, не є

податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі
послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи "Е-резидент";
 Е-резидентство – це онлайн інструмент, яким держава створює умови іноземцям для
спрощеного ведення бізнесу, тим самим залучаючи нові інвестиції та надходження до
державного бюджету.
 За загальноприйнятою практикою Е-резиденти можуть вести в країні бізнес повністю
дистанційно, використовуючи для цього усі необхідні державні послуги та сервіси.
 Е-резидент в Україні
 Електронний резидент України - це іноземець, який може зареєструвати себе
фізичною особою – підприємцем, вести свою діяльність та відкрити рахунок, не
перебуваючи на території України, тобто дистанційно.
 Статус Е-резидента дає можливість провадити свою діяльність як в Україні, так і
закордоном, користуватись усіма зручностями та можливостями українських онлайн
сервісів та мати рахунок в банку. Ці умови стають ще більш привабливими,
враховуючи той факт, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, а в
найближчій перспективі отримає і сам статус держави-члена ЄС.
 Чи не найбільшою перевагою можна назвати дистанційне відкриття рахунку в банку,
адже ви не знайдете жодного європейського банка, який відкриє особистий рахунок без
фізичної присутності людини (не кажучи вже про корпоративний).
 Однак потрібно розмежовувати Е-резидентство і громадянство України, адже з
набуттям першого не слідує ані дозволу на тимчасове чи постійне проживання, ані
статус громадянина України.
 Хто зможе стати E-резидентом України?
 Е-резидентом України можуть стати іноземці або особи без громадянства, яким на
момент отримання статусу виповнилося 18 років.
 Не мають права на отримання статусу Е-резидента України наступні категорії осіб:
 громадяни держави-терориста російської федерації;
 особи, внесені в чорний список FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню грошей);
 особи, які мають дохід в Україні (окрім пасивного) та резиденти і громадяни України.
 Яку діяльність може вести Е-резидент?
 Особа, яка набула статус Е-резидента України, може здійснювати виключно такі види господарської діяльності:
 Видання комп'ютерних ігор (58.21 КВЕД);
 Видання іншого програмного забезпечення (58.29 КВЕД);
 Комп'ютерне програмування (62.01 КВЕД);
 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (62.09 КВЕД);
 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (63.11 КВЕД).
 Стаття 29. Склад доходів Державного
бюджету України
 кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України
"Про Національний банк України";
 кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за
розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків;
 плата за надання адміністративних послуг
 відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або
алкогольних напоїв у межах України;
 кошти, отримані від секретаріату ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ або іншої міжнародної
організації за участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
 надходження в рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу;
 гранти на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і
міжнародних фінансових організацій (включаючи гранти за досягнення індикаторів
результативності);
 кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;
 плата за ліцензії на певні види господарської діяльності
 кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, які є пам’ятками
історії та культури, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування;

 кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки,

нерухомого військового майна Збройних Сил України та інших утворених
відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів та
інших державних органів (крім коштів, визначених пунктом 12 -1 частини третьої
цієї статті); № 1081-IX від 15.12.2020}
 Джерелами формування спеціального
фонду Державного бюджету України в
частині доходів є:
 акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів
 акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів
 ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них
 судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави;
 плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії
на випуск та проведення лотерей
 плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
 плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування
державного значення
 Окремі адміністративні штрафи за правопорушення у сфері використання ТЗ
 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про
охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої
діяльності
 власні надходження бюджетних установ
 надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву
 Стаття 30. Склад видатків та
кредитування Державного бюджету
України
 Джерелами формування загального фонду Державного бюджету України у частині
кредитування є:
 1) надходження внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за
кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з
державного бюджету, якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет
України;
 2) повернення кредитів, наданих з державного бюджету, що не мають цільового
призначення, згідно із законом;
 3) повернення кредитів до державного бюджету
2. Видатки бюджету і їх
класифікація.

Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки

бюджету — це кошти, що спрямовуються на
здійснення програм та заходів, передбачених
відповідним бюджетом, за винятком коштів на
погашення основної суми боргу та повернення
надміру сплачених до бюджету сум.
Поняття "видатки" у кодексі розкривається за
допомогою витрат, а витрати — за допомогою
видатків, зокрема підкреслюється, що витрати
бюджету — це видатки бюджету та кошти на
погашення основної суми боргу.
До видатків бюджету не
належать:
 - погашення боргу
 - надання кредитів з бюджету
 - розміщення бюджетних коштів на
депозитах
 - придбання цінних паперів
 - повернення надміру сплачених сум
податків і зборів
Розпорядниками бюджетних коштів виступають керівники
бюджетних установ, уповноважені на отримання бюджетних
асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків
бюджету.
 бюджетне асигнування - повноваження
розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно
до бюджетного призначення, на взяття бюджетного
зобов'язання та здійснення платежів, яке має
кількісні, часові та цільові обмеження;
 бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене
відповідно до бюджетного асигнування розміщення
замовлення, укладення договору, придбання товару,
послуги чи здійснення інших аналогічних операцій
протягом бюджетного періоду, згідно з якими
необхідно здійснити платежі протягом цього ж
періоду або у майбутньому;
 Розподіл видатків між окремими ланками бюджетної системи
доцільно здійснювати за такими принципами:
 — значимості, який полягає у тому, що заходи державного
значення фінансуються з Державного бюджету України,
заходи місцевого значення — з місцевих бюджетів, тобто якого
значення проводяться заходи, з бюджету такого рівня вони
мають фінансуватися;
 — територіальний, суть якого полягає в тому, що
фінансування підприємств, організацій та установ має
здійснюватися з бюджету тієї громади (чи регіону), на території
якої вони знаходяться;
 — відомчий, який означає забезпечення фінансування
підприємств, організацій та установ з відповідного бюджету за
підпорядкуванням;
 — субсидіарний, за яким розподіл видатків має ґрунтуватися
на максимально можливому наближенні надання суспільних
послуг до безпосереднього споживача. (На відміну від
попередніх цей принцип закріплений у Бюджетному кодексі
України.)
  Форми бюджетного фінансування
 Кошторисне фінансування — виділення державою
бюджетних коштів відповідно до затверджених
бюджетів та бюджетних розписів суб'єктам
господарювання (бюджетним установам) на цілі,
передбачені їхніми основними фінансовими
планами — кошторисами. У визначенні вказується
джерело коштів (затверджений бюджет), документ,
який регулює розподіл коштів (бюджетний розпис),
отримувачі коштів (суб'єкти господарювання, які
належать до бюджетних установ, включаючи різні
галузі виробничої сфери та сфери послуг) та
основний документ, який відображає ціні, на які
виділяються кошти (кошторис бюджетної установи).
 .
  Форми бюджетного фінансування
 Другою формою бюджетного фінансування
вважається бюджетне інвестування, пов'язане з
виділенням бюджетних коштів на інвестиційну чи
інноваційну діяльність. Бюджетні інвестиції можуть
здійснюватися у вигляді фінансування державних
капітальних вкладень, проектного фінансування
конкретних інвестиційних проектів, придбання
частки акцій чи прав участі в управлінні
підприємством. У процесі ринкових перетворень ця
форма має використовуватися у першу чергу для
структурної перебудови економіки, а також для
створення потужної матеріально-технічної бази для
соціально-культурної сфери, оборони країни та
управління.
 Третя форма бюджетного фінансування
полягає у наданні державних трансфертів
шляхом державного субсидіювання
(державні субсидії, державні субвенції,
державні дотації) та державної допомоги
населенню.

 Державні трансферти — невідплатні і

безповоротні платежі з бюджету юридичним і
фізичним особам, не призначені для
придбання товарів чи послуг, надання
кредиту або на виплату непогашеного боргу.
 Стаття 10 Бюджетного кодексу визначає класифікацію
видатків та кредитування бюджету
 1. Видатки та кредитування бюджету класифікуються
за:
 1) бюджетними програмами (програмна класифікація
видатків та кредитування бюджету);
 2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів
(відомча класифікація видатків та кредитування
бюджету);
 3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та
кредитування бюджету (функціональна класифікація
видатків та кредитування бюджету).
 Функціональна класифікація видатків та
кредитування бюджету включає видатки
на:
 а) загальнодержавні функції (вищі органи
державного управління, органи місцевої влади та
місцевого самоврядування; фінансова й
зовнішньоекономічна діяльність; економічна допомога
зарубіжним країнам; інші функції державного
управління; фундаментальні дослідження;
дослідження й розробки у сфері державного
управління; проведення виборів і референдумів;
обслуговування боргу; міжбюджетні трансферти);
 б) оборону
 в) функції охорони громадського порядку, безпеки
та судової влади
 Функціональна класифікація видатків та
кредитування бюджету включає видатки
на:
 г) економічну діяльність (загальна
економічна, торговельна і трудова діяльність;
сільське господарство, телекомунікації та
інформатика; інші галузі економіки; інша
економічна діяльність);
 д) охорону навколишнього природного
середовища
 е) житлово-комунальне господарство
(житлове господарство; комунальне
 є) охорону здоров'я
 ж) духовний і фізичний розвиток
 з) освіту
 і) соціальний захист та соціальне
забезпечення
 2024 рік
За прогнозом Мінекономіки, реальний ВВП виросте на
5%, середньорічна інфляція становитиме 13,8%, а
номінальний ВВП виросте на майже 22,8%.

Видатки на сектор оборони та безпеки залишаються

пріоритетом на весь 2024 рік. Однак, заплановані за
програмами Міністерства оборони видатки на рівні
1164 млрд грн відповідають показникам за період
січень-серпень 2023 року (!). Тому при збереженні
тенденцій 2023 року, продовженні активних військових
дій до кінця 2024 року та за відсутності додаткового
фінансування бюджет Міноборони знову
потребуватиме перегляду восени 2024 року.
 2024 рік
Основними джерелами надходжень до державного
бюджету у 2024 році передбачаються зовнішні
запозичення – майже 1,8 трлн грн (на 1,3% менше, ніж
заплановано на 2023 рік) та податкові надходження –
1,5 трлн грн (на 28,6% більше, ніж заплановано на
2023 рік). За рахунок зовнішніх запозичень за мінусом
витрат на погашення зовнішнього державного боргу
планується профінансувати 47,4% усіх видатків
державного бюджету-2024, за рахунок власних джерел
– 52,6%
 2024 рік
Плановий обсяг податкових надходжень у 2024 році на
28,6% більший, ніж у поточному плані 2023 року.
Зростання передбачається за всіма ключовими
податками (ПДФО, податок на прибуток підприємств,
ПДВ, акциз). Головною передумовою такого
потенційного збільшення надходжень є оптимістичний
макроекономічний сценарій на 2024 рік.
Значною новацією проєкту бюджету на 2024 рік є
перерозподіл військового ПДФО з місцевих бюджетів
до спеціального фонду державного бюджету, через що
надходження від ПДФО у державному бюджеті
заплановані на 73,6% (на 96 млрд грн) більше, ніж у
2023 році.
 2024 рік
Плановий дефіцит у 2023 та 2024 роках означає
зростання державного та гарантованого державою
боргу до 110,7% ВВП на кінець 2024 року. Такий рівень
боргу значно вище Маастрихтського критерію (60% від
ВВП), та «безпечного» (який не гальмує економічне
зростання) рівня 64% для країн, що розвиваються.
 Секвестр

 При недостатньому надходженні

платежів у дохідну частину бюджету ,
коли має місце недоотримання доходів
державного бюджету більше, ніж на
15% від суми, застосовується механізм
секвестру, коли пропорційно
надходженням скорочуються видатки.
Однак існують захищені статті,
фінансування яких не скорочується.
 Секвестр

 При недостатньому надходженні

платежів у дохідну частину бюджету ,
коли має місце недоотримання доходів
державного бюджету більше, ніж на
15% від суми, застосовується механізм
секвестру, коли пропорційно
надходженням скорочуються видатки.
Однак існують захищені статті,
фінансування яких не скорочується.
Секвестр
Бюджетне фінансування
 Бюджетне фінансування – здійснюється
через єдиний казначейський рахунок (ЄКР),
який відкривається у Державній
казначейській службі України Національним
банком України для здійснення розрахунків у
системі електронних платежів. Застосування
єдиного режиму здійснення розрахунків
спрощує управління бюджетними коштами
та дозволяє оптимізувати їх рух.
Бюджетне фінансування
 Розпорядники
бюджетних коштів
 Головні розпорядники бюджетних
коштів ‒ це бюджетні установи в
 особі їх керівників, які отримують
повноваження шляхом встановлення
 бюджетних призначень (ст. 2
Бюджетного кодексу України).
 Стаття 31. Таємні видатки Державного
бюджету
 1. Державний бюджет України має містити
пояснення всіх видатків, за винятком
видатків, пов'язаних з державною
таємницею (таємних видатків).
 2. Таємні видатки, передбачені на діяльність
органів державної влади, в інтересах
національної безпеки включаються до
Державного бюджету України без деталізації.
3. Бюджетний дефіцит
 Баланс бюджету – рівновага доходів і
видатків бюджету
 дефіцит бюджету - перевищення видатків
бюджету над його доходами (з урахуванням
різниці між наданням кредитів з бюджету та
поверненням кредитів до бюджету);
 профіцит бюджету - перевищення доходів
бюджету над його видатками (з урахуванням
різниці між поверненням кредитів до
бюджету та наданням кредитів з бюджету);
3. Бюджетний дефіцит
3. Бюджетний дефіцит
3. Бюджетний дефіцит
 Бюджетна безпека оцінюється через відношення
дефіциту (профіциту) державного бюджету до ВВП, у
%. Оптимальним вважається значення цього показника
на рівні -2%, а перевищення -6% свідчить про
критичний стан державного бюджету.
3. Бюджетний дефіцит
 - активний дефіцит виникає тоді, коли уряд через
збільшення видатків бюджету стимулює сукупний
попит. При цьому фіскальна політика спрямовується на
сприяння зростанню сукупних інвестицій (через
бюджетні капіталовкладення, політику прискореної
амортизації) і на стимулювання поточного споживання
(зниження ставок податків, введення податкових пільг,
свідоме нарощування поточних бюджетних видатків).
Зазначені політичні заходи є дискреційними;
 - пасивний дефіцит - це дефіцит, що виникає як
наслідок економічного спаду, зниження виробництва та
зайнятості і призводить до зменшення бюджетних
доходів. Бюджетний дефіцит є результатом
автоматичних змін.
3. Бюджетний дефіцит
 За терміном дії можна говорити про:

 - тимчасовий бюджетний дефіцит. Він виникає не

регулярно — з року в рік, а лише в окремі періоди
несприятливої соціально-економічної кон'юнктури. Це
явище не є типовим для бюджетної практики;
 - постійний (хронічний) бюджетний дефіцит. Сучасні
бюджети мають хронічні бюджетні дефіцити. Усі
заходи, які проводилися в рамках фіскальної політики
провідних країн світу, поки що не допомогли подолати
хронічний характер дефіцитів.
3. Бюджетний дефіцит
 Залежно від урахування дефіциту в процесі
бюджетного планування можна виокремити:
 - запланований бюджетний дефіцит (або очікуваний).
Запланований бюджетний дефіцит щорічно
затверджується парламентом у законі про державний
бюджет. Граничний розмір бюджетного дефіциту є
одним із найважливіших показників, необхідних для
складання проекту бюджету. Його розмір також
щорічно затверджує законодавчий орган;
 - фактичний бюджетний дефіцит. Його розмір
отримують за даними звітів про виконання бюджету.
При цьому може виявитися, що утворився
незапланований бюджетний дефіцит (або
неочікуваний).
3. Бюджетний дефіцит
3. Бюджетний дефіцит
Профіцит бюджету

 Профіцит бюджету – перевищення

доходів бюджету над його видатками (з
урахуванням різниці між поверненням
кредитів до бюджету та наданням
кредитів з бюджету) (поняття
протилежне до дефіциту бюджету) (ст.
2 Бюджетного кодексу України)
Профіцит бюджету
Дефіцит бюджету
Дефіцит бюджету
 4. Бюджетні права та
бюджетна ініціатива
 Бюджетні права — сукупність
юридичних норм, які визначають
бюджетний устрій країни, права органів
державної влади, державного
управління і місцевого
самоврядування у процесі складання,
розгляду, затвердження і виконання
бюджетів, а також складання і
затвердження звітів про виконання
бюджетів.
 Бюджетна ініціатива — право членів
законодавчого органу вносити зміни у
представлений виконавчою владою проект
бюджету. Користуються такими правами
Президент, народні депутати, депутати
місцевих рад.
 5. Бюджетний процес в Україні
 Бюджетний процес ‒ це регламентований
бюджетним законодавством процес складання,
розгляду, затвердження, виконання бюджетів,
звітування про їх виконання, а також контролю за
дотриманням бюджетного законодавства (ст. 2
Бюджетного кодексу України).
 5. Бюджетний процес в Україні
 Бюджетний кодекс України визначає такі стадії
бюджетного процесу (стаття 19):
 складання та розгляд Бюджетної декларації
(прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення
щодо них;
 складання проектів бюджетів;
 розгляд проекту та прийняття закону про
Державний бюджет України (рішення про місцевий
бюджет);
 виконання бюджету, включаючи внесення змін до
закону про Державний бюджет України (рішення про
місцевий бюджет);
 підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і
прийняття рішення щодо нього.
 5. Бюджетний процес в Україні
 Процедура, за якою відбувається бюджетний
процес, визначається бюджетним регламентом.
Бюджетний регламент – це документ, у якому
встановлюється порядок, терміни складання,
розгляду та затвердження бюджету, а також
організація його виконання.
 Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають
бюджетну систему України, становить 1
календарний рік, який починається 1 січня кожного
року і закінчується 31 грудня того ж року.

 Міністерство фінансів України до 15 травня року, що

передує плановому, подає Бюджетну декларацію на
розгляд Кабінету Міністрів України.

 Кабінет Міністрів України схвалює проект закону про

Державний бюджет України та подає його разом з
відповідними матеріалами Верховній Раді України
та Президенту України не пізніше 15 вересня року,
що передує плановому.
 Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України,
становить 1 календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31
грудня того ж року.

 1. Міністерство фінансів України до 15 травня року,

що передує плановому, подає Бюджетну
декларацію на розгляд Кабінету Міністрів України.
 2. Кабінет Міністрів України схвалює проект закону
про Державний бюджет України та подає його разом
з відповідними матеріалами Верховній Раді України
та Президенту України не пізніше 15 вересня року,
що передує плановому.
 3. Закон про Державний бюджет України
приймається Верховною Радою України до 1 грудня
року, що передує плановому.
 Стаття 41. Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат
бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет
України

 1. Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний
бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного
бюджету України відповідно до таких вимог:

 1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на бюджетні

програми, бюджетні призначення щодо яких встановлені законом про Державний бюджет
України на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті закону про
Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом
Міністрів України до Верховної Ради України, за якими повністю зберігаються цільові
обмеження;

 2) щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України

сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначених
законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім випадків,
передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу,
а також пунктами 4 і 5 частини другої цієї статті).