Professional Documents
Culture Documents
Роздыл 04
Роздыл 04
162.3. У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим
чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності
податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом), податок за
останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів.
Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який
закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку,
винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі
відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
127
нараховується більше 60 .
162.3. Виконання податкових зобов'язань платника податку - фізичної особи
перед державою зупиняються у разі смерті платника податку, що встановлюється
відповідним органом медичної експертизи, або у разі оголошення судом платниками
податку померлих чи безвісно відсутніх. Згідно зі ст. 46 Сімейного Кодексу України
фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного
проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо
вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу
припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за
можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших
обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру -
протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної
внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична
особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом
померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням
конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу
цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується
померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка
пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави
припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв' язку з воєнними діями,
може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
127 Лист ДПА України від 26.01.10 № 1315/7/12-0117 «Щодо міжнародних договорів про уникнення
подвійного оподаткування».
де К - коефіцієнт;
Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право
на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.
15) безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад
повітряним або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового
придбання квитків;
16) позачергове відведення місцевими Радами народних депутатів земельних
ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення
житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних
ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва,
будівництва індивідуальних гаражів і дач;
17) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне)
будівництво з розрахунку 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім' ї з
погашенням 50 процентів позики за рахунок державного бюджету, а також
безпроцентної позики для будівництва садових будинків та благоустрою садових
ділянок, будівництва індивідуальних гаражів незалежно від того, кому з членів сім' ї
відведено земельну ділянку чи хто з них є членом кооперативу. Вказані пільги можуть
бути використані один раз;
18) використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання
додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;
19) надання безпроцентної позики для організації підприємницької діяльності,
селянського (фермерського) господарства. Вказана пільга може бути використана один
раз;
20) погашення несплаченої частини безпроцентної позики на господарське
обзаведення в розмірі до 5 тисяч карбованців на сім'ю, яку одержали евакуйовані з
30-кілометрової зони, за рахунок держави;
21) оплата лікарняних листків за тимчасовою непрацездатності особам, які є
учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх
бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи з
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними
ставками або посадовими окладами;
165.1.9. Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю від 10.12.1971
№ 322-VIII на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються
безпечні та нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов
праці покладається на власника або уповноважений ним орган. На роботах зі
шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов' язаних із
забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники
мають право на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст. 7
Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці»). Такі пільги та
компенсації у вигляді лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних
йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів,
а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального
захисту забезпечується за рахунок роботодавця, а їх вартість не включається до
загального місячного (річного) оподатковуваного доходу найманого працівника -
платника податків.
Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального
одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за
охороною праці за участі професійних спілок і Фонду соціального страхування від
нещасних випадків. Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням,
молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою,
мийними та знешкоджувальними засобами розробляються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров' я. Порядки видачі
спеціального (форменого) одягу та взуття, його переліки та граничні строки
використання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; гроші,
інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за договором, укладеного
в інтересах сім' ї;
речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання
тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.
благодійної організації (на підставі Закону України від 16.09.1997 № 531/97-ВР «Про
благодійництво та благодійні організації»);
його роботодавця (згідно з Кодексом законів про працю від 10.12.1971 № 322-VIII,
Закону України від 06.04.2000 № 1645-III «Про захист населення від інфекційних
хвороб», Закону України від 24.02.1994 № 4004-XII «Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення»).
166.1.1. Відповідно до норм пп. 14.1.170 п.14.1 ст. 14 Кодексу податкова знижка
для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена
сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів
(робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на
яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу,
одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках,
визначених цим Кодексом.
Кодекс вводить певні обмеження права платників податку на одержання
податкової знижки (п. 166.4.3 ст. 166.4 Кодексу), зокрема, якщо платник податку не
скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного
податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Крім того,
право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року має
виключно платник податку - резидент України, який має реєстраційний номер
облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої
релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової
картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної
податкової служби і має про це відмітку у паспорті. Податкова знижка може
застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у
вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижки не
може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку,
одержаного протягом звітного року як заробітна плата.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються
незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на
нарахування податкової знижки по податку на доходи фізичних осіб щодо свого
річного оподатковуваного доходу, одержаного у межах провадження їх діяльності,
тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і усі інші
особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.
166.1.2. Платник податку, який бажає скористатися правом на податкову знижку
щодо сум, сплачених на навчання, може подати річну податкову декларацію до
податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем постійного або
переважного проживання платника податку, місцем податкової реєстрації платника
податку, визначеним згідно із законодавством) про суму свого загального річного
оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати та вказати в ній сплачені суми та
підтвердні документи щодо податкової знижки.
При цьому бланк декларації видається податковим органом безкоштовно, а
працівники податкової інспекції зобов'язані також безкоштовно надати необхідну
консультаційну допомогу щодо заповнення декларації.
Витрати, підтверджені платником податку документально, зазначаються
платником податку у декларації.
Згідно з пунктом 175.5. статті 175 Кодексу, якщо сума одержаного фізичною
особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, яка була витрачена на
придбання (будівництво) предмета іпотеки, то до складу витрат включається сума
відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за
цільовим призначенням. Встановлено що у платника податку право на включення до
складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, виникає у разі,
якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається
житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як
основне місце його проживання та не частіше, ніж один раз на 10 років, починаючи з
року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися, навіть у
разі дострокового повного погашення основної суми та процентів попереднього
кредиту.
Якщо платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення були
застраховані їх роботодавцями, є вкладниками недержавних пенсійних фондів чи
пенсійних депозитних рахунків на їх користь, згідно з підпунктом «в» підпункту
164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, то гранична сума, встановлена підпунктом
«а» або «б» цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або
учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до
недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, сплачених її
працедавцем протягом такого звітного податкового року. Тобто сума, сплачена
роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування
життя за платника податку чи члена його сім' ї першого ступеня споріднення, не
включається до переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового
кредиту такого платника податку, і тому не впливає на величину нарахованого
платником податку податкового кредиту по сплачених ним за власний рахунок
страхових внесках, страхових преміях за договором довгострокового страхування
життя.
166.4.1. Відповідно до норм п.п. 14.1.215 «в» п. 14.1 ст. 14. Кодексу резиденти -
це: фізичні особи-резидент - особи, які є громадянами України іноземці, які одержали
посвідку на постійне проживання в Україні (на строк дії такої посвідки), іноземці,
щодо яких роботодавцем отримано дозвіл на використання праці іноземця в
Україні (на строк дії такого дозволу), а також іноземці, які перебувають в Україні не
менше 183 днів протягом періоду або періодів поточного та/або попереднього
календарних років (включаючи день приїзду та від' їзду), для яких порядок
підтвердження статусу резидента визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, яка декларує принцип рівності
громадян перед законом і заборони обмежень за ознакою релігійних переконань,
підпунктом 166.4.1 пункту 166.4 статті 166 встановлено, що існує рівність у праві на
одержання податкової знижки всіх платників податку на доходи фізичних осіб, у тому
числі й осіб, які через релігійні переконання не бажають мати реєстраційний номер
платника податку - фізичної особи.
Відповідно до норм пп. 70.3.5. пункту 70.3 ст. 70 Кодексу до облікової картки
фізичної особи - платника податків вноситься така інформація про податкову знижку та
податкові пільги платника податків.
Відповідно до норм пункту 70.5 ст. 70 Кодексу фізична особа незалежно від віку
(як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка
платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або
через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу
державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є
водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред' явити документ, що
посвідчує особу.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків до
органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа,
яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової
служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта
оподаткування.
17.11.2009 № 1724-VI «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і
спорт» та інших законодавчих актів України»).
167.4. Пільгова ставка податку в розмірі 10 % бази оподаткування застосовується
для доходу у формі заробітної плати для працівників вугільної промисловості України,
а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань),
у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, за Списком № 1, який дає право
на пільгову пенсію за віком (Постанова КМУ від 16 січня 2003 року № 36 «Про
затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в
яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»). Перелік цих професій та
посад визначений згідно зі Списком № 1 зазначеної Постанови КМУ, а саме розділ 1
«Гірничі роботи».
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка
у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників
бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на
яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту»;
б) учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка у той
час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
г) особа, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час
Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з
колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
При цьому:
Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться
благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач
благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів,
нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права
витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди
благодійника.
а) 60 відсотків суми:
б) поштові податки;
170.1. При застосуванні норм цієї статті слід виходити з визначень, які даються
договорам оренди (суборенди) та житлового найму (піднайму) законодавством.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати
наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного
Кодексу України).
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець)
передає або зобов' язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання
у ньому на певний строк за плату (ч. 1 ст. 810 Цивільного Кодексу України).
За договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний
строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві (ч. 1 ст.
823 Цивільного Кодексу України).
До нерухомості належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на
земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх
призначення.
Відповідно до пп. 168.2.1 ст. 168 платник податку, що отримує доходи від особи,
яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов' язаний включити суму таких
доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову
декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких
доходів. Тобто після закінчення календарного року громадяни, які отримували доходи
протягом календарного року, виплачені особами, які не є податковими агентами (п.
179.1, п. 179.2 ст. 179), зобов'язані у строк до 1 травня наступного року за звітним
подати до податкового органу річну податкову декларацію із зазначенням отриманих
доходів.
Для повного та своєчасного проведення розрахунків сум, що підлягають доплаті
або поверненню з бюджету, у тому числі внаслідок застосування платниками податку
права на податкову знижку, а також надання податковими органами послуг платникам
податку із заповнення ними декларацій у встановленому порядку, платникам податку
доцільно додавати до декларації копії документів, що підтверджують витрати, у т.ч. які
включаються до податкової знижки, копію довідки про ідентифікаційний номер,
довідки від працедавця про суми нарахованого загального оподатковуваного
доходу протягом податкового року у вигляді заробітної плати та суми нарахованого
(утриманого) та перерахованого до бюджету податку з цього доходу, заяву із
зазначенням банківського рахунку, на який слід повернути кошти або щодо
зарахування суми повернення у рахунок погашення інших своїх податкових зобов'
язань. Згідно із даним Кодексом документи, що підтверджують фактично понесені
витрати, підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності,
встановленого цим Кодексом.
Отже, якщо платник податку протягом звітного року здійснював операції з
інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними
паперами, уклавши з таким торговцем договір щодо виконання ним функцій
податкового агента, то його обов' язок щодо подання річної декларації вважається
виконаним, тобто він звільняється від подання декларації та сплати податку з
одержаного інвестиційного прибутку. У разі непред'явлення платником податку
необхідних документів та відомостей для визначення (розрахунку) інвестиційного
прибутку податковий агент нараховує та утримує податок із всієї суми інвестиційного
доходу під час виплати такого доходу та за його рахунок.
Отже, корпоративні права виступають до певної міри спеціальним об'єктом права
власності. Загальні цивільно-правові норми потребують від учасників операції
дарування корпоративних прав дотримання загального механізму проведення операції з
дарування корпоративних прав. Цивільним кодексом України та Законом України від
19.09.91 р. № 1576-XII «Про господарські товариства» передбачено, що власники
корпоративних прав можуть лише: а) вийти з числа учасників ТзОВ; б) продати їх; в)
передати в порядку спадкування спадкоємцю.
Оподаткування операції дарування корпоративних прав в обдарованого та
дарувальника має певні особливості. Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. №
435-ІУ передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає
або зобов' язується передати в майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно
майно (дарунок) у власність. Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі,
в тому числі гроші та цінні папери, нерухомість, а також майнові права, якими
дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Отже,
враховуючи виключно: а) загальні правові норми Цивільного кодексу України та б) при
за наявності доброї волі інших учасників можна припустити, що одна особа може
подарувати родичеві корпоративні права (частку в статутному фонді (капіталі). Однак
для кінцевого завершення такої подарункової операції необхідно зареєструвати
внесення змін і доповнень до установчих документів, оскільки відповідно до вимог п. 5
ст. 89 Цивільного кодексу «зміни до установчих документів юридичної особи
набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках,
встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну
реєстрацію, про такі зміни». Згідно п. 3 ст. 29 Закону України від 15.05.2003 р. №
755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» «у
разі внесення змін до установчих документів, які пов' язані із зміною складу
засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною
першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи
із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально
посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або
нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій
особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове
виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи,
якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи».
Таким чином, для практичного завершення операції із дарування корпоративних
прав, крім дотримання двох наведених вище умов, необхідно також: 1) підтверджена
нотаріусом законність нотаріального посвідчення договору про дарування
корпоративних прав; 2) підтверджена органами державної реєстрації доцільність
внесення змін і доповнень до установчих документів на підставі, у тому числі
нотаріально посвідчених договорів про дарування корпоративних прав (документа про
переведення права засновника
(учасника) іншій особі). Для обґрунтування точки зору про правомірність дарування
корпоративних прав можна також навести один із основоположних принципів права:
громадяни мають право робити все, що прямо не заборонено законом. Непрямим
підтвердженням того, що корпоративні права (частку в статутному фонді (капіталі)
одна особа може подарувати іншій, є положення ст. 170 даного Кодексу: «Якщо
платник податку дарує інвестиційний актив ...» та «Інвестиційний актив, подарований
платнику податку ...». Кодексом про податок на доходи фізичних осіб обумовлено, що
інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований ним, вважається
придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи
фізичних осіб, сплачених у зв' язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Можна було б однозначно стверджувати, що оподатковувати вартість
подарованих корпоративних прав слід було б не при їх отриманні, а при продажу.
Термін «продаж» слід розуміти у значенні, викладеному в пп. 170.2.2 Кодексу. Щоб
довести необхідність оподаткування вартості подарованих корпоративних прав, органи
ДПС можуть представити правові підстави, а саме: ст. 174 та ст. 175 даного Кодексу.
Згідно з ними кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг,
подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим
Кодексом для оподаткування спадщини. Як випливає із ст. 174, що регулює
оподаткування спадщини, корпоративне право при його отриманні за договором
дарування підлягає оподаткуванню (крім випадку, коли корпоративне право
подаровано одним членом подружжя іншому або іншому члену сім'ї першого ступеня
споріднення у межах їх частини спільної часткової чи сумісної власності).
Достатньо переконливе та вагоме заперечення - під час майбутнього продажу
корпоративних прав така особа вдруге сплатить податок на доходи фізичних осіб.
Однак повторне оподаткування вартості корпоративних прав заборонено цим
Кодексом. Крім того, у розділі IV зазначено, що до складу загального річного
оподатковуваного доходу включається додатне значення загального фінансового
результату операцій саме із продажу інвестиційних активів. Для дарувальника, згідно із
вимогами пп. 170.2.5 Кодексу, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок дарування
або надання у спадщину, не враховується при визначенні загального фінансового
результату операцій з інвестиційними активами.
Операції з інвестиційним активом, як майновий пай члена колективного
підприємства, підлягають або не підлягають оподаткуванню податком з доходів
фізичних осіб залежно від того, як саме у фізичної особи виникло право власності на
цей пай. Якщо фізична особа отримала майновий пай шляхом купівлі, як подарунок, за
угодою міни, отримала безкоштовно в процесі реорганізації КП тощо, діють норми
спеціального п. 170.2 ст. 170 даного Кодексу, присвяченого операціям з інвестиційними
активами. Згідно з вищезазначеною статтею, зокрема пп. 170.2.2, до продажу
інвестиційного активу прирівнюється повернення платнику податку коштів або майна
(майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента
корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників
такого емітента. Якщо різниця між доходом та витратами позитивна, то буде отримано
інвестиційний прибуток, а якщо від'ємна - інвестиційний збиток. ПДФО
оподатковується загальний фінансовий результат від операцій з інвестиційними
активами. Він визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником
податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених
платником податку протягом такого року. Інвестиційний прибуток розраховується як
різниця між доходом, отриманим від продажу окремого інвестиційного активу та
витратами, понесеними у зв' язку з придбанням такого активу. Отже, у даному випадку
доходом буде вважатися сума коштів або вартість майна, отриманих у результаті
виходу учасника із числа засновників, а витратами - документально підтверджена
вартість попередньо внесеного майна. Позитивний загальний фінансовий результат
операцій з інвестиційними активами включається до складу загального річного
оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставкою 15 % (або 17
%). Від'ємний загальний фінансовий результат від таких операцій від загального
оподатковуваного доходу не віднімається, а переноситься у зменшення фінансового
результату операцій з інвестиційними активами наступних років.
Крім зазначених вище, у пп. 170.2.5 Кодексу є ще два обмеження щодо обліку
інвестиційних збитків при визначенні загального фінансового результату за операціями
з інвестиційними активами. Перший стосується операції з продажу пов'язаним особам
пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів.
У підпункті «б» пп. 170.2.8 п. 170.2. ст. 170 Кодексу мається на увазі, що дохід,
отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках,
визначених пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, не включається до складу загального
річного оподатковуваного доходу. Зокрема, не включається до складу загального
річного оподатковуваного доходу сума доходу, отриманого платником податку
внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у
процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати,
безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного
банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на
приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу,
отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок
сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної
передачі, визначеними статтею 121 Земельного Кодексу України залежно від їх
призначення та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі
приватизації.
Володіючи цінними паперами ІСІ, фізична особа не сплачує податки до моменту
реалізації цих цінних паперів або до моменту виплати дивідендів за цінними паперами
ІСІ. У разі ж безпосереднього володіння цінними паперами або нерухомістю доходи від
операцій з цими активами або доходи, нараховані за цими активами (відсотки,
дивіденди, орендна плата), потрапляють в оподатковуваний дохід. Отже, інвестування у
цінні папери ІСІ має ряд податкових переваг порівняно з безпосередніми інвестиціями
у цінні папери або об'єкти нерухомості.
170.2.9. Платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами з
використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, має
право укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового
агента.
Ліцензія на право здійснення діяльності на ринку цінних паперів потрібна
юридичним особам, які професійно здійснюють цю діяльність, тобто є торговцями
цінними паперами. Роз'яснення щодо визначення критеріїв професійної діяльності
подано у Рішенні від 14.05.97 року № 7 ДКЦПФР. Вимоги, яким має відповідати
торговець цінними паперами, такі: це обов'язково має бути юридична особа, а саме:
акціонерне товариство (статутний фонд якого сформовано з іменних акцій), товариство
з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне або
командитне товариство; операції з цінними паперами становлять виключний вид
діяльності. Таким чином, звичайне підприємство, що займається виробничою,
торговельною або посередницькою діяльністю, має право без ліцензії самостійно
купувати і продавати цінні папери лише в межах, встановлених ДКЦПФР; при
збільшенні обсягів торгівлі цінними паперами воно зобов'язане скористатися послугами
посередника, бо такому підприємству ліцензію ДКЦПФР не надасть.
170.3.1. Роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування
або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на
літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп' ютерні програми, інші
записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або
плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим
знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням,
моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового,
комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (див. коментар до п 1.228 ст. 14
Кодексу). Правила оподаткування роялті (див. коментар до п. 5 ст. 170 Кодексу).
170.4.1. Щодо економічної доцільності оподаткування процентів висловлюються
різні думки: і про те, що майже весь прибуток фізичних осіб підпадає під так званий
інфляційний податок, і про виникнення «сприятливого ґрунту» для подвійного
оподаткування вкладників. Але банківський та небанківський сегмент фінансового
ринку в Україні динамічно розвивається, і не в останню чергу завдяки коштам фізичних
осіб, які, не виключено, роблять більший внесок у розвиток системи державних
фінансів, ніж зарубіжні інвестори. А гроші «працюють» скрізь - і внесені у вигляді
акцій до статутного капіталу підприємства, і на депозитних рахунках фінансових
установ. Водночас дивіденди оподатковуються, а проценти - до 2015 року - ні, і
збереження такої несиметричності спрацьовує на користь банків та небанківських
фінансових установ, що обслуговують вкладників - фізичних осіб, адже природно, що
громадяни зберігатимуть кошти там, де це вигідно. Тому, вважаємо, до врегулювання
питання щодо оподаткування процентів слід підійти зважено, аби не спричинити
раптового «переливання» коштів на ринку фінансових послуг.
Доходи, одержувані фізичною особою як процент на депозит (вклад) у
небанківську фінансову установу, відповідно до Кодексу (крім страховиків),
обкладаються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % бази оподаткування (п.
167.2. Кодексу). Згідно з розділом XIX Кодексу підпункти 170.4.1 - 170.4.2 п. 170.4 ст.
170 Кодексу в частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2015
року.
Визначення терміна «проценти» (для цілей справляння податку) наведено у
пункті 14.1.208 статті 14 Кодексу як дохід, який сплачується (нараховується)
позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на
визначений строк коштів або майна. До процентів, зокрема, включається платіж за
використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за
використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку;
платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без
урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини
вартості об'єкта фінансового лізингу).
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи
вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі коли залучення коштів
здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов' язань чи ощадних
(депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів
та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума
процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу,
виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною
розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного папера).
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені
вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої
вартісної бази, не є процентами.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими
грошовими коштами боржник зобов' язаний сплачувати проценти, якщо інше не
передбачено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування
чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами
цивільного законодавства.
Отже, підпункти 170.4.1 і 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 даного Кодексу у
частині оподаткування процентів набирають чинності тільки з 1 січня 2015 року. Згідно
з пунктом 167.2 ставка податку буде становити 5 відсотків бази оподаткування щодо
доходу, нарахованого як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський
рахунок; процентний або дисконтний дохід за іменним (депозитним) сертифікатом;
процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; дохід, що
виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на
розміщені активи відповідно до закону; дохід за іпотечними цінними паперами
(іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; дохід у вигляді
відсотків
У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника
податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) податку з
доходів фізичних осіб, відповідальність за погашення суми податкового зобов' язання
або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого
податкового агента. На посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на
громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винних у
неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб,
перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім
випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у перекрученні даних, у
неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за
встановленою формою відомостей про доходи громадян накладається адміністративний
штраф.
170.6.1. При оподаткуванні доходів, що отримані платником податку у вигляді
призів або виграшу в лотерею чи розіграші, така особа сплачує податок за ставками, що
передбачені п. 1 та п. 3 ст. 167 Кодексу. При цьому податковим агентом
вигодонабувача є особа, яка здійснює нарахування таких доходів (організатор лотереї,
розіграшу тощо). Податок сплачується у джерела доходу.
170.6.2. При оподаткуванні доходу, що отримує особа у вигляді виграшу в
лотерею або в інших розіграшах, при визначенні бази оподаткування не враховуються
витрати особи, які мали місце у зв' язку з отриманням такого доходу. Базою
оподаткування у такому випадку є валовий дохід особи.
170.7. Не включається до бази оподаткування благодійна допомога, яку отримує
платник податків протягом звітного періоду у вигляді коштів або майна, що надається
резидентами - юридичними та фізичними особами як особі, що постраждала внаслідок
екологічних, техногенних та інших катастроф, стихійного лиха, аварій, епідемій тощо.
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу під терміном
«граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку,
визначені цим пунктом.
Згідно з нормами пп. 168.4.2 ст. 168 суми податку на доходи, нараховані
відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період
перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого
підрозділу. У разі, коли відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати
(сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі
обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи,
нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого
бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Відповідно до норм пп. 168.4.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм
місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок
відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений
нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм
місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для
виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого
податку на відповідні розподільні рахунки, відкриті в територіальних управліннях
Державної казначейської служби України за місцезнаходженням відокремлених
підрозділів.
172.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід
права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування;
(за наявності) продавця. У разі відсутності інформації про кількість таких продажів
платник податку - продавець - підтверджує черговість продажу майна у заяві, наданій
нотаріусу.
У чинному законодавстві не закріплено єдиного визначення поняття «об'єкт
незавершеного будівництва». Стаття 1 Закону від 05.06.2003 р. № 898-IV «Про іпотеку»
трактує об' єкт незавершеного будівництва як об'єкт будівництва, на який видано дозвіл
на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в
експлуатацію.
Згідно з п. 3 ст. 331 Цивільного кодексу, в разі потреби власник матеріалів,
обладнання тощо, які були використані у процесі будівництва (створення майна), може
укласти договір щодо об' єкта незавершеного будівництва, право власності на який
реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, на
підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною
ділянкою для створення об' єкта незавершеного будівництва, проектно-кошторисної
документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до ст.ст. 179, 181 Цивільного кодексу річчю є предмет матеріального світу,
щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей
належать земельні ділянки, а також об' єкти, розташовані на земельній ділянці,
переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тому, як
зазначалося вище, у контексті цих законодавчих визначень, об' єкт, будівництво якого
вже розпочате, у результаті чого маємо хоча б якийсь матеріальний результат цього
будівництва (фундамент тощо), є нерухомим майном. Таким чином, об'єкт
незавершеного будівництва, згідно з цим Кодексом, трактується як об' єкт нежитлової
нерухомості, а дохід від його продажу оподатковується у встановленому порядку.
172.3. Питання визначення оціночної вартості нерухомого майна, відмінного від
землі, остаточно не врегульоване на законодавчому рівні, тому регулюється
підзаконними нормативними актами. При нарахуванні податку потрібно виходити з
ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче вартості такого майна,
яка міститься у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно
(довідках-характеристиках), які видаються бюро технічної інвентаризації. Оцінка
ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та відповідно до вимог
нормативно-правових актів з оцінки майна.
Згідно із ст. 715 Цивільного Кодексу за договором міни (бартеру) кожна із сторін
зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
Відповідно до ст. 715 та 716 Цивільного кодексу кожна зі сторін договору міни є
продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує
взамін. Тобто сутність договору міни нерухомості є купівля та продаж такої
нерухомості сторонами угоди. Договір може встановлювати доплату за товар більшої
вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. До договору міни застосовуються
загальні положення про купівлю-продаж.
172.7. Статус податкового агента для цілей цього розділу визначений у пп.
14.1.180 п. 14.1 ст.14 розділу І Кодексу.
173.2. Як виняток з положень пункту 173.1 цієї статті, під час продажу
одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля,
мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного
податкового року доходи продавця від зазначених операцій
оподатковуються за ставкою 1 відсоток.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного
податкового року другого та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді
легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за
ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього розділу.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку
і сплачує його до бюджету через банківські установи.
173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід
права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх спадкування та
дарування.
Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658) визначає правові
засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в
Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи
незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших
суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав і використання її
результатів.
а) об'єкт нерухомості;
Залежно від ступеня втрати здоров' я інвалідність поділяється на три групи (I, II
та III). Відповідно до пп. 2.1 п. 2 вказаної вище Інструкції до I групи належать особи з
найважчим станом здоров' я, які повністю нездатні до самообслуговування, потребують
повного постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду, абсолютно залежні від
інших осіб або які частково здатні до виконання окремих елементів
самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, допомоги або
нагляду, залежні від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових
функцій.
2010 року, за вказані дії держмито справляється зі спадкоємців незалежно від ступеня
їх споріднення зі спадкодавцями та незалежно від вартості отриманої спадщини у
розмірі двох неоподатковуваних мінімумів громадян.
174.5. Згідно з пп. 1 і 2 ст. 1228 Цивільного кодексу вкладник має право
розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї
смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку
(фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно
від способу розпорядження ним.
У випадку успадкування права на вклад у банку (небанківській фінансовій
установі) податковим агентом визначено установу банку, оскільки перехід права
власності на майно, відмінне від нерухомості, не підлягає обов'язковій державній
реєстрації (див. коментар до п. 174.4).
Відповідно до п. 1. ст. 1229 Цивільного кодексу страхові виплати (страхове
відшкодування) спадкуються на загальних підставах. Одночасно у п. 2 ст. 1229 вказано,
якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має
перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить
до складу спадщини. Тому у разі виплати страховими компаніями сум страхового
відшкодування при настанні страхового випадку фізичним особам, які за договором
особистого страхування визначені як вигодонабувачі, такі страхові компанії зобов'язані
нарахувати, утримати і сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі,
встановленому Кодексом. Тобто при виплаті страхових сум спадкоємцю у результаті
смерті страхувальника податок стягується у джерела виплати, а не за результатами
декларування.
174.6. Відповідно до ст. 720 Цивільного кодексу сторонами у договорі
дарування можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (податкові агенти).
Якщо дарування йде від фізичної особи, кошти, майно, майнові чи немайнові
права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за
правилами, встановленими цим Кодексом для спадщини.
К = МП / ФП,
де К - коефіцієнт;
175.1. Питання іпотеки регулюється Законом України «Про іпотеку» від 5 червня
2003 року № 898-ІУ. Так, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання
нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з
яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого
іпотекою зобов' язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки
переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
175.4. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більший, ніж
10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу
податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника
податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього
іпотечного житлового кредиту.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи органу
державної податкової служби щодо відмови у прийнятті податкової декларації у
судовому порядку.