Professional Documents
Culture Documents
Роздыл 02
Роздыл 02
Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у
спеціально відведеному місці в податковій декларації.
53.2. Виключено.
56.17.4. виключено;
Державного реєстру, зокрема, є повний облік фізичних осіб, які сплачують податки
та інші обов'язкові платежі.
Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових
платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного
державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші
обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у
порядку та на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Фізичні особи - підприємці обліковуються у якості самозайнятих осіб (ст. 65
цього Кодексу). Окрема категорія самозайнятих осіб - це фізичні особи, які
здійснюють незалежну професійну діяльність, тобто діяльність, пов'язану з участю
фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або
викладацькій діяльності. До цієї діяльності відносять також діяльність лікарів,
приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи
архітекторів тощо. Особливістю незалежної професійної діяльності є те, що такі
особи не можуть бути підприємцями та не мають більше одного
найманця-працівника. Проте це не означає, що названі особи не можуть бути
підприємцями -можуть, якщо це прямо не заборонено законом.
Наприклад, Закон України «Про нотаріат» визначає, що приватні нотаріуси
не можуть бути підприємцями. Але одна фізична особа обліковується один раз або
в статусі підприємця, або ж фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну
діяльність.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 кожному платникові податків присвоюється
відповідний податковий номер у порядку, визначному центральним органом
державної податкової служби. Цей номер використовується для ідентифікації
платника податків під час виникнення правовідносин між ним і податковим
органом та зазначається у всіх документах, що видаються або надсилаються
податковим органом платнику. Аналогічне правило застосовується і відносно
платників податків для будьякої звітності, яка подається до податкового органу.
Однак, враховуючи релігійні переконання окремих громадян, передбачено право
відмови від прийняття податкового номера (реєстраційного номера облікової
картки платника податків). У такому випадку платник повідомляє про це орган
державної податкової служби, який повинен обліковувати його за прізвищем, ім'ям,
по батькові і серією та номером паспорта. Про це робиться відмітка у паспорті
особи.
Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за
податковими номерами.
Податковим номером платника податків є:
- ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і
організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до
такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб -
резидентів та нерезидентів);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи,
крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у
паспорті.
Реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається органами
державної податкової служби уповноваженим особам договорів про спільну
діяльність на території України без створення юридичної особи при взятті на облік;
нерезидентам (постійним представництвам нерезидентів на території України) у
разі взяття їх на облік; інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди
про розподіл продукції і є платниками податків; виконавцям (юридичним особам -
нерезидентам) проектів (програм) міжнародної технічної допомоги;
дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав,
офіційним представництвам інших держав і міжнародних організацій в Україні, у
разі взяття їх на облік.
Взяття на облік договору про спільну діяльність або угоди про розподіл
продукції здійснює платник податків - учасник, визначений відповідальним за
утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або
угоди.
65.3. Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити
незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та
документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення)
або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за
місцем постійного проживання.
громадянами України;
70.5. Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент,
так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника
податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або
через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному
органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи -
платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному
реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Закон може передбачати випадки, коли особа може мати права та відповідні
обов'язки при досягненні певного віку; прикладом цього може бути досягнення
громадянином України тридцятип'ятирічного віку для можливості стати
Президентом нашої держави (ст. 103 Конституції).
Податковий кодекс, як зазначалось, не передбачає подібних обмежень щодо
оподаткування осіб, які мають об'єкти оподаткування; тобто фізична особа
будь-якого віку (у т.ч. яка тільки народилась) може мати названі об'єкти, а
відповідно повинна бути включена до відповідного реєстру. Це положення є
слушним та зрозумілим; воно повністю відповідає принципам оподаткування,
прийнятим у державі, й перш за все принципу недискримінації. Так, наприклад,
дитина, яка тільки народилась може відразу, у порядку спадкування, отримати
нерухомість, яка стає об'єктом оподаткування. Тому об'єктом обліку в Державному
реєстрі є фізична особа - платник податків будь-якого віку.
Цілком зрозуміло, що внесення відомостей про фізичну особу до Державного
реєстру може вплинути на її права та обов'язки, які випливають з цього Кодексу та
норм іншого законодавства. Ураховуючи те, що особа, яка подає інформацію про
себе, до податкового органу для внесення до реєстру повинна мати відповідний
обсяг дієздатності для здійснення відповідних дій. Так, відповідно до ст. 30 ЦК
України, «цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями
набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність
своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та
нести відповідальність у разі їх невиконання».
Обсяг цивільної дієздатності визначено відповідними нормами ЦК України
(ст. 31, 32). Так, повної цивільної дієздатності особа набуває у 18 років (ст. 34 ЦК
України); часткова дієздатність встановлюється для малолітніх осіб (до 14 р.);
неповна дієздатність - для неповнолітніх осіб (1418 р.). Крім того, законом
встановлюються випадки обмеження дієздатності;
77.8. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під
час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання
платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями
83, 85 цього Кодексу.
78.1.10. виключено;
83.1. Для посадових осіб органів державної податкової служби під час
проведення перевірок підставами для висновків є:
83.1.5. виключено;
У коментованій статті йдеться про підстави для висновків посадових осіб під
час проведення перевірок. Під час проведення перевірок суб'єктів господарювання
з питань дотримання норм податкового законодавства, посадові особи органів
державної посадової служби керуються Конституцією України, Податковим
кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», іншими
нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями
Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування,
виданими у межах їх повноважень.
Нормою даної статті визначено підстави для висновків за результатами
перевірок, серед яких на першому плані стоять документи, визначені Податковим
кодексом.
Під документом слід розуміти засіб закріплення різними способами на
відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності,
пов'язані з оподаткуванням. Податковий документ — це будь-яке джерело
інформації з питань нарахування обчислення та сплати податків, зборів та
обов'язкових платежів.
Поняття «документ» є центральним та фундаментальним у понятійній
системі документознавства. Воно відображає ознаки реально існуючих предметів,
що слугують об'єктами практичної діяльності створення, збору,
аналітико-синтетичної обробки, збереження, пошуку, поширення та використання
документної інформації в суспільстві.
На міжнародному рівні загальним визнано визначення документа як
записаної інформації, яка може бути використана як одиниця в документаційному
процесі. Таке визначення розроблене та затверджене Міжнародною організацією зі
стандартизації (ISO)
Згідно зі стандартом ISO, інформація може бути записана будь-яким
способом фіксування відомостей, за допомогою не тільки знаків письма, але й
зображення, звука і т. п. Таке визначення дозволяє перерахувати до документів усі
матеріальні об'єкти, які можуть бути використані для передавання податкової
інформації.
84.4. виключено.
94.12. При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може
бути накладено на його кореспондентський рахунок.
94.16. Під час опису майна платника податків особи, які його
проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника
податків або їх представникам відповідне рішення про накладення
адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх
повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення
опису майна платника податків складається протокол, який містить
опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви,
кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності
оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усе майно, що
підлягає опису, пред'являється посадовим особам платника податків або
їх представникам і понятим, а за відсутності посадових осіб або їх
представників - понятим, для огляду.
У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо
арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган державної податкової
служби повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного
робочого дня.
отримання прибутку22;
Ч. 4 ст. 214 Господарського кодексу України; ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) та Рішення Конституційного Суду
України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»
про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (справа щодо кредиторів підприємств
комунальної форми власності) від 20.06.2007 р № 1-14/2007 № 5-рп/2007 22Рішення Конституційного Суду
України від 20.06.2007 р. № 1-14/2007 № 5-рп/2007.
23
П. 5 розділу VI, «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України».
Хозяйственное право: учебник / [В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др.]; под ред. В.К.
Мамутова. - К. : Юринком Интер, 2002. - 912, [402-412].
Правова система : історія, стан та перспективи : у 5 т. : Цивільно-правові науки. Приватне право / [за заг.
ред. Н.С. Кузнєцової]. - Т. 3. - Х. : Право, 2008. - 640 с., с. 406.
29
Про судову практику у справах про спадкування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30
травня 2008 р. № 7.
33
Про судову практику у справах про спадкування: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30
травня 2008 р. № 7.
34
Див.: Правова система : історія, стан та перспективи: у 5 т. : Цивільно-правові науки. Приватне право / [за
заг. ред. Н.С. Кузнєцової]. - Т. 3. - Х. : Право, 2008. - 640 с., с. 413.
травня 2008 р. № 7.
приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна
борги, управляє цим майном в її інтересах. Виходячи із основних положень
цивільного законодавства, п. 99.4 коментованої статті передбачено покладення
виконання грошових зобов'язань фізичної особи, яка визнана судом безвісти
відсутньою на особу, що здійснює опіку над майном такої особи. Зазначена особа
виконує грошові зобов'язання, що виникли на день визнання її безвісти відсутньої
за рахунок майна такої фізичної особи, на яке може бути звернуто стягнення згідно
із законом.
У даній статті застосовано новий для цієї Глави Податкового кодексу термін
«податкові вимоги». Слід вважати, що податкова вимога виникає в момент
отримання документа іноземної країни, за яким здійснюється стягнення
податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Таким чином, якщо
контролюючий орган отримав документ про скасування або зміну раніше
нарахованої суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах, але до цього
моменту не надіслав платнику податків податкове повідомлення в міжнародних
правовідносинах, відкликаною вважається податкова вимога у податкових
правовідносинах, і контролюючий орган не приступає до дій, спрямованих на
стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
Вказаний у цій нормі документ про відкликання податкового повідомлення в
міжнародних правовідносинах або податкових вимог контролюючий орган України
отримує від компетентного органу іноземної держави. Слід зазначити, що спосіб
отримання вказаного документа не має значення, якщо такий документ відповідає
положенням міжнародного договору України та містить положення, що вказує на
безумовне скасування або зміну документа іноземної держави, за яким
здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
У такому випадку відповідне податкове повідомлення в міжнародних
правовідносинах вважається відкликаним, що спонукає контролюючий орган
припинити будь-які дії, спрямовані на стягнення податкового боргу за
вищеназваним документом іноземної держави. У разі повного або часткового
виконання вказаного податкового повідомлення в міжнародних правовідносинах
питання повернення стягненої суми має бути вирішено відповідно до норм
внутрішнього законодавства України в разі, якщо кошти не було перераховано
іноземній державі, та за нормами міжнародного договору України, якщо кошти вже
були перераховані до країни, що надіслала таке повідомлення.
111.1.1. фінансова;
111.1.2. адміністративна;
111.1.3. кримінальна.
116.2. Під «видом штрафної (фінансової) санкції» для цілей цієї статті ПК
слід розуміти штрафну санкцію, передбачену конкретною нормою ПК або іншого
закону.
Наприклад, за заниження платником податків податкових зобов'язань
передбачений штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати (абз. 3а п. 50.1
ПК). Це один вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових
зобов'язань. У той же час, визначення контролюючим органом суми податкового
зобов'язання, якщо перевірка результатів діяльності платника податків свідчить про
заниження суми його податкових зобов'язань, тягне за собою накладення на
платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового
зобов'язання (п. 123.1 ПК). Це другий вид штрафної санкції за заниження
платником податків податкових зобов'язань.
Контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної
(фінансової) санкції. Який саме - залежить від обставин (ознак) кожного
конкретного правопорушення. У даному випадку за заниження платником податків
податкових зобов'язань застосовується або штрафна санкція, передбачена абз. 3а п.
50.1 ПК, або штрафна санкція, передбачена п. 123.1
ПК.
У абзаці третьому пункту 120.1 (на відміну від абзацу першого цього пункту)
не зазначені інші особи, зобов'язані нараховувати та сплачувати податки, збори.
120.1.1. Цей підпункт ст.120 ПК встановлює відповідальність за
правопорушення, яке вчиняється як у формі бездіяльності, так і у формі активної
поведінки (дії):
- неподання платником податків-фізичною особою декларації;
- включення платником податків-фізичною особою до декларації
перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених
витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного
доходу.
Така ознака, як заниження суми оподатковуваного доходу, поширюється
лише на форму порушення, що характеризується діями - на включення платником
податків-фізичною особою до декларації перекручених (недостовірних) даних. Про
це свідчить застосована законодавцем формула «якщо такі дії».
Тому перша форма правопорушення (неподання декларації) не потребує
встановлення факту заниження суми оподатковуваного доходу, а отже, повністю
охоплюється диспозицією пункту 120.1.
Суб'єктами цього правопорушення та відповідальності є платник
податків-фізична особа.
Включення платником податків-фізичною особою до декларації
перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених
витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного
доходу, є самостійним правопорушенням.
Недостовірні (перекручені) дані податкової звітності - дані, що не
підтверджені чи суперечать даним первинних документів, регістрам
бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, іншим документам, пов'язаним з
обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено
законодавством (див. абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПК).
Абзац перший п. 125.1 цієї статті містить ознаки суб'єктів, які вчинюють це
правопорушення та притягуються до відповідальності. За змістом цього пункту та
ст. 267 ПК - це є суб'єкти господарювання, які проводять такі види господарської
діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних послуг за переліком, визначеним
Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля готівковими валютними цінностями у пунктах продажу
іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових
лотерей).
Абзац другий п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за
порушення порядку використання торгового патенту, вчинене такими
альтернативними формами бездіяльності:
- нерозміщення оригіналу або нотаріально засвідченої копії торгового
патенту в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК (на
фронтальній вітрині магазину, у пунктах обміну іноземної валюти тощо);
- незабезпечення відкритості та доступності для огляду торгового патенту,
розміщеного з додержанням вимог п. 267.6 ст. 267 ПК;
- ненадання для огляду уповноваженим законом особам оригіналу торгового
патенту (у випадку розміщення в місцях, що вказані у підпункті 267.6.1 пункту
267.6 ст. 267 ПК, нотаріально засвідченої копії).
Для суб'єктів господарювання, що проводять діяльність у сфері розваг,
фінансові санкції за такі порушення підвищені за розміром.
Абзац третій п. 125.1 цієї статті передбачає фінансову відповідальність за
порушення порядку отримання торгового патенту, вчинене такими
альтернативними формами дій:
- здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу (крім
діяльності у сфері розваг), без отримання відповідних торгових патентів;
127.1. Абзаци перший та другий пункту 127.1 ст. 127 ПК передбачають (як
свідчить граматична конструкція абазу першого) відповідальність за
правопорушення, що характеризується такими формами бездіяльності:
- не нарахування податків платником податків, у тому числі податковим
агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;
- не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому
числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь
іншого платника податків;
- несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі
податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника
податків.
Суб'єктом, що вчинює правопорушення, є платник податків або податковий
агент. Оскільки наявність обов'язку та перерахування податків до відповідного
бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків є ознакою податкового
агенту, фактично суб'єктом цього правопорушення є саме податкові агенти.
Підпунктом 162.3.1. п. 162.3 ст. 162 Кодексу визначено, що платником
податку на доходи фізичних осіб є також податковий агент.
Примітка 1. Кожен рядок переліку містить опис правопорушення (виду, форми прояву порушення), яке відрізняється від
інших хоча б однією ознакою - змістом дії чи бездіяльності, суб'єктом порушення чи відповідальності, видом і розміром санкції
тощо.
Примітка 2. Окремо позначені: випадки, коли застосування штрафних санкцій ускладнено (унеможливлено) внаслідок
особливостей конструкції відповідних норм (наприклад, п.119.1); випадки, коли одне порушення охоплюється двома різними
нормами про фінансову відповідальність (наприклад, п.120.1 і підпункт 120.1.2). Для розкриття змісту таких особливостей
конструкції та конкуренції норм необхідно застосовувати коментар до відповідних статей Податкового кодексу.
№ з/п Норми Вид діяння (дія Ознаки правопорушення Суб'єкт Розмір Суб'єкт
ПК чи правопорушення фінансової відповідальності
бездіяльність) санкції
1. п. 50.1 дії Заниження податкового платники податків штраф три відсотки платники
абз. 3а зобов'язання минулих від такої суми податків
податкових періодів, яке
виявлене самостійно
платником податків до
початку його перевірки
№ з/п Норми Вид діяння (дія Ознаки правопорушення Суб'єкт Розмір Суб'єкт
ПК чи правопорушення фінансової відповідальності
бездіяльність) санкції
контролюючим органом за
умови сплати суми такої
недоплати та штрафу до
подання такого уточнюючого
розрахунку;
2. п. 50.1 дії Заниження податкового платники податків штраф п'ять платники
абз. 3б зобов'язання минулих відсотків від такої податків
податкових періодів, яке суми
виявлене самостійно
платником податків до
початку його перевірки
контролюючим органом за
умови відображення суми
такої недоплати у складі
декларації з цього податку, що
подається за податковий
період, наступний за
періодом, у якому виявлено
факт заниження податкового
зобов'язання (див., також
ознаки правопорушення,
передбаченого п.120.2)
№ Норми Вид діяння Ознаки правопорушення Суб'єкт Розмір Суб'єкт
з/п ПК (дія чи правопорушення фінансової відповідальності
бездіяльність) санкції
3. п. 117.1 бездіяльність - неподання у строки та у платники податків штраф 170 самозайняті
абз. 1 і 2 випадках, передбачених гривень особи
цим Кодексом, заяв та/або
документів для взяття на штраф 340 юридичні особи
облік у відповідному гривень
органі державної відокремлені
податкової служби; штраф 340 підрозділи
гривень юридичної особи
юридичні особи,
відповідальні за
штраф 510 нарахування та
гривень сплату податків
до бюджету під
час виконання
договору про
спільну
діяльність
4. п. 117.1 бездіяльність - неподання у строки та у платники податків штраф 170 самозайняті
абз. 1 і 2 випадках, передбачених гривень особи
цим Кодексом, заяв та/або
документів для реєстрації штраф 340 юридичні особи
змін місцезнаходження чи гривень
внесення інших змін до відокремлені
своїх облікових даних штраф 340 підрозділи
№ з/п Норми Вид діяння (дія Ознаки правопорушення Суб'єкт Розмір Суб'єкт
ПК чи правопорушення фінансової відповідальності
бездіяльність) санкції
гривень юридичної особи
штраф 510 гривень юридичні особи,
відповідальні за
нарахування та
сплату податків до
бюджету під час
виконання договору
про спільну
діяльність
5. п. 117.1 бездіяльність - неподання виправлених платники податків штраф 170 гривень самозайняті особи
абз. 1 і 2 документів для взяття на штраф 340 гривень юридичні особи
облік у відповідному органі штраф 340 гривень відокремлені
державної податкової служби штраф 510 гривень підрозділи
юридичної особи
юридичні особи,
відповідальні за
нарахування та
сплату податків до
бюджету під
Норми Вид діяння (дія Ознаки правопорушення Суб'єкт договору про
ПК чи правопорушення спільну
бездіяльність) діяльність
штраф 170 самозайняті
гривень особи
штраф 340 юридичні особи
гривень
відокремлені
6. п. 117.1 бездіяльність - неподання виправлених платники податків штраф 340 підрозділи
абз. 1 і 2 документів для внесення гривень юридичної особи
змін місцезнаходження чи юридичні особи,
внесення інших змін до відповідальні за
своїх облікових даних штраф 510 нарахування та
гривень сплату податків
до бюджету під
час виконання
договору про
спільну
діяльність
штраф 170 самозайняті
гривень особи
діяльність
10. п. 117.1 бездіяльність - неусунення порушень, що платники податків штраф 340 гривень самозайняті особи
абз. 3 вказані в абзаці першому п. штраф 1020 юридичні особи
117.1 гривень відокремлені
штраф 1020 підрозділи
гривень юридичної особи
штраф 1020 юридичні особи,
гривень відповідальні за
нарахування та
сплату податків до
бюджету під час
виконання договору
про спільну
діяльність
11. п. 117.1 бездіяльність - повторне протягом року платники податків штраф 340 гривень самозайняті особи
абз. 3 неподання у строки та у штраф 1020
випадках, передбачених цим гривень юридичні особи
Кодексом, заяв та/або
документів для взяття на облік відокремлені
у відповідному
податків)
94. п. 128.1 дії - подання з порушенням банки; штраф 170 гривень банки;
абз. 1 і 2 строку, визначеного ПК, інші фінансові інші фінансові
банками та іншими установи установи
фінансовими установами
органам державної податкової
служби податкової інформації
(за виключенням випадків
неподання повідомлення про
відкриття або закриття
рахунків платників податків,
які мають кваліфікуватися за
п.118.1)
95. п. 128.1 дії - повторно протягом року банки; штраф 340 гривень банки;
абз. 1 і 3 після застосування штрафу інші фінансові інші фінансові
подання з порушенням установи установи
строку, визначеного ПК,
банками та іншими
фінансовими установами
органам державної податкової
служби податкової інформації
(за виключенням випадків
неподання повідомлення
соціальної пільги)
99. п.п. - нецільове використання платник податків штраф у розмірі, платник податків
229.1.17 спирту етилового та (суб'єкт який обчислюється (суб'єкт
біоетанолу, що отримані як госпорядування) виходячи із обсягів господарювання)
сировина для виробництва використаних не за
продукції, зазначеної в пункті призначенням
229.1 статті 229 ПК. спирту етилового
та біоетанолу та
ставки акцизного
податку,
передба-ченої
п.215.3,
збільшеної в 1, 5
рази
100. пп. - нецільове використання платник податків штраф у розмірі, платник податків
229.2.16 легких та важких дистилятів, (суб'єкт який обчислюється (суб'єкт
що отримані в якості госпорядування) виходячи з обсягів господарювання)
сировини для виробництва використа-них не
етилену за призначенням
легких та важких
дистилятів та
У разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне
звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового
використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування
відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму,
а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від
оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язана сплатити суму
податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та
пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період із дня надання
звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.
У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов'язань гаранту
пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем
закінчення строку виконання зобов'язань, забезпечених гарантією.
Для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
- при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було
надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, -
перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та
розпорядження товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати
митних платежів вважається день прийняття митним органом митної декларації на
такі товари;
- при порушенні вимог і умов митних процедур, що, відповідно до
податкового законодавства, тягне обов'язок щодо сплати митних платежів -день
здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо - строком
сплати митних платежів вважається день початку дії відповідної митної процедури;
- в інших випадках - день виникнення обов'язку щодо сплати митних
платежів.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИИ
КОМЕНТАР ДО ПОДАТКОВОГО
КОДЕКСУ
УКРАЇНИ
У трьох томах
Том І