ВСТУП

Однією з форм державного контролю за діяльністю суб’єктів

господарювання являється перевірка дотримання ними вимог податкового
законодавства. Контроль у даній сфері здійснюється спеціально
уповноваженим на це державним органом - Державною фіскальною службою
України (ДФС). Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору
забезпечення податкових надходжень до бюджетів.
Доходи бюджету та необхідність скорочення рівня тіньової економіки є в
центрі уваги органів Державної фіскальної служби щодо підвищення
ефективності контрольно-перевірочної роботи за здійснюваними платниками
податків всього масиву господарських операцій. Ці питання є досить
складними, а тому є предметом дискусій та всебічного аналізу науковців та
практиків.
Теоретичні та практичні контрольно-перевірочної роботи органів
Державної фіскальної служби України та шляхи підвищення її ефективності
досліджено у працях вітчизняних науковців: І.В. Алєксєєва, Є.І. Бойка, О.Є.
Кузьміна, А.І. Крисоватого, Ю.Б. Іванова, Й.М. Петровича, О. А. Ногіної, А.М.
Поддєрьогіна, А.М. Соколовської, В.М. Мельника та ін. Проте кардинальне
реформу- вання податкового законодавства України, що відбулося з
прийняттям Податко- вого кодексу, призвело до того, що певною мірою їх
роботи втратили свою но- визну, тоді як практика їх застосування потребує
постійного комплексного на- укового вивчення, а отже, аналіз видів перевірок,
що встановлюються Податко- вим кодексом України та передумови і
організація їх проведення набуває особ- ливої актуальності.
Метою курсової роботи є - узагальнення теоретичних основ, та
рекомендацій щодо контрольно-перевірочної роботи органів Державної
фіскальної служби України та шляхи підвищення її ефективності в сучасних
умовах податкової реформи та вказати напрямки її вдосконалення.
Основними завданнями курсової роботи є:
- розкрити сутність , поняття та види перевірок в органах ДФС ;
 - пояснити організацію контрольно перевірочної роботи органів
Державної фіскальної служби України;
- дослідити нормативно - правове регулювання контрольно-перевірочної
роботи Державної фіскальної служби України;
- дати загальну характеристику методам контрольно-перевірочної роботи
органів Державної фіскальної служби України;
- дослідити динаміку податкових надходжень до держвного бюджету за
результатом контрольно-перевірочної роботи органів Державної фіскальної
служби;
- провести оцінку ефективності контрольно-перевірочної роботи органів
Державної фіскальної служби ;
- висвітлити проблемні аспекти контрольно-перевірочної роботи
Державної фіскальної служби України ;
- вказати шляхи підвищення ефективності контрольно-перевірочної
роботи Державної фіскальної служби України .
Об’єктом дослідження є економічні відносини, які виникають у процесі
контрольної-перевірочної роботи між платниками податків та органами
Державної фіскальної служби України
Предметом дослідження є контрольно-перевірочна робота органів
Державної фіскальної служби України та шляхи підвищення її ефективності в
сучасних умовах податкової реформи.
Інформаційна база курсової роботи:Податковий кодекс України,Закони
України,підручники,статті,вісник Державної фіскальної служби України.
 РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНТРОЛЬНО-ПЕРЕВІРОЧНОЇ

РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

1.1 Поняття та види перевірок в органах Державної фіскальної

служби
Ефективний спосіб отримання інформації про виконання платником своїх
обов’язків по обчисленню та сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів) є
податкова перевірка.
Податкова перевірка - це діяльність податкових та інших контролюючих
органів у межах визначеної компетенції з метою встановлення правильності
обчислення та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Її охоплює, по-
перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких
відображаються результати фінансово-господарської діяльності платників
податків протягом звітного періоду, а по-друге, обстеження приміщень, що
використовуються для одержання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів
оподаткування.
Об’єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність
контрольованого суб’єкта — платника податків, що відображається у грошових
документах, бухгалтерських книгах, звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-
касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп’ютерних
систем, що використовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та
інших документах, незалежно від способу надання інформації, пов’язаних з
обчисленням і сплатою податків і зборів.
Суб’єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових
правовідносин, які мають відповідні права та обов’язки. Як і в інших
податкових правовідносинах, уповноважений суб’єкт (посадова особа
податкового чи іншого контролюючого органу) наділений владними
повноваженнями відносно підконтрольного суб’єкта (платника податків,
податкового агента). Розкриваючи особливості змісту контрольних податкових
правовідносин [1].
О. А. Ногіна вказує на базове положення, яке полягає в тому, що “праву
уповноваженої сторони (контролюючого суб’єкта) перевіряти дотримання
своєчасності, правильності й повноти сплати податків і зборів та виконання
інших установлених податковим законодавством обов’язків кореспондує
обов’язок іншої сторони (підконтрольного суб’єкта) створювати необхідні
умови для здійснення контрольної діяльності та виконувати вимоги
уповноваженого органу”.
Вии податкових перевірок наведені на рис 1.1[2].
Види податкових перевірок

камеральні документальні
фактичні

Планові та Виїзні або

позапланові невиїзні

Рис 1.1 Види податкових перевірок [2]

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу

державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у
податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральна
перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника
податкової та направлення на її проведення, без присутності платника. Їй
підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є
своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених
цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі
органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового
договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)
та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків),
фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та
бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних
документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і
пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи
державної податкової служби, а також отриманих в установленому
законодавством порядку органом державної податкової служби документів та
податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників
податків[3].
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного
провадження платником податків діяльності, розташування господарських або
інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється
органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення
платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій,
наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну
реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання
роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення
трудових відносин з працівниками (найманими особами)[4].
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-
графіку проведення планових документальних перевірок. Платники податків з
незначним ступенем ризику щодо несплати податків та зборів включаються до
плану-графіка проведення документальних планових перевірок не частіше, ніж
раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних
роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. раво на проведення
документальної планової перевірки платника податків надається лише у
випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення
зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим
листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення
документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням
дати початку проведення такої перевірки.
 Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності
хоча б однієї з таких обставин[6]:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання
податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення
платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на податкові органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх
документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу
державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання
запиту;
- платником не подано в строк податкову декларацію або розрахунки;
- платником подано податковому органу уточнюючий розрахунок з
відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової
служби;
- у податкових деклараціях виявлено недостовірність даних, якщо
платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий
запит податкового органу протягом десяти робочих днів з дня отримання
запиту;
- платником подано заперечення до акта перевірки або скаргу на
прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких
вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки
або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-
рішення у разі, коли платник податків посилається на обставини, що не були
досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без
проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що
стали предметом оскарження;
- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім
перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності
фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання
банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника
податків;
 - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з
бюджету податок на додану вартість з від'ємним значенням з податку на додану
вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Така перевірка проводиться
виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з
бюджету ПДВ;
- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником
податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення
податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та
документального підтвердження на письмовий запит податкового органу
протягом десяти робочих днів.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття
керівником податкового органу рішення про її проведення та за наявності
вищенаведених обставин для проведення документальної перевірки.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі документів та
даних, наданих платником податків або отриманих в інший спосіб,
передбачений законом. Така перевірка проводиться посадовими особами
органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника
ДПІ, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків
рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому під
розписку копії наказу про проведення такої перевірки та письмового
повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому
присутність платників не обов'язкова[5].
Також існують такі податкові перевірки як:
- оперативна перевірка;
- одночасна перевірка;
- зустрічна перевірка;
- комплексна документальна перевірка.
Отже , можна зробити що основну частину надходжень до бюджету
держави становлять податки, тому податкові перевірки є основним джерелом
контролю щодо сплати податків.
 1.2 Організація контрольно-перевірочної роботи органів Державної
фіскальної служби України

Відповідно до вимог ПКУ та постанови Кабінету Міністрів України "Про

державну фіскальну службу в Україні" для застосування органами ДФС при
організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання
податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на органи ДФС, а також фактичних перевірок щодо
дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій,
ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі
свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства
щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з
працівниками (найманими особами), розроблено методичні рекомендації щодо
порядку організації та проведення перевірок платників податків. Схематично
принцип організації контрольно-перевірочної роботи можна представити у
такому вигляд Рис 1.2[7]

Організація проведення податкових перевірок

Підготовка контрольно- Виконання контрольно- Узагальнення та реалізація

перевірочного процесу перевірочних дій результатів перевірки

Рис 1.2 Організація проведення податкових перевірок [7]

Підготовка контрольно-перевірочного процесу передбачає :

- відбір платника податків для перевірки;
- планування перевірки;
- організаційні заходи з підготовки перевірки;
- до перевірочний аналіз нагромадженої інформації про платника
податків;
- підготовка програми перевірки;
 - повідомлення платника податків про перевірку;
- формування контрольно-перевірочної бригади;
- оформлення посвідчень на право перевірки;
- повідомлення про початок перевірки інших контролюючих органів, що
беруть у ній участь.
Виконання контрольно-перевірочних дій передбачає :
- пред'явлення повноважень платнику податків;
- вирішення організаційних питань із платником щодо перевірки;
- застосування заходів впливу на платника податків у разі протидії щодо
прове- дення перевірки;
- вивчення документів, операцій та записів в облікових регістрах і
звітності;
- надання вказівок про відновлення обліку у платника податків;
- проведення перевірочних дій (інвентаризації, контрольних обмірів
тощо);
- проведення зустрічних перевірок, звірок;
- направлення запитів;
- вивчення та аналіз виявлених порушень;
- надання інформації податковій міліції для оперативного супроводження;
- відбір пояснень посадових осіб;
- передача матеріалів для продовження перевірки податковій міліції;
- вилучення документів.
Узагальнення та реалізація результатів перевірки передбаає :
- прийомка актів та довідок від членів контрольно-перевірочної бригади;
- опрацювання результатів зустрічних перевірок;
- групування виявлених порушень;
- узагальнення та оформлення результатів перевірки;
- ознайомлення посадових осіб платника податків з актом перевірки;
- розгляд спірних питань;
- прийняття рішення за результатами перевірки;
- процесуальне оформлення рішень;
 - розгляд апеляції платника податків на прийняте рішення;
- проведення повторної чи додаткової перевірки;
- направлення матеріалів до інших контролюючих органів, органів влади
чи правоохоронних органів відповідно до їх компетенції;
- забезпечення надходжень до бюджетів донарахованих платежів;
- надання даних для складання внутрівідомчої звітності щодо проведеної
роботи.
Підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності
рекомендовано ведення журналів їх відвідання та їх структурних підрозділів
представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням строків і
мети відвідування, посади та прізвища представника, який обов'язково ставить
свій підпис у цьому журналі[8].
Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є
підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї
відмови суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний
строк контролюючому органу, у якому працює такий представник.
Форма та порядок ведення журналу затверджені наказом Державного
комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від
10.08.1998 р., № 18, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України
01.10.1998 р. за № 619/3059(Додаток А). Так, згідно з порядком, впровадження
журналу здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на добровільних
засадах. Журнал реєстрації перевірок ведеться суб'єктами підприємницької
діяльності всіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих
перевірок та знаходиться за місцем здійснення підприємницької діяльності.
У разі наявності у суб'єктів підприємництва територіальне відокремлених
філій, представництв та інших підрозділів у кожному з них ведеться окремий
Журнал реєстрації перевірок. Вій не підлягає вилученню, крім випадків,
передбачених законодавством. Журнал прошивається суб'єктом
підприємницької діяльності та завіряється печаткою і підписом директора або
власника (для юридичних осіб) або тільки підписом (для фізичних осіб)
суб'єкта підприємницької діяльності. Представник контролюючого органу
перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі,
заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис. Водночас суб'єкт
підприємницької діяльності має право перевірити наявність відповідних
повноважень особи, що здійснює перевірку, до початку перевірки, у тому числі
зателефонувавши до відповідного контролюючого органу. Крім загальних
правил проведення перевірок, деякі контролюючі органи встановлюють свої,
відомчі, додаткові правила їх проведення.
З метою уникнення непорозумінь із платниками податків, податковим
органам рекомендовано у випадках, коли перевірка проводиться за межами
свого району, у посвідченнях вказувати найменування району, де буде
здійснюватись перевірка[9].
Для узгодження вимог, що ставляться до заповнення форми Журналу
реєстрації перевірок, та вимог до форми посвідчення, бажано в посвідченні
вказувати мету проведення перевірки ( у деяких випадках вид перевірки), а
також дату початку проведення перевірки.
Минулого року Податковим кодексом запровадився механізм проведення
електронних перевірок платників податків. Згідно з абзацом 6 пп. 75.1.2 п. 75.1
ст. 75 ПКУ, електронна перевірка належить до категорії документальних
позапланових невиїзних перевірок.
Електронну перевірку ініціює сам платник податків, подаючи відповідну
заяву в відповідний територіальний орган Держаної фіскальної служби , в
якому він перебуває на податковому обліку. Заява має бути подана за десть
календарних днів до очікуваної дати початку проведення електронної
перевірки. Право подати заяву про проведення електронної перевірки мають
тільки платники податків з незначним ступенем ризику.
Зараз електронна перевірка позиціонується як сервіс. Загалом вона
заміняє виїзну документальну, а також невиїзну документальну перевірки.
Це,своєю чергою, означає, що перевіряючі знаходяться ще на самому початку
обраного шляху.
 Згідно з нормами п. 77.2 ст. 77 ПКУ платники податків з незначним
ступенем ризику включаються до плану - графіка не частіше, ніж раз на три
календарних роки [10].
Отже ,можна зробити висновок, перелік основних блоків процедур, що
виконуються під час контрольно-перевірочної роботи не може бути вичерпним,
конкретний їх склад залежить від платника податків, що перевіряється, в ході
процесу перевірки, її результатів та процесу реалізації результатів перевірки.

1.3 Нормативно - правове регулювання контрольно-перевірочної

роботи Державної фіскальної служби України
Дослідження податкового законодавства сьогодення є важливим
чинником урегулювання інтересів як держави та і суб’єктів господарської
діяльності. Для більш ефективного виявлення позитивних і негативних сторін у
сучасному нормативно-правовому забезпеченні механізму податкового
регулювання податкових перевірок вкрай необхідно системно розглянути
правові норми, що регулюють зазначений механізм, який сприятиме
виробленню найбільш ефективних прийомів проведення податкового
регулювання і дозволить визначити основні перспективи і тенденції їх еволюції
в майбутньому[1200].
Проведення податкової реформи в Україні передбачає не тільки
реформування системи оподаткування, а й запровадження сучасних новітніх
нормативно – правових документів, які повинні гарантувати належний рівень
податкової дисципліни, збільшення податкових надходжень. Однією з
ефективних форм податкового контролю, спрямованою на виявлення
податкових порушень, є податкова перевірка.
Лібералізація господарської діяльності, спрощення процедур реєстрації
суб’єктів підприємництва в умовах економічної кризи призводять до стрімкого
зростання тіньового сектора економіки, та як наслідок до скорочення
бюджетних надходжень за рахунок податків. Значимість податкових перевірок
за таких умов особливо зростає через суттєву залежність від податкової
складової бюджетів усіх рівнів, низьку податкову культуру населення в цілому
і платників податків, зокрема[11].
Основним нормативно – правовим актом щодо контрольно-перевірочної
роботи Державної фіскальної служби України є Податковий Кодекс
України,зокрема[100]:
- Стаття 75. Види перевірок;
- Стаття 76. Порядок проведення камеральної перевірки;
- Стаття 77. Порядок проведення документальних планових
перевірок;
- Стаття 78. Порядок проведення документальних позапланових
перевірок;
- Стаття 79. Особливості проведення документальної невиїзної
перевірки;
- Стаття 80. Порядок проведення фактичної перевірки;
- Стаття 81. Умови та порядок допуску посадових осіб
контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних
перевірок;
- Стаття 82. Строки проведення виїзних перевірок;
- Стаття 83. Матеріали, які є підставами для висновків під час
проведення перевірок;
- Стаття 84. Проведення експертизи під час здійснення податкового
контролю контролюючими органами;
- Стаття 85. Надання платниками податків документів;
- Стаття 86. Оформлення результатів перевірок.
Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння
податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що
справляються в Україні, та механізм їх адміністрування, платників податків та
зборів, їх права та обов’язки, компетенцію податкових органів, повноваження і
обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкових перевірок , а також
відповідальність за порушення податкового законодавства.
 Іншими законодавчими актами які регулюють контрольно-перевірочну
роботу Державної фіскальної служби України є:
- Постанова Кабінету Міністрів від 21 травня 2014 р. № 236 про
Державну фіскальну службу України[7];
- Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення
документальних планових перевірок суб’єктів господарювання : Наказ
Державної фіскальної служби України від 14 січня 2014 року № 23 // Вісник
Міністерства доходів і зборів України. - 2014. - № 3
- Методичні рекомендації №190;
- Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення
перевірок платників податків N 11892/7/23-4017/345, 27.04.2011
- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням
адміністративної реформи в Україні» від 2013, № 33, ст.435);
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо
посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації
конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту
недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)»
від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 33, ст.435
- «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет
України на 2014 рік» та деяких інших законодавчих актів України»
- «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» від від 15.04.2014, ВВР, 2014, N
24, ст.885.
- Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності” (далі – Указ про дерегулювання).
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку
координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій)
контролюючими органами та органами державного фінансового контролю» від
23 жовтня 2013 р. № 805.
 Зазначені правові акти були прийняті у різний час та різними суб’єктами,
а тому мають цілий ряд суттєвих розбіжностей, а інколи й суперечностей, що
негативно відбивається на якості податкового контролю та призводить до
порушення прав і законних інтересів платників податків.
Отже ,можна зробити висновок, нормативно - правове регулювання
контрольно-перевірочної роботи Державної фіскальної служби України на
даний час в Україні не є досконалим ,існує дуже багато суперечок та
розбіжностей щодо самого поняття перевірка та її видів.
 РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНО-ПЕРЕВІРОЧНОЇ РОБОТИ ОРГАНІВ
ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

2.1 Загальна характеристика методів контрольно-перевірочної

роботи органів Державної фіскальної служби України
При здійсненні будь-якого процесу слід використовувати набір методів
досягнення поставлених цілей.
Метод – це сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного
освоєння дійсності.
Детальний розгляд методів конрольно - перевірочної роботи
представлений на рисунку 2.3.

Методи контрольно-перевірочної роботи

Соціологічно-
Загальнонаукові Прикладні
псигологічні

Рис 2.1 Методи контрольно-перевірочної роботи [13]

Детальний розгляд загальнонаукових методів податкового контролю
вважається недоцільним, оскільки ці методи мають широку сферу застосування
Прикладні методи контрольно-перевірочної роботи передбачають
здійснення контрольно-перевірочних заходів за допомогою документації, яку
веде платник податків у процесі здійснення своє діяльності (первинні
документи, податкові регістри, податкова декларація (розрахунок).
До цієї групи методів, зокрема, відносяться:
- суцільний метод – передбачає перевірку всіх операцій, які здійснює
платник податків. Даний метод застосовується при перевірках дотримання
підприємствами норм валютного законодавства [14];
- вибірковий метод – передбачає перевірку окремих операцій, які
проводив платник податків. Перелік операцій, які можуть перевірятися за
допомогою цього методу, податкові органи мають встановлювати на основі
проведення до перевірочного аналізу. В основу мають бути покладено ті
проблеми, які виникали у платника податків з веденням податкового обліку у
попередніх податкових (звітних) періодах. Так, найбільш проблемні місця
мають перевірятися суцільно, а ті, в яких помилок не було виявлено, –
вибірково;
- комбінований метод – становить собою синтез суцільного та
вибіркового методів;
- арифметична та методологічна перевірку є найбільш поширеними
методами контрольно-перевірочної роботи , оскільки за рахунок їх
застосування можна визначити суми занижень податкових зобов’язань у
податковій звітності;
- метод хронологій – передбачає перевірку документів підприємства
на предмет їх групування за датою здійснення господарських операцій та
відображення в хронологічному порядку;
- метод зіставлення – передбачає зіставлення даних первинної
документації з даними податкових регістрів та податкової звітності, даних
податкових регістрів і податкової звітності, даних основної частини податкової
звітності та додатків до неї. Цей метод дозволяє виявити помилки при
відображенні однієї операції в різних документах. Також цей метод може бути
застосовано при зіставленні даних інвентаризації, яка проводилась
підприємством, та фактичними показниками, наведеними у первинних
документах;
- хронометраж – процес спостереження за веденням господарської
діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних
перевірок та застосовується органами державної податкової служби з метою
встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка
здійснюється на відповідному місці її провадження [15];
- моніторинг – передбачає спостереження за діяльністю платника
податків з метою збору якомога більшого обсягу інформації та розробки на цій
основі плану податкової перевірки даного платника податків.
 - огляд – дозволяє податковому інспектору на власний погляд
побачити об’єкт податкового контролю та після цього робити певні висновки.
Соціологічно-психологічні методи контрольно-перевірочної роботи
мають велике значення для результатів його здійснення. До таких методів
можна віднести:
- заохочення працівників податкової інспекції, що передбачає
преміювання податкових інспекторів, які виявили великі суми податкових
правопорушень у сфері оподаткування. Але при цьому не слід забувати про
можливість перевищення працівниками податкових органів своїх вповноважень
з метою нарахування якомога більших розмірів штрафних санкцій;
- заохочення платників податків до дотримання законодавчих норм
шляхом збільшення періодичності проведення планових податкових перевірок;
- масово-роз’яснювальну роботу, мета якої – донести до платників
податків значення їх дії для бюджету країни, наслідки їх протиправних дій;
- опитування як метод контрольно-перевірочної роботи, що дозволяє
податковим інспекторам виявити недоліки в роботі платника податків, на які
слід звернути особливу увагу при проведенні процедури податкової перевірки.
Світова практика податкових перевірок свідчить, що в багатьох країнах
існують подібні підходи контрольної роботи із незначними відмінностями,
зумовленими особливостями податкових систем та національними традиціями,
що базуються на одночасному застосуванні цілеспрямованого (спеціального)
відбору об’єктів для контролю і випадкової вибірки.
Спеціальний, або критеріальний відбір забезпечує цілеспрямоване
виявлення платників, у показниках діяльності яких вбачаються найбільші
ризики (ймовірність) податкових правопорушень
Методи спеціального відбору поділяють на дві групи: традиційні методи
та інтелектуальний аналіз даних. До першої групи належать методи організації
контрольної роботи податкових органів, що склалася історично. За таким
підходом до плану податкових перевірок потрапляють найбільші платники
податків, суб’єкти господарювання, у яких у ході попередніх перевірок було
виявлено істотні порушення законодавства про податки і збори чи, навпаки, ті,
на яких контроль не здійснювався понад три роки.
Удосконалення процедур контрольної роботи зумовило активне
включення у цей процес методів інтелектуального аналізу даних про платника
податків, які має податковий орган.
Удосконалення процедур контрольної роботи зумовило активне
включення у цей процес методів інтелектуального аналізу даних про платника
податків, які має податковий орган. Інтелектуальний аналіз полягає в
автоматизованому пошуку певних закономірностей в інформаційних базах
даних податкових органів про діяльність суб’єктів господарювання і
використання отриманих результатів для виявлення ознак податкових
правопорушень.
Залежно від використовуваного математичного апарату методи
інтелектуального аналізу даних, своєю чергою, поділяються на такі три групи:
експертні системи, статистичний аналіз і нейронні мережі (останні ще
недостатньо адаптовані до практики податкових органів) [15].
Отже ,можна зробити висновок,що в вітчизняній та у світовій практиці є
безліч методів щодо контрольно-перевірочної роботи органів Державної
фіскальної служби України, і всі вони відіграють важливе значення при
проведенні податкових перевірок.

2.2 Динаміка податкових надходжень до державного бюджету за

результатом контрольно-перевірочної роботи органів Державної
фіскальної служби

Зміцнення дохідної частини як державного, так і місцевих бюджетів, що

виступають економічною базою розвитку соціально-орієнтованої ринкової
економіки країни, окрім застосування інститутів ринкової саморегуляції,
потребує удосконалення державного управління на усіх напрямках економічної
діяльності, зокрема Державної фіскальної ї служби України, яка є органічною
частиною державного управління економікою.
Органами державної фіскальної cлужби здійснюється контроль за
дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів
(обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених
законодавством.
За результатами контрольно-перевірочної роботи підрозділами аудиту
донараховано до бюджету 34,4 млрд грн, з яких узгоджено 13,4 млрд гривень
(рис 2.1).
37.5
32.5
27.5
22.5
17.5
млрд.грн

12.5
7.5
2.5
Донараховано Узгоджено Надійшло до
бюджету
2017 26.6 16.4 5.1
2018 34.4 13.4 3

Рис 2.1 Результати контрольно – перевірочної роботи органів ДФС

України за 2017- 2018 роки (млрд.. грн)[15]
Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до
бюджету склав 5,6 млрд. грн (забезпечено надходжень грошовими коштами на
3.0 млрд. грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на
прибуток на 11,5 млрд. грн, що упередило несплату податку у майбутньому на
2 млрд. грн, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після
бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту
наступного періоду на 0,6 млрд. грн)(рис 2.2).
 11
9
7
5
3
млрд.грн

1
Реальний вклад Надходження за Зменшення збитків Зменшення
грошовими щзалишків
коштами від'ємного
значення ПДВ
Реальний 5.6 3 11.4 0.6
вклад до
бюджету

Рис 2.2 Реальний вклад до бюджету після здійснення податкових

перевірок в 2018 році (млрд.. грн) [15]
В 2018 році знижено тиск на платників за рахунок скорочення заходів
контролю, а саме: за останні 5 років у 3,8 раза зменшено кількість візитів до
платників для документального підтвердження виявлених ризиків (рис 2.3).

90000
50000
10000
2014 2015 2016 2017 2018
Динаміка контрольно - 105059 76078 43136 31084 27363
шт

перевірочних заходів

Рис 2.3 Динаміка податкових перевірок (документальних та

зустрічних) за 2014 – 2018 роки (шт.)[15]
З рис 2.3 бачимо, що динаміка податкових перевірок за 2014 – 2018 роки
зменшилась на 77696 штук.
У 2018 році підрозділами аудиту було проведено 5,3 тис. планових
перевірок платників податків, 15,7 тис. позапланових перевірок та 6,4 тис.
зустрічних звірок (рис 2.4).
 17000
15000
13000
11000
9000
7000
шт
5000
3000
1000
Планові перевірки Зустрічні звірки Позапланові перевірки
2017 4834 9610 16640
2018 5299 6375 15689

Рис 2.4 Динаміка здійснення податкових перевірок за їх видами за

2017 – 2018 роки (шт.) [15]
За рахунок удосконалення відбору ризиків в операціях з ГТДВ суттєво
зменшено кількість зустрічних та позапланових перевірок. Водночас, на 10 відс.
зросла кількість планових заходів, у ході яких комплексно відпрацьовуються
всі ризики у діяльності платників.
Акценти у плановій роботі 2018 року було зроблено на великих платників
(перевірено 14%) із середніх лише 2,5 %, а малих тільки 0,3% (рис 2.5).
130000
110000
90000
70000
50000
30000
шт

10000
Великий бізнес Середній бізнес Малий бізнес

Планові 56000 2300 3000

Позапланов 130000 3200 10700
і

Рис 2.5 Охоплення платників податків податковими перевірками в

2018 році (шт.) [15]
В 2018 році у плановому порядку охоплено найбільші ризики у діяльності
4,3 тис. платників податків із сумарним обсягом доходів 1 257,8 млрд гри, за
галузевим принципом.
Так, зі сфери нафтогазової галузі перевірено 140 суб’єктів
господарювання з доходами за 2017 рік понад 200 млрд грн, донараховано 5,8
млрд. грн; у будівельній галузі - 372 підприємства з доходами понад 33 млрд
грн, донараховано 850 млн грн; у переробці та оптовій торгівлі металобрухтом -
21 суб’єкт господарювання з доходами понад 70 млрд грн, донараховано 570
млн грн; у лісозаготівельній галузі - 108 суб’єктів господарювання з доходами
понад 12 млрд грн, донараховано 175 млн грн, енергетичній - 22 суб’єкта
господарювання з доходами понад 47 млрд грн, донараховано 123 млн гривень.
Можна зробити висновок,що динаміка податкових надходжень до
державного бюджету за результатом контрольно-перевірочної роботи органів
Державної фіскальної служби не надходить до Державного бюджету повною
мірою,з метою надходження потрібно проводити жорсткіший податковий
контроль щодо платників податків .

2.3 Схеми ухилення від оподаткування та боротьба з боку органів

податкового контролю
Державі для виконання своїх функцій потрібні фінансові ресурси.
Зважаючи на те, що основну частину грошових надходжень до державної
скарбниці забезпечують податкові платежі, ще більшої актуальності набуває
проблема фіскальної ефективності процесу оподаткування, вирішення якої є
основною метою податкового адміністрування.
Способів, що спрямовуються на уникнення чи зниження податків, дуже
багато. Так, ухилення від сплати податків на сьогодні є одним з найбільших
каналів нелегального збагачення. Окремі платники податків у процесі своєї
господарської діяльності використовують складні фінансові схеми, які в свою
чергу, дають змогу значно зменшити або ж повністю виключити сплату
окремих податків (платежів, зборів). Такі фінансові схеми та способи злочинної
діяльності постійно змінюються та вдосконалюються [5].
За інформацією мережі Tax Justice саме через ці види причин, держави
втрачають щороку майже 2 трлн. 300 мільярдів євро в зв’язку з ухиленням від
сплати податків офшорних компаній. Якщо ж брати до уваги лише країни
Європейського Союзу, то вони щороку не дораховуються до державної
скарбниці близько трильйона євро
 Статистика, яку наводить Державна податкова служба України, свідчить,
що 90% підприємств України порушують податкове законодавство. Велика
частка цих порушень припадає на ухилення від оподаткування і пов’язана з
недосконалістю податкового законодавства, низькою кваліфікацією учасників
податкових відносин, складністю податкових законів та постійними змінами в
них.
В податковій практиці України способи ухилення від оподаткування
поділяють на 2 основні групи. По-перше, здійснюється неправомірний
бухгалтерський облік при врахуванні в ньому всіх існуючих коштів та їх
оборотів. По-друге, використовуються специфічні способи приховування й
заниження об’єктів оподаткування, до яких належать:
1. Зниження й фальсифікація звітних і облікових документів.
2. Нелегальні валютні та зовнішньоекономічні операції.
3. Перерахування виручки на рахунки фіктивних фірм, які не
сплачують податки, або неповернення виручки на рахунок підприємства
шляхом відпуску товарів без попередньої оплати [7].
Слід зауважити, що, з точки зору ДФС України, схеми зменшення
податкових зобов’язань та схеми оптимізації податкових зобов’язань
«формально є законними, проте їх реалізація не є можливою без залучення
інших суб’єктів господарювання і, як правило, спрямована на перенесення
об’єкта оподаткування на інших осіб з меншими (пільговими) ставками
оподаткування, нерезидентів, фіктивних суб’єктів господарювання.
Схеми мінімізації податкових зобов’язань представлені на рис.2.7
 Рис 2.6 Схеми мінімізації податкових зобов’язань[7]
Доцільним буде зазначити, що в кінці 2018, на початку 2019 року
представниками податкової міліції України було викрито близько 3670
економічних злочинів, що пов’язані з ухилянням від сплати податків у різних
сферах підприємницької діяльності. Близько 90 % таких злочинів було
класифіковано як тяжкі.
Окрім того за інформацією Державної фіскальної служби України
протягом останніх трьох років відшкодування збитків пов’язаних з такими
економічними злочинами збільшилося приблизно в десять разів (до 620 млн.
грн.). За даними правоохоронних органів дана цифра є досить заниженою, так
як щороку до сукупного бюджету України надходять близько 3-4 «податково-
міліційних» мільярдів гривень.
Типові схеми ухиляння від оподаткування в Україні показано на рис 2.7.

Офшорні схеми переміщення прибутку до "податкових

гаваней"
«Сірий імпорт»
контрабанда
Конвертаційні «ліцензовані майданчики», на яких така
центри діяльність відбувається під прикриттям
працівників правоохоронних органів і ДФС
Схеми «Скрутки»
ухиляння маніпуляції з базами даних
від Контрафакт
(«намальований» або «художній»
оподаткува податковий кредит)
ння ФОП замість
найму маніпуляції з митною вартістю товарів;
перерваний транзит; пряма контрабанда
Виведення
прибутку через заниження сплачення податків
псевдопідприємни
цтво фіз осіб фіктивне підприємництво

Заниження викревлення бази оподаткування

обороту
Рис 2.7 Схеми ухиляння від оподаткування в Україні [7]
Поряд із вищенаведеними схемами ухилення від оподаткування
важливою проблемою є розкрадання податку на додану вартість (ПДВ), у тому
числі незаконне відшкодування з бюджету під час експорту. Водночас доцільно
зауважити, що після впровадження електронного адміністрування цього
податку в 2015 р. проблем із відшкодуванням ПДВ стало менше.
 Кожна з вищенаведених схем несе значні втрати державного бюджету
(рис. 2.8). Зауважимо, що така оцінка є приблизною і недостовірною, адже
важко підлягає обрахунку.
325
225
125
25
Заниженн Виведенн ФОП Контрафак «Скрутки» Конвертац «Сірий Офшорні
млрд.грн

я обороту я прибутку замість т ійні імпорт» схеми

через найму центри
псевдо
підприє
мництв
о фіз
осіб
2018 20 7 10 10 60 50 230 320

Рис 2.8 Обсяги оборотів основних схем ухиляння сплати податків в

2018 році, млрд. грн. [14]
З рис 2.8 бачимо, що найбільше оборотів по ухиленню від сплати
податків відбувається за офшорними схемами – 320 млрд. грн, сірий імпорт –
230 млрд. грн. та скрутки – 60 млрд. грн.
Рівень утрат бюджету від вищенаведених схем (рис. 2.9) засвідчує, що
наймасштабніші схеми ухиляння від податків застосовуються в Україні
великими підприємствами.

65
45
25
5
Заниження Виведення ФОП Контрафак «Скрутки» Конвертаці «Сірий Офшорні
млрд.грн

обороту прибутку замість т йні центри імпорт» схеми

через найму
псевдоп
ідприєм
ництво
фіз осіб

2018 1.5 3 5 10 12 15 70 65

Рис 2.9 Рівень утрат надходжень до державного бюджету від

реалізації схем уникнення сплати податків в 2018 році (млрд.. грн)[14]
Дані підприємства зазвичай домінують у своїх галузях і зазвичай мають
політичний захист та імунітет від контролю фіскальних і правоохоронних
органів.
 Але слід не забувати, що всі афери пов'язані з оподаткуванням, караються
законом. Так чинним законодавством, зокрема статтею 212 ККУ, передбачена
така відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових
платежів)( табл.. 2.1).
Таблиця 2.1
Відповідальність за ухилення від сплати податків,
зборів(обов'язкових платежів) [10]
Частина статті Основне покарання Додаткове покарання
Ч 1 ст. 212 Штраф розмірі від 17000 до 34000 Х
ККУ гривень або позбавлення права
обіймати певні посади чи займатися
певною діяльність на строк від двох до
трьох років
Ч 2 ст. 212 Штраф в розмірі від 34000 до 51000 позбавлення права обіймати
ККУ гривень певні посади чи займатися
певною діяльність на строк до
трьох років
Ч 3 ст. ККУ Штраф в розмірі від 255000 до 425000 позбавлення права обіймати
гривень певні посади чи займатися
певною діяльність на строк до
трьох років та конфіскацією
майна

Так, за ухилення від сплати податків, як основні покарання, можуть бути

призначені лише штраф та позбавлення права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Таким чином, ухилення від сплати податків у сучасних умах є досить
поширеним явищем, яке має ряд причин, а саме:економічні, політичні, правові,
організаційні, технічні та морально - психологічні. Ліквідація даних причин є
основою для попередження та уникнення податкових правопорушень і
відповідно відповідальності за ухилення від сплати податків.

РОЗДІЛ 3
ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ КОНТРОЛЬНО-
ПЕРЕВІРОЧНОЇ РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ
УКРАЇНИ
 3.1 Проблематика контрольно-перевірочної роботи Державної
фіскальної служби України
Збалансована податкова система в значній мірі залежить від ефективної
контрольної функції податків. Контрольна функція податків проявляється через
систему податкового контролю. Ефективний Податковий контроль повинен
вирішувати завдання щодо боротьби з тіньовою економікою та податковими
правопорушеннями. Реалізація функцій податкового контролю відбувається
через податкові перевірки.
Підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження
кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень на
основі їх результатів є актуальними проблемами сьогодні. Основним
напрямком в роботі органів державної фіскальної служби, для зняття соціальної
напруги в суспільстві та сприяння у вихованні правової свідомості серед
населення, є спрямування зусиль на забезпечення добровільної сплати податків
та встановлення партнерських взаємовідносин з платниками податків,
проведення масово-роз’яснювальної роботи[18].
Органи державної фіскальної служби спрямовують свої зусилля на
виявлення та руйнування схем ухилень від оподаткування платниками податків
з метою залучення додаткових коштів до бюджету.
Основні проблеми у сфері контрольно-перевірочної роботи пов’язані з
заходами зниження податкової заборгованості.
Ще одним важливим питанням, яке потребує вдосконалення є питання
термінів проведення документальних перевірок. Відмітимо, що з прийняттям
ПКУ вони були дещо зменшені. Тривалість планових документальних
перевірок встановлена п. 82.1 ст.82 ПКУ, відповідно до якої вона не повинна
перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів
малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20
робочих днів.
Продовження строків проведення планових перевірок можливе за
рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15
робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого
підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не
більш як на 10 робочих днів.
Тривалість позапланових перевірок, (крім перевірок, що проводяться за
наявності обставин, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до
відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для
перевірки, визначених у розділі V Податкового Кодексу, та/або з від'ємним
значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.
гривень), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників
податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших
платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, позапланових перевірок,
можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш
як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого
підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не
більш як на 5 робочих днів.
Існуючі строки проведення документальних перевірок в значній мірі
враховують інтереси платників податків, адже на практиці чим менший термін
перевірки, тим менше часу мають органи Державної фіскальної служби для
перевірки питань, які постають перед ними при здійсненні того чи іншого виду
документальних перевірок(вид документальної перевірки напряму випливає із
підстав її проведення, оскільки підстави є по-суті закріпленим правом органів
ДФС на дослідження окремих питань оподаткування). На практиці ж,
зменшення строків, протягом яких триває документальна перевірка, обтяжує
роботу органів ДФС, оскільки вимагає від них проведення перевірки у доволі
стислі терміни. З приводу цього слушно відмітити, що питання оподаткування
виникають за наслідками доволі складних багатофакторних взаємовідносин у
сфері господарської та іншої діяльності платників податків, їх взаємодії із
іншими суб’єктами. Але, дані факти не є підставою для збільшення строків
проведення перевірок.
 Складність умов роботи податкових ревізор-інспекторів в рамках
обмеженості часу перевірки має розглядатися лише як фактор стимулювання до
вдосконалення підходів до здійснення контрольно-перевірочної роботи,
розробки допоміжних загальних інструкцій для перевірки платників податків
залежно від виду їх діяльності, організаційно-правової форми, галузі економіки
тощо(тут слушно було б використати досвід США у даній сфері). Крім того
мають створюватися та втілюватися на практиці нові підходи у організації
контрольно-перевірочної роботи(як найбільш яскравий приклад вже втіленого –
виокремлення зустрічних звірок зі складу перевірок, а також закріплення таких
окремих видів перевірок, як камеральні та фактичні та їх детально прописані
особливості проведення)[17].
Щодо зміни строків проведення перевірок, то тут слушно обмежитися
зміною лише відносно окремих видів позапланових перевірок, а саме – так
званих перевірок при закритті(ліквідації) платників податків.
Принагідно зазначимо, що правовідносини при закритті(ліквідації)
юридичних осіб мають свої особливості та риси, які породжують дещо ширше
коло питань, яке має бути перевірене органами ДФС, адже сама ліквідаційна
процедура спричиняє ряд особливих правовідносин такого платника податків
як відносно його взаємовідносин із контрагентами та банківськими установами,
а також відносно наявного майна тощо.
Досить часто виникають питання щодо того, що під час проведення
позапланової перевірки платника з приводу закриття(яка, до речі
розпочинається протягом 1 місяця з дати отримання заяви про закриття)
встановлюється, що діяльність ліквідаційної процедури не може бути закінчена
до кінця податкової перевірки. Задля того щоб не обтяжувати органи ДФС
необхідністю проведення ще однієї позапланової перевірки вже після того, як
ліквідаційна комісія проведе ту частину ліквідаційної процедури, яка підлягає
перевірці на предмет дотримання податкового законодавства(особливо
списання заборгованостей та умовний продаж) чи(та) закриття рахунків у
банках, на нашу думку необхідно п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України
доповнити нормою, відповідно до якої дозволяється зупинення позапланової
документальної перевірки, розпочатої на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1.7 ст. 78
терміном на 10 робочих днів незалежно від виду платника[19].
Отже,можна зробити висновок, проблематика контрольно-перевірочної
роботи Державної фіскальної служби України є дуже обширеною і потребує
подальшого удосконалення.

3.2 Шляхи підвищення ефективності контрольно-перевірочної

роботи Державної фіскальної служби України

Контрольно-перевірочна робота є значним важелем фіскальної

спрямованості у системі фінансів держави, так як з його допомогою можна
ефективно впливати на економічне та соціальне зростання країни.
Відповідно до перечислених вище проблем контрольно-перевірочної
роботи Державної фіскальної служби України ,вкажемо шляхи їх вирішення.
Потрібно удосконалити «Методичні рекомендації щодо складання плану-
графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів
господарювання» шляхом:
- забезпечення віднесення всіх без винятку платників податків до
одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього або незначного;
- регламентування граничної кількості критеріїв віднесення суб’єкта
господарювання до відповідного ступеня ризику господарської [20].
Вважаємо, з метою підвищення ефективності адміністрування податків,
зниження адміністративного навантаження на бізнес, доцільно пришвидшити
процес впровадження сервісу «Електронна камеральна перевірка». Крім цього,
пропонуємо законодавчо закріпити можливість здійснення податковими
органами документальної невиїзної планової електронної перевірки, що
дозволить, серед іншого:
- контролювати платника податків дистанційно, мінімізуючи втрати
його грошових ресурсів та часу, через звільнення останнього від особистого
відвідування органів Державної фіскальної служби України та мінімізації
спілкування з їх працівниками;
- здійснювати арифметичний контроль показників податкової
звітності.
- в автоматичному режимі формувати електронне повідомлення за
виявленими помилками та надсилати його на електронну адресу платника
податків. Останній, на підставі отриманого повідомлення, зможе самостійно
коригувати податкову звітність без негативних наслідків у вигляді застосування
штрафних санкцій податковими органами.
- формувати акт відповідної перевірки в автоматичному режимі. З
метою ефективного проведення документальної невиїзної планової електронної
перевірки податковими органами пропонуємо законодавчо регламентувати:
сутність, порядок, методику та терміни проведення зазначеної перевірки; умови
та порядок надання платниками податків інформації, необхідної для здійснення
перевірки; умови та порядок використання посадовими особами податкових
органів інформації, необхідної для здійснення названої перевірки[21].
Потрібно також удосконалити використання комп’ютерних технологій
обробки баз даних з метою підвищення автоматизації роботи податкових
органів, запровадження єдиного податкового рахунка платника (з метою
повного електронного обслуговування платежів платника), регламентування
порядку здійснення податкової перевірки та її етапів на законодавчому рівні,
підвищення рівня інформатизації податкової служби, надання послуг із
складання податкової звітності великих платників податків, введення нових
прогресивних податкових технологій і процедур та ін. [2200].
Отже,можна зробити висновок, контрольно-перевірочна робота є
основним елементом податкової системи за допомогою якої допомогою можна
ефективно впливати на економічне та соціальне зростання країни. Тому
питання про її удосконалення є дуже актуальним і потребує подальшого
дослідження.
ВИСНОВКИ
 В Україні вже майже 20 років здійснюється реформування всіх складових
держави у напрямку побудови розвиненої держави із ринковим типом
економіки. Зі здобуттям незалежності, перед нашою державою постало широке
коло проблем, які мали бути вирішені. Більшість із них була пов’язана із
докорінною перебудовою цілих сфер в державі.
Чільне місце в процесах реформування займає фінансова сфера, зокрема її
важлива складова – податкова система. За майже 20 років незалежності вже
втілено в життя велику кількість заходів задля реформування правовідносин в
сфері оподаткування, в тому числі і для регулювання правових відносин, що
виникають при здійсненні податковими органами контрольно-перевірочної
роботи.
Правовідносини в сфері оподаткування за 20 років незалежності в своєму
становленні пройшли значний шлях практично з нуля до сформованих чітко
врегульованих відносин в сучасній податковій системі України, я більш-менш
відповідає основним економічним, політичним і соціальним напрямам розвитку
держави. Зараз, контрольно-перевірочна робота, яка здійснюється органами
Державної фіскальної служби є одним із найважливіших інструментів
державного впливу, регулювання та контролю.
Органи Державної фіскальної служби України наділені широким колом
прав, які вони використовують при здійсненні контрольно-перевірочної роботи.
Платники податків, в свою чергу, мають як широке коло обов’язків у сфері
оподаткування так і значний обсяг прав, які закріплюються як Податковим
кодексом України так іншими законами України.
Проведеним дослідженням було встановлено, що на даний час кількість
видів перевірок, правом на проведення яких наділені органи Державної
фіскальної служби України є більшою, ніж до введення у дію Податкового
кодексу України. Це пов’язане з тим, що до 01.01.2011 року не було виділено
окремо таких видів перевірок як камеральні та фактичні, а правові засади їх
проведення базувалися на загальних засадах проведення податкових перевірок.
Слушно відмітимо, що види перевірок, передбачені в Податковому кодексі
України якнайвдаліше відповідають сучасним потребам податкової системи
України, а чітке виділення підстав та особливостей проведення різних видів
перевірок є ще одним фактом, який сприяє як захисту законних інтересів
платників податків так і спрощує роботу податкових органів при здійсненні
ними контрольно-перевірочної роботи.
Введення нового способу податкового контролю – зустрічних звірок є
яскравим прикладом вдосконалення правовідносин між платниками податків та
податковими органами, адже покликане в першу чергу на зменшення кількості
позапланових перевірок платників податків, шляхом їх заміни зустрічними
звірками, процедура яких базується на взаємовідносинах між платником та
фіскалом, які можна в певній мірі охарактеризувати, як партнерські.
Зменшення строків проведення документальних перевірок є кроком на
зустріч платнику податків, а також фактором стимулювання до розвитку та
вдосконалення роботи відповідних підрозділів органів Державної пожаткової
служби України, які здійснюють контрольно-перевірочну роботу.
Не зважаючи на велику кількість позитивних аспектів правового
регулювання здійснення контрольно-перевірочної роботи органами ДПСУ,
існує ще велика кількість питань, які потребують вирішення проблем,
вдосконалення наявної нормативно-правової бази, а також проведення
додаткових досліджень.

СПИСОК ВИКОРИТСАНИХ ДЖЕРЕЛ

 1. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. Режим доступу :
http://sfs.gov.ua
2. Білова Н.Податкові перевірки: планові та позапланові / Н. Білова //
Податки та бухгалтерський облік. – 2011. – № 22. – С. 9-23.
3. Слаутіна Л. Податкові перевірки / Л. Слаутіна // Баланс. – 2011. – №
2/3. – С. 7-12.
4. Костенко Н. Фактичні перевірки: підстави та порядок проведення /
Н. Костенко // Податки та бухгалтерський облік. – 2011. – № 22. – С. 24-30
5. Маринів Н.А. Податкова перевірка як організаційно-правова форма
реалізації податковогоконтролю: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Маринів
Наталя Анатоліївна. – Х., 2007. – 204 с
6. Уварова О. Види перевірок податкових органів / О. Уварова //
Податки та бухгалтерський облік. – 2011. – № 22. – С. 6-9.
7. Постанова Кабінету Міністрів від 21 травня 2014 р. № 236 про
Державну фіскальну службу України
8. Чистяков П.М. Контроль органів державної фіскальної служби
України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню: теорія та
практика реалізації: дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Чистяков Петро
Михайлович. – Запоріжжя,2013. – 256
9. Антипов В. І. Тіньова економіка та економічна злочинність : світові
тенденції, українські реалії та правові засоби контролю (теоретико-
методологічне узагальнення) : моногр. / В. І. Антипов. – Вінниця : ДП ДКФ,
2006. - 1040 с.
10. Десятнюк О. М. Управління податковими ризиками нова парадигма
розбудови податкової системи України / О. М. Десятнюк // Вісник
Національного університету „Львівська політехніка”. – 2007. – №606. – С. 355–
361. – (Серія : Менеджмент та підприємництво в Україні : етапи становлення і
проблеми розвитку).
11. Гаруст Ю.В. Правове забезпечення контрольної діяльності
податкових органів України: дис.кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Гаруст Юрій
Віталійович. – Ірпінь, 2008. – 258 с.
 12. Рева Д.М.Правове регулювання податкового контролю в Україні:
дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Рева Дар’я Миколаївна. – Х., 2005. – 230
с.
13. Едронова В. Н. Методика оценки рисков налогоплательщиков –
физических лиц, занимающихся предпринимательской деятельностью,на базе
общедоступных критериев отбора налогоплательщиков длявыездных
налоговых проверок / В. Н. Едронова, А. В. Телегус // Финансы и кредит. –
2009. – № 27. – С. 32–39
14. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з
питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства :
НаказДержавної фіскальної служби України від 22 грудня 2010 року № 984//
Вісник податкової служби України. – 2011. – № 1. – С. 55–59.
15. Іванов Ю. Б. Податкова система : підручник / Ю. Б. Іванов,А. І.
Крисоватий, О. М. Десятнюк. – К. : Атіка, 2006. – 920 с.
16. Основні статистичні дані про діяльність державної фіскальної
служби [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/
17. Матичак П. Проблеми реформування податкової системи та шляхи
їх вирішення//Економіст К.2008 №9. – с.26-27.
18. Корецька-Гармаш В.О. Податковий контроль:проблемні аспекти та
нап¬рями удосконалення / В.О. Корецька-Гармаш, Н.М. Раєвська // Часопис
економічних ре-форм: науково-виробничий журнал. – Луганськ, 2011. – № 1.–
С. 39-44
19. Насипайко Д.С. Переваги та недоліки Податкового кодексу України
/ Д.С. Насипайко, В.О. Буряк // − [Електрон-ний ресурс]. − Режим доступу:
www.kntu.kr.ua
20. Яворська Н.І. Особливості удосконалення податковогоконтролю
підприємництва в Україні / Н.І. Яворська // Право і безпека. – 2012. – № 3(45). –
С. 151-153.
21. Дяченко О.С. Податковий контроль: напрями удоско-налення / О.С.
Дяченко, І.Г. Волкова // [Електронний ресурс]:http: // conference.nuos.edu.ua
 22. Литвинчук І.В. Податковий контроль: напрями удоско-налення /
І.В. Литвинчук, Н.М. Бурківська // Вісник ЖДТУ /Економічні науки. – 2009. –
№ 2 (48). – С. 190.
23. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення
документальних планових перевірок суб’єктів господарювання : Наказ
Державної фіскальної служби України від 14 січня 2014 року № 23 // Вісник
Міністерства доходів і зборів України. - 2014. - № 3
24. Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення
перевірок платників податків N 11892/7/23-4017/345, 27.04.2011
ДОДАТКИ