МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛІСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет права, публічного управління та національної безпеки
Кафедра правознавства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Адміністративне право»

на тему:
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО
КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

Студентки 2 курсу, групи Пз-20-1

Спеціальності 081«Право»
Яніцької Софії Володимирівни
Керівник: к.ю.н. доцент
Бучинська А.Й.
Національна шкала_____________
Кількість балів: _______________
Оцінка: ECTS ________________

Члени комісії ________________________

________________________
________________________

Житомир – 2022
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….....…….3
РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ТЕРЕОРЕТИЧНІ
АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ……………....5
1.1. Поняття, природа митного контролю ……………….…………..……..……5
1.2. Державне регулювання митних режимів в Україні…………..…………….6
1.3. Адміністративно-правові засади митного контролю України….……….10
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В
УКРАЇНІ……………………….……………………….……………………..…….15
2.1. Суб’єкти здійснення митного контролю……………………….………….…15
2.2. Порядок проведення митного контролю в Україні……………...…………..20
2.3. Вдосконалення системи проведення митного контролю в Україні………..29
ВИСНОВКИ……………………….……………………….…………….…………36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….………….………38

ВСТУП
2
 Актуальність дослідження. Державна митна справа є не тільки одним із
найважливіших проявів державного суверенітету та невід’ємним чинником
економічної самостійності України, але й відіграє дуже важливу роль у
наповненні державного бюджету при виконанні завдань щодо сприяння
розвиткові законної торгівлі та забезпечення національної безпеки України.
При цьому питання реформування сфери державної митної справи та створення
оптимально скерованої (щодо питань прийняття чи виконання адміністративно-
управлінських рішень) та ефективно спроможної (щодо питань виконання
функцій та процедур) системи суб’єктів здійснення державної митної справи до
теперішнього часу залишаються актуальними, важливими та витребуваними,
особливо у світлі інтеграції України до європейського політичного,
економічного та правового простору.
Митний контроль та митне оформлення товарів займають важливе місце
в системі інструментів здійснення митної справи. Від ефективності процедур
митного контролю, що застосовуються до товарів, які переміщуються через
митний кордон України, залежить повнота виконання завдань, покладених на
митні органи: виявлення контрабанди та порушення митних правил, сплата до
Державного бюджету податків та зборів і т.д. Саме тому виникає потреба в
покращення процедури здійснення митного контролю в Україні. Значною
мірою це зумовлюється необхідністю підвищити ефективність митного
контролю за здійсненням зовнішньоекономічних операцій, послабити роль
суб'єктивного фактора під час прийняття рішень щодо митного контролю. Усе
вищесказане обумовлює актуальність дослідження митного контролю та його
організаційно правового забезпечення
Питаннями здійснення митного контролю зaймaютьcя багато вітчизняних
науковцiв i практиків, зокремa A.Д. Вoйцeщук, O.П. Грeбeльник, В.I. Дудчaк,
М.М. Кaлeнcький, Б.A. Кoрмич, Ю.Д. Кунєв, П.В. Нaумeнкo, П.В.
Пaшкo, C. Тeрeщeнкo, якi дeтaльнo вивчaють прaктичнi acпeкти митнoгo
зaкoнoдaвcтвa Укрaїни.

3
 Метою курсової роботи є теоретичне визначення та практичне
дослідження проблем правової організації та здійснення митного контролю в
Україні.
Завдання дослідження:
1. Визначити поняття природа митного контролю.
2. Дослідити державне регулювання митних режимів в Україні.
3. Встановити правові організації митного контролю України.
4. Проаналізувати здійснення митного контролю.
5. Визначити прагматику реалізації форм митного контролю в Україні.
6. Дослідити теоретичні та практичні проблеми організації та здійснення
митного контролю в Україні.
Об’єктом дослідження є митний контроль України.
Предметом дослідження є характеристика митного контролю та
особливості його здійснення в Україні.
Методи дослідження. Для ефективного висвітлення теоретичних та
практичних даних у дослідженні використано такі методи: діалектний підхід як
фундаментальний науковий принцип дослідження поняття митний контроль,
метод спостереження, структурно-логічний, дедуктивний, статистичний, метод
порівняння.
Cтруктурa даної курсової робити склaдaється з вступу, трьох розділів,
висновкiв, списку викoриcтaниx джерел.

4
 РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І
ТЕРЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В
УКРАЇНІ

1.1. Поняття, природа митного контролю

Митний контроль – це специфічна діяльність органів доходів і зборів

України, що спрямована на реалізацію передбачених чинним законодавством
завдань і функцій з метою дотримання юридичними та фізичними особами
митного законодавства України, міжнародних угод України та правил, які
регулюють порядок увезення, вивезення чи транзиту товарів, транспортних
засобів, валюти та інших предметів.
По-іншому можна сказати – це сукупність здійснюваних митними
органами України режимних заходів із метою забезпечення дотримання
законодавства про митну справу, законодавства України та міжнародних угод
України, контроль за виконанням яких покладено на органи доходів і зборів.
Главою 47 МК України регламентується організація митного контролю,
що здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів. В
цій главі визначено загальні принципи митного контролю, взаємодія органів
доходів і зборів з державними органами, що здійснюють контроль, його
вибірковість, тривалість перебування під митним контролем, строки
пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів, що
переміщуються через митний кордон, документи і відомості, необхідні для
здійснення митного контролю, доступ посадових осіб органів доходів і зборів
на територію чи в приміщення підприємств для здійснення митного контролю.
В той же час норми МК України не в повній мірі дають уявлення про
особливості організації митного контролю посадовими особами органів доходів
і зборів. Значний обсяг регламентації цих питань знаходиться за межами МК
України [12].
У відповідності до ст. 318 МК України визначено загальні принципи
митного контролю, а саме:
5
‒ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби
комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон
України;
‒ митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно
до МК України та інших законів України;
‒ митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму
митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання
законодавства України з питань державної митної справи;
‒ митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через
державний кордон України здійснюється відповідно до типових
технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом
Міністрів України;
‒ розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні
рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері
транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної
справи, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону;
‒ з метою підвищення ефективності митного контролю органи доходів і
зборів взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності,
уповноваженими економічними операторами, іншими особами,
діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх
професійними об'єднаннями (асоціаціями) [5].

1.2. Державне регулювання митних режимів в Україні

Розпочинаючи дослідження правових засад митних режимів в Україні,

6
слід визначити ієрархію нормативно-правових актів, які регулюють митні
відносини. Вищу юридичну силу та пряму дію мають норми Конституції
України, які закріплюють основні права і свободи людини, принципи та
порядок організації та діяльності органів публічної адміністрації.
Правова регламентація та практична реалізація митних режимів
насамперед здійснюється з урахуванням закріплених у Конституції України
принципів права, серед яких ключове значення має принцип верховенства
права, що включає в себе три взаємопов’язані елементи:
‒ принцип верховенства прав і свобод людини;
‒ принцип верховенства ратифікованих Верховною Радою України норм
міжнародного права над нормами національного права;
‒ принцип конституційності, тобто верховенства норм Конституції над
нормами інших нормативно-правових актів.
Другу позицію за юридичною силою в ієрархії нормативно-правових
актів посідають ратифіковані Верховною Радою України міжнародно-правові
акти, одним із етапів ратифікації яких є перевірка на відповідність положенням
Конституції України, яку здійснює Конституційний Суд України.
Фундаментальне значення для національної юридичної практики мають
рішення Європейського суду з прав людини, прийняті на основі та на
виконання європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод
людини.
Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення – це
виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів,
транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль –
сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм
цього кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної
митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому
законом порядку [18].
Згідно з приписами ст. 321 Митного кодексу України товари, транспортні
засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з
моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У
7
разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі
митної території України митний контроль закінчується після здійснення їх
митно-го оформлення та перетинання ними митного кордону України, за
винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним
контролем протягом усього часу дії митного режиму [10].
Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України здійснює
правове забезпечення організації та діяльності Державної митної служби
України, врегульовує питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій, а
також інші питання, пов’язані з переміщенням товарів і транспортних засобів
через мит-ний кордон України, їх митним оформленням та використанням.
Серед ключових нормативно-правових актів, які відносяться до правових
засад митних режимів в Україні, належать:
1. Постанова КМУ No 227 від 06.03.2019 «Про затвердження положень про
Державну податкову службу України та Держав-ну митну службу
України»;
2. Постанова КМУ No 450 від 21.05.2018 «Питання, пов’язані із
застосуванням митних декларацій», якою затверджено Положення про
митні декларації;
3. Постанова КМУ No 295 від 27.03.2019 «Про деякі питання перебування
товарів у митному режимі переробки на митній території України,
обмеження і заборони щодо поміщення окремих товарів у зазначений
митний режим і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів
Кабінету Міністрів України» [12].
На шостій сходинці ієрархії нормативно-правових актів, які регулюють
окремі питання митних режимів в Україні, знаходяться відомчі підзаконні
нормативно-правові акти, а саме накази міністерств і Державної митної служби
України. Це Наказ Міністерства фінансів України від 04.08.2021 No 693 «Про
діяльність митних брокерів» у редакції від 22.02.2019 [13] та Наказ Державної
митної служби України від 17.11.2005 No 1118 «Про затвердження Правил
митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що
переміщуються громадянами через митний кордон України» у редакції від
8
18.09.2009 [15].
У відомчих нормативно-правових актах положення законів, постанов
уряду максимально деталізуються, і завдяки досить простій процедурі
прийняття наказів органи публічної адміністрації мають можливість
оперативно реагувати на зміни у суспільних відносинах, вирішувати нагальні
питання їх адміністративно-правового регулювання. Накази є універсальними
підзаконними нормативно-правовими актами, якими затверджуються відповідні
порядки, інструкції, положення, стандарти, нормативи, тарифи та форми
документів. Проте необхідність дотримання принципів верховенства права та
правової визначеності вимагає від публічної адміністрації надавати перевагу
законодавчому врегулюванню більшості питань, пов’язаних із правовим
регулюванням митних режимів в Україні.
Саме тому основним джерелом права в такому випадку є Митний кодекс
України, правова матерія якого доповнюється практикою Верховного Суду, яка
по суті має прецедентний характер.
Дослідження правових засад мит-них режимів в Україні дозволяє
сформулювати висновок про те, що основою правового регулювання митних
режимів є Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти,
ратифіковані Верховною Радою України, Митний кодекс України та закони
України у сфері правового регулювання митних відносин, Укази Президента
України та постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств і
Державної митної служби України. Суттєве значення для національної
юридичної практики у сфері правового регулювання митних режимів мають
рішення Європейського суду з прав людини, прийняті на основі та на
виконання європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод
людини.
Враховуючи правову природу митних режимів, комплексний
міжгалузевий характер цього правового інституту митно-го права, норми
міжнародних договорів у сфері міжнародної торгівлі та митної справи є одними
з основних джерел права у системі правових засад митних режимів.
Важливу роль у правовому регулюванні мит-них відносин відіграють
9
постанови Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду у скла-ді
Верховного Суду), в яких містяться правові позиції щодо правильного
застосування норм матеріального та процесуального права.
Актуальним напрямом удосконалення правових засад митних режимів в
Україні є за-вершення процесу приведення національного законодавства та
юридичної практики у сфері правового регулювання митних режимів у
відповідність до міжнародних стандартів з урахуванням перспектив набуття
Україною повноправного членства у Європейському Союзі. Удосконалення
потребує Митний кодекс України, про недоліки якого свідчить неоднозначна
адміністративна та судова практика.
Не менш важливим є формування усталеної судової практики розгляду
справ, пов’язаних із митними режимами, на рівні Постанов Великої Палати
Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування норм
матеріального та процесуального права національними судами.

1.3. Адміністративно-правові засади митного контролю України

Організація митного контролю – це організаційна діяльність, що

спрямована на створення умов, необхідних для виконання митними органами
функцій митного контролю в межах митного законодавства України, а також
міжнародних договорів укладених Україною, в установленому законом
порядку.
Функції митного контролю:
‒ забезпечення реалізації митного законодавства;
‒ забезпечення національної безпеки України;
‒ забезпечення економічної безпеки України;
‒ забезпеченні дозвільного порядку переміщення товарів, транспортних
засобів та інших предметів, через митний кордон України;
‒ запобігання проникненню на територію України низькоякісних товарів,
екологічно небезпечних речовин, вірусів чи культур;
10
 6) стягнення мита, податків та інших митних платежів;
7) забезпечення законного переміщення валюти через митний кордон
України;
‒ створення умов, для збільшення товарообігу;
‒ забезпеченні законних прав фізичних та юридичних осіб при здійсненні
митного контролю;
‒ співробітництво з митними органами інших держав;
‒ вдосконалення митного законодавства.
Таким чином, митний контроль є вагомим засобом, що сприяє
формуванню та реалізації митної політики держави.
Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і
запровадження в дію технологічних схем митного контролю та митного
оформлення.
Технологічна схема – це встановлена керівництвом митного органу,
обов’язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів
митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного
оформлення. Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного
окремо взятого підрозділу, так і декількох підрозділів митного органу в
комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших
контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної,
екологічної, підрозділами Державної прикордонної служби України та ін.
Затверджуються технологічна схема Кабінетом Міністрів України.
За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами,
врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та
митного оформлення.
Взаємодія – це комплекс організаційних заходів, спрямованих на
узгодженість дій різних підрозділів, служб, посадових осіб під час здійснення
митного контролю та митного оформлення.
У відповідності до ст.319 МК України органи доходів і зборів
взаємодіють з державними органами, що здійснюють митний контроль під час
переміщення товарів через митний кордон України.
11
 Товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного
контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному,
ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному
контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види
державного контролю (крім радіологічного) здійснюються митними органами у
формі попереднього документального контролю на підставі інформації,
отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів
контролю, з використанням засобів інформаційних технологій. Органи доходів
і зборів взаємодіють з державними органами, уповноваженими на здійснення
зазначених видів контролю, координують роботу з їх здійснення у пунктах
пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній
території України в порядку, встановленому МК України та іншими законами
України [7].
Зазначені види контролю здійснюються:
‒ у пунктах пропуску через державний кордон України - стосовно
встановлених законодавством України заборон щодо переміщення
окремих товарів через митний кордон України;
‒ при поміщенні в митний режим - стосовно встановлених законодавством
України обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний
кордон України [7].
Контроль за переміщенням через митний кордон України окремих видів
товарів, що проводиться іншими державними органами, здійснюється за
принципом «єдиного вікна» відповідно до міжнародної практики та
рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з митними
органами інформаційно-телекомунікаційної системи.
Посадові особи органів доходів і зборів у випадках, передбачених МК
України та іншими законами України, з метою здійснення митного контролю
мають право безперешкодного доступу на територію чи в приміщення будь-
якого підприємства незалежно від форми власності та сфери управління, де
знаходяться або можуть знаходитися товари, що підлягають митному
контролю.
12
 Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму
митних процедур, необхідних для забезпечення дотримання законодавства
України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх
застосування визначаються відповідно до МК України, інших нормативно-
правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в
установленому законом порядку [7].
Митний контроль товарів, транспортних засобів та інших предметів
здійснюється цілодобово у пунктах пропуску через державний кордон України
відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон
України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних
засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 324 МК України «З метою скорочення часу проведення
митного контролю та підвищення його ефективності органи доходів і зборів
можуть використовувати технічні та спеціальні засоби, а також службових
собак, безпечні для життя та здоров’я людини, тваринного та рослинного світу і
не завдавати шкоди товарам, транспортним засобам». Технічні засоби митного
контролю, це спеціальні установки, апарати, детектори, інструменти, та інші
технічні пристосування, що застосовуються посадовими особами органів
доходів і зборів під час проведення митного контролю з метою виконання своїх
завдань та функцій, а також забезпечення додержання законодавства України
про митну справу. Технічні засоби митного контролю можна розподілити на:
пошукові засоби, засоби ідентифікації та засоби аудіовізуального контролю.
До засобів ідентифікації, визначення якісних та кількісних характеристик
відносяться: електронні терези, детектори дорогоцінних металів, детектори
діамантів, детектори наркотиків, детектори валюти, дозиметри, комплекти
хімічних реактивів, комплекти хімічних реактивів, засоби аудіовізуального
контролю.
Митний контроль закінчується:
‒ у разі ввезення на митну територію України – після закінчення митного
оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що
переміщуються через митний кордон України, за винятком митних
13
 режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом
усього часу дії митного режиму;
‒ у разі вивезення за межі митної території України – після здійснення
митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного
призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком
митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем
протягом усього часу дії митного режиму [10].
Митний контроль завершується моментом прийнять рішення про випуск
товарів і транспортних засобів.
Після проведення всіх етапів на транспортному документі ставиться
штамп «Випуск дозволено».

14
 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО
КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

2.1. Суб’єкти здійснення митного контролю

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю у

пунктах пропуску через державний кордон України, а також на територіях
морських та річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на
території підприємств, вільних митних зон, митних складів та інших місцях
можуть створюватися зони митного контролю. Порядок створення таких зон
забезпечує ДФСУ [14].
Важливим аспектом функціонування зони митного контролю є режим
зони, під яким розуміють приписи, заборони, обмеження щодо перебування в
зоні митного контролю товарів, транспортних засобів та громадян.
В рамках зон митного контролю існує особливий порядок проведення
господарських робіт, які допускаються тільки з письмового дозволу керівника
відповідного митного органу за погодженням із начальником відповідного
органу охорони державного кордону України.
Митні органи в межах своїх повноважень мають право застосовувати
примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю. Митні
органи мають право у примусовому порядку зупинити та повернути в зони
митного контролю товари, транспортні засоби та громадян, які без дозволу
митних органів із зони митного контролю, а також морські та річкові судна,
котрі без дозволу митних органів вийшли з зони митного контролю та території
вод України.
Під час переміщення товарів та транспортних засобів декларант,
перевізник або уповноважена ним особа надають митному органу в паперовій
або електронній формі наступні документи та відомості [13].
При перевезені автомобільним транспортним засобом:
‒ документи на транспортний засіб, зокрема ті, які містять інформацію про
його державну реєстрацію;
15
 ‒ транспортні перевізні документи та міжнародні товаротранспортні
накладні;
‒ документ, визначений актами всесвітнього поштового союзу, який
супроводжує міжнародно-поштові відправлення;
‒ комерційні документи на товар, зокрема ті, які містять інформацію про
найменування та адресу перевізника, країну відправлення, країну
призначення відправника та отримувача товарів;
‒ відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
‒ найменування товарів;
‒ вага брутто товарів (у кілограмах або об'єм товарів у метрах кубічних,
крім великогабаритних вантажів).
Перевірка таких документів здійснюється митником візуально з
застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення
форматологічного контролю, контролю співставлення та контролю із
застосуванням системи управління ризиками) [13].
Форматологічний контроль – автоматизована перевірка правильності
заповнення даних митної декларації на предмет достовірності та законності, а
також в частині здійснення статистичного валютного контролю, контролю
нарахування митних платежів та застосування заходів нетарифного
регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення – автоматизоване співставлення даних, які
містяться в митних деклараціях чи інших документах з даними, які містяться в
електронних носіях митної декларації, митних та правоохоронних органів,
суміжних держав на предмет достовірності даних, які перевіряються.
Контроль із застосування системи управління ризиками – це оцінка
ризику шляхом аналізу, в тому числі з використання інформаційних технологій,
поданих документів про переміщення товарів, транспортних засобів через
митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю в
достатніх для забезпечення додержання митного законодавства [17].
Внаслідок застосування системи управління ризиками можуть бути
використані митними органами наступні процедури: [17]
16
 1. Огляд товарів, транспортних засобів: проводиться в короткий строк
після прийняття рішення про його проведення.
Огляд може бути ідентифікаційним (без розкриття пакувальних місць та
без обстеження транспортних засобів); частковим (з розкриттям до 20%
пакувальних місць та вибірковим обстеженням транспортних засобів); повним
(з розкриттям до 100% пакувальних місць та поглибленим обстеженням
транспортних засобів).
За письмовим рішенням керівника митного органу або особи, котра
виконує його повноваження огляд товарів та транспортних засобів може також
проводитись, якщо:
‒ митна декларація не подана декларантом та є достатні підстави вважати,
що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням
митного законодавства;
‒ товари знайдено (виявлено) під час здійснення митного контролю у зонах
митного контролю та /або транспортних засобів, які перетинають митний
кордон України та їх власник невідомий;
‒ декларантом не виконуються свої безпосередні обов`язки.
2. Переогляд товарів, транспортних засобів: проводиться у разі виявлення
пошкодження або втрати митного забезпечення накладеного на зазначені
товари, транспортні засоби чи за наявності інших видимих ознак можливого
несанкціонованого доступу до товарів, які перебувають під митним контролем.
За результатами огляду (переогляду) складається акт у двох примірниках,
де зазначаються наступні відомості:
‒ посадові особи митного органу, які здійснюють огляд (переогляд) та осіб,
які були присутні під час його проведення;
‒ підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності осіб, які
переміщують товар;
‒ обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;
‒ інші відомості, котрі стосуються товарів та транспортних засобів щодо
яких проводився огляд (переогляд).
Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної
17
печатки посадової особи митного органу.
3. Особистий огляд: проводиться за письмовим рішенням керівника
митного органу, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який
перетинає митний кордон приховує предмети контрабанди або інші товари,
котрі є предметом порушення митних правил.
Перед початком огляду посадова особа митного органу пред`являє
громадянину письмове рішення керівника митного органу, знайомить його з
правами та обов`язками, пропонує добровільно видати приховані або
незадекларовані товари.
У випадку відмови від добровільної видачі на рішенні при проведенні
особистого огляду робиться відповідний запис завірений підписом митника.
Права громадянина щодо якого здійснюється особистий огляд:
‒ до початку проведення особистого огляду громадянин має право на
ознайомлення із рішенням про проведення такого огляду;
‒ право ознайомитись зі своїми правами та обов`язками під час огляду;
‒ право надавати пояснення та заявляти клопотання;
‒ добровільно видати товари, які переміщуються з порушенням
законодавства;
‒ користуватися рідною мовою та послугами перекладання;
‒ ознайомитись з актом проведення особистого огляду після його
складання та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
‒ оскаржувати рішення та дії митного органу щодо проведення такого
огляду.
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні посадовою
особою митного органу однієї статті із даним громадянином в присутності не
менше ніж двох понятих цієї статті. Понятими не можуть бути родичі та
працівники митних органів. Під час проведення особистого огляду складається
протокол за встановленою формою та підписується посадовою особою митного
органу, громадянином, понятим та за наявності медичного працівника.
4. Усне опитування громадян та посадових осіб підприємства.
Метою такої процедури є отримання митниками інформації, що має
18
важливе значення для здійснення митного контролю. У разі необхідності під
час проведення усного опитування може складатись протокол, про складання
якого попереджається особа.
У разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть
залучатися спеціалісти та експерти зі сторони. Така процедура здійснюється
керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником
підприємства, установи, організації де працює спеціаліст чи експерт.
Щоб визначити ефективність роботи митних органів України протягом
2021-2016 рр, розглянемо заходи які були здійснення митницями ДФСУ для
забезпечення митного контролю [9]. Так, протягом 2021 року до
уповноважених органів іноземних держав направлено 895 запитів на перевірку
автентичності документів, поданих для підтвердження заявленої митної
вартості та отримано 330 відповідей, з яких у 61 випадку митні органи
зарубіжних країн не підтвердили автентичність документів [9].
ДФСУ забезпечувала постійний контроль за правильністю класифікації
товарів згідно з УКТЗЕД та недопущення втрат обов’язкових митних платежів
до державного бюджету. Зокрема, протягом 2021-першої половини 2016 року
прийнято 2486 класифікаційних рішень (що більше на 26,4% в порівнянні з
2020 роком), за їх результатами класифіковано 4538 товарів (більше на 36,3% в
порівнянні з 2020 роком). Додаткові надходження до бюджету за рахунок
класифікаційної роботи в 2021 році, у порівнянні з 2020 роком зменшилися на
9,1% (219,2 млн. грн. проти 241,1 млн. гривень). Додаткові надходження до
бюджету від контролю за класифікацією товарів на етапі після митного
оформлення складають 28,3 млн. гривень. Крім того, забезпечено контроль за
правильністю визначення походження товарів. У 2021 році додаткові
надходження від контролю за правильністю декларування країни походження
товару склали 81,0 млн. грн., що на 11,1 млн. грн. більше, ніж за 2020 рік (без
урахування Луганської та Донецької митниць). В 2021 та 2016 році було
проведено 504 документальні перевірки щодо дотримання платниками податків
законодавства з питань державної митної справи, за результатами яких
донараховано 160,6 млн. грн., з них узгоджено 32,5 млн. грн [20].
19
 На основі проведеного аналізу, можна визначити основні проблеми, які
перешкоджають проведенню ефективного митного контролю в Україні:
наявність прогалин у нормативно-правових актах; ризикоорієнтована система
відбору суб’єктів ЗЕД до митного контролю; недосконала система
інформаційної взаємодії суб’єктів, що приймають участь у митному контролі.
Можливими шляхами вирішення цих проблем є відступ від домінування
фіскальної складової митного регулювання, вдосконалення митного
законодавства, удосконалення роботи митних органів, покращення їх взаємодії
з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, які є об’єктами перевірки [16].

2.2. Порядок проведення митного контролю в Україні

Основні форми митного контролю визначені статтею 336 Митного

кодексу України, здійснюється безпосередньо посадовими особами.
Перевірка документів і відомостей здійснюються під час переміщення
товарів і транспортних засобів візуально зі застосуванням інформаційних
технологій, а також у інші способи. Крім візуальної перевірки використовують
формато-логічний контроль, тобто автоматизована перевірка митних
декларацій на правильність їх заповнення, проведення статистичного та
валютного контролю, контролю правильності застосування заходів
нетарифного регулювання.
Дана форма митного контролю передбачає співставлення і порівняння
даних митних декларацій із даними наведених в документах, що подані до
митного оформлення.
Перевірка документів та відомостей передбачає документальний
контроль з боку митних органів. При перевірці документів та відомостей митні
органи повинні досягти наступних основних цілей:
1. Встановити справжність документів (термін дії, наявність і справжність
необхідних реквізитів (печаток, підписів, штампів));

20
 2. Перевірити достовірність відомостей, що містяться в документах (даних
про відправника, одержувача товару, декларанта; відомостей про
переміщувані товари - найменування, вартість, кількість, країна
походження; відомостей про сплату митних платежів та ін.);
3. Перевірити правильність оформлення документів (правильність
заповнення відповідних граф декларації на товари , відсутність
виправлень).
Забезпечення дотримання митного законодавства досягається завдяки
документам і відомостям, які передає особа, що переміщує товари або
транспортні засоби через митний кордон, посадовій особі митного органу, яка
здійснює митний контроль. Перевірку змісту документів становить аналіз
даних, які в них вказуються. Іншими словами, документ є форма, а відомості -
зміст.
Декларант подає до митного органу пакет відповідних документів. Види
документів, які можуть перевіряти митні органи, залежать від товару, що
переміщується через митний кордон Митного союзу.
Митні органи перевіряють документи і відомості, представлені при
здійсненні митних операцій, щоб встановити достовірність відомостей,
справжність документів та (або) правильність їх заповнення та (або)
оформлення. Перевірка документів полягає в їх вивченні з точки зору
відповідності чинному митному законодавству та повноти їх оформлення.
Актуальність цієї форми митного контролю - перевірки документів та
відомостей - пояснюється можливістю отримати в процесі його проведення
інформацію такого обсягу та характеру, яка на даному етапі митного контролю
дозволяє прийняти рішення про доцільність застосування інших форм.
Достовірність відомостей, поданих митним органам при здійсненні
митних операцій, перевіряється шляхом їх зіставлення з даними з інших
джерел, (це можуть бути відомості про осіб, у тому числі за результатами
проведення інших форм митного контролю; дані аналізу митної статистики, у
тому числі отримані шляхом обробки з використанням інформаційних
технологій, іншими способами, не забороненими митного законодавства
21
Митного союзу).
У процесі митного контролю митний орган має право мотивовано
запросити в письмовому формі додаткові документи та відомості для перевірки
інформації, що міститься в митних документах. За загальним правилом запит
додаткових документів і відомостей та їх перевірка не повинні перешкоджати
випуску товарів.
Документи, необхідні для митного контролю, класифіковані в наступні
групи:
‒ транспортні (перевізні) документи - коносамент, накладна або інші
документи, що підтверджують наявність і зміст договору перевезення
товарів і супроводжуючі товари і транспортні засоби при міжнародних
перевезеннях;
‒ комерційні документи - рахунок-фактура (інвойс), відвантажувальні та
пакувальні листи та інші документи, які використовуються відповідно до
міжнародних договорів, національного законодавства або звичаями
ділового обороту для підтвердження здійснення угод, пов'язаних з
переміщенням товарів через митний кордон Митного союзу;
‒ митні документи - документи, що складаються виключно для митних
цілей;
‒ Інші документи.
Одним з основних документів зовнішньоекономічної угоди є контракт
(договір), що укладається, як правило, в письмовій формі. Під міжнародним
контрактом розуміється договірне угоду між двома або кількома сторонами, що
перебувають у різних країнах, з поставки певної кількості товарів (робіт,
послуг) на узгоджених умовах [14].
Найбільш розповсюдженою формою митного контролю виступає митний
огляд. Дієвість даної форми є беззаперечною з позиції візуальної ідентифікації
об'єкта контролю. Така форма реалізується у вигляді огляду та переогляду
товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під
митним контролем. Проведення митного огляду та переогляду здійснюється у
можливо короткий термін, після прийняття рішення про його проведення.
22
 Переогляд товарів і транспортних засобів проводиться у разі виявлення
пошкодження або втрати митного забезпечення, ознак можливого
несанкціонованого доступу до товарів, або за наявності достатніх підстав, які
свідчать, що товари і транспортні засоби переміщуються поза митним
контролем або з приховуванням від нього.
Огляд і переогляд ручої поклажі громадян, як форма митного контролю,
проводиться у випадках, коли посадові особи органів доходів і зборів мають
достатні підстави вважати, що переміщувані товари підлягають обов'язковому
обліку і відповідним видам контролю, нарахуванню митних платежів, або до
них встановлено обмеження чи заборони. Особистий огляд громадян
застосовується як виняткова форма митного контролю за письмовим рішенням
керівника у випадках, коли є достатні підстави вважати, що громадянин
приховує предмети контрабанди чи предмети, які є безпосередніми предметами
порушення.
Огляд приміщень і територій проводиться за письмовим рішенням
керівника органу доходів і зборів, з метою перевірки законності ввезення
товарів і транспортних засобів, а також дотримання порядку їх вивезення.
Провадження діяльності суб'єктів митного контролю також передбачає
перевірку відповідності приміщень і територій встановленим вимогам і правил.
Такий огляд повинен проводитись не більше як протягом одного дня.
Перевірка обліку товарів і транспортних засобів, що перебувають під
митним контролем, - це проведення дій щодо встановлення відповідності
документації про зазначені товари вимогам, встановленим митним
законодавством. Така форма митного контролю здійснюється стосовно:
‒ підприємств, які здійснюють види діяльності, пов'язані з наданням послуг
у митній сфері;
‒ підприємств, до яких застосовуються спеціальні спрощення;
‒ підприємств, які здійснюють операції з товарами, поміщеними у митний
режим, що передбачає ведення обліку таких товарів.
Усне опитування, як форма митного контролю - це отримання посадовою
особою органу доходів і зборів інформації, що має значення для здійснення
23
митного контролю, від осіб, які володіють такою інформацією. Під час
проведення усного опитування складається протокол, а особа, яка опитується,
попереджається перед початком опитування.
Огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних
складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших
місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення,
що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою
покладено на органи доходів і зборів (крім житла громадян), може
здійснюватися посадовими особами органу доходів і зборів за письмовим
рішенням керівника цього органу або особи, яка виконує його обов'язки, з
метою. Така форма митного контролю реалізується з метою:

‒ перевірки законності ввезення товарів, транспортних засобів

комерційного призначення, дотримання порядку їх ввезення, а також
правильності нарахування та повноти сплати митних платежів;
‒ перевірки відповідності фактичної кількості ввезених товарів,
транспортних засобів комерційного призначення відомостям, заявленим у
митній декларації;
‒ перевірки дотримання встановлених правил провадження діяльності,
контроль за якою покладено на органи доходів і зборів.
Огляд територій проводиться протягом одного дня. За результатами
огляду складається акт, один примірник якого вручається відповідно особі, у
володінні (користуванні) якої перебуває територія, особі, відповідальній за
експлуатацію складу організації.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з
питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності,
повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів
і зборів з урахуванням строків давності. У такий спосіб митний контроль
реалізується шляхом проведення документальних виїзних (планових або
позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання
24
законодавства України з питань державної митної справи.
Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких
органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних
декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них
даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України
або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі
митної території України або за межі території вільної митної зони, а також
своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Митні органи здійснюють митний контроль шляхом проведення
документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних
невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної
митної справи щодо:
‒ правильності визначення бази оподаткування, своєчасності,
достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
‒ обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від
оподаткування;
‒ правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких
проведено митне оформлення;
‒ відповідності фактичного використання переміщених через митний
кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або
відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів
(контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що
перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації
митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у
відповідному митному режимі;
‒ законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому
числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення
з цієї території.
Важливою вимогою щодо проведення документальних перевірок є наказ
на їх проведення підписаний начальником органу доходів і зборів, у зоні
діяльності якого знаходиться відповідний суб'єкт зовнішньоекономічної
25
діяльності.
Документальні виїзні (планові чи позапланові) перевірки можуть бути
зупинені наказом відповідного органу доходів і зборів із подальшим
поновленням її проведення на невикористаний строк. Підставами для такого
призупинення є необхідність:
‒ відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованої
потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті
посадової особи органу доходів і зборів;
‒ проведення митної експертизи;
‒ проведення зустрічної звірки;
‒ отримання інформації від інших державних органів України або
уповноважених органів іноземних держав.
Крім документальних виїзних перевірок органи доходів і зборів можуть
здійснювати зустрічні звірки. Такі звірки проводяться з метою з'ясування
питань перевірки. Підставою для проведення зустрічної звірки є потреба у
перевірці відомостей, отриманих від особи, безпосередньо або опосередковано
залученої до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України,
у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї
території, чи від будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та
даними, необхідними для прийняття рішення за результатами перевірки, якщо
така особа не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на
письмовий запит органу доходів і зборів протягом трьох робочих днів з дати
отримання запиту.
З метою удосконалення здійснення митних формальностей та створення
сприятливих умов для ведення бізнесу митницею дотримано досягнуті у
попередньому періоді часові нормативи тривалості митного оформлення.
Протягом 2021 року підрозділами митниці надано 1,6 тис. карток відмов в
прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску
товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що склало 2,8 % від
загальної кількості поданих до оформлення МД, та на 32 % менше у порівнянні
з показником 2020 року.
26
 Посадовими особами митних постів «Долина» та «Коломия», сектору
організації митного контролю та сектору контролю за переміщенням товарів
Івано-Франківської митниці ДФС надаються 15 адміністративних послуг.
З початку 2021 року митницею надано 390 адміністративних послуг,
зокрема:
‒ видано 384 свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу
до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;
‒ продовжено 4 свідоцтва про допущення дорожнього транспортного
засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами;
‒ видано 1 дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу;
‒ 1 дозвіл на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання
анульовано [6].
Митницями ДФС забезпечено виконання заходів щодо контролю за
правильністю визначення митної вартості товарів.
Сума додаткових надходжень коштів від коригування митної вартості за
2021 рік склала 4,074 млрд. грн., що на 663 млн. грн. або на 14%, менше
показника 2020 року. Індикативний показник (без врахування показників
Східної і Луганської митниць) виконано на 107,3 %.

+44,3%
-10,7%
5,304 -14,0%
4,737
4,074
3,675

2018рік 2019 рік 2020 рік 2021 рік

Рис. 1. Сума додаткових надходжень за рахунок коригування митної вартості, млрд. грн.

27
 У цілому, за рахунок коригування митної вартості зазначених товарів за
2021 рік забезпечено більше 88% додаткових надходжень до державного
бюджету. За 2021 рік порівняно із 2020 роком питома вага митного оформлення
товарів із застосуванням першого методу визначення митної вартості
зменшилась на 1,5 відсоткових пункти та становить 81,3% (за 2019 рік – 82,8
%).
Традиційно високим є рівень застосування першого методу при митному
оформленні сировинних товарів та промислових товарів із низьким рівнем
обробки. Це в основному продукція хімічної промисловості, каучук (87,5відс.),
паливо-енергетичні товари (83,7%), деревина та целюлозно-паперові вироби
(80,7%), мінеральні продукти (78,0%).

1 метод 2-6 методи

28-40 Продукція хімічної… 87% 13%
27 Паливно-енергетичні товари 84% 16%
91-97 інші товари 81% 19%
44-49 Деревина та целюлозно-… 81% 19%
68-70 Вироби із каміння,скла,… 78% 22%
25-26 Мінеральні продукти 78% 22%
72-83 Метали та вироби з них 76% 24%
84-90 Машини, устаткування та… 74% 26%
50-67 Текстиль, текстильні вироби,… 71% 29%
41-43 Шкірсировина, хутро, та… 68% 32%
1-24 Продовольчі товари та… 61% 39%
Рис. 2. Питома вага застосування методів визначення митної вартості у 2021 році (період
січня-грудня)

Забезпечено постійний контролю за правильністю класифікації товарів

згідно з УКТЗЕД та недопущення втрат обов'язкових митних платежів до
державного бюджету.
Протягом 2021 року класифікаційними підрозділами митних органів
прийнято 1967 класифікаційних рішень, за їх результатами класифіковано 3309
товарів.
Порівняно з 2020 роком кількість прийнятих класифікаційних рішень
зменшилась на 12,7%., кількість класифікованих товарів – на 10,3 %. Додаткові
28
надходження до бюджету за рахунок класифікаційної роботи митних органів,
порівняно з попереднім аналогічним періодом зменшилися на 11,1% (241,1 млн.
грн. проти 271,1 млн. грн.).
Таким чином, на основі даної інформації можна зауважити те, що
Держана фіскальна служба України виконала план на 2021 рік по основним
показникам.

2.3. Вдосконалення системи проведення митного контролю в Україні

Міжнародно-правові засади співробітництва між Україною та

Європейським Союзом беруть свій початок у 1991 році, коли міністр
закордонних справ Нідерландів, що головував на той час в Євросоюзі, офіційно
визнав незалежність української держави. Відтоді українська сторона отримала
можливість претендувати на об’єктивну та взаємовигідну співпрацю з країнами
Європейського Союзу, будучи повноправним членом таких взаємовідносин.
Обумовлені інтеграційними процесами стратегічні плани розвитку митної
справи в Європейському Союзі та країнах, які прагнуть членства (зокрема
Україна), є окресленими у Митних прототипах ЄС шляхом визначення певних
стандартів: комплексна та стабільна система митного законодавства; механізм
співпраці митниці з національними та міжнародними правоохоронними
органами; запровадження новітніх інформаційних технологій на митниці;
спрощення митних процедур; механізм ідентифікації митних ризиків;
ефективність митного аудиту та пост-аудиту як форм митного контролю [21].
Очевидно, що спільні кордони України та ЄС означають, що між
сторонами повинні налагоджуватися стосунки у сфері транскордонної
співпраці, врегулювання прикордонних взаємовідносин, розробка митної
політики, яка здатна забезпечити ефективні контакти сторін. В основі митної
політики лежить нормативно-правова база, яка покликана врегульовувати
питання, пов’язані зі встановленням мита, перетином товарів через митний
кордон, розробкою митних тарифів та забезпеченням співпраці у сфері митного
29
регулювання.
Конституція України в статті 2 проголошує, що «суверенітет України
поширюється на всю її територію, яка, в межах існуючого кордону, є цілісною і
недоторканною». А в статті 17 частині 1 сказано, що «захист суверенітету і
територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та
інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, всього
Українського народу». Щодо міжнародного аспекту, то стаття 13 Основного
Закону свідчить, що «зовнішньополітична діяльність України спрямована на
забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і
взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за
загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права». У свою чергу,
стаття 9 говорить, що «чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства
України».
Ці всі тези є свідченням того, що ефективна реалізація митної політики є
обов’язковою умовою гармонійного розвитку України в сучасному суспільстві
та лежить в основі сталого політичного, економічного та соціального розвитку
держави.
Митний контроль має нормативну регламентацію – в Митному кодексі
зазначено, що це «сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення
додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-
правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів
України, укладених у встановленому законом порядку. Митному контролю
підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які
переміщуються через митний кордон України».
У Кіотській конвенції міститься визначення поняття митного контролю
як «сукупності заходів, що здійснюються митною службою з метою
забезпечення дотримання митного законодавства» [26].
У модернізованому Митному кодексі Європейського Союзу від 2008 р.
під «контролем митної влади» розуміються «спеціальні дії, які проводяться для
забезпечення реалізації митних та інших правил, що застосовуються до товарів,
30
а саме: огляд товарів, перевірка наявності та правильності заповнення
документів, перевірка бухгалтерських рахунків та інших записів, огляд
транспортних засобів, багажу та особистих речей, надання офіційних запитів
тощо». Також так само використовується термін «нагляд митної влади», який
визначає «сукупність дій митної влади, які проводяться з метою забезпечення
реалізації митних та інших правил, що застосовуються до товарів» (Regulation,
2008).
Поряд із нормативним визначенням у науковій літературі існує немало
підходів до розуміння цього поняття. Так, Мартинюк В. П. розглядає митний
контроль як складову митної системи, яка зі свого боку являє «сукупність
тарифних і нетарифних інструментів, принципів, форм і методів їх
установлення, зміни чи відміни, механізм, який забезпечує своєчасну та повну
сплату митних платежів, відповідальність за порушення митного
законодавства, а також державні органи, на які покладено обов’язки
реалізовувати політику у сфері державної митної справи» [25].
Система митного контролю слугує важливим інструментом забезпечення
економічної безпеки держави в правовому та економічному контексті, що дає
змогу гарантувати реалізацію національних інтересів української держави.
Відповідно до цього формується митна система країни, і важливу роль у цьому
процесі повинні відігравати державні органи влади. Відповідно це зумовлює
потребу пошуку шляхів покращення державного управління митним контролем
України.
У сучасних умовах відбуваються незворотні процеси інтеграції
економічної системи України до міжнародної фінансової та економічної
систем, і саме в такому руслі реалізовуються ринкові відносини в країні,
трансформуються економічні відносини між суб’єктами. Саме це обумовлює
особливу актуальність вирішення проблеми організації та проведення митного
контролю.
Особливий акцент слід поставити на питанні правопорушень у зазначеній
сфері. Так, у процесі реалізації митних правовідносин найбільш поширеними є
наступні правопорушення:
31
 ‒ витрачання фінансових ресурсів держави не за цільовим призначенням;
‒ недоотримання коштів до бюджетів унаслідок фінансових махінацій та
правопорушень у процесі перетину митного кордону української
держави;
‒ маніпуляції із цінами та вартістю активів при веденні бухгалтерського
обліку;
‒ недотримання правових норм, які стосуються штатної дисципліни
працівників митних органів, а також норм щодо оплати праці;
‒ завищення обсягів та вартості наданих послуг суб’єктами, зайва оплата за
них тощо [26].
Наявність таких порушень свідчить про низьку ефективність системи
митного контролю та її неспроможність результативно виконувати свої функції.
Ці та багато інших правопорушень є наслідком проблем, які існують в
українському суспільстві. Зокрема, мова йде про зловживання митними
органами своїми повноваженнями, порушення ними законодавства та недієвість
методологічного забезпечення реалізації ними своїх функцій. Такі дії
призводять до наступного:
‒ дублювання та виконання паралельних функцій органами митного
контролю внаслідок неналежної координації своїх дій та взаємодії між
ними;
‒ внаслідок цього порушення гармонійної роботи між даними
інституціями;
‒ незадовільність профілактичних дій органів митного контролю та
недостатня увага до цього;
‒ неможливість у багатьох випадках результативно реалізувати цілі та
завдання митного контролю за рахунок відсутності єдиної інформаційної
системи митного контролю;
‒ організаційна система митного контролю демонструє свою
неефективність та громіздкість [27].
Усі перераховані проблеми та правопорушення як їх наслідок породжені
багатьма чинниками, визначальним з яких є незадовільний рівень аналітики в
32
низових ланках інституційного забезпечення здійснення митного контролю в
Україні. Неналежний рівень інформатизації державних органів митного
контролю та їх взаємодії, а також у багатьох випадках відсутність можливості
доступу митних органів до необхідних реєстрів негативним чином впливає на
якість, достовірність та оперативність виконання ними покладених на них
завдань.
Такі види митного контролю, як попередній, поточний та наступний, на
даний час не відповідають один одному та не є взаємоузгодженими. У свою
чергу це веде до розбалансованості системи контролюючих органів у митній
сфері та відсутності в Україні систематизованого та гармонійного контролю
загалом. Це потрібно розцінювати як проблему комплексного характеру, яка
має вплив на низку сфер суспільного життя та свідчить про відсутність
превентивних характеристик стосовно митного контролю. Це означає, що
митний контроль стоїть на слабких позиціях щодо запобігання правопорушень,
які стосуються кругообіг у фінансових ресурсів у бюджетній сфері та
наповнення коштами бюджетів різних рівнів. У сучасних умовах митні
контролюючі органи спрямовані на реалізацію каральних функцій, але аж ніяк
не попереджувальних чи виховних у напрямі мінімізації правопорушень в
митній сфері.
Значною проблемою, яка поширюється на усі сфери життєдіяльності
української держави, є недосконалість нормативно-правового забезпечення усіх
процесів, які спостерігаються в національній системі. Це стосується і митної
сфери та роботи митних органів, функції яких часто дублюються та
повторюються. Результатом цього є звичка перекладати відповідальність одних
інституцій на інші, що зумовлює негативні результати функціонування митної
сфери в цілому. До прикладу можна розглянути права та повноваження митних
та податкових органів, регламентованих статтею 20 Податкового кодексу
України. Правові норми щодо прав цих органів є нечіткими та розмитими,
внаслідок чого неможливо чітко регламентувати права контролюючих митних
органів. Це свідчить про потребу покращення державного управління органів
митного контролю шляхом удосконалення законодавства.
33
 Кадрове питання є одним із гострих та таких, які потребують ґрунтовного
підходу до вирішення низки проблем. Зокрема, мова йде про залучення
кваліфікованих працівників у сферу митного контролю, що ускладнюється
такими чинниками, як умови праці, особливості відряджень та їх оплати,
заробітна плата та інші проблеми, що стоять на перешкоді ефективній роботі
контролюючих органів. Нові стандарти організації митної справи зумовлюють
потребу нового підходу до організації професійної кадрової підготовки митних
контролюючих органів, що також є значною проблемою в сучасних умовах.
Контролери повинні проходити кваліфіковану кадрову підготовку, проте за
умов значної обмеженості цього кадровий аспект характеризується гостротою
та актуальністю його вирішення. Низький рівень методичного, навчального та
прикладного забезпечення, брак відповідної літератури призводять до
труднощів стосовно навчання та підвищення кваліфікації кадрів у сфері
митного контролю [27].
Стосовно митного контролю, то тут варто детальніше проаналізувати
основні проблеми, які існують на даний час у напрямі його реалізації та
запропонувати шляхи їх вирішення:
1. У першу чергу, визначивши проблематику здійснення попереднього
митного контролю, необхідно внести відповідні зміни до законодавчої
бази української держави. Треба узгодити ці зміни із тими нормативно-
правовими актами, які прийняті Державною фіскальною службою
України та іншими контролюючими органами. Поряд із цим потрібно
впровадити в життя технологічні схеми та алгоритми реалізації митного
контролю відповідно до зазначеної проблеми.
2. Для удосконалення механізму реалізації попереднього митного контролю
потрібно зосередити увагу на потребі проведення круглих столів,
семінарів та інших форм професійного навчання для тих працівників, які
працюють в оперативних підрозділах органів, що здійснюють митний
контроль, в оперативних підрозділах.
3. У контексті реалізації Україною євроінтеграційних прагнень потрібно
посилити митний контроль за проходженням вантажів із харчовими
34
 продуктами через кордон. З цією метою необхідно проводити
спеціалізовані завдання працівників митної служби щодо безпечності
вантажів, що проходять через митний кордон.
4. Проводити покращення взаємної співпраці та комунікації, а також
координації дій органів, що здійснюють митний контроль, в період
підготовки до євроінтеграції.
5. На державному рівні необхідно вирішити питання обміну інформації між
органами митного контролю в контексті врахування інформаційних,
матеріально-технічних, організаційних та правових передумов шляхом
формування та використання спеціальних електронних баз.
6. Упровадження норм щодо функціонування Електронного Уряду та
реалізації електронного товарообігу в українській державі, відповідно до
чого здійснювати постійну роботу на рівні Парламенту, уряду та
Державної фіскальної служби України.

ВИСНОВКИ

35
 Отже, митний контроль займає важливе місце у системі державного
фінансового контролю, адже саме через систему контрольно-перевірних заходів
у межах митного контролю держава має забезпечувати економічну й фінансову
безпеку, захищати власні національні інтереси.
Згідно з Митним кодексом України, митний контроль – це комплекс
заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з ціллю
забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-
правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України.
Комплексним завданням діяльності митних органів повинно бути
постійне удосконалення системи управління ризиками, що має об’єднувати
нормативно-правові, методологічні, інформаційно-технічні, технологічні,
організаційні та кадрові аспекти.
З огляду на це, основними напрямками реалізації системи управління
ризиками є посилення експертної та аналітичної роботи з виявлення ризиків, а
також розроблення методик виявлення ризиків. Не менш важливим у
вдосконаленні митного контролю є впровадження інформаційних технологій.
Система електронного декларування, як будь-яка нова технологія поки
недосконала. Розробка та впровадження нових програмних продуктів дозволять
удосконалити систему електронного декларування, максимально
використовувати її можливості.
Боротьба з митними правопорушеннями економічного характеру,
основною метою яких є ввезення в країну товарів з ухиленням від сплати
митних платежів, може бути ефективною та результативною тільки у разі, якщо
вона ведеться заходами також економічного характеру. Основним заходом
економічного характеру у боротьбі з такими митними правопорушеннями є
оптимізація податкового законодавства як щодо оподаткування імпорту
товарів, так і створення належних податкових умов для розвитку вітчизняного
виробника.
Недосконалість митного контролю в України уможливило значне
зростання тіньових оборудок та стало однією з причин витоку значних
«брудних» фінансових коштів за кордон та їх осідання в офшорних зонах.
36
Посилення засобів митного контролю, особливо відродження у митних
структурах підрозділів митного аудиту, дозволило значно підвищити
ефективність митного контролю та стало на заваді фінансовому
«знекровленню» України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

37
1. Болибок Є.А. Правове регулювання митних режимів за митниv кодексом
України // Проблеми законності. – 2018. - / Вип. 73
2. Бакаева О.Ю. Таможенное право России : учеб. / О.Ю. Бакаева, Г.В.
Матвиенко / отв. ред. Н.И. Химичева. – 2-е изд., перераб. И доп. – М. :
Юристь, 2007. – 504 с.
3. Войцещук А. Митна справа: У 3-х томах, Навч. посібник: Курс лекцій /
А. Войцещук – К.: Знання, 2006. – 464 с.
4. Дем’янюк О., Кекіш І. Митні режими у стимулюванні
зовнішньоекономічної діяльності України / О. Дем’янюк, І. Кекіш // Світ
фінансів – 2016. – № 2(47). – С. 75–87
5. Кормич Б. А. Митні режими як інститут митного права / Б. А. Кормич //
Митна справа – 2019. –№ 6(90). – С. 86-92
6. Кулицький С. Питання трансформації української зовнішньої торгівлі на
сучасному етапі / С. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі. –
2021. – № 23. – С. 49–59.
7. Ляшенко В.И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования
экономического развития: введение в экономическую режимологию:
моногр. / В.И. Ляшенко. – Донецк, 2018. – 370 с.
8. Мельник М. В. Інститут митних режимів у митному праві України:
автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.07 / М. В. Мельник ;
Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.,2016
9. Мельник Т.М. Проблемні питання застосування різних митних режимів у
зовнішньо економічній діяльності України // Формування ринкових
відносин в Україні. – 2011. - №10
10. Митний кодекс України від 13.03.2018 № 4495-17 (поточна редакція —
Редакція від 26.07.2017) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
11. Митний режим як вид правового режиму: поняття, зміст та можливості
використання [Електронний ресурс] / В. І. Царенко, Л. В. Луценко //

38
 Митна безпека. — 2019. — № 1. — С. 86-91 — Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/jpdf/mb_2019_1_17.pdf.
12. Митний режим: основи правового регулювання [Електронний ресурс] /
М. Г. Шульга // Вісник Національної юридичної академії України імені
Ярослава Мудрого. Сер. Економічна теорія та право. — 2019. — № 4. —
С. 270-280 - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/Vnyua_etp_201
3_4_30.pdf.
13. Мостовий А. Функції митних режимів: порівняльна характеристика з
митним правом Європейського Союзу // Вісник Львівського
університету. – Сер.: “Юридична”. – 2008. – Вип. 47. – С. 90–95
14. Мельник Т.М. Проблемні питання застосування різних митних режимів у
зовнішньо економічній діяльності України // Формування ринкових
відносин в Україні. – 2011. - №10
15. Міжнародне економічне право. - К. : Центр навчальної літератури, 2019. -
270, с.
16. Мостовий А.С. Режим спеціальної митної зони в Україні: порівняльна
характеристика з нормами ЄС // Митна справа. – 2019. №4
17. Нападистий О. Митний режим в Україні та його види / Право України. -
2018. - № 7
18. Науменко В. Проблеми застосування митного режиму реімпорту //
Митний брокер. – 2021. - №4
19. Науменко В. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в
Україні / В. П. Науменко, П. В. Пашко, В. А. Руссков. — К. : Знання,
2006. — 394 с.
20. Осадча Н.В. Митні режими як інститути стимулювання та обмеження
зовнішньоекономічної діяльності / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко //
Формування ринкової економіки. Спец. вип.: Проблеми сучасної
економіки та інституціональна теорія: зб. наук.пр. – К. : КНЕУ, 2010. – С.
341–354.

39
21. Осадча Н.В. Державне регулювання інституційних змін у митній
політиці : автореф. дис. … док. екон. наук: спец. 08.00.03 “Економіка та
управління національним господарством” / Н.В. Осадча. – Донецьк, 2020.
– 32 с.
22. Співак І.В. Митний режим як різновид адміністративного правового
режиму // Часопис Київського університету права. – 2019. - №3
23. Чуприна О. В. До питання нормативно-правового регулювання митних
режимів переробки / Чуприна О. В. // Митна справа. 2021. – № 2. – С.
54–60.
24. Чуприна О. В. Класифікація митних режимів у юридичній науці та
законодавстві / О. В. Чуприна // Право та інновації. – 2021. – № 2 (10). –
С. 133–139.
25. Тютюнник О.О. Проблемні питання правового регулювання митних
режимів в Україні // Митна справа. – 2018. - №5
26. Шахматьев А. Правовое регулирование таможенного режима временного
ввоза (вывоза) товаров / А. Шахматьев // Хозяйство и право. – 1995. – №
9. – С. 110–122.
27. Шульга М.Г. Митні режими та їх особливості // Проблеми законності. –
2020. – / Вип. 70.
28. Співак І.В. Митний режим як різновид адміністративного-правового
режиму // Часопис Київського університету права. – 2019. - №3
29. Тютюнник О.О. Проблемні питання правового регулювання митних
режимів в Україні // Митна справа. – 2018. - №5
30. Шульга М.Г. Митні режими та їх особливості // Проблеми законності. –
2020. – / Вип. 70

40