МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Кафедра фінансів

ЗВІТ
ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ)
ПРАКТИКИ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНАХ ГОЛОВНОГО
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ
В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Виконав: студент 4 курсу, група 42Ф

спеціальності
072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

Куруч Микола Сергійович

Керівник (від університету): к.е.н., доцент ________

Підпис
Керівник (від бази практики): ______________________ ________
Посада, звання, прізвище, ініціали Підпис

ОДЕСА – 2024 р.
 2

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ
ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ…………………………..5
1.1. Загальна характеристика Державної податкової служби………………
5
1.2. Структура підрозділів Головного управління Державної податкової
служби в Одеській області…………………………………………………………..9
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ
ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В ОДЕСЬКІЙ
ОБЛАСТІ………………………….26
2.1. Аналіз дієвості Державної податкової служби в Одеській
області…...26
2.2. Аналіз наданих показників управлінь Державної податкової
служби………………………………………………………………………..31
2.3. Податкові пільги та проблематика їх використання…………..……...39
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...56
 3

ВСТУП

Практична підготовка є необхідною і важливою частиною навчального

процесу, так як студент повинен досконало володіти своєю спеціальністю, мати
широку наукову та практичну підготовку, бути вмілим організатором, здатним
застосувати на практиці набуті знання та навички.
Виробнича практика є однією з форм адаптації до умов та характеру
майбутньої роботи.
Переддипломна практика є завершальним етапом навчання і проводиться
з метою узагальнення та вдосконалення знань, практичних умінь та навичок на
базі конкретного суб'єкта господарювання, оволодіння професійним досвідом
та підготовки майбутнього фахівця до самостійної трудової діяльності,
збирання матеріалів для дипломної роботи.
Метою виробничої практики в територіальних органах Головного
управління Державної податкової служби в Одеській області є закріплення й
поглиблення теоретичних знань, одержаних під час навчання в Одеському
національному економічному університеті, розвиток практичних навичок
самостійної роботи за обраною спеціальністю.
За результатами проходження практики потрібно вирішити такі завдання:
- закріпити та поглибити отримані теоретичні знання й практичні навички
з фінансових дисциплін;
- вивчити чинні законодавчо-нормативні акти з питань оподаткування;
- ознайомитися з організаційною роботою підрозділів Головного
управління ДПС в Одеській області;
- проаналізувати інформаційне забезпечення роботи підрозділів
Головного управління ДПС в Одеській області;
 4

- проаналізувати результати роботи підрозділів Головного управління

ДПС в Одеській області;
- зібрати, опрацювати та систематизувати отриманий під час практики
матеріал для написання звіту відповідно до чинних вимог.
В процесі проходження практики, виконуючи передбачені завдання,
відбувається ознайомлення з діяльністю податкових органів, функціями усіх їх
структурних підрозділів, характером роботи, особливостями здійснення
контрольно-перевірочної роботи, як результат набуваються відповідні навички.
 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.1. Загальна характеристика Державної податкової служби

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом

виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову
політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України,
указами Президента України та постановами Верховної Ради України,
прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету
Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями ДПС є:
1) реалізація державної податкової політики, здійснення в межах
повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів
та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у
сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв,
тютюнових виробів, пального, державної політики з адміністрування єдиного
внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення
розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням
порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення
розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;
 6

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення

формування:
- державної податкової політики;
- здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних
цільових фондів податків, зборів, платежів;
- державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом
спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального;
- державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також у сфері
боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань
сплати єдиного внеску;
- державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення
розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням
порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення
розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
ДПС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в
установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними
органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими
консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними
Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування,
об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та
організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і
міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.
ДПС в межах повноважень, передбачених законом видає накази
організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Проте, накази ДПС можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України
повністю чи в окремій частині.
ДПС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з
посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого
корпусу державної служби.
 7

Комісія з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд

Кабінету Міністрів України пропозиції щодо кандидатури для призначення на
посаду Голови ДПС за результатами конкурсу відповідно до законодавства про
державну службу.
Головне управління ДПС в Одеській області (далі – ГУ ДПС) є
територіальним органом Державної податкової служби України та
підпорядковується їй. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на
території Одеської області.
ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов’язків Головного
управління ДПС в Одеській області, у відповідних сферах діяльності.
Управління в своїй діяльності керується Конституцією і законами
України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України,
актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, що належать до
компетенції ДПС, наказами ДПС, дорученнями керівництва ДПС, іншими
актами законодавства.
Основними завданнями ГУ ДПС в Одеській області (крім особливостей,
передбачених для державних податкових інспекцій (ДПІ)) є:
- забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у
межах повноважень, передбачених законом;
- контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів
податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за
виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів,
рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної
політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
страхування, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення
розрахунків в іноземній валюті в установлених законом строках;
- дотримання порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі
готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на
провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
відповідно до закону.
 8

У складі ГУ ДПС діють ДПІ, які є його структурними підрозділами та

перелік яких затверджується окремим наказом ДПС.
Основними завданнями ДПІ є:
- здійснення сервісного обслуговування платників податків;
- здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків і платників
єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з
оподаткуванням;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників
податків, Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб,
реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;
- виконання інших функцій сервісного обслуговування платників
податків, визначених законом [1].
Сьогодні ДПС України спрямовує свою діяльність на безумовне
забезпечення виконання показників наповнення бюджету, поліпшення
(удосконалення) адміністрування платежів та митних процедур, виявлення та
руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та виявлення
кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та
бюджетній сферах, впровадження нових та забезпечення функціонування
діючих електронних сервісів для суб’єктів господарювання тощо.
Підсумовуючи можна сказати, що за роки незалежності Україна
намагається побудувати таку податкову систему, яка відповідатиме
європейським вимогам та стандартам. Ураховуючи досвід європейських країн в
Україні передбачено створення системи оподаткування з метою забезпечення
надходження державних доходів на основі добровільного виконання
платниками податків вимог податкового законодавства, а також здійснення
неупередженого адміністрування податків, задля створення сприятливих умов
для розвитку вітчизняного економічного сектору. ДПС України та її
територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють
широкий спектр адміністративних процедур як у сфері оподаткування, так і
сфері митної справи, які становлять вкрай важливий напрямок їх діяльності,
 9

сприяючи не тільки повному і всебічному забезпеченню прав та свобод

платників податків, а й створенню сприятливої податкової і митної політики в
державі.

1.2. Структура підрозділів Головного управління Державної

податкової служби в Одеській області

Структура організації — це її внутрішня побудова, яка характеризує

склад підрозділів і систему зв'язку, підпорядкованість і взаємодію між ними.
Організаційна структура організації визначає співвідношення (ієрархічність)
між функціями, які виконуються її працівниками.
Структура Головного управління ДПС в Одеській області складається з
таких підрозділів (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Структура Головного управління ДПС в Одеській області
Керівництво
Організаційно - розпорядче управління
Відділ відомчого контролю
Управління податкового адміністрування
Управління правової роботи

Управління податкового аудиту

Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом

Управління контролю за підакцизними товарами

Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку
Управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу
Управління електронних сервісів
Управління по роботі з податковим боргом
Управління з питань запобігання та виявлення корупції

Відділ охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації

Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].

 10

Розглянемо детальніше завдання, функції та структуру кожного з відділів

ДПС в Одеській області. Для початку розглянемо структуру організаційно-
розпорядчого управління (табл. 1.2).

Таблиця 1.2
Структура організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС в
Одеській області
Відділ організації та планування роботи
Відділ контролю
Відділ внутрішнього контролю
Відділ організації документування і роботи з документами
Сектор організаційного супроводження
Відділ пресслужби, інформаційної політики та адміністрування субсайту
Сектор розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації
Одеській відділ організації роботи
Південний відділ організації роботи
Причорноморській відділ організації роботи
Центральний відділ організації роботи
Північний відділ організації роботи
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
До основних завдань організаційно-розпорядчого управління відносяться:
1. Координація роботи, організація та забезпечення виконання завдань
спрямованих на забезпечення виконання ГУ завдань, визначених законами
України, указами та дорученнями Президента України, актами КМУ,
дорученнями Прем’єр-міністра України, нормативно-правовими актами,
розпорядчими документами ДПС та ГУ.
2. Організаційне забезпечення проведення апаратних нарад ГУ, нарад за
участі начальника ГУ, інших нарад (за дорученням керівництва ГУ.
3. Організаційне забезпечення проведення засідань колегії ГУ.
4. Координація роботи щодо поточного планування діяльності ГУ.
 11

5. Здійснення системного автоматизованого контролю та забезпечення

системного дистанційного автоматизованого контролю за виконанням
структурними підрозділами ГУ контрольних завдань.
6. Здійснення оцінки рівня виконавської дисципліни у структурних
підрозділах ГУ з виконання контрольних завдань.
7. Організація загального діловодства.
8. Здійснення електронного обміну службовими документами.
9. Забезпечення дотримання єдиного порядку відбору, обліку, зберігання,
використання документів, що створюються у ГУ, для передачі на державне
зберігання.
10. Реалізація інформаційної політики ДПС;
11. Оприлюднення на суб-сайті ГУ ДПС веб-порталу ДПС офіційної
інформації, що належить до компетенції ГУ ДПС, зокрема, інформацію, яка
підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства;
12. Співпраця з інститутами громадянського суспільства, забезпечення
проведення консультацій з громадськістю, зокрема через громадську раду, з
питань реалізації державної податкової політики.
Функціями організаційно-розпорядчого управління є:
1. Організація роботи ГУ.
2. Функціональне та структурне забезпечення ГУ.
3. Координація діяльності ГУ.
4. Поточне планування діяльності ГУ.
5. Організація проведення засідань Колегії ГУ.
6. Організація та здійснення системного автоматизованого контролю за
виконанням структурними підрозділами ГУ контрольних завдань.
7. Організація та забезпечення системного дистанційного
автоматизованого контролю за виконанням структурними підрозділами ГУ
контрольних доручень ДПС.
8. Здійснення системної оцінки рівня виконавської дисципліни у
структурних підрозділах ГУ з виконання контрольних завдань.
 12

9. Загальне діловодство.
10. Здійснення електронного обміну службовими документами.
11. Укомплектування, зберігання, облік та використання архівних
документів.
12. Організація діловодства та контроль за розглядом звернень громадян
та запитів на отримання публічної інформації.
13. Забезпечення доступу до публічної інформації.
14. Організація особистого прийому громадян посадовими особами ГУ
ДПС та розгляду звернень громадян.
Наступною розглянемо структуру управління податкового
адміністрування (табл. 1.3)
Таблиця 1.3
Структура управління податкового адміністрування ГУ ДПС в
Одеській області
Відділ адміністрування ПДВ
Відділ контролю за відшкодуванням ПДВ
Відділ адміністрування екологічного податку та рентної плати
Відділ адміністрування місцевих податків і зборів
Відділ адміністрування податку на прибуток
Відділ аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного
внеску
Відділ адміністрування єдиного внеску
Відділ адміністрування податку на майно, місцевих зборів з фізичних осіб та розгляду
звернень платників податків
Відділ планування, аналізу та звітності
Відділ координації бюджетного процесу
Відділ аналітики податкових ризиків
Одеській відділ податків і зборів з юридичних осіб та камеральних перевірок податкової
звітності
Південний відділ податків і зборів з юридичних осіб та камеральних перевірок податкової
звітності
Причорноморський відділ податків і зборів з юридичних осіб та камеральних перевірок
 13

податкової звітності
Центральний відділ податків і зборів з юридичних осіб та камеральних перевірок
податкової звітності
Північний відділ податків і зборів з юридичних осіб та камеральних перевірок податкової
звітності
Одеській відділ податків і зборів з фізичних осіб
Південний відділ податків і зборів з фізичних осіб

Причорноморський відділ податків і зборів з фізичних осіб

Центральний відділ податків і зборів з фізичних осіб

Північний відділ податків і зборів з фізичних осіб
Територіальний відділ економічного аналізу
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Основними завданнями та функціями управління податкового
адміністрування є:
1. Інформування суспільства про показники роботи, напрями та підсумки
діяльності ГУ.
2. Організація роботи зі складання звітності щодо стану розрахунків
платників податків та зборів з бюджетом та сплати єдиного внеску.
3. Забезпечення реєстрації платників ПДВ.
4. Організація та контроль за обліком об’єктів оподаткування та об’єктів,
пов’язаних з оподаткуванням.
5. Організація особистого прийому громадян посадовими особами ГУ та
розгляду звернень громадян.
6. Забезпечення доступу до публічної інформації.
7. Організація діловодства та контроль за розглядом звернень громадян та
запитів на отримання публічної інформації.
8. Інформаційно-аналітичне забезпечення.
9. Організація та контроль за своєчасністю сплати податку на прибуток.
10. Організація та контроль за своєчасністю сплати податку на додану
вартість юридичними особами.
 14

11. Організація та контроль за правомірністю бюджетного відшкодування

ПДВ.
12. Організація та контроль за повнотою нарахування та своєчасністю
сплати місцевих податків і зборів з юридичних осіб.
13. Організація та контроль за своєчасністю сплати екологічного податку та
рентної плати платниками податків – юридичними особами.
14. Організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб.
15. Контроль за дотриманням чинного законодавства при застосуванні
спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
16. Надання консультацій відповідно до Податкового кодексу України,
законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Далі розглянемо структуру управління правової роботи (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Структура управління правової роботи ГУ ДПС в Одеській області
Відділ досудового врегулювання спорів
Відділ супроводження судових спорів з планових перевірок
Відділ супроводження судових спорів з позапланових перевірок
Відділ супроводження судових спорів з іншої категорії справ
Відділ супроводження судових спорів за позовами органів ДПС
Відділ інформаційно-аналітичної роботи
Відділ правового супроводження діяльності
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Завданнями управління правової роботи ГУ ДПС в Одеській області є:
1. Організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування,
неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства,
інших нормативних актів керівниками та працівниками ГУ під час
виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також
представлення інтересів ГУ в судах.
2. Забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків і
громадян при оскарженні ними рішень органів ДПС, якщо вони обмежують
їх права, установлені законами України, в адміністративному порядку.
 15

3. Методичне забезпечення організації розгляду скарг (заяв) платників

податків.
4. Узагальнення та аналіз причин і наслідків розгляду скарг (заяв)
платників податків на рішення органів ДПС, а також вивчення причин
надходження скарг і внесення керівництву пропозицій, спрямованих на
попередження порушень у діяльності органів ДПС при визначенні сум
податкових зобов'язань та застосуванні штрафних (фінансових) і
адміністративних стягнень до платників податків, їх посадових осіб,
громадян та вдосконалення роботи органів ДПС з питань розгляду скарг
платників податків.
5. Пропаганда та роз'яснення законодавства України про права і порядок
захисту законних інтересів платників податків.
Основними функціями та процедурами управління правової роботи є:
1. Представництво інтересів у судах;
2. Забезпечення законності діяльності ГУ;
3. Здійснення провадження у справах про адміністративні
правопорушення у випадках, передбачених законом.
Далі розглянемо структуру управління податкового аудиту (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Структура управління податкового аудиту ГУ ДПС в Одеській
області
Відділ планових перевірок
Відділ позапланових перевірок ризикових платників
Відділ перевірок з питань відшкодування ПДВ
Відділ позапланових перевірок з інших податків
Відділ фактичних перевірок
Відділ трансфертного ціноутворення
Відділ перевірок фінансових операцій
Відділ якості перевірок
Відділ координації, звітності та аналізу
Відділ планових перевірок оподаткування фізичних осіб
 16

Відділ позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб

Відділ перевірок податкових агентів
Одеській відділ перевірок платників – юридичних та фізичних осіб
Південний відділ перевірок платників – юридичних та фізичних осіб
Причорноморський відділ перевірок платників – юридичних та фізичних осіб
Центральний відділ перевірок платників – юридичних та фізичних осіб
Північний відділ перевірок платників – юридичних та фізичних осіб
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Основними завданнями та функціями управління податкового аудиту є:
1. Здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства,
законодавства щодо трансфертного ціноутворення та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
2. Проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у
контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що
мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей
трансфертного ціноутворення.
3. Проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою
визначення форм і обсягів податкового контролю.
4. Організація проведення перевірок щодо дотримання встановлених
законом строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, готівкових
розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій та
наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що
підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
5. Надання експертних висновків з питань податкового контролю,
контролю за трансфертним ціноутворенням та міжнародним оподаткуванням
6. Забезпечення участі у межах компетенції у двосторонньому та
багатосторонньому співробітництві з податковими органами іноземних держав,
міжнародними організаціями з податкових питань.
Наступною розглянемо структуру управління боротьби з відмиванням
доходів, одержаних злочинним шляхом (табл. 1.6).
 17

Таблиця 1.6
Структура управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних
злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області
Відділ перевірок сумнівних операцій, аналітичної роботи та ведення баз даних
Відділ організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом,
та фінансових розслідувань
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Основними завданнями управління боротьби з відмиванням доходів,
одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області є:
1. Організація заходів із виявлення фінансових операцій, щодо яких
виникають підстави вважати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням)
доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму у
структурних підрозділах органів ДПС України.
2. Організація та проведення заходів з відпрацювання фінансових
операцій, щодо яких виникають підстави вважати, що вони пов'язані з
легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або
фінансуванням тероризму.
3. Виявлення фактів, що свідчать про легалізацію (відмивання) доходів,
одержаних злочинним шляхом.
4. Організація та проведення фінансових розслідувань діяльності
платників податків та осіб щодо ризику легалізації (відмивання) доходів.
Головною функцією управління боротьби з відмиванням доходів,
одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області є:
- вжиття заходів щодо виявлення, аналізу господарської діяльності осіб,
які здійснюють фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або з фінансуванням
тероризму.
Розглянемо структуру управління контролю за підакцизними
товарами (табл.1.7).
 18

Таблиця 1.7
Структура управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС
в Одеській області
Відділ контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних
напоїв і тютюнових виробів
Відділ контролю за виробництвом та обігом пального
Відділ обслуговування акцизних складів та податкових постів
Відділ ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та
пальним
Сектор моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи
Відділ адміністрування акцизного податку
Відділ контролю за обігом марок акцизного податку
Територіальний відділ контролю за підакцизними товарами
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Завданням управління контролю за підакцизними товарами є:
1. Забезпечення належної організації роботи за своєчасністю,
достовірністю, повнотою нарахування та сплати акцизного податку платниками
податку - юридичними особами.
2. Забезпечення повноти нарахування та сплати до бюджету акцизного
податку платниками податку юридичними особами, у тому числі з
використанням системи електронного адміністрування реалізації пального.
3. Продаж марок акцизного податку.
4. Здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, пального,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
5. Ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з роздрібної
торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
Функціями управління контролю за підакцизними товарами є:
1. Організація та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою
нарахування та сплати до бюджету акцизного податку.
2. Організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб.
 19

3. Організація функціонування системи електронного адміністрування

реалізації пального.
4. Ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з роздрібної
торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
5. Здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, пального,
алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
6. Організація роботи, пов’язаної із замовленням марок акцизного
податку, їх зберіганням, продажом, відбором зразків з метою проведення
експертизи щодо автентичності, та здійснення контролю за наявністю цих
марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках)
тютюнових виробів під час транспортування, зберігання і реалізації.
7. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять
роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо
максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками
або імпортерами таких виробів.
8. Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять
оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства
щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
9. Організація проведення фактичних перевірок платників податків.
Розглянемо структуру управління інфраструктури та бухгалтерського
обліку (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Структура управління інфраструктури та бухгалтерського обліку
Відділ бухгалтерського обліку та звітності
Відділ оплати праці
Сектор бюджетування
Відділ обліку єдиного внеску
Відділ матеріально-технічного забезпечення
Відділ експлуатації майна
Сектор зв’язку та транспортного забезпечення
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
 20

Завданнями управління інфраструктури та бухгалтерського обліку є:

1. Ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності
бюджетної установи та складення звітності.
2. Відображення у документах достовірної та у повному обсязі інформації
про господарські операції і результати діяльності, необхідної для оперативного
управління бюджетними призначеннями (асигнуваннями) та фінансовими і
матеріальними (нематеріальними) ресурсами.
3. Забезпечення дотримання бюджетного законодавства, контролю за
наявністю і рухом майна, використанням фінансових і матеріальних
(нематеріальних) ресурсів відповідно до затверджених нормативів і
кошторисів.
Функціями управління інфраструктури та бухгалтерського обліку є:
1. Подання у встановленому порядку до ДПС на затвердження
кошторисів та планів асигнувань ГУ.
2. Складання у межах затвердженої штатної чисельності і фонду
заробітної плати проекту штатного розпису ГУ, подання його на затвердження
до ДПС у встановленому порядку.
3. Ведення бухгалтерського обліку в ГУ, відповідно до нормативно-
правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку.
4. Складання на підставі даних бухгалтерського обліку фінансової та
бюджетної звітності, а також державної статистичної, податкової, зведеної та
іншої звітності (декларацій), своєчасне її подання у порядку, встановленому
законодавством.
5. Забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів щодо
використання фінансових, матеріальних (нематеріальних) та інформаційних
ресурсів під час прийняття та оформлення документів щодо проведення
господарських операцій.
6. Забезпечення дотримання порядку проведення розрахунків за товари,
роботи та послуги, що закуповуються за бюджетні кошти.
 21

7. Ведення бухгалтерського обліку страхових коштів, акумульованих на

рахунках 3719, відкритих на ім’я ГУ.
Наступною розглянемо структуру управління кадрового забезпечення та
розвитку персоналу (табл. 1.9).
Таблиця 1.9
Структура управління кадрового забезпечення та розвитку
персоналу ГУ ДПС в Одеській області
Відділ кадрового адміністрування
Відділ розвитку персоналу
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Завданнями та функціями управління кадрового забезпечення та розвитку
персоналу є:
1. Здійснення добору кадрів в ГУ та організація роботи з підготовки та
підвищення кваліфікації працівників.
2. Формування державного замовлення на підготовку та підвищення
кваліфікації фахівців у відповідних сферах.
3. Заохочення та відзначення посадових осіб в ГУ.
4. Проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування
заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України
„Про очищення влади".
5. Забезпечення доступу до публічної інформації вакансій, порядку та
умов проходження конкурсу на заміщення вакантних посад.
Далі розглянемо структуру управління електронних сервісів (табл. 1.10).
Таблиця 1.10
Структура управління електронних сервісів ГУ ДПС в Одеській
області
Відділ обліку платників та об’єктів оподаткування, ведення реєстрів і реєстрації за окремими
видами податків, розгляду звернень державних органів
Відділ ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків
Відділ електронних сервісів та електронного документообігу
 22

Відділ організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг

Відділ обліку платежів та зведеної звітності
Відділ супроводження інформаційних систем
Відділ адміністрування баз даних
Відділ технічної підтримки
Сектор адміністраторів безпеки та адміністрування служби каталогів
Одеській відділ електронних сервісів
Південний відділ електронних сервісів
Причорноморський відділ електронних сервісів
Центральний відділ електронних сервісів
Північний відділ електронних сервісів
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Завданнями управління електронних сервісів ГУ ДПС в Одеській області
є:
1. Забезпечення супроводження інформаційних систем.
2. Забезпечення телекомунікацій, обміну податковою інформацією,
технічної підтримки та програмним забезпеченням.
3. Забезпечення адміністрування баз даних та інформаційно-аналітичної
роботи.
4. Організація та координація робіт структурних підрозділів ГУ з питань
інформаційних технологій.
Функціями управління електронних сервісів ГУ ДПС в Одеській області
є:
1. Організація і контроль за реєстрацією та обліком реєстраторів
розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових
книжок.
2. Інформаційно-аналітичне забезпечення.
3. Формування та ведення банку даних про платників податків –
юридичних осіб та інших реєстрів, ведення яких покладено законодавством на
органи ДПС.
4. Формування та ведення баз даних.
 23

5. Контроль за повнотою і цілісністю бази даних ГУ.

6. Забезпечення функціонування автоматизованих інформаційно-
аналітичних систем (АІАС) у ГУ.
7. Забезпечення ГУ технічними та системними програмними засобами,
адміністрування та забезпечення експлуатації обладнання автоматизованих
робочих місць.
8. Адміністрування локальних і корпоративних мереж.
9. Адміністрування обладнання Єдиного банку даних про платників
податків та супроводження роботи серверного приміщення ГУ.
10. Забезпечення застосування електронного цифрового підпису.
Також, розглянемо структуру управління по роботі з податковим боргом
(табл. 1.11).
Таблиця 1.11
Структура управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в
Одеській області
Відділ моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення
Відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном
Сектор погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ
Джерело: складено автором за даними ГУ ДПС в Одеській області [2].
Завданнями та функціями управління по роботі з податковим боргом є:
1. Організація роботи щодо погашення податкового боргу з податків і
зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягнення
своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників
єдиного внеску. Застосування до платників процедур банкрутства.
2. Проведення роботи зі стягнення заборгованості суб’єктів
господарювання за кредитами та позиками, залученими державою або під
державні гарантії.
3. Організація роботи, здійснення контролю та забезпечення надання
допомоги у стягненні податкового боргу та недоїмки з єдиного внеску в
 24

міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних

держав.
4. Організація та координація роботи ДПІ щодо відстрочення,
розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового
боргу, а також списання безнадійного податкового боргу.
5. Організація роботи щодо застосування адміністративного арешту
(арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх
рахунках у банку, фінансових санкцій до платників єдиного внеску.
6. Організація та координація роботи з виявлення, обліку, зберігання,
оцінки, розпорядження безхазяйним майном, а також іншим майном, що
переходить у власність держави.
Завданнями та функціями управління з питань запобігання та виявлення
корупції є:
1. Розроблення, організація та контроль за проведенням заходів щодо
запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов'язаним з
корупцією.
2. Організація роботи з оцінки корупційних ризиків у діяльності
відповідного органу, підготовки заходів щодо їх усунення, внесення керівнику
такого органу відповідних пропозицій.
3. Надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання
законодавства щодо запобігання корупції.
4. Здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його
врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного
агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його
врегулювання.
5. Перевірка факту подання суб'єктами декларування декларацій та
повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи
несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному відповідно до цього
Закону порядку.
 25

6. Здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства,

у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому
числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях.
7. Забезпечення захисту працівників, які повідомили про порушення
вимог цього Закону, від застосування негативних заходів впливу з боку
керівника або роботодавця відповідно до законодавства щодо захисту
викривачів.
8. Інформування керівника відповідного органу, Національного агентства
або інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про
факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Функціями відділу охорони державної таємниці, технічного та
криптографічного захисту інформації ГУ ДПС в Одеській області є:
1. Забезпечення охорони державної таємниці в Головному управлінні
Державної податкової служби в Одеській області.
2. Забезпечення технічного захисту інформації та контролю за його
станом.
3. Організація криптографічного захисту інформації з обмеженим
доступом та контроль його стану.
4. Організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою
захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах
(автоматизованих системах) та здійснення контролю за її функціонуванням.
5. Організація моніторингу захищеності інформації та антивірусного
захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
 26

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2.1. Аналіз дієвості Державної податкової служби в Одеській області

Одеська область - високорозвинений регіон, промисловість якого відіграє

значну роль у структурі господарського комплексу України та південного
економічного регіону.
У 2020 році уряд та Державна податкова служба ініціювали багато
законодавчих змін, спрямованих на вдосконалення структури Державної
податкової служби, зменшення податкового навантаження на суб’єктів
господарювання та покращення якості обслуговування платників податків.
Були вжиті заходи щодо популяризації електронних послуг Державної
податкової служби серед широких верств населення, також, Центр
обслуговування мобільних платників продовжив свою діяльність.
Одним із пріоритетних та щоденних завдань Державної податкової
служби в Одеській області є безумовне забезпечення своєчасного та повного
надходження податків до бюджетів усіх рівнів. Для забезпечення наповнення
бюджетів усіх рівнів у звітному періоді проводився постійний моніторинг
надходжень та нарахувань та пошук їх додаткових резервів, у тому числі від
бюджетоутворюючих підприємств. Проведено щомісячний аналіз очікуваних
доходів, фактичних виплат та причин зменшення порівняно з відповідним
періодом 2019 року.
За результатами аналізу, відповідно до етапів прогнозування, визначених
Порядком взаємодії структурних підрозділів відповідними наказами ГУ ДПС в
 27

Одеській області, орієнтовними показниками надходжень до державного та

місцевих бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування протягом першого півріччя 2020 року забезпечено позитивні темпи
надходженнь до бюджетів усіх рівнів.
Проаналізуємо структуру надходжень податків до державного бюджету
суб’єктами господарювання Одеської області (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Структура надходження податків до державного бюджету суб’єктами
господарювання Одеської області
Показник І пів. 2019 р. І пів. 2020 р.
% приросту
(млн. грн.) (млн. грн.)
Всього надходжень: 4 423,6 5 847,3 24,3
у тому числі:
податок на додану вартість 2 079,6 2 600 25,4
податок на доходи
1 330,2 1 400 5,3
фізичних осіб
податок на прибуток 521,7 1 300 59,9
військовий збір 385,6 417,8 8,4
акцизний податок 106,5 129,5 21,6
Джерело: складено автором за даними [3].
З даних таблиці 2.1 видно, що за І півріччя поточного року суб’єкти
господарювання Одещини сплатили до державного бюджету 5 847,3 млн. грн.,
що на 1 423,7 млн. грн. або на 24,3% перевищує відповідні показники І півріччя
минулого року.
У розрізі основних податків сплата складає:
- податок на додану вартість 2 600 млн. грн., що на 25,4 відсотки або на
520,4 млн. грн. більше показника відповідного періоду 2019 року;
- податок на доходи фізичних осіб 1 400 млн. грн., що на 5,3% або на 69,8
млн. грн. більше показника І півріччя 2019 року;
- податок на прибуток 1 300 млн. грн., що на 59,9 або на 778,3 млн. грн.
перевищує показник січня - червня 2019 року;
 28

- військовий збір 417,8 млн. грн., що на 8,4% або на 32,2 млн. грн. більше
минулорічної сплати І півріччя;
- акцизний податок 129,5 млн. грн., що на 23 млн. грн. або на 21,6%
більше І півріччя минулого року.

3.00% 0.15%

21.00%

59.85%
16.00%

ПДФО
Єдиний податок
Плата за землю
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Транспортний податок

Рис. 2.1. Структура податкових надходжень до місцевих бюджетів

Одещини у І пів. 2020 року
За січень-серпень 2020 року платники податків сплатили до місцевих
бюджетів Одеської області 9,6 млрд. грн., що на 355 млн. грн. більше, ніж за
аналогічний період минулого року.
Основним джерелом наповнення бюджетів місцевих громад є податок на
доходи фізичних осіб, який у загальній сумі сплати становить 59,85%. У січні-
серпні цього року роботодавці сплатили 5,5 млрд. грн. цього податку, що на
244,8 млн. грн., або на 4,7% більше, ніж у січні-серпні 2019 року.
Представники малих та середніх підприємств сплатили до місцевих
бюджетів 1,5 млрд. грн. єдиного податку, що на 104,2 млн. грн., або на 7,3%
більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, в місцевий бюджет сплачено 2 млрд. грн. податку на майно, з
них 1708,6 млн. грн. податку на землю та орендної плати, 302,2 млн. грн.
 29

податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, та 8,4 млн. грн.
транспортного податку.
У податковій службі Одеської області зареєстровано 231,9 тисячі
платників податків. З них 138,4 тис. фізичних осіб-підприємців та 93,5
юридичних осіб. Порівняно з 1 липня 2019 року кількість платників податків у
цілому зросла на 4,6 тис. юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Протягом поточного року станом на 01.07.2020 року в податкових
органах Одеської області було зареєстровано 9,5 тис. платників податків (7,9
тис. фізичних осіб-підприємців та 1,6 тис. юридичних осіб). Зокрема, у червні
цього року платниками податків області стали 2,2 тис. юридичних та фізичних
осіб-підприємців області.
Із загальної кількості платниками податку на додану вартість станом на
01.07.2020 р. є 17 тис. суб’єктів господарювання, з них 15,9 тис. юридичних
осіб та 1,1 тис. фізичних осіб-підприємців.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
сплачують 316,5 тис. суб’єктів господарювання, що на 16,4 тис. більше, ніж на
1 липня 2019 року.
6 5.5
5.2
5
4.1
4 3.8

2 1.4
1.3
1

0
І пів. 2019 р. І пів. 2020 р.

ПДФО, млрд грн до державного бюджету, млрд грн

до місцевого бюджету, млрд грн

Рис. 2.2 Надходження з ПДФО до Державного та Місцевого бюджетів

за І пів. 2019 – І пів. 2020 рр.
За результатами першого півріччя 2020 року платники Одеської області
сплатили податок на доходи фізичних осіб на 6,1%, або на 316,9 млн. грн.
більше, ніж за аналогічний період минулого року, податку сплачено на 5,5
млрд. грн. (З урахуванням ПДФО із доходів у вигляді відсотків 28,8 млн. грн.).
 30

"Податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоутворюючих

податків і є стабільним джерелом наповнення як державного бюджету, так і
місцевих бюджетів області", - зазначила начальник Головного управління ДФС
в Одеській області Юлія Шадевська.
Таким чином, із загальної суми цього податку до державного бюджету
було сплачено 1,4 млрд. грн., що на 69,8 млн. грн., або на 5,3% більше, ніж у
першому півріччі 2019 році. У свою чергу платники податку сплатили 4,1 млрд.
грн. податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів області, що на 247
млн. грн., або на 6,4%, більше порівняно з минулим роком.
Проаналізуємо надходження єдиного соціального внеску (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Динаміка надходжень єдиного соціального внеску
Показник І пів. 2019 р., млрд. І пів. 2020 р., млрд.
% приросту
грн. грн.
ЄСВ 5,33 5,7 6,8
станом на 01.07 1,053 1,1 4,5
Джерело: складено автором за даними [3].
У січні-червні 2020 року платники Одеської області сплатили 5,7 млрд.
грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
(далі – єдиний внесок). Порівняно з аналогічним періодом минулого року
виплата зросла на 6,8%, або на 366,7 млн. грн.
У червні цього року до бюджету було сплачено 1,1 млрд. грн. єдиного
внеску, що на 4,5%, або на 47 млн. грн. більше, ніж у червні минулого року.
Станом на 1 липня 2020 року в податковому регіоні Одеської області
зареєстровано понад 91 тис. суб’єктів господарювання – юридичних осіб та 225
тис. фізичних осіб-підприємців з числа платників єдиного внеску.
Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір
та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування" єдиний внесок - це зведений страховий внесок, збір якого
 31

здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального

страхування на регулярній та регулярній основі.
Кошти, що виплачуються у вигляді єдиного внеску, використовуються
для задоволення соціальних потреб громадян, і це, насамперед, пенсійні
виплати, допомоги внаслідок тимчасової втрати працездатності, допомоги по
безробіттю, допомоги внаслідок нещасних випадків на виробництві чи
професійних захворювань.

2.2 Аналіз наданих показників управлінь Державної податкової

служби

На основі даних, наданих Управліннями ДПС, був проведений наступний

аналіз.
Інтерактивна послуга «Пульс» - це інструмент двостороннього
спілкування з громадянами та суб’єктами господарювання, що дає можливість
запобігати порушенням працівниками Державної податкової служби України.
Громадяни та суб’єкти підприємницької діяльності мають
можливість повідомляти про незаконні дії, набираючи номер телефону
Контакт-центру ДПС 0800-501-007 на інтерактивній автовідповідачі в напрямку
"4" та на електронну адресу idd@tax.gov.ua, та бездіяльність, можливі
корупційні правопорушення у сфері службової діяльності конкретними
посадовими особами структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.
Заявники протягом 3 робочих днів отримують інформацію про
результати розгляду заяв, залишені по телефону, та вжиті заходи. Якщо
інформація потребує подальшого розгляду, загальний період огляду може бути
продовжений.
 32

553
600
478
500
445
402 403
356 371
400 329
300
200
100
0
січень лютий березень квітень травень червень липень серпень

Рис. 2.3. Динаміка надходження звернень щодо неправомірних дій та

бездіяльності працівників ДПС у 2020 році

Рис. 2.4. Географія надходження звернень на сервіс «Пульс» щодо

неправомірних дій та бездіяльності працівників ДПС у 2020 році
У 2020 році надходження скарг на незаконні дії та бездіяльність
працівників Державної податкової служби були сформовані з таких питань:
- щодо роботи Державної податкової служби кількість запитів становила
2370 листів, або 62,7% від загальної кількості звернень громадян;
- питання щодо електронних систем адміністрування ПДВ та продажу
пального - надійшло 188 та 80 листів (5% та 2,1%);
 33

- були надходження з питань мінімізації податків - 91 лист, що становить

2,4%;
- проблеми зі складанням та реєстрацією рахунків-фактур, кількість яких
становила 700 листів, що становить 18,5% від загальної кількості заявок;
- надійшла інформація про корупцію - 180 листів-скарг, що становило
4,8% від загального обсягу звернень громадян.\
Заявники в основному скаржились на незаконні дії чиновників та
посадових осіб, порушення, пов'язані з підприємницькою діяльністю,
оподаткуванням та митними справами. Перш за все, підприємці порушували
питання дерегуляції бізнесу, усунення бюрократичних перешкод у веденні
бізнесу, недотримання прав підприємців, корупції, податкових проблем,
створення ефективної адміністративної послуги, вдосконалення митних
процедур. Підприємці в основному оскаржували дії посадових осіб, переважно
територіальних органів Державної податкової служби.
Заявники Одеської області порушили низку питань у своїх скаргах щодо
безпосередньої компетенції виконавчої влади ГУ ДПС в Одеській області, щодо
блокування податкової електронної звітності та реєстрації податкових
накладних в ЄРПН, не підписання угод про визнання електронних документів,
а також незаконних, на думку заявників, податкових інспекцій та застосування
штрафних санкцій до платників податків територіальними органами ДПС та
необґрунтовані затримки працівниками фіскальної служби митного контролю
товарів на митних постах.
Аналіз звернень показує, що функціонування «гарячої лінії» для
підприємців сприяє дотриманню законних прав та інтересів суб’єктів
господарювання, підвищуючи ефективність розгляду їх звернень органами
виконавчої влади. Водночас підприємці сподіваються на більш швидку реакцію
влади на їхні потреби, в першу чергу щодо відновлення порушених прав,
вжиття заходів до зловживань та неправомірних дій державних службовців,
боротьби з корупцією та рейдерських дій.
 34

на 1.10.2018 на 1.10.2019 на 1.10.2020

13616

19260

4069
11310 4576
2319
Н аді йшл о с кар г С кас о ван о п о датко ви х п о ві до мл ен ь-р і ш ен ь

Рис. 2.7. Інформація щодо оскаржень рішень за 10 місяців 2018-2020

рр.
Протягом січня - вересня 2020 року до ДПС надійшло 13 616 скарг на
18153 податкових повідомлень-рішень, за результатами розгляду скасовано
повністю та частково 4 069 податкових повідомлень-рішень (рішень, вимог) на
7 130,4 млн. грн.
Протягом 9 місяців 2020 року судами розглянуто 20,18 тис. справ на суму
57 млрд. грн., з них: на користь органів ДПС – 10,65 тис. справ (у т.ч.
немайнові спори) на суму 31,8 млрд. грн., що складає 52,8% від кількості та
55,8% від суми розглянутих судами справ, та на користь платників податків –
9,53 тис. справ на 25,2 млрд. грн. (або 47,2% від кількості та 44,2% від суми
розглянутих справ).
Таким чином, у звітному періоді на користь органів ДПС вирішено на 1,1
тис. справ та на 6,6 млрд. грн. більше, ніж на користь платників податків.
Закінчено провадження (винесені остаточні рішення) по 7,4 тис. справ за
участі органів ДПС на загальну суму 15,1 млрд. грн., з них: на користь органів
ДПС – 4,1 тис. справ на суму 10,8 млрд. грн. (або 55,4% від кількості справ, по
яких закінчено провадження та 71,4% від їх суми) та на користь платників
податків – 3,3 тис. справ на суму 4,3 млрд грн. (або 44,6% від кількості справ,
по яких закінчено провадження та 28,6% від їх суми).
Решта 81,2 тис. справ на суму 309,4 млрд. грн. знаходяться на розгляді –
остаточні рішення не прийняті. Із загальної кількості справ, що у січні-вересні
 35

2020 року перебували (перебувають) на розгляді в судах різних інстанцій, одну

з ключових категорій становили справи за позовами платників податків до
органів ДПС про визнання недійсним/нечинними податкових повідомлень-
рішень – 46,4 тис. справ на суму 235,25 млрд. грн.
Розглянуто 9,06 тис. справ на загальну суму 37,3 млрд. грн., з них на
користь органів ДПС – 3,24 тис. справ на 14,1 млрд. грн. (або 35,7% від
кількості розглянутих судами справ даної категорії та 37,8% від їх суми).
Таким чином, з проаналізованої динаміки ми можемо спостерігати, що
кількість скарг за 10 місяців 2020 року, починаючи з 01.05, значно зменшується
порівняно з 10 місяцями 2019 року.

25000

20000

15000

10000

5000

0
01.02. 01.03. 01.04. 01.05. 01.06. 01.07. 01.08. 01.09. 01.10.

Кількість скарг, що надійшло до ДФС за 2019 Кількість скарг, що надійшло до ДФС за 2020

Рис. 2.6. Динаміка про надходження скарг (заяв) платників податків

за 10 місяців 2019-2020 рр.
Одним із пріоритетів у роботі ДФС є наповнення місцевих бюджетів та
пошук резервів доходів. Слід зазначити, що процес забезпечення належного
рівня надходжень до бюджетів місцевих громад відбувається в умовах
зменшення кількості перевірок бізнесу. У Державній податковій службі існує
підхід, орієнтований на ризик, при плануванні перевірок, перевіряються лише ті
СГ, які мають ризики несплати податків та зборів.
Так, під час контрольно-інспекційних заходів було встановлено, що до
місцевих бюджетів не надійде сума податку на нерухоме майно, відмінного від
земельної ділянки, через недекларування загальної площі житлової та
нежитлової нерухомості, що належить юридичним особам .
 36

Крім того, результати перевірок юридичних осіб встановлюють факти

несплати орендної плати за землю через не відбиття у податковій звітності
окремих ділянок землі, орендованих у сільських та міських рад.
128532.7 128071.2
124705.4
140000 124827.8 123992.3 126321.2 126993.3 125954.8
121500.9
120000
111712 117339.2
100000 100507.9 111459.8 118241.6
108229.1 112139.9
101469.6 101027.9
80000
60000
40000
20000
0
01.02. 01.03. 01.04. 01.05. 01.06. 01.07. 01.08. 01.09. 01.10.

Загальна сума податкового боргу за 2019 р. Загальна сума податкового боргу за 2020 р.

Рис. 2.7. Динаміка податкового боргу за 10 місяців 2019-2020 рр.

Заходи щодо зменшення новоствореного боргу мають превентивний
характер. Серед них такі: інформаційно-консультаційна та інформаційно-
просвітницька робота з платниками податків, підвищення кваліфікації
податкових службовців, підвищення якості обслуговування, подальше
вдосконалення автоматизації звітності платником податків, зменшення
податкового тиску за рахунок звуження податкової бази, зниження ставок,
регулярний моніторинг своєчасності сплати податків, зборів, платежів та раннє
виявлення причин податкового боргу. Тільки в цьому відношенні ми зможемо
створити справді демократичну податкову систему з високою самосвідомістю
платника податків та сумлінним та чуйним ставленням платників податків до
своєї роботи. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на обґрунтування
оптимального розміру податкових ставок та основ оподаткування основних
бюджетоутворюючих податків, щоб забезпечити своєчасну та повну сплату до
бюджету платниками податків та запобігти виникненню податкового боргу.
Розглянемо податковий борг, який сформувався в Одеській області (табл.
2.3).
Таблиця 2.3
Динаміка податкового боргу в Одеській області, млн. грн.
Назва З початку року станом на
 37

01.02.202
показника 01.01.2020 01.03.2020 01.04.2020 01.05.2020 01.06.2020
0
Загальна сума
податкового 124 705,4 124 827,8 123 992,3 128 532,7 128 071,2 126 321,2
боргу
Сума списаної
безнадійної 5 870,9 1 296,8 1 928,5 1 961,3 2 242,2 4 680,4
заборгованості
Розстрочки:
1,9 23,6 93,6 173,2 146,4 144,1
сума
Розстрочки:
2 49 159 273 279 307
кількість
Джерело: складено автором за даними [3].
Як видно з таблиці 2.3 в Одеській області існує значний податковий борг
по сплаті податків, який станом на червень місяць 2020 року складав 126321,2
млн. грн. та існує погана тенденція, щодо збільшення суми списаної
безнадійної заборгованості, яка складає на червень 2020 року 4680,4 млн. грн.,
що вказує на не досконалу роботу управління податкового боргу в ГУ ДПС в
Одеській області.
Розглянемо інформацію, щодо контрольно-перевірочної роботи органів
Державної податкової служби (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Динаміка контрольно-перевірочних заходів ДПС
№ Назва показника 01.01.2019 - 01.01.2020 -
30.09.2019 30.09.2020
Кількість проведених планових перевірок, результати
1 2 685 1 060
яких узгоджено
Юридичних осіб з питань правильності обчислення,
1.1 повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних 1 727 789
осіб, військового збору та єдиного внеску
Фізичних осіб (самозайнятих осіб з питань дотримання
1.2 958 271
вимог податкового та іншого законодавства)
Кількість проведених позапланових перевірок (результати
2 9 356 10 403
яких узгоджено), у тому числі:
Юридичних осіб з питань правильності обчислення,
2.1 повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних 1 401 1 640
осіб, військового збору та єдиного внеску

2.2 Фізичних осіб (громадян та самозайнятих осіб з питань 7 955 8 763

 38

дотримання вимог податкового та іншого законодавства)

3. Кількість «нульових перевірок», у тому числі: 7 031 4 463
Джерело: складено автором за даними [1].
Протягом січня-вересня 2020 року Державна податкова служба провела
1060 планових перевірок, що майже на 60% менше, ніж за 9 місяців 2019 року,
коли було проведено 2685 перевірок.
Позапланові перевірки за 9 місяців поточного року здійснено 10403
одиниці, що на 11,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Розглянемо результат, який був отриманий органами ДПС від
контрольно-перевірочної роботи (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Динаміка донарахувань від заходів контрольно-перевірочної роботи
органів ДПС
№ Назва показника 01.01.2019 - 01.01.2019 -
30.09.2019 30.09.2020

1. Загальна сума донарахувань за актами планових та

позапланових перевірок, яка підлягає погашенню, 1 305 776,5 699 625
тис.грн.
1.1 у т.ч. планових перевірок
456 435,0 362 717
.
1.2 у т.ч. позапланових перевірок
849 341,5 336 908
.
1.1 юридичних осіб з питань правильності обчислення,
. повноти і своєчасності сплати податку на доходи
422 923,9 218 465
фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску
на загальній системі оподаткування, тис.грн.
1.2 юридичних осіб на спрощеній системі
- -
. оподаткування, тис.грн.
1.3 фізичних осіб (громадян та самозайнятих осіб з
. питань дотримання вимог податкового та іншого
871 632,4 481 160
законодавства) на загальній системі
оподаткування, тис.грн.
1.4 фізичних осіб на спрощеній системі
11 220,2 -
. оподаткування, тис.грн.
Джерело: складено автором за даними [1].
 39

Враховуючи тенденцію до зменшення проведення планових перевірок

органами ДПС, розмір донарахувань за актами планових та позапланових
перевірок, що підлягають погашенню, зменшилась порівняно з 2019 роком на
47%. У 2020 році до бюджету надійшло додатково 699 625 000 грн.
Сума донарахувань за актами позапланових перевірок у 2020 році
становить 336 908 тис. грн., що на 61,4% менше, ніж за той самий період 2019
року, коли було додано 849 341,5 тис. грн.
В цілому по Україні скорочення планових перевірок залишатиметься
пріоритетом для Державної податкової служби в майбутньому. Інноваційні
інструменти моніторингу будуть розроблені в рамках загальної стратегії
відмови від фіскальних методів на користь створення повноцінної служби на
базі Державної податкової служби. Одним з головних принципів роботи
податкової служби є невтручання у діяльність чесних платників податків.

2.3. Податкові пільги та проблематика їх використання

Податкові пільги, як економічна категорія, являють собою важливу
складову податкового менеджменту, головним завданням якого є раціональне
та ефективне податкове планування на макро та мікрорівнях.
В сучасній економічній теорії податкове планування виконує роль
механізму, що дозволяє забезпечувати інтереси як держави так і підприємств.
Ефективне податкове планування призводить до налагодженої податкової
системи в країні.
Результатом податкового планування має бути, з одного боку,
формування централізованого фонду держави, а з іншого – створення
сприятливих умов для розвитку господарської діяльності; регулювання
соціальноекономічного життя суспільства, що випливає з фіскальної та
регулюючої функцій податків.
З урахуванням зазначеного, побудова ефективної системи оподаткування
сприятиме вирішенню одного з головних питань, з яким зіштовхується держава
і платники податків, – оцінці та попередженню межі між спроможністю
 40

сплачувати податки на умовах забезпечення чинників розвитку підприємництва

та ухиленням від сплати податків.
Ефективність податкового планування полягає у мінімізації податкових
зобов’язань шляхом законного використанням колізій і недоробок нормативних
законодавчих актів. При цьому платник податків повністю розкриває свою
облікову і звітну інформацію податковим органам.
Базові засади податкового планування – максимізація доходу за рахунок
мінімізації податків На сьогодні багато теоретиків та частково практиків
вказують на три основні механізми зменшення податкових платежів: ухиляння
від сплати податків (tax evasion), обхід податків (tax avoidance) та податкове
планування (tax planning), в розрізі якого і застосовується податкове
пільгування [1].
Невід’ємною частиною податкового планування виступають й податкові
реформи в державі, а саме поява податкового кодексу, зміни податкових ставок,
зниження податкового навантаження на платників. Кажучи про це, не можна не
згадати про ключові вектори розвитку податкового менеджменту в Україні на
макро та мікрорівнях після прийнятого в 2010 році податкового кодексу.
– формування відповідального ставлення платників податків до
виконання податкових зобов’язань на засадах дотримання задекларованих норм
та принципів Податкового кодексу;
– підвищення ступеня цілісності системи збору податків з урахуванням
мобільності та перспективи розвитку малого бізнесу;
– удосконалення системи адміністрування, передусім, у частині усунення
корупційних схем, суб’єктивізму, декриміналізації процесів бюджетного
відшкодування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків;
– зміцнення конкурентних позицій вітчизняних підприємств шляхом
зниження податкового навантаження на вітчизняного виробника;
– створення сприятливих умов для формування інвестиційного клімату,
розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності шляхом застосування
інструменту податкового її стимулювання;
 41

– забезпечення механізму захисту прав платників податків шляхом

створення ефективної системи розв’язання спорів з податкових питань під час
проведення процедури адміністративного оскарження, а також у судовому
порядку;
– розробка уніфікованих для контролюючих органів правил здійснення
контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов’язкових
платежів);
– гармонізація національного податкового законодавства із
законодавством ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної
інтеграції з ЄС;
– забезпечення стабільності, прозорості та передбачуваності податкової
системи в Україні.
Таким чином, ефективне існування системи податкового планування на
макро та мікрорівнях є вкрай необхідним та вирішальним для України зараз,
адже перші етапи впровадження податкових реформ дають право
стверджувати, що багато положень та принципів сьогодні залишаються
задекларованими. Разом з тим, такі рішучі дії є фактором створення
раціональної податкової системи з вищим ступенем цілісності та
справедливості. Така динаміка розвитку податкової політики дає зможу широко
використовувати інструменти податкового регулювання, а саме надавати
своєчасно податкові пільги, що призведе до стрімкого розвитку багатьох макро
та мікро-показників в державі.
Податкові пільги виконують роль важливого елементу податкової
системи. Поряд з цим вони є надзвичайно важливим інструментом фінансового
регулювання економіки. За допомогою ефективного та доцільного
використання податкових пільг відбувається стимулювання та розвиток
економіки, налагодження інвестиційного клімату країни.
Водночас, варто сказати, що податкові пільги мають подвійний характер.
Мова, насамперед, про те, що податкові пільги, як будь-яка економічна
 42

категорія має свою суперечливість. А суперечливість їх надання наштовхує на

розгляд переваг та недоліків податкових пільг.
До переваг варто віднести:

- Стимулюючий ефект окремих платників податків

- Залучення додаткових інвестицій для окремих галузей господарства
- Сприяння зайнятості населення
- Створення сприятливих умов для розміщення капіталовкладень в
різних сферах та галузях економіки.

До недоліків належить:

- Зменшення бюджетних надходжень та можливостей їх використання

- Порушення принципу рівності для кожного платника податків
- Ускладнення податкового законодавства
- Необхідність функціонування складної системи адміністрування
податкових пільг

Отож найперша проблема використання податкових пільг, яку виділяють

науковці, пов’язана величезними втратами бюджету. Це і не дивно, адже за
різними джерелами щорічно державний бюджет України недоотримує близько
2-4% від загального обсягу доходів бюджету через надання податкових пільг
(детальніше таблиця 2.1)
Таблиця 2.1 Частка недоотриманих доходів державного бюджету через
надання податкових пільг в період 2017-2021 рр. млрд. грн.

Рік Доходи Обсяги наданих %

державного податкових пільг
бюджету
2017 793,26 19,90 2,50%
2018 928,10 26,55 2,86%
2019 998,28 33,49 3,35%
2020 1076,01 38,41 3,57%
 43

2021 1296,85 42,53 3,28%

Таким чином, можна сказати, що впродовж аналізованого періоду частка

недоотриманих коштів бюджетом складає 2,5-3,5%. При цьому їх обсяги
збільшуються з року в рік, що призводить до негативних наслідків для бюджету
країни.
З іншого боку, варто зазначити, що такі показники є досить непоганими,
якщо порівняти їх з показниками 2010-2013 років, коли частка недоотриманих
коштів була більш ніж 10% (детальніше таблиця 2.2)
Таблиця 2.2 Частка недоотриманих доходів державного бюджету України
через надання податкових пільг в період 2010-2013 рр. млрд. грн.

Рік Доходи Обсяги наданих %

державного податкових пільг
бюджету
2010 240,61 37,20 15,44%
2011 314,62 59,20 18,82%
2012 346,05 48,25 13,95%
2013 339,18 36,18 10,37%

Таким чином, проаналізувавши дані обох таблиць, можна сказати, що в

період 2010-2013 рр. державний бюджет України недоотримував катастрофічно
багато коштів через надання податкових пільг. Загалом за цей період
податкових пільг було надано більш ніж на 180 млрд. грн.
 44

ВИСНОВКИ

Таким чином, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним

органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується
Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику,
державну політику у сфері державної митної справи, державну політику в
галузі управління єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері боротьби зі
злочинами при застосуванні податкового, митного законодавства, а також
законодавства про сплату єдиного внеску.
У своїй діяльності ДПС керується Конституцією та законами України,
указами Президента України та постановами Верховної Ради України,
 45

прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету

Міністрів України та іншими законодавчі акти.
Сьогодні ДПС України спрямовує свою діяльність на безумовне
забезпечення виконання показників наповнення бюджету, поліпшення
(удосконалення) адміністрування платежів та митних процедур, виявлення та
руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та виявлення
кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та
бюджетній сферах, впровадження нових та забезпечення функціонування
діючих електронних сервісів для суб’єктів господарювання тощо.
Підсумовуючи можна сказати, що за роки незалежності Україна
намагається побудувати таку податкову систему, яка відповідатиме
європейським вимогам та стандартам. Ураховуючи досвід європейських країн в
Україні передбачено створення системи оподаткування з метою забезпечення
надходження державних доходів на основі добровільного виконання
платниками податків вимог податкового законодавства, а також здійснення
неупередженого адміністрування податків, задля створення сприятливих умов
для розвитку вітчизняного економічного сектору. ДПС України та її
територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють
широкий спектр адміністративних процедур як у сфері оподаткування, так і
сфері митної справи, які становлять вкрай важливий напрямок їх діяльності,
сприяючи не тільки повному і всебічному забезпеченню прав та свобод
платників податків, а й створенню сприятливої податкової і митної політики в
державі.
 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна податкова служба України. – [Електронний ресурс] – Режим

доступу: https://tax.gov.ua/
2. Територіальні органи ДПС в Одеській області становлення. –
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://od.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-
upr/struktura/
3. Головне управління Державної податкової служби в Одеській області –
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://tax.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-
roboti/
4. Державна казначейська служба України: офіц. веб-сайт: україн. Версія
– [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.treasury.gov.ua/ua
 47

5. Богатирьова Є. М. Плата за землю як джерело наповнення місцевих

бюджетів України. Ефективна економіка. 2018. № 6. – [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6405
6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких
законодавчих актів України щодо податкової реформи: Закон України від
28.12.2014. № 71-VIII. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/71-19
7. Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для
економічного зростання в Україні: Закон України від 27.03.2014. № 1166-VІІ (зі
змінами та доповненнями) – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1166-18
8. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення
інвестиційного клімату в Україні: Закон України від 21.12.2016. № 1797-VIII –
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1797- 19
9. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та
територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів
України від 01.04.2014. № 333-р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80
10. Хомюк Н.Л. Децентралізація як чинник диверсифікації розвитку
сільських територій // Економічний часопис Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки. 2019. № 1 (17). С. 85–91.
11. Податковий кодекс України: прийнятий Верховною Радою України 2
груд. 2010 р. № 2755-ІV: текст із змін. станом на 23 серп. 2018 р. –
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
12. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру:
офіц. веб-сайт: україн. версія. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://land.gov.ua
13. Хомюк Н.Л. Розвиток оренди земель сільськогосподарського
призначення в умовах глобалізації // International Scientific-Practical Conference
Modern Transformation of Economics and Management in the Era of Globalization:
Conference Proceedings. January 29, 2016. Klaipeda: Baltija Publishing. P. 230–233.
48