ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ
ВАРТІСТЬ....................................................................................................................6
1.1. Поняття про податки і збори у системі оподаткування................................6
1.2. Поняття ПДВ, платники, об’єкт оподаткування та ставки ПДВ...............13
1.3. Первинний облік ПДВ...................................................................................16
1.4. Податковий облік та звітність з ПДВ...........................................................19
1.5. Синтетичний і аналітичний облік ПДВ........................................................23
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ.......27
2.1.  Ведення обліку податку на додану вартість за журнально-ордерною
формою обліку........................................................................................................27
2.2 Автоматизація обліку та звітності з податку на додану вартість...............38
ВИСНОВКИ...............................................................................................................50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................52
ДОДАТКИ
 ВСТУП
Сучасний економічний розвиток України та її регіонів в значній мірі
визначаються станом податкової політики. Податкові реформи, впроваджувані
в останні роки, в повній мірі відобразили значення та вплив податків на
розвиток соціально-економічних процесів в Україні. Податки є основним
джерелом доходів державного бюджету, з яких один із найзначніших
наповнювачів – є податок на додану вартість (далі – ПДВ). Запровадження в
Україні податку на додану вартість можна вважати важливим кроком на шляху
до формування сучасної податкової політики, оскільки ПДВ вважається
найдосконалішою формою непрямого оподаткування і відграє велику роль у
системі державних фінансів. Однак, в обліку розрахунків з ПДВ виникає багато
питань, непорозумінь та суперечностей щодо правильного застосування норм,
визнання в обліку сум податкового зобов’язання та кредиту, порядку їх
відображення та сплати. Тому актуальними постають питання ефективності
застосування ПДВ, висвітлення особливостей справляння, адміністрування
податкових платежів та контролю в системі оподаткування. Все це обумовлює
актуальність обраної теми.
Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних і методичних
положень щодо визначення податку на додану вартість; дослідження порядку
справляння та відображення його в бухгалтерському обліку.
Для розкриття теми нами були визначені такі завдання:
- дослідити нормативно-законодавче забезпечення обліку ПДВ;
- з’ясувати основні теоретико – методологічні основи обліку ПДВ;
- встановити ряд документів для первинної реєстрації податку на
додану вартість, регістрів обліку для їх систематизації;
- розглянути податковий облік розрахунків з бюджетом по ПДВ та
податкову звітність по ПДВ на підприємстві;
- виконати облікові роботи з відображення розрахунків з податку на
додану вартість на сільськогосподарському підприємстві за журнально-
ордерною формою обліку;
 5

- відобразити здійснені операції за допомогою програмного

забезпечення «BAS бухгалтерія» з метою порівняння отриманих результатів та
виявлення переваг і недоліків ведення обліку за різними формами.
Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних і практичних
питань щодо обліку розрахунків з податку на додану вартість.
Об’єктом дослідження виступає облік розрахунків з податку на додану
вартість на сільськогосподарських підприємствах.
При написанні курсової роботи були використані наступні методи:
спостереження, порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу. Теоретичною й
методологічною основою роботи є метод пізнання, який дає змогу вивчати
економічні явища у розвитку й взаємозв’язку.
Інформаційною базою досліджень були нормативно – законодавчі акти у
сфері обліку та контролю (кодекси, закони, міжнародні та вітчизняні
нормативні документи, накази та постанови), наукові статті, видання
професійних бухгалтерських організацій, довідково-інформаційні видання.
 6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

1.1. Поняття про податки і збори у системі оподаткування

Виникнення податків обумовлене переходом від натурального
господарства до товарно-грошових відносин. Ті види податків, що існують
зараз, а також порядок їх обчислення та сплати сформувалися недавно. Податки
є однією з найважливіших фінансових категорій. За економічним змістом
податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків
стосовно створення загальнодержавного цільового фонду грошових коштів, що
необхідні державі для виконання своїх функцій. Зараз в Україні відбуваються
кардинальні перетворення в соціальноекономічній сфері, де значна увага
приділяється створенню ефективної системи оподаткування. Держава
зобов’язана мати бюджет із стабільними джерелами надходжень, роль яких
виконують, у першу чергу, податки.
Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) податок – це
обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з
платників податку відповідно до ПКУ [1].
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного
бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними
спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб
державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими
уповноваженими органами та особами юридично значимих дій [1].
Порядок справляння податків та зборів в Україні регулюється
Податковим кодексом. Виняток становить мито – порядок його сплати
визначається Митним кодексом.
Функції податків, що визначають їхню сутність, є похідними від функцій
фінансів і виконують такі самі завдання, але у вужчих межах. Виходячи з цього,
функції податків можна згрупувати в два блоки: основні та додаткові. Група
основних функцій включає фіскальну функцію податку, соціальну та
 7

регулюючу. Саме на базі цих функцій будується податковий механізм, і, діючи

спільно, вони утворюють цілісний комплекс.
Додаткові функції деталізують головні цілі, реалізовані через підсистему
основних функцій. Крім того, якщо основні функції обов'язкові для всіх видів
податків, то додаткові мають відтінок факультативності й не обов’язково
представлені у всіх податках [2].
Найважливішою функцією податків є фіскальна (лат. fiscus — державна
скарбниця). Як стверджує Н.С. Крупей [3], дана функція вважається історично
найдавнішою та послідовно реалізовуваною, за допомогою якої здійснюється
головне призначення податків. Відповідно до цієї функції податки виконують
своє основне призначення — насичення доходної частини бюджету, доходів
держави для задоволення потреб суспільства, а за допомогою додаткових
функцій — розподільної та контрольної, здійснюється розподіл і перерозподіл
цих коштів та контроль за своєчасністю і повним надходженням цих коштів.
Фіскальна функція забезпечує [3]:
- досягнення максимально можливого балансу між доходами та
видатками бюджету держави;
- рівномірний розподіл сум податкових надходжень між сферами
бюджетної системи;
- стабілізацію регіонального рівня соціального забезпечення
громадян та забезпечення соціальних гарантій;
- досягнення високого рівня соціальної інфраструктури в державі та
рівня соціальних гарантій в окремому регіоні;
- забезпечення потреб науки, освіти, охорони здоров’я, оборони та
управління.
З огляду на цю функцію, податки повинні відповідати таким вимогам, як:
рівнонапруженість - надходження податків повинно бути рівномірним
протягом бюджетного року; стабільність - визначаються гарантії того, що
передбачені законом податкові надходження будуть отримані у повному обсязі;
 8

рівномірність - податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних

рівнях [1].
Соціальна функція повинна забезпечувати соціальний захист плтаників
податків, зокрема малозабезпечених верств та сприяти добробуту населення в
цілому. Податки стягуються в більшій сумі з забезпечених верств населення,
при цьому значна їх частка повинна у вигляді соціальної допомоги надходити
до незаможних верств населення. Значення соціальної функції податків різко
зростає в період економічних криз, коли велика частина населення потребує
соціального захисту [3].
Регулююча функція полягає в тому, за допомогою цієї функції
створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних
інтересів держави, юридичних і фізичних осіб. Податки істотно впливають на
відтворення суспільного продукту, стимулюючи або стримуючи темпи його
розширення, збільшуючи або зменшуючи накопичення капіталу, підвищуючи
або знижуючи платоспроможний попит населення. У цьому зв’язку держава
спроможна свідомо використовувати податки з метою регулювання відповідних
пропорцій у соціально-економічному житті суспільства [3].
Як зазначають Л.В. Голишевька та А.А. Андрущак: «… регулююча
функція податків – об’єктивне явище …вплив податків відбувається незалежно
від волі держави, яка їх установлює» [4]. Оскільки регулююча функція податків
є об'єктивним явищем, то вплив податків відбувається незалежно від волі
держави, яка їх встановлює.
Регулююча реалізується за допомогою своїх під функцій:
1. Стримуюча -  полягає у формуванні певних бар'єрів для розвитку
небажаних економічних процесів в країні. Так, підвищуючи ставки податків для
окремих видів діяльності або товарів, можна цілеспрямовано обмежити саме їх
поширення та вживання.
2. Відтворювальна - розповсюджується на платників податків
природо-користувачів і сприяє відтворенню та збереженню природних
ресурсів.
 9

3. Пільгова (стимулююча) - забезпечує врахування особливостей

платників податків з приводу встановлення пільг при оподаткуванні. Також за
допомогою податків, пільг та санкцій держава стимулює технічний прогрес,
збільшення робочих місць, капітальні вкладення та розвиток підприємництва.
Також регулююча функція податків реалізується за допомогою таких
інструментів: визначення об’єкта оподаткування, визначення джерел сплати
податку, встановлення ставок податків, встановлення терміну сплати податку,
надання податкових пільг, встановлення штрафних санкцій за порушення
податкового законодавства [5].
Таким чином, податки є однією із суттєвих фінансових категорій, завдяки
якій здійснюється виконання державою своїх функцій та формуються джерела
коштів щодо бюджетного фінансування. Через фіскальну функцію податків
задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби, а за допомогою
регулюючої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску,
тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних
інтересів держави, юридичних та фізичних осіб.
Дослідження суті податків нерозривно пов’язане з характеристикою
понять, які прийнято називати елементами системи оподаткування. Елементи
податку є основою не лише пізнання суті податків, як фінансової категорії, а й
основою проведення державою податкової політики, завдяки побудові
механізмів справляння податків. Тому оволодіння основами податкової теорії
вимагає чіткого, всеохоплюючого й точного розуміння податкової термінології.
Основними елементами системи оподаткування є [1]:
1. Суб’єкт оподаткування – юридичні або фізичні особи, на яких в
силу діючого законодавства покладено зобов’язання щодо внесення податків до
бюджету.
2. Об’єкт оподаткування – це те, що в силу діючого законодавства
підлягає оподаткуванню (прибуток, додана вартість, земельна ділянка,
транспортний засіб, майно, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), 
операції з постачання товарів (робіт,  послуг)).
 10

Об’єкт повинен піддаватися чіткому вираженню, мати безпосереднє

відношення до платника і вказувати на те, що саме оподатковується. Назва
податку майже завжди походить від об’єкта оподаткування: так податок,
об’єктом оподаткування якого є додана вартість, називається податком на
додану вартість.
3. База оподаткування  –  це  фізичний,   вартісний   чи   інший
характерний  вираз об'єкта оподаткування,  до якого застосовується податкова
ставка і який використовується  для  визначення  розміру податкового
зобов'язання.
4. Ставка податку – це частка об’єкта оподаткування, як правило у
відсотках, яка належить до внесення до бюджету.
Існують два підходи щодо запровадження податкових ставок –
універсальний та диференційований. Універсальний підхід передбачає
запровадження єдиної для усіх платників ставки (податок на прибуток),
диференційований – для різних платників існують різні рівні ставок (акцизний
податок).
За способом побудови ставки податків поділяють на тверді (специфічні)
та процентні (адвалорні). Тверді ставки встановлюються в грошовому вимірі на
одиницю оподаткування в натуральному обчисленні. Процентні ставки
встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вимір і
показує, яку відсоткову частку певного об’єкта треба сплатити як податок.
5. Звітний податковий період – період часу, з урахуванням якого
відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Податковим періодом може бути: рік, квартал, місяць, день.
Податкова система охоплює різні види податків [2]. В основу їх
класифікації покладені різні ознаки:
1. В залежності від об’єкта оподаткування:
а) прямі – це податки, які встановлюються безпосередньо на об’єкт
оподаткування (податок на прибуток, податок на майно);
 11

б) непрямі – податки, які включаються у якості надбавки до ціни

реалізації товарів і які сплачуються кінцевим споживачем (податок на додану
вартість, мито, акцизний податок).
2. В залежності від суб’єкта оподаткування:
а) з юридичних осіб (податок на прибуток, податок на додану вартість);
б) з фізичних осіб (податок з доходів фізичних осіб);
в) комбіновані – сплачують юридичні і фізичні особи (податок на майно).
3. В залежності від бюджетних надходжень:
а) загальнодержавні – встановлюються Верховною Радою України
(податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на доходи фізичних
осіб, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито);
б) місцеві – в межах повноважень встановлюють місцеві органи влади
(податок на майно, єдиний податок, збір за місця для паркування транспортних
засобів, туристичний збір).
Сукупність  загальнодержавних  та  місцевих  податків та зборів,  що
справляються в  установленому  ПКУ  порядку, становить податкову систему
України.
З моменту прийняття податкового кодексу України визначено ряд
принципів побудови податкової системи України (Розділ I. Загальні положення,
стаття 4 п.1) [1]:
1. загальність  оподаткування – кожна особа зобов'язана сплачувати
встановлені Податковим кодексом України, податки   та  збори,  платником 
яких  вона  є  згідно  з положеннями цього Кодексу;
2. рівність усіх  платників  перед  законом – забезпечення однакового 
підходу  до  всіх  платників  податків  незалежно  від соціальної, расової,
національної, релігійної приналежності,  громадянства  фізичної  особи;
3. невідворотність     настання     визначеної    законом
відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
4. презумпція правомірності  рішень  платника  податку  в разі,  якщо 
норма  закону  чи  іншого  нормативно-правового акта припускають  
 12

неоднозначне трактування прав та обов'язків платників  податків  або

контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на
користь як платника податків, так і контролюючого органу;
5. фіскальна  достатність  –  встановлення  податків   та зборів   з 
урахуванням  необхідності  досягнення  збалансованості витрат бюджету з його
надходженнями;
6. соціальна справедливість  –  установлення  податків  та зборів
відповідно до платоспроможності платників податків;
7. економічність оподаткування – установлення податків та зборів, 
обсяг  надходжень  від  сплати  яких  до  бюджету  значно перевищує витрати
на їх адміністрування;
8. нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у
спосіб,  який не  впливає  на  збільшення  або  зменшення конкурентоздатності
платника податків;
9. стабільність  – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не
можуть  вноситися  пізніш  як  за  шість  місяців  до початку  нового 
бюджетного  періоду,  в  якому  будуть діяти нові правила та ставки.  Податки
та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом
бюджетного року;
10. рівномірність  та  зручність  сплати  –  установлення строків 
сплати  податків  та  зборів,  виходячи  із  необхідності забезпечення  
своєчасного  надходження  коштів  до  бюджетів  для здійснення витрат
бюджету та зручності їх сплати платниками;
11. єдиний підхід до встановлення податків  та  зборів – визначення  на 
законодавчому  рівні  усіх  обов'язкових елементів податку.

1.2. Поняття ПДВ, платники, об’єкт оподаткування та ставки ПДВ

 13

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) – непрямий податок на додану

вартість, що створюється на всіх стадіях виробництва та обігу, що включається
у вигляді надбавки до ціни товару і повністю сплачується
кінцевим споживачем [6].
ПДВ – це один із найбільш розповсюджених податків у світі, що
належить до категорії універсальних акцизів, тобто характеризується широкою
базою та єдиною ставкою оподаткування.
Уперше ПДВ було запроваджено у Франції в 1954 р. Морісом Лоре.
Потім ПДВ набув великого поширення: спочатку в країнах Європи, а згодом – в
країнах Азії, Африки і Латинської Америки. ПДВ впроваджений і стягується
близько в 140-ка країнах світу та є одним із основних податків Європейського
Союзу [7].
Важливим аспектом є той факт, що наявність ПДВ у податковій системі
країни є обов’язковою умовою для вступу нових членів до Євросоюзу. Серед
розвинутих країн ПДВ немає лише у США та Японії. Там стягується податок з
продажів, у Японії за ставкою 5%, а у США встановлюється у кожному штаті
окремо, або може бути відсутній [8].
Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 p.
згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" від 20 грудня 1991
p. Проте податкове законодавство від того часу зазнавало кардинальних змін як
в цілому, так і щодо ПДВ. З прийняттям Податкового кодексу від 02.12.2010
року почалося впровадження нових правових норм до української системи
оподаткування, зокрема правові норми щодо ПДВ набули більш чіткої та
детальної правової регламентації.
Важливим питанням при реалізації адміністрування податку на додану
вартість є визначення суб’єктів, які повинні/або можуть сплачувати ПДВ. Такі
питання визначені в розділі V, п. 180.1 ст. 180 ПКУ [1]. Зокрема, платниками
ПДВ будуть:
 14

1. Особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську

діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього
податку.
У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна
заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового
періоду.
2. Підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, коли загальна
сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають
оподаткуванню згідно Податкового кодексу України, нарахована (сплачена,
надана) такій особі, протягом останніх 12 календарних місяців
перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна
заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного
місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу
оподатковуваних операцій.
3. Особа, яка імпортує (ввозить, пересилає) товари (супутні послуги) в
обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком.
У такому випадку заява на реєстрацію не подається, а оподаткування
відбувається на митниці.
Об’єктом оподаткування ПДВ в Україні є операції, які визначено
статтею 185 ПКУ [1]:
1. Поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на
митній території України.
2. Ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або
реімпорту.
3. Вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту
або реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів,
вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону
України.
 15

База оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг)

визначається виходячи з їх договірної вартості визначеної за вільними,
регульованими цінами з урахуванням акцизного податку, ввізного мита, інших
обов’язкових платежів за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів [9].
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не
може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування
операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути
нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних
активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними
бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового)
періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку
необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів
(послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який
постачається для потреб населення [1].
Згідно статті 23.1 науково-практичного коментарю до ПК України,
поняття «база оподаткування» та «об'єкт оподаткування» не є тотожними,
оскільки вони різняться за змістом, проте між ними існує прямий нерозривний
зв'язок. База оподаткування є вартісною, кількісною, фізичною чи іншою
характеристикою об'єкта оподаткування у показниках, відносно яких
встановлена ставка податку [10].
Для нарахування ПДВ застосовують ставки (ст. 193 розділ V ПК) [1]:
- 20% від бази оподаткування;
- 0% – по операціях експорту;
- 7% – постачання на митній території України та ввезення на митну
територію України лікарських засобіва також медичних виробів.
А з 1.03.2021 р. діє знижена ставка ПДВ 14% за операціями з постачання
та ввезення на територію України деяких видів сільськогосподарської
продукції, зокрема: великої рогатої худоби; свиней; молока незбираного;
пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, цукрових буряків,
насіння льону, свиріпи або ріпаку; соняшнику та інших олійних культур [11].
 16

Податкова пільга - передбачене податковим законодавством звільнення

платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору,
сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав,
визначених ПКУ [1].
Зокрема, податкові пільги бувають 4-х видів:
1) операції, які не є об’єктом оподаткування (виплата заробітної плати,
продаж акцій, цінних паперів);
2) операції, які звільнені від оподаткування (продаж вітчизняних
продуктів дитячого харчування, продаж вітчизняного виробництва зошитів,
підручників);
3) операції, які оподатковуються за нульовою ставкою (операції
експорту);
4) операції, які оподатковуються за зниженою ставкою 7 % (продаж
ліків).
Сума ПДВ нараховується за формулами:
1) ПДВ = В * П / 100
2) ПДВ = (В + А+ М) * П /100,
де В – вартість проданих товарів (робіт, послуг);
А – сума акцизного збору;
М – сума мита, митних зборів;
П – ставка ПДВ.

1.3. Первинний облік ПДВ

Основним первинним документом по ПДВ є податкова накладна.
Податкова накладна – це електронний первинний документ, що
підтверджує виникнення податкового зобов’язання у платника податку в
зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг), і одночасно підтверджує право на
податковий кредит у покупця – платника податку в зв’язку з придбанням
товарів (робіт, послуг). Форма та порядок заповнення податкової накладної
 17

затверджена у наказі Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №

1307 [12].
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -
продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти
податкову накладну в електронній формі, підписати електронним підписом
уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі
податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою [1].
Податкову накладну складає лише підприємство, яке зареєстроване як
платник податку в державній податковій інспекції і якому присвоєно
індивідуальний податковий номер на кожне повне або часткове постачання
товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як
попередня оплата (аванс).
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми
компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін,
перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при
поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми
податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача
підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування
кількісних і вартісних показників до податкової накладної, зареєстрованому в
Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до
податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути
здійснена [13]: в період протягом 15 календарних днів з 16 по 30(31) місяця для
накладних, виписаних з 1 по 15 число місяця; з 1 по 15 місяця для накладних,
виписаних з 16 по 30(31) число місяця. У разі порушення цього терміну
застосовуються штрафні санкції.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем
товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових
накладних, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість
до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми
 18

податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми

податкових зобов'язань за відповідний звітний період [1].
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування,
зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в
електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді
повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в
ЄРПН. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються
зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими
покупцем [14].
Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ
(СЕА ПДВ) – це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який
платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах,
необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право
зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки при коригуванні кількісних
і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах,
недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього
податку [15].
Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована)
платником податку в звітному (податковому) періоді.
Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів вважається
дата події, що сталася в податковому періоді раніше:
1) дата зарахування від покупця на банківський рахунок як оплата
товарів, чи оприбуткування грошей в касі підприємства, або
2) дата відвантаження товарів, а для робіт дата оформлення документа,
що засвідчує факт виконання робіт [16].
Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити
податкове зобов’язання звітного періоду.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до валових витрат
 19

виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають

амортизації.
Не дозволяється включати до податкового кредиту суми сплаченого
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями при придбанні імпортних товарів.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового
кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який
виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких
визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму
платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких
встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму
нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового
номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума
отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без
урахування податку) [16].
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата
тієї події, що відбулася раніше:
1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на

оплату товарів/послуг, або

2) дата отримання платником податку товарів/послуг.

Виявлення розбіжностей даних ПН та ЄРПН є підставою для проведення

органами Державної податкової служби документальної позапланової виїзної
перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

1.4. Податковий облік та звітність з ПДВ

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного
бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця
 20

між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою

податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ платник податку має
право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ΣНакл), обчислену за
такою формулою:
ΣНакл = ΣНаклОтр + ΣМитн + ΣПопРах + ΣОвердрафт - ΣНаклВид -
ΣВідшкод - ΣПеревищ [1]
де: ΣНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником
податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових
накладних, податковими накладними, складеними платником податку та
зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками
коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному
реєстрі податкових накладних;
ΣМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні
товарів на митну територію України;
ΣПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника
рахунка в системі електронного адміністрування податку;
ΣОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за
останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до
сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також
задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав
спеціальний режим оподаткування відповідно до ПКУ;
ΣНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими
накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та
розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в
Єдиному реєстрі податкових накладних;
ΣВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного
відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами
перевірок;
 21

ΣПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань,

зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням
поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в
складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування
до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових
накладних.

При від’ємному значенні суми податку, на яку платник податку має право
зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН [17],
вона:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник
за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму,
обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання
контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового
боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі
податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та
звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до
Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену
відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання
контролюючим органом податкової декларації;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного
звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного
відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного
відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову
декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка
відображається у податковій декларації [1].
 22

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми

бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном
отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну
перевірку заявлених у ній даних.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу
орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає
платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом
перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок
платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів
після отримання висновку контролюючого органу [1].
Технічно відшкодування реалізується через СЕА ПДВ, яка врегульована
Податковим кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від
25.01.2017 №26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про
повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» [18].
СЕА ПДВ надає користувачам електронного кабiнету доступ до
інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме, до наступних
складових: реєстру операцій, реєстру транзакцій та інформацію про суму
перевищення.
Відтак платник ПДВ може у режимі реального часу користуватися
електронним кабінетом в СЕА ПДВ здійснивши реєстрацію за допомогою
розділу «Реєстр операцій». Після цього такий платник стає користувачем
СЕА ПДВ і отримує повноцінний перелік всіх операцій, зареєстрованих
в СЕА ПДВ - податкових накладних, розрахунків коригування до податкових
накладних, поповнення рахунку [19].
В електронному кабінеті СЕА ПДВ однією з визначальний складових є
«Реєстр транзакцій», в якому платники ПДВ, що зареєструвалися
користувачами СЕА ПДВ отримують перелік всіх операцій за ПДВ-рахунком, в
тому числі інформацію про тип транзакції: зарахування коштів, списання
 23

коштів, загальну сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму

всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку [19].
І третьою важливою складовою є «Інформація про суму перевищення», за
допомогою якого в СЕА ПДВ платникам надається можливість перегляду
інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння
даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН [19].
Відповідно до ст. 202 ПК [1] звітним податковим періодом є один
календарний місяць.
Податкові декларації подаються за податковий (звітний) період, що
дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Усі платники ПДВ зобов'язані подавати до Державної податкової служби
податкову декларацію з ПДВ, форма якої затверджена наказом Мінфіну
України від 28.01.2016 р. № 21 [20].
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на
вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний
(банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Декларація подається незалежно від того, виникає у платника податкове
зобов’язання чи ні.
Сплатити ПДВ потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за
граничним терміном подання звітності з ПДВ.

1.5. Синтетичний і аналітичний облік ПДВ

Синтетичний облік розрахунків із ПДВ ведеться на аналітичному
рахункові до субрахунка 641. Саме на цьому аналітичному рахунку
визначається сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету як різниця між його
кредитовим і дебетовим оборотом, за винятком суми, відображеної за дебетом,
щодо сплати податку за попередні звітній період.
 24

За кредитом рахунка 641 відображається виникнення податкових

зобов’язань, а за дебетом – сума податкового кредиту і сума фактично
перерахованого до бюджету ПДВ.
Типова кореспонденція рахунків при реалізації або придбанні товарів,
якщо перша подія – відвантаження або отримання товарів.
При реалізації продукції:
Дт 901 Кт 27 – списано собівартість реалізованої продукції
Дт 361 Кт 701 – нарахована виручка на покупця
Дт 701 Кт 641 – нараховане податкове зобов’язання з ПДВ при реалізації
готової продукції
Дт 311 Кт 361 – отримано від покупця кошти на поточний рахунок.

При придбанні товарів:

Дт 20 Кт 631 – придбано виробничі запаси
Дт 641 Кт 631 – відображено податковий кредит на підставі податкової
накладної
Дт 631 Кт 311 – сплачено постачальнику за виробничі запаси.
Крім вищезазначеного аналітичного рахунка, для обліку ПДВ
використовуються ще два субрахунки: 643 «Податкові зобов’язання» та
644 «Податковий кредит». Вони застосовуються для коригування податкових
зобов’язань і податкового кредиту в зв’язку з використанням правила першої
події при виникненні податкових зобов’язань із ПДВ і в деяких випадках –
виникнення права на податковий кредит.
На субрахунку 643 ведеться облік сум ПДВ, визначених виходячи із суми
одержаних авансів за готову продукцію, роботи, послуги, що належать
відвантаженню (виконанню).
Кореспонденція рахунків при реалізації продукції, якщо перша подія –
отримання авансу від покупця.
Дт 311 Кт 681 – зараховано аванс від покупця
 25

Дт 643 Кт 641 – відображена сума податкових зобов’язань з ПДВ

Дт 901 Кт 27 – реалізовано продукцію по собівартості
Дт 361 Кт 701 – нарахована виручка на покупця
Дт 701 Кт 643 – відображені розрахунки по податкових зобов’язаннях
з ПДВ
Дт 681 Кт 361 – зараховано аванс в оплату реалізованої продукції.
На субрахунку 644 ведеться облік суми ПДВ, на яку підприємство має
право зменшити податкове зобов’язання при оплаті без отримання товарів.
Кореспонденція рахунків при придбанні товарів, якщо перша подія –
перерахування авансу постачальнику.
Дт 371 Кт 311 – перераховано аванс постачальнику
Дт 641 Кт 644 – відображена сума податкового кредиту з ПДВ
Дт 20 Кт 631 – надійшли виробничі запаси від постачальника
Дт 644 Кт 631 – відображені розрахунки по податковому кредиту з ПДВ
Дт 631 Кт 371 – зараховано аванс в погашення заборгованості
постачальнику.
Для синтетичного обліку ПДВ призначено Журнал - ордер 3Г с.-г. Форма
Журналу-ордеру затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України
від 04 червня 2009 р. № 390 [21].
Аналітичний облік розрахунків із ПДВ. На підставі первинних
документів – податкових накладних та розрахунку коригувань даних
податкової накладної бухгалтери України складають регістр отриманих та
виданих податкових накладних.
Метою ведення регістру є визначення сум податкового зобов'язання та
податкового кредиту платника податку за звітний період. Підставою для
записів у регістрі є податкові накладні, а по окремих операціях – товарні чеки,
транспортні квитки, по імпорту товарів – вантажні митні декларації, при
імпорті послуг (робіт) – акти виконаних робіт (послуг).
Для аналітичного обліку ПДВ призначено відомість аналітичного обліку
розрахунків з бюджетом форма 3.5 с.-г.
 26

В цілому особливості записів в регістрах аналітичного і синтетичного

обліку податку на додану вартість відображено на рис. 1.1.

Податкова Реєстр отриманих Декларація з

накладна та виданих ПДВ
податкових

Відомість 3.5 с.-г. та

Журнал-ордер 3Г с.-г.
стрілочка показує, що на підставі попереднього документа
заповнюється наступний
стрілочка показує, що за допомогою відомості та журналу-ордеру можна
перевірити правильність заповнення декларації з ПДВ чи навпаки
Рис 1.1.
Схема аналітичного і синтетичного обліку податку на додану вартість
Джерело: [22].
На ринку зараз існує багато програм для автоматизованого обліку,
зокрема «1С:Підприємство» та «BAS бухгалтерія». Перевагою ведення
бухгалтерського обліку з використанням програми «BAS бухгалтерія» від
ведення його вручну — автоматизація побудови звітів, а саме: оборотно -
сальдова відомість, оборотно - сальдова відомість по рахунку, обороти рахунку,
аналіз рахунку, картка рахунку, аналіз субконто, картка субконто та
регламентовані звіти вбудовані.
 27

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
2.1.       Ведення обліку податку на додану вартість за журнально-ордерною
формою обліку
Організація обліку податку на додану вартість на конкретному
підприємстві залежить від його облікової політики та видів господарських
операцій, що на ньому відбуваються.
Розглянемо приклад відображення в обліку податку на додану вартість на
сільськогосподарському підприємстві. За звітний період відбувся ряд операцій,
пов’язаних з визнанням податку на додану вартість (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Господарські операції в ТОВ «Агріфас» за лютий 2020 р.
№ Сума, грн Дт Кт
п Зміст господарських операцій
п
Придбано 01.02 по накладній № 122 дизпаливо від
Приватного підприємства Ярна-НТ в кількості 1260 л 35443,80 203 631
1.
по ціні 28,13 грн/л без ПДВ 7088,76 641 631
Податкова накладна № 91, ПДВ
Звіт про використання коштів, наданих на відрядження
або під звіт № 12 від 02.02.2020 р. водія Царькова Л. Д. 939,20 203 372
2. про витрати на придбання бензину А-95. Прикладений
чек АЗС.(32 л по ціні 29,35  грн/л), без ПДВ 187,84 641 372
ПДВ
Придбано 03.02 по накладній № 000125 трактор
634500,00 152 631
3. Беларус 1221.2 від ТОВ Техноторг Дон, без ПДВ
126900,00 641 631
Податкова накладна № 100, ПДВ
Отримано 10.02 аванс на поточний рахунок від ТОВ
142600,00 311 681
4. АФ «Северинівська» за кукурудзу
23766,67 643 641
Податкова накладна № 112, ПДВ
Товарна накладна № 345 та рахунок-фактура № 345ф.
Оприбутковано 40 т нітроамофоса по ціні 1000 грн/т
40000,00 208 631
5. від ВАТ «Хімпром» (ІПН 321856318190, свідоцтво
ПДВ 25771157), 14.02.2020 р.
8000,00 641 631
крім того ПДВ
6. Поповнення СЕА ПДВ 45500,00 315 311
7. Перераховано ПДВ за минулий місяць 15.02.2020 р. 45100,00 641 315
8. Виписка банку від 15.02.2020 р. 681
Отримано аванс від ПП Сорока за плуг ПЛН – 4-35, з 2100,00 311 641
ПДВ 350,00 643
Податкова накладна № 117. Відображено податкове
 28

зобов’язання з ПДВ
Продовження таблиці 2.1
Акт на списання основних засобів № 1 від 15.02.2020
р. Списана залишкова вартість плуга ПЛН – 4-35
9. 978,33 286 104
(переведено до складу необоротних активів,
утримуваних з метою продажу)
Списана сума зносу 321,67 131 104
Товарна накладна № 1023 від 17.02.2020 р.
1800,00 361 712
Нараховано дохід на ПП Сорока, в т.ч. ПДВ
10. 300,00 712 643
Відображено ПДВ
1800,00 681 361
Зараховано аванс в оплату реалізованої продукції
Реалізовано 80 т озимої пшениці за ціною реалізації
224000,00 901 27
4520 грн/т по приймальній квитанції № 10255
11. 433920,00 361 701
Сумському ХПП 18.02.2020 р. без ПДВ
72320,00 701 641
Податкова накладна № 118, ПДВ
Продано 1500 кг молока ДП «Аромат» філія
6900,00 901 27
«Сумський молочний завод» 20.02.2020 р. по ціні 7,67
12. 13806,00 361 701
грн/кг без ПДВ
2301,00 701 641
Податкова накладна № 119, ПДВ

Підприємству для здійснення діяльності потрібно купувати матеріальні

цінності. При цьому виникає податковий кредит.
ТОВ «Агріфас» 01.02.2020 року придбало у ПП «Ярна-НТ» дизпаливо
1260 л по ціні 28,13 грн/л. Таке надходження товарів від постачальників
оформляється на підставі рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних.
Рахунок-фактура – один із найпростіших первинних документів. Це
документ, що виставляється продавцем товарів (послуг) їх покупцеві, і
відображає скільки коштів покупець винен продавцю за придбаний товар.
Форма рахунка-фактури на сьогодні законодавчо не визначена, тому складають
його у довільному порядку, але необхідно обов’язково дотримуватись правил,
описаних у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV [23] і в Положенні про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ
від 24.05.95р. №88 [24].
В рахунку-фактурі (Додаток А) варто зазначити:
 29

1. Порядковий номер і дату виписки. Відповідно до операції

придбання дизпалива у ПП «Ярна-НТ», порядковий номер документа № 122,
дата виписки 01.02.2020 р.
2. Інформацію про продавця. Продавець – Приватне підприємство
«Ярна-НТ», яке знаходиться у м. Суми, вул. СКД, б.24, тел. +38(0542)640380,
код ЄДРПОУ 23818751, п/р UA243374830000000000026005754
3. Інформацію про покупця. Покупець – Товариство з обмеженою
відповідальністю «Агріфас», яке знаходиться у Сумській обл., Білопільський
р-н., с. Москаленки, вул. Виселек, 47, тел. +38(05443)95456, код ЄДРПОУ
31982163, п/р UA333204780000026000200441163
4. Відомості про товар (послугу) – найменування, одиницю виміру,
кількість, ціну, загальну суму. Дизпаливо 1260 л по ціні 28,13 грн/л, на суму
35443,80 грн.
5. Загальну вартість товарів (послуг) за даним документом без ПДВ,
окремо суму ПДВ, а потім загальну суму з ПДВ. Сума без ПДВ за дизпаливо
становить 35443,80 грн, сума ПДВ – 7088,76 грн, загальна сума з ПДВ –
42532,56 грн.
Підписують рахунок-фактуру керівник, головний бухгалтер або інші
уповноважені на це особи. Завіряють печаткою підприємства.
Також одночасно з рахунком-фактурою виписується товарно-транспортна
накладна (Додаток Б). Форму “Товарно-транспортна накладна” (форма 1-ТН),
рекомендується застосовувати для обліку відпуску (реалізації) продукції,
матеріальних цінностей автомобільним транспортом.
Підприємство «Ярна-НТ» у товарно-транспортній накладній зазначає
порядковий номер і дату виписки, інформацію про вантажовідправника та
вантажоодержувача, відомості про вантаж та вантажно-розвантажувальні
операції.
Товарно-транспортну накладну виписує вантажовідправник у трьох
примірниках. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є
підставою для списання ТМЦ. Другий примірник водій здає
 30

вантажоодержувачу, який є підставою для оприбуткування ТМЦ. Третій

примірник додається до дорожнього листа і є підставою для обліку
транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.
Товарно-транспортна накладна підписується бухгалтером підприємства,
особою, яка дозволила відпуск цінностей, водієм і одержувачем,
у ТОВ «Агріфас» одержувачем дизпалива є завскладом Безрідний О.С. та
засвідчується печаткою.
На підставі товарно-транспортної накладної ПП «Ярна-НТ» складає
податкову накладну (Додаток В) та повинна зареєструвати її в Єдиному реєстрі
податкових накладних.
У податковій накладній ПП «Ярна-НТ» вказує номер накладної - № 91,
дата виписки 01.02.2020 р., інформацію про постачальника – Приватне
підприємство «Ярна-НТ», ІПН 238187508190, податковий номер платника
податку 23818751 та інформацію про отримувача – Товариство з обмеженою
відповідальність «Агріфас», ІПН 319821618011, податковий номер платника
податку 31982163. Також вказується інформація про товар – дизпаливо, код
згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, код ставки 20, одиниця виміру літри (код 0138),
кількість 1260 л, ціна 28,13 грн/л, обсяги постачання 35443,80 грн, сума податку
на додану вартість 7088,76 грн, загальна сума коштів з урахуванням ПДВ
становить 42532,56 грн.
На підставі податкової накладної відображено податковий кредит у
розмірі 7088,76 грн
Підписує податкову накладну посадова особа та вказується її
реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Облік операцій з купівлі у ТОВ «Техноторг Дон» трактора Беларус 1221.2
на загальну суму з ПДВ – 761400,00 грн та у ВАТ «Хімпром» нітроамофос на
загальну суму з ПДВ – 48000,00 грн буде здійснений, у тому самому порядку,
як при купівлі дизпаливо у ПП «Ярна-НТ». Потрібно заповнити рахунок-
фактуру (Додаток Д, Додаток Е), товарно-транспорту накладну (Додаток Ж,
Додаток З) та скласти податкову накладну (Додаток И, Додаток К).
 31

Підприємство ТОВ «Агріфас» 02.02.2020 року видало кошти під звіт

водію Царьковій Людмилі Дмитрівні на придбання бензину А-95. Після
придбання працівник зобов’язані відзвітувати і подати Звіт про використання
коштів, наданих на відрядження або під звіт (Додаток Л). Форма Звіту про
використання коштів, наданих на відрядження або під звіт затверджена
Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. № 841 [25].
Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт,
складається фізичними особами, що отримали такі кошти на підприємствах всіх
організаційно-правових форм або у фізичних осіб, що є суб'єктами
підприємницької діяльності.
У Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт
зазначається:
1. Номер і дата виписки. № 12 від 02.02.2020 р.
2. Найменування податкового агента – ТОВ «Агріфас», код ЄДРПОУ
31982163.
3. Інформація про підзвітну особу – Царькова Людмила Дмитрівна,
посада водій, відділ допоміжне виробництво, податковий номер 2625244477
4. Призначення авансу – придбання товарно-матеріальних цінностей.
5. Залишок попереднього авансу/Перевитрата – по даному звіту
залишку/перевитрати немає.
6. Одержано (від кого, № та дата) – підзвітна особа не отримувала
кошти на придбання товарно-матеріальних цінностей.
7. Витрачено – на придбання бензину А-95 Царькова Л.Д. витратила
1127,04 грн.
8. Залишок/Перевитрата – по даній операції перевитрата становить
1127,04 грн.
9. Додаток один документ.
Вище зазначені графи звіту заповнює підзвітна особа. Всі інші дані
заповнює керівник та бухгалтер.
 32

10. Звіт затверджено в сумі - керівник підприємства затверджує суму

витрат за авансовим звітом своїм підписом – одна тисяча сто двадцять сім
гривень 04 копійки.
11. Звіт перевірено – бухгалтером зазначається сума фактичних витрат,
зазначають дату перевірки авансового звіту й підпис бухгалтера.
12. Дебет/Кредит - після перевірки авансового звіту бухгалтер зазначає
рахунки бухобліку, на яких відображатимуться витрати, понесені у відрядженні
за авансовим звітом, і суму таких витрат, по даному звіту буде складено дві
кореспонденції рахунків Дт 203 Кт 372 на суму 939,20 грн та Дт 641 Кт 372 на
суму 187,84 грн.
13. У кінці документа знаходиться таблиця, у якій необхідно зазначити
кому, за що і на підставі якого документа заплачено – у звіті № 12,
02.02.2020 року АЗС «Авіас» було заплачено за бензин А-95 на підставі чеку
АЗС №5 від 02.02.2020 року, на загальну суму 1127,04 грн (сума без ПДВ
939,20 грн віднесена у Дебет рахунка 203, а сума ПДВ 187,84 грн у Дебет
рахунка 641).
14. Під таблицею зазначається підпис підзвітної особи і дата - своїм
підписом підзвітна особа засвідчує правильність даних, унесених під час
заповнення авансового звіту.
На підставі чеку АЗС № 5 від 02.02.2020 р. буде визнанно податковий
кредит з ПДВ, у розмірі 187,84 грн.
Підприємство вирішило продати об’єкт основних засобів, що був в
експлуатації плуг ПЛН – 4-35. Було укладено договір купівлі-продажу з ПП
Сорока.
15 лютого 2020 року на поточний рахунок було отримано аванс від ПП
Сорока за плуг ПЛН – 4-35. Аванс на суму 2100,00 грн з ПДВ підтверджений
випискою банку від 15.02.2020 р. (Додаток Н).
Підприємство ТОВ «Агріфас» визнало виникнення податково
зобов’язання за першою подією – отримання авансу на поточний рахунок, і на
 33

підставі цього складає податкову накладну (Додаток П ) та реєструє її в

Єдиному реєстрі податкових накладних. При здійсненні цієї операції буде
відображено кореспонденцію рахунків: Дт 643 Кт 641, тому що на субрахунку
643 ведеться облік сум ПДВ, визначених виходячи із суми одержаних авансів за
товари, що належать відвантаженню.
У податковій накладній ТОВ «Агріфас» вказує номер накладної - № 117,
дата виписки 15.02.2020 р., інформацію про постачальника – Товариство з
обмеженою відповідальність «Агріфас», ІПН 319821618011, податковий номер
платника податку 31982163 та інформацію про отримувача, оскільки ПП
Сорока є неплатником ПДВ, тому у податковій накладній у рядку отримувач
вказується «Неплатник», ІПН 100000000000. Також вказується інформація про
товар – плуг ПЛН – 4-35 , код згідно з УКТ ЗЕД 84321010, код ставки 20,
обсяги постачання 1750,00 грн, сума податку на додану вартість 350,00 грн,
загальна сума коштів з урахуванням ПДВ становить 2100,00 грн.
Крім того, підприємство 10 лютого 2020 р. також отримало аванс від ТОВ
АФ «Северинівська» за кукурудзу. Аванс на суму 142600,00 грн з ПДВ
(сума ПДВ – 23766,67 грн) підтверджений випискою банку від 10.02.2020 р.
(Додаток Н).
Підприємство ТОВ «Агріфас» визнало виникнення податково
зобов’язання за першою подією – отримання авансу на поточний рахунок, і на
підставі цього склало податкову накладну (Додаток Р) та реєструє її в Єдиному
реєстрі податкових накладних.
До того, як ТОВ «Агріфас» отримав аванс від ПП Сороки, підприємство
списує залишкову вартість плуга ПЛН – 4-35 (978,33 грн) та переводить плуг до
необоротних активів, утримуваних з метою продажу. Списана сума зносу –
321,67 грн.
Документально затвердити списання плуга ПЛН – 4-35 потрібно у Акті на
списання основних засобів № 1 (форма № ОЗСГ-3) (Додаток С), акт
застосовується для оформлення витрат на вибуття основних засобів (крім
 34

автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні (ліквідації).

Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником
сільськогосподарського підприємства, затверджується керівником
сільськогосподарського підприємства або особою, на те уповноваженою.
Комісія ТОВ «Агріфас» складається з голови – головного інженера
Шпака О.О. та членів: завідуючого автопарком Короля А.В., головного
агронома Перепилиці О.Ф., зоотехніка Янченка А.І. та бригадира
тваринницької ферми Тарасенко А. Д.
Перший примірник Акта передають до бухгалтерії, другий залишається у
особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здачі
на склад запасних частин, що залишилися в результаті їх списання (ліквідації),
а також матеріалів, металобрухту.
Акт на списання основних засобів підписує голова комісії та члени
комісії зазначається: посада, підпис та прізвище, ім’я, по батькові.
Після переведення плуга ПЛН – 4-35 до необоротних активів,
утримуваних з метою продажу. На ПП Сорока нараховано дохід на суму з ПДВ
1800,00 грн і складено товарну накладну № 1023 від 17.02.2020 р.
У товарній накладній (Додаток Т) варто зазначити:
1. Порядковий номер і дату виписки.
2. Інформацію про продавця. Продавець – Товариство з обмеженою
відповідальністю «Агріфас», яке знаходиться у Сумській обл., Білопільський
р-н., с. Москаленки, вул. Виселек, 47, тел. +38(05443)95456, код ЄДРПОУ
31982163, п/р UA333204780000026000200441163
3. Інформацію про покупця. Покупець – ПП «Сорока» код ЄДРПОУ
35869427, п/р UA352264850000027002344113327
6. Відомості про товар (послугу) – найменування, одиницю виміру,
кількість, ціну, загальну суму. Плуг ПЛН – 4-35 на загальну суму з ПДВ
1800,00 грн.
 35

7. Загальна вартість товарів (послуг) за даним документом без ПДВ,

окремо суму ПДВ, а потім загальну суму з ПДВ. Сума без ПДВ становить
1500,00 грн, сума ПДВ – 300,00 грн, загальна сума з ПДВ – 1800,00 грн.
Відображено розрахунки по податковому зобов’язанню з ПДВ будуть за
допомогою кореспонденції рахунків Дт 712 Кт 643 – 300,00 грн, тому що перша
подія була отримання авансу.
Підписують товарну накладну керівник – Кириленко В.І., головний
бухгалтер – Бороденко Г.Т., людина, яка відпустила необоротний актив –
Безрідний О.С. та отримувач – Сорока О.О. Завіряють печаткою підприємства.
Для здійснення заліку заборгованостей, тобто зарахування авансу в
оплату реалізованої продукції складається бухгалтерська довідка (Додаток Т1) з
кореспонденцією рахунків Дт 681 Кт 361. У документі зазначається дата та
зміст операції, кореспонденція рахуннків та сума. Бухгалтерську довідку
підписує виконавець Федець та головний бухгалтер Бороденко.
Для того, щоб 15 лютого 2020 року ТОВ «Агріфас» мало змогу
перерахувати ПДВ за січень 2020 р. до бюджету. Необхідно поповнити
рахунок у СЕА ПДВ UA503204780000260002004120004 з поточного рахунку
UA333204780000026000200441163, на суму 45500,00 грн на підставі платіжного
доручення (Додаток У) та виписку банку (Додаток Н).
Платіжне доручення оформляється платником, згідно з вимогами щодо
заповнення реквізитів розрахункових документів, та подається до банку, що
обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках. Банк платника приймає
платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його
виписки. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і
нетоварними платежами.
Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється
платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на
підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту
інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
 36

Після того, як на рахунок СЕА ПДВ надійшли кошти, ТОВ «Агріфас»

перерахувало ПДВ за січень 2020 року до бюджету, вдале здійснення операції
підтверджено випискою банку на суму 45100,00 грн (Додаток Ф).
18 лютого 2020 року ТОВ «Агріфас» реалізувало озиму пшеницю 80 т по
ціні 4520 грн/т без ПДВ, по приймальній квитанції №10255 Сумському ХПП.
При реалізації продукції необхідно скласти рахунок-фактуру (Додаток Х),
що виставляється продавцем товарів (послуг) їх покупцеві.
Підписують рахунок-фактуру керівник – Кириленко В.І., головний
бухгалтер – Бороденко Г.Т. Завіряють печаткою підприємства.
При виписці товарної накладної (Додаток Ц) дані будуть однаковими, як
у рахунку-фактури. Підприємство ТОВ «Агріфас» у товарній накладній
зазначає порядковий номер і дату виписки, інформацію про продавця і покупця,
відомості про товар та загальну вартість товару.
На підставі товарної накладної ТОВ «Агріфас» складає податкову
накладну (Додаток Ш) та повинна зареєструвати її в Єдиному реєстрі
податкових накладних.
На підставі податкової накладної нараховане податкове зобов’язання з
ПДВ при реалізації готової продукції, у розмірі 72320,00 грн.
Облік операції з продажу ДП «Аромат» філії Сумському молочному
заводу молока 1500 кг по ціні 7,67 грн/кг без ПДВ, на загальну суму з ПДВ –
13806,00 грн, у тому самому порядку, як при продажу озимої пшениці
Сумському ХПП. Потрібно заповнити рахунок-фактуру (Додаток Щ), товарну
накладну (Додаток Ю) та скласти податкову накладну (Додаток Я).
Всі отримані та видані податкові накладні реєструються у Реєстрі
виданих та отриманих податкових накладних (Додаток АА).
У розділі I Реєстру відображаються складені платником податку
податкові накладні. ТОВ «Агріфас» у лютому 2020 року видало 4 податкових
накладних: Неплатнику, ТОВ АФ «Северинівська», Сумському ХПП та ДП
«Аромат». Загальна сума податкового зобов’язання складає 98737,67 грн.
 37

У розділі ІI Реєстру відображаються отримані податкові накладні. ТОВ

«Агріфас» у лютому 2020 року отримало 3 податкових накладних: ПП «Ярна-
НТ», ТОВ «Техноторг-Дон», ВАТ «Хімпром» та один чек від АЗС «Авіас», на
підставі якого виникає податковий кредит. Загальна сума податкового кредиту
складає 142176,60 грн.
На підставі Реєстру виданих та отриманих податкових накладних
заповнюється податкова декларація з податку на додану вартість (Додаток АБ).
У декларації зазначається інформація про платника податку, загальна сума
податкового зобов’язання – 98737,67 грн та сума податкового кредиту –
142176,60 грн. За лютий місяць 2020 року отримали від’ємне значення різниці
між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту – 43438,93
грн. Також заповнюється дата подання декларації – 18.03.2020 р. та інформація
про керівника підприємства та головного бухгалтера, керівник – В.І.
Кириленко, реєтраційний номер облікової картки 2197391617 та головний
бухгалтер – Г.Т. Бороденко, реєтраційний номер облікової картки 2198371141.
Для аналітичного обліку ПДВ призначена відомість № 3.5 с.-г.
розрахунки з бюджетом (Додаток АВ). Відомість заповнюється у розрізі
аналітичних рахунків: 641 «Розрахунки за податком на додану вартість», 643
«Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит». Також у відомості
зазначається сальдо початкове, дебетовий та кредитовий оборот по рахунку 64
та кінцеве сальдо. Відомість підписує виконавець Федець та головний
бухгалтер Бороденко.
Сальдо початкове по рахунку 641 – 45100,00 грн, дебетовий оборот –
187276,60 грн, кредитовий оборот – 98737,67 грн, отже сальдо кінцеве –
43438,93 грн.
Для синтетичного обліку ПДВ призначено Журнал-ордер 3Г с.-г.
(Додаток АД). У Журналі-ордері зазначається, з якими рахунками кредитується
рахунок 64 і зазначаються суми. По підприємству ТОВ «Агріфас» сума
кредитового обороту по рахунку 64 становить 99037,67 грн. Документ підписує
виконавець Федець та головний бухгалтер Бороденко.
 38

2.2 Автоматизація обліку та звітності з податку на додану вартість

Питання проведення автоматизації обліку на підприємстві
досліджувалось багатьма авторами. Зокрема, дане питання досліджували: Т.А.
Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза, В.М. Панасюк, Є.К. Ковальчук, С.В.
Бобрівець та іншими.
Автоматизація обліку дозволяє значно полегшити роботу бухгалтерії в
цілому та кожного бухгалтера окремо, особливо при впровадженні
телекомунікаційного обміну інформацією між автоматизованим робочими
місцями облікових працівників з використанням комп’ютерних мереж [26].
В Україні представлено широкий спектр програм з автоматизації,
найпоширенішими з яких і найбільш адаптованими до української системи
ведення обліку є пакети «1С:Підприємство» та «BAS бухгалтерія».
Для здійснення облікових робіт з автоматизації розрахунків за податками
та платежами в програмі «BAS бухгалтерія» передбачено вбудованим планом
рахунків відповідний рахунок 64 із рекомендованими субрахунками
(Додаток АЕ).
Зокрема, для автоматизованого обліку податку на додану вартість
передбачені субрахунки 6412 «Розрахунки за ПДВ» – для обліку розрахунків з
бюджетом по ПДВ, 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит».
Різницею між журнально-ордерною формою та автоматизованою є те, що до
рахунку 643 та 644 відкривають такі субрахунки другого порядку:
- перша група субрахунків – 6431 «Податкові зобов'язання»,
податкові зобов'язання з одержаних авансів та 6441 «Податковий кредит»,
податковий кредит за виданими авансами;
- друга група субрахунків – 6432 «Податкові зобов'язання
непідтверджені», ведеться облік податкових зобов’язань, за якими ще не
виписані податкові документи та 6442 «Податковий кредит непідтверджений»,
 39

ведеться облік суми ПДВ по придбанням, за якими ще не зареєстровані вхідні

податкові документи.
В обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань виділяють два
стани – очікуваний і підтверджений ПДВ [27]:
- ПДВ очікуваний - по первинних товарно-грошових документах
визначається момент виникнення бази оподаткування, фіксується
передбачуване значення ПДВ;
- ПДВ підтверджений - отримані і виписані податкові документи
дають підставу для включення очікуваних сум ПДВ у звітність з ПДВ і в
розрахунки з бюджетом.
Порівнюючи очікувані та підтверджені значення ПДВ, забезпечується
перевірка правильності ведення обліку. У разі розбіжності очікуваного і
фактичного (підтвердженого) ПДВ, необхідно провести коригування.
Для полегшення ведення обліку в програмі створені довідники, зокрема
для правильного відображення податку на додану вартість при придбанні чи
продажу товарів використовується довідник «Контрагенти», що розташований
в меню Довідники/Купівлі та продажі (Додаток АЖ рис. 1). Контрагенти
можуть бути згруповані по групах класифікатора довідника, наприклад,
"Постачальники", "Покупці" і "Реалізатори". Довідник містить інформацію
щодо найменування підприємства, код ЄДРПОУ, для контрагента-платника
ПДВ вказується ІПН платника.
На закладці Загальні відомості зазначається банківський рахунок, договір
з контрагентом. На закладці Адреси і телефони вказується контактна
інформація контрагента, на закладці Відповідальні особи - ПІБ його
відповідальних осіб, які будуть відображатися в друкованих формах
документів.
Крім того, для зручності здійснення операцій з куплі та продажу
необхідно створити у довіднику «Номенклатура», що розташований в меню
Довідники/Товари і послуги, додати найменування товарно-матеріальних
 40

цінностей, які будуть використовуватись у господарській діяльності

підприємства.
На прикладі покупця ТОВ АФ «Северинівська» можна побачити
заповнені реквізити довідника «Контрагенти» (Додаток АЖ рис. 2).
Підприємству для здійснення діяльності потрібно купувати матеріальні
цінності.
ТОВ «Агріфас» 01.02.2020 року придбало у ПП «Ярна-НТ» дизпаливо
1260 л по ціні 28,13 грн/л. Таке надходження товарів від постачальників у
автоматизованому обліку оформляється такими документами: рахунок на
оплату постачальника, надходження товарів і послуг та реєстрація вхідного
податкового документа.
Документ "Рахунок на оплату постачальника", який знаходиться у розділі
Купівлі призначений для фіксації попередньої домовленості про придбання у
постачальника позицій номенклатури і може бути документом, на підставі
якого проводиться оплата і отримання позицій номенклатури.
У рахунку на оплату постачальника (Додаток АЗ) варто зазначити:
1. У шапці документа зазначити номер документа № 122, дата
операції 01.02.2020 р., з довідника «Контрагенти» вибрати продавця Ярна-НТ,
назва договору з контрагентом – договір від 29.01 та вид операції – покупка,
комісія.
2. На закладці Товари необхідно додати рядок та з довідника
«Номенклатура» вибрати дизпаливо, і вказати інформацію про товар – 1260 л
по ціні 28,13 грн без ПДВ, сума без ПДВ становить 35443,80 грн, сума ПДВ –
7088,76 грн, загальна сума з ПДВ – 42532,56 грн.
3. На закладці Додатково потрібно заповнити № 122  і дату вхідного
рахунка – 01.02.2020 р. Необхідно переглянути сформований документ та
провести його.
На підставі рахунка на оплату постачальника потрібно сформувати
документ «Надходження товарів і послуг» (Додаток АИ рис. 1) та перевірити
 41

дані на закладках Товари, Рахунки розрахунків, Додатково та кореспонденцію

рахунків (Додаток АИ рис. 2).
На підставі проведеного документа Надходження товарів і послуг
сформували Реєстрація вхідного податкового документа (Додаток АК рис. 1).
Вид операції – податкова накладна. На закладці Реквізити документа вказати
номер вхідного податкового документа № 91 та дату реєстрації в ЄРПН –
03.02.2020 р. На закладці Номенклатура поставки (Додаток АК рис. 2) потрібно
перевірити дані, провести документ та перевірити кореспонденцію рахунків
(Додаток АК рис. 3).
Якщо підприємство купує основні засоби, як наприклад 03.02.2020 року
ТОВ «Агріфас» купує трактор Беларус 1221.2 у ТОВ «Техноторг Дон» на
загальну суму з ПДВ – 761400,00 грн. Для відображення цієї операції потрібно
також оформити Рахунок на оплату постачальника (Додаток АЛ), але вид
операції необхідно вказати устаткування. На закладці Устаткування додати з
довідника «Номенклатура» трактор Беларус 1221.2 та вказати інформацію про
товар.
На підставі проведеного документа потрібно сформувати Надходження
товарів і послуг, необхідно перевірити, щоб вид операції був вказаний –
устаткування та сформувати Реєстрацію вхідного податкового документа.
Оформлення документів у програмі «BAS бухгалтерія» при придбанні у
ВАТ «Хімпром» 14.02.2020 р. нітроамофосу на загальну суму з ПДВ –
48000,00 грн буде здійснений, у тому самому порядку, як при купівлі дизпаливо
у ПП «Ярна-НТ».
Підприємство ТОВ «Агріфас» 02.02.2020 року видало кошти під звіт
водію Царьковій Людмилі Дмитрівні на придбання бензину А-95. Для того,
щоб правильно відобразити облік витрат працівника організації за рахунок
коштів, отриманих працівником під звіт необхідно сформувати документ
«Авансовий звіт» (Додаток АМ рис. 1), який знаходиться у розділі «Банк і
каса».
При введенні документа в шапці потрібно вказати наступні реквізити:
 42

 підзвітна особа – Царькова Людмила Дмитрівна;

 склад – Безрідний О.С..
На закладці Товари необхідно заповнити інформацію про товарно-
матеріальні цінності, придбані підзвітною особою, а саме:
1. Номер та дата документа (витрат) – чек АЗС № 5 від 02.02.2020 р.
2. Номенклатура – з довідника «Номенклатура» вибрати бензин А-95.
3. Вказати інформацію про товар (кількість, ціна, ставка ПДВ) – 32 л
по ціні 29,35 грн/л без ПДВ, сума без ПДВ – 939,20 грн, сума ПДВ – 187,84 грн,
а загальна сума з ПДВ становить 1127,04 грн.
4. Контрагент, договір контрагента – АЗС, основний договір
(Додаток АМ рис. 2).
5. Для формування проводок з надходження товарно-матеріальних
цінностей від підзвітної особи необхідно заповнити: рахунок обліку – 203,
рахунок обліку ПДВ – 6442 та податкове призначення – опод. ПДВ
(Додаток АМ рис. 3).
Після заповнення реквізитів документа, необхідно його провести та
переглянути кореспонденцію рахунків (Додаток АМ рис. 4).
На підставі проведеного документа потрібно сформувати Реєстрацію
вхідного податкового документа, вид операції вибрати інше (товарний чек і
т.п.). На закладці Реквізити документа зазначити вид документа – ЧК (касовий
чек) (Додаток АН рис. 1). На закладці Номенклатура поставки необхідно
перевірити вид ПДВ – 20%, суму без ПДВ, суму ПДВ та загальну суму з ПДВ.
Після сформованого документу потрібно провести документ та перевірити
кореспонденцію рахунків (Додаток АН рис. 2).
Підприємство вирішило продати об’єкт основних засобів, що був в
експлуатації плуг ПЛН – 4-35. Було укладено договір купівлі-продажу з ПП
Сорока.
Для того, щоб перевести плуг ПЛН – 4-35 до необоротних активів,
утримуваних з метою продажу потрібно сформувати документ «Підготовка до
 43

передачі ОЗ» (Додаток АП рис. 1). Подія ОЗ вибрати підготовка до передачі. З

довідника «Основні засоби» вибрати плуг ПЛН – 4-36. Для більш швидкого
заповнення табличної частини документа необхідно скористатися кнопкою
«Підбір». Після формування списку сновних засобів, що готуються до передачі
необхідно скористатися кнопкою «Заповнити» для заповнення табличної
частини інформацією про об’єкти основних засобів за даними обліку, сума
амортизації за поточний місяць визначається розрахунковим шляхом в
документі. Таким чином, залишкова вартість плуга становить 978,33 грн, а сума
зносу – 321,67 грн. Після формування документа необхідно його провести та
перевірити кореспонденцію рахунків (Додаток АП рис. 2).
Для оформлення продажу плуга ПЛН – 4-35 у програмі призначений
документ «Передача ОЗ» (Додаток АР рис. 1).
У шапці документа варто зазначити:
 організація – ТОВ «Агріфас»;
 контрагент – ПП Сорока;
 договір – аванс від 15.02;
 документ розрахунків – Рахунок на оплату покупцю від
15.02.2020 р.;
 подія ОЗ – передача;
 документ підготовки – Підготовка до передачі ОЗ від 15.02.2020 р.
Для заповнення табличної частини на закладці Основні засоби потрібно
натиснути кнопку «Заповнити» та перевірити дані, а саме: залишкову вартість –
978,33 грн, суму з ПДВ – 1800,00 грн, суму ПДВ – 300,00 грн та рахунок
продажу ОЗ – 286 (Додаток АР рис. 2).
На закладці Рахунки розрахунків необхідно проконтролювати, щоб
рахунок розрахунків був 361, а рахунок розрахунків за авансами – 6811
(Додаток АР рис. 3).
Після перевірки даних потрібно провести документ та переглянути
кореспонденцію рахунків (Додаток АР рис. 4).
 44

15 лютого 2020 року на поточний рахунок було отримано аванс на суму

2100,00 грн з ПДВ від ПП Сорока за плуг ПЛН – 4-35.
При надходженні авансу від покупця ТОВ «Агріфас» повинен оформити
програмі документ «Рахунок на оплату покупцю» (Додаток АС), який
знаходиться у розділі Продажі.
При введенні документа в шапці потрібно вказати наступні реквізити:
 контрагент – ПП Сорока;
 договір – аванс від 15.02;
 найменування організації та її банківський рахунок.
На закладці Товари необхідно заповнити інформацію про товар, який
буде відвантажений покупцю, а саме:
1. Номенклатура – з довідника «Номенклатура» вибрати
плуг ПЛН – 4-36.
2. Вказати інформацію про товар – сума без ПДВ ставновить
1750,00 грн, сума ПДВ – 350,00 грн та загальна сума з ПДВ – 2100,00 грн.
Необхідно переглянути сформований документ та провести його.
На підставі рахунка на оплату покупцю потрібно сформувати документ
«Надходження на банківський рахунок» (Додаток АТ рис. 1).
При заповненні документа в шапці потрібно вказати наступні реквізити:
 платник – ПП Сорока;
 рахунок обліку – 311;
 найменування організації та її банківський рахунок;
 сума – 2100,00 грн.
Для відображення отриманого від покупця авансу необхідно вибрати в
полі вид операції – оплата від покупця. Детальна інформація про розрахунки з
постачальником вводиться в табличній частині, а саме:
1. Договір та стаття РГК – аванс від 15.02, надходження авансів від
покупця.
2. Сума – 2100,00 грн, ПДВ – 20% (350,00 грн).
 45

3. Документ розрахунків – Рахунок на оплату покупцю від

15.02.2020 р.
4. Рахунок розрахунків – 361.
5. Оскільки податкове зобов’язання виникає за першою подією –
отримання авансу, то рахунок авансів буде 6811.
6. У графі документ передачі потрібно вибрати Передача ОЗ № 1 від
15.02.2020 р. та перевірити залишкову вартість основних засобів – 1000,00 грн.
Після заповнення реквізитів документа, необхідно його провести та
переглянути кореспонденцію рахунків (Додаток АТ рис. 2).
Підприємство ТОВ «Агріфас» визнало виникнення податкового
зобов’язання за першою подією – отримання авансу на поточний рахунок, і на
підставі документа «Надходження на банківський рахунок» формує податкову
накладну (Додаток АУ рис. 1). Необхідно вказати вид операції – операції,
оподатковувані ПДВ, також потрібно поставити прапорець включено до ЄРПН.
На закладці Основні засоби (Додаток АУ рис. 2) потрібно перевірити дані,
провести документ та перевірити кореспонденцію рахунків (Додаток АУ рис.
3).
Крім того, підприємство 10 лютого 2020 р. також отримало аванс на суму
142600,00 грн від ТОВ АФ «Северинівська» за кукурудзу, оформлення цієї
операції у програмі відбувається у аналогічному порядку.
Для того, щоб 15 лютого 2020 року ТОВ «Агріфас» мало змогу
перерахувати ПДВ за січень 2020 р. до бюджету. Необхідно поповнити
рахунок у СЕА ПДВ UA503204780000260002004120004 з поточного рахунку
UA333204780000026000200441163, на суму 45500,00 грн на підставі документів
«Списання з банківського рахунку» та «Платіжне доручення».
Документ «Списання з банківського рахунку» (Додаток АФ рис. 1)
призначений для обліку списання безготівкових коштів. При формуванні
документа потрібно вказати наступні реквізити:
 46

1. Вид операції – переказ на інший рахунок організації, тому що

переміщення коштів відбувається з одного банківського рахунка організації на
інший.
2. Рахунок обліку – 311.
3. Рахунок організації – рахунок з якого будуть списані кошти, тобто
поточний рахунок UA333204780000026000200441163.
4. Рахунок одержувача – банківський рахунок організації, на який
будуть переведені кошти, тобто рахунок у СЕА ПДВ
UA503204780000260002004120004.
5. Рахунок дебету – 315.
6. Сума – 45500,00 грн.
7. Стаття руху грошових коштів вибрати поповнення СЕА ПДВ та
заповнити призначення платежу.
Після заповнення необхідних реквізитів документа потрібно його
провести та перевірити кореспонденцію рахунків (Додаток АФ рис. 2).
Крім того, у нижній частині документа потрібно поставити позначку
«Підтверджено випискою банку» та сформувати документ «Платіжне
доручення» (Додаток АХ). У віконці документа потрібно перевірити заповнені
дані та провести його.
Після того, як на рахунок СЕА ПДВ надійшли кошти, ТОВ «Агріфас»
перерахувало ПДВ за січень 2020 року до бюджету у розмірі 45100,00 грн.
Вдале здійснення операції у програмі «BAS бухгалтерія» реєструється за
допомогою документа «Списання з банківського рахунку» (Додаток АЦ).
Заповнення реквізитів здійснюється в аналогічному порядку як у попередній
операції, але вид операції потрібно вказати інше списання, а статтю руху
грошових коштів – сплата податків.
18 лютого 2020 року ТОВ «Агріфас» реалізувало Сумському ХПП озиму
пшеницю 80 т по ціні 4520 грн/т без ПДВ.
 47

Для відображення цієї операції при автоматизованому обліку потрібно

сформувати три документи: рахунок на оплату покупцю, реалізація товарів і
послуг та податкова накладна.
На підставі проведеного документа «Рахунок на оплату покупцю»
(Додаток АШ), у якому вказується інформація про покупця та товар, який буде
реалізовано формується документ «Реалізація товарів і послуг».
На закладці Товари (Додаток АЩ рис. 1) необхідно перевірити
інформацію про товар, а саме: номенклатура – пшениця озима, 80 т по ціні 4520
грн/т без ПДВ, сума без ПДВ – 361600,00 грн, сума ПДВ – 72320,00 грн та
загальна сума з ПДВ становить 433920,00 грн. На закладці Рахунки розрахунків
потрібно проконтролювати, щоб рахунок розрахунків та рахунок розрахунків за
авансами був вказаний 361, тому що не було попередньої оплати від покупця
(Додаток АЩ рис. 2).
Після формування реквізитів потрібно провести документ та перевірити
кореспонденцію рахунків (Додаток АЩ рис. 3).
На підставі документа «Реалізація товарів і послуг» необхідно
сформувати документ «Податкова накладна» (Додаток АЮ рис. 1) та
перевірити автоматично заповнені реквізити на закладці Товари та
кореспонденцію рахунків (Додаток АЮ рис. 2).
Облік операції у програмі «BAS бухгалтерія» з продажу ДП «Аромат»
філії Сумському молочному заводу молока 1500 кг по ціні 7,67 грн/кг без ПДВ,
на загальну суму з ПДВ – 13806,00 грн, у тому самому порядку, як при продажу
озимої пшениці Сумському ХПП.
При автоматизованому обліку Декларація з податку на додану вартість
можна автоматично для цього потрібно зайти у розділ Звіти/Регламентовані
звіти вбудовані. За допомогою кнопки «Довідник звітів» вибрати групу
«Податкову звітність», а у ній Декларація по ПДВ (Додаток АЯ), період
необхідно вибрати лютий 2020 р. Потім потрібно натиснути кнопку
«Заповнити», у верхній частині вікна вказати дату підпису – 18.03.2020 р. та
перевірити дані, після цього зберегти декларацію. Сума податкових зобов’язань
 48

становить 98737,67 грн, а податкового кредиту – 142176,60 грн. За лютий

місяць 2020 року отримали від’ємне значення різниці між сумою податкового
зобов’язання та сумою податкового кредиту – 43438,93 грн.
Для того, щоб перевірити суму податкових зобов’язань та податкового
кредиту в розрізі контрагентів за звітний період у програмі «BAS бухгалтерія»
використовується Додаток Д5 (Додаток БА), відкрити його можна через
збережену Декларацію з ПДВ вибравши необхідний додаток та переглянути
його.
Для проведення аналізу сум очікуваного і підтвердженого вхідного ПДВ
за лютий 2020 р. використовується звіт «Очікуваний і підтверджений ПДВ
придбань» (Додаток ББ), знайти його можна у розділі Звіти/Звіти з ПДВ.  У
звіті можна проаналізувати відповідність сум очікуваного ПДВ сумам, які
підтверджені податковими документами. Отже, по підприємству ТОВ
«Агріфас» сума очікуваного та підтвердженого ПДВ придбань однакові і
становлять 142176,60 грн, і точно таку суму ми отримали у Декларації з ПДВ у
розділі ІІ «Податковий кредит».
Звіт «Очікуваний і підтверджений ПДВ продажів» (Додаток БВ) дозволяє
провести аналіз сум очікуваного і підтвердженого вихідного ПДВ за лютий
2020 р. По підприємству ТОВ «Агріфас» сума очікуваного та підтвердженого
ПДВ продажів однакові і становлять 98737,67 грн, така ж сума вийшла у
Декларації з ПДВ у розділі І «Податкові зобов’язання».
У розділі Звіти/Стандартні звіти можно сформувати різні форми звітів
для перевірки правильності ведення обліку у програмі «BAS бухгалтерія», а
саме:
 Для представлення впорядкованої за датами вибірки
кореспонденцій рахунків, які відносяться до вибраного періоду часу і в яких
було використано вибраний рахунок використовується звіт «Картка рахунку».
Наприклад, якщо сформувати даний звіт по рахунку 6412 (Додаток БД) можна
перевірити чи правильно складені кореспонденції рахунків та вказані суми при
 49

оформленні податкових накладних, реєстрацію вхідного податкового

документа та перерахування ПДВ за лютий 2020 р. до бюджету.
 Для того, щоб перевірити дані за оборотами між вибраним
рахунком та іншими рахунками за певний період використовується звіт
«Обороти рахунку». Таким чином, для того щоб переглянути з якими
рахунками кореспондував рахунок 6431 «Податкові зобов'язання», 6432
«Податкові зобов'язання непідтверджені» та 6442 «Податковий кредит
непідтврджений» використовується звіт «Обороти рахунку» (Додаток БЕ,
Додаток БЖ, Додаток БЗ).
 Звіт «Оборотно-сальдова відомість по рахунку 64» (Додаток БИ)
призначений для формування оборотно-сальдової відомості по рахунку 64 за
певний період часу. У звіті можна подивитися початкове сальдо, обороти та
кінцеве сальдо по субрахункам та субрахункам другого порядку, які
відкриваються до рахунку 64.
 50

ВИСНОВКИ
Під час виконання курсової роботи нами було встановлено, що в Україні
створено значну нормативно-законодавчу базу щодо питань обліку податку на
додану вартість, це зокрема Податковий кодекс України, ЗУ «Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність».
Відповідно до Податкового кодексу України податок на додану
вартість – непрямий податок на додану вартість, що створюється на всіх стадіях
виробництва та обігу, що включається у вигляді надбавки до ціни товару і
повністю сплачується кінцевим споживачем.
Позитивними новаціями ПК України стало введення Єдиного
електронного реєстру податкових накладних згідно ст. 201 ПК України.
З 2015 року почала працювати СЕА з метою забезпечення автоматичного
обліку податку в розрізі платників, а саме: сум ПДВ в виданих та отриманих
податкових накладних, податків сплачених при ввозі товарів на митну
територію, залишку коштів на рахунках СЕА, ліміту реєстрації накладних
відповідно формулі розрахунку.
 51

Нами було встановлено, що для обліку податку на додану вартість

підприємства використовують субрахунки рахунка 64: 641 «Розрахунки за
податками» (аналітичний рахунок «ПДВ»), 643 «Податкові зобов'язання»,
644 «Податковий кредит».
Виявлено, що в податковому обліку головним первинним документом,
який підтверджує право на отримання податкового кредиту або відображає
нараховані зобов’язання з ПДВ є податкова накладна та розрахунки
коригування до них. Всі зареєстровані та отримані податкові накладні
накопичуються в реєстрі податкових накладних електронного виду за
допомогою програм «BAS бухгалтерія» та «1С: Підприємство».
Нами були виконані облікові роботи зі складання первинних документів
з відображення розрахунків з податку на додану вартість, а також
систематизації господарських операцій за двома найбільш розповсюдженими
формами обліку – журнально-ордерною та автоматизованою, що
дозволили нам виявити такі їх основні характеристики та встановити їх
переваги та недоліки.
Зокрема, до позитивних сторін можна віднести те, що незалежно від
використання журнально-ордерної форми обліку чи автоматизованої,
отримаємо однаковий кінцевий результат. Звичайно, що при автоматизованій
формі облік ведеться більш простіше, оскільки у програмі «BAS бухгалтерія» є
функція автоматичного заповнення документів на підставі інший, потрібно
тільки перевірити отримані дані. Крім того, є певні нюанси, а саме у програмі
для обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань виділяють два стани
– очікуваний і підтверджений ПДВ, а також використовують субрахунки
другого порядку: 6431 «Податкові зобов'язання», 6441 «Податковий кредит»,
6432 «Податкові зобов'язання непідтверджені» та 6442 «Податковий кредит
непідтверджений». При автоматизованому обліку для проведення аналізу сум
очікуваного і підтвердженого вхідного та вихідного ПДВ використовується звіт
«Очікуваний і підтверджений ПДВ придбань» та «Очікуваний і підтверджений
ПДВ продажів».
 52

При використанні журнально-ордерної форми, на нашу думку, можно

краще слідкувати за результатом у момент оформлення документів чи регістрів
обліку, оскільки увага більш сконцентрована при ручному записі.
Таким чином, незалежно від того, підприємство використовує журнально-
ордерну форму обліку чи автоматизовану можна отримати гарний результат,
але якщо уважно контролювати ведення обліку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Податковий кодекс України: Кодекс України від 02.12.2010 р.
№ 2755-VI. Дата оновлення: 10.12.2020 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20201210#Text (дата звернення:
12.12.2020 р.).
2. Макурін А.А. Теорія оподаткування. Навчальний посібник
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», 2018. 75 с.
3. Крупей Н.С. Економічна сутність податків та їх функції. Наукові
записки. Серія “Економіка”. 2012. Випуск 19. С. 36-40.
4. Голишевська Л.В., Андрущак А.А. Роль фіскальної та регулюючої
функції податків в економіці держави. URL:
http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Economics/62930.doc.htm (дата
звернення: 15.12. 2020 р.).
5. Атаманчук О.В. Регулююча функція податків та регуляторний
потенціал податкової системи. Економіка та держава: електрон. версія. газ.
 53

2017. № 10. С. 26-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2008_10_10 (дата

звернення: 15.12.2020 р.).
6. Семенко Т.М. Податок на додану вартість як економічна категорія.
Ефективна економіка: електрон. версія. газ. 2011. № 4. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=527 (дата звернення: 15.12.2020 р.).
7. Андрущенко В.Л., Варналій З.С., Прокопенко І.А., Тучак Т.В.
Податкові системи зарубіжних держав: Навчальний посібник.
К.: КондорВидавництво, 2012. 222с.
8. Кулик П.Л. Особливості відшкодування ПДВ у різних видах
товарногрошових операцій. Науковий вісник Національного університету ДПС
України. 2009. № 2 (45). С. 113–117.
9. Альошкіна Н. Визначаємо базу ПДВ для різних випадків. Податки
& бухоблік: електрон. версія. газ. 2017. № 72. URL:
https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2017/september/issue-72/article-30245.html (дата
звернення: 15.12. 2020 р.).
10. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України:
в 3 т. / кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. - К. : Міністерство фінансів
України, Національний університет ДПС України, 2010. 2389 с.
11. Онищенко В. ПДВ для сільгоспвиробників 2021. Головбух:
електрон. версія. газ. 3 березня 2021 р. URL:
https://www.golovbukh.ua/article/8675-pdv-dlya-slgospvirobnikv-2021 (дата
звернення: 05.03.2021 р.).
12. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку
заповнення податкової накладної» [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства
фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307. Дата оновлення:
01.01.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#Text (дата
звернення: 22.12.2020 р.).
13. Поліщук А. Строки реєстрації ПН/РК у святкові дні. Інтерактивна
бухгалтерія: електрон. версія. газ. 2020. № 246. URL:
 54

https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/10666/129389 (дата звернення:

05.01.2021 р.).
14. «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових
накладних» [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від
29.12.2010 р. № 1246. Дата оновлення: 24.03.2018 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1246-2010-%D0%BF#Text (дата звернення:
26.12.2020 р.).
15. «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану
вартість» [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від
16.10.2014 р. № 569. Дата оновлення: 04.12.2020 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2014-%D0%BF#n11 (дата звернення:
26.12.2020 р.).
16. Крута Л., Соколова С. Бюджетна установа – платник ПДВ: основи
оподаткування. Бухгалтерія: Бюджет: електрон. версія. газ. 2017. № 15. URL:
https://ibuhgalter.net/material/108/2095 (дата звернення: 26.12.2020 р.).
17. Григоренко Ю.В. Особливості податкового обліку податку на
додану вартість. Молодий вчений. 2016. № 3 (30). С. 64-69.
18. «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення
суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» [Електронний
ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/26-2017-%D0%BF#Text (дата звернення:
26.12.2020 р.).
19. Електронний кабінет. [Електронний ресурс]: Система електронного
адміністрування ПДВ. – URL: https://cabinet.sfs.gov.ua/help/seavat.html (дата
звернення: 26.12.2020 р.).
20. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання
податкової звітності з податку на додану вартість» [Електронний ресурс]: Наказ
Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21. Дата оновлення:
 55

01.01.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0159-16#Text (дата

звернення: 27.12.2020 р.).
21. «Про затвердження спеціалізованих форм регістрів журнально-
ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств та Методичних
рекомендацій щодо їх застосування» [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства
аграрної політики України від 04 червня 2009 р. № 390. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0390555-09#Text (дата звернення:
05.01.2021 р.).
22. Гриценко В.Л. Податок на додану вартість: конспект лекції. – Суми:
ВСП «Сумський фаховий коледж СНАУ», 2020. 5 с.
23. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні»: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV. Дата оновлення:
14.11.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text (дата
звернення: 06.01.2021 р.).
24. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення
записів у бухгалтерському обліку» [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства
фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Дата оновлення: 03.08.2018 р.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text (дата звернення: 06.01.2021
р.).
25. «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих
на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» [Електронний ресурс]:
Наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. № 841. Дата оновлення:
19.04.2016 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1248-15#Text (дата звернення:
07.01.2021 р.).
26. Кіянчук І. Проблеми справляння ПДВ в Україні та шляхи їх
вирішення. Світ фінансів. 2015. № 4. С. 130-137.
27. Січ О. Бухоблік ПДВ 2021. Головбух: електрон. версія. газ.
2 лютого 2021 р. URL: https://www.golovbukh.ua/article/7705-buhoblk-pdv (дата
звернення: 09.03.2021 р.).
56