ТЕМА 3.

 ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ

ФУНКЦІЇ

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Завдання та основні функції державної фінансової інспекції України.

2. Організаційна структура державної фінансової інспекції.
3. Права, обов’язки та відповідальність державної фінансової інспекції.
4. Взаємодія державної фінансової інспекції з іншими контролюючими та
правоохоронними органами.

3.1. Завдання та основні функції державної фінансової інспекції

України
Державний фінансовий контроль, через контролюючі органи в тому числі і
державну фінансову інспекцію, поширюється на економічну діяльність всіх
галузей господарства, виконуючи при цьому відповідні завдання.
Завдання державної фінансової інспекції України Держфінінспекція у
своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами
Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими
відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів
України, іншими актами законодавства.
Пунктом 3 Положення про Державну фінансову інспекцію України,
визначено, що основними завданнями Держфінінспекції є:
1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;
2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення
формування державної політики у зазначеній сфері.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-
ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту;
інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи
окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та
організацій;перевірки державних закупівель (рис. 3.1).

ІНСПЕКТУВАНЯ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ

полягає у виявленні фактів полягає в оцінці законності
порушень законодавства, та ефективності
встановленні осіб, винних у використання ресурсів
їх допущенні держави

У формі фінансового аудиту

У формі ревізії

Перевірка державних закупівель

Рис. 3.1. Різновиди державного фінансового контролю

 Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового
аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів
України. {Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3202-IV від 15.12.2005, N 424-V від
01.12.2006, N 2289-VI від 01.06.2010, N 5044-VI від 04.07.2012; в редакції Закону N 5463-VI від
16.10.2012 }
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового
контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо
законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і
майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і
достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього
контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка
викладаються у звіті.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та
фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства
про державні закупівлі та проводиться органами державної фінансової інспекції
на всіх стадіях державних закупівель.
Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і
фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-
господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати
виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх
допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії
викладаються в акті.
Порядок проведення державною фінансовою інспекцією державного
фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх
фінансово-господарської діяльності проведено державний фінансовий аудит,
інспектування за ініціативою органів державної фінансової інспекції не
проводиться.
Порядок проведення перевірок державних закупівель визначається
відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за
державні кошти”.
Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як
у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного
фінансового аудиту та інспектування.
Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у
порядку та у спосіб, що визначені законом.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань виконує такі
функції:
1) здійснює державний фінансовий контроль за:
використанням і збереженням державних фінансових ресурсів,
необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних
коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна,
станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у
міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах
загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних
установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також
на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у
періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та
фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або
використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи
комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням
законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих
бюджетів;
дотриманням законодавства про державні закупівлі;
діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми
власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за
рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для
забезпечення розслідування кримінальної справи;
2) здійснює контроль за:
виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;
цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик),
одержаних під державні (місцеві) гарантії;
складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів
про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у
бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в
процесі виконання бюджету;
станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників
бюджетних коштів;
усуненням виявлених недоліків і порушень;
3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних
комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави
перевищують 50 відсотків статутного капіталу;
4) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час
здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та
притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ
усунення виявлених порушень законодавства;
звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою
не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення
державного фінансового контролю порушень законодавства з питань
збереження і використання активів;
проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його
результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та
органи місцевого самоврядування;
готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення
та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і
порушень;
здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих
Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам,
іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого
самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та
інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;
застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства,
накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення
порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або
містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти
інших виявлених порушень законодавства;
5) подає щомісяця Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та
Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням
бюджетного законодавства;
6) забезпечує погодження призначення на посади та звільнення з посад
керівників контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;
7) координує діяльність, погоджує плани внутрішньої роботи контрольно-
ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади та здійснює оцінку фахового рівня працівників таких
підрозділів;
8) здійснює контроль за проведенням внутрішньої контрольно-ревізійної
роботи у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
9) отримує та аналізує звітність про роботу контрольно-ревізійних
підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади;
10) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення
законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством
відповідних заходів для їх усунення;
11) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що
належать до компетенції Держфінінспекції, розробляє пропозиції щодо
вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету
Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому
порядку подає їх Міністру;
12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені
на неї Президентом України. 
Територіальні органи Держфінінспекції України виконують покладені на
Держфінінспекцію України завдання та функції в межах своїх повноважень на
відповідній території, крім функцій, зазначених в пунктах 3, 5, 7, 8.

2.
Органи Державної фінансової інспекції України здійснюють незалежний
державний фінансовий контроль від імені виконавчої гілки влади.
До складу органів Державної фінансової інспекції України входять
Держфінінспекція України та її територіальні органи – державні фінансові
інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні
фінансові інспекції, головні державні фінансові інспектори в районах та містах.
РИС 3.2.
 Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади,
входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної
політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України та державні фінансові інспекції в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юридичними особами
публічного права, мають печатки із зображенням Державного Герба України та
своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної
казначейської служби України.

Рис. 3.2. Структура органів Державної фінансової інспекції

Державна фінансова інспекція діє при Міністерстві фінансів України і

підпорядковується Міністерству фінансів України.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через
територіальні органи.
Держфінінспекцію очолює Голова, який призначається на посаду та
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-
міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра фінансів.
Голова Держфінінспекції має двох заступників, у тому числі одного
першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом
Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі
пропозицій Міністра фінансів.
Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції
Держфінінспекції, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у
Держфінінспекції може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного
наказу.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій
з основних питань діяльності у Держфінінспекції можуть утворюватися інші
постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або
тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх
кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова
Держфінінспекції.
Граничну чисельність державних службовців і працівників
Держфінінспекції затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру апарату Держфінінспекції затверджує Голова Держфінінспекції
за погодженням з Міністром фінансів.
Штатний розпис, кошторис апарату Держфінінспекції затверджує Голова
Держфінінспекції за погодженням з Мінфіном.
Держфінінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із
зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні
бланки, рахунки в органах Казначейства.

Структура Державна фінансова інспекція наведена на рис. 3.3.

 Рис. 3.3. Структура Державної фінансової інспекції України

Держфінінспекція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в

установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними
органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими
консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними
Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування,
об’єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами
іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями
роботодавців, а також підприємствами, установами та організаціями.

3.3. Права, обов’язки та відповідальність державної

 фінансової інспекції
При проведенні контрольно-ревізійного процесу контролер-ревізор чи
інспектор повинен керуватись законодавством України, а також нормативно-
правовою документацією відповідних міністерств і відомств, до яких належать
підприємства, що перевіряються. Дії контролера при цьому обмежуються
певними правами та обов’язками визначеними чинним законодавством.
Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має
право в установленому порядку:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань
учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних
та місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ
та організацій, зокрема для проведення контрольних замірів будівельних,
монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків у виробництво
сировини і матеріалів, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової
продукції, інших перевірок;
2) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб
та їх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців інформацію, документи і
матеріали, необхідні для виконання покладених на Держфінінспекцію України
та її територіальні органи завдань;
3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних
органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій,
мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;
5) здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення:
інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного
комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств,
установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення;
державного фінансового аудиту;
перевірки державних закупівель;
6) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та
бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що
підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей,
документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку
фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів,
готової продукції, устаткування тощо);
7) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на
склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам,
установам та організаціям, що контролюються;
8) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення
інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і
розрахунків, у разі відмови в її проведенні звертатися до суду щодо спонукання
до проведення інвентаризації, а до ухвалення відповідного рішення судом
опечатувати в установленому порядку каси, касові приміщення, склади та
архіви;
 9) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів,
що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході
здійснення державного фінансового контролю;
10) вилучати під час проведення ревізії у підприємств, установ та
організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які
свідчать про порушення, а на підставі рішення суду вилучати до закінчення
ревізії оригінали зазначених документів;
11) одержувати від Національного банку України і його установ, інших
банків та кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про
банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються,
а від інших підприємств та організацій, у тому числі недержавної форми
власності, що мали правові відносини із зазначеними об'єктами, – довідки і
копії документів про операції і розрахунки з підприємствами, установами та
організаціями;
12) звертатися в установленому порядку за наявності відповідних
міжнародних договорів до контролюючих чи правоохоронних органів інших
держав за додатковою інформацією про порушення фінансової дисципліни на
підприємствах, в установах та організаціях;
13) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні
звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і
якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти
відображення в обліку підприємства, установи та організації, що
контролюється;
14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних
органів виконавчої влади;
15) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та
організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо
усунення виявлених порушень законодавства;
16) призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування,
зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством
порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до
закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;
17) вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення
ревізій приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед
відповідними державними органами питання про припинення бюджетного
фінансування і кредитування у разі, коли отримані підприємствами, установами
та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням
законодавства;
18) порушувати перед відповідними державними органами питання про
визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у
судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними
установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з
порушенням законодавства;
19) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами,
адміністративні стягнення;
 20) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання
про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях;
21) при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю,
визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів
України.
Територіальні органи Держфінінспекції України мають зазначені вище
права, крім прав, вказаних у пунктах 12 та 14.

 Обов’язки і відповідальність службових осіб державної

Фінансової інспекції
Службові особи органів державного фінансового контролю зобов'язані
суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів
громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За
невиконання або неналежне виконання службовими особами органів
державного фінансового контролю своїх обов'язків вони притягаються до
дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного
законодавства.
Працівники органу державного фінансового контролю зобов'язані у
випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати
правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені
зловживання і порушення державним органам і органам, уповноваженим
управляти державним майном.
При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або виявленими
зловживаннями працівник органу державного фінансового контролю
зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені
документи зберігаються до закінчення ревізії. Після цього вони повертаються
відповідному підприємству, установі або організації, якщо відповідно до
кримінального процесуального закону не прийнято рішення про виїмку цих
документів. { Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 245-VII від 16.05.2013 }
Працівники органу державного фінансового контролю повинні
забезпечувати дотримання правового режиму інформації з обмеженим
доступом, установленого законом. { Частина четверта статті 12 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1170-VII від 27.03.2014 } { Стаття 12 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 3202-IV від 15.12.2005 }
.
3.4. Взаємодія державної контрольно-ревізійної служби
з іншими контролюючими та правоохоронними органами
Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”
(ст.14) визначено взаємовідносини державної контрольно- ревізійної служби з
правоохоронними органами, де зазначено, що працівники правоохоронних
органів зобов’язані сприяти службовим особам державної контрольно-
ревізійної служби у виконанні їх обов’язків. У разі недопущення працівників
державної контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи,
організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої іншої
протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб зобов’язані негайно вжити
відповідних заходів для припинення такої протидії, забезпечити нормальне
проведення ревізії, охорону працівників контрольно-ревізійної служби,
документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для
притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до Законів України „Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні”, „Про прокуратуру”, „Про міліцію”, „Про Службу безпеки
України” та з метою підвищення ефективності спільної роботи Головним
контрольно-ревізійним управлінням України, Міністерством внутрішніх справ
України, Службою безпеки України та Генеральною прокуратурою України
затверджено „Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної
служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України”.
Даний Порядок спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між
органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури,
внутрішніх справ і Служби безпеки України (далі – правоохоронні органи) з
питань розгляду звернень правоохоронних органів, призначення, організації та
проведення ревізій за ними, передачі їм матеріалів ревізій за власною
ініціативою органів ДКРС, зворотного інформування про результати розгляду
переданих матеріалів, виділення спеціалістів органів ДКРС, інших питань, що
мають місце при виконанні органами ДКРС та правоохоронними органами
покладених на них завдань.
Порядок розроблений з урахуванням положень Кримінально
процесуального кодексу України, законів України „Про державну контрольно-
ревізійну службу в Україні”, „Про прокуратуру”, „Про міліцію”, „Про Службу
безпеки України”, „Про організаційно-правові основи боротьби з
організованою злочинністю”, „Про оперативно-розшукову діяльність”, Порядку
проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, та
інших нормативно-правових актів.
За зверненням правоохоронного органу органи служби в межах своєї
компетенції проводять планові та позапланові виїзні ревізії за
місцезнаходженням об’єкта контролю.
У разі ненадання правоохоронним органом рішення суду про проведення
позапланової виїзної ревізії та за відсутності у зверненні правоохоронного
органу фактів, що свідчать про порушення вимог законів, контроль за
дотриманням яких віднесено до компетенції служби, можливе включення
ревізії об’єкта контролю до плану контрольно-ревізійної роботи органу служби
на наступний плановий період за умови, що така установа не ревізувалася
органами служби у плановому порядку протягом поточного календарного року.
Рішення щодо включення ревізії об’єкта контролю за зверненням
правоохоронного органу до плану контрольно-ревізійної роботи приймається
керівником ГоловКРУ, контрольно-ревізійного управління в Автономній
Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Про прийняте рішення інформується протягом десяти робочих днів після
отримання звернення відповідний правоохоронний орган.
Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається
відповідно до компетенції служби на підставі питань, що містяться у зверненні,
постанові слідчого або прокурора, рішенні суду, програма ревізії, яка письмово
погоджується з правоохоронним органом.
З метою комплексного охоплення плановою виїзною ревізією питань
фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю до програми крім
зазначених у зверненні правоохоронного органу питань можуть включатися за
ініціативою органу служби інші питання відповідно до компетенції служби.
Звернення правоохоронного органу, постанова слідчого або прокурора,
рішення суду долучаються до матеріалів ревізії і залишаються в органі служби.
Органи служби проводять з правоохоронними органами щоквартальні
звірки результатів розгляду переданих їм матеріалів ревізій відповідно до
порядку, встановленого ГоловКРУ разом з Генеральною прокуратурою, МВС
та СБУ.
Відповідно до наказу „Про вдосконалення інформування правоохоронних
органів” з метою запровадження єдиних вимог до листів, які направляються до
правоохоронних органів разом з матеріалами контрольних заходів або якими
інформується про виявлені порушення, враховуючи вимоги Закону „Про
державну контрольно ревізійну службу в Україні”, Порядку проведення
інспектування державною контрольно-ревізійною службою і Порядку взаємодії
між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами
прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, Міністерства
внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури
України, встановлено, що при передачі матеріалів контрольних заходів або
інформуванні про виявлені порушення лист до правоохоронного органу
повинен містити таку інформацію:
· Коли, ким, на якій підставі та за який період проводився контрольний
захід.
· Установлені факти основних порушень законодавства (назва,дата, номер,
стаття чи пункт нормативно-правового акта), розмір матеріальної шкоди
(збитків) та посадові (службові) особи, внаслідок дій або бездіяльності яких
допущено порушення законодавства і завдано матеріальну шкоду (збитки).
· Які заходи для усунення порушень законодавства та відшкодування
матеріальної шкоди (збитків) вжито органами ДКРС і керівництвом об’єкта
контролю під час проведення контрольного заходу та після його завершення
(направлені вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства та стан
їх виконання, інформування про виявлені порушення органів управління
об’єкта контролю, органів державної влади та місцевого самоврядування тощо):
· заходи щодо притягнення до адміністративної, дисциплінарної та
матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників
об’єкта контролю;
· заходи для забезпечення звернень до суду щодо усунення виявлених
контрольним заходом порушень законодавства (пред’явлення позовів органом
ДКРС або об’єктом контролю та органом його управління до винних осіб),
стягнення за судовими рішеннями коштів у дохід держави;
· заходи впливу за порушення бюджетного законодавства (зменшення
бюджетних асигнувань, призупинення бюджетних асигнувань, зупинення
операцій з бюджетними коштами, безспірне вилучення коштів із місцевих
бюджетів, витрачених на видатки, які повинні були провадитися з іншого
бюджету).
 Лист до правоохоронного органу про передачу матеріалів контрольного
заходу або інформування про виявлені порушення не повинен містити зайвої
інформації та відомостей, не вказаних у акті ревізії.
Наказом ГоловКРУ України затверджено форми звітності про стан
взаємодії з правоохоронними органами за матеріалами контрольних заходів,
проведених за зверненнями правоохоронних органів (форма 1) (додаток 3.1) та
проведених за власною ініціативою (форма 2) (додаток 3.2).
У звіті про стан взаємодії з правоохоронними органами за матеріалами
контрольних заходів, проведених за зверненнями правоохоронних органів
(форма 1), приведено інформацію про звернення правоохоронних органів, а
саме прокуратури, МВС, СБУ, ДПА. В даній формі також містяться дані про
кількість прийнятих звернень, кількість відмов у проведенні контрольних
заходів, у виділенні спеціаліста, наданні матеріалів та інформації, кількість
виконаних звернень, кількість матеріалів ревізій, переданих до правоохоронних
органів, кількість інформацій правоохоронних органів за результатами розгляду
матеріалів, переданих органами ДКРС, кількість безрезультативних ревізій,
проведених за зверненнями правоохоронних органів, та кількість людино-
годин, витрачених на проведення контрольних заходів за зверненнями
правоохоронних органів.
У звіті про стан взаємодії з правоохоронними органами за матеріалами
контрольних заходів, проведених за власною ініціативою (форма 2) надається
інформація про кількість матеріалів контрольних заходів, переданих до
правоохоронних органів, кількість інформацій наданих правоохоронним
органам за результатами проведених контрольних заходів, кількість
кримінальних справ, порушених правоохоронними органами за переданими
матеріалами, кількість відмов правоохоронних органів у порушенні
кримінальних справ, питома вага відмов у порушенні кримінальних справ в
загальній кількості переданих матеріалів, кількість справ, внесених в акт
реагування (подання, протест, припис, постанову), кількість порушених
дисциплінарних проваджень, кількість складених протоколів про порушення
справ щодо корупційних діянь, кількість поданих позовів до суду про стягнення
матеріальної шкоди (збитків). Окремим розділом надається інформація про
кількість актів реагування, що надійшли на дії працівників органів КРС, в тому
числі акти, за якими факти підтвердились повністю, акти, за якими факти
підтвердились частково, та акти, за якими факти не підтвердились. Також має
місце інформація про накладання дисциплінарного стягнення на працівників
органу ДКРС, проведення колегій, спільних нарад, семінарів з
правоохоронними органами, кількість звернень з питань контрольно-ревізійної
роботи, залишених правоохоронними органами без розгляду, та кількість
безпідставних викликів працівників органів ДКРС до правоохоронних органів.
Окремим розділом форми 2 виділено дані про фінансові операції, що
підлягають фінансовому моніторингу.
Згідно ПРОЕКТУ Закону України Про внесення змін до Закону
27 вересня
України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та
2012
деяких інших законодавчих актів України
 Стаття 11. Взаємодія органу державного фінансового контролю з іншими
органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємства,
установами та організаціями
1. Орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фінансовими
органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами,
органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.
2. Працівники правоохоронних органів зобов’язані сприяти посадовим особам
органу державного фінансового контролю у виконанні їх обов’язків.
У разі недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю
до проведення державного фінансового контролю, відмови у наданні документів для
проведення державного фінансового контролю та будь-якої іншої протиправної дії
органи міліції на прохання цих осіб зобов’язані негайно вжити відповідних заходів для
припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення державного
фінансового контролю, охорону посадових осіб органу державного фінансового
контролю, документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для
притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
3. Орган державного фінансового контролю повідомляє про виявлені порушення
законодавства органи управління об’єкта контролю, та за необхідності – інші органи
державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та
організації.
4. У разі проведення державного фінансового контролю на підставі звернення
правоохоронних органів матеріали за результатами здійснення державного
фінансового контролю передаються до цих правоохоронних органів та органів
прокуратури.
Якщо за результатами державного фінансового контролю виявлено порушення
законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять
ознаки корупційних діянь, орган державного фінансового контролю письмово
інформує про такі порушення органи прокуратури.
5. Правоохоронні органи інформують орган державного фінансового контролю
про результати розгляду направлених їм матеріалів за наслідками проведення
державного фінансового контролю.
 
Стаття 12. Правове становище посадових осіб органу державного фінансового
контролю
1. Посадові особи органу державного фінансового контролю є представниками
органів виконавчої влади.
 2. Законні вимоги посадових осіб органу державного фінансового контролю є
обов'язковими для виконання працівниками об’єктів контролю.
3. Посадова особа органу державного фінансового контролю при виконанні
покладених на неї обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки
своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не
вправі втручатися в діяльність посадової особи органу державного фінансового
контролю.
4. Втручання в діяльність посадової особи органу державного фінансового
контролю, в тому числі недопущення до проведення державного фінансового
контролю, ненадання необхідних для перевірки документів, створення інших
обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню державного
фінансового контролю (в тому числі зустрічних звірок), тягне за собою
відповідальність, встановлену законом.