Сутність і мета державного контролю/нагляду

в діяльності ПА
 Нагляд/контроль – є однією з функцій управління
органів ПА і одночасно є засобом забезпечення
дотримання законності учасниками правовідносин.
 Державний контроль полягає у перевірці розвитку
об’єкта контролю відповідно до визначених
напрямів, а також у попередженні та виправленні
можливих помилок і неправомірних дій, що
перешкоджають такому розвитку.
 Нагляд є різновидом надвідомчої діяльності
уповноваженого суб’єкта (щодо суб’єктів, які не
перебувають в організаційному підпорядкуванні),
що здійснюється з метою перевірки відповідності
фактичної діяльності встановленим приписам
законодавства.
 Державний нагляд/контроль дозволяє виявити і
попередити недоліки у діяльності учасників
правовідносин, попередити порушення закону.
Закон України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» //
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text
ст.1 - державний нагляд (контроль) - діяльність
уповноважених законом центральних органів виконавчої
влади, їх територіальних органів, державних колегіальних
органів, органів виконавчої влади АРК, МДА, ОМС (далі -
органи державного нагляду (контролю)) в межах
повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та
запобігання порушенням вимог законодавства
суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів
суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та
послуг, допустимого рівня небезпеки для населення,
навколишнього природного середовища.
 Основні ознаки процедури проведення нагляду
(контролю):

- Законодавча підстава;
- Втручальний характер процедури;
- Принципи процедури;
- Контролюючий суб’єкт ( не тільки інспекції);
- Об’єкти - підконтрольну сферу господарської діяльності чи
підконтрольні об’єкти/ продукцію;
- Часові межі процедури;
- Заходи контролю/нагляду;
- Акти реагування на порушення законодавства;
- Заходи відповідальності
 Виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд
(контроль) у сфері господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом
державного нагляду (контролю); повноваження органів
державного нагляду (контролю);
- вичерпний перелік підстав для зупинення
господарської діяльності;
- спосіб та форми здійснення заходів здійснення
державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік
порушень
 2. ВИДИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) У СФЕРІ
ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Податковий кодекс України (ст. 75)

ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності»

ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності»

ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»:

ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про

харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження,
ветеринарну медицину та благополуччя тварин»

ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»

ЗУ «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів

військового призначення та подвійного використання»

ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель»

Порядок здійснення державного контролю за додержанням

законодавства про працю // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2019-
%D0%BF#Text
 Критерії класифікації контрольно-наглядової діяльності
За сферою (видом) господарської діяльності, видом господарюючого
суб’єкта (н-д, підприємство, мале підприємство, фізична особа-підприємець
тощо)
За об’єктом (н-д, за фінансовою діяльністю, за охороною праці, за
охороною здоров’я, за дотриманням техніки безпеки, за екологічною
безпекою і тп. )
За обсягом досліджуваної діяльності: загальний і спеціальний. Загальний
контроль передбачає обстеження цілого комплексу питань діяльності
підконтрольного суб'єкта. Спеціальний контроль передбачає обстеження
діяльності підконтрольного суб'єкта за чітко визначеним питання (н-д,
контроль за виконанням гігієнічних і протиепідемічних заходів, санітарних
правил, норм і гігієнічних нормативів).
За часом проведення: плановий і позаплановий
За способом проведення звичайні планові, які проводяться одним
контролюючим органом, і комплексні. Комплексна - це захід державного
нагляду (контролю), що проводиться кількома контролюючими органами
одночасно ( поєднання планових перевірок в межах одного проміжку часу).
Ін.
 3. Принципи державного нагляду (контролю):
1) пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров’я людини і пропорційність
заходів контролю/нагляду, що вживаються;
2) рівність і законність інтересів господарюючих суб’єктів;
3) неупередженість та компетентність;
4) прозорість, відкритість, плановість, системність заходів контролю/нагляду;
5) неприпустимість дублювання державними органами функцій і сфер
відповідальності щодо здійснення контролю/нагляду;
6) додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання;
7) неприпустимість дискримінації суб'єктів господарювання та недопущення
недобросовісної конкуренції;
8) незалежність контролюючих органів від політичних партій та будь-яких об’єднань
громадян;
9) запобігання виникненню конфлікту інтересів при проведенні нагляду і контролю;
10) дотримання умов міжнародних договорів України;
11) презумпція правомірності діяльності суб'єктів господарювання, у разі існування
конфлікту норм закону (ів), що допускають неоднозначне (множинне) трактування
прав і обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного
контролю/нагляду;
12) забезпечення захисту конфіденційної інформації, одержаної під час здійснення
нагляду і контролю;
13) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування
щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності;
14) здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та
доцільності.
 ЗУ «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів
військового призначення та подвійного використання»

Стаття 4. Принципи державної політики в галузі державного

експортного контролю

 пріоритетність національних інтересів України - політичних, економічних

та військових, захист яких є необхідним для забезпечення національної
безпеки;
 обов'язковість виконання міжнародних зобов'язань України щодо
нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та
встановлення державного контролю за здійсненням міжнародних передач
товарів військового призначення і подвійного використання, а також
забезпечення здійснення заходів щодо недопущення використання
зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях;
 законність;
 здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що необхідна для
досягнення його цілей;
 узгодження процедур і правил державного експортного контролю з
міжнародно-правовими нормами та практикою;
 забезпечення взаємодії з міжнародними організаціями та іноземними
державами в галузі державного експортного контролю з метою зміцнення
міжнародної безпеки і стабільності, у тому числі з метою запобігання
розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки.
 4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВИХ І ПОЗАПЛАНОВИХ ЗАХОДІВ
ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) ОРГАНАМИ ПУБЛІЧНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇ

ст. 4. Закону України «Про основні засади державного нагляду

(контролю) у сфері господарської діяльності» - плановий чи
позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має
здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої
керівником.
Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду
(контролю)
Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що
затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1
грудня року, що передує плановому.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31
грудня планового року.
Щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують
звіти про виконання річних планів заходів за попередній рік і оприлюднюють
на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої
автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
Планові заходи здійснюються за умови письмового повідомлення
суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за
10 днів до дня здійснення цього заходу.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10 робочих
днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5 робочих днів.
Сумарна тривалість усіх планових заходів протягом календарного року
щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може
перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого
підприємництва - 15 робочих днів.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Оскарження рішень органів публічної адміністрації за результатами здійснення
заходів державного нагляду (контролю)
ст.21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності» - оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) –
адміністративний і судовий (до адміністративного суду).

Підстави оскарження:
 безпідставні позапланова перевірка;
 недотримання порядку призначення та проведення перевірки або інспектування;
 перевищення повноважень посадовими особами (інспекторами праці);
 винесення неправомірних рішень;
 порушення порядку складання актів, вимог, приписів, прийняття постанов тощо.
 Справа № 380/3826/21 // https://reyestr.court.gov.ua/Review/103240490

У період з 20.10.2020 по 26.10.2020 інспектором праці відповідно до статті 259

КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,
Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю
проведено інспекційне відвідування у ТОВ «ЮР» за адресою…за результатами якого
складено акт від 26.10.2020 №…
Факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути
підтверджений достатнім обсягом доказів.
В акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті
порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у
обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому, такі
докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне
тлумачення.
Відповідач, під час здійснення інспекційного відвідування у ТОВ «ЮР» в межах
наданої компетенції, повинен був перевірити і з`ясувати усі обставини, зокрема, в частині
факту допуску Товариством працівника до роботи без оформлення трудового договору
(контракту), а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.
В свою чергу в акті інспекційного відвідування від 26.10.2020 відсутня
інформація про фіксацію процесу відвідування засобами аудіо-, фото- та/чи
відеотехніки.
 1
6. Правове регулювання інспекційної діяльності в окремих сферах економіки
(наприклад, у сфері пожежної, техногенної безпеки, екології, соціального захисту)

Інспекційні провадження – це сукупність послідовно здійснюваних процедурних дій

та рішень, які спрямовані на проведення перевірки особи уповноваженим суб’єктом,
що завершуються прийняттям та виконанням адміністративного акта.

Мета - дотримання суб’єктами господарської діяльності, об'єктом контролю норм

чинного законодавства у відповідній сфері.

Об’єкти інспектування:
 діяльність суб’єктів господарювання і об’єкти суб’єктів господарювання:
(території, будівлі, споруди, устаткування, обладнання, технологічні установки,
транспорт і. .т.п.);
 заклади громадського, торгового, харчувального, житлового, побутового,
культурно-видовищного, лікувального, адміністративного призначення тощо);
 об’єкти будівництва (новобудови та ін.), будівельні майданчики;
 проєктна документація;
 ліцензіати на відповідність вимогам ліцензійних умов провадження господарської
діяльності з надання послуг населенню і якість послуг населенню;
 порядок і документація працевлаштування працівників
 документація з питань пожежної безпеки, охорони праці, охорони здоров’я т.п.
 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
Стаття 39. Поняття та основні завдання державного санітарно-
епідеміологічного нагляду
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної
санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та
фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення,
зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та
по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Основними завданнями цієї діяльності є:
 нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого
самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами
санітарних і протиепідемічних заходів;
 нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань
населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються
запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я
населення;
 нагляд за дотриманням санітарного законодавства;
 проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації
небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого
визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров’я.
 КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

Стаття 47. Державний нагляд (контроль) з питань

цивільного захисту
1. Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту
здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у
сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-
рятувальних служб відповідно до Закону України "Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Стаття 66. Способи здійснення державного нагляду

(контролю)
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд
(контроль) шляхом проведення планових та позапланових
перевірок відповідно до закону.
Стаття 70. Підстави для зупинення роботи підприємств,
об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин,
механізмів, устаткування, транспортних засобів