1

Панель: Організаційні та правові засади забезпечення економічної безпеки

ЕКСПЕРТИЗИ У РОЗСЛІДУВАННІ ФІНАНСОВИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Ключові слова: класифікація, правопорушення, фінанси, правопорушення

у фінансовій сфері.
Анотація. У статті розглянуто сутність фінансових правопорушень у
дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Зосереджено увагу на
проведення судово-економічних експертиз, яка має важливе значення для
розслідування злочинів у сфері фінансування. Визначено, основні завдання, що
вирішуються у процесі судово-економічної експертизи правопорушень.
Визначено, які види експертизи проводяться в межах економічної
експертизи. За результатами проведених досліджень запропоновано напрями
вдосконалення контролю з використанням зарубіжного досвіду.

EXAMINATIONS IN THE INVESTIGATION OF FINANCIAL OFFENSES

Key words: classification, offenses, finances, offenses in the financial sphere.

Abstract. The article considers the essence of financial offenses in the research
of domestic and foreign scientists. The focus is on conducting forensic economic
examinations, which is important for the investigation of crimes in the field of
financing. The main tasks to be solved in the process of forensic economic
examination of offenses are determined.
It is determined what types of expertise are conducted within the economic
expertise. According to the results of the research, the directions of improvement of
control with the use of foreign experience are offered.

Тема дослідження є актуальною у зв’язку криміналізацією економіки та

пошуку можливостей повернути незаконно отримані активи, слугуватиме
фактором стримування для потенційних злочинців. Фінансові розслідування
можуть бути засобом виявлення предикатних злочинів.
Метою дослідження є висвітлення теоретичних аспектів та розробка
рекомендацій щодо вдосконалення методики розслідування.
В юридичній енциклопедичній літературі зауважують, що
правопорушення – це суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або
бездіяльність), яке порушує норму права [3]. Схоже, але більш розширене
визначення поняття «правопорушення» надає О.Ф. Скакун. Так, на думку
вченої, правопорушення – це суспільно небезпечне або суспільно шкідливе
протиправне винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, за яке
передбачена юридична відповідальність за чинним законодавством [4]. А.Й.
Іванський дійшов висновку, що правопорушення – «це суспільно шкідливе
(небезпечне), протиправне (таке, що порушує норми фінансового
 2

законодавства), винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, яке

посягає на охоронювані фінансові права та інтереси, за що встановлена
фінансовоправова відповідальність» [5].
Тому фінансове правопорушення, як різновид особливого юридичного
факту, має всі ознаки протиправного діяння і є порушенням вимог
фінансового законодавства, що формують цю галузь.
Суб’єкти фінансового правопорушення можуть існувати у сфері
податкових відносин, банківських, публічних валютних, грошово-касових
відносин.
Л.К. Царьова зазначає, що фінансове правопорушення є самостійним
видом правопорушень і визначає його як протиправне винне діяння (дія або
бездіяльність), що зазіхає на встановлений державою порядок здійснення
фінансової діяльності та викликає застосування відповідних санкцій, у тому
числі фінансових [7]. Д. М. Кобелька під правопорушенням у фінансовій сфері
розуміє суспільно шкідливе або небезпечне винне, протиправне діяння (дія або
бездіяльність) деліктоздатного суб’єкта, що направлено на порушення норм
фінансового законодавства, за допомогою якого здійснюється правове
регулювання мобілізації (створення, формування), розподілу (перерозподілу),
використання централізованих і децентралізованих фондів коштів [5].
У загальний теорії фінансового права вважається, що в сфері
фінансової діяльності слід розрізняти три види правопорушень: кримінальні
злочини, адміністративні правопорушення та фінансово-правові
правопорушення, врегульовані нормами галузі фінансового права [9].
Фінансові правопорушення можна диференціювати за цілим рядом ознак.
Відповідно, і правопорушення у сфері фінансових відносин можна поділити на
бюджетні, податкові, банківські, правопорушення у сфері готівкового
грошового обігу, у сфері державних або муніципальних запозичень, у сфері
здійснення фінансових операцій тощо.
Основною й найбільш поширеною процесуальною формою ефективної
протидії правопорушенням є судова експертиза. Однією з форм використання
спеціальних економічних знань у кримінальному судочинстві є проведення
судово-економічних експертиз, яка має важливе значення для розслідування
злочинів у сфері фінансування. До основних завдань, що вирішуються у
процесі судово-економічної експертизи правопорушень, пов'язаних з
нарахуванням і сплатою податків, належать такі:
• встановлення фактів порушення податкового законодавства,які призвели
до заниження або ухиляння від сплати податків загалом і окремо за зборами та
іншими податками до бюджету;
• аналіз виявлених порушень, що потребує системного підходу і
консультацій з фахівцями галузевих управлінь податкової інспекції та
юристами;
• чітка класифікація виявлених правопорушень податкового законодавства
стосовно їх впливу на оподатковувані об'єкти в розрізі податків, зборів та
обов'язкових платежів;
 3

• класифікація порушень загального характеру (порушення у сфері

ліцензування, веденні податкового та бухгалтерського обліку,оформленні
установчих документів тощо);
• підтвердження розміру матеріального збитку, встановленого матеріалами
документальної перевірки;
• встановлення обставин, що спричинили ухиляння від сплати податків;
• підтвердження клопотання посадових осіб, діяльність яких було піддано
розслідуванню, з питань повноти і правильності нарахування та сплати
податків до бюджету;
• встановлення осіб, відповідальних за повноту та правильність
нарахування і сплати податків до бюджету, а також які допустили вказані
правопорушення;
• встановлення взаємозв'язку різних порушень на окремих об'єктах
оподаткування та їх впливу на податковий і бухгалтерський облік.
В межах економічної експертизи проводяться наступні види експертизи:
Експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності;
Експертиза документів про економічну діяльність підприємств і
організацій;
Експертиза документів фінансово-кредитних операцій.
Експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності
Експертиза документів про економічну діяльність підприємств і
організацій
Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність
підприємств і організацій є:
- визначення документальної обґрунтованості, аналізу показників
фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості
тощо);
- визначення документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та
джерел його придбання;
- визначення документальної обґрунтованості стану та інтенсивності
використання оборотних активів та джерел їх формування;
- визначення документальної обґрунтованості та аналізу джерел власних
коштів та результатів фінансово-господарської діяльності;
- установлення документальної обґрунтованості та аналізу
загальногосподарських і спеціальних фондів;
- визначення документальної обґрунтованості та аналізу реальності
розрахунків з дебіторами і кредиторами;
- визначення документальної обґрунтованості та аналізу економічної
доцільності отримання і використання кредитів і позик;
- визначення документальної обґрунтованості та аналізу витрат і цін як
чинників фінансової стабільності, беззбитковості;
- визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна
при виході учасника зі складу засновників;
 4

- визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченого

заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди при втраті
працездатності і в інших випадках);
- визначення документальної обґрунтованості цільового витрачання
бюджетних коштів;
- визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої
вигоди та інші.
Основу інформаційного забезпечення для дослідження податкових
правопорушень складають податкові дані, які створені або отримані суб'єктами
інформаційних відносин під час поточної діяльності й необхідні для збору
доказів у процесі проведення експертних досліджень .
Так, узагальнивши все вищесказане, ми дійшли висновку, що
підсумовуючи наведені дефініції різних авторів, слід зазначити, що поняття
фінансового правопорушення являє собою сукупність істотних ознак даного
явища й містить у собі: діяння (дія або бездіяльність); протиправність
(порушення фінансового законодавства); винність; вчинення певним колом
осіб; караність (наявність встановленої фінансовим законодавством
відповідальності).
Фінансові розслідування здійснюють правоохоронні органи та служби
суб’єктів господарювання (спеціалізовані підрозділи підприємств і банків, а
також компанії, що надають консалтингові послуги).
Науково-методичне забезпечення діяльності з організації та проведення
фінансових розслідувань має досить високий рівень розвитку й зорієнтоване на
виконання практичних завдань, про що можна переконатися під час вивчення
конкретних документів, записів та інформації.
Складність та специфічність злочинів, вчинених з фінансовими ресурсами
держави, потребують відповідної підготовки слідчих та вміння ними
здійснювати глибокий аналіз бухгалтерської, податкової, фінансової звітності, а
також залучення, у разі необхідності, висококваліфікованих фахівців із
указаних галузей. Належній організації розслідування таких злочинів сприяє
налагодження ефективних взаємозв’язків між правоохоронними і
контролюючими органами, обмін наявною інформацією, створення та
наповнення відповідних інформаційних банків даних.
Держава намагається протистояти вчиненню таких злочинів, зокрема,
через створення органів, які здійснюють фінансовий моніторинг, розслідування
фінансових та корупційних злочинів (Національне антикорупційне бюро
України тощо), здійснення відкритих торгів на ресурсі «Прозоро» та інші кроки
в даному напрямі.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про основні засади здійснення державного

фінансового контролю» у ред. від 16.10.2012 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1993. – № 13.// https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/293912#Text
 5

2. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму
та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019р.
№361IX // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 25, ст.171.//
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36120#Text
3. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю)
у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 2007. № 29. Ст.389.// https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87716#Text
4. Іванський А.Й. Фінансовоправова відповідальність в сучасній
Україні: теоретичне дослідження. – Рукопис.Дисертація на здобуття наукового
ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне
право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Одеська національна
юридична академія, м. Одеса, 2009.
5. Будько З. М. Фінансовоправова відповідальність за вчинення
податкових правопорушень [Текст]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук :
12.00.07 / З. М. Будько. – Ірпінь, 2005. – 20 с.
6. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс):
[підручник]; видання 2е, перероблене і доповнене/ О. Ф. Скакун. – Харків :
Еспада, 2009. – С. 598.
7. Царьова Л. К. Підстава відповідальності у фінансовоправових
відносинах [Текст] / Л. К. Царьова // Актуальні проблеми держави та права : зб.
наук. пр. – О., 2001. – Вип. 12. – С. 4852.
8. Кобелька Д. М. До проблеми визначення правопорушень у
фінансовій сфері [Текст] // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. – 2014. – No. 11. – Т. 1 – С. 195197.
9. Фінансове право: підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки та О. П.
Гетманець ; Ю. М. Жорнокуй, О. В. Кашкарьова, Т. В. Колесник та інші. – Х. :
Екограф, 2015 – 500 с.// http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/327