Тема 6.

Формування інформаційно-аналітичної бази

забезпечення фінансово-економічної безпеки
6.1. Поняття інформації. Основні види та властивості
інформації.
6.2. Методи збору даних.
6.3. Особливості формування аналітичної бази забезпечення
фінансово-економічної безпеки

ЛЕКЦІЯ 1

6.1. Поняття інформації. Основні види та властивості

інформації.

В сучасних умовах інформація є основою будь-якого бізнесу,

вона сприяє належному оцінюванню умов бізнес-середовища,
визначенню мети і завдання майбутньої діяльності та пошуку нових
способів та шляхів їх вирішення. Інформація є одним з головних
чинників, який характеризує рівень безпеки підприємницької
діяльності. Більш висока інформованість дає можливість мінімізувати
ризики та створити конкурентну перевагу (за умови, що інформація
достовірна).
У перекладі з латинської, «інформація» – це повідомлення про
будь-який факт, явище, роз’яснення чогось. Фінансово-економічна
безпека бізнесу під інформацією передбачає певний набір даних про
фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання, які є
основою прийняття управлінських рішень щодо окремих аспектів його
безпечного функціонування та динамічного розвитку.
Важлива роль у складі інформаційно-аналітичного забезпечення
фінансово-економічної безпеки підприємства надається інформації,
яка містить економічні відомості про осіб, факти, явища та процеси, що
відбуваються у будь-якому господарюючому суб’єкті, отримані в
результаті обліку, аналізу і синтезу. Інформаційно-аналітичне
забезпечення є інформаційним ресурсом управління системою
фінансово-економічної безпеки підприємства. Вона утворюється при
взаємодії трьох функцій управління: обліку, аналізу та синтезу. При
цьому облік – це база для аналізу, а результати аналізу, у свою чергу
є основою для проведення синтезу та надання відомостей
потенційному користувачеві цієї інформації.
Визначення поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення»
розкривається за допомогою зрозуміти «облікова інформація» та
«аналітична інформація».
Облікова інформація, згідно з національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку, – це інформація про стан,
структуру та рух майна організації і джерела його утворення,
господарські процеси та результати фінансової та виробничо-
господарської діяльності організації.
У залежності від вимог, що пред'являються до облікової
інформації, вона може мати різними комбінації характерних їй
властивостей і відрізнятися деякими особливостями. Якщо говорити
про систему фінансово-економічної безпеки підприємства, то найбільш
важливим в даному випадку є розмежування облікової інформації по
відношенню до її відкритості та основних користувачів на інформацію
фінансового обліку, яка узагальнюється у фінансовій звітності, та
інформацію управлінського обліку, що фіксується у внутрішній звітності
підприємства. Такий поділ потрібно створювати для посиленням
вимог до забезпечення збереження комерційної таємниці діяльності
підприємства.
У відповідності до національних стандартів бухгалтерського
обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності головною метою
надання інформації фінансового обліку є забезпечення користувачів
відкритою, правдивою та повною інформацією щодо фінансового стану
та результатів діяльності підприємства. Для прийняття економічно
обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансово-економічної
безпеки щодо співпраці з окремими контрагентами саме така
інформація необхідна широкому колу зовнішніх користувачів.
Дані фінансового обліку відображають ретроспективну
інформацію про події та операції, що відбулися, тобто такі, на які вже
неможливо вплинути і будь-яким чином змінити їхній хід та наслідки.
Для уникнення можливості заподіяння шкоди фінансовим,
матеріальним інтелектуальним і інформаційних ресурсам суб'єкта
господарювання потрібна релевантна інформація, на основі якої
здійснюються спостереження за потоковою ситуацією та
передбачаються наслідки фінансово-господарської діяльності в
майбутньому.
Рельовантна, або майбутня (прогностична) інформація може
бути змінена під впливом деяких управлінських рішень. Саме таку
інформацію надає управлінський (внутрішньогосподарський) облік.
Треба особисто відзначити, що дані управлінського обліку мають
закритий характер не лише для зовнішніх користувачів інформації, але
й для персоналу самого підприємства. Навіть тоді, коли цей персонал
не має прямого відношення до вирішення тієї чи іншої проблеми, що
значно підвищує конфіденційність інформації.
Використання принципів управлінського обліку при підготовці
облікової інформації передбачає зміну функціональної спрямованості
цієї інформації, перетворюючи її з інструменту, що фіксує події та
явища, на інструмент активного впливу на економічну діяльність
організації з метою «запобігання негативним результатам
господарської діяльності організації і виявлення
внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової
стійкості». Таке бачення облікової інформації вимагає визначення
місця та ролі цього чиннику серед інших позитивних чинників
забезпечення фінансово-економічної безпеки організації та його
впливу на захист організації від дії руйнівних сил.
Під аналітичною інформацією відповідно до теорії аналізу
господарської діяльності розуміють відомості про забезпеченість і
використання ресурсів підприємства та ефективну організацію його
процесів [9]. Аналітичні дані є основою для економічного
обґрунтування тактичних та стратегічних управлінських рішень в сфері
фінансово-економічної безпеки підприємства.
Формування аналітичної інформації відбувається на основі даних
фінансового та управлінського обліку, а також інформації, яка взята
завдяки додатковим джерелам, серед яких найбільш поширеними є:
видання центральних та регіональних органів управління
статистики України. До їх складу входять середньогалузеві показники
за окремими напрямами діяльності;
періодичні офіційні видання державних органів та структур,
видання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку,
відомчі збірники, що містять інформацію про фінансові та економічні
показники;
 офіційні сайти державних структур, комітетів та міністерств, які
повідомляють про річну фінансову звітність, тощо.
Джерела інформації бувають внутрішні і зовнішні. У свою чергу
зовнішня інформаційна система, яка забезпечує належний рівень
фінансово-економічної безпеки, ділиться на чотири основні групи:
1. Показники загального розвитку країни. Ці показники
(макроекономічного та галузевогоі розвитку) визначаються за даними
державної статистики. При прийнятті стратегічних рішень в фінансово-
економічній безпеці (стратегія захисту економічних інтересів різних
загроз, визначення перспективних цілей для фінансово-економічної
безпеки), у моніторингу навколишнього середовища компанії ці
показники мають важливе значення.
2. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і
конкурентів. Такі показники застосовуються для прийняття
управлінських рішень, пов'язаних із захистом фінансових і економічних
інтересів при наявності зовнішніх загроз. Джерелами визначення
показників цієї групи є публічні фінансові звіти, рейтинги ключових
показників ефективності діяльності ("Банки", "Страхові компанії"),
платні бізнес-довідки, що надають інформаційні компанії. Формування
цих показників здійснюється в наступних блоках: "Банки", "Інвестиційні
компанії і фонди", "Страхові компанії", "Постачальники", "Покупці",
"Конкуренти". Показники кожного блоку обумовлені конкретними
завданнями забезпечення функціонування фінансово-економічної
безпеки.
3. Показники фінансового ринку. Вони використовуються для
залучення кредитів, здійснення короткострокових інвестицій,
управлінських рішень при формуванні портфеля довгострокових
фінансових вкладень і деяких інших аспектів фінансово-економічної
безпеки. Визначення показників цієї групи ґрунтується на публікаціях
валютної і фондової бірж, комерційних періодичних видань, а також
відповідних електронних джерелах інформації. Показники, що входять
до складу цієї групи діляться на три категорії, які характеризують стан
окремих сегментів фондових, кредитних і валютних ринках.
4. Нормативно-регулюючі показники. Вони враховуються при
підготовці рішень, пов'язаних з особливостями державного
регулювання фінансово-господарської діяльності. Джерелами цієї
групи показників є правові акти, прийняті різними державними
органами [10].
Систему внутрішньої інформації про результати діяльності для
забезпечення належного функціонування фінансово-економічної
безпеки можна розподілити на три групи:
1. Показники фінансової звітності суб'єкта господарювання, які
застосовуються у фінансовому аналізі, плануванні, при розробці
стратегії і основних аспектів політики економічної безпеки з метою
надати найбільш повне уявлення про фінансово-економічну діяльність
підприємства. Вони найбільш поширено використовуються
внутрішніми і зовнішніми користувачами.
2. Показники управлінського обліку підприємства. Як правило, ці
показники формуються в розрізі: сегментів ринку підприємств і груп
клієнтів, видів діяльності підприємства, центрів відповідальності
(центри витрат, доходів, прибутку та інвестицій). Вони
використовуються для поточного та оперативного управління
практично усіма аспектами загальної економічної безпеки суб'єкта
господарювання і відображають інформацію про суму і склад доходів і
витрат, про обсяги діяльності.
3. Нормативно-планові показники пов'язані з розвитком
підприємства в економічної і фінансової сферах діяльності. Вони
використовуються в поточному і оперативного управління при
забезпеченні фінансово-економічної безпеки і розраховуються
безпосередньо на підприємстві в розрізі наступних блоків:
а) внутрішні нормативи, що регулюють фінансово-економічний
розвиток підприємства (наприклад, нормативи співвідношення вартості
окремих видів активів, структури капіталу, нормативи використання
окремих видів ресурсів);
б) система планових показників фінансово-господарської
діяльності підприємства, яка включає в себе набір показників
операційних і фінансових бюджетів всіх видів.
Створення раціонального потоку бухгалтерської та аналітичної
інформації в системі фінансово-економічної безпеки засновано на
певних принципах, серед яких основними є:
підвищити коефіцієнт достовірності інформації;
об'єктивність процесів фінансово-господарської діяльності;
єдність інформації, що надходить з різних джерел;
 своєчасність інформації; виявлення інформаційних потреб і
найбільш ефективні способи їх задоволення.
Надійність є важливою якісною характеристикою облікової та
аналітичної інформації, яка вважається надійною, якщо вона не
містить помилок матеріалу, є неупередженою. При цьому користувачі
можуть покладатися на неї настільки, наскільки віна відображає
очікуваний або реальний стан справ в організації. Це знижує ступінь
ризику внутрішніх і зовнішніх загроз для фінансово-економічної
безпеки.
Навмисне маніпулювання даними фінансової звітності в країні
визначило напрями пошуку для того, щоб уникнути цього явища. На
нашу думку, при вивченні цього питання слід звернути особливу увагу
на безпосередніх користувачів інформації, яким необхідна розробка
внутрішніх механізмів для перевірки достовірності фінансової звітності
підрядників або потенційних партнерів. Це обумовлено наступною
метою:
надання достовірної оцінки фінансової стійкості потенційних
партнерів;
визначення їх фактичних фінансових та економічних умов, щоб
уникнути будь-якої небезпеки співпраці з потенційним банкрутством;
розробки найповнішої системи інформаційного забезпечення
фінансво-економічної безпеки підприємств;
підготовки інформації для прийняття управлінських рішень щодо
співпраці з партнерами з точки зору виявлених загроз і небезпек.
Застосування вищеназваних дій є однією з найважливіших задач
аналітика з питань фінансово-економічної безпеки.
Слід зазначити, що перш ніж готувати аналітичну інформацію для
прийняття управлінських рішень в сфері безпеки суб’єкта
господарювання, аналітик з питань фінансово-економічної безпеки має
обов'язково оцінити достовірність облікової інформації, наданої йому
зовнішніми контрагентами або відповідними економічними службами
конкретного підприємства. Треба звернути особливу увагу на способи
отримання альтернативних даних, що підтверджують правдивість
наданої інформації, а також технології описування її характеристик з
метою побудови шкали достовірності.
Для отримання облікової інформації про реальний фінансовий
стан контрагентів можуть застосовуватися так звані спеціальні методи,
які використовуються при забезпеченні фінансово-економічної
безпеки. Серед них основними є: метод особистого пошуку, метод
конфіденційних стосунків, метод конфіденційного спостереження
метод спеціалізованого опитування та інші. Перевіреній належним
чином обліковій інформації присвоюється коефіцієнт достовірності (від
0,1 до 1,0), який показує її вплив на подальші наслідки при прийнятті
на основі цієї інформації управлінських рішень щодо співпраці з тим чи
іншим контрагентом.
Формування інформаційно-аналітичного забезпечення
фінансово-економічної безпеки підприємства передбачає, що
оперативні дані про фінансово-господарську діяльності організації в
процесі оперативного обліку перетворюються на первинну облікову
інформацію. В свою чергу, первинна інформація (в результаті її
обробки в системі бухгалтерського обліку) перетворюється на
узагальнюючу облікову інформацію, що міститься у фінансових,
статистичних та внутрішніх звітах. Узагальнююча облікова інформація
після її перевірки щодо достовірності є базою для аналізу та синтезу.
Згрупована належним чином аналітична інформація є основою для
прийняття управлінських рішень щодо стану та рівня фінансово-
економічної безпеки суб’єкта господарювання, ефективності його
діяльності та прогнозування заходів захисту від впливу зовнішніх і
внутрішніх загроз.
При цьому обмін інформацією між системами моніторингу,
аналізу та прийняття управлінських рішень в системі фінансово-
економічної безпеки здійснюється в п'ятьма напрямками: моніторинг –
бухгалтерський облік, бухгалтерський облік – фінансова звітність,
фінансова звітність – оцінка достовірності інформації, оцінки
достовірності інформації – аналіз, аналіз – прийняття управлінського
рішення. Інформаційно-аналітичне забезпечення – економічна модель
взаємозв'язку між системою фінансово-економічної безпеки
інформаційними процесами в середині організації. Як інформаційний
ресурс інформаційно-аналітична інформація виконує дві основні ролі: з
одного боку, визначає структуру системи фінансово-економічної
безпеки і забезпечує її стабільність і стійкість від внутрішніх і зовнішніх
дій, а з іншого боку - вона визначає характер процесів, що
відбуваються в системі. Інформаційно-аналітичне забезпечення в
системі фінансово-економічної безпеки може мати різні комбінації
специфічних властивостей (наприклад, доречність, релевантність,
корисність). Набір різних властивостей визначається конкретною
метою отримання інформації та її використанням.