Підприємництво: сутність, визначення та

роль у становленні економічної системи

країни

Підприємництво – це самостійна, ініціативна систематична діяльність

господарюючих суб’єктів з виробництва продукції, виконання робіт,
надання послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання
прибутку або власного доходу.
Головними суб'єктами ринкової економіки є різні підприємства. Вони є
основною, первинною організаційно-економічною ланкою національного
господарства. До підприємств належать заводи, фабрики, шахти,
електростанції, ферми, банки, магазини, університети, інші заклади, які є
самостійними суб'єктами господарювання. Вони створюються для
виробництва потрібних суспільству матеріальних благ та різноманітних
послуг. Стимулом для створення підприємства як суб'єкта
підприємницької діяльності є одержання прибутку і використання його
для задоволення суспільних та особистих потреб. Підприємства є
головними товаровиробниками, які визначають ділову активність
національної економіки. Від ефективності їхньої господарської діяльності
залежать темпи економічного зростання і добробут населення країни.
Один із прихильників розвитку малого бізнесу Шумахер Ернст
Фрідріх розглядав малі підприємства як засоби вдосконалення співпраці
між людьми, зміцнення людської гідності та реалізації потенціалу. Проте,
за часів Шумахера, крупні підприємства вважалися найефективнішою
формою організації бізнесу, тому, на його думку, малі підприємства
повинні були бути складовою частиною корпорацій. Багато ідей
Шумахера використовуються політичними партіями й сьогодні як елемент
ідеології.

Отже, економічна сутність підприємства – це основна ланка

національної економіки, яка у взаємодії з іншими самостійними
суб'єктами господарювання забезпечує виробництво необхідних
споживчих благ з метою привласнення прибутку.
 Фінансова звітність компанії: основні звіти та їх
характеристика.

Характеристики фінансової звітності або річних звітів (залежно від

країни або регіону) повинні базуватися на відображенні справжнього
та повного образу компанії.

Основні фінансові звіти:

1. Таблиця балансу. Це дає швидке уявлення про те, як розподіляються

активи, пасиви та власний капітал компанії. З ними ми можемо
знати важелі впливу компанії.
2. Обліковий запис результатів. Доходи та витрати компанії
збираються, роблячи відомим теоретичний чистий прибуток, який
мала б мати компанія.
3. Звіт про рух грошових коштів. Він фіксує суму та час, коли гроші
залишають та надходять у компанію.
4. Звіт про зміни власного капіталу. Він показує еволюцію активів
компанії протягом певного періоду.

Характеристика фінансової звітності:

o Зрозумілість. Інформація повинна бути зрозумілою для акціонерів,

працівників, державних установ чи потенційних інвесторів серед
інших агентів.
o Актуальність. У цьому випадку інформація повинна мати певне
значення, яке, якщо її пропустити, може означати кардинально
інший результат дослідження компанії. З цієї причини ви повинні
 зібрати відповідну інформацію та пропустити інформацію, яка не є
такою.
o Надійність. Нейтралітет та відсутність агентських витрат повинні
бути головними у фінансовій звітності.
o Порівнянність. Для того, щоб ми могли зробити висновки з
попередніх періодів, інформація повинна мати певну однорідність як
у типах даних, що відображаються, так і в способі їх подання.
o Приналежність. Виконуючи вищезазначені характеристики,
фінансова звітність повинна відповідати очікуванням агентів або
користувачів, які можуть вимагати їх.

З огляду на принципи та характеристики, які були викриті, теоретично

фінансова звітність повинна відповідати всім вимогам, які будь-який
користувач може вимагати від зазначених звітів.