Дата 03.10.

2022
Група № Е-1
Урок № 37-38
Тема уроку: «Сутність підприємництва. Функції та умови розвитку в
україні підприємництва»
Мета уроку: дослідити та закріпити теоретичні засади підприємництва,
визначити особисті й суспільні інтереси в підприємництві. Охарактеризувати
організаційно-економічні форми підприємництва.
Визначити особливості функціонування підприємницьких структур в
національних галузях, економічні та екологічні аспекти.
Дослідити сутність, види, форми підприємств, їх розвиток у системі
ринкових відносин.
Вивчення та закріплення вище зазначених питань дозволить поглибити
знання та навички, сприятиме формуванню наукового світогляду та розвивати
професійне мислення.
Тип уроку: перевірка набутих знань.
Обладнання: платформа відео-конференцій Zoom.

Осмислення теоретико-меодологічних засад становлення, розвитку,

визначення принципів діяльності, висвітлення основних чинників, що формують
підприємницьке середовище є особливо важливим.
Сучасна історія підприємництва бере свій початок з середніх віків.
Підприємцями того часу були місіонери, купці, ремісники та інші. Розвиток
капіталізму породжує прагнення до багатства, отримання необмеженого
прибутку. Підприємець найчастіше сам працює на своїй фабриці, заводі,
незважаючи на те, що він є власником засобів виробництва.
А. Сміт наголошує на тому, що праця є джерелом існування людини.
Підприємницька діяльність дає можливість людині задовольняти свої потреби за
її рахунок. Ринкові відносини, на думку відомого дослідника, неможливі без
розвитку конкуренції.
Д. Рікардо підтримує точку зору А. Сміта про необхідність розвитку
конкуренції, адже вона встановлює рівень вартості товарів, достатній для того,
щоб заробітна плата та інші витрати на утримання факторів виробництва були
пропорційними до вартості витраченого капіталу.
При цьому підприємець, як зазначає Д. Рікардо, обирає таку діяльність, яка
йому більше до вподоби. Кожен підприємець оптимізує розміщення свого
капіталу з метою отримання максимальних прибутків.
Сучасні погляди на підприємництво як економічну категорія отримали
подальшого розвитку.
Існує велика кількість визначення підприємництва. Так, законодавчо
встановлено, що підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на
власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами
господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних
результатів та одержання прибутку.
 Також сучасні дослідники розглядають підприємництво як динамічний,
активний елемент бізнесу, що являє ініціативну, самостійну діяльність, яка
здійснюється громадянами або об'єднаннями громадян на власний ризик і під
майнову відповідальність, з метою виробництва продукції, виконання робіт,
надання послуг та отримання прибутку.
У результаті сьогодні існує багато визначень підприємництва:
 як особлива здатність до організації економічної діяльності;
 як відкритий процес пошуку нових способів виробництва, відхід від
будь-яких обмежень, прагнення до перспектив розвитку бізнесу, пошуку нових
каналів збуту продукції.
Таким чином, вони зосереджують увагу на новаторських функціях і
підвищенні ролі особистості підприємця.
З точки зору методології цікавий підхід, який розглядає підприємництво як
складне багаторівневе системне утворення, виділяючи чотири його рівні:
— загальний підхід до підприємництва незалежно від специфіки
виробничих відносин, пов'язаний із загальноекономічним аспектом ефективності
виробництва, її зростанням;
— конкретизація суті поняття стосовно ринкової економіки;
— "власницький рівень" (щодо головної функції підприємництва) —
примноження власності незалежно від її форми;
— фінансово-господарська творчість.
Визначається підприємництво також як всеосяжне соціально-економічне
явище, що охоплює три складові: сектор ринкової економіки; вид економічної
діяльності; процес створення нового.
У теоретичному плані найбільш обгрунтованою позицією є думка, що
підприємництво — діалектична єдність специфічної соціальної форми та
загальноекономічного змісту.
Водночас слід зазначити, що підприємництво — це особливий вид
діяльності, і ця особливість характеризується наступними ознаками (табл. 1)
Таблиця 1

Основні ознаки підприємницької діяльності

Самостійність у
виборі напрямів і Прагнення Вміння йти на Новаторство і
методів отримати обґрунтований кмітливість,
діяльності, прибуток ризик гнучкість
прийнятті рішень

Основою здійснення підприємницької діяльності є власна ініціатива,

творчо-пошуковий, інноваційний підхід; це систематична діяльність.
Підприємницька діяльність повинна бути постійною, пов'язаною з
відтворювальним процесом, і обов'язково офіційно зареєстрованою; це діяльність,
яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову)
відповідальність;
 Рисунок 1. Найхарактерніші риси підприємництва

Підприємництво як явище господарського життя завжди розвивається в

певному соціально-економічному й історичному середовищі. Саме тому для його
безпосереднього відтворення необхідні певні передумови.
Економічні передумови підприємництва полягають у тому, щоб у
суспільстві функціонували багатосуб’єктні (приватні, колективні, державні,
кооперативні) власники. Це буде сприяти волі підприємницької діяльності,
можливості на свій страх і ризик приймати рішення об використання майна,
продукції, прибутків, вибір господарських контрагентів. Тому шляхом створення
економічних передумов підприємництва в нашій країні є роздержавлення й
приватизація власності, демонополізація господарств.
Політичні передумови підприємництва передбачають створення в країні
сприятливого політичного клімату для підприємництва. Це можливо завдяки
розробці й здійсненню стабільної політики в країні.
Юридичні передумови підприємництва ґрунтуються на законах,
нормативних актах, розроблених у країні. Останні повинні створити для всіх
учасників ринкових відносин однакові «правила гри», тобто надати однакові
права й повну волю, не допускати втручання органів державного керування в
господарську діяльність будь-якого суб'єкта, за винятком законодавче
обумовлених випадків.
Однак, вищезгаданих передумов мало. Важливе значення має
психологічний фактор. Сутність його складається в позитивній суспільній думці
щодо підприємництва. Якщо цього не буде, розвиток підприємництва буде
стримуватися.
Метою підприємницької діяльності є одержання прибутку або власного
доходу. Отже, ми можемо дати узагальнююче визначення підприємництва.
 Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична діяльність
господарюючих суб'єктів з виробництва продукції, виконання робіт, надання
послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку або
власного доходу.
Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні
функції — інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу
(мотиваційну) (рис. 2).

Рисунок 2. Основні функції підприємницької діяльності

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає в сприянні

генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, здійсненню техніко-
економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським
ризиком.
Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних
засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та
інших ресурсів.
Організаційна функція підприємництва полягає в безпосередній
організації виробництва, збуту, реклами тощо, зводиться до поєднання ресурсів в
оптимальних пропорціях здійснення контролю за їх виконанням.
Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводиться до
формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного
використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління
організації виробництва, а також до максимального задоволення потреб
споживача.
Відповідно до Господарського Кодексу України у нашій країні не
дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян:
військовослужбовцем, службовим особам органів прокуратури, суду, державної
безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також
органам державної влади й керування, які покликані здійснювати контроль за
діяльністю підприємств. Забороняється займатися підприємництвом також
певним категоріям громадян, зокрема тим, хто має погашену судимість за
крадіжки, хабарництво, інші корисливі злочини й т.п..
Об’єктом підприємництва є певний вид діяльності (виробництво, торгівля,
інноваційна справа, посередництво, операції із цінними паперами), що
матеріалізується у виробленій продукції (послугах, інформації).
Підприємництво може застосовуватися у всіх сферах економіки, крім тих,
втрата державного контролю над якими завдає шкоди безпеки суспільства й
здоров’ю людей. Це виготовлення й реалізація зброї, наркотичних засобів,
грошових держзнаків.
Такі види діяльності в Україні, як розвідка й експлуатація корисних
копалин, ремонт спортивного, мисливського й іншого видів зброї, виготовлення й
реалізація медикаментів і хімічних речовин, виробництво пива, вина, лікеро-
горілчаних виробів, цигарок, медична, ветеринарна і юридична практика,
вимагають спеціального дозволу – ліцензії. Таким чином, державні органи, які
видають їх, можуть регулювати й контролювати зазначені види діяльності.
За формою власності й організації виділяють такі види
підприємництва:
 індивідуальне – засноване на приватній власності фізичної особи і
його праці (фермери, ремісники, які не застосовують постійно найману працю);
 сімейне – ґрунтується на приватній власності громадян-членів однієї
5ассу5ти можливістю використання найманої праці;
 частка, або партнерське, - зі створенням юридичної особи й
обмеженою відповідальністю (малі підприємства, суспільства-кооперативи, як
правило, користуються найманою працею);
 акціонерне – засноване на власності акціонерів (власники цінних
паперів – індивідууми, юридичні особи);
 орендне – береться за відповідну плату на певний час у користування,
що дає йому право бути власником результатів роботи, доходів і розпоряджатися
майном;
 колективне (народне) – засновано на власності трудового з ассу5тиву
на майно, продукцію й доходи;
 інноваційне – ґрунтується на інтелектуальній власності.
Підприємство – це основна ланка економіки країни, самостійний
господарюючий суб’єкт, що має право юридичної особи й здійснює виробничу,
науково-дослідну й комерційну діяльність із метою одержання прибутку.
Підприємство робить основну 5ассу продукції, має закінчений цикл
відтворення, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатка,
товарний знак.
Залежно від форм власності (приватна, колективна, державна)
розрізняють такі організаційні види підприємств – одноособове володіння,
партнерство, або суспільство, корпорація (акціонерне товариство), державне
підприємство.
Розрізняють такі види партнерства:
 • повне товариство (суспільство з необмеженою відповідальністю);
• товариство з обмеженою відповідальністю;
• змішане (командитне) суспільство.
Таблиця 2

Основні типи підприємств у ринковій економіці за формою власності

Колективна Державна
Приватна
(кооперативна) (суспільна)
Одноосібне Виробничі Державне
володіння кооперативи підприємство
Партнерство
Споживчі Муніципальне
(товариство)
кооперативи підприємство
Корпорація

Корпорація є юридичною особою, що утворюється об’єднанням на пайові

(часткових) основах коштів своїх членів (акціонерів) і відноситься до товариства з
обмеженою відповідальністю, оскільки кожний акціонер відповідає за свої
зобов’язання лише власним капіталом. Отже, майновий ризик акціонерів
обмежується тією сумою, що вони заплатили за придбані акції.
Державні підприємства засновані на державній власності, що має два
рівні: загальнодержавний і комунальний. Відповідно функціонують і два види
підприємств.
Комунальні підприємства є власністю адміністративно-територіальних
одиниць влади, які використовують їхній потенціал у своїх власних інтересах.

УВАГА !!!
Виконані завдання присилати: olga_chernetcka@ i.ua.
УСПІХІВ У ВИКОНАННІ ЗАВДАНЬ!!!

І. Дайте відповідь на питання

1. Хто перший увів до обігу термін «підприємець»?

2. Які риси притаманні підприємцю?
3. У чому полягає сутність підприємництва? Що таке підприємливість?
4. Яка основна мета підприємництва?
5. Які основні функції підприємництва?
6. Що є економічною основою підприємницької діяльності?
7. Кому заборонено займатися підприємницькою діяльністю?
8. На які види підприємницької діяльності видаються ліцензії?
9. Як поділяються види підприємницької діяльності за формою власності і
організації?
10. Які передумови потрібні для здійснення підприємницької діяльності?
 ІІ. Тести

1. Основні види підприємництва:

а) Торгово-закупівельні, експортно-імпортні, валютні;
б) Промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгові;
в) Продовольчі, промтоварні, квартирні, земельні, кредитні;
г) Виробничі, комерційні, фінансові посередницькі.
2. У процесі підприємницької діяльності підприємець взаємодіє:
а) З органами виконавчої, законодавчої та судової влади;
б) З покупцями, власниками ресурсів, фінансовими органами;
в) З найманими працівниками, з іншими підприємцями;
г) З маклерами, дилерами, брокерами.
3. Основні джерела для фінансування бізнесу:
а) Початковий капітал, кошти засновників, спонсорські внески, особисті
кошти робітників фірми;
б) Прибутки, амортизація, кошти від продажі акцій, займи;
в) Державні субсидії, податкові пільги, безвідсоткові кредити;
г) Іноземна допомога, власні кошти власників фірми, банківські кредити,
аванси від покупців.
4.Підприємництво – це:
а) Комерційна діяльність приватних осіб, зв’язана в основному з купівлею
та продажем товарів;
б) Ініціативна, самостійна діяльність громадян, яка спрямована на
одержання прибутку та яка здійснюється на свій страх та ризик від свою
відповідальність;
в) Різна економічна діяльність, в результаті якої вдається реалізувати товар
за ціну, яка перевищує витрати підприємця, тобто одержати прибуток;
г) Тимчасова виробничо-комерційна діяльність, спрямована на досягнення
високої рентабельності в будь-якій діяльності.
5. Основою вільного підприємництва є:
а) Індивідуальна праця, малі підприємства, господарська самостійність;
б) Низькі податки, невтручання держави в діяльність фірми, державне
сприяння малому бізнесу;
в) Взаємодія виробника та покупця, відкритий ринок, підвищення
виробництва товарів над їх споживанням;
г) Приватна власність на засоби виробництва та майно, ринкова система
ціноутворення, вільна конкуренція між продавцями та покупцями.
6. Хто першим увів до обігу термін «підприємництво» і дав
систематизований аналіз?
а. А. Сміт.
б. Ж.-Б. Сей.
в. Р. Кантільон.
г. Маршалл.
д. Й. Шумпетер.
 7. Хто з економістів розглядав підприємництво як реалізацію
інновацій?
2.1.А. Сміт.
2.2.Ж.-Б. Сей.
2.3.Р. Канті льон.
2.4.А. Маршалл.
2.5.Й. Шумпетер.

ІІІ. Ситуаційні завдання

1. Як змінювалось визначення понять «підприємець» і «підприємництво» в

контексті історичної еволюції? Чим відрізнялись ці визначення залежно від
конкретно-історичного ступеня розвитку суспільства? Побудуйте хронологічну
схему історичного розвитку поняття «підприємництво».
2. За статистичними даними з офіційних сайтів визначте темпи
зростання кількості діючих малих підприємств в Україні та питому вагу малих
підприємств різних форм власності.
3. За основними функціями підприємництва побудуйте поетапну схему
ваших дій як майбутнього підприємця.

IV. Відгадайте ребус

V. Ессе

Які економіко-теоретичні знання необхідні сьогодні для здійснення

підприємницької діяльності? Чому саме економічна теорія, менеджмент і
маркетинг є практичною основою вивчення комплексу питань організації та
економіки підприємницької діяльності. Які, на вашу думку, економічні знання
потрібні ще для організації та здійснення власного бізнесу?