Хто такий підприємець?

Підприємець — особа, яка професійно

займається підприємницькою
діяльністю — приватним
виробництвом, торгівлею,
посередництвом, наданням послуг.
В Україні підприємцями є фізичні особи.
 Суть підприємництва. Об'єкти та суб'єкти
підприємницької діяльності
Американський учений, професор
Роберт Хизрич визначає
«підприємництво як процес створення
чогось нового, що має вартість, а
підприємця – як людини, що затрачає
на це весь необхідний час і сили, бере
на себе весь фінансовий, психологічний
і соціальний ризик, одержуючи в
нагороду гроші і задоволення
досягнутим».
 «Три хвилі» розвитку теорії підприємницької функції:
 «Перша хвиля», що виникла ще в XVIII в., була зв'язана з
концентрацією уваги на несенні підприємцем ризику.
 «Друга хвиля» у науковому осмисленні підприємництва
зв'язана з виділенням інноваційності як його основної
відмітної риси.
 «Третя хвиля» відрізняється зосередженням уваги на
особливих особистісних якостях підприємця (здатність
реагувати на зміни економічної і суспільної ситуації,
самостійність у виборі і прийнятті рішень, наявність
управлінських здібностей) і на ролі підприємництва як
регулюючого початку в економічній системі, що
врівноважує.
• Сучасний етап розвитку теорії підприємницької функції
можна віднести до «четвертої хвилі», поява якої
зв'язується з переносом акценту на управлінський аспект в
аналізі дій підприємця, а отже – з переходом на
міждисциплінарний рівень аналізу
проблем підприємництва.
• Створення власної справи — це завжди
величезний ризик і подолання опору, що
неминуче виникає.
• Ризик — це небезпека втрати ресурсів або
доходу.
• Дохід — це збільшення економічних вигод у
формі надходження активів або зменшення
зобов’язань, що призводять до зростання
власного капіталу.
Підприємницька діяльність – це
праця індивіда, заснована на розвитку особистісних
факторів, розширенні знань про свої можливості,
спрямована на досягнення найкращого результату у
господарській діяльності, на отримання економічної
вигоди і насамперед, привласнення додаткового
продукту.
Підприємницькою діяльністю не можна вважати
виконання будь – якого завдання, отриманого від іншої
особи, якщо у виконавця був відсутній хоча б один із
факторів виробництва та не було права свободи такої
діяльності.
Найважливішими факторами підприємницької
діяльності є особиста власність, фізичні, розумові
здібності, знання і досвід, становище в суспільстві тощо.
 Воля і здібності

Здатність
Наполегливість і
точного
гнучкість
розрахунку

Якості
підприємця

Лідерство й
уміння
об'єднати
Міцне здоров'я
людей для
досягнення
мети

Почуття ризику і
відповідальності
8
  

Інтереси підприємця Інтереси суспільства

Розширення бізнесу Задоволення потреб

Отримання товару за
Виживання у конкуренції
прийнятною ціною

Нарощування збуту Придбання якісних товарів

Збереження екологічно чистого

Збільшення прибутку
середовища

Зниження витрат Отримання робочих місць

Підвищення ціни Надходження податків

Удосконалення виробництва
Дохід – це основна мета діяльності
підприємця
Підприємницький дохід – це дохід
отриманий від підприємницької
діяльності

Засновницький
капітал Дивіденди

Плата за участь у
керівних органах
компаній
Ризик - це небезпека втрати повністю або частково ресурсів
або доходів. Іншими словами, ризик має якісну й кількісну
оцінки. Якщо відбувається та чи інша подія в ринковому
середовищі, то можливими можуть стати три економічні
результати: негативний (програш, збитки), нульовий і
позитивний (виграш, вигода).
 Принципи та задачі підприємства.
Принципи підприємства
• самоокупність
• самофінансування
• самозабезпечення
• матеріальна зацікавленість
• економічна відповідальність
• господарська самостійність
 Задачі підприємства
• Одержання прибутків його власниками.
• Створення робочих місць для населення.
• Охорона навколишнього середовища.
• Забезпечення підприємства заробітною платою.
• Забезпечення персоналу нормальними, прийнятними
умовами праці, а споживачів – продукцією
  Виробниче підприємництво можна назвати
ведучим видом підприємництва. Тут здійснюється
виробництво продукції, товарів, робот, надаються
послуги, створюються певні духовні цінності.
 Важливим етапом виробничої
діяльності є придбання або оренда
факторів виробництва. У число таких
факторів входять основні та оборотні
виробничі фонди, робоча сила,
інформація.
Результатом виробничої діяльності
підприємства є реалізація продукції
(робот, послуг) покупцю, споживачу
або виручка певної суми грошей.
Різниця між грошовою виручкою та
витратами виробництва складе
прибуток підприємства.
 Комерційне підприємництво
Полем діяльності комерційного підприємництва служать товарні
біржі та торгові організації.
Основний зміст комерційного підприємництва складають
операції та угоди по купівлі – продажу, іншими словами, по
перепродажу товарів та послуг. Загальна схема комерційного
підприємництва у певній мірі аналогічна схемі виробничо-
підприємницької діяльності. Однак відмінно від неї тут замість
матеріальних ресурсів придбається готовий товар, який потім
реалізується споживачу.
 Фінансове підприємництво 
Сферою діяльності фінансового (фінансово-кредитного)
підприємництва є обіг, обмін вартостей. Особливість фінансової
діяльності у тому, що вона проникає й у виробничу, і в комерційну
діяльність, хоча може бути і самостійною – банківська, страхова
справа й ін. Основне поле діяльності фінансового підприємництва –
комерційні банки і фондові біржі.
Комерційний банк – це фінансово-кредитна установа
акціонерного типу, що кредитує на платній основі переважно
комерційні організації, що здійснює прийом грошових внесків
(депозитів) і інші розрахункові операції з доручення клієнтів.
Джерелом доходів комерційних банків є різниця між процентними
ставками депозитних внесків і позичкових коштів.
 Відповідно до
Господарського кодексу
України та інших законів
України підприємець має і
права, і обов’язки, а також
несе адміністративну і
кримінальну відповідальність
за дії і наслідки власної
господарської діяльності.
Виокремлюють чотири основних типи соціальної
відповідальності бізнесу.

• Економічна ― включає створення робочих місць і сплату

податків для підтримки життєдіяльності держави.
• Юридична відповідальність передбачає дотримання
бізнесом місцевих і міжнародних законів.
• Етична відповідальність вимагає дотримання
співробітниками і компанією загалом загальнолюдських
норм поведінки у взаєминах один з одним,
конкурентами, державою і суспільством.
• Добровільна ― інвестування у проекти, що приносять
значну користь суспільству, але не мають прямої віддачі.
Це захист навколишнього середовища, інвестиції у
здоров’я та грамотність населення, інфраструктуру,
боротьбу з бідністю і т. ін.
 Записати:
Соціальна відповідальність бізнесу — це
добровільний внесок бізнесу у розвиток
суспільства в соціальній, економічній та
екологічній сферах, пов’язаних з
основною діяльністю компанії.
Правовий захист бізнесу — це
кваліфікована допомога, яку надає
адвокат, що має досвід в юридичному
обслуговуванні та супроводі з різних
напрямків бізнесу