Підприємництво і суспільний прогрес

Інтереси підприємця, громади та суспільства:

відмінності та сучасні способи гармонізації
Соціальна відповідальність підприємця

Квас Анастасія
 Чи збігаються інтереси підприємця, громади і суспільства?

Ще Адам Сміт у праці «Дослідження про

природу і причини багатства народів» (1776
р.) зазначав, що егоїзм є чинником
суспільного прогресу і могутнім стимулом до
дій: «Не від доброзичливості м’ясника,
броварника чи булочника очікуємо ми
отримати свій обід, а від відстоювання ними
«своїх власних інтересів».
Таким чином, підприємець, часто
переслідуючи свої власні інтереси, служить
більш дієво інтересам місцевої громади чи
суспільству загалом, ніж коли прагне свідомо
робити це.
Якщо підприємці виготовляють товари і послуги для задоволення
особистих і суспільних потреб з мінімальними витратами, не
встановлюючи при цьому монопольно високих цін, не завдаючи шкоди
здоров’ю людини та не порушуючи при цьому її безпеку і права, не
здійснюючи негативного впливу на навколишнє середовище, то їхні
інтереси збігаються з інтересами суспільства.
Відомо, що зміст економічної свободи або свобода підприємництва означає
свободу вибору: що виготовляти, у кого купувати, кому і на яких умовах
продавати, з ким конкурувати, відкривати свою справи чи найнятися на роботу.
Свобода підприємництва не має тотального характеру. Підприємці діють
відповідно до законів і приписів щодо охорони праці, охорони здоров'я й
навколишнього середовища, дотримуючись норм заробітної плати, форми
фінансових звітів. Не до всіх напрямів підприємництва є вільний доступ, окремі
напрями діяльності регламентуються дозволом або ліцензією. Незважаючи на
дотримання багатьох правил, підприємець може самостійно вирішувати, що
виробляти і за якою ціною продавати.
Науковою спільнотою визнано, що початок про
соціальну відповідальність було покладено в
1953 р., коли вийшла у світ перша
фундаментальна праця «Соціальна
відповідальність бізнесмена» професора
економіки Іллінойського університету (США)
Хоуард Р. Боуена, де автор розкриває зміст
поняття «соціальна відповідальність» і
доводить, як концепція соціальної
відповідальності може бути поширена на бізнес,
наскільки бізнесу є вигідною участь у
соціальних програмах, які економічні та
соціальні вигоди від цього отримує суспільство.

У 1999 р. на Всесвітньому економічному форумі в Давосі

вперше було офіційно використано поняття
«корпоративна соціальна відповідальність» (далі — КСВ).
Характеристику КСВ подано в таблиці.
 Складова корпоративної Характеристика корпоративної соціальної відповідальності
соціальної відповідальності
працівники, споживачі, постачальники, конкуренти, соціальна інфраструктура
Об’єкти КСВ — житлово-комунальне господарство, транспорт, заклади освіти, охорони
здоров’я, науки, культури, спорту тощо
180 27 9000 («Якість продукції»), 180 14000 («Охорона навколишнього
середовища») та ОН8А8 18000 («Менеджмент охорони здоров’я та безпека
праці»);
Стандарти КСВ стандарти Міжнародної організації праці (МОП);
8А8000 — стандарт сертифікації підприємства у сфері відносин праці; ділові
принципи проти корупції;
серія документів АА1000 (система якості звітності організації);
Глобальна ініціатива по звітності в області стійкого розвитку

американська (ініціюється самими компаніями, передбачає максимальну

Моделі КСВ самостійність корпорацій у визначенні свого суспільного внеску, законодавчо
заохочує соціальні інвестиції у вигідні для суспільства сфери через відповідні
податкові пільги й заліки, державне регулювання КСВ мінімальне);
європейська (наявність державного регулювання; прихована форма КСВ:
законодавчо закріплені обов’язкове медичне страхування й охорона здоров’я
працівників, пенсійне регулювання й ряд інших соціально значимих питань)
 Виділяють чотири основних типи соціальної відповідальності бізнесу

Найвищий тип соціальної відповідальності − добровільна. Це

інвестування в проекти, що приносять значну користь суспільству, але
не мають прямої віддачі. Це захист навколишнього середовища,
інвестиції в здоров'я та грамотність населення, інфраструктуру, боротьбу
з бідністю і т. д.

Етична відповідальність вимагає дотримання співробітниками і компанією у

цілому загальнолюдських норм поведінки у взаєминах один з одним,
конкурентами, державою і суспільством.

Юридична відповідальність передбачає дотримання бізнесом місцевих і міжнародних

законів.

Базова відповідальність, економічна, включає створення робочих місць і сплату податків для
підтримки життєдіяльності держави.
Передбачається обов’язкове дотримання стандартів та вимог щодо сертифікації продукції,
забезпечення інтересів споживачів.
Сертифікація продукції — це процес випробувань товару на відповідність
стандартним вимогам під час його реалізації.
Це визначення було розроблено спеціальним комітетом із питань сертифікації Міжнародної організації
зі стандартизації (ІСО).
Виходячи з вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про охорону праці», а також
торговельних інтересів нашої країни на міжнародному ринку, сертифікацію продукції в Україні
здійснюють у рамках вимог добровільної системи сертифікації — УкрСЕПРО. Продукцію, яка
пройшла сертифікацію випробування, позначають національними знаками відповідності. Знак
відповідності призначений для інформування споживачів про те, що продукція сертифікована згідно з
правилами УкрСЕПРО.

Національні знаки відповідності

а) продукція пройшла випробування з усіх показників обов’язкових вимог до неї;

б) продукція відповідає всім вимогам нормативних документів;
в) продукція відповідає лише окремим вимогам споживачів.
 Стратегічним напрямом у сучасному світі вважається розвиток «зеленого» бізнесу.
«Зелений» бізнес — це підприємства, компанії та підприємці, які своєю
діяльністю не завдають шкоди навколишньому середовищу, суспільству та
економіці в глобальному та локальному масштабі.

Український знак екологічного маркування

Міжнародні екологічні символи

У міжнародній комерційній практиці етика
бізнесу — це сукупність норм і правил, розроблених
і прийнятих на багатосторонній основі, які
визначають відносини між господарськими
суб'єктами різних країн, що виступають
контрагентами в міжнародних угодах.

Експерти зазначають, що соціально відповідальне підприємництво відповідає

таким критеріям:
• сприяє вирішенню соціальних проблем суспільства або його окремих
категорій;
• побудоване як рентабельний бізнес (має прибуток);
• не менше 10% прибутку витрачається на благодійні або соціальні цілі.
Не дивлячись на існуючі проблеми, в Україні вже успішно працюють
десятки соціально відповідальних підприємств.
Серед популярних напрямів соціального бізнесу в Україні є: екобудівництво;
екодизайн і пермакультурний дизайн; виготовлення та продаж органічної і
веганської їжі; переробка відходів; впровадження альтернативних джерел
енергії та підвищення енергоефективності тощо. Вже кілька українських
соціальних підприємств думають і про те, щоб продавати франшизи
соціального бізнесу (Urban Space 100 (urbanspace.if.ua), Pan-Chocolatier,
«Горіховий дім».

Отож, свою роботу вітчизняний бізнес повинен будувати відповідно до

визнаних світових стандартів та норм чинного українського законодавства.