ЕТИКА БІЗНЕСУ (грец. ethika < ethos — звичка, вдача; англ.

business — справа,
заняття) — система загальноетичних норм, правил поведінки суб’єктів підприємницької
діяльності, їх взаємодії та спілкування.
Етика бізнесу розглядає взаємозв’язок цілей та засобів підприємництва, вплив дій
підприємця на своє становище і становище працівників фірми, суспільства.
До компетенції Е.б. належить дослідження моральних аспектів законодавства у сфері
праці, трудових відносин і розподілу суспільного продукту.
Принципи Е.б.: економічна доцільність, ситуативність, індивідуальна відповідальність.

Функції Е.б.:
пізнавально-оцінювальна функція (формування моральної свідомості; розуміння етичних
принципів і норм; функція використання етичних принципів і норм як критеріїв
оцінювання мотивів, мети, засобів, результатів та наслідків діяльності);
регулятивна функція (упорядкування індивідуальної та колективної діяльності й відносин
на моральних засадах гуманізму, справедливості, відповідальності тощо; функція
закріплення сформованих моральних норм в офіційних документах, а також у традиціях
та звичках);
контрольна функція (здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю за дотриманням
моральних норм у професійній діяльності та поведінці підприємців);
запобіжно-профілактична функція (стимулювання етичної поведінки; виявлення
моральних деформацій, етичних конфліктів, причин, що їх породжують, та їх вирішення
й нейтралізація);
функція соціалізації (адаптація та індивідуалізація моральної професійної поведінки
підприємця; набуття досвіду етичної рольової поведінки на конкретній посаді в процесі
колективної праці).

Основні завдання Е.б.:

дослідження теоретичних проблем моралі бізнесу;
розроблення проблем моральних аспектів бізнесу;
виявлення вимог, які висуваються щодо моральності бізнесмена;
вивчення особливостей моральної свідомості бізнесмена;
розроблення питань морального виховання та самовиховання бізнесмена.

Джерелом Е.б. є «Принципи міжнародного бізнесу» — етичний кодекс, розроблений

представниками провідних компаній США, Західної Європи та Японії, прийнятий у
Швейцарії в 1994 р.
Важливим елементом інституалізації Е.б. в Україні стало підписання провідними
українськими та міжнародними компаніями, асоціаціями й неурядовими організаціями
Глобального договору ООН, презентація якого відбулася 25 квітня 2006 р. за підтримки
провідних українських та міжнародних компаній.

Підписанти Глобального договору в Україні заявили про своє бажання щодо створення
мережі та принципів Глобального договору в Україні, який є платформою для сприяння
та просування соціальної відповідальності бізнесу, джерелами якого є «Загальна
декларація прав людини», «Декларація фундаментальних принципів і прав на робочому
місці Міжнародної організації праці», «Ріо-де-Жанейрська декларація з екології та
розвитку», «Конвенція ООН проти корупції».
Найважливішим вітчизняним джерелом Е.б. для підприємців фармацевтичного сектору
економіки є національні нормативно-правові акти, що регулюють морально-етичні
відносини в економічній сфері, корпоративні деонтологічні документи, а також Етичний
кодекс фармацевтичних працівників України, який прийнято на VII Національному з’їзді
фармацевтів

Сучасна фармацевтична галузь, як і будь-яка інша сфера діяльності, стикається з рядом

соціальних та етичних викликів, які вимагають уваги та відповідальності від усіх
учасників бізнесу. Сьогодні я хотів би зупинитися на питанні соціальних ролей та етики в
фармацевтичній галузі.
Соціальні ролі фармацевтичної галузі:
1. Забезпечення доступу до лікарських засобів: Фармацевтичні компанії мають
соціальну відповідальність забезпечувати доступ населення до якісних та
доступних лікарських засобів. Це включає розробку і виробництво ефективних
препаратів, а також їх розподіл та реалізацію по всій території, зокрема й у
віддалених регіонах.
 2. Збереження якості та безпеки: Фармацевтичні підприємства повинні
дотримуватися високих стандартів якості та безпеки виробництва лікарських
засобів. Це важливо для забезпечення ефективного лікування та захисту здоров'я
пацієнтів.
3. Медична інформація та освіта: Фармацевтичні компанії мають відповідальність
надавати об'єктивну та достовірну медичну інформацію про свої продукти. Також
важливо надавати освітні програми для медичних працівників та пацієнтів щодо
правильного застосування лікарських засобів.

Етика в фармацевтичній галузі:

1. Дотримання правил доброї практики: Фармацевтичні компанії повинні
дотримуватися найвищих стандартів етики та чесності в усіх аспектах своєї
діяльності, від досліджень та виробництва до маркетингу та продажу продукції.
2. Відмова від піару над реальними результатами: Важливо, щоб фармацевтичні
компанії не ставили піар та маркетинг над науковими даними та реальною користю
від їх продуктів. Медичні рішення повинні базуватися на об'єктивних доказах
ефективності та безпеки.
3. Соціальна відповідальність: Компанії повинні приділяти увагу соціальним
проблемам та сприяти здоров'ю населення, наприклад, шляхом реалізації програм
підтримки хворих або розвитку медичної інфраструктури.
Усі ці аспекти важливі для підтримки довіри громадськості та успішного розвитку
фармацевтичної галузі. Лише дотримання високих стандартів етики та соціальної
відповідальності дозволить забезпечити успішну та стійку роботу фармацевтичного
бізнесу, спрямовану на благо суспільства та збереження здоров'я людей.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що соціальна відповідальність вносить чимало змін у

менеджмент організації. По-перше, виникає потреба визначити відповідні пріоритети
стосовно кожної базової сфери діяльності: виробництва, маркетингу, інформаційних
зв'язків, корпоративної філософії тощо. По-друге, істотно змінюються основні функції
менеджменту щодо планування, організації, комплектування штатів, мотивації,
керівництва, комунікацій, контролю. По-третє, принципових змін зазнає сама філософія
бізнесу, яка еволюціонує відповідно до інноваційних ідей та явищ постійно
оновлюваного світового співтовариства.